Антимонопольно-конкурентне право України - Навчальний посібник (Журик Ю. В.)

2.2. структурні підрозділи антимонопольного комітету україни

У ст. 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» [6] та у п. 4 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції [66] закріплені повноваження п'яти органів Антимонопольного комітету України, які наділені повноваженнями щодо розгляду справ, акими органами є:

Комітет як вищий колегіальний орган;

Постійно діюча адміністративна колегія Комітету;

тимчасова адміністративна колегія Комітету;

державний уповноважений Комітету;

адміністративна колегія територіального відділення. Очолює антимонопольні органи Голова Антимонопольного

комітету України. Тому ми спочатку проаналізуємо повноваження цієї посадової особи. Так, відповідно до ст. 106 Конституції України [4] та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» [6], Голова Антимонопольного комітету України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України, строк повноважень Голови, згідно із ч. 2 ст. 9 Закону, становить сім років, і він не може призначатися на цю посаду більше, ніж на два строки підряд [6].

Діючи в межах повноважень, наданих йому Законом України «Про Антимонопольний комітет України», зокрема ст. 9 [6], він: очолює Антимонопольний комітет України та спрямовує його діяльність, головує на засіданнях Антимонопольного комітету України; утворює територіальні відділення в межах кошторису, тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України для розгляду питань, що належать до компетенції Антимонопольного комітету України; видає накази, затверджує положення, інструкції та інші акти, обов'язкові для працівників Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень; представляє Антимонопольний комітет України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування; має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, поданням органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення або з власної ініціативи витребувати будь-які матеріали, що перебувають на розгляді органу Антимонопольного комітету України чи голови територіального відділення, та передати їх на розгляд іншому органу Антимонопольного комітету України чи голові територіального відділення, за винятком заяв і справ, віднесених до виключної компетенції Комітету як вищого колегіального органу; затверджує структуру Антимонопольного комітету України; здійснює інші дії, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.

Голова Антимонопольного комітету України має статус державного уповноваженого та має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу. Він має заступників, які за його дорученням виконують окремі функції і заступають Голову Комітету у разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень. Причому, згідно з останніми змінами до Закону, призначаються два перших заступники та три заступники Голови Антимонопольного комітету України [6].

Перших заступників та заступників Голови Антимонопольного комітету України з числа державних уповноважених призначає на посади та звільняє з посад Президент України за поданням Прем'єр-міністра України, яке вноситься на підставі пропозицій Голови Антимонопольного комітету України. У разі відсутності перших заступників і заступників обов'язки Голови Комітету виконує державний уповноважений Антимонопольного комітету України (ч. 1 ст. 10 Закону) [6].

Маючи статус державного уповноваженого, Голова Антимонопольного комітету України має право розглядати справи, які підвідомчі державним уповноваженим (відповідно до п. 6 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції) [66].

Голова Антимонопольного комітету України на вимогу Верховної Ради України, але не рідше одного разу на рік, звітує перед Верховною Радою України про діяльність Антимонопольного комітету України [6].

Комітет як вищий колегіальний орган складається з десяти державних уповноважених та Голови Антимонопольного комітету.

У Правилах розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції вживається скорочена назва — Комітет (п. 4 Правил) [66], йдеться про колегіальний орган, який уповноважений розглядати справи.

Свою роботу Комітет проводить у формі засідань, на яких відповідно до ст. 13 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розглядає питання, що віднесені законодавством виключно до компетенції Антимонопольного комітету України як вищого колегіального органу [6]. Зокрема, це питання щодо надання дозволу або заборони узгоджених дій; перевірки рішень, що прийняті державними уповноваженими та адміністративними колегіями Комітету; перевірки законності та обґрунтованості постанов про адміністративні правопорушення; перегляд рішень, прийнятих Антимонопольним комітетом України, у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; затвердження власних нормативно-правових актів; затвердження Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України; утворення постійно діючих адміністративних колегій та інші питання. Комітет як вищий колегіальний орган має право розглянути будь-яке питання, що належить до компетенції його органів (ст. 13 Закону) [6].

Згідно з п. 9 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Комітету як вищому колегіальному органу підвідомчі справи про порушення у вигляді антиконкурентних дій центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування відповідного рівня, а також справи, матеріали яких пов'язані із забезпеченням національної безпеки, оборони, суспільних інтересів або містять державну таємницю. Розгляд цих справ відноситься до виключної компетенції Комітету. Разом з тим, Комітет як вищий колегіальний орган може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції [66].

Процесуальну діяльність Комітету як вищого колегіального органу врегульовано Регламентом засідань Антимонопольного комітету України [101]. Звернемо увагу на те, що згідно з цим нормативним актом засідання є правомочним, якщо на ньому присутні не менше п'яти членів Комітету як вищого колегіального органу. Але якщо засідання правомочне за наявністю не менше п'яти членів Комітету, а всього до складу Комітету входить 11 державних уповноважених, то у такому випадку, при прийнятті рішень на засіданні шляхом голосування, за присутності 6, 8 або 10 державних уповноважених, можливий рівний розподіл голосів. На нашу думку, для усунення цього необхідно передбачити, що «за умови рівного розподілу голосів — голос Голови є вирішальним».

У засіданні беруть участь члени Комітету як вищого колегіального органу, тобто державні уповноважені, особи яких запросили для участі у розгляді кожного окремого питання. Також у засіданнях Комітету мають право брати участь голови територіальних відділень з правом дорадчого голосу, які за процесуальним статусом прирівнюються до державних уповноважених, а також представники сторін у справі [101]. На нашу думку, тут може виникнути наступне питання: якщо голови територіальних відділень наділені лише правом дорадчого голосу, а це по суті — ніяких прав, то для чого їх прирівнювати за статусом до державних уповноважених? Адже прирівняння означає повну рівність прав та обов'язків.

Перелік питань, що виносяться на розгляд, затверджується Головою Антимонопольного комітету України, проект складається начальником структурного підрозділу або головою територіального відділення.

Рішення з питань, що розглядаються на засіданні, вважається прийнятим якщо за нього проголосувала більшість членів Комітету, присутніх на засіданні, але не менше чотирьох членів Комітету. Контроль за виконанням протокольних рішень здійснює загальний відділ, який регулярно готує для Голови Комітету інформацію про стан виконання доручень [101].

Для розгляду окремих категорій справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольним комітетом України утворюються Постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії, які формуються з державних уповноважених та голів територіальних відділень.

Постійно діюча адміністративна колегія (надалі — Колегія) утворюється Антимонопольним комітетом України з числа державних уповноважених у складі трьох осіб, очолює Колегію перший заступник або один із заступників Голови Антимонопольного комітету України (ст. 121 Закону) [6]. Персональний склад Колегії, голову та заступника голови Колегії затверджують на засіданні Антимонопольного комітету України за поданням Голови.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», колегія наділена такими повноваженнями: роз- глядає заяви і справи про порушення законодавства про захист еко- номічної конкуренції, про надання дозволу, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводить розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймає передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надає висновки щодо кваліфікації дій відповідно до за- конодавства про захист економічної конкуренції, попередні висно- вки стосовно узгоджених дій, концентрації; перевіряє рішення ад- міністративних          колегій           територіальних відділень Антимонопольного комітету України; переглядає рішення, прийня- ті Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України; розглядає справи про адміністративні правопо- рушення, виносить постанови, а також перевіряє законність та об- ґрунтованість постанов, винесених адміністративними колегіями територіальних відділень Антимонопольного комітету України в цих справах, а також здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції [6].

Причому, на нашу думку, існує певна проблема, яка пов'язана з тим, що Постійно діюча адміністративна колегія переглядає прийняті нею ж рішення. Дійсно, хіба можна говорити про неупередженість органу при перегляді прийнятих ним же рішень? Можливо переглядати рішення повинен вищестоящий або інший, незаці-кавлений орган.

Діяльність Колегії щодо розгляду справ врегульовано Правилами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 8 Правил) [66], а також Положенням про Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 2 березня 1995 року № 4-р (надалі — Положення)

[102].

Свою роботу Колегія проводить у формі засідань. У засіданнях Колегії беруть участь члени Колегії, службовці Антимонопольного комітету України, відділень, інші запрошені особи за переліком, затвердженим головою Колегії. Засідання вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів Колегії [102]. Але якщо Колегія утворюється у складі лише трьох осіб, то більше половини — це дві особи. Знову ж таки при цьому можливий рівний розподіл голосів при голосуванні. Можливо, необхідно передбачити, що у такому випадку голос голови Колегії буде вирішальним.

Порядок проведення засідання Колегії наступний: подання з попередніми висновками у справі та доручення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників про передачу справи на розгляд Колегії разом з матеріалами справи надсилається голові Колегії, який призначає засідання Колегії для підготовки проекту відповідного рішення. Копії подання надсилаються членам Колегії. Проект рішення надсилається членам Колегії не пізніше, ніж за п'ять днів до засідання. Члени Колегії можуть не пізніше як за два дні до засідання подати голові Колегії свої письмові зауваження і пропозиції до проекту рішення [102].

Повноваження голови Колегії наступні: він головує на засіданнях Колегії та організовує її роботу; забезпечує взаємодію структурних підрозділів Комітету та його територіальних відділень при розгляді Колегією справ; розподіляє обов'язки між членами Колегії та координує їх діяльність; призначає секретаря засідання Колегії; подає Голові Комітету пропозиції щодо змін у складі Колегії.

Члени колегії беруть участь у розгляді Колегією справ, забезпечують підготовку матеріалів у справах до засідання Колегії та на засіданнях Колегії доповідають обставини справ [102].

Засідання проходить таким чином: головуючий відкриває засідання Колегії і оголошує, яка справа підлягає розгляду. Розгляд справи починається доповіддю члена Колегії, який викладає обставини справи, докази, письмові пояснення сторін та інших осіб. Учасники засідання, сторони та особи, запрошені на засідання, можуть виступати при обговоренні матеріалів справи, вносити у письмовій формі пропозиції та зауваження. Рішення на засіданнях Колегії приймаються більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.

Згідно з Правилами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Постійно діючій адміністративній колегії підвідомчі справи про порушення у вигляді:

антиконкурентних дій органів адміністративно-господарського управління та контролю, діяльність яких поширюється на всю територію України;

делегування повноважень центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування відповідного рівня;

схилення до порушень, створення умов для вчинення таких порушень чи їх легітимація центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування відповідного рівня;

надання рекомендацій центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування відповідного рівня, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють учиненню таких порушень. Постійно діюча адміністративна колегія Комітету за дорученням Голови Комітету може розглянути будь-яку справу, окрім тих, що підвідомчі Комітету (п. 8 Правил) [66].

Підставою для розгляду справ Колегією є:

розпорядження державного уповноваженого про початок розгляду справи про дискримінацію підприємців;

доручення Голови Комітету, його заступників про передачу на розгляд Колегії справ щодо інших порушень законодавства про захист економічної конкуренції за поданням державного уповноваженого, голови територіального відділення [102].

Як вже було зазначено, Колегії підвідомчі справи про дискримінаційні дії зі сторони органів влади і управління. Одним з типових різновидів дискримінації підприємців органами державної влади є примус підприємців до вступу в господарські об'єднання (асоціації, корпорації та інші). Поширеним є також правопорушення у вигляді встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону в інший, що є проявом регіонального монополізму (причому, через видання ггідзаконних нормативних актів органи державної влади встановлюють не тільки такі заборони, але й економічні санкції за вивіз підприємцями продукції за межі регіону).

Такі протиправні дії не тільки значною мірою обмежують свободу підприємницької діяльності, але й ведуть до розриву або спричиняють значні збитки міжрегіональним господарським зв'язкам.

Постійно діючій адміністративній колегії підвідомчі також справи про дискримінацію суб'єктів господарювання органами адміністративно-господарського управління та контролю, діяльність яких поширюється на всі регіони України. Н.О. Саніахметова вірно зазначає, що такі дії «порушують загальну гарантію прав підприємців, адже держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. З урахуванням цього положення, органи адміністративно-господарського управління не мають права надавати жодній з конкуруючих сторін додаткових переваг, підтримку або навпаки, обмежувати будь-кого з них по будь-яких аспектах діяльності» [103, с. 354].

Тимчасові адміністративні колегії утворюються Головою Антимонопольного комітету України з числа державних уповноважених та голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України у складі не менше трьох осіб. Очолює Тимчасову адміністративну колегію державний уповноважений Антимонопольного комітету України [6].

Тимчасову адміністративну колегію може бути утворено для розгляду будь-якої справи (п. 7 Правил) [66]. До компетенції тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України відноситься перегляд прийнятих нею ж рішень (вище вже зазначалася позиція автора стосовно подібних повноважень), здійснення повноважень, передбачених статтею 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», а також здійснення інших повноважень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції [6].

Зазначимо, що за даними Антимонопольного комітету України, у 1996, 1997 та 1998 роках тимчасові адміністративні колегії не створювалися [104; 100; 55]. Протягом цих років Антимонополь-ним комітетом України не було визначено підстав для застосування примусового поділу монопольних утворень як на загальнодержавному ринку, так і на регіональних ринках (ці справи підвідомчі тимчасовій адміністративні колегії).

Натомість у 1999—2002 роках тимчасовими адміністративними колегіями було розглянуто ряд справ [105; 14; 15; 33]. Однією з характерних справ є справа про зловживання монопольним становищем Київською дирекцією відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», яке займає монопольне становище на ринку послуг місцевого телефонного зв'язку в м. Фастові [33].

Починаючи з 1998 року, відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської дирекції залучало кошти підприємств, організацій та громадян для будівництва нової автоматичної телефонної станції (АТС) у м. Фастові. Ці дії здійснювалися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1994 р. № 576 Про залучення коштів від підприємств, організацій та громадян для розвитку місцевих телефонних мереж [106] (на сьогодні цей нормативний акт втратив чинність [107]).

Фастівське районне підприємство електрозв'язку «Фастіврайте-леком» (далі — РПЕЗ «Фастіврайтелеком»), посилаючись на зазначену Постанову Кабінету Міністрів України, надіслало абонентам, які користувалися послугами «вечірній телефон», попередження про відключення їх телефонів з 01.09.1998 р.

Від користувачів послуги «вечірній телефон», що звернулися із заявою на переключення на «основний телефон», РПЕЗ «Фастіврайтелеком» вимагало сплатити кошти у розмірі, що у 6 разів більше вартості послуги переключення «вечірнього телефону» на «основний телефон». У такий спосіб РПЕЗ «Фастіврайтелеком» нав'язувало придбання більш якісної, на його погляд, послуги місцевого телефонного зв'язку (встановлення телефону).

Крім цього, під час введення в дію пускових черг нової АТС, незважаючи на наявність вільних номерів та велику кількість громадян, що знаходились у черзі на встановлення телефонів, в тому числі пільгових категорій, підприємство електрозв'язку встановлювало телефони лише за умови залучення коштів на розвиток місцевих електромереж.

Такі дії ВАТ «Укртелеком» в особі Київської дирекції кваліфіковано тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України за абз. 2, 3, 4 ст. 4 Закону України «Про обмеження монополізму та захист від недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» як порушення антимонопольного законодавства у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом вилучення з обороту товарів, що призвело до підтримання дефіциту на ринку, а також нав'язування товару, не потрібного контрагенту. На порушника було накладено штраф у розмірі 100 000 грн. [33].