11.3. ІнформацІя про звІтнІ сегменти, ризики  та Інша ІнформацІя у примІтках до фІнансовоЇ звІтностІ

У Примітках 36–37 розкривається інформація щодо звітних сегмен- тів та ризиків.

�  Примітка 36 «Звітні сегменти». У таблицях подається інфор-

мація за  основними сегментами  банківської  діяльності в

розрізі контрагентів сегмента, стосовно характеру доходів і витрат звітних сегментів, активи та зобов’язання звітних сег- ментів за звітний  та попередній роки.

Капітальні  інвестиції  – це загальна  сума витрат, понесених протягом звітного періоду на придбання активів сегмента, які, як очікується, використовуватимуться  протягом більше ніж  одного періоду (основні засоби та нематеріальні активи) за кожним звіт- ним сегментом.

Оцінка має бути на основі методу нарахування.

Сегмент слід відображати окремо, якщо більша частина його до- ходу створюється від банківської діяльності  за межами  сегмента й одночасно показники його діяльності відповідають одному з таких критеріїв:

�  дохід за сегментом становить  10\% або більше від загального

доходу (включаючи банківську діяльність у межах сегмента);

�  його фінансовий результат (прибуток або збиток) становить не менше ніж 10\% більшої з двох абсолютних величин – загальної суми прибутку або загальної суми збитку всіх сегментів;

�  активи становлять 10\% або більше від загальних активів. Зовнішній дохід усіх визначених звітних сегментів має становити

не менше ніж 75\% загального доходу банку або консолідованої групи. Якщо сукупний дохід визнаних звітних сегментів менший від такого рівня, то здійснюється виділення додаткових сегментів з метою досяг- нення зазначеного рівня доходу, навіть якщо такі додаткові сегменти не відповідатимуть вищезазначеним критеріям (10\%-ний поріг).

Якщо показники сегмента, визначеного  у внутрішній звітності, не відповідають вищезазначеним критеріям, то:

�  сегмент може бути визнаний звітним сегментом, якщо він має

важливе значення для банку в цілому й інформація про нього

є суттєвою;

�  необхідно провести подальше об’єднання двох або кількох подібних сегментів;

�  показники неподібних сегментів включаються до складу не- розподілених статей, із використанням яких узгоджувати- муться відповідні показники діяльності звітних сегментів і банку в цілому.

Як правило, кількість сегментів становить не більше ніж 10. Сегмент, який було визначено звітним у попередньому році, але

який у поточному році не відповідає критеріям звітного сегмента, має визначатися звітним сегментом, якщо керівництво банку вва- жає, що він зберігає своє значення.

Якщо у звітному році банк (материнський банк) визначає нові звітні сегменти, то за ними наводяться відповідні порівняльні  онов- лені показники за попередній звітний період або надається обґрун- товане пояснення причин неможливості достовірного визначення показників.

Сегментна інформація має бути підготовлена відповідно до об- лікової політики банку або консолідованої групи в разі надання кон- солідованої фінансової звітності.

Визначення звітних сегментів у консолідованій фінансовій звіт- ності та розкриття  інформації про звітні сегменти здійснюються на основі показників консолідованої фінансової звітності.

Дохід, витрати, активи та зобов’язання  сегмента визначаються до здійснення коригувань, пов’язаних із виключенням внутрішньо- групових операцій та сальдо в процесі консолідації, за винятком ви- падків, коли такі внутрішньогрупові сальдо або операції відбувають- ся між учасниками групи в межах одного сегмента.

У консолідованому фінансовому звіті результат сегмента визна- чається до здійснення коригувань,  пов’язаних із відокремленням частки меншості.

Доходами звітного сегмента є дохід, який безпосередньо нале- жить до сегмента, та відповідна частина доходу банку (материнсько- го банку), що може бути віднесена до сегмента від зовнішньої  діяль- ності або від операцій між іншими сегментами в межах одного банку (материнського банку).

Витратами звітного сегмента є витрати, пов’язані з основною діяльністю  сегмента, що безпосередньо належать до нього, та від- повідна частина витрат, що можуть бути обґрунтовано віднесені до

сегмента, включаючи витрати від зовнішньої діяльності, та витрати, пов’язані з операціями з іншими сегментами в межах одного банку (материнського  банку). Витрати за сегментом не включають витрат на сплату податку на прибуток.

Результат сегмента – це дохід за сегментом мінус витрати за сег- ментом.

Активами  звітного сегмента визнаються активи, які використо- вуються для виконання звичайної діяльності і безпосередньо стосу- ються цього сегмента.

Якщо результат сегмента включає дохід за процентами або дохід від дивідендів, активи сегмента включають  відповідну дебіторську заборгованість, кредити, інвестиції або інші активи, що генерують дохід. Якщо певна стаття амортизації включається до витрат сегмен- та, то відповідний актив теж має бути включеним до активів сегмен- та. Активи сегмента не включають  активів з податку на прибуток. Активи сегмента визначаються  після вирахування відповідних оці- нювальних резервів, які регулюють оцінку об’єкта в балансі банку.

Активи сегмента включають  інвестиції, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, якщо прибуток або збиток від таких інвес- тицій уключаються до доходу сегмента.

Зобов’язання сегмента – це зобов’язання, що виникають  від зви- чайної діяльності сегмента і/або безпосередньо належать до сегмен- та або можуть бути віднесені до сегмента шляхом  пропорційного розподілу. Якщо результат сегмента включає витрати на проценти, то зобов’язання  сегмента включають відповідні зобов’язання,  на які нараховуються проценти.  Зобов’язання сегмента не включають зобов’язань за податком  на прибуток. У звітності за сегментами  за- значається склад нерозподілених статей.

Окремо розглядається інформація  за географічними сегмента- ми за звітний  та попередній роки. Після таблиці банк (материнський банк)  зазначає критерії розподілу  зовнішніх доходів  за окремими країнами. Якщо активи, зовнішні доходи, що отримані в окремій іно- земній державі, є суттєвими, інформація щодо таких активів, доходів розкривається окремо.

Інформація про ризики розкривається  за видами.

�  Примітка 37 «Управління фінансовими ризиками».

При розкритті інформації щодо кредитного ризику банк (мате-

ринський банк) описує цілі, політику та процеси щодо управління

цим ризиком та методи, використані для оцінки ризику, а також роз- криває інформацію стосовно дотримання протягом звітного періоду нормативів кредитного ризику та їхнього значення на звітну дату.

За ринковим ризиком банк розкриває інформацію щодо доступ- ності ринковому ризикові і як вона виникає, цілі, політику та проце- си управління ринковим ризиком і методи, використані для оцінки ризику.

При розкритті інформації щодо валютного ризику в таблицях проводиться аналіз впливу цього ризику та зміни фінансового ре- зультату і власного капіталу в результаті можливих змін обмінних курсів, що встановлені на звітну дату, за умови,  що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими. Розрахунок проводить- ся для грошових  залишків у валютах, що відрізняються  від функціо- нальної валюти. Окремо аналізується зміна фінансового результату та власного капіталу  в результаті можливих змін обмінного курсу, що встановлений як середньозважений валютний курс, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими.

Банк проводить аналіз процентного ризику, що виникає за фі- нансовими інструментами,  за  якими нараховуються  проценти. У таблиці, де проводиться загальний аналіз процентного  ризику,  фі- нансові активи та зобов’язання мають бути відображені за балансо- вою вартістю за датами перегляду процентних ставок відповідно до договорів чи строків погашення залежно від того, яка з дат є рані- шою. Після таблиці  аналізується чутливість процентного ризику, якому банк (материнський банк) доступний на звітну дату, показу- ючи, як зміни у відповідній змінній ризику (процентна ставка), що були обґрунтовано можливими на цю дату, впливатимуть  на прибу- ток або збиток; наводяться методи та припущення,  використані під час складання аналізу чутливості. При проведенні моніторингу  про- центних ставок за фінансовими інструментами в таблиці наводять дані за середньозваженою процентною  ставкою. Процентна ставка розраховується у відсотках у річному обчисленні.

Статистичні ряди базуються на щоденній  інформації  та щомі- сячній звітності, що подається до органу управління банку.

Для активів і зобов’язань із фіксованою процентною ставкою строковість визначається виходячи з періоду  від дати балансу до дати погашення згідно з контрактом, а для активів і зобов’язань зі змінною процентною ставкою – з урахуванням найближчого терміну

перегляду процентних  ставок чи дати погашення залежно від того, що настає раніше.

Після таблиці банк (материнський банк) зазначає, за якою про- центною ставкою (плаваючою чи фіксованою) нараховуються про- центи за відповідними статтями активів та зобов’язань.

В інформації щодо іншого цінового ризику банк (материнський банк) наводить аналіз того, що виникає від фінансового інструменту внаслідок змін, наприклад, у цінах на інструменти власного капіталу. А також наводить підсумкові кількісні дані про доступність ризикові на звітну дату, що базується на внутрішній інформації, наданій про- відному управлінському персоналу.

Банк розкриває інформацію щодо доступності іншому ціновому ризикові і як вона виникає, цілі, політику та процеси щодо управлін- ня ризиком та методи, використані для оцінки ризику.

Банк проводить аналіз чутливості для іншого цінового ризику, якому він доступний на звітну дату, показуючи,  як зміни у відповід- ній змінній ризику, що були обґрунтовано можливими на цю дату, впливатимуть на прибуток або збиток, наводить методи та припу- щення, використані під час складання аналізу чутливості.

При розгляді географічного ризику проводиться аналіз геогра- фічної  концентрації  фінансових  активів  та зобов’язань  порівняно з попереднім роком. Зазначають інформацію щодо того, як служби управлінського обліку банку (материнського банку) визначають кон- центрацію географічного ризику.

При формуванні інформації щодо концентрації інших ризиків банк (материнський банк) надає спільну характеристику, яка іден- тифікує кожну концентрацію ризику.

Щодо ризику ліквідності банк (материнський банк) розкриває інформацію про доступність ризикові ліквідності і як вона виникає, цілі, політику та процеси щодо управління ризиком та методи, ви- користані для оцінки ризику. В таблицях проводиться аналіз фінан- сових зобов’язань за строками погашення  за звітний та попередній роки. Строки погашення визначаються від дати звітності до дати по- гашення згідно з контрактом. Такі суми представляють контрактні недисконтовані грошові потоки, які відрізняються від сум, відобра- жених у балансі, оскільки балансові суми базуються на дисконтова- них грошових потоках. Похідні фінансові інструменти, розрахунок за якими здійснюється на нетто-основі, відображаються в чистій сумі.

Якщо банк використовує аналіз ризику ліквідності  за строками погашення на основі дисконтованих грошових потоків, то йому слід проводити аналіз фінансових активів та зобов’язань за строками по- гашення на основі очікуваних строків погашення  за звітний рік по- рівняно з попереднім. Дані фінансових активів і зобов’язань у табли- ці наводяться за балансовою вартістю.

Чистий розрив розраховується як різниця між фінансовими ак- тивами і фінансовими зобов’язаннями. Якщо банк (материнський банк) використовує кілька методів для управління доступністю ри- зиком ліквідності, то йому слід розкривати інформацію, застосовую- чи метод чи методи, що забезпечують найдоречнішу та найдостовір- нішу інформацію.

У примітках 38–45 розкривається інша інформація.

�  Примітка 38 «Управління  капіталом». У цій примітці банк зазначає  цілі, політику,  процеси  щодо управління  капіта- лом, розкриває інформацію стосовно дотримання протягом звітного періоду нормативів адекватності капіталу та їхнього значення на звітну дату. В таблицях розкривається  структура регулятивного капіталу та структура капіталу банку, що роз- раховується на основі Базельської угоди про капітал. Банки, що працюють на міжнародному рівні та складають звітність за методом повної консолідації згідно з вимогами Базельської угоди про капітал (далі – Угода), що визначено у Звіті про міжнародну конвергенцію оцінки капіталу та стандартів ка- піталу, і в доповнення до Угоди, яка ввела розгляд ринкових ризиків (оновлено в листопаді 2005 року, що звичайно нази- вають «Базель I»), наводять інформацію щодо структури ка- піталу банку, який розраховується на основі Угоди.

�  Примітка 39 «Потенційні  зобов’язання банку». В таблиці по- дається інформація  щодо активів, наданих у заставу. Після таблиці банк (материнський банк) зазначає характер та ба- лансову вартість  активів  у заставі, щодо яких передбачені обмеження, пов’язані з володінням, користуванням та розпо- рядженням ними з визначенням характеру цих обмежень. У звіті зазначають інформацію про події, які відбулися  за ста- ном на кінець дня 31 грудня звітного року, але не відображені в жодній примітці, якщо вони містять додаткову інформацію про діяльність та фінансовий стан банку, зокрема таку:

а)  розгляд справ у суді. Банк (материнський банк) розкри- ває на звітну дату інформацію  про природу непередбаче- них зобов’язань, що пов’язані з розглядом справ у суді, надає  оцінку їхнього фінансового  впливу,  оцінку не- визначеності, пов’язану із сумою або визначенням  часу будь-якого вибуття, та можливість будь-якої компенса- ції сум вибуття;

б)  можливість виникнення потенційних податкових зобо- в’язань. Банк (материнський банк)  розкриває на дату балансу інформацію  про природу непередбачених зо- бов’язань, що пов’язані з виникненням податкових зобо- в’язань, надає оцінку їхнього фінансового впливу, оцін- ку невизначеності, пов’язану із сумою або визначенням часу будь-якого  вибуття, та можливість  будь-якої ком- пенсації сум вибуття;

в)  зобов’язання  з  капітальних   вкладень.  Банк розкри- ває інформацію  щодо сум контрактних  зобов’язань, пов’язаних із придбанням  основних засобів  та нема- теріальних активів;

г)   зобов’язання оперативного лізингу (оренди). У табли- ці подається інформація  щодо майбутніх мінімальних орендних платежів за невідмовною орендою. Після таб- лиці банк розкриває інформацію щодо загальної суми майбутніх мінімальних суборендних платежів,  що, як очікується,  будуть отримані за невідмовними  угодами про суборенду на звітну дату;

ґ)  зобов’язання, що пов’язані з кредитуванням. Банк роз- криває на звітну дату інформацію  про природу непе- редбачених зобов’язань, пов’язаних  із кредитуванням, надає оцінку їхнього фінансового впливу, оцінку невиз- наченості, пов’язану із сумою або визначенням часу будь- якого вибуття, та можливість будь-якої компенсації сум вибуття. У таблиці аналізується структура зобов’язань, що пов’язані з кредитуванням. Крім того, материнський банк розкриває таку інформацію:

-  свою частку в непередбачених зобов’язаннях  асоці- йованої компанії, за які він несе солідарну  відпові- дальність з іншими інвесторами;

-  непередбачені зобов’язання, які виникають унаслідок роздільної  відповідальності  інвестора  за всіма або частиною зобов’язань асоційованої компанії;

е)  активи, надані в заставу, та активи в заставі, щодо яких передбачені обмеження,  пов’язані  з володінням, ко- ристуванням та розпорядженням ними.

�  Примітка 40 «Облік хеджування».  Банк для кожного типу

хеджування (хеджування справедливої вартості, хеджування

грошових потоків, хеджування чистих інвестицій) розкриває таку інформацію:

а)  опис кожного типу хеджування;

б)  опис фінансових інструментів, призначених інструмен- тами хеджування, та їхню справедливу вартість на звіт- ну дату;

в)  характер ризиків, що їх хеджують.

�  Примітка 41 «Справедлива вартість  фінансових  інструмен- тів», в якій банк зазначає:

-           визначення справедливої вартості;

-           фінансові  активи  та зобов’язання,  що відображені за справедливою вартістю;

-           методи та суттєві припущення, які використовуються для оцінки справедливої вартості фінансових активів та фінансових зобов’язань.

Справедлива  вартість визначається  для фінансових  активів  і зобов’язань, які відображені в балансі не за справедливою вартістю. Справедлива вартість не визначається для інструментів капіталу, які не котируються на ринку і справедливу вартість яких не можна до- стовірно оцінити. Інформація про такі фінансові активи, яку слід розкривати в цій примітці, має містити опис фінансового активу, його балансову вартість і пояснення, чому його справедливу вартість не можна достовірно оцінити.

Якщо фінансові активи, справедливу вартість яких раніше не- можливо було оцінити достовірно, продаються, то слід розкривати їхню балансову вартість під час продажу та визнану суму прибутку або збитку.

В окремій таблиці подається балансова та розрахункова справед- лива вартість фінансових активів та зобов’язань,  які не відобража- ються в балансі банку за справедливою вартістю.

�  Примітка 42 «Операції з пов’язаними особами». У таблицях роз- кривається інформація щодо залишків за операціями  з пов’я- заними особами станом на кінець дня 31 грудня звітного року, доходів і витрат за операціями з пов’язаними сторонами за звіт- ний рік, інших прав та зобов’язань за операціями з пов’язаними сторонами станом на кінець дня 31 грудня звітного року, кре- дитів, що надані пов’язаним  особам та погашені  пов’язаними особами протягом звітного року. В окремих таблицях розгля- дається така ж інформація  за станом на кінець дня 31 грудня попереднього року.

Банк розкриває назву материнського  банку та інформацію  про те, хто є основним власником банку (найменування юридичної осо- би та/або прізвище та ініціали фізичної особи),  а також щодо виплат провідному управлінському  персоналу та кредитів, що надані і пога- шені пов’язаними особами протягом звітного року.

�  У Примітках 43–44 розкривається інформація щодо основних

дочірніх та асоційованих  компаній та щодо об’єднання ком-

паній. У примітці материнський банк за кожним об’єднанням компаній, що відбулося  протягом періоду,  розкриває таку інформацію (слід розкривати  в цілому стосовно об’єднань компаній, які відбулися протягом звітного періоду і які, якщо взяти окремо, є несуттєвими):

а)  назва та характеристики об’єднуваних компаній;

б)  дата придбання;

в)  відсоток придбаних акцій з правом голосу;

г)   опис складових цієї вартості, включаючи  будь-які ви- трати, що безпосередньо пов’язані з об’єднанням. Якщо до складу вартості  входять випущені інструменти ка- піталу чи ті, що випускаються, слід розкривати їх кіль- кість і справедливу вартість, основу її визначення;

ґ)  суму прибутку чи збитку об’єкта придбання з дати при- дбання,  включену  до Звіту про фінансові  результати материнського  банку за період, за винятком,  якщо роз- криття є неможливим. Якщо розкриття такої інформації є неможливим, то слід розкрити цей факт разом із від- повідним поясненням.

За  винятком випадків, коли розкриття є неможливим,  мате- ринський банк розкриває інформацію щодо доходів об’єднаної ком-

панії за період так, ніби дата придбання  за всіма об’єднаннями  ком- паній, що відбулися за період, є початком цього періоду.

В окремих таблицях материнський банк розкриває суми, визнані на дату придбання  за кожним класом активів, зобов’язань та неперед- бачених зобов’язань об’єкта придбання, та балансову вартість за кож- ним з таких класів, визначену за міжнародними стандартами фінансо- вої звітності  безпосередньо перед об’єднанням. Якщо таке розкриття є неможливим, необхідно розкрити цей факт разом із відповідним по- ясненням і придбані активи, зобов’язання та гудвіл, що виник.

�  Примітка 45 «Події після дати балансу». У примітці зазна-

чається інформація про сприятливі і несприятливі події, що відбулися між датою складання балансу і датою затверджен- ня правлінням (радою директорів)  або спостережною радою банку (материнського банку) фінансової звітності, підготов- леної для оприлюднення.

Банк повинен розкривати інформацію про кожну суттєву катего- рію подій, які не коригують після дати балансу, які є суттєвими і які мо- жуть впливати на економічні рішення користувачів (наприклад, знач- не об’єднання бізнесу, оголошення плану про припинення діяльності, істотні придбання активів, оголошення про значну реструктуризацію, значні операції зі звичайними акціями, аномально великі зміни в цінах на активи або в курсах обміну іноземних валют, зміни ставок подат- ків або податкового  законодавства, прийняття значних або неперед- бачених зобов’язань, початок великого судового процесу). Банк (ма- теринський банк) має розкривати  характер таких подій та попередню оцінку їхнього фінансового впливу або свідчення того, що така оцінка неможлива.

�  Примітка 46 «Інформація про аудитора (аудиторську фірму)

та висновок проведеного  аудиту». У примітці банк зазначає найменування аудиторської фірми (аудитора), прізвище та но- мер сертифіката, що визначає кваліфікаційну придатність зай- матися аудиторською діяльністю на території України, ауди- тора, який підписав аудиторський  висновок, та який висновок надав аудитор.

Запитання для самоконтролю

1.    Опишіть структуру банківської звітності.

2.    Якими  нормативно-правовими  документами Національного  банку

України регламентовано складання та надання фінансової звітності?

3.         Який орган встановлює порядок та регламент надання звітності  філія- ми банку?

4.    Який грошовий вимірник фінансової звітності?

5.    З якою періодичністю складається фінансова звітність?

6.         Залишки  за якими балансовими рахунками виключаються із фінансо- вої звітності банку?

7.         Назвіть основні форми квартальної фінансової звітності, річної фінан- сової звітності.

8.         В яких документах розшифровуються окремі статті Балансу та Звіту про фінансові результати річного фінансового звіту банку?

9.         Ким має бути здійснена обов’язкова перевірка річної фінансової звіт- ності банку?

10.  За яких обставин банк складає консолідовану фінансову звітність?

11.  Яким методом банк складає консолідовану фінансову звітність із дочір- німи установами?

12.  Яка структура балансу банку (Звіту про фінансові результати)?

13.  Які примітки розкривають зміст статей балансу (Звіту про фінансові результати)?

14.  Якими методами можна складати Звіт про рух грошових коштів?

Теми для рефератів

1.    Якісні характеристики звітності.

2.    Основні користувачі звітності та їхні вимоги.

3.    Класифікаційні ознаки звітності.

4.    Призначення форм звітності та їхня економічна сутність.

5.    Порядок та терміни подання звітності.

Завдання для самостійної роботи

Для розуміння правил формування фінансової звітності необхідно ознайомитися з Інструкцією про порядок складання та оприлюднен- ня фінансової  звітності банків  України  (затверджена Постановою

№ 480 Правління НБУ від 27.12.2007 р.).

Після ознайомлення дайте відповідь на запитання:

1.    Яка інформація розкривається у фінансовій звітності щодо ризиків?