Фінансовий облік у банках - Навчальний посібник (Табачук Г. П., Сарахман О. М., Бречко Т. М.)

8.6.   порядок нарахування  та облІку амортизацІЇ основних засобІв І нематерІальних активІв

Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів і нематеріальних активів, яка амортизується, протягом строку їх ко- рисного використання (експлуатації).

Вартість усіх необоротних (матеріальних і нематеріальних) ак- тивів підлягає амортизації  (крім вартості  землі  та незавершених капітальних інвестицій). Земля – це актив, на який не нараховують амортизацію, оскільки термін її використання практично необмеже- ний. За кожним об’єктом необоротних активів банк визначає вар- тість, яка амортизується.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних ак- тивів здійснюється протягом строку корисного використання (екс- плуатації) об’єкта, який встановлюється банком під час визнання цього об’єкта активом (зарахування на баланс). Амортизації не на- раховують, якщо балансова вартість необоротних активів дорівнює їхній ліквідаційній  вартості та за об’єктами основних засобів, що є предметами антикваріату.

 

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних ак- тивів здійснюється протягом строку корисного використання (екс- плуатації) об’єкта, який встановлюється банком під час їх первин- ного визнання. Амортизація необоротних активів не припиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації необоротних активів припи- няється на одну з двох дат, що настає раніше: на дату переведення активів до категорії необоротних активів, утримуваних для продажу, або на дату припинення визнання активів.

Строк корисного використання (експлуатації) основних засобів і нематеріальних активів визначається банком самостійно. Під час визначення строку корисного використання (експлуатації) потрібно враховувати такі аспекти:

�  очікуване використання об’єкта банком з урахуванням його

потужності або продуктивності;

�  строки корисного використання подібних активів;

�  фізичне і моральне зношення, що передбачається;

�  правові або інші  подібні обмеження  щодо термінів вико-

ристання об’єкта та інші чинники.

Зважаючи на зміни в технології, комп’ютерному програмному забезпеченні,  а також те, що нематеріальні активи зазнають техноло- гічного старіння, під час визначення строку корисного використан- ня нематеріальних активів потрібно  враховувати те, що він не може бути більшим ніж 20 років.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів і нематеріальних активів переглядається в разі зміни очікува- них економічних вигід від його використання та наприкінці кожного фінансового року.

У разі зміни строку корисного використання об’єкта необорот- них активів нарахування амортизації його вартості, виходячи з но- вого строку корисного використання, починається з місяця, наступ- ного за місяцем зміни строку корисного використання.

Одночасно з дооцінкою або поліпшенням (удосконаленням) об’єкта необоротних активів для нього за необхідності встановлю- ється новий строк корисного використання. У разі дооцінки  або по- ліпшення (удосконалення) повністю амортизованого об’єкта необо- ротних активів для нього обов’язково встановлюється новий строк корисного використання.

 

Нарахування амортизації починається з першого числа міся- ця, наступного  за місяцем, в якому об’єкт основних засобів і нема- теріальних активів став придатним для корисного  використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів і нематеріальних активів.

Витрати з амортизації обліковують на рахунку 7423 А «Аморти- зація». Нарахована сума амортизації основних засобів і нематеріаль- них активів відображується таким проведенням:

Дт  7423 Амортизація

Кт   Рахунки для обліку зношення/амортизації необоротних ак- тивів.

У разі використання необоротного активу за повної його амор- тизації початкова (переоцінена) вартість і суму нарахованого зно- шення (до часу списання активу з балансу) обліковують на відповід- них рахунках з обліку активів і зношення.

Амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матері- альних активів) банки нараховують, застосовуючи такі методи:

1) прямолінійний,  за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного ви- користання об’єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової  вартості, за яким річна сума аморти- зації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або початкової вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амор- тизації. Річна норма амортизації (у процентах) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кіль- кості років корисного використання об’єкта в результаті ділен- ня ліквідаційної вартості об’єкта на його початкову вартість;

3) прискореного  зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартос- ті об’єкта на початок звітного року або початкової його вар- тості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амортизації, яка обчислюється залежно від стро- ку корисного використання об’єкта, і результат подвоюється;

4) кумулятивний,  за яким річна сума амортизації  визначаєть- ся як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується ділен-

 

ням кількості років, що залишаються до кінця строку корис- ного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничий,  за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, по- слуг) і виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амор- тизації обчислюється діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який банк очікує ви- робити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів. Якщо обраний банком метод нарахування амортизації основних

засобів не відповідає очікуваним економічним вигодам від його засто- сування, то банк переглядає його та вносить відповідні зміни в обліко- ву політику. Норми амортизації відповідно до нового методу амортиза- ції визначають, виходячи із залишкової вартості відповідного об’єкта.

Амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів можна нараховувати в першому місяці викорис- тання об’єкта в розмірі 50\% його вартості, що амортизується,  а в роз- мірі решти 50\% вартості, що амортизується, – у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта в роз- мірі 100\% його вартості.

Метод амортизації основних засобів і нематеріальних активів обирається банком самостійно, залежно від умов отримання май- бутніх економічних вигід. Якщо для нематеріальних активів ці умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуван- ням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації нематеріальних активів під час застосування відповідних методів нарахування здійс- нюється згідно з розрахунком амортизації основних засобів.

У разі зміни методу амортизації нарахування здійснюється згід- но з новим методом, починаючи  з місяця, наступного за тим, у якому відбулися зміни.

Під час розрахунку вартості,  яка амортизується,  ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім таких випадків:

�  якщо є безвідмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання

цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання;

�  якщо ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації наявного активного ринку та очікується,  що цей

 

ринок функціонуватиме наприкінці строку корисного вико- ристання цього об’єкта.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця. Місячна сума амортизації в разі застосування прямолінійного методу визначаєть- ся діленням річної суми амортизації на 12.

Місячна сума амортизації в разі застосування методів зменшен- ня залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вар- тості та кумулятивного  визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних ак- тивів здійснюється відповідно до внутрішніх положень банку щодо обліку основних засобів і нематеріальних активів, розроблених від- повідно до чинних нормативно-правових актів, зокрема документів Національного банку України.