Фінанси підприємств - Навчальний посібник (Непочатенко О. О.)

Тема 9. оцінка фінансового стану підприємства

Питання для вивчення

1. Фінансовий стан підприємства, методи його оцінки.

2. Показники оцінки фінансового стану підприємства.

3. Оцінка ліквідності підприємства.

4. Оцінка фінансової стійкості  підприємства.

5. Оцінка майнового стану підприємства.

6. Аналіз прибутковості підприємства.

7. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.

Основні терміни і поняття: акціонерний капітал; аналіз фі- нансового стану підприємства;  внутрішній аналіз; вертикальний аналіз; ділова активність підприємства; ліквідність підприємства; майновий стан підприємства;  методи фінансового аналізу; плато- спроможність підприємства; прибутковість підприємства; прийоми фінансового аналізу; фінансова стійкість; фінансовий стан; фінан- сова стабільність.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, сут- тєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фі- нансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспро- можності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємств за

 

виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний влас- ник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшен- ня прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об’єктивного аналізу фінансового стану підприємств. Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його плато- спроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Фінансовий стан підприємства враховують і банки,  розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан — це один з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємств Під фінансовим станом підприємства розуміють  рівень його забезпеченості відпо- відним обсягом фінансових ресурсів, необхідних  для здійснення ефективної господарської діяльності  та своєчасного здійснення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.

Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відобража- ють наявність,  розміщення і використання фінансових ресурсів.

В традиційній практиці аналізу фінансового стану існують певні прийоми й методи його здійснення.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

–   горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної по- зиції звітності з попереднім періодом;

–   вертикальний (структурний) аналіз — визначення струк- тури фінансових показників з оцінкою впливу різних факто- рів на кінцевий результат;

–   трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності  з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто осно- вної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінан- сових показників на перспективний період, тобто перспек- тивний прогнозний аналіз фінансового стану);

–   аналіз відносних  показників (коефіцієнтів) — розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різ- них форм звітності, визначення взаємозв’язків показників;

 

–   порівняльний аналіз — внутрішньогосподарський аналіз зве- дених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій),  а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та се- редніми показниками.

–   факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (роз- ділених  у часі) або стохастичних (що не мають певного по- рядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі  складові,  так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з’єднують  у загальний результативний показник.

Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства — об’єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей під- вищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів — можуть застосовуватися різні методи аналізу.

Методи фінансового аналізу — це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підпри- ємства.

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації ме- тодів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема. Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та фор- малізовані методи аналізу.

Неформалізовані  методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких ана- літичних взаємозв’язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи: експертних оцінок і сценаріїв, психологічні, морфологічні, порівняльні, побудови системи показників, побудови системи аналітичних таблиць. Ці методи характеризуються певним суб’єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні за- лежності, тобто методи: ланцюгових  підстановок, арифметичних різниць, балансовий, виокремлення ізольованого впливу факторів,

 

відсоткових чисел, диференційний, логарифмічний, інтегральний, простих і складних відсотків, дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і тради- ційні методи економічної статистики (середніх та відносних  ве- личин,  групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний  аналіз, факторний  аналіз, метод головних компонентів).

Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкрет- них цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Стійкий фінансовий стан підприємства  формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фі- нансового стану можна об’єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, сис- теми показників.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов’язаний із підприємством економічними відносинами,  могли одержати відповідь на запитання, наскіль- ки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства  — акціонерів, банків,  податкових  адмі- ністрацій — свій критерій економічної доцільності. Тому й показ- ники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необ- хідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різ- них сторін характеризують цей стан. Показниками та факторами стабільного фінансового стану підприємства можуть  бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресур- сів. У свою чергу незадовільний фінансовий стан характеризують: неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві.

В умовах ринкової економіки показники оцінки фінансового ста- ну підприємства залежно від практичних міркувань поділяють на

 

чотири групи: ліквідності (платоспроможності), ділової активності, фінансової стійкості (заборгованості) і рентабельності.

Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко пере- творити активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, ана- лізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних  зобов’язань — короткострокової кредиторської  забор- гованості. Ліквідність підприємства в короткостроковому періоді визначається його можливостями покрити свої короткострокові зобов’язання.

Для кредиторів недостатня ліквідність боржника може свідчити про затримку у сплаті процентів та основної суми боргу. Поточний стан ліквідності підприємства може також вплинути на відносини з покупцями (клієнтами) та постачальниками товарів та послуг. Такі  зміни  можуть  призвести до неспроможності підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв’язків з по- стачальниками.

При оцінці ліквідності розраховують загальний показник ліквід- ності та три основні коефіцієнти: коефіцієнт покриття; коефіцієнт швидкої ліквідності; коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Загальний  показник ліквідності балансу показує відношення суми всіх платіжних засобів до суми всіх платіжних зобов’язань з врахуванням їх ліквідності. Цей показник дає змогу порівнювати баланси підприємств за різні періоди, баланси різних підприємств та визначати найбільш ліквідні баланси.

Коефіцієнт покриття (інші найменування цього коефіцієнта — коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною по- точні зобов’язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно  функціонує.

 

Таблиця 9.1

Показники оцінки ліквідності підприємства

 

 

п/п

 

Назва по- казника

 

Порядок (формула) розрахунку

Норма-

тивне (рекомендо- ване) зна- чення

 

Призначення (опис)

1

2

3

4

5

 

1

 

Коефі- цієнт покриття (загаль- ний коефі- цієнт лік- відності)

 

Ф. 1 (ряд.

260)/ряд.

620

 

> 2

Визначається спів- відношенням усіх поточних активів до короткострокових зобов’язань, харак- теризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів

 

2

 

Коефіці- єнт швид- кої ліквід- ності

 

Ф. 1 (ряд.

150, ряд.

160, ряд.

170–250)/ф.

1 ряд. 620

 

> 1

Показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок

грошових коштів, але і за рахунок  очікуваних фінансових надхо- джень

 

3

 

Коефі- цієнт абсолют- ної ліквід- ності

 

Ф. 1 (ряд.

220 + ряд.

230 + ряд.

240)/ф.

1 ряд. 620

 

> 0,2

Характеризує негайну готовність підпри- ємства ліквідувати короткострокову за- боргованість і визна- чається як відношення суми грошових коштів підприємства та корот- котермінових фінансо- вих вкладень до суми короткотермінових зобов’язань

 

 

4

 

Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів)

 

Ф. І (ряд.

260 –

— ряд. 620)

 

Середньо галузеве

Різниця між  обо- ротними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями, є «фі- нансовою подушкою», що теоретично дає можливість підприєм- ству погасити всі або більшу частину своїх короткострокових зобов’язань та продо- вжувати працювати

 

5

 

Частка оборотних засобів в активах

 

Ф. 1 (ряд.

260/ряд.

280)

 

Розраховується як відношення оборот- них засобів та валюти балансу та показує їх питому вагу в майні підприємства

 

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та ви- значення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалеж- ності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників.

Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкла- дені в підприємницьку діяльність, повинні  окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Оцінка майнового стану підприємства дає можливість визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за певний період, відсте- жити тенденції їх зміни і визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.  Для оцінки майнового стану доцільно розрахувати такі показники, які характеризують виробничий потенціал підпри-

 

ємства: коефіцієнт зносу основних засобів; коефіцієнт оновлення основних засобів; коефіцієнт вибуття основних засобів.

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан і ступінь зносу основних засобів і розраховується як відношення суми зносу основних засобів до їх первісної вартості.

Таблиця 9.2

Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

 

 

Призначен- ня (опис)

 

Порядок (фор- мула) розрахун- ку

Норма- тивне (рекомен- доване) значення

 

Призначення (опис)

1

2

3

4

 

Коефіцієнт автономії

 

Ф.1 (ряд.

380/ряд. 640)

 

> 0,5

 

Визначається як від- ношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим мен- ша залежність підпри- ємства від зовнішніх джерел фінансування

 

Коефіцієнт фінансової залежності

 

Ф.1 (ряд.

640/ряд. 380)

 

Показник обернений до коефіцієнта автоно- мії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн власних коштів

Коефіцієнт маневре- ності влас- них засобів

 

Ф. 1 (ряд. 380 —

ряд. 080)/ф.

1 ряд 380

 

 

Характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства

 

 

Коефіцієнт манев- реності робочого капіталу

 

Ф. 1 (ряд. 260 — ряд. 620)/ф. 1 (ряд. 380)

 

> 0,5

Розраховується як відношення вартості робочого капіталу (власних оборотних коштів) до суми дже- рел власних коштів; характеризує ступінь мобільності викорис- тання власних коштів підприємством

 

Коефіцієнт фінансової стабільнос- ті

Ф. 1 (ряд.380)/ф. 1 (ряд. 420 + ряд.

480 + ряд. 620 +

ряд. 630)

 

> 1

 

Визначається як від- ношення власного ка- піталу та залученого

Коефіцієнт співвідно- шення

залу-ченого і власного капіталу

 

Ф. 1 (ряд. 420

+ ряд. 480 +

ряд. 620 + ряд.

630)/ф.1 (ряд.

380)

 

Залежить від харак- теру госпо- дарської діяль-ності

 

Розраховується як відношення всієї суми зобов’язань по залу- чених коштах  та суми власних коштів

 

Коефіцієнт концентра- ції власного капіталу (коефіцієнт автономії, коефіцієнт незалеж- ності)

 

Власний капі- тал (ряд. 380 ф.

1)/Активи під- приємства (ряд.

080+260+270 ф.

1)

 

Визначає частку коштів власників під- приємства в загальній сумі коштів, вкладе- них у майно підпри- ємства. Характеризує можливість підпри- ємства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок  викорис- тання власних ко- штів, незалежність його функціонування від позикових коштів.

 

 

Коефіцієнт концентра- ції по- зичкового капіталу

 

Позичковий капітал (ряд.

430+480+

620+630 ф.1)/Ак- тиви підприєм- ства (ряд. 080 +

260 + 270 ф. 1)

 

Є доповненням до по- переднього коефіцієн- та — їх сума дорівнює

1 (або 100 \%). Коефі- цієнт характеризує частку позичкових ко- штів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства

 

Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину від тих,  що є на кінець звітного  періоду складають нові основні засоби, і розраховується як відношення  первісної вартості осно- вних засобів, які поступили за звітний період, до первісної вартості основних засобів, що є на балансі підприємства на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття основних засобів показує,  яка частина основних засобів вибула за звітний період, і розраховується як від- ношення первісної вартості основних засобів, які вибули за звітний період, до первісної вартості основних засобів, що є на балансі під- приємства на початок звітного періоду.

За наслідками аналізу робиться висновок щодо абсолютної вели- чини і структури балансу, динаміки зміни вартості активів підпри- ємства, окремих статей балансу підприємства порівняно з попере- дніми періодами, наголошуються позитивні і негативні  тенденції таких змін. Особлива увага приділяється наявності і структурі про- строченої заборгованості підприємства.

Для аналізу прибутковості підприємства  доцільно використо- вувати комплекс  показників. Перш за все, це показник чистого прибутку в динаміці, який відповідно до чинних стандартів бухгал- терського обліку визначається шляхом додавання до фінансового результату від звичайної діяльності після оподаткування надзви- чайних  доходів та віднімання надзвичайних  витрат і податку  з надзвичайного прибутку. Крім абсолютного показника — чистого прибутку — для характеристики підприємства використовується також комплекс відносних показників. Це такі показники:

рентабельність реалізованої продукції визначається як частка від ділення чистого доходу від реалізації продукції до собівартості її;

 

рентабельність операційної діяльності визначається як частка від ділення фінансового результату від операційної  діяльності  на виручку від реалізації продукції;

рентабельність основного капіталу визначається як частка від ділення чистого прибутку підприємства на підсумок балансу;

рентабельність власного капіталу визначається як частка від ділення чистого прибутку на середню вартість власного капіталу; період окупності  власного капіталу визначається як  частка

від ділення середньої вартості власного капіталу на чистий  при- буток.

При високих темпах інфляції визначення показників прибутко- вості підприємства доцільно здійснювати по даних балансу та звіту про фінансові результати, скоригованих на індекс інфляції.

Комплексна оцінка передбачає побудову комплексу показників фінансового стану підприємства,  відбір відповідних груп фінан- сових показників, включення певних показників до відповідної групи, визначення методики їх розрахунку і оцінки.

Для комплексного аналізу  фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.

В цілому існує 6 основних груп фінансових показників: показ- ники оцінки майнового стану; показники оцінки ліквідності; по- казники оцінки фінансової стійкості; показники оцінки ділової активності (оборотності); показники оцінки рентабельності (при- бутковості); показники оцінки положення  на ринку цінних папе- рів.

У залежності  від цілей та обсягу аналізу можна виділити  на- ступні  види аналізу:  експрес-діагностика підприємства;  оцінка фінансової діяльності підприємства; підготовка обґрунтування для інвестицій.

Експрес-аналіз фінансового стану і комплексний аналіз фінансо- вого стану підприємства розрізняються  за: широтою аналізу; гли- биною дослід-ження; менш і більш детальному підходах до різних сторін діяльності підприємства.

 

Практичні завдання

Завдання 9.1. Розрахунок показників фінансового стану під- приємства.

Вихідні дані: дані завдання 6.1. (таблиця 6.1.1).

Необхідно: розрахувати показники оцінки майнового стану під- приємства; показники оцінки ліквідності та платоспроможності; показники оцінки фінансової стійкості та стабільності підприєм- ства. Зробити висновки.

Контрольні питання

1. Розкрийте потребу та значення оцінки фінансового стану під- приємства, його завдання.

2. Який порядок розрахунку показників оцінки майнового стану підприємства?

3. Який порядок  розрахунку показників ліквідності і плато- спроможності?

4. Який порядок розрахунку показників фінансової стійкості та стабільності?

5. Який порядок розрахунку показників ділової активності під- приємства?

6. Охарактеризуйте  методичні  підходи  до оцінки ліквідності балансу.

7. Охарактеризуйте  методичні  підходи  до оцінки фінансової стійкості.

8. Які способи поліпшення фінансового стану підприємства?

Тестові завдання

1.Фінансовий стан підприємства залежить від:

а) фінансової політики підприємства;

б) випуску продукції;

в) результатів виробничої, комерційної, фінансово — господар- ської діяльності підприємства;

г)  ефективності використання фінансових ресурсів.

2. Фінансовий стан підприємства — це:

а) система показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства;

 

б) система показників, що відображають ліквідність і плато- спроможність підприємства;

в) система показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства.

3. До якої групи показників належить показник «коефіцієнт покриття запасів»:

а) майнового стану;

б) ліквідності і платоспроможності;

в) фінансової стійкості;

г)  прибутковості

4.Коефіцієнт мобільності активів характеризує:

а) наскільки обсяг поточних зобов’язань може бути погашений за рахунок  мобілізованих  оборотних активів;

б) наскільки обсяг поточних зобов’язань може бути погашений за рахунок  високоліквідних активів;

в) потенційну можливість перетворити активи в ліквідні засо- би;

5.Які  показники характеризують майновий стан підприєм- ства:

а) коефіцієнт зносу основних засобів;

б) коефіцієнт покриття запасів;

в) загальний коефіцієнт покриття.

6.Що таке кризовий фінансовий стан підприємства:

а) коли запаси і витрати забезпечується сумою власних оборот- них коштів і довгостроковими позиковими джерелами;

б) коли запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх фор- мування;

в) коли запаси і витрати забезпечуються за рахунок  всіх існу- ючих джерел формування запасів і витрат.