7.4. споживчий кредит

Споживчі кредити є одним із видів банківських кредитів.

Короткострокові кредити надаються громадянам на строк до одного року на такі споживчі цілі:

• придбання товарів широкого вжитку і тривалого користування і транспортних засобів;

нагальні потреби (лікування, навчання, весілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо).

Об'єктами довгострокового кредитування є:

а)         будівництво:

індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями;

будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, і будинків дачного типу та благоустрій садових ділянок;

надвірних будівель для утримання худоби та зберігання сіль-госппродуктів, літніх кухонь, теплиць, майстерень, накриттів тощо;

гаражів;

б)         купівля:

індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями;

квартир у житлових будинках;

будинків дачного типу та будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом;

гаражів;

в)         реконструкція та капітальний ремонт:

індивідуальних житлових будинків, приєднання їх до інженерних мереж, придбання обладнання для інженерного благоустрою будинку;

квартир;

будинків дачного типу і будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом;

г)         поточні потреби (придбання товарів тривалого користуван- ня, меблів, транспортних засобів, побутової техніки тощо).

Термін користування довгостроковим кредитом установлюється залежно від об'єкта кредитування, розміру позички та фінансового стану позичальника.

Видача кредиту здійснюється у безготівковій формі шляхом:

оплати розрахункових документів за матеріали, конструкції, обладнання, надані послуги, виконані роботи;

зарахування коштів на поточний рахунок позичальника (при будівництві власними силами) на підставі розрахунку готовності об'єкта кредитування;

перерахування коштів на поточний рахунок продавця квартири, житлового будинку чи гаража.

В окремих випадках позичка може надаватися готівкою з правом контролю за цільовим використанням коштів.

Для отримання кредиту позичальник подає до установи банку такі документи:

заяву;

паспорт;

довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;

анкету позичальника;

довідки з місця постійної роботи і про доходи;

документи, що підтверджують право власності на майно позичальника;

письмовий розрахунок погашення кредиту (економічне обґрунтування).

У разі отримання довгострокового кредиту, крім зазначених документів, позичальник додатково подає залежно від об'єкта кредитування такі довідки: про відведення земельної ділянки під будівництво; про власність на будинок; про балансову вартість квартири; про право власності на квартиру; про членство позичальника в садівницькому товаристві та ін.

Кредитування здійснюється на підставі укладення між установою банку і позичальником кредитної угоди й угоди про заставу.

Погашення кредиту здійснюється у строки, передбачені кредитним договором щомісячно, рівними частинами, починаючи з наступного місяця після його одержання, але не пізніше 30 днів з дня підписання кредитної угоди.

Довгостроковий кредит починають погашати після закінчення встановленого терміну його освоєння.

Однією з форм споживчого кредитування є кредитна картка. Вона являє собою пластинку з ідентифікатором власника (володаря), виготовлену з матеріалу, який важко підробити. Картки емітуються банками і видаються клієнтам, як правило, безоплатно або за невелику щорічну плату. Умовою їх одержання є платоспроможність клієнта. По кожній картці встановлюється ліміт кредитування.

Власника кредитної картки обслуговує банк, який її видав, і торговельна організація. Для останньої кредитна картка слугує гарантією відкриття покупцеві кредиту в банку. Обслуговування клієнта за допомогою кредитної картки здійснюється за такою схемою. Торговельні організації передають у банк, який видав кредитну картку, рахунки за товари, продані власнику карток, Банк їх сплачує, тобто перераховує кошти на поточний рахунок торговельної організації. За цю послугу стягується плата у вигляді комісії від вартості сплачених рахунків. Паралельно торговельна організація щомісячно передає власнику картки рахунки за куплені протягом місяця товари. Протягом певного строку (звичайно 25 діб) рахунки можуть бути сплачені безпроцентне, а пізніше — конвертуються в позичку. Отже, виникають зобов'язання власника кредитної карточки перед банком. Позичка повинна періодично погашатися клієнтом, тому що при непогашенні боргу вичерпується ліміт кредитування. Цей ліміт може бути збільшеним або скороченим залежно від регулярності погашення клієнтом заборгованості банку.

Від операцій з кредитними картками банк отримує дохід, який складається з:

комісії, яка стягується з торговельної організації при сплаті рахунків за відпущені власнику кредитної картки товари;

щорічної плати клієнтів за кредитні картки (якщо вона стягується);

процентів за кредит, що надається власникам карток у межах ліміту кредитування.