1.8.   органІзацІя бухгалтерського облІку в банках

Організація бухгалтерського обліку – це система правил, яка за- безпечує процес збору, опрацювання, використання, аналізу та збе- рігання облікової інформації для виконання функцій банків.

Зважаючи на високу динамічність сучасного фінансового рин- ку, розмаїття чинників, які впливають на його стан, банк не може успішно функціонувати в конкурентному середовищі без відповідної

системи щоденного обліку всіх своїх операцій і зобов’язань та оцін- ки на цій підставі результатів своєї діяльності. Лише за такої умови керівництво банку постійно контролює всі аспекти його діяльності, а отже,  і ризики, притаманні банківській діяльності. Система що- денного обліку, або бухгалтерський облік, – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення,  узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність установи банку зовнішнім і внут- рішнім користувачам для прийняття рішень.

Мета організації  бухгалтерського обліку в банках – забезпе- чення необхідною  та достовірною  інформацією зацікавлених у ній користувачів шляхом своєчасного та повного відображення в бух- галтерському обліку банківських операцій.

Усе методичне й інформаційно-правове забезпечення бухгалтер- ського обліку в банках можна згрупувати у три групи:

�  загальнодержавне  (державні законодавчо-нормативні доку-

менти);

�  галузеве (постанови, положення, інструкції, рекомендації НБУ);

�  внутрішньобанківське (кожний банк розробляє самостійно,

наприклад внутрішнє положення щодо проведення активних

операцій, кредитування).

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забез- печення фіксування фактів здійснення всіх банківських операцій у первинних документах, збереження протягом установленого строку оброблених документів, реєстрів бухгалтерського обліку та звітності несуть керівник банку та головний бухгалтер.

Банк самостійно визначає свою облікову політику, розробляє сис- тему і форми управлінського обліку, внутрішньої звітності і контролю операцій, визначає права працівників на підписування документів, за- тверджує правила документообігу і технології обробки облікової ін- формації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку.

Керівник здійснює керівництво банком відповідно до законодав- чих та установчих документів.

Головний бухгалтер банку забезпечує:

�  дотримання  єдиних методологічних  засад  бухгалтерського обліку;

�  контроль за відображенням   у бухгалтерському обліку всіх операцій, які здійснює банк;

�  складання і подання у встановлені строки фінансової звітності.

Система обліку в банках має забезпечити дотримання принципів бухгалтерського обліку, єдину методологічну основу, взаємозв’язок даних синтетичного і аналітичного обліку, хронологічне та система- тичне відображення всіх операцій банку в реєстрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів, накопичення і системати- зацію даних обліку в розрізі показників, необхідних для управління банком,  а також складання звітності.

До питань організації  бухгалтерського обліку відносять:

�  вимоги до первинних облікових документів та реєстрів син- тетичного і аналітичного обліку;

�  план рахунків;

�  облікову політику банку;

�  внутрішній банківський контроль;

�  складання звітності.

Система внутрішнього контролю – це сукупність процедур, що

спрямовані на уникнення, виявлення і виправлення суттєвих помилок, а також забезпечення захисту і збереження активів, повноти і точнос- ті облікової документації. Ця система має бути чітко документована. Документація за процедурами внутрішнього  банківського контролю повинна бути доступною для користування працівниками банку.

Внутрішній  контроль – це сукупність процедур, що забезпе- чують дотримання положень внутрішніх і зовнішніх нормативних актів під час здійснення операцій банку та достовірність  і повноту інформації. Внутрішній банківський контроль поєднує в собі бух- галтерський і адміністративний контроль.

Бухгалтерський контроль – це сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів банку та достовірність  звіт- ності, яку складає служба бухгалтерського  обліку на основі даних, отриманих від операційних підрозділів.

Внутрішній бухгалтерський контроль включає:

�  попередній контроль;

�  первинний (поточний);

�  основний;

�  додатковий;

�  подальший.

Первинний контроль – це контроль, який здійснюється на етапі

оформлення і перевірки документів. Первинний контроль є суціль- ним, тобто проводиться при виконанні відповідальним виконавцем

усіх без винятку операцій. Він передбачає застосування візуальних, логічних, арифметичних та інших прийомів контролю і покликаний запобігти помилкам під час здійснення операцій.

Додатковому контролю підлягають окремі операції, під час вико- нання яких існує вірогідність виникнення помилки і махінацій: ви- дача чекових книжок; видача грошових  коштів у національній  та іно- земній валютах; стягнення з клієнтів штрафів, операції за доходами і видатками банку; вкладні операції, операції за сумами до з’ясування та деякі інші. Додатковий контроль здійснює штатний контролюючий працівник (контролер)  або головний бухгалтер (його заступник), що засвідчується його підписом на відповідних документах. Наприклад, головний бухгалтер (його заступник) підписує ордери на закриття поточних і бюджетних рахунків; ордери виправлення допущених по- милок у бухгалтерському обліку; контролює операції з формування і використання статутного та інших фондів банку; валютні операції та деякі інші. Коло операцій, які підлягають додатковому контролю, визначається відповідно до нормативних документів НБУ і внутріш- ніх інструкцій банку.

Основним завданням  подальшого  контролю є виявлення  не- доліків поточного контролю і з’ясування причин їх виникнення.  За результатами перевірок, отриманими під час наступного  контролю, розробляють конкретні заходи щодо поліпшення  ситуації і недопу- щення в подальшому таких недоліків, підвищення  фахового рівня бухгалтерських працівників.

Подальший контроль здійснюється у формі тематичних  пере- вірок і ревізій, може бути вибірковим і суцільним. Тематичним пере- віркам підлягає діяльність окремих відповідальних виконавців або окремі види обліково-операційної роботи.

Ревізія – це перевірка господарсько-фінансової діяльності уста- нови банку, що ґрунтується на вивченні первинних документів і бух- галтерських записів. В акті ревізії окремо висвітлюється стан обліко- вої та операційної роботи.

Адміністративний  внутрішній контроль – це сукупність про- цедур, згідно з якими керівництво банку делегує свої повноваження та передбачає перевірку правильності фінансової операції до та піс- ля її проведення з метою забезпечення її відповідності встановленим правилам. Адміністративний внутрішній контроль дає змогу вияви- ти ризики і вжити ефективні заходи щодо них.

Створення ефективної  системи внутрішнього банківського контролю досягається шляхом оптимізації взаємовідносин та обміну інформацією між внутрішнім контролем, зовнішніми і внутрішніми аудиторами банку.