1.3. особливості загальної схеми побудови мережі та основні ресурси ІнтернетуІнтернет як всесвітня мережа мереж об’єднує три типи мереж: 1) високошвидкісні магістральні мережі, в яких працюють су- пер комп’ютери дослідних інститутів; 2) мережі середнього рівня — це корпоративні мережі універси- тетів та інших організацій; 3) локальні мережі — це комп’ютерні мережі невеликих компа- ній, підприємств або офісів. У найбільш простій формі загальна схема побудови мережі від кінцевого користувача до розташованих у глобальній мережі ресурсів Інтернету включає такі складові: 1. Необхідним пристроєм доступу до Інтернету для кінцевого ко- ристувача є комп’ютер. Для розширення своїх можливостей він може бути оснащений мікрофоном, відеокамерою, звукови- ми колонками й іншими пристроями, що перетворюють його на мультимедійний центр. Комп’ютер може знаходитися вдома або в офісі фірми.
2. Доступ до Інтернету надається організаціями, які називаються провайдерами послуг Інтернету (Internet Service Provider, ISP). 3. Користувач може одержати доступ до Інтернету з будинку, ви- користовуючи модем (пристрій для обміну інформацією через звичайні проводи), або з офісу шляхом підключення до ло- кальної мережі організації. 4. Для підключення до провайдера послуг Інтернету можна ви- користовувати звичайні телефонні лінії, кабельні мережі теле- бачення, радіоканали зв’язку чи супутниковий зв’язок, які є основними каналами доступу до Інтернету. Провайдер зви- чайно має одне або кілька підключень до магістральних кана- лів (backbones) або до великих мереж, що утворюють головну «кровоносну систему» мережі Інтернет. Межі Інтернету є досить нечіткими, тому що будь-який комп’ютер, підключений до Інтернету, уже можна вважати її частиною, і тим більше це відноситься до локальної мережі, що має вихід у Інтернет. Комп’ютер, на якому встановлена спеціальна програма доступу до Інтернету, називають сервером мережі, або веб-сервером чи http- сервером. Іншими словами, сервер — це представництво юридичної чи фізичної особи в мережі Інтернет. Веб-сервери, на яких розташовуються інформаційні ресурси, можуть знаходитися в будь-якій частині Інтернету: у провайдера, у локальній мережі підприємства і т.д., але слід дотримуватися лише головної умови — вони повинні бути підключені до Інтернету, щоб користувачі мережі одержали доступ до його сервісів. Як сервіси мо- жуть виступати електронна пошта, FTP, WWW та інші, які будуть розглянуті пізніше. Інформаційною складовою сервісів є найбільш різноманітні дже- рела. Це можуть бути книги, інформація з фінансових ринків, нови- ни, фотографії, фрагменти фільмів і т.д. Сервіси в сукупності з їх ін- формаційною складовою і є тією головною метою, до якої прагнуть користувачі і якої вони досягають за допомогою підключення до ме- режі Інтернет. Основу Всесвітньої мережі складають ресурси Інтернету, які за своїм функціональним призначенням можна розділити на наступні основні категорії:
1. Технології побудови Інтернету, які лежать в основі її функці- онування і є основою сервісів високого рівня. До базових технологій належать: – технології побудови мереж на рівні каналів зв’язку, мережевих пристроїв і їхнього програмного забезпечення; – протоколи побудови мереж і, у першу чергу, комплекс протоко- лів TCP/IP і його розширення; – програмне забезпечення серверів і клієнтських станцій, що під- тримують і безпосередньо реалізують сервіси високого рівня. 2. Сервіси Інтернет — послуги, що надаються користувачам ме- режі й базуються на вищезгаданих технологіях. До них належать: елек- тронна пошта, телеконференції, списки розсилання, FTP-передача файлів, IRC, система гіпермедіа WWW, а також інші розробки, які використовують Інтернет як середовище передачі інформації. 3. Користувачі (учасники) Інтернету. Через те, що в основі Ін- тернету лежить технологія клієнт-сервер, ця група складається з кінце- вих користувачів мережі, які представлені окремими фізичними осо- бами і організаціями в якості клієнтів мережі, а також з користувачів і фірм, що безпосередньо реалізують середовище Інтернету за допомо- гою представлення та реалізації його серверної частини — веб-серверів. |
| Оглавление| |