8.8. ІнвентаризацІя основних засобІв І нематерІальних активІвЗ метою підтвердження правильності та достовірності даних бухгал- терського обліку та звітності Законом України «Про бухгалтерський об- лік та фінансову звітність в Україні» передбачено проведення банками, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов’язань. Відповідальність за організацію інвентаризації несе керів- ник банку, який повинен створити нележні умови для її проведен- ня у стислі терміни, визначити об’єкти, кількість і час проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим. Проведення інвентаризації є обов’язковим: � перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім май- на, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризацію яких про- водили не раніше ніж 1 жовтня звітного року. Інвентаризацію будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних фон- дів можна проводити один раз на три роки, а бібліотечних фондів – один раз на п’ять років; � у разі зміни матеріально відповідальних осіб (на день при- ймання-передачі справ); � у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псуван- ня цінностей (на день установлення таких фактів); � за приписом судово-слідчих органів;
� у разі техногенної аварії, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явища); � у разі ліквідації банку. У разі коли проведення інвентаризації є обов’язковим, інвентари- зації підлягають також майно і матеріальні цінності, які не належать банку й облік яких ведеться на позабалансових рахунках. Основними завданнями інвентаризації є: � встановлення фактичної наявності основних засобів, нема- теріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва; � установлення надлишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення їх фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; � виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втра- тили свою початкову якість, застарілих моделей, а також ма- теріальних цінностей і нематеріальних активів, що не викорис- товуються; � перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріаль- них і грошових цінностей, а також правил утримання та експлу- атації основних засобів; � перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основ- них засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей. У разі проведення раптових інвентаризацій усі товарно-мате- ріальні цінності підготовляються до інвентаризації у присутності ін- вентаризаційної комісії, в інших випадках – завчасно. Вони мають бути згруповані, розсортовані та розкладені за назвами, сортами, розмірами в порядку, зручному для підрахунку. Для проведення інвентаризаційної роботи в банках за наказом їх- нього керівництва створюють постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів і головного бухгалтера, які очолює керівник банку або його заступник. У тих банках, де через великий обсяг робіт проведення інвентари- зації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації в місцях збереження та виробництва за роз- порядчим документом керівника банку створюють робочі інвентари- заційні комісії у складі досвідчених працівників, які добре обізнані з
об’єктом інвентаризації, цінами та первинним обліком. Робочі інвен- таризаційні комісії очолює представник керівника банку, який призна- чив інвентаризацію. Постійно діючі інвентаризаційні комісії: � проводять профілактичну роботу із забезпечення збережен- ня цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів із цього питання; � організовують проведення інвентаризацій і проводять ін- структаж членів робочих інвентаризаційних комісій; � здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно- матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період. Основними завданнями пере- вірок і вибіркових інвентаризацій у міжінвентаризаційний період є контроль за збереженням цінностей, дотриманням матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку; � перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різ- ниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересорту- вання цінностей в усіх місцях їх збереження; � у разі встановлення серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводять за дорученням керівника банку повторні суцільні інвентаризації; � розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення, і свої пропози- ції щодо регулювання виявлених нестач і втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортування відображують у протоколі. У протоколі мають бути наведені відомості про причини й осіб, винних у нестачах, втратах і лишках, та про вжиті до них заходи. Робочі інвентаризаційні комісії: � здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових доку- ментів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва; � разом із бухгалтерією банку беруть участь у визначенні ре- зультатів інвентаризації та розробляють пропозиції щодо за-
ліку нестач і надлишків за пересортуванням, а також списан- ня нестач у межах норм природного убування; � вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліп- шення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації не потрібних підприємству матеріальних цінностей і майна; � несуть відповідальність за своєчасність і дотримання поряд- ку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника банку, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цін- ностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та за- боргованості в розрахунках; � оформлюють протокол із зазначенням у ньому стану склад- ського господарства, результатів інвентаризації та висновків щодо них, пропозицій про залік нестач і лишків за пересор- туванням, списанням нестач у межах норм природного убу- вання, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням ужитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Після проведення інвентаризації складають інвентаризаційні описи. Причини встановлених розбіжностей з’ясовують. Матеріаль- но відповідальна особа виконує розписку щодо наявності в неї в під- звіті зазначених в інвентаризаційному описі необоротних активів, що засвідчується підписами членів робочої інвентаризаційної комісії. За основними засобами і нематеріальними активами, що не при- датні для використання, робоча інвентаризаційна комісія складає окремі інвентаризаційні описи, які використовують для складання актів на списання. Робоча інвентаризаційна комісія протягом трьох робочих днів з дати закінчення інвентаризації готує інвентаризаційні описи, роз- писки про наявність необоротних активів, розглядає акти технічної експертизи та акти на списання об’єктів, щодо яких під час проведен- ня інвентаризації поставлено питання про списання як не придатних для подальшого використання. Робоча інвентаризаційна комісія підбиває підсумки інвентари- зації та складає протокол засідання комісії із зазначенням: � стану необоротних активів, які обліковують на балансових і позабалансових рахунках банку;
� результатів інвентаризації про відповідність фактичної наяв- ності необоротних активів даним бухгалтерського обліку; � висновків за результатами інвентаризації щодо списання з балансу банку об’єктів необоротних активів, що не придатні для подальшого використання. Робоча інвентаризаційна комісія подає на розгляд постійно ді- ючій комісії з уведення, списання, інвентаризації та переоцінки не- оборотних активів протокол засідання разом із матеріалами інвен- таризації. Постійно діюча комісія з уведення, списання, інвентаризації та переоцінки необоротних активів протягом двох робочих днів роз- глядає матеріали інвентаризації. Протокол про узагальнення резуль- татів інвентаризації має бути розглянутий і затверджений керівни- ком банку в п’ятиденний термін. Затверджені результати інвентаризації відображають у бухгал- терському обліку банку в тому місяці, в якому закінчено інвентари- зацію, але не пізніше від грудня звітного року. У примітках до фінансової звітності наводять відомості про ре- зультати інвентаризацій, проведених у звітному році. Основні засоби та нематеріальні активи, виявлені у надлишку, підлягають оприбуткуванню: Дт Рахунки для обліку необоротних матеріальних активів Кт 6499 Інші доходи. Вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких не ви- стачає) необоротних активів списується на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до встановлення осіб, які мають відшкодувати нестачі чи втрати, відображають за позабалан- совими рахунками: � На суму нарахованого зношення (амортизації) Дт Рахунки для обліку зношення/амортизації необоротних ак- тивів Кт Рахунки для обліку необоротних матеріальних активів � На залишкову вартість списаного об’єкта Дт 7490 Негативний результат від вибуття нематеріальних ак- тивів та основних засобів Кт Рахунки для обліку необоротних матеріальних активів � Одночасно вартість необоротних матеріальних активів зара- ховується на позабалансові рахунки
Дт 9617 Списана у збиток заборгованість банків за іншими ак- тивами Кт Контррахунок. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати збитки, на- лежну до відшкодування суму зараховують до дебіторської заборго- ваності та доходу звітного періоду: Дт 3552 Нестачі та інші нарахування на працівників банку Кт 6499 Інші доходи � Одночасно вартість необоротних матеріальних активів спи- сується з позабалансових рахунків Дт Контррахунок Кт 9617 Списана у збиток заборгованість банків за іншими ак- тивами. У разі відшкодування вартості основних засобів і нематеріаль- них активів здійснюється таке проведення: Дт Рахунки для обліку грошових коштів, поточні рахунки Кт 3552 Нестачі та інші нарахування на працівників банку. Відповідно до Положення про порядок формування і викорис- тання банками резерву для відшкодування можливих втрат від де- біторської заборгованості, на суму дебіторської заборгованості фор- мується резерв і відображається в бухгалтерському обліку таким проведенням: Дт 7705 Відрахування в резерви за дебіторською заборгованістю Кт 3590 Резерви під дебіторську заборгованість за операціями банку. Якщо дебіторську заборгованість визнано безнадійною до отри- мання або минув термін позовної давності за нею, то суму списують за рахунок резерву: Дт Рахунки для обліку спеціальних резервів (3590) Кт 3552 Нестачі та інші нарахування на працівників банку. Списану безнадійну заборгованість ураховують на позабалансо- вому рахунку 9617 «Списана у збиток заборгованість банків за інши- ми активами»:
Дт 9617 Списана у збиток заборгованість банків за іншими ак- тивами Кт Контррахунок. Запитання для самоконтролю 1. Дайте економічну характеристику основним засобам та іншим матері- альним необоротним активам. 2. Назвіть класифікаційні групи основних засобів з метою бухгалтерсько- го обліку. 3. Що таке початкова вартість необоротних активів? Які елементи її фор- мують? 4. Якими є вартісні ознаки предметів, що належать до необоротних мате- ріальних активів? 5. Дайте визначення необоротних активів, основних засобів, нематері- альних активів. 6. Чим відрізняються малоцінні необоротні матеріальні активи від основ- них засобів? 7. Назвіть балансові рахунки, на яких враховується залишкову вартість основних засобів; нематеріальних активів. 8. На підставі якого документа основні засоби оприбутковують за відпо- відними рахунками бухгалтерського обліку? 9. Чи включається до початкової вартості основних засобів, створених банком самостійно, заробітна плата працівників, яких залучали до ви- конання робіт зі створення основних засобів? 10. На яку статтю балансу банку треба відносити витрати на поліпшення та вдосконалення основних засобів і нематеріальних активів? 11. Якою є справедлива вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт? 12. На яку статтю балансу банку треба відносити суму дооцінки залишко- вої вартості об’єкта основних засобів? 13. Яким чином визначається індекс переоцінки основних засобів? 14. Протягом якого строку здійснюється нарахування амортизації основ- них засобів і нематеріальних активів? 15. Вкажіть граничний строк корисного використання нематеріальних ак- тивів. Чим пояснюється його законодавче обмеження? 16. Економічна сутність амортизації. 17. Які методи амортизації основних засобів може використовувати банк? 18. З якою періодичністю здійснюється нарахування амортизації та відо- браження її в бухгалтерському обліку?
19. Коли слід відображати в обліку результати зменшення корисності ос- новних засобів? 20. Як в обліку відображається переоцінка основних засобів? 21. Що означає зменшення корисності основних засобів? 22. Порядок аналітичного обліку основних засобів. 23. Вкажіть обставини, внаслідок яких об’єкти основних засобів і нема- теріальних активів вилучають з активів банку (списують з балансу)? 24. На якому балансовому рахунку враховується вартість інвестиційної нерухомості (необоротних активів, що утримуються для продажу)? 25. Коли проводити обов’язкову інвентаризацію основних засобів та нема- теріальних активів? 26. Для чого в банках створюють постійно діючі інвентаризаційні комісії? Теми рефератів 1. Критерії визнання основних засобів і нематеріальних активів у бухгал- терському обліку. 2. Облік операцій із придбання та створення основних засобів і немате- ріальних активів. 3. Облік операцій із переоцінки основних засобів. 4. Правила нарахування та обліку амортизації основних засобів і немате- ріальних активів. 5. Порядок проведення інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів та обліку її результатів. Завдання для самостійної роботи Для розуміння обліку товарно-матеріальних цінностей необхідно ознайомитися з Інструкцією з бухгалтерського обліку запасів мате- ріальних цінностей банків України (затверджена Постановою № 625 Правління НБУ від 10.12.2004 р.). Після ознайомлення дайте відповідь на запитання: 1. Як відображається в обліку придбання і використання малоцінних та швидкозношуваних предметів і господарських матеріалів?
|
| Оглавление| |