Фізичне виховання - Навчальний посібник (Присяжнюк С.І.)

6.2. фізіологічні основи лікувального масажу

Дозовані  механічні  подразнення тіла людини, що виконуються руками  масажиста  або спеціальними апаратами,  сприяють  виник- ненню місцевих і загальних нейрогуморальних зрушень в організмі, що зумовлено  рефлекторними реакціями і виділенням біологічно активних  речовин  У  надзвичайно складному  процесі  дії масажу на організм людини  виділяють  три основних  механізми:  нервово– рефлекторний, гуморальний та механічний.

Лікувального ефекту масажу досягають дозованими механічни- ми діями на тіло людини  тими самими  прийомами, що застосову- ються в інших видах масажу (табл. 6.2.1).

Нервово-рефлекторний механізм дії масажу полягає у механіч- ному подразненні різних рецепторів, закладених  у шкірі (екстероре- цептори),  сухожилках, зв’язках, фасціях, м’язах (пропріорецептори), судинах (ангіорецептори), внутрішніх органах (інтерорецептори). Потік імпульсів  від збуджених  рецепторів  проходить  до різних від- ділів ЦНС,  де вони синтезуються у загальну відповідну реакцію, що викликає функціональні зміни у системах і внутрішніх органах орга- нізму за типом моторно-вісцеральних рефлексів. Залежно від мети та методики  масажу, перебігу захворювання, вихідного рівня функціо- нального стану нервової системи можна знижувати чи підвищувати її збудливість, що сприяє утворенню пристосувальних реакцій [39].

Гуморальний механізм  дії масажу пояснюється надходженням у кров біологічно активних  речовин — гістаміну, ацетилхоліну, продуктів  розпаду  білка (амінокислоти та поліпептиди), що утво- рюються  у шкірі під безпосередньою  механічною  і тепловою  дією масажу. Важливим є те, що вони не акумулюються тільки у ділянці проведення  масажу, а з потоком крові і лімфи розносяться по всьо- му організму.  Біологічно активні  речовини  розширюють  судини  і підвищують  їх проникність,  поліпшують  кровопостачання і проце- си обміну речовин, передачу нервових  імпульсів  м’язам, що стиму- лює їх діяльність.

 

6.2.1.  Основні і допоміжні прийоми лікувального масажу

(О.Ф.Вербовий, 1966)

 

Основні  прийоми

Види основного прийому

Допоміжний прийом

Погладжування

Площинне: поверхневе, гли-

боке.   Охоплююче:   безпе- рервне, уривчасте

Граблеподібний.

Гребенеподібний. Щипцеподібний. Хрестоподібний

Розтягнення

 

Гребенеподібний.

Пиляння. Штрихування. Стругання. Перетинання. Щипцеподібний

Розминання

Безперервне.

Уривчасте

Вижимання.

Валяння. Накочування. Зміщення.

Пощипування (посмику- вання). Розтягування(витягуван- ня).

Стискування (натискуван- ня)

Вібрація

Безперервна.

Уривчаста

Стрясання.

Струшування. Підштовхування. Пунктування. Рубання. Поплескування. Постукування. Стьобання

 

Механічна дія масажу полягає  у зміщенні  та розтягненні тка- нин, видаленні злущених поверхневих клітин шкіри, підвищенні температури ділянки  тіла, що піддається  масажу; надходження біо- логічно активних речовин, розкритті і розширенні отвору капілярів; активізації обігу тканинної  рідини, крові і лімфи в організмі люди- ни. Все це сприяє ліквідації застійних явищ і набряків, збільшенню рухливості тканин і суглобів, відновленню та вдосконаленню їхньої функціональної діяльності.