Інтернет в маркетингу - Навчальний посібник (Бойчук І. В., Музика О. М.)

3.1. класифікація веб-серверів і їх використання при побудові системи маркетингу в Інтернеті

Веб-сервери  містять  всі інформаційні ресурси  і реалізують  сер- віси Інтернету.  Для розуміння ефективної роботи в мережі, а тим більше для створення власного веб-сервера, необхідно добре уявляти основні функції різних веб-серверів  і логіку навігації через них.

Веб-сервер (англ. Web  Server) — це сервер, що приймає  HTTP- запити від клієнтів, зазвичай  веб-браузерів, який видає їм HTTP- відповіді, як правило,  разом з HTML-сторінкою, зображенням, фай- лом, медіа-потоком або іншими  даними.  Точніше,  веб-сервер — це основа Всесвітньої  павутини.  Крім того, веб-сервери містять  всі ін- формаційні ресурси і реалізують сервіси Інтернету.

Веб-сервером  називають  як програмне забезпечення,  що виконує функції  веб-сервера,  так і комп’ютер, на якому  це програмне  забез- печення  працює. Клієнти  отримують  доступ до веб-сервера  за URL- адресою потрібної їм веб-сторінки або іншого інформаційного ресур- су мережі.

Незважаючи на розмаїття представлених у Інтернеті веб-серверів, серед них можна виділити  дві основні групи з врахуванням спільних інтересів комерційних учасників мережі щодо побудови системи мар- кетингу.

Загальна класифікація веб-серверів Інтернету має наступний вигляд:

• група 1 — сервери управління трафіком (Web  Traffic Control

Sites), які включають: — пошукові системи;

– каталоги;

– ініціюючі сервери;

• група 2 — кінцеві сервери (Destination Sites), а саме:

– інформаційні сервери;

– сервери присутності в Інтернеті;

– інтерактивні магазини.

Такий  розподіл  обумовлений загальною  логікою  навігації  в се- редовищі Інтернету, тому що спочатку користувач повинен знайти необхідні ресурси, а потім уже ними скористатися. Виділені функці- ональні категорії комерційних веб-серверів можна розглядати як еле- менти інтегрованої  системи маркетингу  фірми в Інтернеті.

 

У зв’язку з різноманітністю використовуваної інформації  та ти- пів її обробки існують різні види серверів. Основні  види серверів та функції, які вони виконують, подано в табл. 3.1.

таблиця 3.1

Види серверів та їх функціональне призначення

 

Вид сервера

Функції сервера

 

Файл-сервер

Зберігання файлів  даних, до яких  звертаються робочі станції

 

Сервер бази даних

Зберігання бази  даних  та керування доступом до неї

 

Поштовий сервер

Управління   передачею   електронних   повідо- млень між користувачами мережі

 

Факс-сервер

Управління потоком  вхідних  та вихідних  фак- симільних повідомлень через один чи декілька факс-модемів

 

Сервер друку

Управління доступом  користувачів до систем- них пристроїв виводу, наприклад принтерів

 

Комунікаційний сервер

Управління потоком  даних і поштових  повідо- млень між мережами  або віддаленими користу- вачами через модем та телефонну лінію

 

Найпоширенішим серед них є файловий сервер, під яким розумі- ють комп’ютер, який підключений до мережі i використовується для зберігання  файлів даних, до яких звертаються робочі станції. З точки зору користувача файловий сервер розглядається як центральний ар- хів, в якому зберігається спільна для всіх робочих станцій інформація.

Сервер друку  — це комп’ютер, який  спеціалізується на управлін- ні доступом користувачів до системних пристроїв  виводу, наприклад принтерів. Існування сервера обумовлено  доцільністю  більш ефек- тивного використання дорогих друкуючих  пристроїв.  В крупних  ме- режах сервер друку може керувати одночасно декількома принтерами.

Сервер бази даних призначений для зберігання  бази даних та керування доступом до неї. База даних — це сукупність  зв’язаних об’єктів, які включають таблиці, форми, звіти тощо. Формування баз даних, установка зв’язку між її об’єктами, а також організація доступу до вмісту  бази здійснюється за допомогою  спеціального  додатку  — системи управління базою даних (СУБД).

 

Поштовий сервер — комп’ютер, що управляє потоком електронної пошти, передачею повідомлень та зв’язком з серверами глобальних мереж, зокрема Інтернету.

Організація сервера. Розрізняють дві технології використання сервера:

– технологію файл-сервера;

– архітектуру клієнт-сервер.

У випадку першої моделі використовується файловий сервер, на якому зберігається більшість програм і даних. За вимогою користува- ча йому пересилаються необхідна програма і дані. Обробка  інформа- ції виконується на робочій станції.

У системах з архітектурою  клієнт-сервер обмін даними здійсню- ється між додатком-клієнтом і додатком-сервером. Зберігання даних і їх обробка здійснюється на потужному  сервері, який  також контр- олює доступ до ресурсів і даних. Робоча  станція  одержує  тільки  ре- зультати запиту. Розробники додатків з обробки інформації зазвичай використовують цю технологію.

Технологія  клієнт-сервер, яка широко застосовується при роботі з базами даних в мережі, відома вже давно і найчастіше застосову- валась  у великих  організаціях.  Сьогодні,  з розвитком Інтернету,  ця технологія  все частіше приваблює  погляди розробників програмного забезпечення,  оскільки  в світі нагромаджено величезну  кількість  ін- формації стосовно різноманітних питань і найчастіше ця інформація зберігається в базах даних (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Основні складові технології клієнт-сервер

 

Стандартне  програмне забезпечення,  що реалізує технологію клі- єнт-сервер,  має хорошу  масштабованість (ефективне використання нарощеного  апаратного  забезпечення), стійкість  в роботі, захист від несанкціонованого доступу і потужність  при роботі з великими  про- ектами в галузі баз даних.

При побудові системи  маркетингу в Інтернеті на основі веб- сервера і для забезпечення його ефективної роботи  основними  зав- даннями фірми є:

1) залучення відвідувачів на сервер;

2) досягнення   якомога   більшого  числа  повторних   відвідувань сервера.

Початкове  відвідування сервера залежить  від групи серверів керування трафіком  у Інтернеті,  завдяки  якій користувачі можуть довідатися  про існування  сервера  компанії.  Але подальший  і більш повний успіх може бути досягнутий тільки при одержанні значної кількості  повторних  відвідувань  сервера  користувачами за рахунок виконання сервером  функцій  другої групи, тобто надання  користу- вачам якісних послуг, інформації, продаж продуктів, задоволення ін- ших їхніх бажань або потреб.