8.3. головні типи приміщень у готелях

Сучасні готельні підприємства — це поліфункціональні та універсальні споруди, що забезпечують комплекс послуг: приймання, проживання, харчування, а також значний обсяг додаткових послуг. Поліфункціональність зумовлена поєд- нанням в одній споруді різних типів функціональних примі- щень. Можливістю вибору будь-яких пропонованих готелем послуг упродовж тривалого терміну зумовлює універсаль- ність готельних закладів.

Всі приміщення готелів поділяються на чотири головні групи: житлові, адміністративно-господарські, інженерно- технічні і підсобні приміщення, приміщення громадського призначення. Структура приміщень у готелях визначається його типом, категорією, розмірами, особливостями організа- ції комфорту для гостей і умов праці персоналу.

Житлові приміщення забезпечують простір та умови на- дання основних послуг — ночівлю і харчування, вони пред- ставлені номерами різних категорій і функціонально пов’яза- ними з ними — побутовими приміщеннями.

Адміністративно-господарські приміщення забезпечують простір та умови для управління готельним підприємством, організації  основного  технологічного  процесу,  інженерно-

технічне і господарське функціонування приміщень. Ця група приміщень складається з адміністративних приміщень вести- бюля, комунікацій, що входять у його структуру.

Група приміщень громадського призначення забезпечує прос- тір і умови для технологічного процесу створення і організації споживання готельного продукту у спеціальних просторово від- межованих приміщеннях загального користування, закладах хар- чування, торгівлі, спортивно-оздоровчих, ділового, розважально- го, культурно-масового та іншого функціонального призначення.

Інженерно-технічні і підсобні приміщення забезпечують простір і умови праці, харчування, побуту персоналу готелю, функціонування  інженерно-технічних  систем готельного  за-

кладу і комфортні умови проживання у готельному закладі, зберігання витратних ресурсів, інвентаря, тимчасово не вико- ристовуваних речей. До групи інженерно-технічних і підсоб- них належать приміщення для обслуговуючого персоналу, майстерні, кладови, білизняні приміщення та ін.

8.3.1. Структура та функціональна характеристика прилеглої до споруди готелю території

Важливе поліфункціональне значення для готельних під- приємств має прилегла територія. Вона повинна бути достат- ньою у розмірах для виконання виробничих завдань засобу розміщення, забезпечення необхідних рекреаційних, еколо- гічних, естетичних умов для гостей готелю.

У структурі важливих функціональних зон прилеглої до готелю території виділяється майданчик для паркування ав- тотранспорту, вхід у готель, під’їзні шляхи до приміщень до- поміжних служб, гараж, відпочинкові і спортивні споруди, зелені насадження. Планування і розміри прилеглої до готе- лю території повинні бути раціональним і відповідати вимо- гам окремих категорій готелів щодо рівня комфорту.

Вхід у готель — важливий компонент фасаду готелю, що повинен відповідати його архітектурному стилю, водночас, його оформлення є своєрідною візитною карткою, що надає клієнтам інформацію про заклад розміщення, рівень комфор- ту, сегмент ринку на який орієнтується підприємство.

Архітектура входу у готель найчастіше реалізується у двох

варіантах: від демонстративно-монументального — у готелях високої категорії якості послуг, до скромного, типового для інших найближчих архітектурних типів споруд — житлових будівель, торгових закладів, у готелях низької категорії, або без категорії. Загальний принцип архітектурного оформлення пов’язаний із стриманістю від використання значної кількості складних деталей в оздобленні. Прилегла з боків фасадна сті- на — віражного типу виконана зі скла демонструє вестибюль готелю, водночас сприяє його високій сонячній інсоляції. Вхідні двері виконуються в оригінальному декоративному стилі з використанням цінних порід дерев, дверних елементів з латуні, скла. У багатьох сучасних готелях використовуєть-

ся система  автоматизованого  синхронного  відкривання  две- рей. Перед входом для більшості готелів використовується накриття,  у фешенебельних  готелях  — витягнуте  шатрово- го типу  над  під’їздом  автомобілів,  що  захищає  гостей  від негоди.

Під’їзні шляхи до приміщень допоміжних  служб  готелю. Окрім під’їзду до головного входу, у готелях використову- ється система під’їзних шляхів до службового входу для до- ставляння необхідних у забезпеченні функціонування готелю ресурсів. Службовий вхід до господарських служб не пови- нен розташовуватись у місцях інтенсивного руху гостей, вод- ночас бути зручним  для заїзду вантажного  автотранспорту.

У типовій   архітектурно-планувальній   організації   сучасних готелів  службовий  вхід  знаходиться  у  внутрішньому  дворі

готельної споруди і з’єднується із загальними транспортними комунікаціями під’їзним проїздом.

Майданчик для паркування автотранспорту необхідний компонент планування прилеглої території будь-якого готе- лю, зокрема готелів розташованих у районах із щільною за- будовою. Майданчик для паркування автотранспорту найчас- тіше розташовується біля входу між під’їздом і основною смугою руху прилеглої автомагістралі. У готелях із декілько- ма окремими входами, окремим входом у ресторан, до розва- жальних  закладів,  майданчик  для  автотранспорту  повинен бути біля кожного з них.

Згідно режиму роботи для клієнтів та відвідувачів готелю автостоянки в межах прилеглої території класифікуються на

автостоянки тимчасового і тривалого перебування автотранс- порту. Тимчасові автостоянки розраховані для декількох ав- томобілів і розташовуються щонайближче до входу у готель, ресторан, зорієнтовані на автотранспорт індивідуального та загального використання, що прибуває до моменту з’ясуван- ня формальностей з поселення гостей. Майданчик тривалого перебування автотранспорту розташовується неподалік від готелю, відстань його розташування і розміри регламенту- ються місткістю і категорією готелю. Автостанція повинна бути  обладнаною  дорожніми  знаками,  мати  зручний  в’їзд і виїзд на автомагістраль.

Гаражі  при  готелях   —  важливі  функціональні  примі-

щення у структурі готелів і прилеглої території. У сучасних готелях гаражі найчастіше розташовуються у підземній — цокольній частині, або окремо біля готельних споруд і бу- вають закритого і відкритого типу. У розташуванні і пла- нуванні внутрішніх технічних комунікацій у гаражах, що забезпечують вентиляцію, важливо дотримуватись норм екологічної безпеки гостей. У сучасних готельних комплек- сах гаражі займають значні площі і характеризуються скла- дним плануванням, надають значний обсяг послуг з охоро- ни, технічного обслуговування, мийку, хімчистку салону автомобіля та ін.

Зелені  насадження,   спортивно-оздоровчі   і  відпочинкові

зони при готелях.  Зелені насадження на прилеглій території до готелю відіграють важливу екологічну, рекреаційну та ес-

тетичну функції, є важливим композиційним елементом архі- тектури у районах з нещільною забудовою.

Озеленення  близької  до готелю  території  складний  про- цес, що зумовлює необхідність залучення професійного саді- вника, урахування прилеглої території щодо типу закладу, особливостей близьких до готелю функціональних зон забу- дови. Зона озеленення повинна відповідати нормам естетики, враховувати необхідну інсоляцію приміщень готелю, цирку- ляцію повітря.

Для підвищення ефективності використання прилеглої те- риторії, урізноманітнення умов проживання гостей — мож- ливості заняття спортом, відпочинку, розваг, біля презента- бельних готелів облаштовуються  тенісні корти, майданчики

для дискотеки, дитячі ігрові майданчики, водні басейни тощо. Облаштування прилеглої території спортивно-розважальною інфраструктурою, насамперед характерне для курортних і ту- ристських готельних комплексів, що характеризуються знач- ною місткістю, високою часткою сімейних туристів; для ін- ших  типів  готельних  підприємств  витрати  на  будівництво і утримування зазначених об’єктів доволі значні і економічно недоцільні.

8.3.2. Функціональна і планувальна організація адміністративно-господарських приміщень у готелях

Група адміністративно-господарських приміщень у готе- лях забезпечує простір і умови для основного технологічного процесу  обслуговування,  управління,  інженерно-технічного і господарського функціонування всіх приміщень готельного підприємства (рис. 8.1).

Приміщення вестибюльної групи основні у забезпеченні технологічного процесу обслуговування, вони розташову- ються на першому поверсі і просторово та функціонально тіс- но пов’язані з головним входом.

Приміщення вестибюля поліфункціональні — тут здійс- нюється рух гостей, відвідувачів готелю, багажу, організо- вується прийом і поселення гостей, їхнє торгове, побутове, екскурсійне обслуговування, надаються послуги зв’язку (те-

лефон, пошта, телеграф), банківські послуги та ін. Структура організації приміщень цієї категорії визначається розмірами, типом і категорією готельного закладу. Типова структура приміщень вестибюльної групи представлена зоною вільного доступу, зоною рецепції, відпочинку, торговою залою, зоною зберігання одягу та багажу та ін. (рис. 8.1.).

Функціональна організація адміністративно-господарських приміщень у готелях

Приміщення вестибюльної групи

Адміністративно- конторські приміщення

Інженерно-технічні і господарські приміщення

Зона вільного доступу

Зона рецепції

Основні приміщення: Кабінет директора Приймальня

Робочі кімнати

Зона відпочинку

Торгова зона

Допоміжні приміщення: Зала нарад

Зала переговорів

Демонстраційна зала

Навчальна зала

Виставкова зала

Зона послуг зв’язку

Зона зберігання одягу та багажу (гардероб),

камера зберігання

Рис. 8.1. Функціональна організація адміністративно- господарських приміщень у готелях

Адміністративно-конторські приміщення основні у забез- печенні функції управління готельним підприємством, забез- печують простір для адміністрації і допоміжного персоналу.

У планувальній структурі готельного підприємства адмі- ністративно-конторські приміщення найчастіше розташовані на першому-другому поверсі, що забезпечує швидкий доступ і  контроль  за  роботою  основних  служб  готелю,  взаємодію з клієнтами.  Структура  і  кількість  приміщень  залежить  від місткості, категорії, профілю діяльності готельного закладу. Всі  адміністративно-конторські  приміщення  згідно  функцій в процесі управління умовно поділяються на основні і допо- міжні. Основні приміщення забезпечують управлінський про- цес і складаються з кабінету директора, приймальні, робочих

кімнат. Допоміжні приміщення виконують функції важливого просторового доповнення в управлінській діяльності. Вони представлені, головним чином, залами значних розмірів для проведення нарад, переговорів, демонстраційними, виставко- вими, навчальними залами.

В окремих закладах готельного типу адміністративно-кон- торські приміщення можуть розташовуватись серед житлових приміщень на різних поверхах, або в окремій споруді (ту- ристські бази, санаторії, пансіонати).

У групі інженерно-технічних і підсобних приміщень за- безпечується просторова організація матеріального обслуго- вування,  зосереджується  матеріально-технічне  забезпечення

виробничого процесу. У структурі приміщень готельних зак- ладів вони розташовуються у підвальних приміщеннях, окре- мих технічних поверхах, або окремій споруді біля готелю.

Структура інженерно-технічних і підсобних приміщень залежить від місткості, розташування і типу готельного зак- ладу. У готелях, що розташовані ізольовано від комунальних інженерних  комунікацій  (водо-,  газопровід,  теплопостачан- ня), готелях значних розмірів виникає необхідність створення автономного обладнання для забезпечення водою, каналізаці- єю, енерго-, теплозабезпечення, трансформаторних підстан- цій, протипожежного захисту та ін. У курортних районах мо- жуть  створюватись   артезіанські  свердловини,  водонапірні

башти, очисні споруди, складські приміщення. Для засобів розміщення  зорієнтованих  на  обслуговування  туристів,  які

рухаються транспортними засобами створюються споруди та інженерне обладнання (бензозаправні колонки, ремонтні майстерні, станції для технічного обслуговування).

Типовими у структурі майже всіх готельних підприємств є майстерні з поточного ремонту — столярні, слюсарні, ре- монту електрообладнання і слабострумних пристроїв, маляр- ні, ремонту ліфтів і технічного обладнання.

Господарські і підсобні приміщення призначені для збе- реження засобів матеріального забезпечення служб та інших структурних підрозділів готелю. До групи приміщень цієї ка- тегорії також належать складські приміщення із збереження білизни, інвентаря, меблів, продовольчих товарів, специфіч- ного обладнання  з необхідними  характеристиками  темпера-

тури і вологості повітря, приміщення завідуючого складсь- кими приміщеннями, пральня. У планувальній організації готельного засобу господарські і підсобні приміщення розта- шовуються у цокольному поверсі або на першому поверсі, на житлових поверхах найчастіше розташовуються приміщення для зберігання білизни та інвентаря.

8.3.3. Функціональна і планувальна організація приміщень вестибюльної групи у готелях

У планувальній та функціональній організації готелю гру- па приміщень вестибюльної групи розташовується на першо- му поверсі, прилягає безпосередньо до головного входу. Ці приміщення є головними в організації готелю, презентують його, формують перші візуальні враження клієнтів про заклад розміщення. А отже при проектуванні готелів плануванню вестибюля, розміщення у ньому обладнання і організації служб, художньо-естетичному оформленню необхідно нада- вати особливої уваги.

У вестибюлі розміщуються основні приміщення призна- чені для обслуговування гостей, відбувається організація ос- новного технологічного процесу — переміщення гостей, від- відувачів, багажу і організація прийому, розміщення, торгове, побутове і екскурсійне обслуговування, надання послуг по- штового, телефонного зв’язку, банківських послуг, відпочи- нок, очікування при оформленні документів та ін.

Поліфункціональність приміщень вестибюльної групи зу- мовлює необхідність організації різних функціональних зон: зони відкритого простору, вестибюля, зони роботи, торгової зони і зони обслуговування, зони відпочинку (очікування).

Розміщення і взаємозв’язок функціональних зон вестибю- ля зумовлює різні типи планування приміщень вестибюльної групи. Структура і розміри функціональних зон визначаються рівнем комфорту, місткості, спеціалізації закладу розміщен- ня. Згідно сучасних норм у закладах розміщення туристсько- го типу, у структурі приміщень приймально-вестибюльної групи необхідно передбачити медпункт та ізолятор. Площа вестибюля, згідно сучасних стандартів, наприклад, у турист-

ських готелях повинна становити 0,8–0,9 м2  на одне місце,

площа приміщень прийому гостей у готелях високого рівня комфорту — 55–70 м2.

Розміщення приміщень вестибюльної групи щодо основ- ної споруди закладу розміщення може бути двох типів: централізованим — розташованим у споруді закладу, таке планування типове для більшості готельних підприємств; осібне розташування, насамперед таке планування зустріча- ється серед закладів санаторно-курортного профілю, менше серед інших закладів розміщення павільйонної забудови.

Вхід у вестибюль проектують у центральній частині по периметру вестибюля. У такому плануванні головного входу вестибюль візуально сприймається у реальних розмірах і сприяє

швидкій орієнтації у його структурі.

Найбільшу площу у вестибюлі займає відкрита зона актив-

ного  пересування  та  відпочинку  гостей.  Ця  зона  повинна

забезпечувати  безперешкодне  пересування  та вільний  дос-

туп до інших приміщень вестибюльної групи. У плануванні

приміщень  вестибюльної  групи  важливим  є  забезпечення

їхнього раціонального розміщення для комфортного перебу-

вання та уникнення перетину найбільш інтенсивного потоку

гостей.

Найбільш інтенсивний рух гостей у відкритій зоні вести-

бюля здійснюється через її центральну частину між зонами

входу (виходу)  у готель і зоною вертикальних  комунікацій

(хол сходової і ліфтової зони). Безперешкодне переміщення гостей від головного входу до ліфта і сходів передбачає їхнє

протилежне або кутове розміщення. Наприклад, протилежне розміщення входу і вертикальних комунікацій характерне для готелю «Либідь» (Київ), «Гранд-Готель» (Львів), під кутом ці зони розташовані у готелях «Дніпро» і «Русь» (Київ).

Зона  рецепції  у  вестибюлі  виконана  у  формі  стійки  за якою  знаходиться  робоче  місце  чергового  адміністратора, який веде облік зайнятих номерів, попередніх замовлень; ка- сир — забезпечує розрахунок клієнтів за послуги; портьє — проводить облік ключів, видає кореспонденцію та ін. Водно- час, персонал рецепції здійснює контроль за рухом у готелі гостей, відвідувачів та працівників готелю. Сучасний техно- логічний процес прийому і поселення гостей у вестибюлі по- винен бути оптимальним для забезпечення комфорту гостей,

тому рецепція розташовується у проміжній частині, гості ру- хаються від головного входу до рецепції і далі до сходової зони чи ліфта. Цей шлях повинен бути найбільш коротким, не перетинатись і не бути зворотнім. Водночас, рецепція повин- на забезпечувати високу візуальну оглядовість входу та ін- ших функціональних зон вестибюля.

Розташування рецепції у системі головний вхід — рецеп- ція — вертикальні комунікації може бути: одностороннім, рецепція розташована зі сторони головного входу; двосто- роннім, рецепція розташована зі сторони вертикальних кому- нікацій; трьохстороннім, рецепція розташована між головним входом  і  вертикальними  комунікаціями.  Останній  варіант

найбільш раціональний у забезпеченні найбільш комфортно- го обслуговування гостей.

Планувальна організація вертикальних комунікацій у го- телях, кількість ліфтів, сходових холів, їх розміри визнача- ються рівнем комфорту, кількістю поверхів, місць у закладі розміщення. Розміщення ліфтів і сходових холів може бути суміщеним або роздільним.

Зона  відпочинку  (очікування)  —  необхідний  компонент у функціональній структурі вестибюля, що забезпечує корот- котермінове перебування гостей в період очікування поселен- ня, від’їзду або в процесі проживання, тут можуть проводитись зустрічі гостей і відвідувачів готелю. Ця зона представлена

м’якими меблями, журнальним столиком, рекламними мате- ріалами готелю.

У плануванні зони відпочинку у вестибюлі необхідно вра- ховувати ряд важливих факторів: у рекреаційній зоні не по- винні перетинатись людські потоки, вона розташовується вздовж зовнішньої стіни біля вікон, що забезпечує високу со- нячну інсоляцію і оглядовість прилеглої до споруди готелю території;  зона відпочинку  повинна  розташовуватись  поряд з рецепцією.

У готелях високого рівня комфорту та значної місткості у структурі приміщень вестибюльної групи виділяється бюро обслуговування (сервіс-бюро). Функції бюро обслуговування пов’язані з наданням різної інформації, організації екскурсій, замовлення місць у закладах культурно-розважального про- філю,  транспорті  та ін. Планувальна  організація  цієї ланки

залежить від розміщення рецепції і прийнятої у готелі форми організації технологічного процесу. При роздільній формі ор- ганізації технологічного процесу бюро обслуговування функ- ціонує в окремій зоні на першому або другому поверсі. При організації єдиного технологічного процесу бюро обслугову- вання розташовується безпосередньо біля рецепції. У плану- вальну структуру приміщень бюро обслуговування іноді включені транспортні служби, представлені трансагентством або транспортним бюро, у курортних готелях виділяються приміщення транспортних кас.

До вестибюльної групи приміщень належать торгові пунк- ти, пункти поштового і телефонно-телеграфного зв’язку, гар-

дероб, перукарня, бар, камера зберігання, приміщення для швейцарів і носіїв багажу. Широко поширене обладнання кіосків продажу преси, листівок і дрібних дорожніх речей, ювелірних виробів, косметики та ін. Торгова зона найчастіше розташована навпроти зони відпочинку і поблизу сходово- ліфтових комунікацій. Торгові підприємства суттєво вплива- ють на інтер’єр вестибюля, що зумовлює необхідність якісно- го їхнього оформлення.

У готелях значної місткості у вестибюлі розташовуються перукарні, зорієнтовані на обслуговування гостей і відвідува- чів готелю. Вхід у перукарню  головним чином обладнаний у вестибюлі готелю, водночас у перукарнях зорієнтованих на

прийом  відвідувачів  доцільним  є  обладнання  входу  ззовні. У сучасних готелях значних розмірів з розгалуженою мере-

жею загальних і торгових послуг у вестибюлях часто облад- нані салони краси.

Згідно розташування функціональних зон вестибюля сто- совно зони найбільш інтенсивного переміщення гостей пла- нувальна організація приміщень вестибюльної групи може бути: фронтальною, повздовжньою і концентричною.

При фронтальному плануванні вестибюля функціональна зона розташована відносно головного входу у протилежному напрямку односторонньо. Вертикальні комунікації розміщені найближче до входу, проте видовжене розташування примі- щень вестибюльної групи погіршує орієнтацію гостей, вод- ночас скорочує ймовірність перехрещування людських по- токів.  Таке  планування  характерне  для  більшості  готелів,

насамперед значних розмірів.

Повздовжнє  планування  характеризується  двостороннім

розміщенням функціональних зон відносно головного входу

та значною віддаленістю вертикальних комунікацій. При та-

кому плануванні перехрещування людських потоків незнач-

не,  водночас  забезпечується  достатня  візуальна  орієнтація

гостей. Прямокутна  конфігурація  вестибюля зумовлює  про-

тяжне вздовж витягнутої сторони прямокутника розташуван-

ня функціональних зон. При повздовжньому плануванні ви-

никає ефект високої зімкнутості та обмеження вільної зони.

Таке планування зустрічається менше у порівнянні з фронта-

льним і концентричним.

Концентричне планування пов’язується з трьохстороннім розташуванням функціональних зон відносно головного вхо- ду. При такому плануванні вестибюль має форму наближену до квадрата і створює компактний внутрішній простір та зруч- ну візуальну орієнтацію. Недоліком у цьому плануванні є знач- не перехрещування людських потоків.

У готелях атріумного планування вестибюль виконує функ- ції універсального внутрішнього простору. Вестибюль харак- теризується значними розмірами, у його планувальній орга- нізації виділяється декілька окремих з’єднаних між собою композиційних приміщень, у кожному з яких поєднується комплекс широкого профілю функціональних зон. Окрім вес-

тибюля при головному вході, функції основного вестибюль- ного приміщення виконує атріумний павільйон, облаштова-

ний для відпочинку, розваг, швидкісними ліфтами, ескалато- рами, торговими павільйонами, барами, зимовим садом та ін.

Обладнання приміщень вестибюльної групи у готелях.  Об- ладнання вестибюля має особливо важливе значення у рек- ламі готелю, його інтер’єр повинен бути презентабельним та зручним для гостей. В обладнанні інтер’єра можна виділити декілька основних принципів:

— оригінальність в архітектурі та дизайні. Автентичність обладнання інтер’єра повинна стосуватись усіх готелів, в тому числі готелів, що функціонують під єдиною торговою маркою;

— в обладнанні інтер’єра необхідно використовувати ви- сокої якості матеріали — природний камінь для облицювання підлоги, панель, важких опор, прогонів; дерево дорогих по-

рід; металічні деталі доцільно виробляти з латуні, нержавію- чої сталі та ін.;

— матеріали в облицюванні інтер’єра вестибюля повинні бути міцними, підібрані у близькій кольоровій гамі;

— обладнання функціональної зони необхідно здійснюва- ти у відповідності із нормами естетичного оформлення без перенасичення декоративними елементами;

— функціональні  зони у вестибюлі мають виділятись на загальному фоні. У розділенні площі вестибюля використо- вують прийом розподілу елементів декоративного оздоблен- ня і такі художні засоби, як освітлення та колір.

Взаєморозташування груп меблів різного функціонального

призначення, декоративних рослин має здійснюватись згідно із зонами інтенсивного переміщення відвідувачів відповідно до технологічного процесу надання послуг.

Рецепція. Рецепція  — загальний  зал або окрема  кімната в глибині  приміщення  вестибюля,  відокремлена  від  решти його зони стійкою і призначена для прийому й оформлення поселення гостей, оплати послуг, отримання інформації про готель. Планувальна організація стійки рецепції пов’язується з двохярусним столом — секретер-бюро, за яким розташова- не місце чергового адміністратора, портьє, касира, паспорти- ста та ін. персоналу служби прийому та розміщення. Верхній ярус  стійки  — представницький,  використовується  сумісно

клієнтами і обслуговуючим персоналом, нижній ярус — ро- бочий,  використовується  лише  обслуговуючим  персоналом

у технологічному процесі обслуговування. Нижній ярус є міс- цем оформлення поселення гостей, він обладнаний спеціаль- ним відділенням для зберігання ключів від номерів і службо- вих приміщень, кореспонденції, що поступає для гостей, картотеки, тут знаходяться технічні засоби — телефон, ком- п’ютер, факс та ін.

Зона відпочинку й очікування розташовується у найбільш комфортній  частині  вестибюля.  Ця  зона  обладнана  мебля- ми — м’яким кутком, кріслом, журнальним столом і оформ- лена у свого роду вітальню у вестибюлі. Меблі у зоні відпо- чинку повинні мати презентабельний вигляд з покриттям, що характеризується високою міцністю і легко піддається догля- ду, найчастіше  для цього використовуються  шкірзамінники

високої якості. Композиційним елементом у зоні відпочинку виступає озеленення.

Гардероб. При вестибюлі, у глибині приміщення вестибю- ля розташовується гардероб, що обслуговує насамперед від- відувачів ресторанів, барів, казино, та інших функціональних закладів готелю, а також гостей готелю. Розташування гарде- роба повинно бути зручним, легко помітним, проте він не по- винен особливо виділятись у структурі приміщень вестибю- ля. Прилегла зона до гардероба повинна бути обладнаною дзеркалами і забезпечувати яскраве освітлення. Площа гарде-

роба визначається згідно норми 0,08 м2  на інвентарне місце

його місткості.

Камера  зберігання багажу розташовується поблизу реце- пції, біля входу. Камеру схову виділяють в окреме приміщен- ня, вона обладнана вікном для прийому і видачі ручного ба- гажа і стелажами у внутрішній частині для його зберігання. Камера зберігання використовується головним чином відві- дувачами  готелю,  а  також  гостями,  які  звільняють  номер, проте не від’їзджають і гостями, які прибули, але в момент прибуття немає вільного номера.

У великих готельних комплексах передбачені окремі вхо- ди  для  прийому  та  доставки  багажа  вантажними  ліфтами у певні номери.

У сучасній архітектурі та обладнанні вестибюля особливу

роль відіграє використання у зональному розподілі площі особливостей конструкцій — підвісних стель, важких прого-

нів і опор, різного рівня підлоги. Переходи з однієї функціо- нальної зони до іншої пов’язується з інтенсивністю і фоном освітлення. Для надання інтер’єру вестибюля індивідуальної зовнішності у готелях високого рівня комфорту використо- вуються художні твори, твори монументально-декоративного і прикладного мистецтва, гідрооб’єкти (фонтани, акваріуми), різні варіанти озеленення.

8.3.4. Функціональна і планувальна організація житлового поверха у готелях

Планування житлового поверха у готелях визначається типом горизонтальних комунікацій (коридорів), які забезпе- чують функціональний зв’язок між приміщеннями поверха. Тип поверха визначає планувальну організацію житлових номерів та господарських приміщень, його економічність, можливість рекреаційного використання, планувальну орга- нізацію вертикальних комунікацій. Розрізняють такі типи планування житлового поверха: коридорне, галерейне, сек- ційне, комбіноване [50, с. 261].

Коридорний тип житлового поверха типовий у плануванні готелів, найбільш простий і раціональний. У цьому плану- ванні розрізняють три варіанти конфігурації поверха: один загальний протяжний коридор, два паралельних коридора, перемитральний (зімкнутий по периметру) загальний кори- дор. Один загальний коридор характеризується двостороннім розташуванням номерів. Ширина такого поверха визначаєть- ся сезонним характером функціонування  закладу розміщен- ня: для установ цілорічного функціонування ширина повинна бути не менше 1,8 м, сезонних — 1,6 м. Розташування суміс- но сходового і ліфтового хола визначається довжиною кори-

дора; якщо довжина коридора незначна виділяється один хол, розташований посередині його периметра. У готелях із знач- ною протяжністю корпусів необхідно проектувати декілька вертикальних комунікацій.

У плануванні житлового поверха з двома паралельними коридорами, номери мають одностороннє розташування, між коридорами розташовані сходові і ліфтові холи, приміщення обслуговуючого  персоналу. Найчастіше така структура пла-

нування використовується при блокуванні двох житлових ко- рпусів готелю.

Планувальна  структура  житлового  поверха  із  зімкнутим по периметру коридором використовується у готелях з одно- стороннім розташуванням номерів і централізованим розта- шуванням вертикальних комунікацій і приміщень для обслу- говуючого персоналу. Зімкнуте по периметру планування використовується у плануванні багатоповерхових готелів ба- штового типу з квадратною, круговою або еліпсоподібною конфігурацією житлового поверха.

Галерейне планування житлового поверха використову- ється у готелях з одностороннім розміщенням номерів, коли необхідна певна їхня орієнтація. У цій планувальній структу-

рі збільшується протяжність житлового поверха, зменшується глибина житлового корпуса, скорочується площа номера до площі забудови житлового поверха. Найчастіше ця модель планування використовується для закладів сезонного функціо- нування,  у готелях  атріумного  типу.  У  готелях  атріумного типу галерея головним чином розташовується з внутрішньої сторони з виходом на атріум у вигляді балкона або по зовніш- ньому периметру споруди з орієнтуванням номерів на атріум.

Секційна планувальна структура характеризується розташу- ванням житлових приміщень навколо вертикальних комуніка- цій — сходових і ліфтових холів, головним чином у житлових корпусах  сезонних  засобів  розміщення.  Насамперед,  у такій

планувальній моделі проектуються туристські бази, мотелі.

Комбінована  планувальна  структура  житлового  поверха

поєднує  одночасно  планування  декількох  попередніх  форм

його організації. Наприклад, може використовуватись  кори-

дорна  і  галерейна  структура  в  ускладнених  конфігураціях

житлового поверха.

8.3.5. Функціональна та планувальна організація житлового номера у готелях

Житловий номер виступає головним житловим приміщен- ням у планувальній структурі готелю, забезпечує його основну функцію — надання послуг з розміщення гостей. У сучасно- му готелі номер повинен виконувати функції універсального

приміщення, що забезпечує задоволення різних потреб гостей в період їхнього короткотермінового перебування у закладі розміщення — відпочинок, умови для праці, ділові стосунки, санітарно-гігієнічні умови, зручність у використанні особис- тих речей, зовнішній зв’язок тощо.

Водночас, номер є головним виробничим приміщенням готелю, тому важливе значення має його раціональне плану- вання згідно виробничої зручності використання. Раціональ- но спланований та забезпечений необхідним обладнанням номер відіграє суттєву роль у рентабельності готелю. Дотри- мання вимог щодо розмірів, структури функціональних при- міщень у номері відображається на його обслуговуванні, поточних витратах, амортизації, ремонті, найголовніше у за-

безпеченні комфортного перебування гостей — вирішальний фактор у презентабельності готелю.

У плануванні житлових номерів виділяються такі функці- ональні зони: житлова кімната, санвузол, передпокій, кухня (у номерах-апартаментах). Розташування функціональних зон у номері, їхня кількість, розміри визначаються його планува- льною композицією. Серед типового планування житлової кімнати, санвузла і передпокою виділяються такі варіанти:

— вхід у санвузол з житлової кімнати, без передпокою;

— вхід у санвузол з передпокою, санвузол загальний між

номерами;

— вхід у санвузол з передпокою, санвузол індивідуальний

для кожного номера. Цей варіант планування номерів най- більш поширений у готелях.

Житлові номери за кількістю житлових кімнат класифіку- ються на одно-, двох-, трьох-, багатокімнатні (номери-апар- таменти). Структура житлових кімнат залежить від їхньої місткості, категорії номера, рівня комфорту готелю і його спеціалізації. Наприклад, готелі зорієнтовані на прийом ту- ристів, які прибувають для відпочинку сім’ями (курортні, ту- ристські), повинні мати більшу частку двох- і багатомісних номерів, міські готелі для ділових клієнтів — одномісних но- мерів (додаток Г).

Однокімнатний  номер складаються  із житлової  кімнати,

передпокою і санвузла (в окремих номерах передпокій і сан- вузол можуть  бути  відсутніми).  За розмірами  однокімнатні

номери  можуть  бути:  одномісними  —  9–11  м2,  двохмісни- ми — 12–14 м2, трьохмісними — 15 м2, чотирьохмісними —

18 м2. У закладах розміщення готельного типу зорієнтованих

на прийом молоді, спортсменів проектуються номери-гурто-

житки на п’ять місць. Вони складаються з двох житлових кім-

нат із загальним передпокоєм і санвузлом. Згідно сучасних норм двохкімнатні номери з житловою площею 22 м2 і трьох- кімнатні — 40 м2  можуть бути одно- і двохмісними. Номери призначені для прийому значної кількості гостей повинні ма- ти площу у розрахунку 6 м2 на кожне додаткове місце (норми визначені для готелів 1–2 зірки).

Частка одномісних номерів у вітчизняних готелях стано- вить близько 30–50 \%, за кордоном — 60–80 \%, у курортних і туристських  готелях  частка  двомісних  номерів  становить

75–100 \% від загальної кількості номерів.

У зв’язку із значними сезонними коливаннями попиту на

готельні послуги, постійне співвідношення  одно- і двохміс-

них номерів, насамперед при значній частці одномісних, зу-

мовлює  ускладнення  розміщення  гостей  і  знижує  доходи.

В такому випадку доцільно проектувати однокімнатні номери

типу «дубль», розраховані на швидку зміну місткості номера

згідно попиту.

Двохкімнатний номер складається із спальні, вітальні, пе-

редпокою, санвузла (в окремих випадках двох). Санітарний

вузол може мати два входи — один у передпокій, другий —

у спальню.

Трьохкімнатний  номер  складаються  із  спальні,  вітальні,

кабінету, передпокою, одного або двох санвузлів.

Багатокімнатний номер (номер-люкс, номери-апартамен-

ти) можуть мати до 8 кімнат, у структурі передбачено декіль-

ка спалень, вітальня, кабінет, передпокій, гардеробна, кухня

(кухня-ніша), ванна, туалет. Особливо фешенебельні номери

у плануванні можуть бути дворівневими: на першому поверсі

розташовується  вітальня, кабінет, передпокій, кухня, санву-

зол, на другому — спальня і санвузол. Багатокімнатні номери

передбачені насамперед в апарт-готелях.

Багатокімнатні номери належать до представницького кла-

су і використовуються клієнтами із високими матеріальними статками — бізнесменами, політиками, які очікують у готелі

комфортних умов проживання з можливістю проведення ді- лових зустрічей і роботи. Їхня частка у структурі готелів не перевищує 10 \% номерного фонду.

З метою ефективнішого використання номерів-люкс і но- мерів-апартаментів з двох і більше номерів, їх сполучають дверима і отримують так звані номера-комплекси. Відповідно до попиту шляхом комбінування номери можна здавати по частинах,  наприклад,  як  однокімнатні  або  як  номери-люкс з різною кількістю кімнат, або як багатокімнатні апартаменти з 2–3 ізольованими входами із загального коридору.

Планувальна організація передпокою у готелях характери- зується незначними розмірами — 1–2 м2. В однокімнатних номерах  передпокій  виділяється  тільки  просторово,  двері у вітальню  не  використовуються.  Якщо  у  номері  відсутній

санвузол передпокій не проектується. У передпокої передба- чений простір для збереження верхнього одягу та особистих речей; за кордоном у передпокої іноді розміщують кухню- шафу або кухню-нішу.

У закладах розміщення рекреаційного типу, у номерах ви- діляються додаткові зони відпочинку: балкон, тераса, лоджія.

Планувальна  організація  санітарних  вузлів залежить  від категорії готелю. Згідно національного стандарту України щодо засобів розміщення, у готелях одна-, дві зірки, якщо ці заклади старої конструкції кількість номерів з повним санву- злом (умивальник, унітаз, ванна або душ) повинна становити

відповідно не менше 25 \% і 50 \%, у готелях вищої категорії санвузлом забезпечуються всі номери. У готелях одна-, дві зірки на кожному поверсі без санвузлів повинні бути один туалет, одна ванна (душова) на кожні п’ять номерів, але не менше ніж два туалети та дві ванни (душові) на поверх окре- мо для чоловіків та жінок.

Площа санвузла повинна бути достатньою для вільного переміщення та комфортною у використанні всього облад- нання і становить 2,4–4,6 м2. Повне санітарно-технічне облад- нання санвузла складається з ванни (душової кабіни), уми- вальника,  унітаза,  сушки  для рушників  і біде (для номерів

вищих категорій у закладах розміщення високої категорії).

Вхід у санвузол найчастіше забезпечується з передпокою, у багатокімнатних номерах окрім входу з передпокою перед-

бачається другий вхід із спальні. У номерах вищої категорії санвузол може бути розділений: зі спальні передбачений вхід у ванну, а з передпокою в туалет. Роздільне проектування санвузла характерне насамперед при дворівневому плануван- ні багатокімнатного номера.

У закладах розміщення сезонного функціонування (кем- пінг, туристська база), або розрахованих на короткотермінове перебування гостей (туристський притулок, хижа) структура санвузла у номерах або загального санвузла на поверсі може бути неповною. Неповний санвузол (душ, умивальник, унітаз або тільки умивальник і унітаз) у номерах повинні бути у роз- рахунку на 2–4 місця. Загальні санвузли проектують при знач- ній місткості номерів — спальних кімнат, які згідно сучасних

норм місткості розраховуються на туристську групу від 8 до

20–25 осіб.

Обладнання   житлових   номерів   у   готелях.Обладнання

житлових номерів — це організація внутрішнього простору

у номері, що повинна забезпечити комфортні умови прожи-

вання гостей і зручне обслуговування персоналом готелю. За-

гальний  комфорт  внутрішнього  простору  номера  включає

функціональний, екологічний і естетичний комфорт.

Функціональний  комфорт  реалізується  зручністю  вико-

ристання будь-якого приміщення у номері і здійснення усіх

функціональних  процесів життєдіяльності  людини — забез-

печення сну, харчування, відпочинку, особистої гігієни, діло-

вої зустрічі та ін. Зручність використання номера забезпечу- ється оптимальним набором меблів і устаткування.

Екологічний комфорт створюється оптимальними для ор- ганізму фізичними характеристиками внутрішнього простору номера — поєднання температури, вологості, дії сонячного проміння, повітряних потоків. Оптимальні екологічні умови створюються системами інженерно-технічного забезпечення: опалення, кондиціонування повітря, вентиляції, сонцезахис- них гардин, жалюзей тощо.

Естетичний комфорт створюється гармонійністю наочно- просторового оточення, досягненням цілісності і узгодження всіх елементів  — дизайну меблів, використання  декоратив-

них засобів інтер’єру, колірної гами, оздоблення поверхонь, озеленення та ін.

Меблювання житлових  номерів. В обладнанні  житлових номерів визначальну функції має меблювання. Технологічно доцільне меблювання номерів забезпечується згідно функціо- нального призначення меблів: меблі відповідати функціо- нальному  простору  номера,  бути  у  доцільній  комплектації для уникнення незручностей для клієнта і обслуговуючого персоналу, відповідати нормам стандарту якості та естетич- ного комфорту.

У номерах використовуються спеціальні готельні меблі, зокрема:  гарнітурні,  вмонтовані,  зблоковані,  навісні,  зі змі- ною конструкції. Використання спеціальних меблів зумовлює зменшення площі, яку вони займають, покращується естетич- не сприйняття номера, полегшується його використання і при-

бирання.

Меблювання номерів визначається категорією (рівнем ко-

мфорту), конструкцією та спеціалізацією  закладу розміщен-

ня. Рівень комфорту визначає  якість меблів, комплектацію,

їхні розміри.  Суттєво  впливає  на  меблювання  тип споруди

готелю — час її будівництва, архітектурно-планувальні особ-

ливості  у будівництві.  У готелях  старої  конструкції  примі-

щення номерів значно більших розмірів, планування відпові-

дає архітектурному стилю часу будівництва, у таких готелях

використовуються меблі певного стилю. У готелях підвище-

ного комфорту меблі підкреслюють фешенебельність закла-

ду,  обладнання  забезпечується  спеціальними  гарнітурними

меблями — спальними гарнітурами з шафами для суконь, трельяжем і кріслами, гарнітуром кімнати-вітальні з серван- том, кабінетним гарнітуром, м’якими меблями. Суттєву роль при розстановці меблів відіграє конструкція номерів: розта- шування дверних і віконних отворів, розміри простінок, вид системи опалення.

Особливості меблювання номерів необхідно враховувати заздалегідь, ще в процесі проектування споруди готелю, саме тоді розробляється схема розташування меблів і загального об- ладнання у номерах. В даному випадку важливо враховувати не тільки проблему розташування згідно вимог всього обладнання, водночас і створити максимальний комфорт для гостей.

Найбільш складними у меблюванні відзначаються одно- кімнатні номери. У таких номерах, з розмірами 9–18 м2, не-

обхідно забезпечити для гостей можливість сну, відпочинку, роботи, зберігання особистих речей, водночас повинен бути простір для вільного переміщення у номері гостей та обслу- говуючого персоналу.

У меблюванні житлової площі однокімнатного номера не- обхідно враховувати функціональний зв’язок меблів з місцем їхнього розташування у номері. Зокрема, робочий стіл пови- нен розташовуватись біля вікна, ліжко з правого боку по пе- риметру стіни, якщо двомісний номер — поздовжньо вздовж стіни або поряд торцем до правої стіни; зона відпочинку (кріс- ло і журнальний столик) навпроти дверей у зоні доброї огля- довості дверей; підставка для валізи біля дверей з лівого боку або біля робочого столу. Якщо у номері передбачений перед-

покій, у передпокої з лівого боку розташовується вішалка для верхнього одягу і головних уборів.

У двохкімнатному номері у меблюванні спальні викорис- товується односпальне або двоспальне ліжко, тумбочка біля ліжка, шафа. У вітальні розташовуються м’які меблі для від- починку, які забезпечують зручність у користуванні побуто- вими приладами, меблі для роботи — стіл і крісло, розташо- вуються біля вікна.

У трикімнатному номері, що складається з спальні, віталь- ні та кабінету, меблювання здійснюється аналогічно з двох- кімнатним номером, проте окреме розташування кабінету зу- мовлює необхідність його окремого меблювання. У кабінеті

окрім робочого стола розташовується  шафа або полиці для книг і м’яка частина для відпочинку. У вітальні додається обідній стіл із стільцями, у спальні — гардеробна.

Декоративне  оформлення інтер’єра. Окрім меблювання, загальний комфорт внутрішнього простору житлового номера забезпечується його декоративним оформленням. Гармонійне поєднання наочно-просторового оформлення, досягнення ці- лісності і узгодженості всіх компонентів створює ефект есте- тичного комфорту перебування у номері. Естетично доцільне декоративне оформлення номера пов’язується з колірною га- мою і оздобленням поверхонь, дизайном обладнання, декора- тивним оформленням деталей, освітлення, озеленення та ін.

Одним з найважливіших елементів інтер’єру номерів є ко- лірне  оформлення  приміщень  —  колір  пофарбування  стін,

використання колірного орнаменту, шпалер, дерев’яних па- нелей або драпірування, ліпнини в оформленні стін і стелі, покриття підлоги. У житловій частині готелів, що характери- зуються значною кількістю дрібних елементів необхідно про- думувати кожен елемент у використанні матеріалів і кольору. Матеріали для внутрішнього оздоблення номерів умовно по- діляються на два види — для оздоблення стін і підлоги.

В оздобленні стін у житлових номерах найчастіше вико- ристовуються фарбування однорідного кольору або з певним ніжним орнаментом, шпалери; у дорогих апартаментах вико- ристовуються дерев’яні панелі або драпірування. Сучасні підходи оформлення житлового інтер’єра пов’язуються з по- єднанням  різних  оздоблювальних  матеріалів,  що  зумовлює

досягнення в інтер’єрі різноманітності та зручності. Більш міцні матеріали використовуються для поверхонь активного використання, наприклад покриття стіни панеллю або ткани- ною у вузьких проходах, біля вішалок та ін.

Матеріали для оздоблення номерів мають бути міцними, характеризуватись високою звукоізоляцією і легко піддава- тись очищенню. Для м’яких меблів найчастіше використову- ються фактурні або гладкі однотонні за забарвленням ткани- ни без малюнків і орнаментів, що оптимально відповідають загальному оформленню та догляду. Килимове покриття, на- самперед з орнаментом, збагачує колірне оформлення, вико- нує функції звуко- і теплоізоляції. Килими та килимові доріж-

ки широко використовуються у номерах, у номерах високої категорії комфорту вони є невід’ємною складовою у вітальні, спальні. У готелях рекомендовані для використання ворсові та петельні килими.

Важливим елементом інтер’єру номерів є світло і освіт- лення. Освітлення у готелях повинно створювати комфортні умови проживання для гостей, сприяти ефективному обслу- говуванню номерів. Окрім загального освітлення у номерах необхідно використовувати освітлювальні прилади для освіт- лення локальних зон — робочого стола, журнального столи- ка, ліжка, дзеркала, що забезпечує повноцінні умови для від- починку   та   роботи.   При   використанні   освітлювального

обладнання необхідно враховувати колірне оформлення при- міщення  —  оздоблення  стін,  підлоги,  стелі.  Суттєву  роль

в освітленні житлової частини готелю відіграє категорія но- мера. У номерах класу «люкс», апартаментах необхідно ви- користовувати декоративне освітлювальне обладнання, що доповнює загальний дизайн номера. До декоративних освіт- лювальних приладів належать торшери, підвісні світильники з декоративним розсіюванням і затемненням, настільні, на- стінні світильники.

У виборі світильників для загального освітлення номера необхідно враховувати такі фактори:

— освітлення номера повинно бути рівномірним без різ- ких контрастів яскравості;

— при  освітленні  номера  необхідно  враховувати  яскра- вість освітлення коридорів і холів, контраст яскравості і ко-

льору між приміщеннями загального користування і номером не повинен бути значним;

— в  освітленні  номерів  необхідно  враховувати  сонячну інсоляцію, що визначається орієнтуванням на сторони гори- зонту споруди готелю;

— при  недостатньому  освітленні  у  номері  створюється ефект пригніченого тонусу, дискомфорту; якщо освітлення занадто яскраве — видозмінюється кольорове сприйняття приміщення.

Розміщення освітлювального обладнання у номерах часто незручне у використанні. У його розміщенні необхідно вра- ховувати розташування основних функціональних зон — для

сну, відпочинку, роботи, тому для підключення світильників потрібно передбачити при проектуванні не менше трьох ро- зеток. Їх необхідно розмістити на поперечних стінах на від- стані не більше одного метра від зовнішньої і внутрішньої стіни номера.

В освітленні функціональних зон номера важливу роль ві- діграє забезпечення світловим обладнанням передпокою, ван- ної  кімнати  — найменше  забезпечених  сонячним  освітлен- ням. Ці приміщення забезпечуються загальним і локальним освітленням — у передпокої біля вішалки і дзеркала, у ванній кімнаті — біля дзеркала.

Важливу естетичну роль в оформленні житлових номерів

відіграють твори художнього мистецтва, скульптура, керамі- ка, декоративні елементи, озеленення.

Твори мистецтва — картини, скульптура, кераміка — атрибути  насамперед  готелів  високої  категорії  комфорту. У готелях категорії чотири-, п’ять зірок використання картин відомих місцевих художників — обов’язковий елемент деко- ративного оформлення номерів. Головним чином картини ви- вішуються у спальні, вітальні, у місцях з широким візуальним охопленням — над ліжком, біля робочого столу, зоні відпо- чинку. Керамічні вироби, скульптура доповнює інтер’єр у міс- цях з недостатнім заповненням простору номера, де іншим елементам інтер’єра недостатньо місця — у кутах, біля вікна, меблів у зоні рекреації. Стиль, кольорова гама, розміри творів мистецтва повинні гармонійно узгоджуватись з іншими еле- ментами інтер’єра — меблями, кольором, освітленням та ін.

Озеленення в інтер’єрі номерів — особливий компонент де- коративного оформлення, що виконує як естетичні, так і ути- літарні функції. Озеленення активно впливає на формування інтер’єру і є рівноцінним елементом з іншими видами оформ- лення номера. За допомогою озеленення можна підвищити ху- дожню виразність внутрішнього простору, удосконалити його функціональну організацію. Утилітарна функція рослин поля- гає у створенні сприятливого мікроклімату у приміщенні.

Включення озеленення в інтер’єр забезпечується створен- ням природних і штучних композицій. Декоративно-квіткові композиції  у  вазах  або  у  вазонах  найчастіше  доповнюють в інтер’єрі вітальні зону відпочинку, у спальні номерів-люкс

прийнято використовувати вазони.

В озелененні номерів необхідно дотримуватись  естетичної

цінності композиції, що забезпечується пропорційним співвідно-

шенням видів рослин, їхньою кольоровою гармонією, розташу-

ванням у номері. Важливим у використанні природних рослин

уникати квітів з різким запахом, рослин, що особливо алергенні

або контакт з якими шкідливий для життя і здоров’я гостей.

8.3.6. Функціональна і планувальна організація приміщень громадського призначення

Група приміщень громадського призначення у готелях ви- конує важливу соціальну і виробничу функцію — забезпечу- ють простір  для організації  процесу споживання  готельних

послуг, водночас тут здійснюється процес виробництва го- тельного продукту.

Приміщення громадського призначення у порівнянні з інши- ми функціональними приміщеннями характеризуються значни- ми розмірами, їхня місткість та структура залежить від загаль- них розмірів готельного закладу і профілю його діяльності.

Приміщення громадського призначення згідно функціональ- ного профілю поділяються на такі типи: харчування, розваг, торгівлі, спортивно-оздоровчі, видовищ, туристко-пізнаваль- ні, побутові. Незалежно від функціонального типу громадсь- ких приміщень їхній простір чітко поділений на простір для обслуговування — найбільш важливий у технологічному процесі і простір для споживання послуг — важливий у за-

безпеченні соціальних функцій. Функціональний характер кожного процесу зумовлює формування просторової органі- зації громадських приміщень.

У планувальній організації кожного типу приміщень гро- мадського призначення згідно значення простору у їхньому функціонуванні, виділяється основний, додатковий і допоміж- ний простір. Основний простір характеризується найбільши- ми розмірами і найтривалішим з поміж інших перебуванням гостей, високим рівнем комфорту. У структурі приміщень основного простору належать зал ресторану, глядацький зал, плавальний басейн та ін.

Додатковий  простір підвищує  загальний комфорт обслу-

говування,  виконує  рекреаційну  функцію,  наприклад  фойє у глядацький  залі,  аванзал  —  у  ресторані.  У  допоміжному просторі розташовуються технічні засоби, які забезпечують комфортне середовище в основному і додатковому просторі і виробничий процес підприємств громадського призначення.

Приміщення громадського харчування у плануванні готель- них закладів можуть розташовуватись в одному об’ємному про- сторі споруди (готель «Дніпро» у Києві, «Гранд-Готель» у Льво- ві), виділятись в окремий блок, розташований горизонтально сумісно із готельним закладом — блочне планування (готель

«Салют» у Києві»), або розташований в окремій споруді біля готелю. Осібне розташування підприємств громадського харчу-

вання характерне насамперед для готельних комплексів, засобів оздоровлення  і відпочинку розташованих  у курортних  зонах,

туристських центрах, що характеризуються значною місткістю і складною структурною  організацією.  Приміщення  громадсь- кого харчування в одній споруді готельного підприємства най- частіше розташовуються на першому поверсі.

У плануванні готелів приміщення громадського харчуван- ня виділяється два важливих планувальних елементи: при- міщення з обслуговування і виробничі приміщення. Примі- щення з обслуговування споживачів гастрономічних послуг представлені групою торгових приміщень — залою рестора- ну, кафе, бара, їдальні. У сучасних готельних закладах висо- кого рівня комфорту передбачені всі типи торгових залів — ресторан з банкетною залою, обідня зала, бари — нічний, денний, на поверхах, кафе самообслуговування та ін.

Приміщення виробничого профілю виконують функції простору для обслуговуючого персоналу, забезпечують тех- нологічні  зв’язки  у виробничому  процесі  приготування  їжі і зв’язок з групою приміщень обслуговування. Група вироб- ничих приміщень представлена цехами з приготування їжі, сервірування, мийкою. Ці приміщення мають тісний техноло- гічний і функціональний зв’язок з групою складських примі- щень. Складські приміщення для забезпечення ефективної взаємодії у виробничому процесі з приміщеннями вироб- ничого призначення розташовуються сумісно з ними або на незначній відстані, часто у цокольному поверсі. Складські приміщення  повинні  забезпечуватись  зручними  під’їзними

шляхами зі сторони внутрішнього двору.

Група  складських  приміщень  призначена  для  зберіган-

ня продуктів  харчування,  обладнання,  витратних  матеріалів

і представлена  коморами  зберігання  овочів,  фруктів,  напів-

фабрикатів, приміщеннями з морозильними камерами та ін.

Окрему категорію у групі приміщень харчування утворюють

адміністративно-побутові  приміщення  для  персоналу  і  тех-

нічні приміщення.

У сучасних готельних закладах підприємства громадсько-

го харчування окрім основної функції — послуг харчування,

використовуються   для  відпочинку,   проведення   зустрічей,

розваг. Структура приміщень залежить від рівня комфорту,

розташування і профілю готельного закладу. У готелях висо- кого рівня комфорту типові у структурі ресторани національ-

ної кухні, нічні ресторани, концертні ресторани, експрес-ка- фе, кафе-кондитерські, чайні та ін.

В урізноманітненні послуг з харчування виділяється три напрями: розвиток підприємств розважального харчування, орієнтація на швидке і дешеве обслуговування (кафе самооб- слуговування, «чергове меню», кофі-шоп та ін.), можливість швидкої трансформації зали обслуговування. У планувальній організації зони обслуговування значний вплив мають особ- ливості структури приміщень підприємства харчування, внут- рішні комунікації, планування входу, приміщень розподілу людських потоків, входу до додаткових і допоміжних примі- щень, приміщень виробничого призначення і зберігання ви- робничих ресурсів.

Важливу роль у плануванні зони обслуговування відіграє її зв’язок із прилеглою до готелю територією. Зв’язок може здій- снюватись через відкриття території, що здійснюється шляхом включення прилеглої території, безпосереднього її викорис- тання у функціонуванні зали обслуговування, або ізоляція від зовнішнього простору. Візуальне включення прилеглої тери- торії, що характеризується естетичною привабливістю, здійс- нюється шляхом використання суцільного осклення зали рес- торану. Використання прилеглої території у функціонуванні зали  обслуговування  здійснюється  через  обладнання  входу у прилеглий  внутрішній  дворик,  його  озеленення,  створення гідрооб’єктів,  обладнання  під  літні  кафе  та  ін.  Ізоляція  від

прилеглої території використовується головним чином для ба- нкетних залів, нічних ресторанів, нічних вар’єте та ін.

Приміщення розважального  й інформаційно-пізнавального обслуговування у  плануванні  готельних  споруд  найчастіше розташовані в одному об’ємно-планувальному просторі при- міщень, можуть бути зблоковані або розташовуватись в окре- мій споруді. Часто розважальні й інформаційно-пізнавальні приміщення розташовані сумісно або у структурі приміщень громадського харчування, туристсько-спортивного призна- чення і композиційно їх доповнюють.

Структура приміщень розважального й інформаційно- пізнавального  обслуговування  залежить від місткості,  рівня

комфорту, спеціалізації, розташування готелю. Найбільш ти- повими у готелях є різнофункціональні  зали — конференц-

зали, універсальні, виставкові спортивні, танцювальні та ін.; клуби — дискоклуб, казино, кегельбан, більярд, ігрові клуби тощо; холи, тераси, павільйони.

Універсальні зали — приміщення громадського призна- чення, розраховані на значну кількість відвідувачів і викори- стовуються для проведення нарад, урочистих зустрічей, лек- цій, прес-конференцій, демонстрації кінофільмів, спортивних змагань та ін. Важлива особливість універсальних залів сто- сується можливості їхньої трансформації із зміною кількості і місткості  приміщень  шляхом  використання  розсувних  або складчастих перегородок.

Кегельбани — заклади, що призначені для ігри в боулінг, що характерні для готелів високого рівня комфорту. Кегель-

бани часто суміщають в одному приміщенні послуги з харчу- вання (надаються в барі) та відпочинок.

В окремих готелях, зорієнтованих на спортивно-розва- жальний напрямок діяльності, кегельбани виконують функції клубних установ. Окрім значної кількості доріжок для пробі- гу куль та автоматів для подачі куль і розстановки кеглів. Суміщення послуг харчування і відпочинку, кегельбани ком- позиційно поєднуються з ігровими кімнатами для більярду, іншими спортивно-розважальними видами відпочинку, сау- ною, басейном, зимовим садом та ін.

У плануванні готелів кегельбан найчастіше розташовуєть- ся в групі приміщень громадського  призначення  на нижніх

поверхах,  в  окремих  випадках  на  поверховому  холі,  або в окремій споруді в комплексі з іншим закладом спортивно- розважального призначення.

Казино — основна композиційна ігрова азартно-розва- жальна ланка спеціалізованих готелів, насамперед високого рівня комфорту, готельних комплексів розташованих у куро- ртних зонах зорієнтованих на організацію азартних ігор, роз- ваг і відпочинку.

У готелях казино утворює окрему організаційну і плану- вальну ланку. Основним приміщенням у планувальній струк- турі казино є ігрові зали (ігрових автоматів, ігри в карти, на- стільних  ігор  —  рулетка,  зал-тоталізатор),  що  спеціально

обладнані для проведення ігор — в певному порядку розта- шовані ігрові столи з місцями для відвідувачів і робочим міс-

цем круп’є. В ігровій залі також розташовується каса для проведення грошових розрахунків з клієнтами, зона відпо- чинку, бар, в окремих казино — барна стійка. У структурі ка- зино виділяється вестибюль у структурі якого виділяється гардероб, санвузол, каса продажу вхідних квитків, пост спів- робітників безпеки казино. Серед службових приміщень ви- діляється кімната відпочинку для круп’є, співробітників без- пеки, кімната, де зберігається сейф.

Розміри ігрової зали у казино визначаються насамперед кількістю  ігрових  столів,  в розрахунку  15–20  м2  для столу ігри в блекджек і 20–25 м2  — ігри в рулетку, наявність зони відпочинку з розмірами 20–25 м2, каси 5 м2. Таким чином, найменші розміри ігрової зали становлять 75–100 м2.

Казино у плануванні готелів розташовується в комплексі з іншими  громадськими  приміщеннями  в  одній  споруді  на першому-другому поверсі, або рідше в окремо розташованій споруді готельних комплексів з необхідним обладнанням прилеглої території — під’їздним шляхам, стоянкою та ін.

У профільних  готелях — казино відіграє провідну роль. У таких  закладах  казино  характеризується  індивідуальною організаційно-функціональною структурою управління, уріз- номанітненою структурою приміщень, композиційним до- повненням інших профільних спортивно-розважальних під- приємств: тенісні корти, поля для гольфу, басейнами для купання, можливістю займатись зимовими видами спорту.

У готелях туристського і курортного типу, менше серед інших типів засобів розміщення, у структурі виділяються приміщення туристсько-спортивного профілю. Туристсько- спортивні приміщення активного відпочинку згідно особли- востей функціонування поділяються на спортивно-оздоровчі, спортивно-тренувальні і туристсько-спортивні.

У  курортних  готелях,  закладах  розміщення  соціального і комерційного типу, зорієнтованих на надання послуг відпочи- нку і оздоровлення, у структурі формуються групи приміщень спортивно-оздоровчого призначення, насамперед відкриті спор- тивні споруди, басейни, тенісні корти, гольф-поля, універсальні і  полі функціональні  майданчики  і зони. Для закладів розмі-

щення туристського типу характерні приміщення спортивно- тренувального і туристсько-спортивного призначення.

У групі спортивно-оздоровчих приміщень найбільш типо- ві басейни і водні атракціони. Водні басейни згідно характеру спортивно-оздоровчого призначення поділяються на пла- вальні, плескальні, спортивні; згідно розташування — від- криті і закритого типу (розташовані у закладі розміщення).

Плавальні басейни — демонстративний тип спортивно- оздоровчих приміщень, важливий елемент прилеглої терито- рії майже усіх курортних готелів та інших типів готелів висо- кого рівня комфорту. Вони характеризуються правильною геометричною формою — квадратною, прямокутною, мають глибину 0,9–1,07 м.

Плескальні басейни призначені для відпочинку з водними розвагами, для них характерна довільна форма, мають глиби-

ну 0,1–0,5 м. Часто у композицію плескальних басейнів включені штучні водоспади, водні гірки, штучні острови та ін. Спортивні басейни близькі за загальними параметрами до плавальних, відрізняються лише більшою глибиною — 1,2 м і більше, для басейнів із стрибками у воду.

У готелях високого рівня комфорту типові закриті басей- ни, що зблоковані з іншими приміщеннями на нижніх повер- хах, цокольному поверсі, в окремих випадках розташовані на верхніх поверхах (готель «Космос» у Москві — 10-й поверх,

«Хілтон-отель» у Сан-Франциско — 15-й поверх).

У структуру приміщень басейни включають переодягальні

з душем, санітарні, підсобні і технічні приміщення,  окрему

допоміжну категорію формують сауна, медичний кабінет, приміщення для масажних процедур, бар.

Сауна охоплює окремий блок приміщень, що складається з переодягальні, душової, парної, приміщення для масажу, санвузла, кімнати відпочинку, міні-басейна, в окремих випа- дках з міні-бару.

Приміщення туристсько-спортивного призначення характе- рні для закладів розміщення зорієнтованих на прийом осіб, які займаються активним туризмом. Структура приміщень визнача- ється типом закладу розміщення і особливостями використання природного ландшафту. Тип закладу розміщення (туристський готель, ботель, ротель та ін.), його профіль зумовлює вид пос-

луг — інструктаж, тренування, послуги з прокату, збереження і обслуговування згідно профілю спеціалізації й інвентаря.

Для сучасних засобів розміщення туристського типу у пла- нуванні приміщень необхідно враховувати фактор сезонного попиту на послуги. У плануванні важливо передбачити ком- плекс приміщень для організації зимових видів спорту — прокату лиж, їхнього ремонту, зберігання і блоку приміщень для  туристського  обслуговування  в  літній  сезон  —  примі- щень для прокату, зберігання, сушіння і ремонту туристсько- го спорядження. Ці приміщення розташовуються в окремому блоці першого поверха і композиційно повинні бути близь- кими до приміщень вестибюля і прилеглої території з інфра- структурним забезпеченням спортивно-оздоровчого туризму — лижних трас, витягів, трас для бобслея, піших, велосипедних, кінних стежок та ін.

У засобах розміщення туристського типу функціонально необхідними є приміщення для проведення інструктажу, спе- ціальні майданчики для навчання техніки певних видів туризму, безпеки на туристському маршруті. Важливими є приміщен- ня для надання медичної допомоги — ізолятор з необхідним приміщенням, травмпункт, медпункт.

У курортних засобах розміщення лікувально-оздоровчого профілю (санаторії, профілакторії), в окремих готельних комп- лексах обов’язковими у структурі є лікувально-діагностичні приміщення — лікувальні кабінети, кабінети медичного пер- соналу, відділення бальнеотерапії, діагностичні приміщення, спеціалізовані  лікувально-діагностичні  приміщення  для ліку-

вання різних видів захворювань. У курортних рекреаційних закладах типові у структурі спеціальні споруди і обладнання для кліматолікувальних процедур: солярії, аерарії, аеросолярії.

Солярії — це спеціально обладнаний майданчик для ліку- вання сонячним промінням.

Аерарії — обладнані майданчики, тераси у споруді, веран- ди біля будівлі, відкриті павільйони, альтанки для тривалого використання лікувального ефекту повітря.

Аеросолярій — комплекс приміщень у лікувальному відді- ленні спеціально обладнаних для лікування сонячним про- мінням і повітрям: майданчики для використання сонячних променів, критий майданчик для лікування повітрям, душо-

вий павільйон із сонценагрівальними душами, медичний павільйон з кабінетом лікаря, медсестри, обслуговуючого пер-

соналу, метеорологічний (актинометричний) пункт для спо- стереження за станом атмосфери і води.

У бальнеологічних курортних центрах у структурі сана- торно-курортних засобів типові водо-, грязеоздоровниці, від- ділення гідротерапії, закриті басейни з мінеральною водою, сауна тощо. У курортних готелях значним попитом користу- ються зали лікувальної фізкультури, приміщення спортивно- оздоровчого призначення — тренажерні, гімнастичні зали.

Приміщення торгово-побутового призначення забезпечу- ють клієнтів засобів розміщення товарами і послугами, що задовольняють біологічно необхідні, культурно-естетичні по- треби гостей і відвідувачів, урізноманітнюють їхній відпочи- нок. У готелях побутові приміщення представлені  перукар-

нями, майстернями дрібного ремонту одягу, взуття, пунктами прийому і прання білизни, хімчисткою, пунктами прокату то- варів культурно-побутового, в окремих готелях спортивного призначення, пунктами фотодруку та ін. У структурі торгових приміщень виділяються магазини, кіоски з продажу періодич- них видань, тютюнових виробів, сувенірів, косметичних, пар- фумерних виробів, у готелях високої категорії — ювелірні, спортивні, магазини з продажу квітів.

Послуги у приміщеннях торгово-побутового призначення за- собів розміщення можуть надаватись лише клієнтам, в інших — з метою підвищення рентабельності — і відвідувачам готелю.

Торгові приміщення у плануванні готелів найчастіше згру-

повані у блоки, розташовуються на першому поверсі і компози- ційно доповнюють приміщення вестибюля, в окремих випадках приміщення  громадського  харчування,  побутові  приміщення. У планувальній композиції першого поверха торгові приміщен- ня можуть мати внутрішній і окремий зовнішній вхід.

У торгових комплексах сформованих із значної кількості профільних підприємств — універмаги, магазини, кіоски, тор- гові галереї, що виконують головну роль, засоби розміщення виконують допоміжну роль, наприклад готель у структурі ринку «Південний» (Львів).

Побутові  приміщення  характерні  для  готелів  середньої і значної  місткості,  насамперед  високого  рівня  комфорту.

Найбільш типовими є перукарні та косметичні салони, що розташовуються на першому поверсі у групі приміщень вес-

тибюля, рідше інших поверхах. Ці приміщення доцільно роз- ташовувати у вузлових пунктах переміщення клієнтів готелю і водночас планування входу повинно бути зручним для до- ступу ззовні для відвідувачів.

У готелях значної місткості у структурі побутових примі- щень передбачені пральні, хімчистка, майстерні з дрібного ремонту одягу і взуття, частково побутові функції виконують приміщення персонального обслуговування гостей — масаж- ний кабінет, салон моди, салон краси.

У плануванні готелю виробничі приміщення побутового об- слуговування найчастіше розташовуються у цокольному повер- сі, групі громадських приміщень першого поверха, в окремій споруді.  У  розташуванні  пральні  і  хімчистки  необхідно  пе-

редбачити зручний зв’язок з вантажним ліфтом і службовим входом у готель, унеможливити  перехрещування  руху гостей і обслуговуючого персоналу у виробничому процесі. У малих і середніх  за місткістю  готелях  сьогодні  типове  і економічно доцільне обладнання міні-пралень з використанням пральних машин невеликого об’єму і засобами швидкої сушки білизни.

Питання для контролю

1.  Назвіть  головні  чинники  формування  архітектурних  типів споруд готелів.

2.  Назвіть та охарактеризуйте головні типи планування споруд готелів.

3.  Охарактеризуйте головні типи приміщень у готелях.

4.  Проаналізуйте  особливості  архітектури  входу  у  готель  та

структуру прилеглої до споруди готелю території.

5.  Назвіть і дайте коротку характеристику головних функціона-

льних типів приміщень вестибюльної групи у готелях.

6.  Проаналізуйте структуру планування і функціональну орга-

нізацію приміщень громадського призначення у готелях.

7.  Охарактеризуйте  функціональну  і планувальну  організацію

житлового поверха у готелях.

8.  Назвіть особливості планувальної і функціональної організа-

ції житлового номера у готелях.

9.  Дайте характеристику меблювання, декоративного оздоблен-

ня номерів у готелях.