Господарське право України - Навчальний посібник (Несинова С. В., Воронко В. С., Чебикіна Т. С.)

Тема 8. ліцензування окремих видів господарської діяльності

8.1. Ліцензування  окремих  видів  господарської  діяльності  як  умова здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання.

8.2. Порядок  отримання  ліцензії,  переоформлення  та  отримання дублікату ліцензії.

8.3. Відповідальність за правопорушення у сфері ліцензування госпо- дарської діяльності.

8.1. ліцензування окремих видів господарської діяльності як умова здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання

У деяких випадках, передбачених Законом, сам по собі факт дер- жавної реєстрації недостатній для заняття окремими видами діяльності, потрібне також отримання ліцензії.

За декілька років, що пройшли з того моменту, коли вперше був визначений перелік ліцензованих видів діяльності, що включав спочат- ку лише 11 видів діяльності, він був збільшений у багато разів (до 112). Останнім часом цей перелік скорочений приблизно до 60, проте все ж таки більш ніж в 5 разів перевищує первинний перелік та постійно змі- нюється.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює ліцензуван- ня, є Закон України «Про ліцензування певних видів господарської ді- яльності» від 01.06.2000 р.

Дія Закону «Про ліцензування...» розповсюджується на всіх суб’єктів господарювання. Ліцензування банківської діяльності, зовніш- ньоекономічній діяльності, ліцензування каналів мовлення, ліцензуван- ня у сфері електроенергетики і використання ядерної енергії, ліцензу- вання у сфері інтелектуальної власності здійснюється згідно із законами, які регулюють відносини в цих сферах.

ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право лі- цензіата на проведення вказаного в ньому виду господарської діяльнос- ті протягом певного терміну за умови виконання ліцензійних умов.

ліцензування – видача, переоформлення і анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ і ліцензійних реє- стрів, контроль за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпо- ряджень про ліквідацію порушень законодавства у сфері ліцензування.

 

Суб’єктами відносин, що виникають у зв’язку з ліцензуванням, є, з одного боку, суб’єкт господарювання, а з іншого – орган ліцензування. орган ліцензування – орган виконавчої влади, визначений Кабіне-

том Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий ор- ган місцевих рад щодо ліцензування певних видів господарської діяль- ності.

Основними принципами державної політики у сфері ліцензування є:

– забезпечення рівності має рацію, законних інтересів всіх суб’єктів

господарювання;

– захист має рацію, законних інтересів, життя і здоров’я громадян;

– захист навколишнього природного середовища і забезпечення

безпеки держави;

– встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської

діяльності на території України;

– встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності,

що підлягають ліцензуванню.

Ліцензійні умови визначені в Законі двояким чином. Так, у ст. 1 ЗУ

ліцензійні умови визначені як встановлений з урахуванням вимог зако-

нів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеці-

альних вимог, обов’язкових для виконання при проведенні видів госпо-

дарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

8.2. порядок отримання ліцензії, переоформлення та отримання дублікату ліцензії

Суб’єкт господарювання, який має намір проводити певний вид лі- цензійної господарської діяльності, звертається у відповідний орган лі- цензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про дер- жавну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності або копія довід- ки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств і організа- цій України, завірена нотаріально або органом, який видав оригінал до- кумента.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб’єктів господа- рювання інші документи, не вказані в Законі.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

– заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

– документи оформлені з порушенням вимог Закону.

Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник по-

відомляється у письмовій формі з вказівкою підстав залишення заяви

про видачу ліцензії без розгляду в 10-денний термін.

 

Після усунення причин, що є підставою для винесення ухвали про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може по- вторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому Законом.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі в строк не пізніше 10 робочих днів з дати надходжен- ня вищезгаданих документів, якщо інше не встановлене спеціальним законом.

Повідомлення про ухвалення рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії прямує заявникові у письмовій формі протягом

3 робочих днів з дати ухвалення відповідного рішення.

підставами для ухвалення рішення про відмову у видачі ліцен-

зії є:

 

1) невірогідність даних в документах, представлених заявником,

для отримання ліцензії;

2) невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцен-

зійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, вказа-

ного в заяві.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовір-

них даних в документах, представлених заявником, про видачу ліцензії,

суб’єкт господарювання може подати в орган ліцензування нову заяву

про видачу ліцензії не раніше ніж через 3 місяці з дати ухвалення рішен-

ня про відмову у видачі ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника

ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності,

вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб’єкт господарювання може по-

дати в орган ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення

причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржене в судо-

вому порядку.

термін дії ліцензії на проведення певного виду господарської ді-

яльності встановлюється КМУ за поданням спеціально уповноважено-

го органу з питань ліцензування, але не може бути менше 3 років. В

ухвалі КМУ «Про термін дії ліцензії на ведення певних видів господар-

ської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» від

29.11.2000 р. № 1755 встановлено, що термін дії ліцензії на ведення ді-

яльності за поданням послуг радіозв’язку (з використанням радіочастот)

складає 10 років, за поданням послуг телефонного зв’язку (окрім відом-

чих об’єктів) – 15 років, з технічного обслуговування мереж телерадіо-

мовлення – 5 років. Таким чином, у вказаній ухвалі КМУ вказані як за-

гальний термін дії ліцензій (3 роки), так і спеціальні терміни, встановлені

для деяких вищеназваних видів підприємницької діяльності.

 

Видача ліцензії на термін менший 3 років або відмову в продо- вженні терміну ліцензії дають суб’єктові підприємництва право зверну- тися до суду або господарського суду за захистом своїх інтересів

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом лі- цензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом лі- цензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відпо- відної адміністративно-територіальної одиниці.

Для кожної філії, кожного відособленого підрозділу ліцензіата, які проводитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним лі- цензії, орган ліцензування видає ліцензіату завірені ним копії ліцензії, які підтверджують право філії або іншого структурного підрозділу ліцен- зіата на проведення певного виду господарської діяльності.

За видачу копії ліцензії стягується плата у розмірі 1 неоподаткову- ваного мінімуму доходів громадян. Плата за видачу копії ліцензії зара- ховується до Державного бюджету України.

У випадку якщо ліцензіат має намір проводити вказаний в ліцензії вид господарської діяльності після закінчення терміну її дії, він повинен отримати нову ліцензію в порядку, встановленому справжнім Законом. Нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше останнього ро- бочого дня дії раніше виданої ліцензії.

Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридич- ній або фізичній особі для проведення господарської діяльності.

плата за ліцензію – це разовий платіж, що вноситься суб’єктом господарювання за отримання ліцензії. Плата за видачу ліцензій вно- ситься після ухвалення рішення про видачу ліцензії.

підставами для переоформлення ліцензії є:

1) зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменуван-

ня не пов’язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, ім’я та

по-батькові фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності;

2) зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживан-

ня фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності;

3) зміни, пов’язані з проведенням ліцензіатом певного виду госпо-

дарської діяльності.

У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат

зобов’язаний протягом 10 робочих днів подати органу ліцензування за-

ява про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає пере-

оформленню, і відповідними документами або їх нотаріально завірени-

ми копіями, які підтверджують вказані зміни.

Орган ліцензування протягом 3 робочих днів з дати надходження

заяви про переоформлення ліцензії і документів, що додаються до ньо-

 

го, зобов’язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, вказаних в заяві про переоформлення ліцензії.

Термін дії переоформленої ліцензії не може перевищувати терміну дії, вказаного в ліцензії, яка переоформлялася.

За переоформлення ліцензії стягується плата у розмірі 5 неоподат- ковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за переоформлення лі- цензії зараховується до Державного бюджету України.

Ліцензіат, який подав заяву і відповідні документи про переоформ- лення ліцензії, може проводити свою діяльність на підставі довідки про прийом заяви про переоформлення ліцензії на проведення певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування при подачі заяви про переоформлення ліцензії.

Підставами для видачі дубліката ліцензії є:

– втрата ліцензії;

– пошкодження ліцензії.

У разі втрати ліцензії ліцензіат зобов’язаний звернутися в орган лі-

цензування із заявою про видачу дубліката ліцензії, до якого додаєть-

ся документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.

Якщо бланк ліцензії не придатний для користування унаслідок його по-

шкодження, ліцензіат подає також відповідному органу ліцензування

непридатну для користування ліцензію.

Термін дії дубліката ліцензії не може перевищувати терміну дії,

який указувався у втраченій або пошкодженій ліцензії.

Ліцензіат, який подав заяву і відповідні документи для видачі дублі-

ката ліцензії замість втраченої або пошкодженої, може проводити свою

діяльність на підставі довідки про подачу заяви про видачу дубліката лі-

цензії на проведення певного виду господарської діяльності, яка видаєть-

ся органом ліцензування при подачі заяви про видачу дубліката ліцензії.

Орган ліцензування зобов’язаний протягом 3 робочих днів з дати

отримання заяви про видачу дубліката ліцензії видати заявникові дублі-

кат ліцензії замість втраченої або пошкодженої.

За видачу дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої лі-

цензії стягується плата у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян. Плата за видачу дубліката ліцензії зараховується до Держав-

ного бюджету України.

8.3. Відповідальність за правопорушення

у сфері ліцензування господарської діяльності

Анулювання ліцензії є однією з поширених санкцій, вживаних Лі- цензійною палатою України.

 

Анулювання ліцензії – позбавлення ліцензіата органом ліцензуван- ня права на проведення певного виду господарської діяльності.

Ст. 21 ЗУ «Про ліцензування...» називає підстави її анулювання. Це:

1) заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

2) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов (по-

вторне порушення – здійснення ліцензіатом протягом терміну дії ліцен-

зії повторного порушення певних ліцензійних умов після застосування

санкцій за аналогічне порушення);

3) рішення про відміну державної реєстрації суб’єкта господарю-

вання;

4) нотаріально завірена копія свідоцтва про смерть фізичної осо-

би – суб’єкта підприємницької діяльності;

5) акт про виявлення недостовірних відомостей в документах, на-

даних суб’єктом господарювання для отримання ліцензії;

6) акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій

юридичній або фізичній особі для проведення господарської діяльності;

7) акт про встановлення факту ненадання у встановлений термін

повідомлення про зміну даних, вказаних в документах, що додаються

до заяви про видачу ліцензії;

8) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень лі-

цензійних умов;

9)  неможливість  ліцензіата  забезпечити  виконання  ліцензійних

умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.

Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії про-

тягом 10 робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання лі-

цензії, яке вручається ліцензіату з вказівкою підстав анулювання не піз-

ніше 3 робочих днів з дати його ухвалення.

Рішення про анулювання ліцензії вступає в силу через 10 днів з дня

його ухвалення.

Якщо  ліцензіат  протягом  цього  часу  подає  скаргу  в  експортно-

апеляційну раду, дія цього рішення органу ліцензування припиняється

до ухвалення відповідного рішення спеціально уповноваженого органу

з питань ліцензування.

Суб’єкт господарювання може отримати нову ліцензію на право

проведення господарської діяльності не раніше ніж через 1 рік з дати

ухвалення рішення органу ліцензування про анулювання попередньої

ліцензії у випадку, якщо вона була анульована на підставах вказаних в

пп. 2, 5, 6, 7, 8.

У практиці можливі випадки неправомірного застосування орга-

нами ліцензування такої санкції, як анулювання ліцензії. Для захисту

прав підприємців, які ущемляються в таких випадках, необхідна можли-

вість судового оскарження таких дій компетентних органів. У ст. 4 Зако-

ну «Про ліцензування...» вказано, що рішення про анулювання ліцензії

може бути оскаржене в судовому порядку.

 

питання для самостійного вивчення

1. Органи ліцензування в Україні.

2. Дотримання ліцензійних умов у філіях підприємства.

3. Вартість послуг щодо отримання ліцензії за окремими видами

господарської діяльності.

4. Види відповідальності за порушення порядку ліцензування.

тести для поточного контролю

8.1. На який із вказаних видів підприємницької діяльності не тре- ба брати ліцензію в Україні:

– пошук родовищ корисних копалин;

– виготовлення цінних паперів;

– торгівля морозивом;

– виробництво спортивної зброї.

8.2. Строк дії ліцензії за загальним правилом:

– строк дії не обмежений;

– не може бути меншим ніж 3 роки;

– становить 1 рік;

– визначається на розсуд органу, що видає ліцензію.

8.3. Для видачі дублікату ліцензії підставою є:

– утворення філії (відділення) або представництва;

– продовження дії ліцензії;

– переоформлення ліцензії;

– втрата або пошкодження ліцензії.

8.4. Якщо державний орган, який видав Вам ліцензію на певний вид діяльності, прийняв рішення про припинення її дії достроково, які Ваші дії?

– продовжуєте діяльність, одночасно подавши документи в арбі- тражний суд;

– не звертаєте на це уваги і продовжуєте свою діяльність;

– припиняєте свою діяльність;

– припиняєте свою діяльність, одночасно подавши документи до

господарського суду.

8.5. Для кожної філії, кожного відособленого підрозділу ліцензіа- та, які проводитимуть господарську діяльність:

– орган ліцензування видає завірені ним копії ліцензії;

– можна зробити копію ліцензії ліцензіата та завірити її нотаріально;

– необхідно отримати окрему ліцензію для кожного відокремлено-

го підрозділу.