2.5. методологія дослідження специфіки поведінки вітчизняних інтернет-користувачів та основні прогнози

Упродовж  останніх  двох років  частка  користувачів Інтернету  в

Україні в цілому зросла з 5 до 8\%, серед сільського населення — з 6 до

10\%, а серед міського населення віком від 18 до 45 років — з 9 до 15\%.

Використання Інтернету в Україні обумовлюють характе- ристики користувачів, які  розподілені в  порядку зростання їх важливості:

1) приналежність до більш молодих вікових груп;

2) наявність  повної чи незавершеної  вищої освіти;

3) проживання в одному із семи найбільших міст України  (Київ, Львів, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Харків, Луганськ);

4) наявність  високого щомісячного  доходу;

5) статус підприємця або керівника;

6) проживання в західно-центральній частині України.

До  тих  чинників, які  знижують імовірність використання мережі  вітчизняними користувачами, належать:

1) приналежність до більш старших вікових груп;

2) проживання в сільській місцевості;

3) проживання в східній і східно-центральній частинах України;

4) заняття  фізичною працею;

5) жіноча стать.

Інформація про кількість  й характеристики інтернет-користу- вачів в Україні, що час від часу публікується в пресі, дуже фрагмен- тарна, і, до того ж, найчастіше  досить сильно відрізняється одна від одної. Державні органи, які могли б надавати подібну інформацію (Держкомстат, Державний комітет зв’язку й інформатизації), як пра- вило, цього не роблять.

Єдиним  джерелом  подібного  роду даних залишаються поки  що публікації  комерційних дослідницьких компаній  (рис. 2.6). Очевид- но, що існує проблема відсутності  доступної, надійної та достовірної інформації  про український сегмент користувачів Інтернету,  яка не- обхідна для прийняття різного роду рішень учасниками ринку.

Оцінки  числа користувачів Інтернету,  що надають відомі до- слідницькі  компанії,  які давно працюють на українському ринку і у професіоналізмі яких сумніватися не доводиться,  досить рідко спів- падають.  Схожа  ситуація  складається й у Росії:  наприклад,  оцінки кількості  користувачів Інтернету,  які публікувалися такими  лідера- ми дослідницького ринку, як ФОМ, КОМКОН-2, досить сильно від- різняються одна від одної.

На наш погляд, поясненням цього може бути тільки одне: найчас- тіше порівнюються непорівнянні показники. Різнобій у таких цифрах

викликає обґрунтовану недовіру  потенційних клієнтів,  тим більше, що дослідницькі компанії  найчастіше  й не намагаються  пояснювати причини того, чому за їх дослідженнями виходять різні результати.

Рис. 2.6. Збільшення частки користувачів Інтернету  серед дорослого населення України  за період 2000–2006 рр.

Ці дві проблеми  — недоліки  інформації  про користувачів Інтер- нету і «різнобій»  у наявній  інформації  як в Україні,  так і в Росії  — викликані, в першу чергу, відсутністю загальноприйнятої системи виміру  інтернет-аудиторії, хоча така система  існує й активно  вико- ристовується у вимірах телеаудиторії.

Однак такі проблеми характерні не тільки для «слов’янських» ринків.  Як  зазначають  фахівці  компанії  eForecast,  основні  розход- ження в оцінках аудиторії того або іншого медіа носія викликані дво- ма причинами:

– по-перше, різними визначеннями того, що вимірюється;

– по-друге,  різною  методологією  проведення  дослідження.  На- приклад, користувачем Інтернету можна вважати того, хто хоча б один раз заходив  у мережу, а можна й такого, хто робить це хоча б раз у тиждень.

Таким чином, назріла необхідність розробки єдиної, добре про- думаної й докладної  системи індикаторів,  які характеризують вико- ристання  мережі Інтернет населенням  України.

За кордоном  про необхідність  створення такої системи говорять як представники державних  структур, так і комерційні  компанії. Єв- росоюз ініціював  програму  eEurope,  однією зі складових  якої є роз- робка системи статистичних показників користування Інтернетом мешканцями Європи.

Тільки  створення єдиної системи виміру аудиторії Інтернету  до- зволить проводити моніторинг, що дасть можливість відслідковувати тенденції зміни кількості користувачів,  їхнього складу, характеру пе- реваг і т.д.

Київський міжнародний інститут  соціології (надалі  — КМІС) досліджує  інтернет-аудиторію вже протягом  7 років,  і набутий  до- свід дозволяє йому запропонувати свою систему індикаторів  оцінки користування Інтернетом.  Розглянемо особливості  пропонованої КМІС методики.

Методологія дослідження. Це повинне бути регулярне репрезен- тативне загальнонаціональне моніторингове дослідження,  методом збору даних у якому  будуть face-to-face-інтерв’ю.  Частота  цього до- слідження — приблизно один раз в 4 місяці.

Що повинно увійти до системи вимірюваних показників?

По-перше, слід прийняти єдине визначення генеральної сукупнос- ті. Досить часто результати дослідження інтернет-аудиторії, отримані різними  організаціями, неможливо  порівняти  через різні вікові кате- горії досліджуваних популяцій.  Найчастіше, як в нашій країні, так і за кордоном,  використовуються вибірки  18+, а при дослідженні  ко- ристувачів Інтернету  іноді переходять до вибірки 14+, що робить дані непорівнянними. Наприклад, оцінки числа користувачів Інтернету  в Україні, отримані КМІС, важко прямо порівнювати з показниками компанії  GFK, тому що вибірка КМІС репрезентує населення Укра- їни за віком (18+), а вибірка GFK обмежена діапазоном 18–59 років.

По-друге, необхідно  вимірювати забезпеченість всіх домогоспо- дарств технічними  пристроями для доступу до Інтернету:

– відсоток респондентів, у яких є стаціонарний телефон;

– відсоток респондентів, у яких є мобільний  телефон;

– відсоток респондентів,  у домогосподарствах яких є персональ- ний комп’ютер (технічні  характеристики якого дозволяють здійснювати  доступ до Інтернету);

– відсоток респондентів, у домогосподарствах у яких є модем;

– відсоток респондентів, у домогосподарствах яких є інші канали доступу до Інтернету  (виділені лінії, супутникові канали);

– відсоток респондентів,  які мають доступ до комп’ютера на ро- бочому місці або в місці навчання.

По-третє, потрібно вимірювати показники частоти користуван- ня Інтернетом за такими показниками (запропоновані індикатори базуються  на методиках,  які використовуються ФОМом і Nielsen// NetRatings):

– відсоток респондентів, які знають, що таке Інтернет;

– відсоток  респондентів,  які хоча б один раз користувалися Ін- тернетом  (Чи  доводилося  вам особисто  користуватися Інтер- нетом?);

– відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останніх шести місяців (піврічна аудиторія);

– відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останніх трьох місяців (тримісячна аудиторія);

– відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останнього місяця (місячна  аудиторія);

– відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останнього тижня (тижнева аудиторія);

– відсоток респондентів, які користувалися Інтернетом протягом останньої доби (добова аудиторія).

По-четверте, доцільно отримати  відповіді на питання  про місце доступу до Інтернету  («Ви користуєтеся Інтернетом...»/відзначте всі можливі варіанти відповіді:

– вдома;

– на роботі;

– у місці навчання  (школа, університет);

– у друзів;

– в інтернет-кафе або інших громадських  місцях).

По-п’яте, блок питань щодо намірів населення почати корис- туватися Інтернетом. Як відзначають фахівці англійської компанії Prodata, дані про наміри  розпочати  користування телекомунікацій- ними послугами значно поліпшують якість прогнозів кількості ко- ристувачів.

По-шосте, так званий «бізнес-блок», питання  в який можуть вво- дити конкретні  клієнти.  У цей блок можуть бути включені питання,

які задаються не всім опитуваним,  а тільки користувачам Інтернету. Наприклад, про досвід он-лайнових покупок, намірах їх робити, реак- цію на інтернет-рекламу й т.д.

Дані такого дослідження дозволяють  одержати комплексну картину користування Інтернетом  в Україні й відслідковувати тен- денції розвитку  цього ринку. Існуючий  стан справ на сьогодні поки що не дає можливості  ні чітко уявити  картину  ринку  інтернет-по- слуг, ні надійно спрогнозувати його розвиток  у найближчому май- бутньому.

Прогнозування росту  використання Інтернету в Україні. Крім якісної методики дослідження стану ринку інтернет-послуг, яка б до- помагала зрозуміти  дійсний стан справ, для прийняття рішень необ- хідна надійна (наскільки це можливо в сфері прогнозування) методи- ка прогнозування розвитку  інтернет-ринку.

Який  максимальний обсяг ринку інтернет-послуг в Україні?

Фахівці  у сфері телекомунікацій відзначають,  що одним із голо- вних факторів, які впливають  на точність прогнозів, виступає оцінка потенціалу  ринку (тобто максимальної кількості  користувачів таких послуг).

КМІС спробував  визначити обсяг  максимального ринку  Інтер- нет-послуг,  використовуючи два підходи.  Перший  з них  базується на рекомендаціях фахівців  компанії  Prodata, які радять за відправну точку при визначенні  максимального обсягу ринку брати дані репре- зентативних опитувань про готовність споживачів почати користува- тися якою-небудь  послугою.

Базуючись на даних моніторингу  Інституту  соціології НАН України, КМІС прийшов до висновку, що на сьогодні максимальний обсяг  ринку  інтернет-послуг не  перевищує   20\% жителів  України. Крім того:

– тільки  22\% опитаних  українців  вміють  працювати  з комп’ю- тером, що є необхідною умовою використання Інтернету;

– близько  18\% опитаних  мають потребу в тому, щоб користува- тися Інтернетом  (тільки третина  від цього числа вже є корис- тувачами).

Другий  підхід до визначення максимального обсягу ринку ґрун- тувався  на наведених  далі міркуваннях. Серед  групи  респондентів, які не користуються Інтернетом,  є сегмент, що за своїми характерис-

тиками (доходом, віком, освітою, місцем проживання, посадою тощо) схожий на сегмент користувачів Інтернету,  але з якихось  причин ще не став користувачем цієї послуги. Тому визначення обсягу цього сег- мента дозволяє спрогнозувати максимальний обсяг ринку.

Для  вирішення цього завдання  КМІС використовував кумуля- тивний  масив користувачів Інтернету  з 20000 респондентів,  що був створений  у ході загальнонаціональних репрезентативних дослі- джень в 2000–2003 роках. На базі цих даних була побудована  мате- матична модель визначення кількості «ймовірних  користувачів». Ре- зультат роботи виявився таким — близько  14\% від усього населення ще не користуються Інтернетом, але за своїми характеристиками мо- жуть стати користувачами. Якщо  додати  до отриманого  результату тих, хто вже сьогодні  є користувачем Інтернету,  то отримуємо  ті ж

20\%. Як бачимо, два підходи дають приблизно однакові  результати. Однак  необхідно  враховувати те, що це, звичайно,  дуже поверхневі оцінки, що не враховують багатьох факторів.

Прогнозування росту  числа користувачів Інтернету.

Для  прогнозування росту чисельності  користувачів якої-небудь послуги (особливо в сфері телекомунікацій), зазвичай  використову- ють математичну  модель  логістичного  росту.  Змістовною  основою цієї математичної  моделі є такі міркування (вони були неодноразово підтверджені  емпіричними результатами):

– на першому етапі адаптації суспільства до нового виду послуги темпи росту її використання незначні, нею користуються най- більш схильні до інновацій люди;

– на другому  етапі наступає  період швидкого  росту, коли  нову послугу освоює значна частина населення;

– потім наступає третій, завершальний, етап, під час якого темпи росту знову незначні, і кількість  користувачів послуги досягає так званого рівня насичення.

У загальному  вигляді логістична крива росту чисельності  корис- тувачів Інтернету  подана на рис. 2.7. Виходячи  з динаміки  кількості користувачів мережі в Україні, наша країна поки перебуває на першо- му етапі адаптації цієї послуги — темпи росту невеликі. А це означає, що в найближчі  кілька  років темпи росту значно зростуть,  тому що ринок далекий  від насичення (горизонтальна лінія на рівні 20\% по- казує максимальний обсяг ринку).

Рис. 2.7. Етапи можливого  росту кількості користувачів Інтернету  в Україні

За  всіма  прогнозами,  в  Україні  незабаром  повинна  наступити друга фаза  — швидкого  росту кількості  користувачів Інтернету.  Чи відбудеться  перехід до цієї фази  швидкого  росту і наскільки  вищи- ми будуть його темпи  порівняно з початковим етапом  становлення вітчизняного Інтернету? Відповіді на такі запитання залежать від впливу  таких  чинників,  як  динаміка  рівня  телефонізації;  динаміка рівня комп’ютеризації  (як установ, так і домогосподарств); динаміка доходів населення та динаміка цін на телекомунікаційні послуги.

Розмір української аудиторії користувачів Інтернету (уні- кальних  користувачів,  які зробили  більше одного перегляду  сторін- ки) склав у вересні 2007 року 5,576 млн осіб, що на 9\% більше, ніж у серпні 2007 року.

Географія розподілу користувачів Інтернету  свідчить, що, в осно- вному,  українські  користувачі Інтернету  живуть  у столиці  та у ве- ликих  містах, на які припадає  майже 90\% вітчизняних користувачів Інтернету.

З безпрецедентним відривом  лідирує  Київ, в якому знаходяться

61,44\% користувачів Інтернету.  Далі йдуть Одеса (6,13\%), Дніпро- петровськ (5,08\%), Донецьк (4,43\%), Харків (4,38\%), Львів (3,06\%), Крим  (2,67\%),  Запоріжжя (1,77\%).  Їх сумарна  частка  в загальному числі українських користувачів Інтернету  у вересні 2007 року склала

27,52\%. На решту регіонів  припало  всього 10,63\%. Аутсайдерами за рівнем проникнення Інтернету  в Україні  стали  Житомирська обл. і Волинь, на які припало, відповідно, 0,17\% і 0,28\% загальної кількості користувачів у аналогічний період.

Активними  користувачами мережі Інтернет  в Україні  станом на

1.10.07 року, були 12 осіб зі 100, у той час як на 30.07.07р. цей показ- ник становив лише 10,1 осіб. За даними Держдепартаменту зв’язку й інформатизації, до початку  жовтня  2007 року в Україні  було зареє- стровано 40,3 тис. веб-сайтів і 200,5 тис. реальних хостів у національ- ному домені Інтернету.

Найпопулярнішою пошуковою  системою в Україні  у 2007 р. за- лишився  Google — з нього українські  користувачі здійснили  49,65\% переходів у 8 985 483 кліка. Пошукова система «Яндекс» користуєть- ся меншою популярністю: 16,96\% переходів із результатів  пошуку, а в числах — 3 069 846 переходи. Третє, четверте і п’яте місце в Топ-10 популярних в Україні пошукових систем, відповідно, зайняли «Рамб- лер», український пошук META і bіgmіr.net. Найчастіше через Інтер- нет в Україні  шукають реферати  (92 617 запитів) або ж здійснюють пошук потенційного  місця роботи (57 531 запит).

Чисельність  інтернет-аудиторії в  Україні  станом  на  1  жовтня

2008 року  складає  9,6 млн  осіб. Простежується тенденція  нерівно- мірного розподілу  користувачів мережі по регіонах. Позицію  лідера займає  Київ. Далі — із сумарною  часткою 29,91\% — Одеса, Дніпро- петровськ, Донецьк, Харків, Львів, Крим та Запоріжжя. Найменша активність  користувачів зафіксована у Житомирській (0,18\%),  Во- линській  (0,15\%) та Чернівецькій (0,20\%) областях. На інші регіони припадає 9,53\% користувачів.

У 2008 р. серед пошукових  систем лідером залишився Google (68,3\%), далі йдуть Yandex (17,9\%), Rambler (2,9\%), Bigmir.net (2,7\%) і Meta.ua  (2,4\%).  Найпопулярнішими пошуковими запитами  серед користувачів були: «погода», «автобазар»,  «робота», «чат» тощо.

За  результатами досліджень  встановлено,  що користування Ін- тернетом більш поширене серед міських жителів (рис. 2.8).

Чоловіки порівняно із жінками  користуються Інтернетом  біль- ше, так як серед чоловіків частка користувачів становить 23\%, а серед жінок — 16\%. Вони частіше відправляють електронну  пошту (47\% проти 42\% у жінок),  більше розважаються іграми (29\% і 20\%), біль- ше звертаються для отримання оперативної інформації  (44\% і 39\%). Майже однаковою мірою чоловіки і жінки використовують Інтернет для спілкування (17\% і 15\%) і для купівлі  товарів чи оплати  послуг (7\% і 5\%). Хоча жінки більш активні в отриманні  через Інтернет нав- чальної інформації  (42\% — чоловіки, 53\% — жінки).

30,0\%

26,8\%

25,0\%

20,0\%

15,0\%

10,0\%

7,6\%

8,8\%

5,0\%

0,0\%

Село    СМТ    Місто

Рис. 2.8. Відсоток користувачів Інтернет серед мешканців  різних типів населених пунктів

В Україні  інтернет-користувачів значно більше серед молоді: Ін- тернетом користуються 42\% людей віком від 18 до 29 років, i при пе- реході до старших вікових  груп цей відсоток відчутно  скорочується (рис. 2.9). Стосовно  вартості  Інтернет  далеко не усім верствам насе- лення є доступний. Поряд з цим, поширенню  інтернет-користування сприяє інтеграція  його до системи освіти у вищих навчальних  закла- дах України, а також прив’язаність місця роботи до використання ме- режі в практичній діяльності.

45,0\%

42,0\%

40,0\%

35,0\%

30,0\%

25,0\%

20,0\%

15,0\%

21,5\%

13,3\%

10,0\%

5,0\%

1,8\%

0,0\%

18-29   30-44   45-59   60+

Рис. 2.9. Відсоток користувачів Інтернету  серед різних вікових категорій

За різними  оцінками  79\% користувачів Інтернету  рідною мовою назвали українську, 21\% — російську. Проте за мовою повсякденного спілкування лише українською мовою спілкуються 25\% користувачів Інтернету,  тільки  російською  — 35\%, 1\% — іншими мовами, а 39\% — двомовні,  тобто такі, що користуються російською  чи українською мовою залежно від обставин.

Згідно з дослідженням, працюючі користувачі складають близько

70\% он-лайн  аудиторії України  (зростання з 66,7\% в травні до 69,2\% в липні). Проте, Інтернетом  на роботі користується лише 50\% корис- тувачів, хоч і ця частка поступово збільшується (в травні було 48,1\%). Причому  зростання  йде не лише за рахунок збільшення числа корис- тувачів, але й щодо інтенсивності використання Інтернету — збільшу- ється час проведений в мережі та кількість  переглядів  веб-сторінок.

З’єднання  з Інтернетом  вдома здебільшого  йде через телефонну лінію (49\%), а через виділену лінію дещо менше — 41,5\%. Телефонне з’єднання  переважає  і у містах (48\%, 42\% — через виділену  лінію), і у селах (відповідно, 54\% і 39\%). Спосіб з’єднання з Інтернетом  зале- жить, як правило, від матеріального становища користувачів,  а саме:

– серед тих, хто визначив  його як вищий  за середній, більшість (53\%) — з’єднуються з Інтернетом  через виділену лінію (43\% — через телефон);

– серед  користувачів,  які  зарахували себе до середнього  рівня, дещо переважає  телефонне  з’єднання (47\% і 43\% — через виді- лену лінію);

– серед тих, чий добробут нижчий, ніж середній, істотно перева- жає телефонне  з’єднання (58\% проти 31\% тих, хто користуєть- ся виділеною лінією).

Основною метою використання Інтернету в Україні є робота з по- штою (49\%), пошук інформації  про товари та послуги  (35\%), пошук навчальної  інформації  (33\%), скачування музики та фільмів (26\%).

Незважаючи на свій  потенціал,  ринок  послуг  інтернет-доступу в Україні  все ще залишається на початковому  етапі свого розвитку, про що йдеться  у звіті, підготовленому аналітиками дослідницького агентства iKS-Consulting.

До українських користувачів схожими є російські, проте, вони почали завойовувати Всесвітню мережу дещо раніше, тому виперед- жають Україну  за багатьма кількісними і якісними характеристика- ми її користувачів (рис. 2.10).

Рис. 2.10. Порівняльна характеристика українського  і російського сегментів

Інтернету  та постійних користувачів

Мають місце в Україні і позитивні тенденції. Згідно з прогнозами аналітиків в 2010 році обсяг доходів від доступу до Інтернету  досягне

$400 млн, а рівень «широкого»  доступу перевищить 6\% від загальної чисельності українських домогосподарств.

На процес збільшення кількості інтернет-користувачів в Україні суттєво впливають  такі чинники, як:

– стан  i розвиток системи освiти,  оскiльки  саме вона забез- печує  основу  для  формування iнформацiйного суспiльства,  у якому знання (iнформацiя) стають основним товаром;

– рiвень доходiв, структура витрат i рiвень зайнятостi на- селення, які визначають економiчнi умови i темпи розвитку Iнтернету, оскiльки будь-яка послуга, в тому числі й iнфор- мацiйна, повинна бути оплачена, а діяльність,  пов’язана з їх на- данням, — рентабельна;

– стан  i рiвень розвитку технiчної структури — передбачає наявнiсть  необхiдних технiчних засобiв i технологiй, що дозво- ляють здiйснювати  доступ до Інтернету  усім охочим.

У одному  з досліджень  інформаційний канал  subscribe.ru  зро- бив спробу визначити основні типи користувачів Інтернету,  взявши в основу методику вивчення  стилю життя  користувачів Інтернету  — VALS, розроблену  компанією SRI International.

Учасникам  опитування було запропоновано виразити ступінь своєї згоди або незгоди з переліком тверджень, що характеризують поведінку  інтернет-користувача. Аналіз результатів  опитування до- зволив  виділити  сім чинників,  що визначають  основні відмінності  в поведінці  користувачів Інтернету  і пояснюють  близько  60\% варіації поведінки респондента в рамках даної моделі. В дослідженні брала участь активна частина аудиторія Інтернету.

Перший чинник  характеризує установку  користувача на спілку- вання в Інтернеті: ті респонденти,  для кого спілкування і знайомство є головним  в мережі, спілкуються з багатьма людьми на форумах,  в чатах і, як правило, активно беруть участь в інтернет-дискусіях, а та- кож ті, кому інтернет-форуми і чати не цікаві, або не відвідують  їх зовсім, або обмежуються  читанням  чужих записів,  не беручи участі в обговоренні.

другий чинник  відображає  ставлення  користувача до Інтернету як до джерела інформації: ті респонденти,  для кого Інтернет перетво- рився на першочергове  і незамінне джерело інформації,  добре орієн- туються в мережі і, як правило, швидко знаходять те, що їм потрібне; ті, хто погано орієнтується в Інтернеті  і часто заходить  при пошуку інформації  в безвихідь, починають відчувати ностальгію за традицій- ними джерелами  інформації  і навіть підозрюють Інтернет  в негатив- ному впливі на людську психіку.

третій чинник відображає  зміни, що відбуваються,  в звичках  ко- ристувача  у міру перетворення Інтернету  на основне джерело інфор- мації. А саме, зростання  кількості  часу, що проводиться в Інтернеті, зазвичай супроводжується помітним зменшенням тієї, що обертаєть- ся до звичайних ЗМІ,  часу, що відводиться на перегляд телепередач і читання друкованої літератури.

Четвертий чинник протиставляє два основні мотиви використан- ня Інтернету: ті, хто використовує комп’ютер в основному для роботи

або навчання,  аналогічно  поступають і з Інтернетом  — використову- ють його переважно для роботи, щоб отримати ефективніший резуль- тат (як  правило,  ці користувачі рідко  відвідують  інтернет-форуми, чати);  ті, для кого комп’ютер є, головним  чином, інструментом  для розваги і відпочинку  у вільний час, і до Інтернету  підходять відповід- ним чином.

П’ятий чинник різко протиставляє користувачів Інтернету  в їх ставленні  до інтернет-реклами: ті, кому в основному не подобаються будь-які форми реклами в Інтернеті, схильні пов’язувати негативний вплив Інтернету  на людську психіку в першу чергу з настирливою рекламою  і, навпаки,  ті, для кого реклама  в Інтернеті  часто цікава і корисна, самі поводяться належним чином — постійно шукають нові сайти, колекціонують корисні посилання.

Шостий чинник відображає  відмінності  в установках  користува- чів Інтернету, що стосуються інформаційних запитів — одним більше подобається отримувати  короткі новини, їх заголовки,  ніж повністю, у всіх деталях. Інші, навпаки, вважають за краще отримувати всеосяж- ну і детальну інформацію ніж коротку. Відповідно, першим не цікаве тривале  обговорення  будь-якої  теми на інтернет-форумі, другі охоче проглядають  записи на форумах у пошуках потрібної інформації.

Сьомий чинник відображає відмінності між користувачами Інтер- нету в підході до програмного  забезпечення,  що, мабуть, обумовлено відмінностями в загальній  комп’ютерній  писемності.  Одні слідують інструкції крок за кроком, коли починають користуватися новим ПЗ. Серед них частіше можна зустріти  тих, хто використовує комп’ютер в основному для розваги або ж для відпочинку. Інші ж розбираються в новому програмному забезпеченні самостійно, експериментуючи на його можливостях.

На основі цієї факторної моделі, здійснена спроба описати струк- туру  поведінки  активної  частини  користувачів Інтернету.  Виділені такі категорії:

«Експерти» (12\% від числа опитаних) — найбільш активні і такі, що володіють  професійними навиками  в сфері  Інтернету  користу- вачі. Інформаційні технології  — ключовий  момент  їх стилю  життя. Вони впевнено поводяться з комп’ютером, хоча не обов’язково мають технічну освіту. Інтернет для них — можливість задовольнити як осо- бисті потреби, так і вирішити  питання,  пов’язані з роботою або про-

фесійною діяльністю. Вони творчо підходять до Інтернету  (багато експериментують, пробують)  і проводять  більше часу в мережі, чим основна  маса користувачів.  Для  них Інтернет  — незамінний  інстру- мент для отримання знань в будь-якій галузі. В цілому вони вважають за краще отримувати  всеосяжну  і детальну інформацію ніж коротку.

«Робочі коні» (15\%)  — люди, що використовують Інтернет  пе- реважно  в утилітарних цілях. Комп’ютери використовують в основ- ному для того, щоб ефективніше і швидко працювати,  вирішувати питання.  Тому для них Інтернет  також є, перш за все, інструментом для отримання дуже спеціальної,  професійної інформації.  Для біль- шості з них Інтернет  перетворився на першочергове і незамінне дже- рело інформації.  Тому, більшість з них планують відвідини  Інтерне- ту, контролюючи  час, який  вони проводять  в мережі. Вони можуть брати участь в деяких конференціях, спілкуватися з людьми, якщо це принесе їм певну користь або вирішить їх проблеми. Іноді відчувають себе в мережі недостатньо комфортно.

«Досвідчені користувачі» (46\%).  Для  них Інтернет  — це мож- ливість  задовольнити як особисті потреби, так і вирішити  питання, пов’язані  з роботою  або професійною  діяльністю.  Найчастіше вони використовують Інтернет  з місця  роботи  і сконцентровані на отри- манні  корисної  для  себе інформації.  Значну  частину  призначеного для користувача часу просто бродять по мережі. Відчувають себе в Ін- тернеті досить упевнено, але у них немає бажання прикладати зусил- ля, щоб оволодіти  великими  професійними навиками  в цій сфері. Їх професійні  інтереси зазвичай  не включають  питання  комп’ютерного забезпечення і інформаційних технологій.

«Товариські» (24\%)  — це користувачі,  орієнтовані  на соціальні аспекти Інтернету.  У он-лайні  цей тип зустрічається і знайомиться з великою кількістю  людей. Їх часто можна зустріти на конференціях, де обговорюються  соціальні  питання,  актуальні  проблеми.  Витрача- ють багато часу подорожуючи,  бродячи по Інтернету.  Вони прагнуть дізнатися якомога більше про мережу. Для них Інтернет — це перш за все розвага  і місце проведення  дозвілля.  Вони упевнено  відчувають себе в Інтернеті.

«Малодосвідчені користувачі» (3\%) — ті, хто відносно недавно почали користуватися Інтернетом,  тому знайомі  лише з обмеженим числом  сфер  мережі.  Ці  користувачі не платитимуть свої гроші  за

Інтернет,  якщо у них не буде безкоштовного доступу на роботі або в школі. Вони вважають,  що у них є важливіші справи, ніж вивчення кіберпростору, тому не хочуть  ставати  експертами  в даній  області. Вони мало часу приділяють  розвагам в Інтернеті,  мало спілкуються в чатах, конференціях або переписуються з людьми  по електронній пошті. Багато  хто з них скептично  настроєний до Інтернету,  хоча і розуміють корисність  цього інструменту  для роботи і вирішення по- точних проблем.

Завдання для самоконтролю

1. Які найбільш  відомі міжнародні  та вітчизняні дослідницькі центри займаються  дослідженням характеристик користувачів мережі Інтер- нет?

2.  Які основні тенденції характерні  для сучасного розвитку  міжнародної аудиторії Всесвітньої мережі Інтернет?

3.  У чому полягає специфіка потенційних користувачів мережі за такими критеріями, як їх чисельність, географічне розташування, демографіч- ні характеристики, досвід роботи в Інтернеті,  мотивація присутності в мережі, витрати  часу на пошук інформації,  обсяги покупок  в Інтер- неті?

4.  Як відбувалося започаткування українського  сегмента Інтернету?

5.  Які особливості притаманні  сучасному розвитку  Інтернету  в Україні?

6.  Чим  відрізняються між собою міжнародний і вітчизняний сегменти мережі Інтернет?

7.  Як можна  описати  соціодемографічний портрет  користувача україн- ської частини Інтернету?

8.  Які особливості притаманні  користуванню мережею Інтернет у різних країнах світу?

9.  Якими   характеристиками  можна   описати   інтернет-користувачів в

Україні?

10.  У чому полягає специфіка проведення досліджень інтернет-аудиторії?

11.  Які прогнозні оцінки стосовно поширення використання Інтернету ві- тчизняними користувачами?

12.  Які категорії можна виділити  в процесі дослідження структури  пове- дінки активної частини користувачів Інтернету  в Україні?