Фінансовий менеджмент для магістрів і не тільки - Навчальний посібник (Євтух О. Т., Євтух О. О.)

Тема 10 основи фІнансового менеджменту ІнвестицІй на пІдприЄмствІ

1.  Сутність інвестицій та управління ними.

2.  Фінансова оцінка та облік  вартості, що інвестується.

3.  Фінансове планування інвестицій.

4.  Фінансовий аналіз інвестицій.

5. Фінансові заходи з підвищення ефективності інвестицій.

Деякі джерела інформації до теми

І. Основні джерела:

1. Аппель  Дж.  Технический  анализ.  Эффективные инструменты для активного инвестора / пер. с англ. – СПб: Питер, 2007.

2.  Євтух О. Т. Обіг зобов’язань і сінергетика багатства // Фінанси України. – 2006. – № 4.

3.  Карбовский В., Нуждин И. Новый подход к инвестиро- ванию на рынке акций. – М.: Вершина, 2006.

4. Стратегическое    планирование    инвестиционной деятельности / Кныш М. И др. – СПБ.: Бизнес-Процесс,

1998.

5.  Лоу Дж. Как инвестировать / пер. с англ. – Мн.: По-

пурри, 2005.

6. Савчук   В.  Финансовый  менеджмент  предприятий:

прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. – К.:

Максимум, 2001.

7.  Старик  Д.  Как  рассчитать  эффективность  инвести-

ций. – М.: Финстатинформ, 1996.

8.  Федоров А. В. Анализ финансовых рынков и торговля

финансовыми активами / пособие по курсу. – 3-е изд. – СПб.:

Питер, 2007.

ІІ. Додаткові джерела:

9. Баффет М., Кларк Д. Баффетология / пер. с англ. – Мн.: Попурри, 2006.

10. Боди З., Мертон К. Финансы / пер. с англ. – Вильямс, 2000.

11.  Бригхем Ю., Эрхардт М. Финансовый менеджмент / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2007.

12.  Сорос Дж. Алхимия финансов. Рынок, как читать его мысли / пер. с англ. – М.: Инфра-М, 1996.

13.  Ленгдон К., Бонхем А. Финансы / пер. с англ. – М.: Эксмо, 2007.

Ділові ігри та ігрові тренажери

1.  Деловая игра «Инвестиционный бизнес» / Недужко И. (ГОСТ 25779-90, ДСТУ 2169-93).

1. Сутність інвестицій та управління ними

Слово «інвестиції» з старогрецької дослівно переклада- ється «одягнути». Раніше, щоб пошити одяг і одягнути лю- дину, потрібно було витратити багато часу і зусиль: вирости- ти урожай льону або бавовни, зробити пряжу, потім тканину, і вже тоді можна було з неї пошити сукню.

Сьогодні основною ознакою інвестицій є вкладання ко- штів на тривалий період.

Інвестиції в економічній літературі розуміють по-різному. Зо- крема, окремі джерела дають визначення інвестицій як процесу вкладання майна у бізнес, інші під інвестиціями розуміють ті ак- тиви, які вкладаються у бізнес. З метою усунення цієї супереч- ності наведемо авторське визначення терміна «інвестиції».

Інвестиції  –  це  процес  вкладення  вартості  в  різ- них формах: насамперед грошовій, а також грошово- документарній, матеріальній, нематеріальній, яка спря- мовується в підприємницьку діяльність на тривалий тер- мін з метою задоволення потреб споживачів і, як резуль- тат цього, отримання відповідного прибутку.

Інвестиції сприяють розвитку суб'єктів господарювання, що, своєю чергою, призводить до зростання вартості в сус-

пільстві. Кожна грошова одиниця, що вкладена як інвести- ції, додатково приносить 2-3 грошові одиниці доходу. Най- більший мультиплікаційний ефект виникає при інвестуванні іноваційних проектів та житлової сфери.

Єгипетські   піраміди  були  побудовані майже

3000 років тому як релігійні споруди. Проте тільки у ХХ столітті  інвестиції  у побудову пірамід почали приносити прибуток.

Існують різні види інвестицій. Наприклад, якщо підприємство вкладає кошти у розвиток власного біз- несу, – то це внутрішні інвестиції (іншими словами,

інвестиції на споживання), які, своєю чергою, поділяються на засновницькі інвестиції і капіталовкладення. Якщо підприєм- ництво вкладає гроші в цінні папери (з терміном обігу понад рік) інших суб’єктів господарювання – це фінансові інвестиції (іншими словами, зовнішні інвестиції). На рис. 10.1 наведена класифікація інвестицій за напрямками здійснення.

Рис. 10.1. Класифікація інвестицій за напрямками здійснення

Фінансове управління інвестиціями – це управління дов- гостроковими вкладеннями на основі певних теорій, у тому числі про гроші з метою задоволення потреб суспільства, і, як результат цього, отримання прибутку та забезпечен- ня конкурентноздатності бізнесу у довгострокому плані.

2. Фінансова оцінка та облік вартості, що інвестується

Звичайно, коли здійснюються інвестиції у грошовій фор- мі, тоді немає потреби у оцінці вартості активів, які вклада- ють у бізнес. Однак при здійсненні інвестицій в негрошо- вій формі (приміром, формування статутного фонду шляхом внесення нерухомості, нематеріальних активів), постає за-

 

Мета гри в гроші полягає в тому, щоб акумулювати кошти і спрямовувати їх в такі інвестиції, які дають прибуток, достатній, щоб забезпечити спокійне існування.

Роберт Ален

вдання оцінити грошовий еквівалент цих вкладень.

Фінансова оцінка вар- тості, що вкладається на тривалий час, здійсню- ється з використанная ві- домих принципів, підхо-

 

дів і методів, – зокрема використовуються порівняльний, до- хідний і витратний підходи.

Фінансовий облік інвестицій здійснюється з використан- ням стандартів бухгалтерського обліку і його результати зна- ходять відображення у фінансовій звітності, зокрема у фор- мі 1 (баланс). Засновницькі інвестиції відображаються як ста- тутний фонд в момент створення підприємства. Інвестовані суми знаходять відображення у активі балансу і розміщують- ся в тих рядках активу, у вигляді якого майна був здійснений внесок до статутного фонду. Капіталовкладення, які здійсню- ються в процесі роботи підприємства, відображаються по від- повідних статтях активу (незавершене будівництво, основні засоби, нематеріальні активи). Зовнішні інвестиції відобража- ються по статті «довгострокові фінансові інвестиції».

3. Фінансове планування інвестицій

Фінансове планування інвестицій здійснюється за тими самими принципами, які використовуються при фінансовому плануванні основного капіталу та позикових коштів (це пи-

тання можна переглянути в опорних конспектах, що присвя- чені основному капіталу та плануванню грошових потоків).

Згідно з законом вартості та принципами її використан- ня кожен суб’єкт господарювання повинен тимчасово вільні кошти спрямовувати на кредитування інших суб’єктів. Цей процес полегшується завдяки існуванню банків, які залуча- ють тимчасово вільні кошти на депозити і тим самим фор- мують ресурси, що використовуються для кредитування під- приємств. Крім того, підприємство може кредитувати інші суб'єкти  господарювання  шляхом  придбання  їх  облігацій або відвантажуючи йому товари в кредит на тривалий пері- од часу.

Планування фінансових інвестицій

І. При визначенні розмірів інвестицій підприємство може виходити з того, яка сума коштів лишається незадіяною у гос- подарських операціях. Тоді слід визначити середні залишки тимчасово вільних коштів, які можна використати на інвесту- вання. Це можна зробити таким чином. Визначають частку ко-

 

штів від планової виручки, яка без втрат для підпри- ємництва може бути вико- ристана для інвестування: внесена на депозитний ра-

Два правила Уоррена Баффета: Правило № 1: Обертай гроші. Правило № 2: Згадуючи  про ризики, ніколи не забувай правило № 1.

 

хунок, використана для придбання депозитних сертифікатів, облігацій тощо. Для цього спочатку визначають середній за- лишок коштів на розрахунковому рахунку підприємства (на основі фактичних залишків на квартальні дати):

 

 

=

 

 

Q

 

c.з.

З +З +З +З

1       2        3        4

 

4

 

Потім визначають частку коштів від планової виручки, яка без втрат для підприємства може бути занесена на дов- гостроковий депозит або вкладена в інші види інвестицій.

 

 

 

 

Д

 

 

×

 

ОС      пл

 

Q

 

 

В

 

c.з.       ,

ф

 

В

 

 

пл

 

де: В

ф

– планова виручка;

– фактична виручка.

 

ІІ.  Після визначення частки коштів від планової виручки, визначають мету, горизонт та форми інвестицій.

а)  мета інвестування.

Основною метою інвестування є задоволення потреб по-

зичальника і, як результат цього, отримання відповідного

прибутку інвестором у довгостроковому плані.

Інвестиції   призводять   до  розширення   дохідної   бази

суб’єкта господарювання. Зокрема, фінансові інвестиції при-

носять доходи у формі нарахованих процентів, а також кур-

сових різниць від перепродажу цінних паперів. Крім того,

вони підтримують ліквідність підприємства при існуванні

активного ринку цінних паперів. По-третє, інвестиції забез-

печують диверсифікацію господарських операцій, що міні-

мізує ризики оператора ринку.

б)  визначення горизонту інвестицій.

На цьому етапі визначається горизонт інвестицій, тобто

проміжок часу, на який вкладають ресурси і в межах якого

очікується повернення інвестованої вартості.

Розмір інвестиційного горизонту визначається цілями ін-

вестора та його здатністю прогнозувати дохідність фінансо-

вих інструментів.

в) форми інвестицій.

Інвестиції можуть здійснюватись як шляхом придбання

цінних паперів емітента (фінансові інвестиції), так і безпо-

середнім вкладенням коштів та інших ресурсів у бізнес (вну-

трішні інвестиції). Фінансові інвестицій можливі з викорис-

таням різноманітних фінансових інструментів: акцій (про-

стих, іменних), облігацій, казначейських білетів тощо.

ІІІ.  При плануванні фінансових інвестицій здійснюється

також інвестиційний аналіз. Він має дві складові:

а)  фундаментальний аналіз;

б)  технічний аналіз.

Фундаментальний аналіз включає в себе макроекономіч-

ний аналіз, галузевий аналіз; фінансовий аналіз господар-

ського стану підприємства-емітента, його зобов'язань, а та-

кож прогнозування вартості цінних паперів.

Аналіз  макроекономічного  середовища  здійснюється  на

основі показників, що характеризують динаміку виробництва

і рівень економічної активності – темпи зростання ринку, тем-

пи інфляції, процентні ставки і стан державних фінансів (пе-

редусім, рівень оподаткування операцій з цінними паперами).

Мета цього аналізу: визначити, наскільки загальна ситуація на

ринку сприятлива для інвестування і виявити фактори, що де-

термінують її у короткостроковому і довгостроковому плані.

Галузевий аналіз має за мету визначення рівня розвитку галузі щодо рівня ділової активності інших галузей.

Фінансовий аналіз господарського стану емітента та його зобов’язань доцільно здійснювати на основі методик, розробле- них в країні для визначення кредитоспроможності позичальни- ка при кредитуванні. Ці методики можуть бути різними.

Наприклад, визначення фінансового стану підприємства і його порівняняння з аналогічними компаніями у галузі. Це можна зробити на основі порівняння коефіцієнтів рен- табельності та ліквідності роботи підприємств. Крім того, можна визначити також показники DCR та ЕTІ. Замість по- казника LTV можна використати коефіцієнт покриття.

Активи – (збитки + нематеріальні активи + розрахунки установами + заборгованість із заробітної плати +

Кпокр. = –А–к–т–в–и–з–а–б–е–з–п–е–ч–е–н–н–я– = ––к–о–р–о–т–к–о–с–т–р–о–к–о–в–і –з–о–б–о–в–’я–з–а–н–н–я–

 

Сума позики

Сума позики

 

 

Нормативне значення коефіцієнта покриття може бути різним і залежить від рівня розвитку кредитних відносин в економіці, але, зазвичай, не менше одиниці.

Після фінансового аналізу підприємства робиться фінан- совий аналіз його цінних паперів.

Прогнозування вартості фінансових активів на фондовому ринку здійснюється у рамках фундаментального аналізу екс- пертним шляхом. Більш деталізована і науково обґрунтована ме- тодика прогнозування вартості цінних паперів розроблена в рам- ках технічного аналізу. Технічний аналіз – це сукупність методів і прийомів прогнозування тенденції змін вартості цінного папе- ру на основі винятково технічних характеристик ринку – динамі- ки цін і зміни обсягів операцій з купівлі-продажу цінних паперів.

IV. Наступним етапом планування фінансових інвестицій є формування портфеля цінних паперів з урахуванням резуль- татів проведеного аналізу та принципів інвестування, зокрема принципу диверсифікації активів.

Планування внутрішніх інвестицій

Планування внутрішніх інвестицій здійснюється на осно- ві розробки бізнес-проектів, які включають в себе як вироб- ничі розробки, так і маркетингові дослідження. Основою бізнес-проектів (інвестиційних проектів) є фінансовий план, який складається, зазвичай, з двох частин плану доходів і ви-

датків (див. табл. 10.1) та руху чистих грошових потоків і ба- лансу грошових коштів (див. табл. 10.2).

 

 

План доходів і витрат (форма)

Таблиця 10.1

 

 

 

Показники

Роки

перший

другий

третій

1. Вартість реалізованої продукції

 

 

 

2. Прямі витрати на виробництво реалізованої продукції

 

 

 

3. Валовий прибуток (р.– р. 2)

 

 

 

4. Адміністративно-збутові

(операційні) витрати

 

 

 

5. Операційний прибуток (р. 3–р. 4)

 

 

 

6. Сплата відсотків за кредит

 

 

 

7. Прибуток до сплати податків

(р. 5–р. 6)

 

 

 

8. Податки з прибутку

 

 

 

9. Чистий прибуток (збиток) (р. 7–р. 8)

 

 

 

 

 

 

Рух чистих грошових потоків

Таблиця 10.2

 

і баланс грошових коштів, тис. грн (приклад)

 

 

Грошові потоки

Місяці

1

2

3

4

5

6

1. Загалом надходжень

220

160

120

280

450

700

2. Загалом грошових видатків

 

150

 

250

 

300

 

300

 

350

 

400

3. Чистий грошовий потік (р. – р. 2)

 

50

 

(90)

 

(180)

 

(20)

 

100

 

300

4. Грошовий потік на початок місяця

 

100

 

150

 

60

 

 

 

5. Зовнішнє фінансван- ня: надходження (погашення)

 

 

 

120

 

20

 

(100)

 

(40)

6. Грошовий потік на кінець місяця (р. 4 ± р. 5)

 

150

 

60

 

 

 

 

7. Рух заборгованості

120

140

40

При  плануванні  внутрішніх  інвестицій  розраховують- ся прибутковість та рентабельність бізнес-плану. Крім того, обов’язково визначається показник NPV – чиста приведена вартість інвестиційного проекту:

 

 

0

 

NPV = – C +

n

t

Σ –––C–– ,

 

t=1  (1 + r)t

 

 

0

 

де: С – сума початкових інвестицій;

t

 

С – чисті доходи від реалізації проекту за період його іс-

нування (t);

r – норма доходу.

 

t

Для  прийняття  інвес-

тиційного   проекту   роз-

мір NPV має бути пози-

тивним.

Важливим показником

при оцінці внутрішніх ін-

вестицій  є  термін  окуп-

С

 

ності проекту То:

О

 

 

C

 

Т =       о          ,

сер

Як правило, компанії оцінюють можли-

ві варіанти капіталовкладень тільки на основі одного або двох критеріїв з наве- дених нижче:

– прибуток на інвестиційний капітал;

– період окупності;

– зміни ліквідності;

– зміна приведеної вартості.

Але вже давно (з початку 1930 років) ві- домо, що жоден з цих способів не є бути прийнятий як єдиний вірний при оцінці

 

де  С

 

сер

– середньорічний

капіталовкладень. Тому компанія пови-

 

дохід від інвестиційного

проекту.

При   плануванні   мо-

нна розглянути всі чотири параметри.

Пітер Друкер

 

жуть бути використані також інші показники, наприклад, ін- декс дохідності або коефіцієнт вигідності.

C

 

Р =     PV   ,

1

o

де  PV – сучасна вартість майбутніх вигід або сучасна вар- тість   майбутнього   при-

 

бутку. Інвестиційний проект вважається вигід- ним, якщо цей коефіцієнт більший за одиницю.

Якщо гроші розмовляють, тоді мені

потрібен слуховий апарат.

Дж. Л. Уітті

 

При плануванні і виборі варіанту інвестицій необхідно бра- ти до уваги ліквідність проекту. Також необхідно здійснити бюджетування інвестиційного проекту, щоб запобігти розри- вам в часі між надходженням і використанням коштів.

Внутрішні інвестиції можуть фінансуватися як за раху- нок власного капіталу, так і за рахунок позикового капіталу. Тут доцільно використати показники ЕTІ (світовий стандарт ЕTІ ≥ 0,3). При плануванні позикового капіталу слід викорис- товувати вже відомі принципи: задоволення потреб спожива- чів; довіри—відповідальності; нормованих витрат та інші.

4. Фінансовий аналіз інвестицій

При здійсненні інвестиційного проекту проводиться фі- нансовий аналіз. Основним завданням цього аналізу є забез- печення моніторингу всіх етапів інвестування. Зокрема ви- значаються розміри грошових потоків (виручка, витрати, податкові платежі тощо) та коефіцієнти, які відображають ефективність інвестування. При цьому аналізі фактичні по- казники порівнюються з плановими показниками та галузе- вими показниками, отриманими за певний період.

Загалом  аналіз  здійснюється  аналогічно  до  плануван- ня інвестиційної діяльності, однак в цьому випадку вико- ристовуються реальні грошові потоки з врахуванням зміни кон’юнктури ринку. Фінансовий аналіз інвестицій також пе- редбачає аналіз інвестиційних ризиків, який буде розгляну- тий в темі 13 (див. тематичний план курсу). При аналізі та- кож визначається зростання (зниження) вартості інвестицій- них вкладень протягом дії інвестиційного проекту.

5. Фінансові заходи

з підвищення ефективності інвестицій

Для підвищення ефективності інвестицій застосовуються методи, які були розглянуті в попередніх темах. Так, напри- клад, за рахунок стимулювання праці можна підвищити обся- ги виробництва і реалізації продукції. Для підвищення ліквід- ності інвестиційного проекту в процесі здійснення внутріш- ніх інвестицій застосовуються методи, які були розглянуті в темі «Фінансове управління оборотним капіталом». Зростан- ня ефективності інвестицій також забезпечується фінансови- ми заходами з управління основним капіталом та ризиками (див. тему «Фінансове управління основним капіталом під- приємства» та «Основи фінансового управління ризиками»).

 

 

 

Завдання для самостійної роботи

1. Вивчення цієї теми слід розпочати з визначення суті та класифікації інвестицій. Нормування інвестиційної діяль- ності (включає в себе визначення певних принципів та нор- мативів інвестицій) є основою управління довгостроковими вкладеннями. Слухачі повинні засвоїти всі складові норму- вання інвестицій, усвідомити методику фінансового плану- вання інвестицій, оцінки ефективності капіталовкладень та вкладень у фінансові інструменти, підвищення ефективнос- ті інвестиційної діяльності.

2. Розробити самостійно заходи з підвищення ефектив- ності фінансових інвестицій.

3. Студентам бажано знайти та проаналізувати актуальні наукові праці за цією проблематикою.

4. Провести один-два сеанси гри на тренажері «Інвести- ційний бізнес», провести його аналіз: виявити переваги і не- доліки.

?          Запитання та завдання для самоконтролю

1.  У чому полягає сутність інвестицій?

2.  Розкрийте класифікацію інвестицій.

3.  Які є два підходи до оцінки інвестицій?

4.  Охарактеризуйте, як здійснюється облік інвестицій.

5.  Як здійснюється фінансове планування засновницьких інвестицій?

6.  Як здійснюється фінансовий аналіз інвестицій?

7.  Яка методика фінансового планування інвестиційного споживання?

8.  Яка методика фінансового планування зовнішнього ін- вестування?

9.  Розкрийте операційні заходи щодо підвищення ефек- тивності інвестицій.

?                      Запитання для роздумів та дискусій

 

Грошам марно лежати

не належить (О.Суворов)

Сьогодні багато людей вкладає кошти в нерухо- мість, і деякі з них навіть купують ділянки на Мі- сяці. Як Ви вважаєте, купівля акрів Місяця є дохід- ним бізнесом або це є «свиняче інвестування» (див. фото)?

i :)        Індивідуальне завдання за цією темою

 

 

1.  Підготувати власний інвестиційний бізнес-проект та зробити його фінансовий аналіз.

Р.S. Якість виконання цього завдання є об’єктом контро- лю кредитно-модульної системи (модуль № 2).