6.2. організація та функції адміністративно- управлінської служби у готеляхАдміністративно-управлінська служба у готелях забезпе- чує організацію управління всіма структурними ланками го- тельного комплексу, приймає загальні рішення щодо його функціонування — вирішення проблеми фінансового і кадро- вого забезпечення, модернізації підприємства, корпоративних стосунків, визначення напрямків діяльності та ін. Управління готельним підприємством здійснює група ке- рівників, які наділені різними повноваженнями. Найвищими повноваженнями наділений керівник підприємства, він коор- динує роботу менеджерів окремих напрямків, які у свою чер- гу координують роботу менеджерів окремих служб (відділів), менеджери служб контролюють виробничий процес неуправ- лінських кадрів — обслуговуючого персоналу. Таким чином, у ієрархічній піраміді управління від вищого рівня до нижчо- го кількість управлінського персоналу збільшується, водно- час зменшуються і повноваження з управління і зростають виконавські функції. Вищий рівень управління підприємством представлений його власником і генеральним директором, які приймають рішення загального стратегічного характеру. Власником го- телю може бути приватна особа або корпорація. У готелях — акціонерних товариствах, генеральний директор обирається загальними зборами акціонерів. Власник готелю або генеральний директор здійснює: — управління всією господарською діяльністю готельного підприємства; — несе відповідальність за затвердження бюджету готелю; — визначає стратегічні напрямки діяльності, які передба- чають орієнтацію на певний сегмент туристичного ринку; — впроваджує і дотримується єдиної політики організації праці та інших функцій, зокрема експлуатації, збуту, дотри- мання норм і правил з охорони праці, підвищення кваліфіка- ції кадрів, дотримання стандартів якості та ін.; — періодично здійснює перевірку і оцінку технічного ста- ну готельного підприємства; — користується всіма видами банківських послуг, зокрема кредитами, відкриває та розпоряджається рахунками, підпи- сує чеки на отримання готівки та ін.; — має право позову і відповіді на суді, а також представ- ляє готель в усіх адміністративних установах; — підписує угоди, зобов’язання, доручення; — приймає рішення щодо системи тарифів, розрахунків із клієнтами. У великих готельних підприємствах, що характеризуються складним технологічним процесом, виникає необхідність по- стійного контролю з боку адміністрації, тому виділяється по- сада виконавчого директора, який здійснює управління за відсутності власника або генерального директора. У готельних комплексах, насамперед із значною часткою іноземного капіталу, управління може здійснюватись через виконавчий комітет. У виконавчий комітет входять керівники головних функціональних підрозділів — служби прийому та розміщення, комерційної, обслуговування номерів та інших, які вирішують загальні завдання, згідно їхнього функціональ- ного профілю. У структурі управління великих готелів може виділятись 5–6 заступників генерального директора — директор з роз- міщення, директор з маркетингу, директор ресторану, фінан- совий і технічний директор. Ці керівники представляють се- редній рівень управління і забезпечують реалізацію політики готелю, розробленої вищими керівниками, відповідають за виконання завдань у функціональних підрозділах, заступники директора у готелях наділені значними повноваженнями, ма- ють широке коло обов’язків, окрім загальних технологічних завдань вирішують проблеми обслуговування і задоволення потреб гостей. Директор з розміщення координує роботу менеджерів служби бронювання, прийому та розміщення, обслуговування номерів, менеджера з обслуговування. Він забезпечує: — необхідний рівень обслуговування і утримання примі- щень згідно з категорією готелю; — приймає необхідні заходи з максимального збільшення доходів від використання номерів; — здійснює контроль за витратами на виробничі потреби підпорядкованих служб; — забезпечує відповідність згідно стандартів зовнішнього вигляду і вимог особистої гігієни всього обслуговуючого пер- соналу; — здійснює регулярну перевірку стану номерів готелю, коридорів, холів та інших приміщень, що використовуються гостями, з метою дотримання належного стану згідно вироб- ничих вимог; — щоквартальну інвентаризацію і складає замовлення на необхідні у використанні ресурси; — реагує на скарги гостей стосовно функціонування під- порядкованих служб, приймає заходи щодо локалізації конф- ліктних ситуацій з гостями та серед персоналу; — відповідальність за впровадження і програму підви- щення кваліфікації у контрольованих службах; — здійснює управління черговими денної і нічної зміни, щоденно аналізує їхню звітну документацію. Технічний директор забезпечує контроль роботи інженер- но-технічної служби. Головна функція пов’язана з коригу- ванням заходів забезпечення експлуатації будівлі і обладнан- ня згідно із встановленими стандартами. Фінансовий директор контролює роботу фінансової і ко- мерційної служби готелю. Функції управління фінансового директора пов’язані з: — розробкою фінансової стратегії готельного підприємст- ва на довготривалий період — важливої складової загальної стратегії економічного розвитку підприємства; — створенням організаційних структур, що забезпечують прийняття і реалізацію управлінських рішень у різних напрям- ках фінансової діяльності готельного підприємства; — здійсненням аналізу різних аспектів фінансової діяль- ності готелю з поглибленим аналізом окремих фінансових операцій і фінансових результатів діяльності філіалів та відокремлених підрозділів готелю, узагальнення резуль- татів діяльності готелю в цілому і в розрізі окремих нап- рямків; — забезпеченням планування фінансової і комерційної ді- яльності готелю згідно основних напрямків діяльності різни- ми структурними підрозділами; — здійсненням ефективного контролю за реалізацією при- йнятих управлінських рішень. Директор з маркетингу здійснює управління відділом конг- ресового обслуговування, відділу реклами. Його основні функ- ції пов’язані з: — аналізом стану ринку готельних послуг; — пошуком можливостей виходу на нові ринки, пошук і відпрацювання каналів просування готельних послуг; — оцінка потенціалу основних ринкових сегментів; — дослідження споживчого попиту з метою виявлення найбільш перспективних готельних послуг; — отримання, обробка і систематизація інформації про клієнтів готелю; — формування бази даних про клієнтів згідно демогра- фічних даних, характеристик соціального стану, географічної ознаки; — аналіз діяльності готелю і його основних конкурентів згідно рівня середньорічного, сезонного заповнення, середніх цін, якості послуг; — робота зі створення та підтримки електронного сайту, електронної реклами й засобів бронювання; — планування маркетингової діяльності, складання рек- ламних програм. |
| Оглавление| |