Банківські операції - Навчальний посібник ( Косова Т.Д., Циганов О.Р.)

4.3. розрахунки платіжним дорученням

Розрахунки платіжними дорученнями — одна з найбільше поширених форм розрахунків у сучасної практику. За допомогою платіжних доручень клієнти банку можуть розраховуватися за товари, послуги, виконані роботи, по зобов'язання перед фізичними особами (аліменти, пенсії, заробітна плата, гонорари тощо), зобов'язання перед фінансовими і страховими органами, банками й іншими юридичними особами.

Платіжне доручення — документ, що являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування певної суми коштів із свого рахунку. Схема розрахунків платіжними дорученнями подана на рис. 4.1.

Постачальник-продавець

1

Покупець-платник

 

договір

5

 

4

Платіжне доручення

 

Г

 

Банк постачальника

>

 

3

І2

Банк покупця

— постачання цінностей, надання робіт, послуг;

— виписування платіжного доручення;

— передача платіжного доручення;

— виписка з поточного рахунку про списання суми;

— виписка з поточного рахунку про зарахування суми.

Рис. 4.1. Схема розрахунків платіжними дорученнями

Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, якщо його сума не перевищує суму, що є на рахунку платника. Якщо немає/недостатньо коштів на рахунку платника, то банк приймає від нього платіжні доручення, якщо порядок їх приймання та виконання передбачено договором між банком та платником.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами:

за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);

у порядку попередньої оплати — якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством України та/або обумовлено в договорі;

для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, установленого законодавством України;

для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;

для сплати податків і зборів/страхових внесків (обов'язкових платежів) до бюджетів та/або державних цільових фондів;

в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або законодавства України.

Фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та вкладних/депозитних рахунків згідно з режимом використання цих рахунків, що встановлений нормативно-правовими актами Національного банку з питань порядку відкриття та використання рахунків, без будь-яких підтвердних документів.

Якщо фізична особа не має рахунку в банку або розрахунки безпосередньо з фізичною особою чи підприємством через банк неможливі, то платник також може здійснювати розрахунки з ними через підприємство поштового зв'язку шляхом перерахування відповідної суми на рахунок з переказних операцій підприємства зв'язку.

Через підприємства поштового зв'язку здійснюються перекази:

на ім'я окремих фізичних осіб — коштів, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар тощо);

підприємствам — коштів на виплату заробітної плати, для організованого набору працівників, заготівлі сільськогосподарської продукції тощо в тих населених пунктах, у яких немає банків.

Для перерахування коштів підприємству зв'язку платник подає до обслуговуючого банку платіжне доручення, у якому зазначає реквізити підприємства поштового зв'язку, з рахунку якого сплачуватимуться перекази їх отримувачам, та номери списків отримувачів коштів.

Взаємовідносини між підприємствами зв'язку, платниками та отримувачами, що стосуються здійснення підприємствами зв'язку переказу коштів, регулюються відповідними нормативно-правовими актами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».