Інтернет в маркетингу - Навчальний посібник (Бойчук І. В., Музика О. М.)

2.3. особливості розвитку української аудиторії Інтернету

Український сегмент Інтернету  започатковано в 1990 році, коли в Україні з’явилися перші вузли, що дало змогу працювати  з мережею. Офіційним «днем народження» українського  Інтернету  вважається

1992-й — рік реєстрації домену .ua.

Рівень  розвитку  мережі в Україні  залишається ще досить низь- ким — за офіційними даними менше 4\% від загальної кількості насе- лення країни. Визначальними факторами цього процесу є:

1. Загальний стан економіки в країні, що, у першу чергу, визна- чає, скільки споживач  готовий платити за доступ до мережі та скіль- ки він готовий  затратити  на придбання пристроїв,  що надають  цей доступ. Іншою стороною цього фактора  є інвестиції  в розвиток  сере-

 

довища Інтернету  як з боку державних  органів, так і з боку підпри- ємств, імовірність  яких невисока при сьогоднішньому  економічному стані держави.

2. Низький рівень розвитку інфраструктури зв’язку. Залиша- ються невирішеними питання  підключення через телефонні  лінії, що комутуються. При подальшому збільшенні кількості користувачів ме- режі це може призвести до конфліктів із провайдерами послуг Інтер- нету і телефонними компаніями, що, в свою чергу, може стати галь- мом на шляху розвитку Інтернету  через підвищення плати за доступ.

3. Внутрішня організація Інтернету і її взаємовідносини з дер- жавними структурами. На сьогодні необхідно відзначити відсутність якої-небудь значної  підтримки  мережі з боку держави  і великих  фі- нансових  структур, які суттєво можуть вплинути  на розвиток  Інтер- нету в Україні.

Зараз  в Україні  не існує  законодавчого акта, який  би офіційно визнав існування  в нашій країні Інтернету  і всього того, що з ним пов’язано. Єдиним  документом, що якоюсь мірою визначив  позицію держави  щодо Інтернету,  є Указ  Президента України  від 31 червня

2000 р. № 928/2000 «Про заходи щодо розвитку  національної скла- дової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення ши- рокого доступу до цієї мережі в Україні». Але тим часом український Інтернет швидко розвивається і потребує вивчення, дослідження і за- конодавчого  оформлення.

Упродовж  останніх  років українська  аудиторія  користувачів Ін- тернету  щороку  динамічно  зростала.  Існують  різні  показники рос- ту та кількості  українських користувачів.  За  даними  Держкомстату України  станом  на 1 липня  2008 року нараховувалось лише 1604,1 тис. абонентів мережі Інтернет, серед яких домашніх користувачів, тобто тих, хто користується мережею з дому, було 1246 тис. абонен- тів. Проте  Держкомзв’язку України  демонструє  зовсім інші цифри, відповідно  до яких  кількість  української   аудиторії  у вересні  2008 року склала 9,6 млн користувачів.

Найбільш відомий  в Україні  та популярний серед рекламодав- ців рейтинг  Bigmir.net стверджує,  що у грудні 2008 року аудиторія українського  сегменту  мережі  Інтернет  становила  10354017  особи. За даними відомої міжнародної  дослідницької компанії Miniwatts Marketing Group і результатами досліджень  Internet World  Stats, що

 

в свою чергу базуються  на результатах досліджень  проведених  ITU (англ. International Telecommunication Union  — Міжнародна телеко- мунікаційна спілка),  в лютому  2009 року в Україні  нараховувалось

6,7 млн користувачів Інтернет. За даними авторитетної в країнах Східної  Європи   дослідницької компанії  Gemius  S.A. та  результа- тами її досліджень  у грудні 2008 року в Україні  нараховувалось 7,1 млн користувачів мережі Інтернет  віком від 16 років. Ця різниця  у кількості  українських користувачів обумовлена  різними  методика- ми їх обчислення  та відсутністю  єдиних  обчислюваних стандартів. За результатами нещодавнього  тендеру УАІР  (Української асоціації інтернет-реклами), результати якого були оголошені  у вересні 2008 року, компанію Gemius визнано  як єдину, що є офіційним дослідни- ком українського сегменту Інтернет і результати досліджень якої слід вважати офіційними.

За інформацією,  опублікованою разом із останніми дослідження- ми gemiusAudience з грудня 2007 року кількість  інтернет-користува- чів в Україні  збільшилась на 1,7 млн осіб, тобто приріст за рік склав понад 30\%.

Загальне  зростання  кількості користувачів мережі Інтернет  в Україні йде тим самим шляхом, що і в цілому світі. Протягом  наступ- них років українська інтернет-аудиторія буде збільшуватись, поки не сягне загальноєвропейського рівня проникнення.

Регіональний розподіл найактивніших відвідувачів  глобальної мережі за даними дослідження gemiusAudience за жовтень 2008 р. свідчить  про те, що найбільшу  кількість  українських відвідувачів,  а саме 43\%, надають  Київ  та Київська  область.  Далі йдуть  Дніпропе- тровська область із 10\%, Одеська область із 9\%, частки користувачів із Харківської,  Донецької  та Львівської області складають по 5\%, ре- шта регіонів України  — 23\%. Рівень проникнення Інтернет  серед ре- гіонів України  за даними Держкомстату та gemiusAudience виглядає цілком закономірним: безумовно, лідирує Київ із 50,4\%, Одеса займає частку у 26,4\%, Дніпропетровськ — 23,9\%, Львів  — 19\%, Донецьк  —

16,9\%, Харків — 16,7\%, Запоріжжя — 11,5\%, останнім регіоном із най- більшою в Україні  часткою інтернет-користувачів вважається Крим із 10\%, найменше  користувачів у Рівному  та Житомирі — 0,25\% від загальної кількості. Проте за даними gemiusAudience регіони-аутсай- дери показали  в 2008 році найбільші  темпи  приросту  користувачів

 

(наприклад, Закарпатська область — 46,5\%, Крим — 40,8\%, Сумська область — 32,3\% у порівнянні з минулим  роком).

Більшість українських інтернет-користувачів, а саме 57\%, скла- дають чоловіки. Саме так стверджується в останніх дослідженнях gemiusAudience,  відповідно  до яких у грудні 2008 року Інтернетом  в Україні  користувалось 3 мільйони  українських жінок та 4 мільйони українських чоловіків.  Взагалі  чоловіча  аудиторія  є й найбільш  ак- тивною. Так, відповідно до тих самих досліджень, дві третини, тобто

62\% всіх переглянутих українцями сторінок  в Інтернеті,  були пере- глянуті саме чоловіками.  Проте цей загальний  рівень відрізняється в залежності  від профілю та сегменту веб-сайту. Наприклад на деяких веб-ресурсах,  присвячених одягу чи здоров’ю, переважає  жіноча ау- диторія, вона тут і є найбільш активною. В цілому в Україні пере- важають все ж веб-сайти  чоловічої тематики, що створюють контент в основному  для чоловіків, такі наприклад як авто, фінансові  і спор- тивні портали, тому більша частка чоловічої аудиторії є цілком за- кономірною. За віком 85\% української  інтернет-аудиторії — люди до

45 років. Молоді користувачі віком від 16 до 24 років складають 37\%, тобто більш ніж третину від всієї аудиторії, проте вони найменше ви- користовують ресурси мережі.

Тенденцією  2008 року стало розповсюдження швидкісного  до- ступу до мережі Інтернет  на швидкості від 128 Кбіт/сек., який забез- печує миттєве  відображення та швидке  завантаження мультимедій- ного контенту, наприклад потокового  відео, аудіо та фото з високою розподільною  здатністю. Цей тип підключення має реальні переваги у порівнянні з більш поширеним  підключенням завдяки  Dial-up  мо- демам та традиційним телефонним лініям  на швидкості  до 56 Кбіт/ сек. Упродовж  2008 року підключення з великою  швидкістю  стало більш поширеним  та користувалось чималим  попитом.  За  останній рік відповідно до досліджень компанії iKS-Consulting кількість таких абонентів склала 1,35 млн, що перевищило показник  минулого  року на 70\%. У 2009 році за думкою експертів цей показник  суттєво збіль- шився незважаючи  на фінансову  кризу, яка відкрила  широкі можли- вості у сфері злиття та поглинань  серед провайдерів швидкісного  до- ступу до мережі.

Деякі  експерти  вважають  що в тому, що розвиток  українського

Інтернет  трохи  відстає  від інших  країн,  є й свої плюси.  В Україні

 

залишається маса неохопленої  аудиторії, отже стагнація  українсько- му ринку  не загрожує.  Також  відставання від більш  розвинутих в сфері Інтернет  країн допомагає  українським інтернет-користувачам та підприємцям уникнути  багатьох  помилок,  що вже зробили  наші сусіди, наприклад Росія. Проте за загальною  картиною  розвитку  Ін- тернет Україна за думкою більшості експертів йде скоріше шляхом Польщі, ніж східної сусідки. Саме Польщі  властива  дерегіоналізація інтернет-користувачів, тенденції  до якої зараз активно  відображає  у своєму  розвитку  український ринок, тоді як у Росії кількість  інтер- нет-користувачів у Москві  та Санкт-Петербурзі значно відрізняєть- ся від інших регіонів країни. Розвиток Інтернет  в Україні на відміну від інших країн світу тісно пов’язаний  з багатьма економічними, со- ціальними і культурними факторами.  Наприклад, помітний  приріст інтернет-користувачів прийшовся на 2004–2005 роки, коли мешканці України  з огляду на політичні зміни, що відбувались у країні, почали шукати альтернативні джерела інформації  і спрямували свої зусилля до використання можливостей Інтернету.

Наступний бум росту інтернет-користувачів в Україні можна очі- кувати вже в 2009–2010 рр. з огляду на економічну  та політичну  си- туацію в країні, коли нові користувачі прийдуть в Інтернет шукати не тільки новини, але й із загальною метою оптимізації власних видатків на придбання товарів чи пошук потрібних послуг в умовах світової та національної економічної  кризи.  Саме зараз значний  приріст  нових інтернет-користувачів відчувають  різноманітні дошки оголошень  та інтернет-аукціони, такі як Emarket.ua та Aukro.ua, а також веб-сайти з пошуку роботи та працевлаштування.

З огляду  на це вже в 2010 році чи максимум  через рік Україна також увійде до ТОП-15 країн світу з найбільшим числом інтернет- користувачів за версією comScore завдяки  впливу всіх тих факторів, що властиві зростанню інтернет-ринку у країні загалом.

Таким  чином, характеристика середнього  українського  користу- вача вписується в загальну модель розвитку Інтернету  на його почат- ковому  етапі — переважання чоловічої  статі, високий  рівень  освіти аудиторії, її соціального  статусу та рівня забезпеченості.  Досить ви- сокі темпи росту кількості користувачів в Україні дозволяють  пе- редбачати  швидкий  розвиток  Інтернету  в нашій країні та поступове зменшення  різниці з основною частиною мережі Інтернет.