5.7. стисла клініко-функціональна характеристика захворювань органів зоруБудь-яке зниження рухової активності обов’язково відбиваєть- ся на функціональних якостях зорового апарату. Як приклад, про- гресуюча короткозорість (міопія) у студентів. Поряд із спадковим, генетичним фактором, однією із основних причин цього захворю- вання є недостатнє фізичне навантаження. Є незаперечні дані, що у студентів з недостатнім фізичним розвитком органу зору відзнача- ється слабкість так званого акомодаційного (ціліарного) м’яза, що регулює кривизну кришталика ока для постійного «наведення на різкість» ока.
Разом з тим необхідно знати, що основним принципом є не лі- кування, а попередження хвороби, бережливе ставлення до органів зору. На гостроту зору людини впливає стан світло-сприймаючого та світлопровідникового апаратів ока. Пристосування очей до чіткого бачення предметів, що знахо- дяться на різній відстані від очей, називається акомодацією. У нормальному стані спокою акомодація очей виставляється на свою подальшу точку чіткого бачення. Ця здатність ока називається рефракцією. Розрізняють три види рефракції. 1. При іметропічній рефракції світлові промені збираються у фокус на сітківці у центральній ямці. Таке око є нормальним. Точ- ка чіткого бачення лежить у нескінченності і до ока направляються паралельні промені. 2. При короткозорій рефракції паралельний пучок променів, падаючи на око, збирається у фокус попереду центральної ямки, внаслідок чого на центральну ямку падає пучок розгалужених про- менів. Це призводить до розпливчастого зображення предметів. Мі- опічна рефракція розвивається у таких випадках: а) коли сила заломлювальних середовищ більша за нормальну (у цьому випадку кривизна кришталика більша); б) коли довжина ока перевищує норму (більша 22,5–23 мм). 3. При гіперметропічній або далекозорій рефракції пучок па- ралельних променів після заломлення в оці збирається у фокус за центральною ямкою сітківки. Тому людина добре бачить віддалені предмети, але погано ті, що поблизу. Розвиток короткозорості пов’язаний з багатьма факторами: три- вале читання, особливо у лежачому положенні; недостатнє освіт- лення; читання у міському транспорті; виконання зорової роботи на близькій відстані (ближче 30 см від очей). Вроджену короткозорість фахівці пов’язують із спадковістю, па- тологією вагітності та родів, внутрішньоутробним захворюванням та недоношеністю дітей. Розрізняють короткозорість трьох ступенів: слабкий — до 3,0 ді- оптрій (дітр.), середній — від 3,5 до 6,0 дітр., високий — від 6,0 та вище.
|
| Оглавление| |