10.3. контрольнІ тести за тематикою роздІлІв тести до роздІлу 1. сутнІсть Інтернет в маркетингу1. З погляду сучасного користувача Інтернет — це: 1.1. Глобальна інформаційна мережа. 1.2. Глобальний засіб обміну інформацією. 1.3. Могутній і перспективний інструмент бізнесу. 1.4. Відповіді доповнюють одна одну. 2. Робота Всесвітньої мережі Інтернет базується на основі комунікаційного протоколу: 2.1. ICP/PT. 2.2. TCP/IP. 2.3. CPI/ TP. 2.4. TIP/CP. 3. В інформаційних системах маркетингу для країн СНД можна використовувати мережу: 3.1. ARPANET. 3.2. CONTROL. 3.3. RELKOM. 3.4. TELEKOM. 4. До основних аспектів, що стосуються сучасного викорис- тання Інтернету, не входять: 4.1. Соціально-політичний аспект. 4.2. Технологічний і соціальний аспекти. 4.3. Інформаційно-інфраструктурний аспект. 4.4. Аспект комерціалізації. 5. Застосування мережі Інтернет в маркетингових цілях до- зволяє: 5.1. Формувати бази зовнішньої інформації у внутрішній мере- жі підприємств та організацій. 5.2. Використовувати інформаційні дані про стан навколиш- нього середовища, що пов’язане з підприємством. 5.3. Здійснювати різноманітні дослідження ринку та його ін- фраструктури, попиту, поведінки покупців і конкурентів.
5.4. Реалізовувати будь-яку вказану маркетингову ціль. 6. Інтернет як глобальна інформаційна мережа не з’єднує: 6.1. Локальні мережі. 6.2. Електричні мережі. 6.3. Мережі середнього рівня. 6.4. Високошвидкісні мережі. 7. Високошвидкісні магістральні мережі — це: 7.1. Мережі, в яких працюють суперкомп’ютери дослідних ін- ститутів. 7.2. Корпоративні мережі університетів та інших організацій. 7.3. Комп’ютерні мережі невеликих компаній, підприємств чи офісів. 7.4. Інформаційні мережі, що забезпечують швидкість роботи Інтернету. 8. Мережі середнього рівня — це: 8.1. Комп’ютерні мережі невеликих компаній, підприємств чи офісів. 8.2. Мережі, в яких працюють комп’ютери дослідних інститу- тів. 8.3. Корпоративні мережі університетів та інших організацій. 8.4. Правильна відповідь не вказана. 9. Під локальною мережею розуміють: 9.1. Корпоративні мережі університетів та інших організацій. 9.2. Мережі, в яких працюють суперкомп’ютери дослідних ін- ститутів. 9.3. Комп’ютерні мережі невеликих компаній, підприємств чи офісів. 9.4. Об’єднані в єдину систему інформаційні комп’ютерні мере- жі. 10. До якого типу мереж Інтернету відносяться корпоратив- ні мережі університетів та інших організацій? 10.1. Високошвидкісних магістральних мереж. 10.2. Мереж середнього рівня. 10.3. Локальних мереж Інтернету. 10.4. Правильна відповідь не зазначена.
11. Основними складовими найпростішої схеми побудови ме- режі Інтернет виступають: 11.1. Комп’ютер; провайдери послуг Інтернету. 11.2. Модем або підключення до локальної мережі підприєм- ства. 11.3. Канали доступу в мережу Інтернет. 11.4. Усі перераховані складові. 12. Доступ до Інтернету надається організаціями, що нази- ваються: 12.1. Провайдерами. 12.2. Комутаторами. 12.3. Промоутерами. 12.4. Системщиками. 13. Користувач має можливість отримати доступ до мережі Інтернет з будинку, використовуючи: 13.1. Телекс
13.3. Модем 13.4. Сервер 14. Побудуйте загальну схему роботи мережі Інтернет (1 — модем; 2 — сервер; 3 — комп’ютер; 4 — телефонні лінії): 14.1. 3, 2, 4, 1. 14.2. 3, 1, 4, 2. 14.3. 2, 4, 1, 3. 14.4. 4, 3, 2, 1. 15. Для підключення до провайдера послуг Інтернету вико- ристовують: 15.1. Телефонні лінії та радіоканали зв’язку. 15.2. Кабельні лінії телебачення. 15.3. Супутниковий зв’язок. 15.4. Будь-який вказаний канал доступу. 16. Комп’ютер, на якому встановлена спеціальна програма доступу до Інтернету, називають: 16.1. Сервером мережі. 16.2. Навігатором мережі.
16.3. Провайдером Інтернет. 16.4. Сервісом Інтернету. 17. Представництво юридичної чи фізичної особи в Інтернеті називають: 17.1. Каналом доступу. 17.2. Сервером мережі. 17.3. Браузером мережі. 17.4. Сервісом Інтернету. 18. Основу побудови Всесвітньої мережі складають: 18.1. Комп’ютери, підключені до Інтернету. 18.2. Інформація Інтернету. 18.3. Користувачі Інтернету. 18.4. Ресурси Інтернету. 19. За функціональним призначенням ресурси Інтернету мож- на розділити на: 19.1. Технології побудови Інтернету. 19.2. Сервіси Інтернету. 19.3. Користувачів (учасників) мережі. 19.4. Усі вказані категорії ресурсів. 20. Електронну пошту, WWW, FTP, телеконференції об’єднує назва: 20.1. Ресурси Інтернету. 20.2. Сервери Інтернету. 20.3. Сервіси Інтернету. 20.4. Технології Інтернету. 21. Сервіси Інтернету — це: 21.1. Послуги, що надаються користувачам мережі. 21.2. Організації, що займаються обслуговуванням мереж. 21.3. Представництво юридичної особи в мережі. 21.4. Фірми, що здійснюють підключення до мережі. 22. До сервісів Всесвітньої мережі не належить: 22.1. World Wide Веб. 22.2. E-mail; mail lists. 22.3. Internet Service Provider. 22.4. IRC, FTP, Gopher.
23. Сервіси, що надаються через мережу Інтернет, можна розділити на дві основні категорії: 23.1. Прямі та непрямі. 23.2. Відкладені та невідкладені. 23.3. Непрямі та вкладені. 23.4. Відкладені та прямі. 24. Сервіси Інтернету, завдяки яким інформація через мере- жу надходить негайно після запиту користувача, називаються: 24.1. Безпосередніми. 24.2. Прямими. 24.3. Відкладеними. 24.4. Непрямими. 25. Найпершим і найпоширенішим сервісом Інтернету є: 25.1. E-mail. 25.2. Usenet. 25.3. FTP. 25.4. Gopher. 26. Електронна пошта як сервіс Інтернету: 26.1. Не має власного протоколу та програми-клієнта. 26.2. Передає мережеві новини за принципом «від одного до багатьох». 26.3. Належить до сервісів відкладеного читання. 26.4. Це засіб для отримання інформації та читання повідом- лень. 27. Особливостями використання електронної пошти є те, що цей сервіс: 27.1. Сприяє спілкуванню людей через Інтернет за допомо- гою використання системи розмовних кімнат. 27.2. Дозволяє користувачу відправляти повідомлення, а одержувачу отримувати його через певний час. 27.3. Відповідає за доставку повідомлення на необмежену від- стань. 27.4. Обслуговує і допомагає в роботі державним поштовим службам. 28. До основних переваг електронної пошти не нележить:
28.1. Простота використання. 28.2. Дешевизна відправлення повідомлень. 28.3. Універсальність застосування. 28.4. Швидкість доставки повідомлення. 29. Як сервіс Інтернету телеконференції Usenet належить до: 29.1. Відкладених сервісів. 29.2. Прямих сервісів. 29.3. Непрямих сервісів. 29.4. Прикладених сервісів. 30. Телеконференції Usenet — це: 30.1. Сервіс зв’язку з кінцевими користувачами. 30.2. Електронний засіб спілкування клієнтів. 30.3. Другий за поширеністю сервіс Інтернету. 30.4. Сервіс прямого доступу в мережу. 31. За яким принципом функціонує сервіс «телеконференції Usenet»? 31.1. Від одного до одного. 31.2. Від одного до кількох. 31.3. Від багатьох до одного. 31.4. Від одного до багатьох. 32. Сервіс, за допомогою якого інформація передається перед- платникам, що об’єднані під однією адресою, називається: 32.1. Телеконференція 32.2. Списки розсилання
32.4. Система розмовних кімнат 33. Списки розсилання (mail lists) як сервіс функціонує лише через: 33.1. Сервіс е-mail. 33.2. Сервіс WWW. 33.3. Сервіс Usenet. 33.4. Сервіс Gopher. 34. Завдяки використанню сервісу Інтернету «mail lists» за- безпечується: 34.1. Розсилка передплатникам зразків нової продукції.
34.2. Система ефективного і швидкого пошуку адрес різних фірм. 34.3. Розсилка передплатникам однакових повідомлень. 34.4. Надходження повідомлень до адресата при низьких ви- тратах. 35. Сервіс Інтернету, який ведеться за допомогою тексту, що набирається на клавіатурі, називається: 35.1. Гіпертекстовою системою Gopher. 35.2. Сервісом IRC. 35.3. Списками розсилання. 35.4. Сервісом FTP. 36. Сервіс IRC (Internet Relay Chat) — це: 36.1. Система розмовних кімнат у мережі Інтернет. 36.2. Інтерактивний сервіс, що сприяє спілкуванню людей че- рез мережу. 36.3. Сервіс, що надає користувачам можливість приєднува- тись до розмови і брати в ній участь. 36.4. Наведені відповіді доповнюють одна одну. 37. Що таке сервіс FTP (File Transfer Protocol)? 37.1. Це розподілена система експорту структурованої інфор- мації. 37.2. Протокол передачі файлів, що забезпечує доступ до різ- них файлів у файлових архівах. 37.3. Це система розмовних кімнат у мережі Інтернет. 37.4. Сервіс, що не має власного протоколу та програми-клі- єнта і працює винятково через електронну пошту. 38. Основним недоліком, притаманним сервісу FTP мережі Інтернет, є: 38.1. Відсутність універсального способу пошуку інформації. 38.2. Ненадійність отриманих інформаційних даних. 38.3. Довготривалість пошуку необхідної інформації. 38.4. Інформація в сервісі розділена за тематичними групами. 39. Гіпертекстова система Gopher — це: 39.1. Протокол передачі файлів. 39.2. Розподілена система експорту структурованої інформації.
39.3. Система розмовних кімнат Інтернету. 39.4. Сервіс, що дозволяє інтерактивно взаємодіяти з пред- ставленим на веб-серверах змістом. 40. Який сервіс Інтернету ґрунтується на принципі гіпертек- сту та здатний представляти інформацію через різні мульти- медійні ресурси? 40.1. Гіпертекстова система Gopher. 40.2. Сервіс IRC. 40.3. World Wide Веб. 40.4. Сервіс FTP. 41. Поява WWW — «Всесвітньої павутини» обумовила виник- нення: 41.1. Соціального аспекту розгляду можливостей Інтернету. 41.2. Технологічного аспекту розгляду можливостей Інтернету. 41.3. Інформаційно-інфраструктурного аспекту використан- ня Інтернету. 41.4. Комерційного аспекту розгляду можливостей мережі Ін- тернет. 42. Сервіс WWW мережі Інтернет працює на основі прото- колу: 42.1. THHP. 42.2. TPHP. 42.3. HTTP. 42.4. ITHP. 43. WWW (Word Wide Веб) — це: 43.1. Інструмент пошуку інформації. 43.2. Сервіс прямого доступу в мережу. 43.3. Протокол передачі інформаційних файлів. 43.4. Розподілена система експорту структурованої інформа- ції. 44. Інформаційна система WWW відносно різних сервісів Ін- тернету виконує функції: 44.1. Інтегруючу. 44.2. Контрольну. 44.3. Організаційну.
44.4. Комунікативну. 45. Браузерами або навігаторами називають: 45.1. Інформаційний ресурс у глобальній мережі. 45.2. Більшість програм-клієнтів WWW. 45.3. Пристрій для обміну інформацією через звичайні про- води. 45.4. Комп’ютер із встановленою програмою доступу до Ін- тернету. 46. Засоби передачі голосу, системи широкомовної передачі інформації, програмні засоби для проведення відео- й аудіоконфе- ренцій, push- технології належать до: 46.1. Сервісів пошуку інформації. 46.2. Прямих сервісів мережі. 46.3. Нових сервісів Інтернету. 46.4. Телеконференцій Usenet. 47. Сервіси пошуку інформації в мережі Інтернет: 47.1. Надають користувачам послуги доставки інформації на їхні комп’ютери. 47.2. Складають окрему групу сервісів, які надаються однією з груп учасників Інтернету. 47.3. Характерні тим, що через них інформація згідно з запи- том клієнта надається негайно. 47.4. Є системою розмовних кімнат, що сприяють спілкуван- ню людей. 48. До недоліків сервісів пошуку інформації належить: 48.1. Багаточисельність джерел інформації 48.2. Мала швидкість отримання необхідної інформації 48.3. Фрагментарність інформаційних джерел. 48.4. Наведені відповіді доповнюють одна одну. 49. Основними інструментами пошуку інформації в Інтерне- ті виступають: 49.1. Каталоги і пошукові системи. 49.2. Системи швидкої передачі даних. 49.3. Електронна пошта і WWW. 49.4. Передплатники списку розсилання.
50. Пошукові системи мережі Інтернет — це: 50.1. Засіб інтерактивної взаємодії з представленим на веб- серверах інформаційним змістом. 50.2. Сервіс прямого доступу, що вимагає підключення до Ін- тернету. 50.3. Системи дослідження Інтернету для збору інформації про існуючі в мережі веб-сторінки. 50.4. Пошукові системи розмовних кімнат в мережі Інтернет. 51. До функцій «spiders» (crawlers) мережі Інтернет не на- лежить: 51.1. Пошук необхідної інформації згідно з запитом користу- вача. 51.2. Збір даних про існуючі в мережі веб-сторінки. 51.3. Видача на запит користувача інформації про веб- сторінки. 51.4. Збереження отриманої інформації і захист її від вірусів. 52. На відміну від пошукових систем, каталоги Інтернету по- будовані: 52.1. На базі представлення фірмами інформації про різні ка- тегорії товарів і послуг для користувачів мережі. 52.2. За ієрархічно організованою тематичною структурою, в яку інформація заноситься з ініціативи користувача. 52.3. За принципом вузькоспеціалізованих інформаційних систем. 52.4. На основі використання інформації, що групується за списками інтернет-адресатів. 53. Основними проблемами пошуку інформації в Інтернеті є: 53.1. Велика кількість представленої інформації та різні спо- соби збереження даних. 53.2. Дефіцит часу на пошук, відбір й обробку необхідної ін- формації. 53.3. Ненадійність одержуваних даних і висока вартість отри- мання інформації. 53.4. Кожна з названих проблем може мати місце при роботі в мережі.
54. Теорію пакетної пересилки файлів висунув: 54.1. Поль Берен. 54.2. Леонард Клейнрок. 54.3. Джозеф Ліклайдер. 54.4. Білл Гейтс. 55. У чому полягала сутність концепції Берена? 55.1. Файл, що потрібно передати, відсилається в єдиний для всіх файлів пакет. 55.2. Усі правила кодування і пересилки файлів записуються у мережевому протоколі. 55.3. Файл, що потрібно передати, розбивається на кілька час- тин — пакетів і кожен пакет передається незалежно один від одного 55.4. Відповіді 2, 3 доповнюють одна одну 56. Електронна пошта — це: 56.1. Оперативний і дешевий канал зв’язку з партнерами, ко- легами, клієнтами, дилерами, дочірніми підприємствами й ін. 56.2. Дешевий, оперативний і зручний канал одержання різ- ної спеціальної інформації для роботи і професійного росту. 56.3. Рush-технологія передавання інформації, працює прямо і досягає конкретно потрібного користувача. 56.4. Відповіді 1–3 доповнюють одна одну. 57. Стратегії електронного бізнесу поділяють на наступні види: 57.1. Стратегії електронного бізнесу, які основані на підви- щенні ефективності діяльності компанії. 57.2. Стратегії, які націлені на одержання прямих доходів від впровадження електронного бізнесу. 57.3. Змішані стратегії. 57.4. Відповіді 1–3 доповнюють одна одну. 58. Електронний бізнес надає підприємству такі можливості: 58.1. Інтеграція внутрішньої системи автоматизації обробки заявок споживачів і система формування замовлень у
постачальників у зовнішню інтернет-систему маршру- тизації заявок і замовлень; 58.2. Зниження часу надходження платежів і виконання за- мовлень та зменшення обсягів складських запасів; 58.3. Оптимізація внутрішніх процесів товарного руху та одер- жання оперативної інформацію щодо поточних ресурсів підприємства. 58.4. Відповіді 1–3 доповнюють одна одну. 59. Стадія, на якій знаходиться споживач стосовно товару, при якій рекламні зусилля полягають у їх побудові на системі пе- реконливих доказів переваги конкретного товару стосовно това- рів конкурентів називається: 59.1. Знання. 59.2. Перевага 59.3. Переконання 59.4. Покупка 60. До основних причин переходу підприємств у сферу елек- тронного бізнесу належать: 60.1. Розширення ринку та залучення уваги. 60.2. Підвищення рівня активності. 60.3. Нові послуги та товари. 60.4. Перераховане у п. 1–3 та поліпшення ділових взаємовід- носин. 61. До невдалих товарів та послуг, що розповсюджуються в мережі Інтернет відносять: 61.1. Подорожі та книги. 61.2. Будинки та автомобілі. 61.3. Музику та банківські послуги. 61.4. Комп’ютери і офісне устаткування. 62. Назвіть переваги купівлі в Інтернет для потенційних спо- живачів: 62.1. Простота відвідин та доступність у будь-який час. 62.2. Щонайширший спектр товарів та глобальний вибір. 62.3. Висока якість обслуговування та індивідуальне обслуго- вування.
62.4. Перераховане у п. 1–3 та доступність з будь-якої точки світу. 63. Додаткові вигоди для компаній-виробників у використанні Інтернет полягають в: 63.1. Створенні нового каналу збуту. 63.2. Глобальній присутності. 63.3. Цілодобовому режимі роботи та індивідуалізації про- дукції. 63.4. Перераховане у п. 1–3 та координація господарських зв’язків уздовж технологічних ланцюжків за допомогою технологій електронного ринку. 64. Для дистриб’ютора вигідно використовувати Інтернет через такі причини: 64.1. Збільшення об’єму продажів та зменшення собівартості витрат. 64.2. Персоналізація обслуговування дилерів. 64.3. Конкуренція на рівних з корпоративними гігантами та гнучкі можливості для побудови дисконтних схем. 64.4. Усі відповіді вірні та наявність on-line складу. 65. До маркетингових стадій прийняття рішення про покупку товару, на яких може знаходиться споживач, не відносять: 65.1. Оцінка варіантів. 65.2. Перевага. 65.3. Переконання. 65.4. Покупка. 66. До переваг використання електронного обміну даними на- лежать: 66.1. Зменшення обсягу інвестицій, направлених на підтрим- ку товарних запасів. 66.2. Зменшення часу на закупку товарів та товарно-матері- альних запасів. 66.3. Зменшення коефіцієнта помилок та поштових витрат. 66.4. Зниження рівня обслуговування споживачів та рівня рентабельності.
67. В умовах сучасного світового ринку нові інформаційні технології та мережа Інтернет дозволяють як складові марке- тингових функцій дозволяють: 67.1. Збільшити затрати 67.2. Зменшити затрати 67.3. Залишити такими як є. 67.4. З витратами вони не пов’язані. 68. Хто з вчених з на сьогодні займається дослідженням мар- кетингу в мережі Інтернет? 68.1. Ф. Котлер; 68.2. О. К. Ойнер; 68.3. Е. В. Попов; 68.4. Всі відповіді правильні. 69. Традиційних прийоми і засоби маркетингу в середовищі Ін- тернет: 69.1. Є такими ж ефективними. 69.2. Мають бути незначно, але доопрацьовані. 69.3. Не можуть бути застосовані в їх існуючій формі 69.4. Не можуть бути використані, як і маркетинг взагалі 70. Інтернет дає можливість потенційним клієнтам 70.1. Не виступати в ролі пасивної аудиторії. 70.2. Самостійно ухвалювати рішення щодо ознайомлення з рекламою. 70.3. Полегшити процес купівлі товарів. 70.4. Всі відповіді вірні. 71. Які з цих протоколів використовує служба електронної пошти? 71.1. SMTP, POP, IMAP. 71.2. NNTP, SMTP, POP. 71.3. SMTP, SIP, NNTP. 71.4. Вірні відповіді 1 і 2.
ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА АУДИТОРІЇ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ 1. Основним керівником процесу навігації у мережі Інтернет виступають: 1.1. Інтернет-провайдери. 1.2. Користувачі мережі. 1.3. Органи управління інформаційним простором. 1.4. Рекламні та інформаційні агентства. 2. Успіх маркетингової діяльності в середовищі Інтернет ви- значається: 2.1. Систематичними дослідженнями аудиторії мережі. 2.2. Вивченням потреб, бажань та переваг користувачів мережі. 2.3. Володінням інформацією про кількісний і якісний склад постійних користувачів Інтернету. 2.4. Наведені відповіді доповнюють одна одну. 3. Маркетологу необхідно володіти інформацією про харак- теристики аудиторії Інтернету для: 3.1. Ефективного планування маркетингової програми підпри- ємства. 3.2. Визначення кількісно-якісної структури користувачів ме- режі. 3.3. Проведення ефективної рекламної кампанії з врахуванням специфіки відвідувачів мережі. 3.4. Кожен варіант відповіді вказує на необхідність такого типу інформації для маркетолога. 4. Інтернет не можна називати статичною структурою че- рез: 4.1. Швидкий розвиток мережі, постійну зміну чисельності та демографії користувачів. 4.2. Часткове приховування інтернет-провайдерами реальних даних про кількість користувачів мережі. 4.3. Недостатню технологічну базу для реєстрації та визначен- ня фактичної чисельності користувачів мережі. 4.4. Ступінь поширення використання інформаційних можли- востей мережі у суспільстві.
5. Як узагальнено можна охарактеризувати аудиторію Ін- тернету? 5.1. Вона є достатньо незмінною і добре дослідженою. 5.2. Вона є помірно змінною, але не потребує постійного вив- чення. 5.3. Змінюється дуже динамічно, потребує постійного вив- чення. 5.4. Зміни, що відбуваються у структурі користувачів мережі, в цілому не впливають на загальний їх портрет. 6. При оцінці аудиторії Інтернету досліджуються: 6.1. Статистичні показники. 6.2. Кількісні та якісні показники. 6.3. Демографічні показники. 6.4. Соціально-економічні показники. 7. Інформацію про кількісно-якісну структуру аудиторії ме- режі Інтернету дозволяють отримати: 7.1. Географічні характеристики користувачів мережі. 7.2. Демографічні характеристики користувачів мережі. 7.3. Технічні характеристики засобів зв’язку з мережею. 7.4. Інформаційні бази даних дослідницьких центрів. 8. До якісних показників характеристики аудиторії Інтерне- ту належать: 8.1. Демографічні, географічні та технічні характеристики. 8.2. Загальна кількість користувачів мережі. 8.3. Середній вік, соціальний статус і сімейний стан. 8.4. Освітній та культурно-етичний рівень користувачів. 9. До джерел статистичної інформації, новин і аналітики розвитку Інтернету не належить: 9.1. Cyber Atlas. 9.2. Ad Knowledge. 9.3. Internet Advertising Resource Guide. 9.4. Lycos, Info Seek. 10. Проведенням досліджень аудиторії Інтернет професійно займаються: 10.1. Відділи маркетингу підприємств і організацій.
10.2. Дослідницькі центри та агентства Інтернету. 10.3. Рекламні та дослідницькі агенції. 10.4. Правильна відповідь не зазначена. 11. Піонером у дослідженнях аудиторії мережі Інтернету вважається: 11.1. Дослідницька група Forrester Research. 11.2. Дослідницька служба Nua Internet Surveys. 11.3. Компанія маркетингових досліджень GFK. 11.4. Дослідницький центр GVU. 12. До дослідницьких центрів Інтернету не належить: 12.1. Nua Internet Surveys. 12.2. GVU. 12.3. Gopher. 12.4. Forrester Research. 13. Найбільш повну добірку результатів досліджень аудито- рії мережі Інтернет можна знайти на сервері дослідницького центру: 13.1. Nua Internet Surveys. 13.2. GVU. 13.3. Cyber Atlas. 13.4. Forester Research. 14. Дослідницький центр GVU проводить дослідження ауди- торії Інтернету: 14.1. Один раз на рік. 14.2. Двічі на рік. 14.3. Тричі на рік. 14.4. Кожні три місяці. 15. Дослідницька компанія Gallup Media була створена у: 15.1. 1994 році. 15.2. 1995 році. 15.3. 1993 році. 15.4. 1996 році. 16. Компанія Gallup Media займається: 16.1. Публікуванням щоквартальних статистичних звітів про сайти мережі Інтернет.
16.2. Представленням результатів спеціалізованих регіональ- них і галузевих досліджень аудиторії Інтернету. 16.3. Роботою в сфері медіа-досліджень і формування інфор- маційних баз даних. 16.4. Прогнозуванням подальшого розвитку мережі на основі аналізу статистики. 17. Загальна кількість користувачів Всесвітньої мережі по- стійно зростає в основному за рахунок: 17.1. Промислово розвинутих країн. 17.2. Країн, що розвиваються. 17.3. Слаборозвинутих країн. 17.4. Провідних країн світу. 18. У якому регіоні земної кулі відбулось зародження Інтер- нету? 18.1. Японії. 18.2. Північній Америці. 18.3. Західній Європі. 18.4. Південній Америці. 19. Найбільш розповсюдженою мовою Інтернету є: 19.1. Англійська. 19.2. Німецька. 19.3. Французька. 19.4. Російська. 20. Згідно із останніми дослідженнями серед користувачів мережі за статевою структурою: 20.1. Переважають чоловіки. 20.2. Статі розподіляються порівну. 20.3. Переважають жінки. 20.4. Розподіл статі залежить від регіону. 21. У якому з перерахованих регіонів зосереджена найбільша кількість користувачів Інтернету? 21.1. Південній Америці. 21.2. Північній Америці. 21.3. Європі. 21.4. На Близькому Сході.
22. Серед способів одержання доступу до Інтернету перше місце займає: 22.1. Доступ до мережі з місця роботи. 22.2. Доступ до мережі через навчальні заклади. 22.3. Доступ з місця проживання. 22.4. Доступ через комерційні структури. 23. Ієрархія місць доступу до Інтернету виглядає таким чи- ном: 23.1. Робота, дім, навчальні заклади. 23.2. Навчальні заклади, дім, робота. 23.3. Робота, навчальні заклади, дім. 23.4. Дім, робота, навчальні заклади. 24. Середній вік користувачів мережі Інтернет складає: 24.1. Від 25 до 28 років. 24.2. Від 29 до 31 років. 24.3. Від 32 до 35 років. 24.4. Від 36 до 38 років. 25. Найбільшим досвідом роботи в Інтернет володіють ко- ристувачі віком: 25.1. 15–20 років. 25.2. 21–30 років. 25.3. 31–40 років. 25.4. 41–50 років. 26. Який рівень освіти характерний більшій частині користу- вачів Інтернету? 26.1. Освіта на рівні коледжу. 26.2. Середня освіта. 26.3. Середня спеціальна освіта. 26.4. Вища освіта. 27. Серед користувачів мережі Інтернет найпопулярнішими вважаються браузери фірми: 27.1. Netscape. 27.2. Macintosh. 27.3. Microsoft. 27.4. Netscape та Microsoft.
28. Поступове зростання числа користувачів браузера фірми Microsoft відбулось за рахунок: 28.1. Низьких цін на продукцію та послуги фірми. 28.2. Активної маркетингової політики фірми. 28.3. Широкого асортименту пропонованої продукції. 28.4. Індивідуалізації обслуговування клієнтів. 29. Пошуковий сервіс Alta Vista найчастіше використовують: 29.1. Новачки за досвідом роботи в мережі. 29.2. Користувачі з середнім рівнем досвідченості. 29.3. Досвідчені користувачі-навігатори. 29.4. Початківці у використанні послуг Інтернету. 30. Згідно з дослідженнями найбільш популярним пошуковим сервісом для усіх вікових груп користувачів Інтернету вважа- ється: 30.1. Yahoo. 30.2. Rambler. 30.3. Info Seek. 30.4. Excite. 31. Головною мотивацією користувачів щодо використання Інтернет є потреба в: 31.1. Проведенні вільного часу за власним бажанням. 31.2. Отриманні інформації та підтриманні комунікацій. 31.3. Пошуку певної спеціалізованої інформації. 31.4. Створенні веб-сайтів для поширення реклами. 32. Згідно зі спостереженнями дослідницького центру Nielson Net views найбільшу частину випадків присутності в Інтернет займають: 32.1. Листування, пошук інформації та ігри.
32.3. Проведення вільного часу, перегляд програмних продук- тів. 32.4. Вибір туристичних подорожей, музика та інші розваги. 33. Сьогодні Інтернет є провідним джерелом отримання ін- формації про: 33.1. Комп’ютерне устаткування і програмне забезпечення.
33.2. Книги і журнали, музичні записи. 33.3. Планування подорожей. 33.4. Усі відповіді правильні. 34. До основних причин переходу користувачів на інші сервери для здійснення покупки не належить: 34.1. Відсутність на сервері предмета пошуку. 34.2. Погана організація роботи сервера. 34.3. Відсутність тиску при здійсненні покупки. 34.4. Низька швидкість завантаження сторінок сервера. 35. Основною причиною відмови користувачів Інтернет опла- чувати послуги мережі є: 35.1. Можливість отримання безкоштовної інформації з ін- ших джерел. 35.2. Небажання платити додатково за доступ в мережу. 35.3. Висока вартість оплати послуг провайдерів Інтернету. 35.4. Значні витрати часу та коштів на пошук потрібних да- них. 36. В основі мотивації користувачів щодо використання ін- терактивних магазинів перше місце займає: 36.1. Можливість одержати інформацію від виробника. 36.2. Зручність здійснення покупки. 36.3. Економія часу для пошуку та вибору товару. 36.4. Відсутність тиску при покупці з боку інших людей. 37. Офіційним початком запровадження Інтернету в Україні вважається: 37.1. 1990 рік. 37.2. 1991 рік. 37.3. 1992 рік. 37.4. 1993 рік. 38. До чинників, що стримують розвиток мережі Інтернет в Україні, належить: 38.1. Низький рівень розвитку інфраструктури зв’язку. 38.2. Внутрішня організація мережі та її взаємодія з держав- ними структурами. 38.3. Загальний стан економіки в країні.
38.4. Усі названі чинники характерні для процесу становлен- ня мережі. 39. В якому регіоні частка від загальної аудиторії користува- чів Інтернету в Україні є найбільшою? 39.1. Одеса. 39.2. Київ. 39.3. Львів. 39.4. Чернівці. 40. Який з чинників найбільш негативно впливає на приріст числа користувачів Інтернету в Україні? 40.1. Високий рівень інфляції в країні. 40.2. Світова економічна криза. 40.3. Низька платоспроможність населення. 40.4. Тимчасова недоступність споживчого кредитування. 41. Яка країна є лідером в світі у сфері електронної комерції? 41.1. Японія. 41.2. Німеччина. 41.3. США. 41.4. Китай. 42. Аудиторія якої країни Європи найбільше користується ін- тернет-ринком: 42.1. Німеччина. 42.2. Франція. 42.3. Австрія. 42.4. Іспанія. 43. Інтернет аудиторія США витрачає найбільше на купівлю в мережі на які потреби: 43.1. Подорожі. 43.2. Розваги. 43.3. Квіти і подарунки; 43.4. Комп’ютерні товари. 44. Яке місце займає Україна за кількістю активних користу- вачів Інтернету в Європі? 44.1. 12.
44.2. 6. 44.3. 19. 44.4. 4. 45. Скільки відсотків населення в світі використовують dial- up доступ? 45.1. 90\%. 45.2. 50\%. 45.3. 20\%. 45.4. 65\%. 46. Яка країна займала донедавна перше місце за кількістю активних користувачів Інтернет в Європі? 46.1. Німеччина. 46.2. Франція. 46.3. Іспанія. 46.4. Італія. 47. Що заважає розвитку та розповсюдженню Інтернет ме- режі в Україна? 47.1. Відсутність нормативно-правової бази для запроваджен- ня сертифікованих засобів технічного захисту інформа- ції. 47.2. Відсутність у вітчизняних провайдерів достатньої кіль- кості прямих каналів виходу до світових інформаційних мереж. 47.3. Високі тарифи на обслуговування. 47.4. Всі відповіді вірні. 48. Частка користувачів Інтернету в країнах Євросоюзу складає: 48.1. 50\%. 48.2. 20\%. 48.3. 70\%. 48.4. 35\%. 49. «Товариськими» користувачами мережі Інтернет є: 49.1. Найбільш активні користувачі і користувачі, що володі- ють професійними навиками в галузі Інтернет. 49.2. Користувачі, які використовують Інтернет переважно в утилітарних цілях.
49.3. Користувачі, орієнтовані на соціальні аспекти Інтернету. 49.4. Правильна відповідь не зазначена. 50. Gemius Group — це: 50.1. Найпопулярніша програма по дослідженню рекламних груп в Інтернеті. 50.2. Найбільша агенція дослідження Інтернет в Центральній і Східній Європі. 50.3. Компанія, яка досліджує інтернет-ринок, ставлення ко- ристувачів до різних форматів он-лайн реклами та роз- мір аудиторії мережі. 50.4. Відповіді 2 і 3 доповнюють одна одну. ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 3. ВЕБ-СЕРВЕРИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ 1. Сервіси Інтернету реалізуються завдяки: 1.1. Пошуковим системам. 1.2. Інформаційним серверам. 1.3. Веб-серверам Інтернету. 1.4. Серверам присутності в мережі. 2. Згідно з класифікацією веб-сервери мережі Інтернету вклю- чають: 2.1. Сервери поточного доступу та спеціалізовані сервери. 2.2. Кінцеві сервери і сервери керування трафіком. 2.3. Сервери користування і кінцеві сервери мережі. 2.4. Сервери керування трафіком і вихідні сервери. 3. Функціональні категорії веб-серверів мережі Інтернет мо- жуть розглядатись як: 3.1. Складові системи доступу фірми до можливостей мережі. 3.2. Засіб забезпечення повторних відвідувань мережі користу- вачами. 3.3. Елементи інтегрованої програми маркетингу фірми в Ін- тернеті. 3.4. Засіб надання якісних інформаційних послуг маркетоло- гам фірми.
4. Основними маркетинговими завданнями забезпечення ефек- тивної роботи веб-сервера фірми є: 4.1. Залучення відвідувачів на сервер і досягнення більшого числа повторних відвідувань. 4.2. Організація інтерактивної реклами продукції та послуг різ- них підприємств і організацій. 4.3. Максимізація одержуваних прибутків за рахунок викорис- тання можливостей Інтернету. 4.4. Налагодження інтерактивної взаємодії з кінцевими покуп- цями та споживачами продукції. 5. При використанні серверів Інтернету підприємства мо- жуть отримувати прибуток шляхом: 5.1. Залучення нових споживачів своєї продукції. 5.2. Продажу рекламного місця на своїх веб-сторінках. 5.3. Підвищення іміджу фірми та розширення зв’язків. 5.4. Наведені відповіді доповнюють одна одну. 6. Збільшення кількості повторних відвідувань сервера мож- ливе за умови: 6.1. Зменшення оплати послуг Інтернету для постійних відвід- увачів. 6.2. Надання користувачам якісних послуг і необхідної інфор- мації для задоволення їхніх потреб. 6.3. Залучення нових споживачів до відвідування сайтів шля- хом проведення рекламних акцій. 6.4. Розширення переліку товарів і послуг, що пропонуються фірмами користувачам через мережу. 7. Завдяки якій групі серверів користувачі можуть довідати- ся про існування сервера фірми? 7.1. Інформаційних. 7.2. Рекламних. 7.3. Керування трафіком. 7.4. Кінцевих. 8. Трафік — це: 8.1. Пошуковий сервер мережі Інтернет. 8.2. Інформація, що передається через Інтернет.
8.3. Сервіс, що не має власного протоколу. 8.4. Мультимедійна інформація в глобальній мережі. 9. Основною ціллю серверів керування трафіком є: 9.1. Направлення споживачів до початкового сервера. 9.2. Залучення відвідувачів на сервер. 9.3. Перенаправлення споживачів до кінцевого сервера. 9.4. Надання користувачам тематично структурованої інфор- мації. 10. До серверів, що керують трафіком, належать: 10.1. Ініціюючі сервери, каталоги і пошукові системи. 10.2. Інформаційні сервери та інтерактивні магазини. 10.3. Ініціюючі сервери та інтернет-магазини. 10.4. Інформаційні та рекламні сервери. 11. До складових частин, що забезпечують роботу пошукових систем, не входять: 11.1. Веб-сторінки. 11.2. Спайдери. 11.3. Індекси пошуку. 11.4. Навігатори. 12. При роботі з пошуковою системою Інтернету повноту відповідності знайденого документа запиту користувача визна- чає показник: 12.1. Тематичності. 12.2. Еквівалентності. 12.3. Релевантності. 12.4. Відповідності. 13. Спайдером Інтернету називають: 13.1. Програму обміну інформацією, що різноманітна за тема- тичним змістом згідно з запитами користувачів. 13.2. Програму, що відвідує веб-сервери, зчитує та індексує їхній вміст, рухається до інформації через знайдені по- силання. 13.3. Програму, що відповідно до запиту користувачів пере- бирає індекси пошукової системи в пошуках необхідної інформації.
13.4. Програму, що забезпечує збереження копій текстової ін- формації з відвіданих користувачем веб-сторінок. 14. Пошукові системи дозволяють знайти: 14.1. Усі існуючі в мережі Інтернет сайти згідно з запитом ко- ристувача. 14.2. Лише закодовані за тематичними напрямами сайти ме- режі. 14.3. Сайти з ієрархічно організованою тематичною структу- рою. 14.4. Лише зареєстровані сайти, які є відкритими для доступу. 15. Ресурс Інтернету, що є інтегрованою частиною сервера, своєрідним каталогом на серверному комп’ютері, називається: 15.1. Спайдером. 15.2. Браузером. 15.3. Сайтом. 15.4. Сервером. 16. Пошук інформації в каталозі, на відміну від пошукової сис- теми, ведеться: 16.1. За ключовими словами бази даних, яка складається з проіндексованого змісту серверів мережі. 16.2. Вручну за ієрархічно організованою тематичною струк- турою. 16.3. За ключовими словами або виразами згідно з запитом користувача. 16.4. За рахунок виконання функції автоматичного пошуку виразів. 17. Якщо пошукова система Інтернету має при собі одразу і каталог, тоді вона називається: 17.1. Комбінованою. 17.2. Доповненою. 17.3. Комплексною. 17.4. Об’єднаною. 18. Комплексний підхід при виконанні функцій пошуку тема- тично різноманітної інформації та переміщення до неї користу- вачів забезпечують:
18.1. Комбіновані системи. 18.2. Ініціюючі сервери. 18.3. Каталоги Інтернету. 18.4. Пошукові системи. 19. До функцій ініціюючих серверів належать: 19.1. Пошук інформації та наступне перенаправлення корис- тувачів до знайдених ресурсів відповідно до запиту. 19.2. Пошук інформації та переміщення до неї користувачів. 19.3. Надання тематично різноманітного інформаційного змісту. 19.4. Наведені відповіді доповнюють одна одну. 20. Портал — це: 20.1. Сукупність сайтів одного напряму. 20.2. Пошуковий сервер. 20.3. Великий ініціюючий сервер. 20.4. Комбінована система сайтів. 21. Перевага порталів порівняно з каталогами і пошуковими системами полягає в тому, що вони: 21.1. Забезпечують ефективний пошук необхідної користува- чу інформації. 21.2. Дозволяють перенаправляти користувачів до знайдених ресурсів мережі. 21.3. Видають знайдені документи відповідно до запиту ко- ристувача в порядку зменшення їх релевантності. 21.4. Надають різноманітний тематичний зміст через комп- лексний підхід до пошуку інформації та переміщення до неї користувачів. 22. Інформація про фірми, проведення продажу товарів, фі- нансові зведення, представлені в електронному варіанті, — це: 22.1. Дані кінцевих серверів мережі. 22.2. Інформаційні ресурси Інтернету. 22.3. Засоби відтворення даних мережі. 22.4. Правильна відповідь не зазначена. 23. До кінцевих серверів належать: 23.1. Пошукові системи, каталоги та сервери присутності в мережі.
23.2. Ініціюючі сервери та комбіновані системи. 23.3. Сервери присутності в мережі, інформаційні сервери та інтерактивні магазини. 23.4. Інформаційні та ініціюючі сервери, інтерактивні мага- зини. 24. Сервери, що забезпечують віртуальну присутність фірм та їхніх пропозицій у середовищі Інтернету, називають: 24.1. Інформаційними серверами. 24.2. Серверами присутності в мережі. 24.3. Ідентифікаційними серверами. 24.4. Рекламними серверами. 25. Сервери присутності в Інтернеті бувають таких видів: 25.1. Рекламні сервери та сервери, що інформують. 25.2. Інформаційні та пошукові сервери. 25.3. Платні та безкоштовні сервери. 25.4. Усі зазначені види серверів входять в цю групу. 26. Рекламні сервери забезпечують користувачів Інтернету: 26.1. Детальною інформацією про фірми та їхню пропозицію. 26.2. Рекламною інформацією, що розміщена на одній чи кількох веб-сторінках. 26.3. Тематично структурованою інформацією бажаного змі- сту. 26.4. Фінансовою інформацією та даними про ринки збуту продукції. 27. За однією з класифікацій інформаційні сервери бувають: 27.1. Основні та другорядні. 27.2. Національні та міжнародні. 27.3. Загальнодоступні та комерційні. 27.4. Платні та безкоштовні. 28. Мережеві магазини, що працюють в режимі on-line, нази- вають: 28.1. Інформаційними. 28.2. Комерційними. 28.3. Інтерактивними. 28.4. Рекламними.
29. Інтерактивні магазини — це: 29.1. Веб-сервер, що забезпечує продаж з використанням електронного каталогу чи іншого виду представлення продукції. 29.2. Віртуальний торговельний автомат, що приймає від клі- єнтів замовлення і передає їх для обробки менеджеру. 29.3. Рекламний сервер, що надає користувачам необхідну ін- формацію про товари і послуги різних фірм. 29.4. Інформаційний сервер, доступ до якого можливий за умови оплати послуг мережі. 30. Поряд з відвідуванням традиційного магазину інтерак- тивний магазин дозволяє використовувати елементи: 30.1. Масового маркетингу. 30.2. Прямого маркетингу. 30.3. Мережевого маркетингу. 30.4. Концентрованого маркетингу. 31. Інтернет-магазин відрізняється від традиційного магази- ну за: 31.1. Широтою пропонованого асортименту. 31.2. Обсягом надання необхідної споживачу інформації. 31.3. Специфікою організації обслуговування клієнтів. 31.4. Наведені відповіді доповнюють одна одну. 32. Головними функціями інтерактивних магазинів є: 32.1. Забезпечення користувачів мережі різноманітною інфор- мацією про товарну пропозицію відповідно до запиту. 32.2. Персоналізація підходу до роботи з клієнтами з враху- ванням раніше зроблених покупок. 32.3. Надання клієнту інформації про товар або послугу та отримання від нього замовлення. 32.4. Регулярне оновлення рекламної інформації про товари і послуги відповідно до замовлення фірм. 33. До поняття «інтернет-магазин» належить: 33.1. Інтернет-вітрина. 33.2. Торговельний автомат. 33.3. Автоматичний магазин.
33.4. Усі відповіді правильні. 34. Для якої моделі віртуального магазину характерне обслу- говування покупців без залучення менеджера? 34.1. Інтернет-вітрини. 34.2. Автоматичного магазину. 34.3. Торговельного автомату. 34.4. Інтернет-магазину. 35. Який із різновидів інтернет-магазину за своєю суттю є логічним і простим розширенням веб-сайта, а не інтерактивним магазином? 35.1. Віртуальний магазин.
35.3. Інтернет-вітрина. 35.4. Торговельний автомат. 36. Застосування Інтернет-вітрини може бути виправданим для: 36.1. Товарів першої необхідності. 36.2. Складних товарів. 36.3. Престижних товарів. 36.4. Сезонних товарів. 37. Інтернет-вітрина може бути: 37.1. Сталою або змінною. 37.2. Тільки статичною. 37.3. Лише динамічною. 37.4. Статичною або динамічною. 38. Торговельний автомат відрізняється від інших видів ін- тернет-магазину тим, що: 38.1. Представляє рекламну інформацію про товари і послуги фірм. 38.2. Приймає замовлення на покупку та оформляє рахунки на оплату замовленого товару без участі людини. 38.3. Забезпечує споживачів значно більшим обсягом інфор- мації, необхідної для прийняття рішення про покупку. 38.4. Виписує рахунки на замовлені товари, відслідковує при- йом платежів і формує заявки на їх доставку.
39. Інтернет-вітрину і торговельний автомат можна роз- містити на: 39.1. Віддаленому сервері з постійно діючим зв’язком. 39.2. Корпоративному сервері в локальній мережі. 39.3. Власному сервері або на сервері провайдера. 39.4. На будь-якому сервері за рішенням фірми. 40. Найефективнішою системою організації інтернет-мага- зину вважається: 40.1. Автоматичний магазин. 40.2. Інтернет-вітрина. 40.3. Торговельний автомат. 40.4. Інтерактивний магазин. 41. До функцій автоматичного магазину в мережі Інтернет не належить: 41.1. Виписування рахунків і можливість відстеження замов- лень. 41.2. Прийом платежів і формування заявок на доставку това- рів покупцям. 41.3. Використання он-лайнової платіжної системи при об- слуговуванні клієнтів. 41.4. Залучення людини до прийняття замовлень на покупку товарів. 42. Веб-сервер — це: 42.1. Сервер, призначений для відображення інформації в ме- режі Інтернет. 42.2. Фізичний електронний вузол (наприклад, потужний ком- п’ютер, підключений до світової мережі), який координує роботу мережі в певному регіоні. На сервері можуть бути розміщені бази даних, веб-сайти користувачів, тощо. 42.3. Сервер, який забезпечує представлення інформації в службі глобального зв’язку. 42.4. Всі відповіді вірні. 43. Який сайт першим використав створення відкритих ка- талогів, посилання на ресурси в яких групувалися згідно тема- тики?
43.1. Yahoo. 43.2. Rambler. 43.3. Yandex. 43.4. Вірної відповіді немає. 44. У якому році вийшов в світ перший проект повноцінної по- шукової системи? 44.1. 1990 р. 44.2. 1996 р. 44.3. 1994 р. 44.4. 2000 р. 45. Яка пошукова система була офіційно заснована в 1997 році, і на даний момент є найпопулярнішою в російському Інтер- неті? 45.1. Rambler. 45.2. Aport. 45.3. Yandex. 45.4. Google. 46. Якими є основні характеристики пошукової системи? 46.1. Повнота і точність. 46.2. Актуальність і швидкість пошуку. 46.3. Точність і наочність. 46.4. Усі відповіді правильні. 47. Скільки записів в базі проіндексованих сторінок Google? 47.1. 1 мільярд. 47.2. 5 мільярдів. 47.3. 8 мільярдів. 47.4. 15 мільярдів. 48. Яке головне призначення сторінки розширеного пошуку Google? 48.1. Спростити роботу з комплексним запитом. 48.2. Конкретизувати роботу з комплексним запитом. 48.3. Ускладнити роботу з комплексним запитом. 48.4. Вірної відповіді немає.
49. З яких основних елементів складається організаційна структура Yandex? 49.1. Теми і регіони. 49.2. Типи сайтів та довідки і посилання. 49.3. Регіони. 49.4. Відповіді 1 і 2 доповнюють одна одну. 50. До якого типу сайтів відносяться чати, форуми та кон- ференції? 50.1. Організації. 50.2. Персони і групи. 50.3. Приватні оголошення. 50.4. Спілкування. 51. У якому році була заснована компанія Google? 51.1. 1996 р. 51.2. 1997 р. 51.3. 1998 р. 51.4. 1999 р. 52. Які з перерахованих компонентів входять до пошукової системи? 52.1. Агент. 52.2. База даних. 52.3. Пошуковий механізм. 52.4. Всі відповіді вірні. 53. Яку частку у структурі роздрібної торгівлі України за- ймає інтернет-шопінг? 53.1. 1\%. 53.2. 10\%. 53.3. 50\%. 53.4. 5\%. 54. Який найпоширеніший метод оплати інтернет-покупки в Україні? 54.1. Безпосередньо кур’єру при доставці товару. 54.2. Кредитною карткою через Інтернет. 54.3. Грошовим переказом через банк. 54.4. Відповіді 1 і 2 доповнюють одна одну.
ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 4. КОМУНІКАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СЕРЕДОВИЩА ІНТЕРНЕТ 1. Побудова фірмами системи маркетингу підприємства в се- редовищі Інтернету вимагає адаптації старих або розробки но- вих методів маркетингу, оскільки: 1.1. Інтернет є зовсім новим комунікаційним середовищем, від- мінним від традиційних засобів масової інформації. 1.2. Інформація, яку можна отримати через мережу, більш якіс- на, проте дорожча, що обумовлює потребу в розробці нових підходів. 1.3. Середовище Інтернету постійно змінюється, урізноманіт- нюється і аудиторія користувачів мережі. 1.4. Усі наведені відповіді пояснюють необхідність проведення адаптації методів маркетингу до специфіки середовища Ін- тернету. 2. До нових засобів інформації належить: 2.1. Супутникове телебачення. 2.2. Інтернет та інтерактивні послуги. 2.3. Пряма поштова реклама. 2.4. Персональне «живе» спілкування. 3. До традиційних засобів масової інформації не належить: 3.1. Телебачення та радіо. 3.2. Друковані видання. 3.3. Гіпермедійне середовище. 3.4. Пряма поштова реклама. 4. Особливістю, що лежить в основі «спілкування» спожива- чів через традиційні засоби масової інформації, є: 4.1. Побудова нового інформаційного середовища. 4.2. Відсутність інтерактивної взаємодії зі споживачем. 4.3. Доступ до більш різноманітної за змістом інформації. 4.4. Широкий діапазон можливих видів комунікаційних зв’яз- ків. 5. Порівняно з традиційними, нові засоби інформації:
5.1. Представляють більш диференційовану інформацію відпо- відно до запитів користувачів. 5.2. Надають можливість персонального спілкування з постій- ними користувачами. 5.3. Забезпечують більший контроль з боку користувача і нада- ють свободу вибору потрібної інформації. 5.4. Обмежують доступ до певної спеціалізованої інформації, яка необхідна користувачу. 6. Характерна особливість комунікаційної моделі традицій- них засобів інформації — це: 6.1. Відсутність зворотного зв’язку зі споживачами. 6.2. Наявність широких комунікаційних можливостей фірм і споживачів. 6.3. Можливість відслідковування поведінки користувачів. 6.4. Здатність до активізації присутності користувачів. 7. За яким критерієм Інтернет значно перевищує можливості інших засобів масової інформації в процесі роботи з клієнтами? 7.1. Здатністю швидко реагувати на запити. 7.2. Інтенсивністю персонального спілкування. 7.3. Можливістю швидкого поширення інформації. 7.4. Повнотою представлення необхідної інформації. 8. Які засоби Інтернету істотно полегшують персональний продаж і дозволяють відслідковувати поведінку користувачів мережі? 8.1. Push-технології. 8.2. Електронна пошта. 8.3. Файли cookies. 8.4. Word Wide Веб. 9. З точки зору маркетингу файли cookies в мережі Інтернет дозволяють: 9.1. Доводити до клієнтів необхідну інформацію про фірми, пропоновані ними товари і послуги. 9.2. Активізувати присутність споживача в мережі та персоні- фікувати підхід до його обслуговування. 9.3. Забезпечувати відносну анонімність користувачів, що спіл- куються в середовищі Інтернету.
9.4. Досліджувати особливості поведінки користувачів у мере- жі. 10. До засобів мережі Інтернет, що активізують присут- ність споживача і дозволяють його персоніфікувати, належать: 10.1. Електронна пошта і файли cookies. 10.2. Word Wide Веб і телеконференції. 10.3. Телеконференції та списки розсилання. 10.4. Електронна пошта і телеконференції. 11. Який принцип передачі інформації лежить в основі комуні- каційної моделі традиційних засобів інформації? 11.1. «Один до одного». 11.2. «Один до багатьох». 11.3. «Багато хто до одного». 11.4. «Багато хто до багатьох». 12. Послідовність складових комунікаційного процесу, що ві- дображає модель «один до багатьох», така: 12.1. Фірма, засіб інформації, різні споживачі. 12.2. Відправник інформації, інформаційне середовище, отри- мувач інформації. 12.3. Різні фірми, засіб комунікації, один споживач. 12.4. Фірма, комунікаційне середовище, різні споживачі. 13. В основі взаємодії комунікаційного середовища Інтернету лежить принцип: 13.1. «Один до багатьох». 13.2. «Один до одного». 13.3. «Багато хто до багатьох». 13.4. «Багато хто до одного». 14. Процес комунікації за моделлю «один до одного» базуєть- ся на: 14.1. Взаємодії учасників діалогу через інформаційне середо- вище. 14.2. Первісному спілкуванні відправника та одержувача ін- формації. 14.3. Обміні інформацією між «передавачем» і «приймачем». 14.4. Спілкуванні між користувачем і комунікаційним про- стором.
15. Сутність багатонаправленої комунікаційної моделі се- редовища Інтернету полягає в тому, що: 15.1. Між відправником і одержувачем інформації відбува- ється первісне спілкування. 15.2. Кожний абонент мережі має можливість звертатися до ін- ших абонентів чи груп від свого імені, або від імені групи. 15.3. Обмін інформацією відбувається між користувачем і гі- пермедійним середовищем. 15.4. За допомогою засобів комунікації інформація переда- ється групі цільових споживачів. 16. До видів комунікаційної взаємодії через Інтернет нале- жить: 16.1. Взаємодія користувачів із середовищем мережі для про- ведення необхідних досліджень, а також представлення комерційно орієнтованої інформації. 16.2. Взаємодія фірм із середовищем мережі та між собою за рахунок власного веб-сервера чи веб-сторінки. 16.3. Взаємодія користувачів і фірм безпосередньо один з од- ним за допомогою сервісів мережі. 16.4. Наведені відповіді доповнюють одна одну. 17. Комунікаційна модель взаємодії в середовищі Інтернету включає: 17.1. Модель «один до одного». 17.2. Модель «багато хто до одного». 17.3. Моделі «один до багатьох» і «один до одного». 17.4. Модель «один до одного» і «багато хто до одного». 18. Можливості реалізації комунікаційної моделі взаємодії «один до одного» у Інтернеті включають: 18.1. Дослідження користувачами вмісту веб-сервера для до- сягнення власних цілей. 18.2. Отримання різнопланової інформації залежно від вибо- ру шляхів навігації по веб-серверу. 18.3. Представлення веб-сервера в унікальному вигляді для кожного користувача мережі. 18.4. Кожна з названих можливостей реалізується в мережі Інтернет.
19. До властивостей середовища Інтернету не належить: 19.1. Інтерактивність, гіпертекст. 19.2. Ефект присутності. 19.3. Швидкість пошуку. 19.4. Мережева навігація. 20. Необхідність негайної зворотної реакції на надходження повідомлення характерна для такої властивості Інтернету, як: 20.1. Інтерактивність. 20.2. Мультимедіа, гіпертекст. 20.3. Ефект присутності. 20.4. Мережева навігація. 21. Інтерактивна взаємодія — це: 21.1. Взаємодія користувачів Інтернету між собою. 21.2. Взаємодія користувачів Інтернету з інформаційним се- редовищем. 21.3. Взаємодія фірм і споживачів за допомогою мережі. 21.4. Вказані відповіді правильні та доповнюють одна одну. 22. Інтерактивність у середовищі Інтернету втілюється на рівні: 22.1. Персонального спілкування користувачів. 22.2. Взаємодії безпосередньо з самим середовищем. 22.3. Міжособистісної взаємодії з іншими учасниками. 22.4. Передачі інформації від відправника до споживача. 23. Для середовища Інтернету інтерактивність — це здат- ність: 23.1. «Відповідати» користувачу. 23.2. «Бачити» користувача. 23.3. «Слухати» користувача. 23.4. «Допомагати» користувачу. 24. Інтерактивна взаємодія через мережу Інтернет передбачає: 24.1. Надання диференційованої інформації користувачам. 24.2. Розширення комунікаційних можливостей взаємодії. 24.3. Негайну зворотну реакцію на запит користувача. 24.4. Спілкування між відправником і одержувачем інформа- ції.
25. Основою побудови віртуального середовища для ведення маркетингової діяльності виступають: 25.1. Інформаційні ресурси Інтернету. 25.2. Моделі комунікації мережі. 25.3. Учасники середовища Інтернету. 25.4. Сервіси мережі Інтернету. 26. Перша система, заснована на гіпертексті, була запропо- нована: 26.1. Ванневаром Бушем. 26.2. Нельсоном. 26.3. Бомманом. 26.4. Біллом Гейтсем. 27. Перша гіпертекстова система отримала назву: 27.1. Cookies. 27.2. Memex. 27.3. Bomman. 27.4. Hot Box. 28. Який тип мережевої форми організації матеріалу харак- терний для гіпертексту як властивості середовища Інтернету? 28.1. Горизонтальний. 28.2. Вертикальний. 28.3. Лінійний. 28.4. Нелінійний. 29. Гіпертекст містить:
29.2. Ефективні засоби представлення, обробки та аналізу ін- формації. 29.3. Способи ефективного представлення і засвоєння інфор- мації. 29.4. Новітні засоби навігації в середовищі Інтернету при по- шуку інформації згідно з запитом користувача. 30. Використання гіпертексту в середовищі Інтернету дозво- ляє здійснювати: 30.1. Обробку інформації замість користувача.
30.2. Освоєння матеріалу з урахуванням здібностей людини. 30.3. Обробку інформації разом з людиною. 30.4. Пошук інформації згідно з запитом користувача. 31. Комп’ютерна інтеграція, що використовується засобами мультимедіа в мережі Інтернет, об’єднує: 31.1. Економічний і статистичний вміст. 31.2. Статичний і дидактичний вміст. 31.3. Статистичний і динамічний вміст. 31.4. Динамічний і статичний вміст. 32. Мультимедіа статичного вмісту передбачають викорис- тання: 32.1. Текстів. 32.2. Графіків. 32.3. Малюнків. 32.4. Усі відповіді правильні. 33. Динамічний вміст засобів мультимедіа мережі Інтернет може складатися з: 33.1. Текстів, графіків і малюнків. 33.2. Аудіо, відео та анімації. 33.3. Малюнків і фотографій. 33.4. Аудіо- та відеоматеріалів. 34. Нова філософія представлення інформації та доступу до неї в середовищі Інтернету отримала назву: 34.1. Мультимедіа. 34.2. Гіпертекст. 34.3. Гіпермедіа. 34.4. Мережева навігація. 35. Концепція гіпермедійного простору базується на: 35.1. Моделі інформаційного простору, представленого у ви- гляді графа, вузли якого містять інформацію, а семан- тичні зв’язки представлені його дугами. 35.2. Моделі графічного простору, який представлений за до- помогою графічного зображення семантичних зв’язків. 35.3. Ресурсах Інтернету, які у дуже великих розмірах тран- спортуються через різноманітні канали інформаційного простору.
35.4. Методах нелінійного пошуку інформації в комп’ютер- ному гіперсередовищі. 36. Інформація в системі гіпермедіа може бути представлена у формі: 36.1. Динамічних зображень. 36.2. Текстів, малюнків, зображень. 36.3. Аудіо- та відеотерміналу. 36.4. Кожна форма має місце. 37. Поєднання статичного та динамічного вмісту характер- не для такої властивості Інтернету, як: 37.1. Гіпермедіа. 37.2. Інтерактивність. 37.3. Мультимедіа. 37.4. Гіпертекст. 38. У комунікаційній моделі Інтернету процес «спілкування» клієнта з навколишнім середовищем називається: 38.1. Ефектом наявності. 38.2. Ефектом присутності. 38.3. Ефектом досяжності. 38.4. Ефектом навігації. 39. Ефект присутності середовища Інтернету пов’язаний з: 39.1. Персональним спілкуванням з навколишнім середови- щем. 39.2. Можливістю контролю за поведінкою користувача. 39.3. Інтерактивним спілкуванням через комп’ютерне серед- овище. 39.4. Свободою вибору інформації з врахуванням потреб клі- єнтів. 40. Навколишнє середовище, з яким «спілкується» користу- вач Інтернету, складається з: 40.1. Приміщення, оточення, робочого місця і середовища, створюваного комп’ютерними гіперзасобами. 40.2. Оточення людини та її робочого місця з комп’ютером. 40.3. Комп’ютерних засобів передачі інформації та програм- них продуктів.
40.4. Приміщення і середовища, що створюється комп’ютер- ними гіперзасобами. 41. В основі якої властивості середовища Інтернету лежить метод нелінійного пошуку і вимоги щодо отримання інформації? 41.1. Ефекту присутності. 41.2. Мережевої навігації. 41.3. Мультимедіа. 41.4. Інтерактивності. 42. Мережева навігація як властивість мережі Інтернет — це процес: 42.1. Підтримання інформаційного взаємозв’язку між корис- тувачами. 42.2. Спілкування клієнта з навколишнім середовищем. 42.3. Одночасного обміну інформацією між фірмами і спожи- вачами. 42.4. Самовизначеного руху в комп’ютерному гіперсередови- щі. 43. Якими є відмінності сайту і порталу? 43.1. Сайт містить вузьке коло інформації, а портал могутня структура, що надає безліч послуг. 43.2. Сайт — могутня структура, що надає безліч послуг, а портал містить вузьке коло інформації 43.3. Сайт і портал є рівноцінними за обсягом інформації. 43.4. Сайт і портал — не порівнювані речі. 44. Чим відрізняються горизонтальні і вертикальні портали? 44.1. Горизонтальні — першоджерело інформації, а верти- кальні — «використовують» її. 44.2. Вертикальні — першоджерело інформації, а горизон- тальні — «використовують» її. 44.3. Все залежить від ситуації. 44.4. Вірної відповіді немає. 45. Засоби інформації, які функціонують на базі технологій «зроби сам» становлять конкуренцію: 45.1. Новітнім засобам інформації. 45.2. Традиційним засобам інформації.
45.3. Обом видам інформації. 45.4. Технологія «зроби сам» не має конкурентів. 46. Платне розміщення оголошень, які з’являються на перших сторінках результатів пошуку в пошукових системах (Google, Yandex, Aport, Mail.ru, Bigmir.net, Meta) — це: 46.1. Банерна реклама. 46.2. Контекстна реклама. 46.3. Пошукова оптимізація. 46.4. Всі відповіді правильні. 47. У гіпертекстовій системі інформація представлена у виг- ляді: 47.1. Мережних навігацій. 47.2. Традиційних засобів інформації. 47.3. У вигляді вузлів і зв’язків. 47.4. Телеконференції і списки розсилання. ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 5. КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ В СЕРЕДОВИЩІ ІНТЕРНЕТ 1. Застосування маркетингу в господарській діяльності фірм дозволяє: 1.1. Здійснювати вибір стратегії розвитку фірми та приймати відповідні програми ведення діяльності. 1.2. Отримувати необхідну інформацію для ведення діяльності в умовах невизначеності ринку. 1.3. Забезпечувати реалізацію товарів і послуг, що пропону- ються фірмами для окремих ринкових сегментів. 1.4. Оперативно реагувати на зміни економічного та політич- ного оточення при виборі стратегії діяльності. 2. Успіх діяльності фірми на ринку визначає ефективне ви- користання: 2.1. Стратегічного і тактичного планування маркетингу на фірмі. 2.2. Маркетингових досліджень ринку та навколишнього се- редовища.
2.3. Складових елементів системи маркетингу підприємства. 2.4. Первинної та вторинної інформації в організації роботи фірми. 3. До унікальних властивостей Інтернету, що сприяють ви- користанню його можливостей у маркетинговій діяльності, на- лежить: 3.1. Висока ефективність представлення і засвоєння інформації. 3.2. Посилення взаємозв’язку підприємств і споживачів. 3.3. Можливість укладення угод, здійснення покупок і плате- жів. 3.4. Кожна з названих характеристик властива мережі Інтернет. 4. Які традиційні інструменти маркетингу не можуть реа- лізовуватись фірмами за допомогою характеристик середовища Інтернету? 4.1. Маркетингові дослідження і товарна політика. 4.2. Фізичне місце продажу та особисте обслуговування. 4.3. Цінова політика і організація системи каналів збуту. 4.4. Маркетингові комунікації та сервісне обслуговування. 5. Новий напрям розвитку теорії та методології маркетингу з використанням можливостей середовища Інтернету отримав назву: 5.1. Мультимаркетинг. 5.2. Інтермаркетинг. 5.3. Гіпермаркетинг. 5.4. Мегамаркетинг. 6. За своєю сутністю термін «гіпермаркетинг» передбачає: 6.1. Побудову системи маркетингу підприємства в Інтернеті на основі власної веб-сторінки або веб-сервера. 6.2. Розробку фірмою індивідуальної стратегії для товарів з метою задоволення потреб цільової аудиторії власного веб- сервера. 6.3. Врахування інтересів і потреб різних ринкових сегментів для вибору фірмою цільового сегмента споживачів. 6.4. Усвідомлення специфіки потреб цільової аудиторії, яка представлена в мережі, в товарах і послугах підприємства.
7. До основних видів маркетингової діяльності підприємств в Інтернет належить: 7.1. Діяльність як звичайного користувача мережі та активна участь у реалізації середовища Інтернету. 7.2. Забезпечення інтерактивної взаємодії з існуючими потен- ційними споживачами через використання мережі. 7.3. Проведення маркетингових досліджень фірмової та товар- ної структури ринку для вибору стратегії діяльності. 7.4. Пошук первинної та вторинної інформації в різних сферах знань з використанням пошукових машин і каталогів. 8. Часткове використання комунікаційних можливостей Ін- тернету має місце при: 8.1. Проведенні маркетингових досліджень в мережі. 8.2. Діяльності як звичайного користувача мережі. 8.3. Організації представництва фірми в мережі. 8.4. Відстеженні поведінки користувачів мережі. 9. Активна участь у реалізації середовища Інтернету перед- бачає: 9.1. Налагодження взаємозв’язку з іншими учасниками мережі. 9.2. Здійснення у різних напрямах маркетингових досліджень.
9.4. Організацію представництва фірми в мережі через веб- сторінку. 10. Попит на різноманітні товарні групи в українському Ін- тернет перебуває на стадії: 10.1. Розвитку. 10.2. Стабілізації. 10.3. Формування. 10.4. Занепаду. 11. Вирішальними факторами формування попиту на товари в українській частині Інтернету залишаються: 11.1. Розширення асортименту товарів з урахуванням потреб цільового сегмента споживачів, представлених в мережі. 11.2. Оцінка місткості ринку, визначення цільового спожива- ча і товарної пропозиції згідно з його потребами.
11.3. Розробка товарної та цінової політики, системи розподі- лу та комунікацій з врахуванням специфіки середовища мережі. 11.4. Реалізація всіх можливостей представлення фірмами ін- формації згідно з бажаннями і потребами кожного клієн- та-користувача мережі. 12. До основних особливостей процесу реалізації фірмами пе- реваг мережі Інтернет як засобу комунікації не відноситься: 12.1. Можливість інтерактивного характеру комунікації. 12.2. Наявність різних видів комунікаційних моделей. 12.3. Незначна динаміка середовища мережі. 12.4. Широкі можливості представлення інформації. 13. Можливість використання інтерактивного характеру комунікації в маркетинговій діяльності підприємств передбачає: 13.1. Перехід від простого представлення інформації до реалі- зації динамічного зв’язку зі споживачами. 13.2. Найбільш повну реалізацію способів представлення ін- формації про товари з врахуванням їх специфіки. 13.3. Вибір найбільш адекватного підходу для зв’язку з кож- ним клієнтом відповідно до його бажань і потреб. 13.4. Постійний розвиток системи засобів, прийомів та ін- струментів пропонування користувачу інформації. 14. Інтернет як середовище і засіб комунікації може бути ефективно використаний для проведення: 14.1. Кон’юнктурних досліджень. 14.2. Ринкових досліджень. 14.3. Маркетингових досліджень. 14.4. Соціологічних досліджень. 15. Маркетингові дослідження у середовищі Інтернету мо- жуть бути: 15.1. Загальними і спеціалізованими. 15.2. Вторинними і первинними. 15.3. Початковими і кінцевими. 15.4. Аналітичними та інформаційними.
16. Первинні маркетингові дослідження в середовищі Інтер- нету базуються на даних: 16.1. Отриманих при проведенні фірмою власного маркетин- гового дослідження в мережі. 16.2. Опублікованих в Інтернеті за ініціативою фірм-користу- вачів. 16.3. Отриманих з інформації, що не стосується безпосеред- ньо сфери проведеного фірмою дослідження. 16.4. Офіційно замовлених через службу електронного розси- лання. 17. У маркетинговій діяльності підприємств мережа Інтер- нет може застосовуватися для: 17.1. Дослідження структури товарних ринків. 17.2. Вивчення фірмової структури ринку і конкуренції. 17.3. Визначення потреб цільового сегмента споживачів. 17.4. У будь-якому з названих напрямів досліджень. 18. Дослідження фірмової або товарної структури ринку в процесі маркетингових досліджень у середовищі Інтернету ґрун- тується на: 18.1. Використанні можливостей широкого представлення ін- формації в середовищі Інтернету. 18.2. Пошуку інформації в мережі через застосування прийо- мів і методів традиційних маркетингових досліджень. 18.3. Зборі та аналізі інформації, що опублікована в мережі Інтернет і представлена на веб-серверах фірм. 18.4. Обробці інформації про фірми, пропоновані ними това- ри і послуги, що представлена в «жовтих сторінках». 19. Пошук інформації через каталоги, пошукові машини, «жовті сторінки», тематичні веб-сервери чи за посиланнями на них належить до методів: 19.1. Дослідження фірмової або товарної структури ринку. 19.2. Дослідження поточних або потенційних споживачів. 19.3. Дослідження ефективності використання веб-серверів. 19.4. Дослідження шляхів розвитку власного веб-сервера.
20. Недоліком пошуку маркетингової інформації через пошу- кові системи виступає: 20.1. Витрата часу на обробку отриманої при пошуку інфор- мації. 20.2. Обмежений обсяг інформації, що надходить згідно з за- питом. 20.3. Низька частка корисної інформації серед всієї знайденої. 20.4. Відсутність обміну посиланнями між серверами мережі. 21. «Жовті сторінки» як вихідний пункт пошуку маркетинго- вої інформації дозволяють відшукати: 21.1. Індекси більшості веб-серверів різних фірм, що пред- ставлені в середовищі Інтернету. 21.2. Інформацію про вид діяльності фірми та короткі дані про неї за аналогом телефонних довідників. 21.3. Колекції гіпертекстових посилань на інформаційні ре- сурси Інтернет в будь-якій сфері знань. 21.4. Необхідну інформацію за ієрархічно організованою струк- турою згідно з запитом користувача мережі. 22. Використання серверів, що містять колекції гіпертексто- вих посилань на інформаційні ресурси в певній сфері, належить до методу: 22.1. Пошук інформації у веб-каталогах. 22.2. Пошук інформації через пошукові системи. 22.3. Пошук інформації через тематичні веб-сервери. 22.4. Пошук інформації за посиланнями на серверах. 23. Отримання первинної інформації при проведенні марке- тингових досліджень в Інтернеті передбачає: 23.1. Збір інформації з використанням пошукових машин, ка- талогів, «жовтих сторінок». 23.2. Отримання інформації при анкетуванні відвідувачів веб-сервера. 23.3. Збір інформації з використанням тематичних веб-сер- верів. 23.4. Отримання інформації через розташовані на веб-серве- рах посилання.
24. Дослідження користувачів мережі Інтернет здійснюєть- ся за допомогою методів: 24.1. Спостереження і опитування. 24.2. Аналогії та експериментування. 24.3. Анкетування чи опитування. 24.4. Використання файлів «cookie». 25. Для проведення дослідження поточних чи потенційних споживачів на фірмі з високим показником відвідувань веб-сер- вера краще застосовувати метод: 25.1. Анкетування відвідувачів власного сервера. 25.2. Поєднання анкетування з участю в телеконференціях. 25.3. Анкетування відвідувачів серверів інших фірм. 25.4. Опитування з поліпшеним показником повернення. 26. Опитування при реєстрації користувачів Інтернету для доступу до платних послуг належить до: 26.1. Опитування у телеконференціях за обраним напрямом. 26.2. Анкетування цільової аудиторії серверів, що добре від- відуються. 26.3. Опитування з поліпшеним показником повернення. 26.4. Анкетування відвідувачів власного сервера фірми. 27. До етапів проведення опитувань у телеконференціях не належить: 27.1. Пошук телеконференцій з аудиторією, в якій зацікавле- на фірма. 27.2. Використання гіпертекстових посилань для отримання інформації з визначеної теми. 27.3. Стеження за дискусіями в телеконференціях та активна участь в обговореннях. 27.4. Розміщення в телеконференції питань, на які необхідно отримати відповіді. 28. Серед переваг поєднання анкетування на веб-сервері фір- ми з участю в телеконференціях не виділяють: 28.1. Підвищення популярності фірми в співтоваристві Інтер- нету. 28.2. Розміщення посилань на повну анкету фірми поряд з ключовими питаннями у телеконференції.
28.3. Відсутність помилок, що можуть виникати через пере- кручування представленої інформації. 28.4. Підвищення активності заповнення анкет відвідувачами сервера. 29. Оцінка ефективності використання веб-сервера фірми та визначення шляхів його вдосконалення базується на методах маркетингових досліджень, що передбачають: 29.1. Пряме опитування відвідувачів веб-сервера. 29.2. Використання даних з log-файлів веб-сервера. 29.3. Аналіз статистики відвідувань за файлами «cookie». 29.4. Кожний метод дослідження може застосовуватись. 30. Реалізація маркетингових стратегій підприємства з ви- користанням Інтернету передбачає визначення: 30.1. Товару і товарної політики, ціни та цінової політики. 30.2. Системи розподілу та комплексу маркетингових комуні- кацій. 30.3. Сервісного обслуговування і підтримки споживачів; конкуренції. 30.4. Усіх елементів маркетингу з врахуванням специфіки ме- режі. 31. Згідно з класифікацією товарів, що найбільш успішно про- понуються через Інтернет, розрізняють групи продуктів: 31.1. Інформаційних і матеріальних. 31.2. Продовольчих і непродовольчих. 31.3. Споживчих товарів і послуг. 31.4. Промислових товарів і послуг. 32. У категорію інформаційних продуктів, що пропонуються через мережу, входять: 32.1. Транзакційні продукти, що передаються до покупця. 32.2. Безкоштовна і платна інформація, представлена в Інтер- неті. 32.3. Тематичні групи інформаційних ресурсів мережі. 32.4. Унікальна інформація та інформаційні технології. 33. Інформація, яка безкоштовно надається через мережу Ін- тернет, не забезпечує виконання функції:
33.1. Рекламування і просування торговельної марки фірми. 33.2. Залучення на веб-сервер фірми нових користувачів. 33.3. Кращого пізнання торговельної марки чи товарів фірми. 33.4. Забезпечення кінцевої реалізації товарів і послуг фірми. 34. Особливістю представлення фірмами платної інформації в Інтернеті є те, що вона: 34.1. Виконує безпосередньо функції товару і служить для одержання фірмою прибутку. 34.2. Активізує процес пошуку користувачами подібної ін- формації, що надається безкоштовно. 34.3. Максимізує рівень прибутків фірми за рахунок пред- ставлення унікальної інформації. 34.4. Дозволяє просувати додаткові послуги на основі вико- ристання різних методів мотивації. 35. До товарів, що найбільш придатні для продажу в Інтер- неті, не належать: 35.1. Високотехнологічні та нові продукти. 35.2. Продукти середньої та високої вартості. 35.3. Товари повсякденного вжитку. 35.4. Продукти технічного призначення. 36. При пропонуванні унікального товару лише через один вір- туальний магазин фірмі доцільно застосовувати маркетингову стратегію: 36.1. Низьких цін. 36.2. Високих цін. 36.3. Середніх цін. 36.4. Гнучких цін. 37. При визначенні цінової політики в середовищі Інтернету фірми мають можливість: 37.1. Уникнути витрат на оплату послуг посередницьких ор- ганізацій щодо збору та обробки замовлень. 37.2. Знизити частку вартості послуг посередників у кінцевій ціні товарів 37.3. Пропонувати безкоштовну доставку товарів для стиму- лювання мережевих покупців.
37.4. Перенести частину вартості продукції, що продається через мережу, на інших осіб. 38. Особливістю розробки фірмою системи розподілу для то- варів, що пропонуються через Інтернет, є: 38.1. Відсутність фізичного місця продажу. 38.2. Зміна просторових і часових масштабів. 38.3. Розширення внутрішньої та зовнішньої мережі. 38.4. Зниження витрат на посередницькі послуги. 39. До комплексу маркетингових комунікацій, що застосову- ється фірмами в середовищі Інтернету, не входить: 39.1. Проведення рекламних кампаній. 39.2. Застосування стимулювання збуту. 39.3. Персональний продаж товарів. 39.4. Використання «public relations». 40. Особливістю реклами в мережі Інтернет є те, що: 40.1. Її центральним елементом виступає веб-сервер фірми. 40.2. Вона базується на розміщенні інформації для залучення нових користувачів. 40.3. Її основу складає використання повного комплексу ре- кламних заходів. 40.4. Вона орієнтується на оповіщення цільової аудиторії фірми. 41. При проведенні рекламної кампанії в Інтернеті доцільно враховувати можливі способи виявлення відвідувачами сервера фірми, а саме: 41.1. Сторінки сервера можна знайти за допомогою пошуко- вих машин. 41.2. На сервер можна потрапити через гіпертекстові поси- лання. 41.3. Ім’я сервера можна довідатись з традиційних джерел ін- формації. 41.4. Усі вказані способи дозволяють потрапити відвідувачу на сервер. 42. До методів рекламування в Інтернеті не належить: 42.1. Використання списків розсилання та участь у телекон- ференціях суміжної тематики.
42.2. Розміщення посилань на сервер фірми в каталогах, у «жовтих сторінках» і тематичних Jump Station, на інших серверах. 42.3. Періодичне розсилання поштою повідомлень про сервер фірми зацікавленим особам. 42.4. Реєстрація веб-сервера фірми на мережевих пошукових машинах. 43. Використання комплексу заходів стимулювання збуту на початковому етапі існування віртуального магазину фірми до- зволяє: 43.1. Забезпечити його популяризацію. 43.2. Залучити більше відвідувачів. 43.3. Збільшити кількість покупок. 43.4. Здійснити усі вказані заходи. 44. Відмінність використання «public relations» для форму- вання іміджу фірми через Інтернет полягає в тому, що: 44.1. Завдання створення привабливого образу фірми в очах громадськості реалізується через реєстрацію в катало- гах. 44.2. Акцент ставиться на інформаційній формі представлен- ня фірми в мережі при одночасному скороченні витрат. 44.3. Увага зосереджується на пристосуванні традиційних за- собів впливу на громадськість до специфіки мережі. 44.4. За основу вибирається розміщення на її веб-сайті інфор- маційних матеріалів про діяльність фірми. 45. Перевагою Інтернету перед іншими засобами «public relations» є можливість: 45.1. Відновлення інформації в реальному часі без жодних ви- трат на оперативне виявлення змін. 45.2. Передбачення фірмою реакції основних конкурентів на зміну ринкової ситуації. 45.3. Використання різних шляхів створення привабливого образу фірми в очах громадськості. 45.4. Поєднання всіх засобів комунікаційної взаємодії з від- відувачами серверів, розміщених в мережі.
46. Сервісне обслуговування і підтримка споживачів за допо- могою застосування Інтернету передбачає: 46.1. Розміщення додаткової публічної інформації. 46.2. Відповіді на питання, що часто задаються. 46.3. Організацію ефективного зворотного зв’язку. 46.4. Наведені відповіді доповнюють одна одну. 47. Застосування Інтернету як механізму додаткового зво- ротного зв’язку зі споживачами не забезпечує: 47.1. Значного розширення можливостей інтерактивної взає- модії споживачів і фірм. 47.2. Представлення адекватної підтримки від фірм згідно з отриманими від покупців запитами. 47.3. Зниження вартості сервісу за допомогою використання безкоштовних ресурсів мережі. 47.4. Відстеження й аналізу запитів для організації ефектив- ної підтримки споживачів. 48. В основі конкуренції фірм в середовищі Інтернету лежить: 48.1. Спеціалізація. 48.2. Цінова політика. 48.3. Диференціація. 48.4. Товарна політика. 49. При встановленні конкурентних цін на продукти, що про- понуються через Інтернет, фірми за основу беруть: 49.1. Структуру постійних витрат підприємства. 49.2. Перемінні витрати на обслуговування мережі. 49.3. Корисну вартість, що оцінюється споживачами. 49.4. Ціни на товари-аналоги основних конкурентів. 50. Інтернет як засіб комунікації, що не має територіальних обмежень, не дозволяє: 50.1. Розширювати цільову аудиторію і спілкуватися з гло- бальною. 50.2. Підвищувати ефективність комунікаційних процесів на фірмах. 50.3. Використовувати мережу для повсюдної взаємодії зі споживачами.
50.4. Обмежувати отримання інформації географічним фак- тором. 51. Відмінності часового масштабу в середовищі Інтернету від звичайного забезпечують фірмам можливість: 51.1. Швидкого прийняття необхідних управлінських рішень. 51.2. Оперативного внесення змін до представленої інфор- мації. 51.3. Цілодобового доступу до потрібної інформації та сер- вісу. 51.4. Менш витратної реалізації всіх вказаних можливостей. 52. Найбільш характерною перевагою використання мережі Інтернет для споживачів є: 52.1. Індивідуальний підхід фірм до задоволення потреб ці- льового сегмента ринку при формуванні товарного асор- тименту. 52.2. Можливість доступу до інтерактивної інформації про товари і послуги, що допомагає у прийнятті рішення про покупку. 52.3. Наявність зворотного зв’язку з користувачами мережі, що забезпечує підвищення ефективності комунікаційної взаємодії. 52.4. Можливість отримання необхідної інформації незалеж- но від часу та відстані між продавцями і покупцями това- рів. 53. До основних факторів, що обмежують доступ споживачів до глобальної мережі, належать: 53.1. Висока вартість доступу, включаючи обладнання. 53.2. Обмежена швидкість каналів зв’язку і проблеми без- пеки. 53.3. Досить високий рівень складності користування. 53.4. Кожен із вказаних факторів є характерним для Інтер- нету. 54. Інформаційний маркетинг — це: 54.1. Не тільки концепція інформаційного бізнесу, це також концепція інформаційного інституту суспільства.
54.2. Інформаційні продукти або послуги, необхідні спожива- чеві для здійснення будь-якої господарської чи творчої діяльності; 54.3. Інформаційні продукти або послуги, які бажані для спо- живача виходячи з його досвіду. 54.4. Вірні відповіді 1 і 3. 55. Який вид організаційної побудови служби маркетингу за- стосовують на підприємстві, орієнтованому на інтернет-ринок: 55.1. Функціональну структуру. 55.2. Структуру, орієнтовану на конкретні продукти та послу- ги. 55.3. Структуру, орієнтовану на ринок. 55.4. Всі відповіді вірні. 56. Орієнтування підприємства на продукт в Інтернеті дає змогу: 56.1. Докладно розробити план маркетингу конкретних ІПП. 56.2. Оперативно реагувати на вимоги споживача до характе- ристик ІПП. 56.3. Ефективно координувати взаємодію функціональних фахівців у галузі дослідження ринку, реклами, збуту. 56.4. Всі відповіді є вірні. 57. Дослідження фірмової або товарної структури ринку ґрунтується на: 57.1. Зборі інформації, представленої на веб-сервері фірми, з її наступною обробкою методами, характерними для тра- диційних маркетингових досліджень. 57.2. Зборі й аналізі опублікованої в мережі Інтернет інфор- мації. 57.3. Використанні можливостей «жовтих сторінок» 57.4. Вірні відповіді 1 і 2. 58. На практиці дослідження в діалоговому режимі мають дві суттєвих переваги перед звичайними дослідженнями та фокус- групами: 58.1. Швидкість і надійність. 58.2. Швидкість і рентабельність.
58.3. Надійність і рентабельність. 58.4. Вірна відповідь відсутня 59. Динамічний розвиток галузі інформаційних технологій та жорстка конкуренція потребує від підприємств: 59.1. Постійного вдосконалення маркетингових стратегій. 59.2. Високорозвиненої інфраструктури. 59.3. Постійної рентабельності. 59.4. Відповіді 1-3 доповнюють одна одну. 60. Переваги Інтернет для компаній, які прагнуть реалізува- ти свої товари через мережу: 60.1. Заощадження на доставці і розповсюдженні інформації. 60.2. Можливість негайно вносити необхідні корективи до реклами при зміні реакції покупців на пропозиції. 60.3. Швидше реагувати на зміну ринкових умов: оперативно міняти асортимент, ціни і описи товарів і послуг. 60.4. Всі відповіді вірні. 61. Інтернет-технології надають можливості: 61.1. Змінювати межі ринків (перехід від локальних до між- народних). 61.2. Змінювати принципи конкуренції. 61.3. Створювати нові засоби для ведення конкурентної бо- ротьби. 61.4. Відповіді 1-3 доповнюють одна одну. ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 6. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МАРКЕТИНГУ ПІДПРИЄМСТВА В СЕРЕДОВИЩІ ІНТЕРНЕТ 1. Основою побудови системи маркетингу фірми в середовищі Інтернету виступає: 1.1. Персональний комп’ютер. 1.2. Локальна електронна мережа. 1.3. Веб-сервер підприємства. 1.4. Спеціаліст по роботі в Інтернет.
2. Відобразіть загальну схему побудови системи маркетин- гу фірми з використанням мережі Інтернет (1 — реалізація веб-сервера; 2 — визначення цілей, проведення маркетингових досліджень, розробка плану необхідних заходів; 3 — підбиття підсумків; 4 — залучення користувачів на веб-сервер): 2.1. 2, 1, 4, 3. 2.2. 4, 3, 2, 1. 2.3. 1, 2, 4, 3. 2.4. 2, 4, 3, 1. 3. Який з етапів побудови системи маркетингу фірми на осно- ві веб-сервера вважається найважливішим? 3.1. Реалізація веб-сервера підприємства в середовищі Інтер- нету. 3.2. Визначення цілей веб-сервера та методів їх досягнення, проведення маркетингових досліджень і розробка плану заходів. 3.3. Залучення користувачів мережі на веб-сервер підприєм- ства. 3.4. Підведення підсумків проведеної роботи щодо формуван- ня системи маркетингу підприємства в середовищі Інтер- нету. 4. Від рішень, що приймаються на першому етапі побудови системи маркетингу фірми в середовищі Інтернету, залежать: 4.1. Популярність сервера фірми серед користувачів мережі. 4.2. Можливості фірми щодо сервісного обслуговування клієн- тів. 4.3. Ефективність побудованої системи маркетингу в цілому. 4.4. Напрями проведення товарної та цінової політики в мережі. 5. Вибір провайдера та дизайн веб-сервера фірми проводять на етапі: 5.1. Рекламування сервера в мережі для залучення відвідува- чів. 5.2. Оцінювання результатів використання сервера підприєм- ством. 5.3. Визначення цілей сервера та напрямів їх реалізації. 5.4. Реалізації сервера підприємства в середовищі Інтернет.
6. Для етапу реалізації веб-сервера загальної схеми побудови системи маркетингу підприємства в середовищі Інтернету не є характерним вирішення завдання: 6.1. Вибору місця розташування сервера і провайдера. 6.2. Розробки структури й інформаційного наповнення. 6.3. Поєднання функцій сервера з функціями фірми. 6.4. Використання різних видів рекламування в мережі. 7. Перед розміщенням веб-сервера підприємства в Інтернеті необхідно провести його: 7.1. Наповнення. 7.2. Тестування. 7.3. Рекламування. 7.4. Фінансування. 8. Спеціалістам підприємства необхідно розміщувати різні види реклами про свою фірму в Інтернеті з метою: 8.1. Приваблення відвідувачів на веб-сервер підприємства. 8.2. Залучення ширшого кола користувачів до роботи в мережі. 8.3. Отримання інформації про реакцію на неї з боку конкурен- тів. 8.4. Популяризацію діяльності підприємства, його товарів і по- слуг. 9. При рекламуванні веб-сервера підприємства передбача- ється залучити на нього користувачів Інтернету, які є: 9.1. Лише постійними клієнтами підприємства. 9.2. Потенційними відвідувачами сайтів конкурентів. 9.3. Поточними і потенційними клієнтами фірми. 9.4. Кінцевими споживачами продукції підприємства. 10. Заключний етап побудови маркетингової системи фірми в середовищі Інтернету передбачає: 10.1. Складання прогнозів. 10.2. Підбиття підсумків. 10.3. Внесення коректив. 10.4. Пошук фінансування. 11. У ході підбиття підсумків проведеної на підприємстві ро- боти щодо побудови системи маркетингу в Інтернеті на основі власного веб-сервера вирішується завдання:
11.1. Порівняти отримані результати із запланованими за ви- браними раніше критеріями. 11.2. Визначити цілі проведення рекламної кампанії веб-сер- вера фірми в мережі. 11.3. Здійснити маркетингове дослідження фірмової та товар- ної структури ринку. 11.4. Виявити особливості реалізації маркетингових стратегій за допомогою мережі. 12. Який причинно-наслідковий зв’язок існує в послідовнос- ті етапів процесу побудови системи маркетингу на основі веб- сервера фірми? 12.1. Підбивши підсумки останнього етапу, можна коригува- ти окремі пункти розробленої на першому етапі програ- ми маркетингу. 12.2. При незначній кількості відвідувачів сервера слід повер- нутися до другого етапу та внести відповідні виправлен- ня в його дизайн. 12.3. У випадку недостатньої віддачі від веб-сервера фірми доцільно відкоригувати заходи другого і третього етапів цього процесу. 12.4. Усі наведені відповіді відображають взаємозв’язок ета- пів і завдань побудови системи маркетингу фірми в Ін- тернеті. 13. Побудова програми маркетингу фірми на основі веб- сервера — це: 13.1. Інтеграційний процес. 13.2. Інтерактивний процес. 13.3. Ітераційний процес. 13.4. Інноваційний процес. 14. Сутність ітераційного процесу побудови програми марке- тингу фірми на основі веб-сервера полягає в тому, що він: 14.1. Залишається стабільним у розвитку. 14.2. Змінюється разом з розвитком Інтернету. 14.3. Реагує на зміни навколишнього середовища. 14.4. Залежить від змін реакції конкурентів.
15. Успіх реалізації та забезпечення функціонування веб- сервера фірми залежать від: 15.1. Визначення маркетингових цілей його розміщення в Ін- тернеті. 15.2. Планування маркетингової діяльності підприємства в мережі. 15.3. Проведення маркетингових досліджень потенційних клієнтів. 15.4. Чисельності фактичних і потенційних користувачів ме- режі. 16. У маркетинговій діяльності підприємства розміщення веб-сервера в середовищі Інтернету не передбачає досягнення ці- лей, пов’язаних з: 16.1. Інформуванням споживачів, партнерів, акціонерів, ре- кламних агентів про товари і послуги фірми. 16.2. Рекламуванням; просуванням торговельної марки фір- ми чи її товарів; розширенням «public relations» 16.3. Здійсненням моніторингу конкурентного середовища; захистом внутрішньої фірмової інформації від конку- рентів 16.4. Інформаційною перед- і післяпродажною підтримкою клієнтів; забезпеченням прямого продажу 17. Ступінь досягнення поставлених цілей присутності під- приємства в Інтернеті можна оцінювати за критеріями: 17.1. Кількість відвідувачів веб-сервера фірми за певний час. 17.2. Зростання обсягів продажу товарів і послуг підприєм- ства. 17.3. Збільшення прибутку за рахунок використання мережі. 17.4. Кожна з наведених відповідей може бути критерієм оцінки. 18. Якщо головна мета присутності в Інтернеті передбачає розвиток іміджу фірми, тоді основним критерієм оцінки досяг- нення поставленої цілі буде виступати: 18.1. Зростання обсягів продажу товарів і послуг підприєм- ства. 18.2. Кількість відвідувачів веб-сервера фірми за певний час.
18.3. Збільшення прибутку за рахунок використання мережі. 18.4. Кількість повторних відвідувань веб-сервера підприєм- ства. 19. Збільшення прибутку за деякий період часу як критерій оцінки фірмою досягнення поставлених нею цілей щодо присут- ності в Інтернеті є результатом: 19.1. Збільшення обсягів продажу фірми через використання мережі як каналу для продажу продукції. 19.2. Розвитку середовища Інтернету і зростання кількості користувачів. 19.3. Розширення системи маркетингу фірми за рахунок ме- режі та залучення більшої кількості клієнтів. 19.4. Приваблення відвідувачів веб-серверів фірм-конкурен- тів. 20. Процес планування маркетингової діяльності підприєм- ства в Інтернеті здійснюється в такій послідовності (1 — фор- мування основної ідеї веб-сервера; 2 — створення бюджету; 3 — визначення цільового сегмента; 4 — проведення маркетингових досліджень в мережі; 5 — фінансування; 6 — формування плану рекламної кампанії; 7 — виконавці проекту): 20.1. 1, 4, 3, 6, 2, 5, 7. 20.2. 4, 1, 3, 6, 2, 7, 5. 20.3. 1, 3, 4, 6, 2, 7, 5. 20.4. 4, 1, 3, 2, 5, 6, 7. 21. Для того, щоб користувачі мережі могли однозначно іден- тифікувати веб-сервер фірми серед безлічі інших серверів Інтер- нету, необхідно: 21.1. Проаналізувати сервери фірм-конкурентів. 21.2. Здійснити дослідження поведінки клієнтів. 21.3. Висунути унікальну ідею власного сервера. 21.4. Відшукати цільовий сегмент споживачів. 22. Важливим початковим етапом процесу планування мар- кетингової діяльності підприємства в Інтернеті є: 22.1. Визначення джерел фінансування веб-сервера фірми. 22.2. Оцінка рівня кваліфікації персоналу для роботи в мережі.
22.3. Розробка плану рекламної кампанії веб-сервера фірми. 22.4. Проведення маркетингових досліджень в мережі Інтер- нет. 23. Метою проведення початкових маркетингових дослід- жень під час розгортання роботи підприємства в середовищі Ін- тернету є: 23.1. Знаходження додаткових шляхів розвитку фірми на основі вдосконалення продукції. 23.2. Аналіз конкурентів і придатності продуктів фірми для продажу в мережі Інтернет. 23.3. Оцінка потенційної цільової аудиторії споживачів для складання бізнес-плану. 23.4. Збір та аналіз представленої в мережі інформації про аналогічні види продукції. 24. До основних напрямів досліджень на початковому етапі розгортання маркетингової діяльності фірми в Інтернеті не на- лежать дослідження: 24.1. Основних конкурентів у мережі. 24.2. Технічних можливостей мережі. 24.3. Каналів продажу товарів і послуг. 24.4. Конкурентів і можливостей мережі. 25. Яку інформацію доцільно зібрати про веб-сервери конку- рентів у ході проведених в мережі досліджень? 25.1. Назву фірми та географічний регіон її діяльності. 25.2. Використання методів залучення відвідувачів. 25.3. Сильні та слабкі сторони представництва в мережі. 25.4. Варіанти відповідей доповнюють один одного. 26. Отримана в результаті дослідження конкурентів інфор- мація дозволяє підприємству: 26.1. По-новому оцінити розроблену ідею власного веб-сер- вера. 26.2. Відкоригувати кошторис витрат на входження в Інтер- нет. 26.3. Зрозуміти можливості існуючих технологій реалізації серверів.
26.4. Переосмислити доцільність використання позичкових коштів. 27. Як інструменти пошуку інформації про конкурентів в процесі маркетингових досліджень у Інтернеті не використо- вуються: 27.1. Пошукові машини і каталоги. 27.2. «Жовті сторінки» в мережі. 27.3. Тематичні веб-сервери. 27.4. «Списки розсилання» мережі. 28. При визначенні цільового сегмента споживачів у процесі планування фірмою маркетингової діяльності в Інтернеті перед- бачається: 28.1. Формування проекту рекламування веб-сервера фірми для повідомлення користувачів про його створення. 28.2. Складання опису цільової аудиторії для веб-сервера та оцінка рівня її представлення в мережі. 28.3. Визначення можливостей існуючих технологій щодо ре- алізації веб-сервера для охоплення цільової аудиторії. 28.4. Проведення короткотермінових робіт щодо залучення сторонніх фірм для підготовки персоналу фірми. 29. У ході рекламної кампанії, що спрямована на оповіщення користувачів Інтернету про представлення фірми в мережі, мо- жуть проводитись такі заходи, як: 29.1. Розміщення посилань на веб-сервер фірми у каталогах, «жовтих сторінках», на інших серверах. 29.2. Використання списків розсилання і електронної пошти, а також традиційних видів реклами. 29.3. Реєстрація веб-сервера фірми на пошукових машинах і тематичних Jump Station. 29.4. Усі наведені відповіді правильні та доповнюють одна одну. 30. Етап планування маркетингової діяльності в середовищі Інтернету, який дозволяє провести оцінку можливостей підпри- ємства і реальних витрат на проведення всіх необхідних заходів, називається етапом:
30.1. Фінансування проекту. 30.2. Створення бюджету. 30.3. Формування ідеї сервера. 30.4. Визначення сегмента. 31. Розміщення веб-сервера в середовищі Інтернет забезпечує отримання підприємством вигоди у вигляді: 31.1. Залучення нових споживачів і просування товарів під- приємства. 31.2. Підвищення іміджу торговельної марки фірми; знижен- ня витрат. 31.3. Поява нового каналу розподілу продукції; кращий рі- вень сервісу. 31.4. Усі зазначені вище відповіді правильні та доповнюють одна одну. 32. Проект майбутнього підприємства, ціль якого — переко- нати інвесторів вкласти в нього капітал, називається: 32.1. Бізнес-планом. 32.2. Планом маркетингу. 32.3. Планом інвестицій. 32.4. Фінансовим планом. 33. Розробка бізнес-плану в процесі планування маркетинго- вої діяльності фірми в Інтернеті може здійснюватись на етапі: 33.1. Створення бюджету. 33.2. Планування реклами. 33.3. Фінансування проекту. 33.4. Визначення виконавців. 34. Бізнес-план діяльності підприємства в середовищі Інтер- нету не передбачає: 34.1. Врахування унікальної природи електронної комерції в мережі. 34.2. Знаходження додаткових каналів збуту для фінансуван- ня проекту. 34.3. Формування чіткого уявлення про пропонований вид ді- яльності. 34.4. Визначення основних проблем під час реалізації цього проекту.
35. Серед пунктів, що готуються в процесі розробки бізнес- плану діяльності підприємства в Інтернеті, не виділяють: 35.1. Короткої характеристики й опису діяльності; управлін- ня; ризиків. 35.2. Плану маркетингу; досліджень та розробок; фінансових аспектів. 35.3. Реалізації веб-сервера і підведення підсумків його вико- ристання. 35.4. Операцій та виробництва; періоду реалізації проекту; до- датків. 36. Розділ бізнес-плану діяльності підприємства в Інтернеті, який містить опис продукції чи послуг, а також інформацію про галузь в цілому, називається: 36.1. Короткою характеристикою. 36.2. Описом діяльності фірми. 36.3. Маркетинговим планом. 36.4. Описом ризиків і фінансів. 37. До складових плану маркетингу як розділу бізнес-плану організації роботи фірми в Інтернеті не належить: 37.1. Аналіз основних ризиків. 37.2. Споживачі та конкуренти. 37.3. Цінова політика і реклама. 37.4. Організація доставки і оплати. 38. У розділі бізнес-плану підприємства «Дослідження і роз- виток» знаходять відображення: 38.1. Технічні деталі проекту. 38.2. Кошторис витрат на проект. 38.3. Опис стадії розробки проекту. 38.4. Усі наведені відповіді правильні. 39. Розділ бізнес-плану діяльності фірми в Інтернеті, який присвячений керівникам проекту та опису їхнього досвіду робо- ти, називається: 39.1. Проектуванням. 39.2. Управлінням. 39.3. Фінансуванням. 39.4. Плануванням.
40. У процесі маркетингової діяльності в середовищі Інтерне- ту фірма, поряд зі звичайними ризиками, може зіштовхнутися з ризиками, що пов’язані з: 40.1. Несприятливими змінами законодавства. 40.2. Зараженням комп’ютерними вірусами. 40.3. «Вторгненням хакерів» на веб-сервер. 40.4. Будь-яким видом вищевказаних ризиків. 41. Для потенційних інвесторів найбільш важливе значення має розділ бізнес-плану підприємства, який присвячений: 41.1. Управлінню. 41.2. Ризикам. 41.3. Фінансам. 41.4. Виробництву. 42. Основне призначення розділу «Фінанси» бізнес-плану ді- яльності фірми в середовищі Інтернету — це: 42.1. Залучити позичкові кошти. 42.2. Довести прибутковість проекту. 42.3. Знайти джерела фінансування. 42.4. Скласти кошторис витрат. 43. Хронологія заходів, які необхідно здійснити для реалізації проекту майбутнього підприємства, міститься в розділі бізнес- плану: 43.1. Період. 43.2. Опис діяльності. 43.3. Виконавці. 43.4. Управління. 44. Виконавцями проекту побудови системи маркетингу під- приємства в Інтернеті на основі веб-сервера можуть виступати: 44.1. Працівники підприємства. 44.2. Фахівці сторонніх фірм. 44.3. Власні та залучені фахівці. 44.4. Спеціалісти з маркетингу. 45. До основних завдань розробки бізнес-плану належать: 45.1. Оцінка кон’юнктури ринку та рівня конкуренції; визна- чення ступеня можливого господарського ризику.
45.2. Пошук надійних партнерів для розробки й реалізації ін- новаційно-інвестиційного проекту. 45.3. Прогнозування (приблизні розрахунки) очікуваних ре- зультатів реалізації нової підприємницької ідеї в перші та наступні три-п’ять років. 45.4. Відповіді 1–3 доповнюють одна одну. 46. У зв’язку з тим, що бізнес-план відображає результати діяльності підприємства на певному ринку, він має спиратися на: 46.1. Конкретний проект виробництва певного товару (про- дукту чи послуг). 46.2. Всебічний аналіз виробничо-господарської діяльності фірми (ситуаційний аналіз). 46.3. Глибокий аналіз ринково-конкурентної ситуації і мож- ливих прогнозованих її змін та діагностику і прогнозу- вання зовнішньої та внутрішньої політичної ситуації. 46.4. Відповіді 1–3 доповнюють одна одну. 47. Аналіз складових діяльності конкуруючих фірм у мережі Інтернет (наявність переваг і недоліків) включає: 47.1. Зовнішній аналіз (привабливість веб-сайту, кількість відвідувачів, відомість і ін.). 47.2. Рівень конкуренції, прогнозована частка ринку. 47.3. Внутрішній аналіз (функціональність сайту — зручність і доцільність кожної функції, наявність інтегрованих компонентів і ін.). 47.4. Вірні відповіді 1 і 3. ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 7. ПОЗИЦІЮВАННЯ ВЕБ-СЕРВЕРА ПІДПРИЄМСТВА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ 1. Серед можливих варіантів розміщення сервера підприєм- ства в мережі Інтернет виділяють: 1.1. Використання веб-сервера фірми-провайдера. 1.2. Власний сервер з розміщенням його у провайдера. 1.3. Власний сервер з розміщенням його на території фірми.
1.4. Всі наведені відповіді є варіантами розміщення сервера. 2. Найбільш капіталомістким підходом до вибору місця для веб-сервера фірми є: 2.1. Оренда місця на веб-сервері свого провайдера. 2.2. Розміщення власного сервера на своїй території. 2.3. Розміщення власного веб-сервера у провайдера. 2.4. Будь-який варіант є дорогим для використання. 3. Потреба в значних інвестиціях для створення власного веб- сервера з розміщенням його на території фірми пов’язана з ви- тратами на: 3.1. Купівлю сервера і відповідного програмного забезпечення. 3.2. Оплату адміністрування та оренду каналів зв’язку з Інтер- нетом. 3.3. Установку захисту від несанкціонованого доступу в ме- режу. 3.4. Необхідність понесення фірмою всіх видів вказаних вит- рат. 4. До основних причин вибору варіанта розміщення веб-сер- вера фірми на власній території не належить: 4.1. Наявність достатньо великої кількості відвідувачів сервера. 4.2. Потреба в доступі до програмного забезпечення, адміні- стрування якого провайдер забезпечити не може. 4.3. Наявність значних коштів на позиціювання сервера в ме- режі. 4.4. Потреба в безпосередньому доступі до даних веб-сервера з боку мережевого пристрою. 5. Варіант розміщення веб-сервера в Інтернеті, що дозволяє заощадити на вартості оренди виділених каналів зв’язку й адмі- ніструванні, — це: 5.1. Сервер фірми на території провайдера. 5.2. Використання сервера провайдера. 5.3. Сервер фірми на власній території. 5.4. Правильна відповідь в переліку не вказана. 6. Будь-яке використання Інтернету забезпечується за допо- могою:
6.1. Дистриб’юторів. 6.2. Провайдерів. 6.3. Збутових агентів. 6.4. Програмістів. 7. До основних видів послуг інтернет-провайдерів не нале- жить: 7.1. Забезпечення доступу до мережі; реєстрація сервера клієнта. 7.2. Надання в оренду дискового простору для розміщення сер- вера. 7.3. Оренда програмного забезпечення і комп’ютерної техніки. 7.4. Адміністрування і підтримка сервера на орендованому про- сторі. 8. Провайдери послуг мережі Інтернет, крім основних послуг, можуть надавати такі додаткові послуги, як: 8.1. Маркетингові дослідження ефективності рекламних бане- рів на веб-сторінках фірми. 8.2. Вибір цільової аудиторії та позиціювання веб-сервера фір- ми в мережі Інтернет. 8.3. Консультації з дизайну веб-сервера; реєстрація сервера в пошукових системах і каталогах. 8.4. Визначення маркетингових цілей розміщення веб-сервера фірми в середовищі Інтернету. 9. Одержання найповнішої інформації про провайдера у ви- падку, якщо фірма збирається довірити йому власний веб-сервер, є необхідною умовою для забезпечення: 9.1. Якісної та надійної роботи веб-сервера; захисту фірми від змін. 9.2. Надходження постійної та достовірної інформації від про- вайдера. 9.3. Проведення термінових і кваліфікованих консультацій з дизайну. 9.4. Вчасного оновлення програмного забезпечення і устатку- вання. 10. При виборі фірмою провайдера послуг Інтернету необхід- но керуватися вимогами щодо:
10.1. Каналів зв’язку з мережею; надійності роботи його веб- сервера. 10.2. Програмного забезпечення та устаткування, що вико- ристовується. 10.3. Рівня захисту інформації; якості зв’язку та статистичних даних. 10.4. Усі наведені відповіді є правильними та доповнюють одна одну. 11. Аналізуючи дані про канал зв’язку, яким володіє інтернет- провайдер, доцільно враховувати: 11.1. Потужність устаткування, що використовується. 11.2. Кваліфікацію персоналу та якість адміністрування. 11.3. Пропускну здатність каналу та вид вузла зв’язку. 11.4. Можливість внесення змін і доповнень на сервер. 12. Важливість підтримання з боку провайдера достатнього рівня захисту інформації на веб-сервері підприємства зростає у випадку, якщо він використовується для: 12.1. Надання відвідувачам доступу до інформації про під- приємство. 12.2. Реклами продукції фірми та здійснення електронного продажу. 12.3. Отримання прямого прибутку від розміщення інших серверів. 12.4. Пристосування роботи підприємства до вимог користу- вачів. 13. Провайдери послуг Інтернету надають фірмам можли- вість отримання статистичної інформації про: 13.1. Загальну кількість запитів і їх структуру; активність від- відувачів. 13.2. Опис цільової аудиторії користувачів веб-сервера певної фірми. 13.3. Кількість контактів користувачів із сервером і їх харак- теристики. 13.4. Обсяги електронного продажу через веб-сервер підпри- ємства.
14. Що допомагає розпізнати сервер будь-якої фірми серед ін- ших у мережі Інтернет? 14.1. Офіційно зареєстрована назва фірми. 14.2. Доменне ім’я веб-сервера фірми. 14.3. Електронна адреса відвідувача мережі. 14.4. Дизайн головної сторінки веб-сайта. 15. Для забезпечення найбільш повної реалізації маркетинго- вих цілей підприємства в середовищі Інтернету доцільно вико- ристовувати: 15.1. Ім’я домену, що запропоноване провайдером. 15.2. Географічний домен будь-якого рівня. 15.3. Власне доменне ім’я для веб-сервера фірми. 15.4. Домен зі статусом загального користування. 16. Доцільність використання власного імені домену для веб- сервера підприємства обумовлена: 16.1. Кращим впізнанням імені сервера та підтвердженням серйозності фірми як учасника мережі Інтернет. 16.2. Спрощенням процедури запам’ятовування інтернет- адреси фірми для потенційних споживачів. 16.3. Можливістю збереження імені при зміні провайдера та захисту інвестицій в рекламу сервера. 16.4. Вказані відповіді є основними причинами для викорис- тання власного доменного імені сервера. 17. Такі доменні імена, як «.ua», «.ru», «.com», «.org», нале- жать до: 17.1. Кореневих доменів. 17.2. Доменів першого рівня. 17.3. Доменів другого рівня. 17.4. Доменів третього рівня. 18. Домени типу «com.ua», «gov.ua», «org.ua», «mil.ua», «edu. ua», «net.ua» належать до: 18.1. Доменів першого рівня. 18.2. Доменів другого рівня. 18.3. Доменів третього рівня. 18.4. Кореневих доменів.
19. Заявка на реєстрацію домену веб-сервера підприємства не містить інформації про: 19.1. Вибране підприємством одне доменне ім’я. 19.2. Дані про осіб-адміністраторів домену сервера. 19.3. Дані про організацію, що є власником сервера. 19.4. Наведені відповіді доповнюють одна одну. 20. При виборі назви домену сервера фірми доцільно звертати увагу на: 20.1. Легкість запам’ятовування доменного імені. 20.2. Ув’язку зі сферою діяльності чи назвою фірми. 20.3. Коротке його формулювання і чіткість вимови. 20.4. Усі вказані вимоги враховують при виборі імені. 21. Загальний дизайн сервера, його структурна побудова та оформлення, кількість і розміри графічних зображень тощо по- винні максимально відповідати: 21.1. Потребам і можливостям цільової аудиторії. 21.2. Основним завданням діяльності підприємства. 21.3. Розподілу витрат на позиціювання веб-сервера. 21.4. Властивостям, що характерні середовищу Інтернету. 22. Структурна побудова веб-сервера підприємства зале- жить від: 22.1. Специфіки збережених матеріалів. 22.2. Природи самого веб-сервера. 22.3. Логічного розподілу змісту сервера. 22.4. Кожного з наведених чинників. 23. Побудова веб-серверів фірм не може здійснюватись за: 23.1. Структурою книги. 23.2. Просторовою схемою. 23.3. Каталогом файлів. 23.4. Деревом документів. 24. До основних переваг побудови веб-сервера підприємства за схемою структури книги не належить: 24.1. Наявність чіткого розподілу на частини, розділи і під- розділи, які можна розмістити в документах з гіпертек- стовими посиланнями.
24.2. Можливість використання приміток і бібліографій для посилань на додаткові документи, легкого перетворення змісту в меню. 24.3. Здатність швидко переміщатися у величезному числі га- лузей; при необхідності легко повертатися до кореневої системи сервера. 24.4. Можливість об’єднання збірок подібних «книг» в бібліо- теки зі своїми каталогами і довідковими службами. 25. Такий недолік, як необхідність дроблення вмісту веб- документа на маленькі частини, якими важко управляти, ха- рактерний для побудови сервера за схемою: 25.1. Просторової тематики. 25.2. Структури книги. 25.3. Дерева документів. 25.4. Правильна відповідь відсутня. 26. У випадку використання при побудові веб-сервера просто- рової схеми його вміст: 26.1. Підлягає чіткому поділу на окремі частини, розділи і під- розділи. 26.2. Розходиться від загального кореня до галузей і окремих рубрик. 26.3. Розподіляється відповідно до тематики представленої інформації. 26.4. Правильна відповідь серед зазначених вище варіантів не вказана. 27. Побудова веб-сервера за схемою дерева документів засто- совується у випадку: 27.1. Роботи з лінійними потоками інформації. 27.2. Зберігання матеріалів у файлових системах. 27.3. Організації роботи з базами даних. 27.4. Зберігання матеріалів у базах документів. 28. Найкращим варіантом розробки ефективної структури веб-сервера з врахуванням особливостей окремих психологічних груп користувачів мережі Інтернет є: 28.1. Використання лише однієї структурної схеми. 28.2. Комбінування двох структурних організацій.
28.3. Поєднання незалежних схем побудови сервера. 28.4. Правильна відповідь серед наведених не вказана. 29. При створенні веб-сторінок сервера підприємства вико- ристовують такі способи одержання графічних зображень, як: 29.1. Скановані зображення вже наявних матеріалів. 29.2. Різні види шрифтів і комп’ютерні зображення. 29.3. Скановані зображення з накладанням тексту. 29.4. Будь-який вид програмних графічних зображень. 30. Розміщення якого обсягу графічного матеріалу на веб- сторінці забезпечує швидке її завантаження? 30.1. До 50 Кбайт. 30.2. 51–100 Кбайт. 30.3. 101–150 Кбайт. 30.4. Більше 150 Кбайт. 31. Зворотний зв’язок з цільовою аудиторією на веб-сервері фірми може бути організований у вигляді: 31.1. Форми для запиту інформації. 31.2. Гостьової книги чи анкети. 31.3. Форми для замовлення товару. 31.4. Відповіді доповнюють одна одну. 32. Одним з методів проведення досліджень аудиторії веб- сервера фірми в межах реалізації нею загальної концепції марке- тингу в Інтернеті є використання статистичних даних про: 32.1. Структуру запитів користувачів. 32.2. Поведінку відвідувачів сервера. 32.3. Способи навігації в самій мережі. 32.4. Географічний регіон користувача. 33. Log-файли як джерело статистичних даних про відвід- увачів сервера не містять інформації стосовно: 33.1. Файлів запиту. 33.2. Джерел доступу. 33.3. Електронних адрес. 33.4. Доменів серверів. 34. Для планування фірмою стратегії Інтернет-маркетингу доцільно використовувати статистичну інформацію від провай- дерів про:
34.1. Загальну кількість запитів і кількість відвідувачів, яких обслужили. 34.2. Кількість переданих даних; активність користувачів протягом дня та їх розподіл. 34.3. Середню кількість запитів у день; кількість перенаправ- лених і помилкових запитів. 34.4. Будь-який вид статистичної інформації, що збирається провайдером послуг Інтернет. 35. Розширення можливостей цільового маркетингу та інди- відуального підходу до кожного окремого споживача забезпечує використання на сервері фірми: 35.1. Браузерів. 35.2. Файлів cookies. 35.3. Log-файлів. 35.4. Реклами фірми. 36. Файли cookies — це невеликі файли, що знаходяться на комп’ютері користувача і дозволяють веб-серверу: 36.1. Ідентифікувати браузер користувача. 36.2. З’ясувати притаманні йому ознаки. 36.3. Визначити джерела доступу в мережу. 36.4. Аналізувати ефективність реклами. 37. До переваг файлів cookies належить можливість їх вико- ристання для: 37.1. Відслідковування моделей продажу для різних спожива- чів. 37.2. Побудови персоналізованого представлення змісту сер- вера. 37.3. Проведення моніторингу споживацьких сесій на сервері. 37.4. Усі вказані відповіді правильні та доповнюють одна одну. 38. З точки зору Інтернет-маркетингу до позитивних якос- тей файлів cookies не належить: 38.1. Персоналізація продажу та його спільне стимулювання. 38.2. Тестування ефективності банерної реклами фірми. 38.3. Протидія окремих програмних засобів функціям файлів. 38.4. Можливість збору та продажу даних про користувачів.
39. Серед негативних властивостей файлів cookies виділяють: 39.1. Недотримання секретності отриманих даних. 39.2. Відслідковування браузерів, а не користувачів. 39.3. Можливість їх відключення в нових технологіях. 39.4. Кожен варіант відповіді вказує на їх недоліки. 40. Після завершення початкової побудови веб-сервера фірми необхідно провести його: 40.1. Позиціювання. 40.2. Тестування. 40.3. Рекламування. 40.4. Фінансування. 41. Для реєстрації домену необхідно: 41.1. З’ясувати, чи вільне доменне ім’я, яке потрібно зареє- струвати. 41.2. Надіслати заявку з формою для реєстрації домену за адресою Інтернет-провайдера. 41.3. Налаштувати DNS (Domain Name Server) Веб-серверу для домену (primary і secondary nameservers). 41.4. Відповіді 1–3 доповнюють одна одну. 42. Місце в Інтернеті, де можна довідатись думку клієнтів про фірму та її продукцію, а також залишити свої враження про відвіданий сайт — це… 42.1. Анкета. 42.2. Контактна інформація. 42.3. Гостьова книга. 42.4. Аплікаційна форма. 43. Практичне значення гостьової книги на веб-сервері для підприємства відображає схема:
43.4. Вірна відповідь відсутня.
44. Який із розділів веб-серверу містить форму для запиту визначеної інформації? 44.1. «Головна». 44.2. «Контактна інформація». 44.3. «Про фірму». 44.4. «Форум». ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 8. МАРКЕТИНГОВІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЕБ-СЕРВЕРА ПІДПРИЄМСТВА 1. До маркетингових заходів, що спрямовані на залучення від- відувачів на веб-сервер підприємства, належить: 1.1. Реєстрація сервера на пошукових системах і тематичних веб-серверах; розміщення посилань у «жовтих сторінках»; використання тематичних списків розсилання. 1.2. Публікація матеріалів на інших серверах з посиланнями на веб-сервер фірми; застосування традиційних видів реклами. 1.3. Розміщення безкоштовних посилань у веб-каталогах і платних рекламних оголошень на добре відвідуваних сер- верах; участь фірми у телеконференціях.
2. У випадку, якщо новий веб-сервер не зареєстрований у по- шукових машинах Інтернету, тоді рано чи пізно він буде ними: 2.1. Закодований. 2.2. Переадресований. 2.3. Проіндексований. 2.4. Заблокований. 3. Пошук інформації про сервери фірм на основі використання посилань в ієрархічних базах даних, що організовані за предмет- ними сферами, можливий за допомогою: 3.1. «Жовтих сторінок». 3.2. Різних каталогів. 3.3. Пошукових машин.
3.4. Телеконференцій. 4. Обов’язковою умовою розміщення посилань на веб-сервер фірми в каталогах Інтернету є його: 4.1. Реєстрація. 4.2. Позиціювання. 4.3. Рекламування. 4.4. Планування. 5. При розміщенні посилань на веб-сервер підприємства в «жовтих сторінках» Інтернету обов’язково вказують: 5.1. Тип бізнесу підприємства та його логотип. 5.2. Повну інформацію про координати фірми. 5.3. Наведені відповіді доповнюють одна одну. 5.4. Правильна відповідь в переліку відсутня. 6. Такий маркетинговий захід щодо залучення відвідувачів на веб-сервер фірми, як його реєстрація на тематичних серверах проводиться тому, що вони: 6.1. Використовуються відвідувачами для пошуку певної ін- формації за предметними сферами. 6.2. Популярні серед користувачів мережі як відправні пункти для пошуку інформації. 6.3. Вміщують інформацію про назву бізнесу фірми та корот- кий опис її діяльності. 6.4. Надають безкоштовні інформаційні матеріали про вироб- ників товарів і їх дилерів. 7. Розміщення посилань на веб-сервер підприємства на інших серверах не передбачає: 7.1. Розміщення посилань на серверах фірм-партнерів по бізнесу. 7.2. Проведення обміну посиланнями на веб-сервери фірм. 7.3. Використання традиційних рекламних методів і засобів. 7.4. Розміщення посилань в обмін на користування інформацією. 8. Розміщення платних рекламних оголошень про веб-сервер фірми на добре відвідуваних серверах Інтернету може мати виг- ляд: 8.1. Текстових повідомлень. 8.2. Простих гіперпосилань.
8.3. Графічних вставок. 8.4. Будь-яких посилань. 9. Ціноутворення на рекламування веб-сервера фірми здій- снюється на основі використання методів: 9.1. Оплати за кількістю показів чи кліків; погодинної оплати і оплати за кінцевими результатами. 9.2. Оплати за кількістю кліків на рекламний банер; оплати за частотою і тривалістю його показу. 9.3. Оплати за кількістю отриманої відвідувачем сервера ін- формації в розрахунку на кожен день показу. 9.4. Оплати за даними повторного залучення відвідувачів на сервер; оплати за обсягами електронного продажу. 10. Для якого методу ціноутворення на рекламу сервера ха- рактерним є базування ціни на кількості показів веб-сторінки з банером? 10.1. Погодинної оплати. 10.2. Оплати за кількістю. 10.3. Оплати за результатом. 10.4. Оплати за кліками. 11. В основі методу визначення ціни на рекламування веб- сервера фірми, який передбачає оплату за кількість показів, ле- жить: 11.1. Вартість послуг за оцінкою результатів рекламної кам- панії. 11.2. Підрахунок витрат на обслуговування відвідувачів сер- вера. 11.3. Оцінка реальних відвідувань веб-сторінки рекламодавця. 11.4. Вартість показу рекламного повідомлення одній тисячі осіб. 12. Ціноутворення на рекламу веб-сервера підприємства, в основу якого покладено врахування реальної кількості відвідува- чів його сторінок, називається: 12.1. Оплатою за кліками. 12.2. Оплатою за кількістю. 12.3. Погодинною оплатою. 12.4. Оплатою за результатом.
13. Метод ціноутворення на рекламування сервера підприєм- ства, який не враховує пасивної дії реклами на свідомість корис- тувача Інтернету, — це: 13.1. Оплата за кількістю показів. 13.2. Оплата за кінцевим результатом. 13.3. Оплата за кількістю кліків. 13.4. Погодинна оплата. 14. Коли вартість рекламних послуг щодо представлення веб- сервера підприємства в Інтернеті прирівнюється до кінцевих ре- зультатів проведеної рекламної кампанії, тоді використовуєть- ся ціноутворення за методом:
14.2. Оплати за кількістю. 14.3. Оплати за кліками. 14.4. Оплати за результатом. 15. Часовий облік кількості відвідувачів веб-сервера підпри- ємства і його сторінок використовується при ціноутворенні за: 15.1. Кількісною оплатою. 15.2. Погодинною оплатою. 15.3. Періодичною оплатою. 15.4. Результатною оплатою. 16. Оцінка ефективності побудови системи маркетингу фір- ми в середовищі Інтернету базується на: 16.1. Виконанні всіх етапів позиціювання веб-сервера. 16.2. Створенні веб-сервера підприємства в Інтернеті. 16.3. Розміщенні веб-сервера підприємства в мережі. 16.4. Забезпеченні просування веб-сервера фірми. 17. Досягнення початково поставленого фірмою завдання щодо побудови системи маркетингу на основі використання веб- сервера — це: 17.1. Критерій оцінки роботи, виконаної працівниками мар- кетингового відділу підприємства. 17.2. Фінансовий результат діяльності фірми з цільовою ау- диторією. 17.3. Критерій оцінки ефективності проведеної фірмою мар- кетингової програми в середовищі Інтернету.
17.4. Правильна відповідь в наведеному переліку не зазна- чена. 18. Визначення ефективності проведеної підприємством мар- кетингової програми не передбачає врахування критерію: 18.1. Оцінки економічної та організаційної сторін реалізації програми. 18.2. Рівня інформованості потенційної аудиторії про сервер фірми. 18.3. Оцінки маркетингового аспекту виконання програми маркетингу. 18.4. Досягнення початково поставленого завдання щодо веб- сервера. 19. З метою забезпечення повторних відвідувань веб-сервера фірми і його вдосконалення доцільно проводити заходи щодо: 19.1. Застосування нових технологій в організації роботи сер- вера. 19.2. Частого поновлення сервера і його періодичної перевірки. 19.3. Використання зворотного зв’язку для покращення його роботи. 19.4. Усі наведені заходи сприяють досягненню вказаної мети. 20. Оцінка ефективності застосування веб-сервера в системі маркетингу підприємства може здійснюватись за: 20.1. Фінансово-економічними і організаційно-правовими параметрами. 20.2. Економічними, організаційними і маркетинговими пара- метрами. 20.3. Економіко-статистичними і фінансово-правовими пара- метрами. 20.4. Управлінськими, маркетинговими і економічними пара- метрами. 21. Показники, за допомогою яких оцінюється економічна ефективність обраного варіанта побудови маркетингової систе- ми підприємства на основі веб-сервера в середовищі Інтернету, належать до групи: 21.1. Організаційних параметрів. 21.2. Маркетингових параметрів.
21.3. Економічних параметрів. 21.4. Інформаційних параметрів. 22. Організаційні параметри ефективності побудови системи маркетингу фірми в середовищі Інтернету на основі веб-сервера не визначають: 22.1. Ступінь інтеграції нової інформаційної системи з існую- чою на підприємстві системою. 22.2. Рівень інтеграції системи веб-маркетингу фірми з серве- рами, що мають високі показники відвідуваності. 22.3. Рівень інтеграції інструментів веб-маркетингу з органі- зацією роботи та бізнес-процесами фірми. 22.4. Ступінь інтеграції нової інформаційної системи з діяль- ністю фірми та її бізнес-процесами. 23. Маркетингові параметри оцінки програми маркетингу підприємства в середовищі Інтернету характеризують ефек- тивність: 23.1. Проведення маркетингової програми щодо реалізації сервера. 23.2. Використання на підприємстві інструментів веб-марке- тингу. 23.3. Реалізації програми рекламної кампанії з просування сервера. 23.4. Усі вказані відповіді є правильними та доповнюють одна одну. 24. Відношення одержуваного результату від побудови мар- кетингової системи підприємства на основі веб-сервера в серед- овищі Інтернету до витрат, пов’язаних з розробкою і експлуата- цією системи, називається: 24.1. Економічною ефективністю. 24.2. Організаційною відповідністю. 24.3. Маркетинговою ефективністю. 24.4. Інтеграційною результативністю. 25. В основі оцінки економічної ефективності веб-сервера під- приємства лежить визначення: 25.1. Основних статей витрат на розробку та експлуатацію системи маркетингу фірми в середовищі Інтернету.
25.2. Можливостей зниження витрат за рахунок використан- ня в системі маркетингу фірми веб-сервера. 25.3. Обидві наведені відповіді правильні та доповнюють одна одну. 25.4. Серед вказаних варіантів правильна відповідь не зазна- чена. 26. Джерела витрат, що використовують в процесі побудови системи маркетингу підприємства в середовищі Інтернету, по- діляють на: 26.1. Багаторазові та економічні. 26.2. Одноразові та експлуатаційні. 26.3. Операційні й адміністративні. 26.4. Капітальні та експлуатаційні. 27. До одноразових витрат, пов’язаних з розробкою та екс- плуатацією маркетингової системи фірми на основі веб-сервера, не належать: 27.1. Витрати на початковий аналіз і планування. 27.2. Вкладення на організацію ліній зв’язку. 27.3. Витрати на допоміжні матеріали. 27.4. Вартість необхідного устаткування. 28. Витрати на програмне забезпечення веб-сервера в процесі побудови маркетингової системи підприємства в мережі нале- жать до: 28.1. Одноразових капітальних витрат. 28.2. Багаторазових капітальних витрат. 28.3. Умовно-постійних витрат фірми. 28.4. Правильна відповідь не зазначена. 29. Витрати на підготовку та перепідготовку персоналу під- приємства для забезпечення роботи веб-сервера належать до категорії: 29.1. Економічних витрат. 29.2. Одноразових витрат. 29.3. Управлінських витрат. 29.4. Періодичних витрат. 30. До групи експлуатаційних витрат, пов’язаних з побудо- вою системи маркетингу фірми в середовищі Інтернету, не на- лежить:
30.1. Заробітна плата персоналу та амортизаційні відраху- вання. 30.2. Оплата послуг провайдера й орендна плата за канали зв’язку. 30.3. Витрати на закупівлю допоміжного і супутнього облад- нання. 30.4. Внески за доменне ім’я сервера та витрати на його рекламу. 31. Економія від використання підприємством електронних комунікацій замість традиційних виникає в результаті: 31.1. Зниження витрат на друковані види продукції, докумен- тообіг і ведення телефонних розмов. 31.2. Скорочення витрат, пов’язаних з використанням тради- ційних каналів розповсюдження, в тому числі магазинів. 31.3. Забезпечення перед- і післяпродажної підтримки спожи- вачів на основі представлення необхідної інформації. 31.4. Скорочення усіх видів витрат при використанні каналів Інтернету для реалізації функцій, що виконуються сер- вером фірми. 32. Організація присутності фірми в середовищі Інтернету за допомогою веб-сервера забезпечує їй отримання прибутку у ви- гляді: 32.1. Підвищення іміджу торговельної марки фірми, просу- вання її товарів і послуг. 32.2. Додавання нового каналу поширення продукції, залу- чення нових споживачів. 32.3. Поліпшення сервісного обслуговування поточних і по- тенційних споживачів. 32.4. Усі наведені відповіді відображають можливі форми отримання прибутку фірмою. 33. Інтегрованість нових способів побудови маркетингової ді- яльності підприємства в існуючу його структуру визначається на основі: 33.1. Оцінки організаційних аспектів реалізації веб-сервера. 33.2. Визначення економічної ефективності веб-сервера фірми. 33.3. Визначення маркетингових аспектів ефективності сер- вера.
33.4. Оцінки інформаційної спорідненості функцій веб- сервера. 34. Ступінь сполучення виконання різних функцій новою та існуючою інформаційними системами підприємства визнача- ється за параметром: 34.1. Градації. 34.2. Інтеграції. 34.3. Фіксації. 34.4. Реалізації. 35. Відношення числа функцій, які підтримуються системою маркетингу на основі Інтернету, до загального числа функцій, що відображають роботу підприємства, характеризує параметр: 35.1. Інтеграції з існуючою інформаційною системою. 35.2. Адміністративної ефективності роботи сервера. 35.3. Інтегрованості нової системи з існуючою діяльністю. 35.4. Організаційної спорідненості функцій веб-сервера. 36. Маркетингові параметри ефективності побудови систе- ми маркетингу підприємства в середовищі Інтернет не характе- ризують ефективність: 36.1. Проведення фірмою маркетингової програми щодо реа- лізації сервера в мережі. 36.2. Організації роботи персоналу щодо обслуговування веб- сервера. 36.3. Проведення фірмою маркетингової програми щодо про- сування сервера в мережі. 36.4. Використання інструментів веб-маркетингу в діяльності фірми. 37. В основі визначення маркетингових параметрів ефектив- ності сервера підприємства лежить аналіз інформації, яку мож- на отримати з: 37.1. Log-файлів. 37.2. Файлів cookies. 37.3. Цих двох джерел. 37.4. Правильна відповідь відсутня.
38. До групи маркетингових параметрів визначення ефектив- ності веб-сервера підприємства не належить: 38.1. Ефективність різних входів на сервер і ефективність ба- нерної реклами. 38.2. Оцінка відвідуваності веб-сторінок сервера; кількість повторних його відвідувань. 38.3. Ефективність перетворення відвідувачів веб-сервера в покупців фірми. 38.4. Оцінка інтегрованості нової системи з існуючою діяль- ністю підприємства. 39. Ефективність різних входів на сервер як маркетинговий параметр оцінки роботи веб-сервера підприємства характеризує: 39.1. Співвідношення реальних покупців товарів підприєм- ства і відвідувачів його сервера. 39.2. Ефективність розміщення рекламних банерів на веб- сторінках сервера підприємства. 39.3. Ефективність використання різних джерел залучення відвідувачів на сервер підприємства. 39.4. Відношення загальної кількості відвідувань сервера під- приємства до загальної кількості його відвідувачів. 40. Маркетинговий параметр ефективності веб-сервера, що характеризує популярність його сторінок серед користувачів мережі, — це: 40.1. Оцінка відвідуваності веб-сторінок сервера. 40.2. Ефективність різних входів на сервер фірми. 40.3. Визначення кількості повторних відвідувань. 40.4. Ефективність розміщення рекламних банне рів. 41. Відношення відвідувачів веб-сторінки з рекламним банером до числа тих, що «клікнули» на нього, характеризує параметр: 41.1. Кількості повторних відвідувань.
41.3. Ефективності банерної реклами. 41.4. Оцінки відвідуваності веб-сервера. 42. Оцінка ефективності банерної реклами підприємства до- зволяє:
42.1. Визначати результативність використання кожного ба- нера. 42.2. Порівнювати результативність банерів і вдосконалюва- ти їх. 42.3. Порівнювати показники ефективності рекламних банерів. 42.4. Вдосконалювати рекламні банери, розміщені на серверах. 43. Процентне співвідношення між відвідувачами, що пере- йшли до активних дій з придбання товарів фірми, і загальною кількістю відвідувачів її сервера визначає такий маркетинговий параметр, як: 43.1. Кількість повторних відвідувань веб-сервера підприєм- ства. 43.2. Ефективність використання джерел залучення відвід- увачів. 43.3. Оцінка відвідуваності веб-сторінок сервера підприємства. 43.4. Ефективність перетворень відвідувачів сервера на по- купців. 44. Оцінка виконання другої основної функції веб-маркетингу після початкового залучення відвідувачів на сервер фірми прово- диться на основі визначення кількості: 44.1. Повторних відвідувань сервера. 44.2. Замовлень товарів і послуг фірми. 44.3. Рекламних посилань в мережі. 44.4. Реальних покупців товарів фірми. 45. Фундаментальним етапом розробки веб-сайту є: 45.1. Розробка дизайну. 45.2. Розробка програмного забезпечення. 45.3. Розробка загальної концепції. 45.4. Відповіді 1–3 доповнюють одна одну. 46. Власник рекламної площадки отримує частку від вартос- ті «кліку», яка залежить від: 46.1. Погодинної оплати реклами. 46.2. Системи активної реклами. 46.3. Тематики сайту. 46.4. Збільшення відвідуваності сайту.
ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 9. МЕТОДИ ПРОСУВАННЯ В СЕРЕДОВИЩІ ІНТЕРНЕТ 1. Методологічною основою проведення рекламної кампанії в середовищі Інтернету є застосування: 1.1. Закономірного економічного підходу. 1.2. Планомірного системного підходу. 1.3. Періодичного вибіркового підходу. 1.4. Хаотичного спонтанного підходу. 2. До складових процесу проведення рекламної кампанії в ме- режі не входять: 2.1. Формулювання цілей кампанії, визначення методів і засо- бів. 2.2. Оцінка ефективності та аналіз результатів рекламної кам- панії. 2.3. Розробка рекомендацій для проведення майбутніх кампа- ній. 2.4. Використання традиційних каналів розповсюдження ре- клами. 3. У якій послідовності необхідно розглядати основні момен- ти рекламної кампанії в Інтернеті для забезпечення її ефектив- ності (1 — визначення потенційних покупців фірми та величини цільової аудиторії; 2 — формулювання головної мети кампанії; 3 — вибір об’єктів реклами; 4 — визначення основних завдань; 5 — вибір методів оцінки ефективності)? 3.1. 4, 1, 2, 5, 3. 3.2. 2, 4, 3, 1, 5. 3.3. 5, 3, 1, 2, 4. 3.4. 3, 1, 2, 4, 5. 4. Головна мета проведення рекламної кампанії фірми в Ін- тернеті не стосується: 4.1. Формування позитивного іміджу підприємства і його про- дукції. 4.2. Скорочення витрат на рекламу та підтримки рекламних агентів. 4.3. Територіальних і часових обмежень доступу до інформації.
4.4. Реалізації всіх можливостей представлення інформації в мережі. 5. Скорочення витрат на друковані види рекламних і інфор- маційних буклетів як один з моментів рекламної кампанії в Ін- тернеті розглядається при визначенні: 5.1. Основних завдань реклами. 5.2. Величини цільової аудиторії. 5.3. Головної мети її проведення. 5.4. Об’єктів рекламної кампанії. 6. Визначення стадії, на якій знаходиться потенційний спо- живач стосовно рекламованої фірмою продукції в Інтернеті, на- лежить до: 6.1. Основних завдань рекламної кампанії. 6.2. Методів оцінки ефективності реклами. 6.3. Об’єктів проведення рекламної кампанії. 6.4. Методів пошуку потенційних покупців. 7. Об’єктом реклами в середовищі Інтернету може висту- пати: 7.1. Товар чи товарна група. 7.2. Відомий бренд чи марка. 7.3. Імідж фірми чи продукції. 7.4. Відповіді доповнюють одна одну. 8. При проведенні рекламної кампанії визначення кількості потенційних покупців і ємності цільового сегмента фірми в ме- режі необхідне для: 8.1. Встановлення обсягу часу та величини рекламного місця під розміщення традиційних засобів рекламування. 8.2. Реалізації можливостей представлення рекламної інфор- мації в поліграфічній, анімаційній і графічно-звуковій фор- мах. 8.3. Визначення місця розміщення рекламної інформації в ме- режі для забезпечення необхідного обсягу цільової ауди- торії. 8.4. Розвитку іміджу унікального товару (товарної групи) та іміджу фірми серед потенційних покупців її продукції.
9. До методів оцінки ефективності рекламної кампанії, які безпосередньо пов’язані зі станом потенційного споживача, на- лежить: 9.1. Проведення експертної оцінки й опитувань потенційної ау- диторії. 9.2. Аналіз статистики сервера і кількості звертань до його ре- кламних сторінок. 9.3. Використання реєстраційних чи анкетних форм на веб- сервері (веб-сторінці). 9.4. Усі наведені відповіді є правильними і доповнюють одна одну. 10. Застосування реєстраційних чи анкетних форм на веб- сервері фірми чи його сторінках не дозволяє: 10.1. Забезпечити доступність інформації про фірму та її то- вари. 10.2. Одержати більш повну інформацію про відвідувачів сер- вера. 10.3. Виявити відвідувачів сервера та їхню думку стосовно фірми. 10.4. З’ясувати ставлення відвідувачів до пропонованого то- вару. 11. Проведення опитувань потенційної аудиторії для вияв- лення рівня її інформованості та прихильності до товару чи фір- ми за допомогою використання веб-сервера стосується: 11.1. Визначення мети та завдань проведення інтернет-реклами. 11.2. Вибору об’єктів рекламної кампанії в середовищі Інтернет. 11.3. Визначення методів оцінки ефективності рекламної кампанії. 11.4. Встановлення величини цільової аудиторії та кількості покупців. 12. Особливістю реклами в Інтернеті є те, що її центральним елементом виступає: 12.1. Технологія зв’язку. 12.2. Веб-сервер фірми. 12.3. Рівень охоплення. 12.4. Бюджетна частина.
13. Основними завданнями, що постають перед власником веб-сервера, є: 13.1. Проведення індексації сервера і пошук аудиторії. 13.2. Реєстрація сервера в каталогах і його наповнення. 13.3. Перевірка його наявності в пошукових машинах. 13.4. Реалізація функцій сервера і його рекламування. 14. Застосування дворівневого підходу до проведення реклам- ної кампанії в Інтернеті передбачає: 14.1. Розміщення на веб-сервері докладної інформації про фірму, її товари і послуги. 14.2. Спрямування рекламних зусиль на залучення відвідува- чів на сервер фірми. 14.3. Виконання першого, а потім другого з вказаних етапів рекламної кампанії в мережі. 14.4. Першочергове проведення другого, а вже потім першого етапу рекламної кампанії. 15. Для просування власного веб-сервера чи веб-сторінок під- приємства в середовищі Інтернету необхідно знати: 15.1. Правила індексації в пошукових системах і реєстрації в каталогах. 15.2. Докладну інформацію про витрати на рекламу фірми та її товарів. 15.3. Повну картину цільової аудиторії та думки відвідувачів сервера. 15.4. Рівень інформованості та прихильність потенційних ко- ристувачів. 16. Імовірність знаходження користувачем сторінок веб- сервера фірми в каталогах Інтернету зростає, якщо під час його реєстрації: 16.1. Зареєструвати лише головну сторінку сервера підприєм- ства. 16.2. Розмістити веб-сторінки фірми в різних розділах ката- логів. 16.3. Підібрати ключові слова та описи для різних веб-сто- рінок. 16.4. Зареєструвати основні сторінки з ключовими словами і описами.
17. Користувач мережі Інтернет може здійснювати пошук інформації в каталогах шляхом: 17.1. Переходу за ієрархічною системою підкаталогів. 17.2. Користуючись внутрішньою пошуковою системою. 17.3. Наведені відповіді правильні та доповнюють одна одну. 17.4. Жодна з наведених відповідей не є правильною. 18. Внутрішня пошукова система каталогів здійснює пошук згідно з запитом користувача за: 18.1. Коротким описом і ключовим словом веб-сайтів. 18.2. Проіндексованим змістом сторінок веб-сервера. 18.3. Рівнем його обізнаності з розділами каталогу. 18.4. Списком розсилання індивідуальних листів. 19. Індексація веб-сервера фірми в пошукових системах пе- редбачає: 19.1. Реєстрацію веб-сторінок підприємства в системі каталогу. 19.2. Включення інформації про його сторінки в індекси сис- тем. 19.3. Включення веб-сайта у відповідні підрозділи каталогу. 19.4. Реєстрацію ключових слів, заголовка та описів веб- сервера. 20. До умов успішної індексації веб-сервера підприємства в пошукових системах не належить: 20.1. Використання реєстраційних форм для одержання ін- формації. 20.2. Проведення індексації всіх сторінок сервера, а не їх час- тини. 20.3. Забезпечення релевантності сторінок сервера під час по- шуку. 20.4. Правильний підбір ключових слів, заголовка та коротко- го опису. 21. Для того, щоб веб-сторінка попадала в перші ряди резуль- татів пошуку незалежно від побудови запиту, перелік слів і сло- восполучень при індексації сервера в пошукових системах пови- нен бути: 21.1. Досить вузьким.
21.2. Обмеженим. 21.3. Досить широким. 21.4. Рівномірним. 22. Загальна логіка дій для забезпечення успішної індексації веб-сервера підприємства в пошукових системах Інтернету пе- редбачає: 22.1. Включення необхідних елементів для індексації в систе- мах. 22.2. Проведення індексації веб-сторінок сервера підприєм- ства. 22.3. Перевірку наявності інформації про сервер в їхніх індек- сах. 22.4. Послідовне проведення всіх вказаних операцій з індек- сації. 23. Процес індексації веб-сервера підприємства може бути здійснений: 23.1. Самостійно за допомогою спеціальних програм. 23.2. Автоматично за ініціативою пошукової системи. 23.3. Як автоматично, так і самостійно його власником. 23.4. Через подання заявки на його реєстрацію в каталозі. 24. Прямокутне графічне зображення рекламного характеру, яке розміщують на веб-сторінці, — це: 24.1. Бігборд. 24.2. Браузер. 24.3. Бренд. 24.4. Банер. 25. Основні цілі банерної рекламної кампанії не передбачають: 25.1. Залучення відвідувачів на веб-сайт підприємства. 25.2. Планування обсягів продажу фірми через мережу. 25.3. Створення позитивного іміджу фірми та її товарів. 25.4. Просування товарів фірми до потенційних покупців. 26. Оцінка ефективності інтернет-реклами на основі вико- ристання банерів здійснюється за показником: 26.1. CTP. 26.2. CMP.
26.3. CTR. 26.4. CPM. 27. Визначення ефективності рекламного банера на основі по- казника «CTR» передбачає розрахунок: 27.1. Середньої ціни за тисячу показів рекламного банера. 27.2. Відношення кількості «клацань» банера до числа його показів. 27.3. Вартості рекламної площадки для розміщення Бандера. 27.4. Сумарних витрат на розробку банера та оплату показів. 28. Якщо банер був показаний на якій-небудь веб-сторінці 1000 разів, а клацнули на нього і, відповідно, потрапили на рекламова- ний сайт 50 осіб, тоді ефективність такого банера дорівнює: 28.1. 20\%. 28.2. 2\%. 28.3. 5\%. 28.4. 50\%. 29. Ефективний банер повинен відповідати таким вимогам: 29.1. Бути художньо і технічно досконалим, оригінальним і цікавим; добре запам’ятовуватись. 29.2. Мати якісний дизайн і добре продуманий рекламний текст; займати значну площу сторінки. 29.3. Включати значну кількість псевдосмуг прокручування та сприяти «клацанню» по банеру. 29.4. Містити інтригуючі псевдокнопки, фрази і зображення, що зацікавлюють користувачів. 30. До основних методів здійснення банерної реклами не на- лежить: 30.1. Використання спеціальних служб обміну банерів. 30.2. Обмін показами банерів і використання каталогів. 30.3. Використання банерних систем і пошукових серверів. 30.4. Оренда каналів зв’язку та програмного забезпечення. 31. Проведення інтернет-реклами на основі обміну показами банерів передбачає: 31.1. Систематичний обмін результатами маркетингової ді- яльності фірм в мережі Інтернет.
31.3. Укладання договору із власником іншого веб-сервера (сторінки) з подібною тематикою. 31.4. Платний показ банерів на веб-сторінках популярних серверів з високим відвідуванням. 32. Методом банерної реклами, який базується на договірно- му механізмі, але не є системним, є:
32.2. Обмін показами банерів різних серверів. 32.3. Використання пошукових систем і каталогів. 32.4. Правильна відповідь в переліку не зазначена. 33. Використання спеціальних служб обміну банерами при проведенні фірмою рекламної кампанії в Інтернеті належить до: 33.1. Цілей банерної реклами. 33.2. Об’єктів банерної реклами. 33.3. Завдань банерної реклами. 33.4. Методів банерної реклами. 34. Якщо головним завданням рекламної кампанії є залучення якомога більшої кількості відвідувачів, тоді як рекламну площад- ку не слід використовувати: 34.1. Сервери з низькою вартістю показів. 34.2. Рекламні банерні системи. 34.3. Сервери з цілеспрямованим показом. 34.4. Правильна відповідь не зазначена. 35. До факторів, що враховуються в процесі прийняття рі- шення про місце проведення банерної реклами, не відносяться: 35.1. На яких серверах буде здійснюватися показ банерів; вар- тість показів і розмір банера. 35.2. Можливість вдосконалення комунікаційної технології для впливу на цільову аудиторію. 35.3. Можливість проведення контролю і статистики банера; купівля показів або звертання до існуючих. 35.4. На який сегмент аудиторії Інтернету націлена реклама; кількість показів, що купуються.
36. Здійснити купівлю показів банерів можна: 36.1. В рекламних мережах, що володіють налагодженим ме- ханізмом представлення банерів. 36.2. На окремих серверах, що мають цільову аудиторію, яка цікавить рекламодавця. 36.3. В спеціалізованих чи пошукових системах, що прово- дять рекламу згідно з тематикою запитів. 36.4. Наведені відповіді правильні і доповнюють одна одну. 37. Електронна пошта як інструмент маркетингу в Інтерне- ті може сприяти: 37.1. Розвитку іміджу фірми. 37.2. Просуванню фірми. 37.3. Рекламі її веб-сервера. 37.4. Усі відповіді правильні. 38. До основних переваг електронної пошти як засобу інтер- нет-реклами не належить: 38.1. Надання можливості персоніфікованого звертання. 38.2. Вплив на цільову аудиторію згідно з тематикою. 38.3. Сприяння масовому розсиланню поштових листів. 38.4. Забезпечення швидкого поширення певної інформації. 39. У яких напрямах можна використати електронну пошту як інструмент маркетингу? 39.1. Для розсилання індивідуальних листів. 39.2. При використанні списків розсилання. 39.3. Через використання дискусійних аркушів. 39.4. У будь-якому з вказаних вище напрямів. 40. Одержувачі чергових випусків листів згідно зі списками розсилання мережі Інтернет можуть: 40.1. Власноручно відправляти листи іншим адресатам. 40.2. Передплатити список і скасувати свою передплату. 40.3. Брати участь в обговоренні питань дискусії. 40.4. Отримувати рекламну інформацію без свого відома. 41. В електронній пошті дискусійні аркуші (листи) створю- ються з метою: 41.1. Обміну інформацією та обговорення питань згідно з те- матикою.
41.2. Розсилання листів за визначеним переліком згідно з пе- редплатою. 41.3. Швидкої передачі необхідних комерційних даних в ме- режі. 41.4. Збору адрес користувачів і надсилання їм пропозиції фірми. 42. Хто може брати участь в дискусійних аркушах (листах) Інтернету? 42.1. Користувачі, що об’єднані тематикою. 42.2. Лише провідні спеціалісти в Інтернеті. 42.3. Усі охочі брати участь в дискусії. 42.4. Включені в списки розсилання адресати. 43. Спам як негативне явище, що притаманне комунікаційно- му зв’язку через електронну пошту, передбачає: 43.1. Можливість спілкування усіх користувачів сервісу WWW. 43.2. Розсилання повідомлень, тематика яких не цікавить адресата. 43.3. Тематичний розподіл списків розсилання і дискусійних листів. 43.4. Облік ефективності банерної реклами з боку рекламо- давця. 44. Що з перерахованого не належить до категорії «спам»? 44.1. Масове розсилання поштових повідомлень користува- чам, що не бажають одержувати таку кореспонденцію. 44.2. Індивідуальні повідомлення, тематика яких не має до адресата прямого відношення. 44.3. Передплата списку розсилання з відома користувача ме- режі та згідно з його бажанням. 44.4. Розміщення повідомлень, що не належить до тематики UseNet чи є прямою рекламою. 45. Веб-конференції відрізняються від конференцій UseNet за: 45.1. Розміщенням та інтерфейсом. 45.2. Змістом та своїм призначенням. 45.3. Структурою та розміщенням. 45.4. Внутрішньою організацією.
46. Яким чином списки поштового розсилання впливають на успішність використання електронної пошти для пошуку нових клієнтів, партнерів, постачальників? 46.1. Спричиняють різкий спад ефективності використання електронної пошти для ведення маркетингової діяль- ності в Інтернеті, оскільки хаотично відправляють листи людям, які не відносяться до цільової аудиторії фірми. 46.2. Такі списки — ідеальна можливість познайомити нових клієнтів з компанією, товарами та послугами, що вона надає, підтримувати постійний контакт з існуючими клі- єнтами. 46.3. Вони ніяк не впливають на ефективність використання електронної пошти для здійснення маркетингової діяль- ності в Інтернет. 46.4. Вірні відповіді 1 і 2. 47. До переваг використання електронної пошти як способу купівлі товарів для покупців відноситься: 47.1. Зручність, великий обсяг інформації, що подається, на- дійність. 47.2. Зручність, швидке пристосування до ринкових умов, по- будова партнерських відносин. 47.3. Зменшення витрат на покупку, можливість відмови від здійснення покупки навіть після доставки товару, мож- ливість здійснювати покупки не виходячи з дому. 47.4. Відповіді 1–3 доповнюють одна одну.
|
13.2.
Комутатор
35.2.
Автоматичний магазин.
29.1.
Нелінійну мережеву форму організації матеріалу та апа- рат ефективного пошуку
інформації.
9.3.
Використання комунікаційних можливостей середовища мережі.
43.1.
Гостьова книга
Думки відвідувачів
Маркетингові рішення.
1.4.
Проведення усіх перерахованих заходів, що стосуються ре- алізації плану
рекламної кампанії веб-сервера в Інтернеті.
14.1.
Погодинної оплати.
41.2.
Ефективності входів на сервер. |
