Фінансовий облік у банках - Навчальний посібник (Табачук Г. П., Сарахман О. М., Бречко Т. М.)

8.1.   критерІЇ визнання  необоротних активІв. структура вІдображення основних засобІв І нематерІальних активІв у планІ рахункІв бухгалтерського облІку

Основні засоби – це матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення  адміністратив- них і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше ніж рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Нематеріальним  активом  є актив,  який не  має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується банком з метою використання у своїй діяльності понад один рік (або один операцій- ний цикл, якщо він перевищує один рік) в адміністративних цілях або надання в лізинг (оренду) іншим особам.

Операції, пов’язані з придбанням  та рухом основних  засобів і нематеріальних активів, не належать безпосередньо до банківських операцій; вони стосуються операцій із забезпечення діяльності бан- ку як суб’єкта господарювання. Бухгалтерський облік операцій з основними  засобами та нематеріальними активами адекватний об-

 

ліку в інших галузях економіки. Різниця полягає лише в рахунках бухгалтерського обліку.

Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нема- теріальних активів банків України, затверджена Постановою  № 480

Правління Національного банку України від 20 грудня 2005 року, регулює відображення в бухгалтерському обліку типових операцій банків з необоротними активами. Бухгалтерський облік операцій з необоротними активами, які не визначені цією Інструкцією, банки мають здійснювати згідно з внутрішніми операційними процедура- ми (правилами), розробленими з урахуванням вимог законодавства України та міжнародних  стандартів фінансової звітності.

Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і немате- ріальних активів банків України регулює питання лише фінансового обліку зазначених вище операцій і не стосується їх податкового об- ліку.

Відповідальність за своєчасне і якісне складання первинних до- кументів, що фіксують факти здійснення операцій з основними за- собами та нематеріальними активами, передавання їх для відобра- ження в бухгалтерському обліку несуть особи, які склали і підписа- ли ці документи. Облік об’єктів основних засобів і нематеріальних активів ведеться із застосуванням типових форм первинного обліку, передбачених нормативними актами України. Документування опе- рацій може здійснюватися з урахуванням порядку обліку активів у банках з використанням самостійно виготовлених бланків, які ма- ють містити обов’язкові реквізити типових форм.

Основним завданням  облікової політики банку щодо обліку основних засобів і нематеріальних активів є забезпечення правиль- ного та своєчасного відображення в бухгалтерському обліку опера- цій з придбання, поліпшення, переоцінки та вибуття основних за- собів і нематеріальних активів,  відповідності  балансової вартості необоротних активів їхній справедливій (ринковій) вартості,  а та- кож визначення оптимальних норм амортизації.

Основні засоби та нематеріальні активи – це необоротні активи, які можуть бути придбані або створені банком самостійно. Придба- ні (створені) основні засоби та нематеріальні  активи зараховують на баланс банку  за початковою вартістю, яка включає усі витрати, пов’язані з їх придбанням (створенням), доставкою, установкою і введенням в експлуатацію.

 

Об’єкт основних  засобів або нематеріальний актив (придбаний або отриманий) визнається активом, якщо є ймовірність отримання майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Одиницею обліку основних засобів  є окремий  інвентарний об’єкт основних засобів. Бібліотечні  фонди, внутрішня телефонна та комп’ютерна мережі, системи безпеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної  сигналізації можуть обліковуватись як окремий інвентарний об’єкт основних засобів. Формування біб- ліотечного фонду здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Предмети, строк корисного використання яких перевищує один рік і які можуть використовуватися тільки в комплексі кон- структивно  з’єднаних предметів (блок живлення, монітор, клавіату- ра, принтер,  сканер тощо), незалежно від їхньої вартості відносять до основних  засобів. У зв’язку з тим, що такі предмети мають різ- ний строк корисного використання, кожний з них фігурує в бухгал- терському обліку як окремий об’єкт.

Для цілей бухгалтерського обліку необоротні активи класифіку- ють за групами (табл. 8.1).

Таблиця 8.1

Класифікація необоротних активів за об’єктами обліку

 

 

Основні засоби

 

Нематеріальні активи

Інші необоротні матеріальні активи

• земельні ділянки;

• будинки, споруди

і передавальні пристрої;

• машини

та обладнання;

• транспортні засоби;

• інструменти, прилади, інвентар (меблі);

• інші основні засоби

• права на користування майном (земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщень тощо);

• права на знаки для товарів

і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

• авторські та суміжні з ними права [права на програмне забезпечення (його використан- ня), бази даних тощо];

• гудвіл;

• інші нематеріальні активи

(право на проведення діяльності, використання економічних

та інших привілеїв тощо)

• бібліотечні фонди;

• малоцінні необоротні матеріальні активи;

• тимчасові (нетитульні) споруди;

• інші необоротні матеріальні активи

 

На підставі зазначених груп банки самостійно здійснюють класифі- кацію основних засобів та нематеріальних активів і встановлюють вар- тісні ознаки предметів, що входять до складу необоротних матеріаль- них активів. Одиницею обліку необоротних матеріальних активів є окремий інвентарний об’єкт необоротних матеріальних активів.

Для обліку активів групи «Основні засоби» використовують ра- хунки 4400 «Основні  засоби», 4409 «Зношення основних  засобів». У тому числі за цими рахунками обліковують об’єкти нерухомості, що належать до категорії нерухомості, зайнятої власником.

Активи групи «Інші необоротні матеріальні активи» облікову- ють за рахунками  4500 «Інші необоротні матеріальні активи», 4509

«Зношення інших необоротних матеріальних активів». Облік не- оборотних активів, що класифікуються як інвестиційна нерухомість, здійснюється  за рахунками  4410 «Інвестиційна нерухомість», 4419

«Зношення інвестиційної нерухомості». Необоротні активи, утриму- вані для продажу, обліковують  за рахунком 3408 «Необоротні акти- ви, утримувані для продажу».

Незавершені капітальні інвестиції обліковують  за рахунками:

4310 Капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію нематеріальними активами

4430 Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами

4431 Обладнання, що потребує монтажу

4530 Капітальні  інвестиції  за  основними засобами,  що отримані в оперативний лізинг (оренду).

Незавершені капітальні  інвестиції  за об’єктами інвестиційної нерухомості  обліковують  за окремим  аналітичним рахунком 4410

«Інвестиційна нерухомість».

Нематеріальні активи  обліковують  за рахунками  4300 «Нема- теріальні  активи», 4309 «Накопичена  амортизація  нематеріальних активів».

Для відображення в бухгалтерському обліку операцій з основни- ми засобами та нематеріальними активами банки можуть викорис- товувати транзитні рахунки відповідно до облікової політики банку.

Порядок ведення аналітичного обліку основних засобів і нема- теріальних активів та складання первинних документів визначаєть- ся згідно з обліковою політикою банку з урахуванням вимог законо- давства України.

 

Оприбуткування на баланс власних та отриманих  у фінансовий лізинг основних засобів, нематеріальних активів та інших необорот- них матеріальних активів здійснюється на підставі актів приймання- передачі необоротних активів (типова форма ОЗ-1). В акті наводиться основна інформація щодо необоротного активу, зокрема коротка ха- рактеристика об’єкта, його початкова вартість, строк корисного ви- користання, відомості, необхідні для нарахування амортизації (у тому числі ліквідаційна вартість), дата введення об’єкта в експлуатацію тощо.

На підставі актів приймання-передачі та накладних (актів), згідно з якими об’єкти необоротних активів отримано від постачальників, відкривається інвентарна картка (типова форма ОЗ-6). В інвентарних картках ведеться аналітичний облік необоротних активів. З метою ре- єстрації та контролю наявності інвентарних карток необоротних акти- вів ведуть описи інвентарних карток – інвентарні книги (форма ОЗ-7

«Опис інвентарних карток з обліку основних засобів») з обліку:

�  основних засобів;

�  нематеріальних активів;

�  малоцінних необоротних матеріальних активів;

�  інших необоротних матеріальних активів.

Записи в інвентарних книгах здійснюють  за кожним об’єктом необоротних активів окремо. Інвентарні  книги (крім обліку зброї) та інвентарні картки ведуть в автоматизованій формі, яка забезпечує наявність усіх належних реквізитів і звіряння даних аналітичного обліку із синтетичним  на будь-яку дату. Звіряння даних аналітично- го обліку із синтетичним проводиться на кожне перше число місяця, наступного  за звітним. Інвентарні картки та інвентарні  книги роз- друковують у разі потреби. В обов’язковому порядку роздрукову- ють інвентарні картки в разі вибуття об’єкта необоротних активів незалежно від причини такого вибуття. Такі картки разом з інши- ми документами, на підставі яких актив списується з балансу банку, вміщують у меморіальні документи дня за внутрішньобанківськими операціями.

Облік необоротних  активів  пооб’єктно за місцем їх експлуата- ції (знаходження) здійснює матеріально відповідальна особа шляхом оформлення інвентарних списків (типова форма ОЗ-9). Дані такого об- ліку необоротних активів (за їх місцезнаходженням) мають відповідати даним інвентарних карток (книг).

 

Кожному інвентарному об’єкту надається  інвентарний номер, який проставляється на самому об’єкті, в акті приймання-передачі, ін- вентарному списку, інвентарній картці та інвентарній книзі. Інвентар- ні номери зберігаються за об’єктом на весь період його знаходження в банку. Інвентарні номери об’єктів, що вибули, не можуть бути надані іншим об’єктам, які надійшли в банк.

Об’єкти необоротних активів, прийняті банком в оперативний лі- зинг (оренду) або в заставу, до переходу права власності на них банку обліковують  за інвентарними  номерами орендодавця (заставодавця). Після переходу права власності та оприбуткування на баланс банку та- ким об’єктам необоротних активів надаються нові інвентарні номери в загальновстановленому порядку.

Інвентарні книги обліку необоротних активів у кінці року не за- криваються і записи в них продовжуються в новому році.

Технічні паспорти та гарантійні талони, видані виробниками не- оборотних активів, зберігаються в матеріально відповідальної особи, яка з уведенням їх в експлуатацію реєструє вказані документи у спе- ціальному журналі. Реєстраційні посвідчення на об’єкти нерухомості (свідоцтва про право власності, зареєстровані в БТІ) підлягають збері- ганню у грошовому сховищі.

Списання необоротних активів з балансу банку здійснюється на підставі актів списання необоротних активів (типова форма ОЗ-3) або актів на списання автотранспортних  засобів (типова форма ОЗ-4) у разі їх вибуття внаслідок:

�  реалізації сторонній юридичній або фізичній особі;

�  безоплатної передачі сторонній юридичній або фізичній особі;

�  списання об’єкта необоротних активів унаслідок його фізич-

ного, морального зношення або непридатності для подальшого

використання;

�  ліквідації.