7. загальні умови організації позакласної роботи з фізичного виховання

Для учнів початкових класів позакласна робота з фізичного виховання будується з урахуванням задач, які передбаченні навчальною програмою, при цьому використовуються доступні види фізичної культури.

Зміст занять з фізичної культури для учнів цього віку складається з фізкультурно-оздоровчих та фізкультурно-масових заходів.

До складу фізкультурно-оздоровчих заходів входять: гімнастика до початку занять, фізкультпаузи під час уроків та ігри на перервах.

Фізкультурно-масові заходи включають заняття на уроках фізичної культури, а також у групах загальної фізичної підготовки, у фізкультурній секції, на спортивних змаганнях, на спортивному святі, ігри на місцевості, прогулянки, екскурсії, походи.

Всі заходи з фізичної культури мають великі можливості рішення педагогічних задач. Так ігри розвивають ініціативу, витримку, допомагають застосувати добуті навички у нестандартних умовах; змагання виховують волю, наполегливість; прогулянки, екскурсії — закріплюють навички орієнтування на місцевості, розширюють географічні знання, виховують почуття взаємної допомоги, дисципліни.

Різноманітність форм, специфіка організації і змісту позакласної роботи з фізичного виховання вимагають чіткого керівництва. Загальне керівництво і контроль за її проведенням повинен здійснювати директор школи. Він забезпечує умови до організації фізкультурних заходів, залучає до цієї роботи учителів, батьків. Конкретно позакласну роботу з фізичного виховання організують і проводять вчителі з фізичного виховання. Вони керують діяльністю спортивних секцій, проводять вну-трішкільні змагання, планують і проводять масові фізкультурні заходи (спортивні свята, показові виступи спортсменів), ведуть пропаганду фізичної культури і спорту серед учнів.

У роботі з класом учителю фізичної культури повинні допомагати класний керівник (вихователь). Вони залучають учнів до фізкультурно-оздоровчих заходів, контролюють виконання учнями правил особистої гігієни, допомагають організовувати походи, екскурсії, слідкують за виконанням учнями різних форм фізичних вправ під час фізкультпауз на період перебування у школі.

Важливе місце у фізкультурній роботі у школі належить медичним працівникам. Ці фахівці, сумісно з вчителями фізичної культури, повинні визначати види занять з фізичної культури, та перелік фізичних вправ для окремих учнів, які віднесені до спеціальної медичної групи, періодично перевіряти стан здоров'я учнів, контролювати стан санітарно-гігієнічних умов, в тому числі в місцях проведення занять з фізичної культури. Лікар та медсестра обов'язково повинні бути присутніми на всіх спортивних змаганнях.

7.1. Фізкультурно-оздоровчі заходи у режимі дня

Загальна мета фізкультурно-оздоровчих заходів у школі полягає в тому, щоб покращити здоров'я та оптимізувати фізичний розвиток школярів. Ці заходи також спрямовані на створення певного життєвого тонусу та зниження стомлення школярів від або під час навчальної розумової роботи. Так, наприклад, при переключенні учнів з одного виду діяльності на другий рекомендується проводити короткочасну перерву або фізкультпаузу. Такий захід здатен сприяти підвищенню активності і розумової працездатності учнів на заняттях по загальноосвітнім предметам.

Фізкультурно-оздоровчі заходи у режимі дня учнів початкових класів повинні включати: гімнастику до занять, фізкультпаузи на уроках та ігри на перервах.

Гімнастика до занять проводиться перед першим уроком. Такі заняття необхідно проводити великими групами, наприклад, у спортивному залі, у просторому коридорі або, якщо дозволяє погода, на майданчиках біля школи. Узв'язку з віковими особливостями та з різною складністю і технікою виконання вправ гімнастику до занять рекомендується проводити окремо для учнів 1-2, 3-4, 5-8 і 9-11 класів.

У склад комплексів вправ з гімнастики треба включати 6-8 вправ, в тому числі: дозовану ходьбу на місці, махові рухи руками, ногами, нахили та повороти тулуба, стрибки, а також вправи на глибоке дихання. Бажано ранкову гімнастику проводити з музикальним супроводженням.

Слід пам'ятати, що рівень фізичного навантаження при виконанні вправ залежить не лише від рівня фізичної підготовки, стану здоров'я, статевих та вікових особливостей дітей, але і від того, наскільки правильно виконуються вправи.

Головною умовою правильного дозування фізичного навантаження при виконанні вправ є поступове збільшення навантаження. Організм любої людини може порівняно легко витримувати значне фізичне навантаження за умови попередньої підготовки шляхом виконання спочатку легких вправ з подальшим поступовим підвищенням інтенсивності роботи. Беручи до уваги цю важливу умову впрацьовування організму, можна обґрунтовано обирати комплекси гімнастики.

Методичними прийомами дозування фізичного навантаження можуть бути:

зміна висхідних положень;

застосування навантажень вагою, або використання опору;

зміна кількості повторюваних вправ;

зміна темпу виконання вправ;

застосування пауз між вправами та ін.

Фізичне навантаження може змінюватися при заміні тієї чи іншої вправи новою вправою, більш складною, а також зміною всього комплексу вправ.

Обґрунтовуючи той чи інший комплекс вправ, спочатку треба визначити, кому він призначений. При цьому обирають:

стать, вік, спеціалізацію, стан здоров'я та фізичну підготовку дітей, для яких складається комплекс вправ;

порядковий номер окремих вправи;

вихідне положення, тобто з якого початкового положення (рук, ніг і тулуба) починаються окремі вправи. Звичайно «Висхідне положення» позначається умовно двома літерами «В. п.»;

зміст окремих вправ;

рахунок, на який виконуються певні рухові акти;

режим дихання під час виконання окремих вправ;

кількість повторення кожної вправи;

темп виконання вправ.

Нижче наведемо приклад комплексу загально розвиваючих вправ на місці, який можна застосувати під час ранкової гімнастики (гімнастики до занять) для учнів 1-3 класів:

1. В. п. — основна стійка (о. с.) — руки опущені, ноги на ширині плеч. 1 — руки вперед; 2 — руки уверх; 3 — руки в сторону; 4 — в. п. Руки тримати прямими. Дихання рівномірне.

В. п. — руки перед грудьми «в замок». 1 — руки вперед «в замок» долонями назовні; 2 — те ж, уверх; 3 — те ж, вперед; 4 — в. п. Ув. п. лікті тримати на рівні плечей, у положенні 1-2-3 — руки прямі.

В. п. — права рука уверх, ліва внизу. 1-2 — два ривка руками назад; 3-4 — те ж, зі зміною положення рук. Кисті зжати в кулаки. Ривки виконувати якого енергійніше.

В. п. — нахил вперед, прогинаючись, руки в сторони. 1 — поворот тулуба вліво; 2 — те ж, вправо. Дивитися вперед. Руки прямі.

В. п. — руки на пояс. 1 — нахил прогинаючись, руки в сторони; 2 — в. п. Ноги прямі. Дивитися вперед.

В. п. — руки на пояс, випад вперед правою ногою. 1-2-3 — пружинясті покачування на ногах; 4 — стрибком зміна положення ніг. Тулуб тримати прямо, нога позаду пряма.

В. п. — руки вперед. 1 — взмах правою ногою, дістати ліву руку; 2 — в. п.; 3 — взмах лівою ногою, дістати праву руку. 4 — в. п. Руки не опускати. Мах виконувати прямою ногою.

В. п. — о. с. 1 — упор присівши; 2 — стрибок уверх, руки уверх. Стрибки виконувати м'яко на носках.

В. п. — о. с. 1 — руки уверх, піднятися навшпиньки, зробити глибокий вдих; 2 — в. п., зробити видих.

Протягом навчального дня учням, особливо молодших класів, важко утримувати активну увагу на декілька уроків, що пов'язано, як вказувалось, з віковими особливостями нервової системи. Зниження уваги на уроках, в певній мірі, обумовлене відсутністю рухової активності. Піднімати працездатність у дітей повинні вчителі і це досягається нескладними фізичними вправами. Фізкультпаузи доцільно проводити під час занять по загальноосвітнім предметам.

Тривалість кожної фізкультпаузи повинна становити 2-3 хв. За період фізкультпаузи учні звично виконують 3-4 вправи, які включають потягування, розслаблення, рухи руками, ногами, кистями рук та нахили тулуба. Вправи під час фізкультпауз треба виконувати у повільному темпі. Під час такої фізкультпаузи доцільно провести 2-3 вправи для відпочинку і укріплення м'язів очей (офтальмотренінгу).

Рекомендується використовувати наступні методики офтальмотре-нінгу (контроль часу і команди на виконання подає вчитель):

Всі діти по команді закривають очі на 10 с та відкривають їх на 15 с; вправа повторюється 3-4 рази за хвилину.

Діти, дивлячись прямо перед собою, повільно піднімають зір уверх на 2-3 с, потім вниз на 2-3 с, вліво на 2-3 с і вправо на 2-3 с. Положення голови при цьому не змінюється. Вправа повторюється 3-4 рази.

Діти по команді піднімають вперед витягнуту праву руку з піднятим великим пальцем. Далі необхідно кожній дитині фокусувати зір (погляд) на пальці своєї руки впродовж 10 с, а потім, не змінюючи положення голови, перевести погляд на більш далекий предмет, наприклад, на стіну, і дивитись на неї також 10 с, потім знову на палець (10 с) — на стіну (10 секунд). І так до 5-6 разів.

Всі вказані вправи треба рекомендувати дітям виконувати і дома через кожні 45-60 хв безперервної роботи з використанням зору (наприклад, під час виконання домашніх завдань, читання літератури і т. д.).

Рекомендується застосовувати два варіанти фізкультпауз. При першому варіанті усі вправи виконуються тільки з одного положення (наприклад, сидячи за партою), при другому — із різних положень (наприклад, одну вправу учні виконують сидячи, другу — стоячи між партами). Фізкультпаузи треба проводити кожен день, у 1-2 класах — на кожному уроці, у 3-4 класах — на трьох уроках (другому, третьому і четвертому). Найкращий час для проведення фізкультпауз — через 20-30 хв від початку уроку. Для дітей 1-2 класів на 3-4 уроках доцільно проводити по дві фізкультпаузи — через кожні 15 хв уроків.

Ігри на перервах проводяться з метою поповнення дефіциту рухової активності дітей, раціональної організації відпочинку учнів під час перерв, зняття стомлення та підвищення розумової працездатності. У школах передбачений термін перерв між уроками 10 хв., велика перерва між другим і третім уроками (30 хв.), або дві великі перерви між другим-третім і третім-четвертим уроками по 20 хв.

Наведемо приклади змісту деяких фізкультпауз, які задаються у віршованій формі:

1.

2.

Трава низенька-низенька, 3.

Дерева високі-високі,

Птахи летять відлітають,

А діти тихенько за парти сідають.

Щось не хочеться сидіти

Треба трохи відпочити

Руки вгору, руки вниз -

На сусіда подивись 4.

Руки вгору, руки в боки

І зроби чотири кроки,

Вище руки підніміть

І спокійно опустіть.

Виростемо великими, Яблук нарвемо, В кошики великі Ми їх складемо.

Раз — підняти руки вгору, Два — нагнутися додолу. Не згинайте тільки ноги, Як торкаєтесь підлоги! 3, 4 — прямо встати — Будемо знову починати.

Йшла лисичка по доріжці І скакалочку знайшла. Пострибала, пострибала, Положила і пішла. Хто зуміє присідати І ногам роботу дати? Раз — піднялись, два — присіли. Хай мужніє наше тіло! Хто ж втомився присідати, Можна вже відпочивати.

Під час перерв учні повинні знаходитися поза класом. В теплий час (осінь, весна) учням найкраще знаходитися на свіжому повітрі, а взимку — у коридорах або у рекреаціях (зелених кутках природи).

Спеціальні дослідження вчених дозволили знайти оптимальний режим фізичних навантажень під час великої перерви. Ці навантаження повинні бути на рівні малої і середньої інтенсивності, не викликати значної стомленості, бо дуже збуджуючі ігри можуть знизити подальшу працездатність дитини, зменшити її зосередженість.

При проведенні перерв на свіжому повітрі з учнями проводяться рухливі ігри, вправи з м'ячем, лазіння по канату. Для вибору гри на час перерви слід враховувати кількість дітей, які приймають у ній участь, їх вік, фізичні можливості. Необхідно пропонувати посильні ігри та визначати в ній місце кожного учня. Правила гри повинні бути простими і відомими учням. Під час перерв не доцільно опановувати нові види ігор. Підбираються також такі ігри, у яких можна використовувати просте ігрове обладнання (м'ячі, скакалки, прапорці). Прикладом ігор на період перерв можуть бути ігри типу «Запам'ятай своє місце», «Всі на місці», «Сусід зліва».

Необхідно, щоб на перервах учні користувалися повною свободою при виборі гри або інших видів розваг. Тільки в цьому випадку перерви можуть бути засобами активного відпочинку дітей з різними типами нервової системи та з різним складом інтересів.

7.2. Фізкультурно-масові заходи у позанавчальний час

Фізкультурно-масові заходи, які проводять у позанавчальний час, необхідно за змістом пов'язувати з уроками фізичної культури або з оздоровчими заходами в режимі дня. Цим забезпечується різноманітність фізичної підготовки учнів, а також досягається профілактика стомлення та підвищення розумової працездатності за рахунок активного відпочинку.

Узв'язку з особливостями психічного та фізичного стану дітей молодшого шкільного віку, робота з фізичного виховання у позанавчальний час не може проводитися учнями самостійно, а повинна бути організована у рамках фізкультурного гуртка під керівництвом викладача.

Керівник гуртка (найчастіше це учитель фізичної культури) може обрати у кожному класі із числа учнів помічника учителя з фізичної культури. Всю роботу гурток повинен проводити за планом. Спираючись на цей план, у школі можуть організовуватись фізкультурні свята, показові виступи, спортивні змагання. Роботу фізкультурного гуртка доцільно висвітлювати на спортивному стенді або у спільному випуску спортивної газети.

Гурток фізичної культури звично комплектується з учнів, які мають бажання після уроків додатково займатися фізичною культурою і не мають для цього медичних протипоказань. У гуртку повинно бути не більш 20 осіб. Комплектування гуртка проводиться з урахуванням віку, фізичної підготовки, а також за статевим складом учнів.

Робота у гуртках найчастіше проводиться на основі навчальної програми з фізичної культури. У заняття включаються різні ігри, елементи легкої атлетики та гімнастики. При цьому слід частіше змінювати характер вправ, проводити заняття ігровим методом, включаючи елементи змагань.

З учнями, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, заняття у спортивних гуртках проводяться окремо. В цьому випадку групи комплектуються з учнів з однотипними відхиленнями у фізичному розвитку або захворюваннями і не більше ніж по 15 осіб у кожній групі. Зарахування у оздоровчі групи проводиться за рекомендаціями лікаря. Заняття з учнями, які відносяться до спеціальних медичних груп, повинні проводити вчителі з фізичної культури, які пройшли спеціальний семінар або курси підвищення спеціалізації.

Спортивні змагання можуть проводитися серед учнів однієї школи або між фізкультурними колективами кількох шкіл. Необхідно, щоб кожен, навіть найслабший учень, відчув себе безпосереднім учасником змагань, знайшов упевненість у собі.

Для участі у позашкільних змаганнях створюються збірні команди по окремим видам спорту. При організації змагань необхідно дотримуватися таких вимог:

повинна бути визначена вікова група учасників змагань;

змагатися учні можуть тільки за тими видами спорту, якими вони регулярно займаються;

для участі у змаганнях необхідна обов'язкова попередня підготовка (тренування) учнів-учасників змагань по тим видам спорту, по яким будуть відбуватися самі змагання.

При проведенні, наприклад, змагань з футболу кожна команда може приймати участь тільки в одній грі за день. Тривалість змагань для учнів початкових класів не повинна перевищувати однієї години. За один-два місяці до початку змагань розробляється спеціальне положення, де визначаються задачі, час, місце і умови проведення змагань, форма одягу, програма, порядок визначення переможців і нагородження кращих команд (учасників).

В молодших класах в програму змагань можуть включатись рухливі ігри з різними предметами і без них, ігри типу естафети «Веселі старти». Змагання повинні проводитись, як правило, серед змішаних команд по 12-18 осіб у кожній (порівну хлопчиків та дівчат).

Уважно слідкуючи за ходом гри (естафети), учителю необхідно регулювати фізичне навантаження такими методичними прийомами:

збільшення (зменшення) часу гри (естафети);

збільшення кількості повторень елементів гри (естафети);

збільшення (зменшення) розмірів майданчика (дистанції);

зміна характеру і правил гри (естафети);

зміна ведучого;

зміна кількості учасників гри (естафети).

Протягом гри (естафети) необхідно виховувати природність рухів, повну мобілізацію рухових здібностей учасників гри (естафети), культуру суперництва.

Гру (естафету) слід закінчувати організовано і своєчасно, не допускаючи втоми, надмірної збудженості, зниження інтересу до гри.

Після закінчення гри (естафети) доцільно давати спокійну ходьбу і вправи на увагу, підвести підсумки, об'явити результати, привести приклади позитивних дій окремих учасників гри, вказати на помилки.

Нижче наведені приклади деяких естафет із застосуванням загально розвиваючих вправ з предметами та без них:

Клас ділиться на декілька команд.

В положенні напівприсядки дійти до фінішу, там зробити 5 нахилів вперед (не згинаючи коліна) і повернутися напівприсядки назад, передати естафету.

«Собачим ходом» дійти до фінішу і назад.

«Зайчиком» дострибати до фінішу, присісти 5 разів і «зайчиком» повернутися назад.

Присядки дострибати до фінішу, повернутися назад бігом.

Добігти до фінішу, в упорі лежачи на стегнах зробити 8 віджимань і повернутися назад бігом.

Клас ділиться на 3-4 команди. В 10-12 м від стартової лінії проти кожної команди установлюють орієнтир (прапорець, м'яч і т. д.). Усі гравці по черзі виконують однакові завдання. Виграє команда, яка першою закінчила естафету.

1. Стрибком на двох ногах (руки на поясі) треба дострибати до фінішу і назад віддати естафету партнеру.

На одній нозі (другу тримаємо рукою) дострибати до фінішу. Змінити ногу, повернутися назад і віддати естафету наступному гравцю.

Добігти до фінішу, взяти скакалку і стрибнути через неї 5 разів, покласти її і повернутися назад і віддати естафету наступному гравцю.

Стрибати з м'ячем між ногами до фінішу, повернутись назад бігом і віддати естафету партнеру.

III.  Учні діляться на команди.

Біг до фінішу і назад з високим підніманням стегна.

Добігти до фінішу і назад, обертаючи руки в різні сторони.

Добігти до фінішу, там зробити 8 нахилів в сторони, руки за головою, повернутися назад.

Дійти до фінішу в глибокому нахилі, охопивши себе за ступні ніг.

Дійти в повному присіді до фінішу, назад повернутися бігом.

Стрибками дійти до фінішу і назад.

Успіх у проведенні змагань залежить від чіткої роботи суддівської колегії, яку повинен очолювати головний суддя. Змагання завжди повинні починатися парадом учасників змагань.

Спортивні ігри є найбільш цікавим видом змагань і в той самий час найбільш важким, особливо для дітей молодших класів. Під час спортивних ігор всі учні вступають у безпосередній поєдинок, вони всі одночасно борються, наприклад, за володіння м'ячем, і тут можливі конфліктні ситуації.

Задача суддів полягає в тому, щоб не тільки слідкувати за дотримуванням правил тієї чи іншої гри, аще і за тим, щоб спортивна гра не прийняла азартного характеру, тобто судді повинні ще контролювати психічний стан учасників. Для зняття напруги змагань рекомендується використовувати короткочасні зупинки, які знижують темп гри, а також частіше міняти гравців.

Нижче наведено основні вимоги, які необхідно мати на увазі при організації змагань, наприклад, з футболу. Поле для дітей 8-12 років повинно бути розміром 40^60 м. Дозволяється проводити ігри на майданчиках меншого розміру, які мають футбольну розмітку. Для гри використовується звичайний футбольний м'яч. Учасники змагань розділяються на вікові групи: 6-7-8, 9-10 або 11-12 років. Протягом гри дозволяється будь-яка кількість замін гравців. Спортивна форма учасників гри складається з футболки та трусів (тренувального костюма) та гумових тапок (кед). Гру на полі може проводити один суддя. Гра повинна продовжуватись 30 хв. (2 тайми по 15 хв), з перервою на 10 хв після першого тайму. Під час гри мета кожної команди забити якомога більше м'ячів у ворота суперника.