1.1. порядок реєстрації комерційного банку

Комерційні банки — основна ланка кредитної системи країни, у яку входять кредитні установи, що здійснюють різноманітні банківські операції для своїх клієнтів на засадах комерційного розрахунку. Для цього вони використовують не тільки свій власний капітал, а й залучений фінансовий капітал у вигляді внесків, депозитів, міжбанківських кредитів і інших джерел. Причому позикові кошти, як правило, значно перевищують обсяг власного капіталу комерційних банків.

Порядок створення і реєстрації комерційних банків регламентується ст. 22 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також законами України «Про господарські товариства», «Про цінні папери і фондову біржу», «Про підприємництво», «Про аудит», «Про іноземні інвестиції» та ін.

В Україні комерційні банки створюються з дозволу Національного банку України, відповідно у Державному реєстрі банків робиться запис.

Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційних банків можуть бути як українські, так і іноземні юридичні та фізичні особи, за винятком Рад народних депутатів усіх рівнів, їх виконавчих органів, політичних і профспілкових організацій, союзів і партій, громадських фондів, комерційних банків. Ними також не можуть бути громадяни таких категорій: військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату, органів державної влади та управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Засновниками банків не можуть бути особи, яким заборонено займатися підприємницькою діяльністю до закінчення терміну, установленого вироком суду, та особам, що мають судимість за злодійство, хабарництво та інші корисливі злочини.

Юридичні та фізичні особи, що бажають заснувати комерційний банк, насамперед повинні проаналізувати ринок позичкових капіталів і ступінь задоволення підприємницьких структур та населення в банківських послугах, щоб визначити конкурентоспроможність нового банку.

Засновники банку (незалежно від того, у вигляді якого товариства він створюється) повинні укласти між собою договір, що визнає порядок здійснення ними спільної діяльності, відповідальності перед особами, що підписалися на акції. Засновники несуть також відповідальність із зобов'язань, що виникли до реєстрації банку Національним банком України. Насамперед, ця відповідальність настає в тому випадку, якщо комерційний банк не буде зареєстрований. Тому в зазначеному договорі необхідно передбачити обов'язок всіх засновників, витрати на їх виконання і точний облік цих витрат.

Статутний капітал банку згідно зі ст. 32 Закону України «Про банки і банківську діяльність» формується за рахунок власних коштів засновників, акціонерів, учасників із підтверджених джерел і тільки у грошовій формі. Забороняється використання для формування статутного капіталу бюджетних коштів за винятком державних банків та коштів, отриманих у кредит. Частка будь-якого з учасників не повинна перевищувати 35 \% статутного капіталу; тобто число засновників не може бути менше трьох.

Внески у статутний капітал здійснюються виключно у гривнях для резидентів та у гривнях або у вільно конвертованій валюті для нерезидентів. Перерахування внесків в національну валюту здійснюється за офіціальним курсом на день укладення установчого договору.

Розмір статутного капіталу визначається засновникам банку, але не може бути меншим за законодавчо встановленні вимоги та вимоги НБУ.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мінімальний рівень статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим:

1 млн євро — для місцевих кооперативних банків;

3 млн євро — для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області;

• 5 млн євро — для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України.

До подання документів про реєстрацію повинна бути зібрана сума коштів відповідно до установчого договору, але не менше, ніж це передбачено законодавством (ст.ст. 30, 31, 52 закону «Про господарські товариства«). Усі ці кошти кожний засновник вносить на тимчасовий рахунок, відкритий в установі Національного банку за місцем створення комерційного банку. Підставою для відкриття тимчасового рахунку є установчий договір засновників. Після реєстрації банку кошти з тимчасового рахунку перераховують у статутний фонд на кореспондентський рахунок, який відкривається в установі Національного банку України. Майно та майнові права, за узгодженою оцінкою, відображаються на балансі комерційного банку. При відмові у реєстрації банку кошти з тимчасового рахунку повертаються засновникам за їх заявою.

Реєстрацію комерційних банків веде Національний банк України шляхом їх внесення до Республіканської книги реєстрації, тільки після цього вони набувають статусу юридичної особи і можуть виконувати свої функції.

Для реєстрації банку в Національний банк України необхідно подати такі документи:

Заяву про реєстрацію банку.

Установчі документи, тобто договір зборів засновників, статут, протокол про прийняття статуту і призначення керівних органів банку.

3.         Економічне обґрунтування створення банку, включаючи розрахунковий баланс і розрахунок плану доходів, витрат і при- бутку на кінець першого року діяльності.

Бухгалтерські баланси акціонерів (учасників).

Висновок аудиторської організації, яка має ліцензію НБУ, про фінансовий стан засновників.

При відсутності аудиторських організацій перевірку здійснює обласне управління НБУ.

Відомості про професійну придатність голови правління і головного бухгалтера банку, рекомендованих засновниками (у вигляді виписки із трудової книжки і диплому: про вищу економічну освіту і стаж роботи в банківській системі не менше 3-х років).

Копію платіжного документа про попередню сплату за реєстрацію банку.

Копію звіту про проведення відкритої підписки на акції, прийнятого Мінфіном України, а також список акціонерів банку.

Довідку про наявність і технічний стан приміщень банку, договір про його оренду не менше як на 5 років;

10. Висновки обласного Управління НБУ за місцем розміщення банку про достовірність наданих документів і відомостей.

Строк розгляду документів, які надійшли на реєстрацію до НБУ, не повинен перевищувати одного місяця. У випадку його перевищення без поважних причин НБУ виплачує засновникам 0,01 \% від статутного фонду за кожний день прострочення реєстрації.

Поважні причини прострочки реєстрації обумовлені в ст. 22 закону «Про банки і банківську діяльність». Основні з них — порушення порядку створення банку, неякісно, неповно надані документи, незадовільний фінансовий стан засновників, професійна нездатність керівництва банку і т. ін.

Після прийняття Національним банком України відповідного рішення комерційному банку видається свідоцтво про реєстрацію. Рішення про реєстрацію банку доводиться до відома ради (спостережної ради) банку й територіального управління Національного банку України за місцем розташування банку листом за підписом директора Управління реєстрації та ліцензування банків з доданням статуту зареєстрованого банку, титульна сторінка якого засвідчена печаткою Національного банку України і підписом заступника Голови правління. Статут банку прошивається і засвідчується на звороті печаткою Управління справами Національного банку України.

Після реєстрації комерційного банку в територіальному управлінні Національного банку України за його місцезнаходженням відкривається кореспондентський рахунок, на який із тимчасового рахунку перераховуються зібрані кошти, що утворюють статутний капітал комерційного банку.

Національний банк України може відмовити в реєстрації комерційному банку в разі порушення порядку створення банку, невідповідності установчих та інших документів, необхідних для реєстрації комерційного банку, законодавству України, незадовільного фінансового стану засновників (акціонерів, учасників), що загрожуватиме інтересам кредиторів банку, а також у разі професійної непридатності рекомендованого керівництва банку, відсутності угоди про надання банку приміщення або договору оренди приміщення, придатного для розташування в ньому банківської установи.

У разі відмови в реєстрації банку кошти з тимчасового рахунку повертаються засновникам, акціонерам (учасникам) банку за їх заявою у тижневий строк.

Рішення про відмову в реєстрації комерційного банку може бути оскаржено в судовому порядку.