Фінансовий менеджмент для магістрів і не тільки - Навчальний посібник (Євтух О. Т., Євтух О. О.)

Тема 11 фІнансове дослІдження дІяльностІ пІдприЄмства – здатностІ дотримуватись основних принципІв господарювання

1. Сутність фінансового дослідження, його види та ета- пи здійснення.

2. Інформаційне забезпечення фінансового дослідження.

3. Принципи та методи фінансового дослідження.

4. Фінансове дослідження економічних відносин підпри-

ємства зі споживачами.

5. Фінансовий аналіз економічних відносин підприємства

з кредиторами.

6. Фінансовий аналіз дотримання підприємством принци-

пу нормованих витрат.

7. Фінансовий синтез як метод визначення здатності під-

приємства задовільняти потреби ринку.

Деякі джерела інформації до теми:

І. Основні джерела:

1. Кук В. Маркетинг и финансы. В поисках конструктив- ного диалога / пер. с англ. – М.: Вершина, 2007.

2. Колберг К. Бизнес-анализ с помощью Microsoft Excel. – М.: Диалектика-Вильямс, 2007.

3. Литвин Б., Стельмах М. Фінансовий аналіз. – К.: Хай- тек прес, 2008.

4.         Неудачин       В.        Реализация     стратеги         компании:

финансовый  анализ  и  моделирование.  –  М.:  Вершина,

2006.

5.  Оцінка  кредитоспроможності  та  інвестиційної  при-

вабливості суб’єктів господарювання: монографія / за ред.

А. Єпіфанова – С.: УАБС НБУ, 2007.

6. Хиггинз Р. С. Финансовый анализ: инструменты для

принятия бизнес-решений. – М.:  Вильямс, 2007.

ІІ. Додаткові джерела:

7. Мерсер К. Э., Харле У. Т. Интегрированная теория оцен- ки бизнеса. – М.: Маросейко, 2008.

8. Рид С. Финансовый директор как интегратор бизнеса. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007.

9. Ульянченко О. Дослідження операцій в економіці – Х.: Гриф, 2002.

10. Фінансовий менеджмент / за ред. І. В. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002.

1. Суть фінансового дослідження, його види та етапи здійснення

Фінансове дослідження підприємства – це процес з ви- явлення здатності підприємства задовільняти потреби рин- ку у товарах і послугах. Фінансове дослідженнь відрізняєть- ся від інших видів дослідження тим, що воно здійснюється з використанням знань про гроші та базується на їх здатності об’єктивно відображати процеси в економіці та вимірювати результати роботи підприємства.

При фінансовому менеджменті гроші використовуються як інструмент управління, а при фінансовому дослідженні – як інструмент пізнання.

Фінансове дослідження діяльності підприємства (бізне- су) є важливою складовою фінансового менеджменту. Воно здійснюється як на етапі започаткування бізнесу, так і в про- цесі роботи підприємства.

Кожне господарство повинно діяти за основними фінансово-економічними принципами: попиту і пропози- ції, довіри—відповідальності, нормованих витрат та зба- лансованості надходжень і видатків. Основним завдан- ням фінансового дослідження є визначення здатності під- приємства діяти за цими принципами. Наприклад, здат- ність підприємства задовільняти попит на ринку вимірю- ється його доходами, прибутком та іншими кількісними показниками.

Фінансове дослідження можна класифікувати за різними ознаками. Наприклад, за суб’єктами фінансове дослідження може бути зовнішнім або внутрішнім; за обсягом – повним або тематичним.

Процес фінансового дослідження складається з декількох етапів:

1) визначення мети фінансового дослідження;

2) збір інформації;

3) обробка інформації;

4) розрахунково-аналітичні дії;

5)  синтез  отриманих  даних,  формування  висновків  та

пропозицій.

2. Інформаційне забезпечення фінансового дослідження

Система інформаційного забезпечення фінансового до- слідження складається з двох складових: зовнішньої та вну- трішньої інформації. Зовнішня інформація, своєю чергою, складається з маркетингової інформації та нормативно- правової бази.

Фінансовий менеджмент цікавить інформація щодо обся- гів потенційного попиту та продажу товарів і послуг. Фінан- сова інформація про ринок: ціни, тенденції зміни вартості ресурсів, курси валют, рівень інфляції також стосується ме- неджменту.

У нормативно-правовій базі певний інтерес становлять відомості про зміни ставок податків, акцизів, інші заходи держави, спрямовані на регулювання ринку.

До внутрішньої інформації належить інформація, що ві- дображається у фінансовій звітності та формах управлін- ського обліку (див. теми «Фінансовий менеджмент та систе- ма його забезпечення», «Оцінка та облік вартості активів у фінансовому менеджменті»), а також неофіційна інформація щодо господарської діяльності підприємства.

Фінансова інформація повинна відповідати таким вимогам:

1) об’єктивність (достовірність);

2) своєчасність;

3) адекватність тлумачення;

4) повнота;

5) доречність;

6) зіставність.

До цих відомих вимог слід додати ще одну – відкритість і доступність для споживачів (кредиторів).

Вся інформація, яка використовується у фінансовому до- слідженні, повинна відображатися на паперових (або елек- тронних) носіях. При фінансовому дослідженні використо- вується як усна, так і письмова інформація1.

3. Принципи і методи фінансового дослідження

До принципів фінансового дослідження відносять за- гальні теоретико-методологічні принципи та фінансово- економічні принципи.

Фінансово-економічні принципи, що використовуються при дослідженнях:

1) попиту та пропозиції;

2) довіри і відповідальності (взаємокредитування);

3) нормованих витрат;

4) збалансованості надходжень та видатків.

До методів фінансового дослідження відносять значну

кількість наукових методів. Метод спостереження, метод по-

рівняння, індикативний метод, метод аналізу тощо. Проте

основними серед них є методи синтезу та аналізу, які вклю-

чають у себе інші методи: наприклад, горизонтального ана-

 

Do ut Des...

Даю, щоб і ти мені дав.

А ви, браття, невтомлюйтеся, коли чините добро.

Новий заповіт. 1 Сол. 2.:13

лізу, структурного аналі- зу, метод коефіцієнтів та інші.

Фінансовий  аналіз  – це логічний метод дослі- дження, суть якого поля- гає у розчленуванні пред-

 

мета або явища дослідження на складові та вивчення їх за допомогою функцій грошей.

Синтез – це метод за допомогою якого окремі елементи (складові) узагальнюються у певну систему знань, яка най- більшою мірою відображає суть явища або процесу. При фі- нансовому синтезі це робиться також за допомогою грошей та знань про гроші.

При фінансовому синтезі певні фінансові показники та висновки, які були отримані в процесі аналізу, узагальню- ються з метою визначення здатності підприємства якісно за-

1  Прим. Письмова інформація використовується при офіційному до- слідженні.

довольняти потребу споживачів, ефективно використовува- ти ресурси.

Використання фінансового синтезу на основі даних фі- нансового аналізу забезпечує системний підхід під час до- слідження діяльності господарства та дає можливість глибше усвідомити його здатність досягати мети своєї діяльності.

4. Фінансовий аналіз економічних відносин підприємства зі споживачами

У процесі діяльності підприємства на ринку між під- приємством і споживачами встановлюються певні відноси- ни, які базуються на принципах, серед яких принципи дові- ри—відповідальності та попиту і пропозиції.

Фінансовий аналіз здатності підприємства дотримувати- ся принципу попиту і пропозиції здійснюється через аналіз показників, які відображають обсяги попиту і пропозиції на певному сегменті ринку, його потенціал та зміни в часі. Ви- ручка від реалізації товарів і послуг є основним показником здатності підприємства задовольняти потребу споживачів.

Під  час  дослідження

 

також вимірюється по- тенційний попит на то- вари і послуги підприєм- ства і шляхи його задово- лення і збільшення.

Мудрість полягає не стільки в тому,

щоб давати людям благо, а скільки в тому, щоб давати їх своєчасно.

Ж. Лабрюєр

 

Збільшення обсягів реалізації досягається як за рахунок збільшення кількості пропозиції, так і за рахунок покращен- ня якості продукції, її асортименту, сервісного обслуговуван- ня тощо.

Довіра до товарів і послуг з боку покупців є основою по- питу на них та доходів підприємства.

Втрата довіри до товарів і послуг підприємства через їх низьку якість, недостатню надійність, занадто високу ціну продукції призводить до зниження виручки підприємства.

Обсяг реалізації також залежить від комунікативної полі- тики підприємства: від реклами та системи реалізації товарів.

При фінансовому аналізі здатність підприємства задоволь- няти потребу ринку, відповідно до принципів попиту і пропо- зиції та довіри—відповідальності, вимірюється як абсолют- ними так і відносними показниками.

Серед абсолютних показників основними є: виручка від реалізації та прибуток підприємства.

Під час фінансового дослідження вимірюється не тільки

 

Здатність переходити від загальних принципів до конкретної організації справи – критерій життєздатності будь-якої організації.

поточний рівень цих по- казників, але і їх зміни в часі.

При  фінансовому  до- слідженні виконання під-

 

приємством принципів довіри—відповідальності аналізу- ються також відносні показники, зокрема, рентабельність активів, власного капіталу, рентабельність продажу, коефіці- єнт оборотності активів.

Зростання названих вище показників свідчить про те, що підприємство збільшує ефективність своєї діяльності.

Про ефективність бізнесу також свідчить період функці- онування підприємства (період часу, протягом якого підпри- ємство отримує доходи).

При розрахунку фінансових показників використовується інформація як з форм фінансової звітності, так і дані управ- лінського обліку. Наприклад, при аналізі ефективності бізне- су з використанням інформації, наведеної у фінансовій звіт- ності, визначаються зміни:

▪ виручки від реалізації продукції (ряд. 010; 035 форма № 2);

▪ валового прибутку (або збитку) (ряд. 50 форма № 2);

▪ чистого прибутку (ряд. 220 форма № 2);

▪ власного капіталу (ряд. 380 форма № 1);

▪ рентабельність активів:

 

Прибуток

А

 

Р =   Активи

ряд. 170 (форма № 2)

=(ряд. 280 гр. 3 + ряд 280 гр. 4 (форма № 1)) ;

 

 

▪ рентабельність продажів:

 

 

Рпр =

Прибуток

Виручка

ряд. 050 (форма № 2)

= ряд. 035 (форма № 2) ;

 

 

▪ рентабельність власного капіталу:

 

 

Рвк =

Прибуток

ВК

ряд. 170 (форма № 2)

=(ряд. 380 гр. 3 + ряд 380 гр. 4 (форма № 1)) ;

 

 

▪ коефіцієнт чистої рентабельності підприємства:

 

 Чистий прибуток

ряд. 220 (форма № 2)            ;

 

Рч =

Активи

= (ряд. 280 гр. 3 + ряд 280 гр. 4 (форма № 1))

▪ коефіцієнта оборотності активів:

 

 

Роа =

Виручка

Активи

ряд. 035 (форма № 2)

=(ряд. 280 гр. 3 + ряд 280 гр. 4 (форма № 1)) ;

 

 

Фінансові показники та порядок їх розрахунку можуть бути різними. Наприклад, в багатьох країнах світу рента- бельність власного капіталу (ROE) розраховується як спів- відношення:

 

Чистий прибуток

Власний капітал

ряд. 220 (форма № 2)

=  (ряд. 380 гр. 3 (форма № 1) ;

 

 

При фінансовому аналізі здатності підприємства дотри- муватись принципів попиту і пропозиції доцільно вимірю- вати зміни рентабельності як у виробництві, так і в реалі- зації продукції. Для розрахунку цих показників використо- вується інформація управлінського обліку. Наприклад,

 

 

Рр =

∆Пр

∆Вр

 

– індекс рентабельності витрат на рекламу:

 

де: ∆Пр – зміна прибутку при зміні витрат на рекламу;

∆Вр – зміна витрат на рекламу;

 

 

Рвр =

∆Пр

 

– індекс рентабельності витрат на реа-

 

лізацію.

∆Вкс   ∆Пр

 

Рентабельність франчайзингу Рфр =

,

∆Вфр

 

де ∆Пр – зміна прибутку, пов'язаний зі збільшенням витрат франчайзингу.

При фінансовому аналізі доцільно також вимірювати рентабельність витрат пов’язаних з підвищенням її асорти- менту. Дослідження відносин підприємства з споживачами також торкається проблем дебіторів, тому потрібен аналіз дебіторської заборгованості.

5. Фінансовий аналіз відносин підприємства з кредиторами

У ринкових умовах відносини підприємства з кредитора- ми ґрунтуються на принципах довіри—відповідальності та збалансованості надходжень та видатків. При цьому голо- вним серед них є принцип довіри—відповідальності. У сис- темі принципів, що розглядаються у цьому посібнику, прин-

цип збалансованості у часі надходжень і видатків є допо- міжним, дія якого створює умови для існування довіри між

 

Взаємозобов'язання – це найважливіша норма економіки, масштаби якої відображають рівень розвитку любого господарства будь-то підприємство, країна, сім'я.

Кшиштоф Стемпень

суб’єктами ринку.

Кредитори  довіряють

кошти тільки тим підпри-

ємствам,  які  здатні  сво-

єчасно  розрахуватись  за

зобов’язаннями. Тому фі-

нансовий        менеджер       за

 

допомогою грошей вимірює цю здатність. Основними по- казником здатності підприємства розрахуватись за своїми зобов’язаннями є показник DCR:

  In

DCR =  P  ,

де: In – дохід від діяльності підприємства за мінусом витрат за певний період;

Р – платежі за певний період з повернення кредиту.

При цьому важливо відзначити, що дохід і платежі по-

винні бути збалансовані як за розміром, так і в часі. Збалан-

сованість надходжень і видатків визначається у процесі бю-

джетування. Для цього на підприємстві повинні складатись

місячні, квартальні та річні бюджети. За допомогою бюдже-

ту фінансовий менеджер може проаналізувати, як підприєм-

ство дотримується «золотого правила фінансів» – збалансо-

ваності надходжень і видатків.

Показниками  здатності  підприємства  розрахуватись  за

своїми  зобов’язаннями  є  показник  перспективної  плато-

спроможності, який розраховується на основі даних бюдже-

ту. Наприклад:

Планові надхоження коштів за період t

К = Планові платежі по зобов’язаннях за період t ;

Крім цього показника використовуються показники ліквід- ності, які розраховуються на основі даних балансу:

• коефіцієнт загальної ліквідності

;

 

К         =  ряд. 260 (форма № 1)

зл         ряд. 620 (форма № 1)

• коефіцієнт швидкої ліквідності:

ряд. 150 + 160 + 170 – 205 (форма № 1)

 

Кшв =

ряд. 620 (форма № 1)            ;

• коефіцієнт абсолютної ліквідності:

ряд. 220 + 230 + 240 (форма № 1)

 

Кал =

ряд. 620 (форма № 1)            .

 

 

При фінансовому управлінні можуть бути використані й інші показники ліквідності (див. тему «Фінансове управлін- ня оборотним капіталом»).

При фінансовому аналізі платоспроможності підприєм- ства використовуються показники:

• коефіцієнт фінансової стабільності:

ряд. 380+ ряд. 430+ ряд. 630 (форма № 1)

 

Кфс =

ряд. 480 + 620 (форма № 1)  ;

 

 

• коефіцієнт автономії:

 

 

Ка =

ряд. 380 (форма № 1)

ряд. 280 (форма № 1) ;

 

 

Структура капіталу: співвідношення власних та залуче- них коштів – певною мірою свідчить про дотримання під- приємством принципів використання вартості, зокрема, вза- ємокредитування.

Водночас співвідношення власних та залучених коштів повинно бути таким, щоб воно найбільшою мірою відпові-

 

дало існуючим ринковим умовам.

Довіра до підприємства з боку

кредиторів визначається його кре-

дитною історією, а саме – наяв-

Лао-Цзи стверджував:

«Чим більше даєш, тим більше отримаєш».

 

ністю або відсутністю фактів неповернення чи несвоєчасно- го повернення кредитів, які надавались раніше.

Тому при оцінці відповідальності позичальника розрахо- вується показник, що відображає простроченість заборгова- ності по кредиту:

Кп.з.=                                                                                                 .

 

            сума просроченої заборгованості   

загальна сума кредиторської заборгованості

Наявність простроченої заборгованості та її зростання при- зводять до втрати довіри до підприємства з боку кредиторів.

Довіра до підприємства у певний період залежить від рівня управління як кредиторською, так і дебіторською заборгованостями. Збалансованість між дебіторською та кредиторською  заборгованістю  та  відсутність  простро-

чень  їх  погашення  свідчить  про  ефективне  фінансове управління.

Наявність  майна  і,  передусім,  нерухомості  у  власнос- ті підприємства, яке може бути використано підприємством для забезпечення зобов’язань, також підвищує кредитоспро- можність підприємства.

Вкр

 

Показник LTV = Взаст

відображає відносини підприєм-

 

ства з кредиторами і вказує на рівень відповідальності пози-

чальника. Відповідальність підприємства перед кредитором

буде збільшуватись при зменшенні LTV.

Відносини між підприємством і кредитором також відобра-

жаються за допомогою показника ETI. (див. тему «Теорії кре-

диту та грошових зобов’язань у фінансовому менеджменті»)

6. Фінансовий аналіз дотримання підприємством принципу нормованих витрат

Згідно з принципом нормованих витрат кожен суб’єкт господарювання повинен витрачати на виготовлення і реалі- зацію продукції стільки коштів, скільки необхідно, щоб по- вністю задовольнити попит споживачів. Для цього всі витра- ти виробництва нормуються згідно з нормативами по запа- сам сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо (див. тему

 

Не бійся великих витрат, а бійся зниження доходів. Ракфеллер старший молодшому

«Фінансове  управління  оборот- ним капіталом підприємства»).

Принципу нормованих витрат також відповідає метод цільово-

 

го калькулювання собівартості (Target Costing)2. За цим ме- тодом собівартість розраховується, виходячи з попиту на продукцію, що існує на ринку:

Ціна – Прибуток = Собівартість.

Планування витрат, виходячи з умов виробництва і реа- лізації продукції, за формулою: Собівартість + Прибуток = Ціна у конкуретному середовищі є неефективною і не відпо- відає принципу нормованих витрат.

2 Метод Target Costing з’явився в Японії у середині 60-х років ХХ сто- ліття на основі ідеї «Value Engineering«, яка належить корпорації Джене- рал електрик».

Метод Target Costing буде ефективним, коли темпи зрос- тання виручки більші за темпи зростання витрат.

При аналізі витрат використовується також індекс «доходи- витрати», значення якого повинно перевищувати одиницю:

Iд/в=                         > 1.

 

∆ Доходи

∆ Витрати

Індекс «доходи-витрати», з одного боку, показує ефектив- ність витрат, а з іншого – здатність підприємств задовольня- ти потребу споживачів.

7. Фінансовий синтез як метод визначення здатності підприємства задовільняти потреби ринку

Мета фінансового синтезування аналітичних даних поля- гає у визначенні рівня здатності підприємства задовольни- ти потребу ринку (або у визначенні довіри до господарства з боку споживачів).

Існує декілька методів, що використовуються для синте- зування аналітичних даних, серед яких розрізняють метод інтегрального показника, матричний метод і метод, що базу- ється на оцінці вартості бізнесу.

Суть методу інтегрального коефіцієнта полягає в тому, що підбирається ряд показників, для кожного з яких визначаєть- ся вага в так званій дискримінантній функції. Розмір окремої ваги характеризує різний вплив окремих показників (змінних) на значення пояснюваної величини, яка в інтегральному ви- гляді деякою мірою репрезентує здатність підприємства задо- вольняти потреби ринку, бути кредитоспроможним.

Прикладом методу інтегрального показника є розрахунок Z-показника,  запропонований  американським  економістом Е. Альтманом. Так звана п’ятифакторна модель Альтмана.

 

1

 

Z =1,2Х

+ 1,4Х

+ 4,3Х

+ 0,6Х

+ 1,0Х ,

 

 

1

 

 

X

 

де: X

X

 

2

3

 

2

 

 

3

 

 

4

 

 

5

 

– власний оборотний капітал/ загальна вартість активів;

– нерозподілений прибуток/ загальна вартість активів;

– прибуток до виплати процентів/загальна вартість ак-

 

тивів;

X

 

 

4

 

–власний капітал/поточні зобов’язання;

X

 

 

5

 

– чиста виручка/загальна вартість майна.

Ця модель, зазвичай, пов’язується з прогнозуванням бан- крутства підприємства, але вона відображає, передусім здат- ність підприємства задовольняти потребу споживачів і бути кредитоспроможним.

При Z > 3 – рівень діяльності підприємства є досить ви- соким.

2,71 < Z < 2,9 – середній рівень діяльності підприємства.

1,81 < Z < 2,7 – низький рівень діяльності підприємства,

імовірність банкрутства високе.

Z < 1,8 – дуже низький рівень діяльності підприємства,

дуже низька його кредитоспроможність. Дуже високий рі-

вень імовірності банкрутства.

У сучасному фінансовому менеджменті розроблено бага-

то різних інтегральних коефіцієнтів для прогнозування бан-

крутства підприємства та його здатність задовольнити по-

требу споживачів і бути кредитоспроможним. Серед цих по-

казників необхідно виділити показник, розроблений Беєрма-

ном, Спрігейтом, Лісом, Тішоу, Гельдером.

Для визначення здатності підприємства задовольнити по-

требу ринку і бути кредитоспроможним використовується ма-

тричний метод, що був розроблений консалтинговою фірмою

McKinsey (США). Суть цього методу полягає у такому: фінан-

совий менеджер визначає клас позичальника за фінансовими

показниками та його кредитну історію. За допомогою матриці

визначають рівень діяльності підприємства, а саме: дуже висо-

кий, високий, середній, низький та дуже низький. Чим вищий

рівень діяльності підприємства, тим вище його здатність за-

довольнити  потребу  рин-

 

Якщо фінансовий менеджер добре

виконує свою справу – він примножує добробут компанії – її вартість.

ку (більш детально див. тему «Основи фінансово- го управління ризиками»).

Метод синтезування

 

даних на основі оцінки вартості бізнесу полягає в тому, що фінансист визначає темпи зміни вартості бізнесу підприєм- ства за певний проміжок часу. Темпи зростання (або змен- шення) вартості підприємства свідчать про його здатність за- довольнити потребу ринку і мати довіру з боку кредиторів.

Проте кожен з методів, що наведені вище, має певні перева- ги та недоліки. Так, наприклад, метод інтегральних коефіцієн- тів певною мірою є суб’єктивним. Проте метод на основі оцін- ки бізнесу може бути неефективним при спекуляціях на фондо- вому ринку, що призводять до завищення вартості акцій.

Тому фінансовий менеджер повинен використовувати різ- ні підходи для визначення здатності підприємства задоволь- няти потреби ринку.

На основі узгодження результатів різних методів фінансо- вий менеджер поєднує дані та робить експертний висновок щодо діяльності підприємства.

 

 

Завдання для самостійної роботи

1. Висвітлити сутність фінансового дослідження, прин- ципи та методи фінансового дослідження, особливу увагу звернути на метод синтезу.

2. Студентам слід навчитися бачити за певними аналітич- ними даними здатність підприємства дотримуватись фінан- сових принципів: довіри—відповідальності, попиту—про- позиції, збалансованості надходжень і видатків, нормованих витрат.

3. Особливу увагу необхідно звернути на інформацій- ну базу фінансового дослідження та етапи його здійснен- ня. Важливо зрозуміти, що наявність тільки стандартних форм з фінансової звітності є недостатньою умовою для інформаційного забезпечення дослідження діяльності під- приємства.

?          Запитання та завдання для самоконтролю

1. Розкрити сутність фінансового дослідження.

2. Які є етапи фінансового дослідження?

3. Перерахуйте принципи фінансового дослідження.

4. Охарактеризувати фінансові методи досліджень.

5. Що включає в себе система інформаційного забезпе-

чення фінансового дослідження?

6. Як здійснюється фінансовий аналіз відносин підприєм-

ства з кредиторами?

7. Як проаналізувати відносини споживачів з підприєм-

ством, використовуючи знання про гроші?

8. У чому полягає суть методу фінансового синтезу, як він використовується у дослідженнях діяльності підприємства?

9. Чому доцільно використовувати різні методи у фінан- совому дослідженні?

?                      Запитання для роздумів та дискусій

Який метод фінансового синтезу, на Вашу думку, є най- більш досконалим і чому?

Тестові завдання

1. Що галежить до етапів фінансового дослідження:

а) збір інформації;

б) обробка інформації;

в) синтезування економічних даних;

г) визначення горизонту дослідження;

д) розробка методів дослідження.

2. Вимоги до фінансової інформації:

а) об’єктивність (достовірність);

б) доречність;

в) зіставленість;

г) корисність;

д) своєчасність.

3. Система інформаційного забезпечення включає в себе такі елементи:

а) блок зовнішньої інформації;

б) блок внутрішньої інформації;

в) маркетингову інформацію;

г) аналітичну інформацію;

д) блок нормативно-правової інформації.

4. Загальні теоретико-методологічні принципи дослідження:

а) нормованих витрат;

б) цілеспрямованість;

в) аргументованість;

г) надійність;

д) принцип динамізму.

5.  Фінансовий  аналіз  відрізняється  від  інших  аналізів тим, що він робиться за допомогою:

а) знань про вартість;

б) функцій грошей;

в) навичок роботи з оргтехнікою;

г) відомостей про ринок;

д) знань теорії управління.

6. Додати необхідні слова:

а) принцип ………………– відповідальності;

б) принцип ……………….– пропозиції;

в) принцип……………… – витрат;

г) принцип збалансованості ………………….;

д) принцип фінансового………………… .

7. Показники, що вимірюють здатність підприємства до- тримуватись принципу попиту і пропозиції:

а) валовий прибуток;

б) чистий прибуток;

в) рентабельність активів;

г) коефіцієнт автономії;

д) рентабельність продажів.

8. Показники, що вимірюють здатність підприємства до- тримуватись принципу довіри–відповідальності:

а) валовий прибуток;

б) коефіцієнт автономії;

в) коефіцієнт абсолютної ліквідності;

г) коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості;

д) показник DCR.

9.  Яке  з  наведених  відношень  відповідає  коефіцієнту фінансової стабільності:

ряд. 380+ ряд. 430+ ряд. 630 (форма № 1)

а)         ряд. 480 + 620 (форма № 1)  ;

ряд. 380 (форма № 1)

б)         ряд. 640 (форма № 1)            ;

в)         ряд. 220 + 230 + 240 (форма № 1)   ;

ряд. 620 (форма № 1)

ряд. 260 (форма № 1)

г)         ряд. 620 (форма № 1)   ;

д)         ряд. 010 – 015 – 020 (форма № 2)    ;

ряд. 530 гр. 3 – ряд 530 гр. 4 (форма № 2)

10. Методи фінансового синтезу:

а) метод інтегрального коефіцієнта;

б) метод проценту від продажу;

в) матричний метод;

г) метод структурного аналізу;

д) метод на основі оцінки вартості бізнесу.

i :)        Індивідуальне завдання за цією темою

Спираючись на теорію вартості та нормованих витрат, дослідити діяльність підприємства ВАТ «Хлібзавод». Із отриманих даних (див. Додаток Б) вибрати необхідні та визначити додаткові дані, які необхідні для прийняття рішення з фінансового управління підприємством.

Р.S. Якість виконання цього завдання є об'єктом контролю кредитно-модульної системи (модуль № 2).