Фінансовий менеджмент для магістрів і не тільки - Навчальний посібник (Євтух О. Т., Євтух О. О.)

Тема 16 основи фІнансового управлІння краЇною

1.  Держава як організація покликана управляти країною. Суть фінансового управління країною.

2.  Грошова-кредитна політика держави – основа фінан- сового управління.

3.  Фінансова оцінка та облік суспільних ресурсів у кра- їні.

4.  Приватизація  суспільного  майна  та  роздержавлення майнових прав.

5.  Планування суспільних ресурсів. Публічні фінанси.

6.  Фінансовий аналіз використання ресурсів країни.

7.  Фінансове  регулювання  соціально-економічних  про-

цесів у країні.

Деякі джерела інформації до теми

І. Основні джерела:

1. Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси Украї- ни. – К.:НІОС, 2002.

2. Євтух О. Т. Обіг грошових зобов’язань та синергетика багатства // Фінанси України – 2006. – № 4.

3. Карпінський Б. Збалансованість фінансової системи:

методологія, оцінка, порівняння: монографія. – Л.: Логос,

2003.

4. Луніна І. О. Державні фінанси України у перехідний

період. – Х.: Форт, 2000.

5. Миль Дж. Ст. О влиянии правительства // Основы по-

литической экономии / пер. с англ. В 3 т т. 3 – М.: Прогресс,

1989.

6. Налогообложение: теории, проблемы, решения: Моно-

графия / НАН Украины, Ин-т экономики промышленности.

М-во образования и науки Украины. – Д.: Нац. техн. ун-т,

2006.

7. Нобелевские лауреаты по экономике. Джеймс Бьюке- нен. Конституция экономической политики. Рассчет согла- сия. Границы свободы / пер. с англ. – М.: Таурус Альфа, 1997.

8. Самуэльсон  П. Экономика. – В 2 т. – М.: АЛГОН,

1992. – т. 1.

9. Смит А. Исследование о природе и причинах богат-

ства народов. – М.: Соцэктиз, 1962.

10. Фридман М. Капитализм и свобода / ЭКО – 1991. –

№7.

11. Хайек А. А. Частные деньги. – М.: Институт нацио-

нальной модели экономики, 1996.

ІІ. Додаткові джерела:

12.  Бюджетний  менеджмент:  підручник  /  за  заг.  ред. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2004.

13.  Государственный долг: уроки кризиса и принципы управления. – М., 2001.

14.  Державне регулювання економіки: від протиріч до консенсусу. – Л., 2003.

15.  Зви Боди, Роберт Мертон Финансы. – М.: Вильямс,

2000.

16.   Гроші – людина – соціум: параметри взаємин / Стель-

мах В. С., Смовженко Т. С., Скринник З. Є. – Л.: ЛБІ НБУ, 2006.

17.  Управління місцевими фінансами / Семенець І. Л. та

ін. – К.: ЦНЛ, 2006.

1. Держава як організація покликана управляти країною. Суть фінансового управління країною

Умови, в яких живе людина, повинні бути такими, щоб вона могла, використовуючи свої здібності, виконувати свою місію на землі: створювати і надавати блага іншим. Осно- вою цього є створення сприятливого соціально-правового устрою в країні. Саме це і є основним завданням держави – створення, підтримання та вдосконалення умов життя, які сприяють плідному розвитку особистості.

Держава – це організація, яка встановлює та підтримує певні правила (моральні та юридичні норми), які регулюють соціально-економічні відносини в країні.

Економічна мета держави – зростання багатства окремої людини і нації загалом. Про багатство нації свідчить зрос- тання населення, прагнення населення країни до ефективної праці. Вимірником багатства населення на макрорівні є від- ношення валового національного доходу до чисельності на- селення країни.

Існують різні погляди щодо ролі держави у суспільстві. Зазвичай, вважається, що державний апарат повинен пра- цювати на мешканців країни, задовільняти їх потреби. Де- які  вважають,  що  дер-

 

жава повинна займатися перерозподілом ресур- сів з метою поліпшення умов  життя,  проте  інші

Ринкова економіка працює найкраще

тоді, якщо її залишити у спокої.

Мілтон Фрідман

 

вчені висловлюють думку, що не держава повинна давати людям блага, а людина повинна давати державі. Де тут ві- рний підхід? Ми вважаємо, що держава і громадяни пови- нні перебувати у таких стосунках, які максимально забез- печують виконання людиною своєї місії. До речі, такої ж точки зору дотримувались багато вчених, серед яких: Адам Сміт, Джон Стюарт Міль, Мілтон Фрідман, Артур фон Хайек та інші. Так, Фрідман писав, що вільна людина не питає про те, що може зробити для неї її держава, або що вона може зробити для держави. Замість цього вона запи- тує: «Що я і мої співвітчизники можуть зробити за посеред- ництва Уряду, щоб краще виконати свої зобов’язання, до- сягти своєї мети?»

Основними економічними завданнями держави є:

По-перше, захист свободи кожної людини. Сучасна люди-

на не може здійснювати свого призначення без свободи, сво-

боди як усвідомленої необхідності і відповідальності. Мова

йде як про фізичну свободу, так і свободу використання прав

власності. Також, крім цього, важливо, щоб держава забез-

печила свободу слова, віросповідання та політичну свободу.

Для  виконання  цих  завдань  держава  повинна  підтри-

мувати  в  країні  правові  норми,  які  забезпечують  дотри-

мання   суб'єктами   господарювання   основних   соціально-

економічних принципів, що забезпечуть ефективне функці-

онування конкурентного ринкового середовища. Для вико-

нання цих функцій в державі створюються законодавчі та

виконавчі органи влади: ради, міністерства та виконавчі ко-

мітети на місцях.

По-друге, держава повинна сприяти появі та широкому використанню «інструментів», які дозволяють обертати ак- тиви в країні (до них належать грошові кошти та інші стан- дартизовані грошові зобов’язання). Для того, щоб створи- ти ефективний механізм обміну, в країні існує Національ- ний банк та органи контролю, наприклад, комітет з захис- ту прав споживачів, органи контролю за обігом цінних папе- рів та інші.

По-третє, держава повинна надавати ті блага, які окре- ма людина не може придбати для себе самостійно. З цього приводу Авраам Лінкольн писав, що «мета держави – робити для людини те, що сама людина власними зусиллями не змо- же зробити взагалі або не зможе зробити належним чином». Прикладом цього є підтримування сприятливих екологічних умов або створення умов безпечного руху транспорту.

Фінансове управління країною – це управління на основі знань про гроші, закони та принципи їх використаня з ме- тою виконання завдань держави і, передусім, головного за- вдання – створення рівних умов для громадян країни у досяг- ненні їх мети – найбільш ефективного задоволення потреб інших людей.

2. Грошова-кредитна політика держави –

основа фінансового управління

Фінансове управління в країні починається з оцінки лік- відності національної грошової одиниці. Одержуючи гро- ші за свою працю, населення країни повинно бути впевне- не у цінності грошових коштів, у їх здатності якісно викону- вати свої функції. Якщо гроші не виконують своїх функцій, або не якісно їх викорис-

 

Все починається зі звичайної грошової

одиниці.

Прислів’я американських  фінансистів

товують, тоді громадяни втрачають довіру до них, відмовляються від націо- нальної валюти. Вартість

 

таких грошей знижується, та їх ліквідність зменшується, зростає інфляція в країні.

При емісії грошових коштів Національний банк повинен дотримуватися принципу еквівалентності грошей: зміни у розмірі грошової маси повинні відповідати змінам у кількос- ті виготовлених товарів і послуг. Тобто повинна існувати рів-

ність у змінах грошової маси та змінах обігу національно- го продукту:

Δ ГМ ≈ Δ NDP,

де: Δ ГМ – зміна грошової маси;

Δ NDP – зміна чистого внутрішнього продукту.

Грошова маса ГМ = ГГ + Дп, де ГГ – готівкові гроші; Дп – банківські депозити.

 

 

В Україні  у 90-х р.р. минулого століття індекс споживчих цін зріс майже в 42 тис. разів. Сьогодні рівень інфляції, за офіційними даними, значно мен- ший, проте він все ще лишається високим.

 

Вартість життя

 

 

Принцип еквівалентності грошей є основою правила Уорбертона-Фрідмана: «правильна по-

літики уряду – здійснювати постійне збільшення пропозиції грошей з темпом, що дорівнює росту продуктивності в еко- номіці. В іншому випадку слід все залишити так, як воно є, і дати можливість ринку роботи свою справу».

Розмір грошової маси в країні, на думку фахівців, мож- на змінювати за рахунок: А) безпосередньо грошової емісії; Б) впливу на обсяги кредитування комерційними банками; В) операцій на відкритому ринку з купівлі-продажу держав- них цінних паперів; а також Г) шляхом впливу на відтік наці- ональної валюти за кордон та її надходження назад в країну.

3. Фінансова оцінка та облік суспільних ресурсів у країні

До суспільних ресурсів країни належать ті активи, що пе- ребувають у суспільній власності: державне та комуналь- не майно. До суспільних ресурсів також належать бюджет- ні кошти. У цьому питанні національний продукт також буде умовно розглядатись як суспільне благо.

Оцінка всіх ресурсів, що належать організаціям і підпри- ємствам комунальної або державної форми власності, здій- снюється на тих самих засадах, що і ресурсів підприємства приватної власності. Для обліку нерухомого майна створю-

ється єдиний кадастр, де здійснюється облік земельних ді- лянок та іншої нерухомості за ринковою вартістю. В цей ка- дастр включено всю нерухомість (як суспільної, так і при-

 

Здійснювати заходи щодо підтримки ліквідності національної грошової одиниці на рівні сталого розвитку економіки

ватної  та  колективної  влас- ності).

Валовий внутрішній про- дукт, який створюється в краї- ні, вимірюється на основі рин-

 

кових принципів з застосуванням двох основних підходів (див. рис. 16.1): підхід «потоку товарів і послуг» і підхід «потоку до- ходів» (підходи американського економіста Саймона Кузнєца). При розрахунку ВВП використовують, зазвичай, рівняння:

ВВП = обсяг споживання + обсяг інвестицій +

+ урядові витрати + чистий експорт

Облік грошових потоків, що формують ВВП, здійснюєть- ся спеціально створеними державними статистичними ор- ганами. Цю функцію також може виконувати одно з мініс- терств (наприклад, в США – Міністерство торгівлі).

Рис. 16.1. Схема двох підходів до виміру ВВП

4. Приватизація суспільного майна та роздержавлення майнових прав

Практика свідчить, що приватна власність, з економіч- ної точки зору, більш ефективна (за умови конкурентного ринкового середовища), ніж державна власність і командно- адміністратине економічне середовище. Тому країни з пере-

хідними економіками здійснюють приватизацію державно- го майна.

Приватизація – це процес переходу майна, що перебуває у державній власності, у приватну власність громадян країни. Роздержавлення – поступове звуження функцій, обмеження ролі держави у всіх сферах суспільного життя і, передусім, в економіці. Поняття «роздержавлення» значно ширше за по- няття «приватизація».

Приватизації державного майна здійснюється шляхом пу- блічного продажу на аукціонах. Без прозорості торгів важ- ко не тільки продати майно за реальною ринковою вартістю, але й запобігти тінізації економіки і корупції влади.

Приватизація державного підприємства України

«Криворіжсталь».

(Перша приватизація  була здійснена у 2004 р., однак коло потенційних покупців було обмежено шляхом висуван-

ня особливих вимог до учасників аукціону. Початкова вартість була оцінена експертами в 4 млрд грн. Продаж об’єкта був здійснений з порушенням умов вільного до- ступу і за ціною 4,5 млрд грн. Після скасування цих торгів, друга приватизація була здійснена на більш ліберальних умовах доступу до торгів у 2005 р. Оцінка експертами ринкової вартості (початкової ціни пропозиції на тор-

гах)склала10млрд.грн.Продажпідприємства«Криворіжсталь»

був здійснений на прозорому аукціоні за 24 млрд грн)

З метою ефективного використання ресурсів в країні роз- державлення майнових прав повинно здійснюватись через аукціони при активній участі широкого кола покупців на прозорих торгах. В Україні продаж прав на використання природних ресурсів (прав на добування газу, нафти) почав здійснюватись в 90-х роках ХХ століття.

5. Планування суспільних ресурсів.

Публічні фінанси

Планування суспільних ресурсів базується на відомих принципах:

 принцип здатності і прагнення людини задовольняти потреби інших людей;

принцип довіри—відповідальності;

 принцип нормованих витрат;

 принцип збалансованості вхідних і вихідних грошо-

вих потоків у часі;

 принцип еквівалентності.

Грошовий потік на макрорівні вимірюється показником

національного доходу. Національний дохід, своєю чергою,

залежить від здатності нації виробляти конкурентоздатні то-

вари і послуги. Для того, щоб визначити ефективність вико-

ристання ресурсів країни, можна визначити рентабельність

країни: шляхом ділення національного доходу до вартості

всіх  ресурсів,  якими  країна

 

Наскільки кращим сьогодні було б

становище в країні, якби протягом останніх років були введені заходи щодо відповідальності керівників держави за свою діяльність.

володіє.

Розмір  національного  до-

ходу  перебуває  у  прямій  за-

лежності до ціни і обсягу про-

даних товарів та послуг.

Здатність  громадян  краї-

 

ни створювати конкурентоздатні товари і послуги можна ви- міряти показниками, які розраховуються як співвідношення національного доходу до чисельності населення в країні.

Основою ефективної роботи національної економіки є довіра покупців до продукції, яка виробляється в країні. Ін- шими словами, принцип довіри—відповідальності є голо- вним принципом, дотримання якого сприяє зростанню дохо- ду країни. Чим більше суб'єкти господарської діяльності до- тримується цього принципу, тим більшим є обсяг реалізації продукції (товарів і послуг) на ринку, тим більше ВВП.

Зростання обсягів реалізації товарів і послуг прямо пов'язане зі зростанням доходів бюджетів всіх рівнів.

Формування бюджету країни повинно ґрунтуватися на зба- лансованості вхідних і вихідних грошових потоків, а також на такому принципі: бюджету потрібно рівно стільки доходів, скільки витрачається на виконання завдань держави. Тому розміри вхідних грошових потоків бюджету повинні залежа- ти як від здатності населення створювати конкурентні товари і послуги, так і від потреб споживання (витат) держави.

Вихідні грошові потоки (витрати) бюджету країни по- винні нормуватись на основі принципу нормованих витрат. В країні повинно споживатись стільки суспільних грошей, скільки необхідно, передусім, для створення рівних конку- рентних умов для громадян країни.

Доходи бюджетів всіх рівнів залежать від довіри грома- дян до влади та суспільних фінансово-кредитних установ. За відсутності довіри до влади населення буде прагнути прихо- вувати доходи і, відповідно, будуть зменшуватись фіскаль- ні виплати, зростати тіньова економіка. За умови, якщо на- селення не довіряє владі, суспільним фінансово-кредитним установам (банківській кишені країни) фінансове плануван- ня суттєво ускладнюється, адже велика кількість грошей в цьому випадку опиниться за межами державного контролю. Всі ці фактори треба враховувати при плануванні податкової політики в країні. При плануванні податків також важливо враховувати закон вартості (вартість зростає у процесі свого руху) і дотримуватись принципу податкового стимулювання товаро-грошового обігу.

В Україні 90-х років ХХ століття, за оцінками фахівців, недовіра до влади була такою значною, що тіньові доходи перевищували 50 \% ВВП.

Вхідні грошові потоки бюджету можуть створюва- тися не лише за рахунок податків (зборів) з громадян, підприємств, установ і організацій, але й за рахунок зо- внішнього і внутрішнього запозичення. Основою запо- зичення є дотримання принципу довіри—відповідаль- ності між кредитором і позичальником.

Вважається,  що  країна  здатна  розраховуватись  за своїми боргами, якшо коефіцієнт платоспроможності краї- ни (КПК) – співвідношення боргу країни та витрат з його об- слуговування до розміру ВВП – є не більшим 0,6.

КПК =  загальний борг

ВВП    .

Для зовнішнього боргу цей показник має інше граничне

 

зовн.

 

значення КПК

≤ 0,4.

КПК

 

 

=

 

зовнішній борг         

 

 

зовн.

ВВП    .

 

 

Крім того, деякі вчені пропонують оцінювати кредито- спроможність країни, визначаючи відношення сальдо бор- гових виплат по кредиту до доходів бюджету.

Довіра до держави з боку населення та зовнішніх кре- диторів також залежить від прозорості бюджетної політи- ки уряду. Відкритість фінансової політики підвищує від- повідальність уряду за планування бюджетних коштів.

6. Фінансовий аналіз використання ресурсів країни

Фінансовий аналіз в країні доцільно починати з оцінки стабільності національної грошової одиниці. Рівень інфля- ції або дефляції національної валюти відображає рівень від- повідальності влади перед громадянами країни. Деякі вчені, зокрема Дж. Кейнс, вважав, що рівень інфляції не повинен перевищувати 10 \%, і його певне значення залежить від кон- кретної ситуації в економіці країни.

Наступним кроком фінансового аналізу є оцінка змін у розмірі валового внутрішнього продукту на душу населення, тобто у продуктивності праці населення країни. Рівень ВВП на душу населення є основним показником при визначенні рівня довіри до країни.

Іншим важливим показником ефективності використання ресурсів є норма процента на грошовому ринку. Норма про- цента свідчить про ефективність обороту вартості як на ма- кро-, так і на мікрорівні. Високі та дуже високі процентні ставки на грошовому ринку свідчать про патологічні проце- си в економіці країни, зокрема високу інфляцію або високий рівень монополізації.

Слід зазначити, що при монополізації економіки ВВП може зростати, але основні доходи будуть розподілені на ко- ристь монополістів та олігархічних груп. На думку фахівців, основна проблема демонополізації у країнах з перехідною економікою полягає у подоланні корупції влади.

В Україні  у 1990-х і на по- чатку 2000-х років високий процент на кредитному рин- ку був ознакою неефектив-

 

Малюнок, що

відображає стимулюючу функцію грошей і корупцію влади.

ного обігу вартості.  Однією з найважливіших причин та- кого стану справ був затяж- ний процес демонополізації економіки.

Іншими важливими показниками, динаміку яких необхід- но проаналізувати, є реальні доходи населення та розмір мі- німальної заробітної плати. Ще одним важливим напрямком фінансового аналізу країни є структурний аналіз доходів і витрат державного і місцевих бюджетів з врахуванням прин- ципу нормованих витрат.

В умовах глобалізації економіки зростає значення фі- нансового аналізу зовнішньоекономічної діяльності країни. Оцінка зовнішньоекономічної діяльності передбачає струк- турний аналіз платіжного балансу, зокрема торгового балан- су країни, балансу послуг, балансу по процентам та транс- фертам. Особливу увагу необхідно приділити аналізу вико- нання міжнародних стандартів, оцінці позичальників всіх рівнів (емітентів зобов'язань).

7. Фінансове регулювання соціально- економічних процесів у країні

Фінансове регулювання соціально-економічних процесів в країні слід здійснювати, виходячи з мети створення держа- ви, її функцій та завдань. Найважливішим кроком, спрямова- ним на стимулювання зростання вартості в країні, є сприян- ня пришвидшенню обігу грошових зобов’язань на всіх рів- нях економічної системи.

Це досягається, передусім, здійсненням монетарних за- ходів з нормування обігу національної грошової одиниці та

 

збільшенням обігу капіта- лу на фондовому ринку, в тому числі операцій з ви- користанням похідних фі- нансових інструментів.

Доцільним є також ре- гулювання  бюджетного

Якщо ми візьмемо під власний контроль систему суспільних

і особистих фінансів, нам поталанить урятуватись від смертоносних ефектів вічної боротьби за гроші. Леонард Орр

 

процесу на основі принципів фінансів. Окрім того, корисни- ми є зміни в податковій політиці країни, які б сприяли збіль- шенню обігу вартості і протидіяли її імобілізації у майні, яке не задіяне у процесах розширеного відтворення.

В умовах глобалізації основним напрямком регулюван- ня економіки країни є здійснення заходів з приведення вну- трішніх нормативів, які регулюють соціально-економічні процеси, до світових стандартів.

 

Світову фінансову кризу у 2008 році уряд США та дея- ких країн Європи прагнули подолати шляхом поновлен- ня довіри громадян своїх країн до фінансових  установ.  У вересні 2008 року Конгрес США для подолання  фінансової кризи погодився  виділити 700 млрд доларів, які були спрямовані на розв'язання проблем ліквідності фінансової системи країни. Крім цього, уряди країн, що потерпіли  від фінансової кризи, підвищили  розмір фондів гарантуван- ня вкладів своїх громадян. Були націоналізовані  фінансові установи, які порушували норми і нормативи грошово- кредитних відносин між суб'єктами ринку..

 

 

Завдання для самостійної роботи

У цій темі слід звернути увагу на те, що основою фінан- сового управління є грошово-кредитна політика держави. Особливої уваги заслуговують проблеми оцінки та обліку суспільних ресурсів у країні.

1. Студенти повинні засвоїти принципи та методи пла- нування суспільних ресурсів. Необхідно дослідити основні принципи та методи приватизації і роздержавлення майна.

2. Майбутній спеціаліст повинен вміти робити фінансо- вий аналіз використання ресурсів у країні. Необхідно ви- вчити основні фінансові заходи з регулювання соціально- економічних процесів у країні.

3. Знайти та проаналізувати актуальні наукові праці за цією проблематикою.

?          Запитання та завдання для самоконтролю

1.  Які основні завдання державного управління в країні?

2.  Розкрити сутність та складові фінансового управлін-

ня країною.

3.  Що таке правило Уорбертона-Фрідмана?

4.  Що належить до суспільних ресурсів в Україні?

5.  Які основні принципи приватизації суспільного майна

та майнових прав?

6.  Наведіть принципи планування суспільних ресурсів.

7.  Наведіть приклади нормативів планування суспільних

ресурсів.

8.  Як здійснюється фінансова оцінка суспільних ресур-

сів у країні?

9.  Наведіть принципи та нормативи виконання бюджету

країни.

 

 

?           Запитання для роздумів та дискусій

 

1. Чи погоджуєтесь Ви з теорією «приватних грошей» лауреата Нобелівської премії Ф. Хайєка?

2. Сьогодні в США друкується величезна кіль- кість готівкових доларів, значна частина яких обертається поза межами країни.

Чи забезпечена, на Вашу думку, ця грошова маса товарами і послугами, які виготовлені в кра- їні?

Тестові завдання

Фрідріх фон Хайек – видатний вчений-економіст, фундатор теорії

«приватних грошей»

 

 

1  Основне завдання органів державного управління:

a) підтримувати правовий порядок в країні;

б)  виконувати бюджет країни;

в)  підтримувати малозабезпечених громадян;

г)  створюваити рівні умови для виконання людиною своєї мі-

сії на землі;

д)  здійснювати перерозподіл ресурсів у країні.

2.  Згідно з теорією «приватних грошей» Ф. Хайєка, хто має право робити емісію грошей в країні?

a) уряд країни;

б)  центральний банк країни;

в)  комерційні банки;

г)  корпорації;

д)  будь-який суб’єкт господарювання.

 

 

3.  Правило Уорбертона-Фрідмана:

a) збільшувати пропозицію грошей відповід-

но до росту продуктивності праці в країні;

б)  грошова маса повинна відповідати вартості

товарів і послуг, що створені в країні;

в)  зростання пропозиції грошей повинен від-

повідати темпам зростання населення країни;

г)  збільшувати пропозицію грошей з темпами,

що дорівнюють зростанню ВВП;

д)  ріст пропозиції грошей повинен відповіда-

ти середнім темпам її зростання у світовій еконо-

міці.

4.  Хто запропонував два підходи до виміру ВВП?

a) Артур фон Хайєк;

б)  Мілтон Фрідман;

в)  Саймон Кузнєц;

г)  Джон Кейнс;

д)  Роберт К. Мертон.

5.  Принципи планування суспільних ресурсів:

a) здатність і прагнення мешканців країни задовільняти потре-

би інших людей;

б)  принцип довіри—відповідальності;

в)  принцип нормованих витрат;

г)  принцип збалансованості вхідних і вихідних грошових по-

токів країни;

д)  рівномірний розподіл фінансових ресурсів між громадяна-

ми країни.

 

6.  Значення нормативу КПК

тиці, становить:

a)  ≤ 0,5;

б)  ≤ 0,3;

в)  ≤ 0,6;

г)  ≤ 0,4;

д)  ≤ 0,25.

 

зовн.

, що існує у світовій прак-

 

 

7.  На думку Дж. Кейнса, рівень інфляції в країні пови- нен бути:

a) ≤ 3 \%;

б)  ≤ 10 \%;

 

в)  ≤ 7 \%; г)  ≤ 5 \%; д)  ≤ 12 \%.

8.  Нормативне  значення  КПК,  що  існують  у  світовій практиці, становить:

a) ≤ 0,6;

б)  ≤ 0,5;

в)  ≤ 0,3;

г)  ≤ 0,4;

д)  ≤ 0,25.

 

 

9.  Який фінансовий показник більшою мірою відповідає здатності нації створювати блага:

a) розмір ВВП на душу населення;

б) співвідношення розміру ВВП до

вартості всіх активів, що належать нації;

в)  темпи росту ВВП країни;

г)  темпи  зростання  інтелектуаль-

ного капіталу нації;

д)  зростання реальних доходів на-

 

селення.

10. Який  основний  показник ефективності використання ресур- сів країни?

a) співвідношення розміру ВВП до

вартості всіх активів, що належать нації;

За підсумками конкурсу, що про- водився швейцарськими  банка- ми, гривня у 2008 році визнана найкращою валютою світу за зовнішнім виглядом.

 

б)  зростання реальних доходів населення;

в)  норма процента на грошовому ринку;

г)  темпи росту ВВП;

д)  сальдо торговельного балансу.

i :)        Індивідуальне завдання за цією темою

Спираючись на теорії вартості та нормування, проаналі- зувати підходи держави щодо оплати праці робітників бю- джетних установ в Україні (у різних соціально-економічних сферах діяльності).

Р.S. Виконання цього завдання є об’єктом контролю кредитно-модульної системи (модуль № 3).