Фінансовий менеджмент - Навчальний посібник (Крамаренко П О., Чорна О. Є.)

2.1. організаційне забезпечення фінансового менеджменту

Факторами підвищення економічної ефективності виробниц­тва є технічний і організаційний розвиток, зовнішньоекономічні, соціальні і природні умови господарської діяльності. Удоскона­лення організаційно-технічного рівня господарської діяльності пе­редбачає комплекс заходів щодо її раціоналізації, що охоплює науково-технічний прогрес та науково-технічний рівень виробниц­тва і продукції, структуру господарської системи і рівень органі­зації виробництва і праці, господарський механізм і рівень органі­заційного забезпечення фінансового менеджменту. До сфери управлінської діяльності входять управління зовнішньоекономі­чними зв'язками, соціальним розвитком трудових колективів і використанням людського чинника у виробництві, а також фінан­сової діяльності та раціонального використання фінансових ре­сурсів.

Організаційне забезпечення фінансового менеджменту включає сукупність внутрішніх структурних служб підприєм­ства, пов'язаних з розробкою і реалізацією управлінських рішень щодо окремих напрямків його фінансової діяльності.

Система фінансового менеджменту є складовою частиною загальної системи управління підприємством, тому його органі­заційне забезпечення повинно відповідати загальній органі­заційній структурі управління.

До поняття організаційного забезпечення фінансового ме­неджменту входять фінансові й організаційні фактори управлін­ня підприємством, що є факторами інтенсифікації виробництва. Аналіз окремих показників інтенсифікації, а саме продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаломісткості й обіговості оборотних коштів варто робити за факторами організаційно-технічного рівня виробництва, що враховуються у фінансовому плануванні якіс­них показників використання ресурсів.

Загальні принципи формування організаційної системи уп­равління підприємством передбачають створення структурних підрозділів у системі управління за двома основними ознака­ми - ієрархічною та функціональною.

Ієрархічна будова структурних підрозділів управління підприємством передбачає виділення різних рівнів управління. Найбільш поширеними на даний час є дво- або трирівневі систе­ми управління, де перший рівень представлений апаратом уп­равління підприємством у цілому, а наступні - відділами і служ­бами управління окремими структурними підрозділами. Реаліза­ція цього підходу може базуватися на виділенні на підприємстві загальної планової служби, єдиної служби внутрішнього аудиту (контролю) і т. д.

Відповідно до першого підходу функціональні відділи і служ­би управління підприємством будуються на підставі принципів незалежної діяльності, а їхні контакти з іншими функціональни­ми підрозділами обмежуються лише неформальними зв'язками.

Функціональна будова структурних підрозділів управління підприємством заснована на поділі їх за функціями управління або видами діяльності. Прикладом реалізації другого підходу може бути виділення на підприємстві відділів і служб з управлін­ня виробничою, збутовою, фінансовою та іншими видами діяль­ності. Згідно з другим підходом функціональні центри управлін­ня будуються на підставі принципів взаємозалежної діяльності, за яким більшість управлінських рішень у рамках конкретної функції управління приймаються ними самостійно, а ряд управ­лінських рішень, що потребують комплексної розробки, вироб­ляються разом з іншими функціональними службами і відділами підприємства.

У системі управління різними аспектами діяльності підприє­мства в сучасних умовах господарювання найбільш складною і відповідальною ланкою є управління фінансами, оскільки на ньо­го покладено розв'язання першорядних завдань:

запобігання банкрутству і значним фінансовим невдачам;

виживання підприємства в умовах конкурентної боротьби;

максимізація ринкової вартості підприємства;

забезпечення прийнятних темпів зростання економічного потенціалу підприємства;

збільшення обсягів виробництва і реалізації;

максимізація прибутку;

мінімізація витрат;

забезпечення необхідного рівня рентабельності основної діяльності тощо.

Основною кінцевою метою фінансового менеджменту є зміцнення конкурентних позицій підприємства у відповідній сфері діяльності через механізм формування й ефективного викорис­тання прибутку для забезпечення максимізації ринкової вартості підприємства (тобто забезпечення максимального доходу влас­никам підприємства).

Перелік питань, розв'язуваних фінансовою службою підприєм­ства в процесі здійснення комерційної діяльності, досить широ­кий і включає такі напрямки:

джерела фінансування - короткострокове і довгострокове кредитування; випуск і придбання цінних паперів; лізингове фінан­сування; розподіл прибутку; доцільність залучення позикових і використання власних коштів і т. д.;

капітальні вкладення та оцінка їх ефективності - до-ходність капіталу, поточна і перспективна ціна підприємства; оцін­ка фінансового ризику; фінансове забезпечення капітальних вит­рат тощо;

управління оборотним капіталом - оптимальний розмір оборотного капіталу; управління короткостроковою дебіторською і кредиторською заборгованістю; структура оборотного капіталу;

фінансове планування - зміст, порядок розробки і значення фінансових планів;

аналіз фінансової діяльності і фінансовий контроль - аналіз платоспроможності, ліквідності, рентабельності, факторний аналіз прибутку, аналіз використання фінансових ресурсів і т. д.

Основними функціями фінансових служб підприємства, як правило, є:

управління ліквідністю активів підприємства;

організація ефективних взаємовідносин з банками та інши­ми інвесторами;

управління фінансовими ризиками;

формування оптимальної структури підприємства;

пошук нових джерел фінансування;

оцінка і реалізація інвестиційних проектів;

контроль валютних операцій;

проведення операцій із цінними паперами і формування портфеля цінних паперів з метою забезпечення фінансової стійкості і стабільності підприємства;

проведення обґрунтованої дивідендної політики;

диверсифікація інвестиційної діяльності;

регулювання грошового обігу;

облік витрат і результатів виробничої, інвестиційної і фінан­сової діяльності;

аналіз і оцінка ефективності використання і вкладення капіталу;

контроль за надходженням і витратою коштів;

забезпечення правової законності і захищеності госпо­дарських операцій з капіталом і фінансовими ресурсами підприємства;

визначення рейтингу підприємства та його основних кон­курентів;

аналіз фінансових результатів і фінансового стану підприє­мства та його клієнтів.

Таким чином, фінансовий менеджмент пов'язаний з різно­манітними об'єктами управління і передбачає наявність на підприємстві відповідного організаційного забезпечення.

Для реалізації вищеназначених функцій менеджер корис­тується такими прийомами:

прийоми, пов'язані з переказом коштів (розрахунки за по­стачання товарів, виконані роботи, надані послуги);

прийоми, використовувані при переміщенні капіталу для його приросту (наприклад, інвестиційна угода, що включає се-редньострокові і довгострокові капіталовкладення);

прийоми, що мають спекулятивний характер - це корот­кострокові угоди щодо одержання прибутку у вигляді різниці в цінах (курсах) купівлі і продажу, різниці у відсотках за взятими і виданими кредитами;

прийоми, спрямовані на збереження здатності капіталу приносити високий доход.

Фінансові служби підприємства як керуюча система у фінан­совому менеджменті характеризуються наявністю суб'єкта уп­равління. Внутрішня організація фінансової служби значною мірою визначається розмірами підприємства. При невеличкому обсязі фінансової діяльності на малих підприємствах функції фінансового напрямку, як правило, виконує власник підприєм­ства або генеральний директор. У міру розширення підприєм­ницької діяльності і збільшення обсягу фінансування генераль­на дирекція створює фінансову службу і передає їй частину своїх повноважень і обов'язків, пов'язаних з управлінням фінансовою діяльністю підприємства. Як правило, фінансова служба пред­ставлена на підприємстві фінансовим відділом або фінансово-економічним відділом. На рис 2.1 наведено організаційну струк­туру малих і середніх підприємств.

 

Генеральна дирекція

І

Виробничий відділ

Відділ кадрів

Фінансовий відділ

Відділ маркетингу

 

Рис. 2.1. Організаційна структура малих і середніх підприємств

Для роботи у фінансовому відділі залучаються фінансові менеджери широкого профілю, що здійснюють практично всі функції фінансового управління підприємством.

Зі зростанням економічних і фінансових можливостей підприємства функції фінансової служби розширюються. Для роботи на великих підприємствах залучаються як фінансові ме­неджери широкого профілю, так і функціональні фінансові ме­неджери. Вони є вузькими спеціалістами і здійснюють спеціалі­зовані функції управління в одній зі сфер фінансової діяльності (наприклад, менеджер з управління інвестиціями; антикризовий менеджер і т. д.)

На великих підприємствах фінансова служба представле­на, як правило, фінансовим департаментом, в якому функціону­ють декілька спеціалізованих відділів (рис. 2.2).

Така організація фінансової служби наділяє кожний відділ певними функціями. Загальне керівництво фінансовим менедж­ментом здійснює фінансовий директор, який вирішує такі зав­дання:

- визначає політику і загальний напрямок розвитку підприєм­ства у сфері фінансів;

Фінансовий департамент (фінансовий директор)

 

Відділ по роботі з інвестиціями

І

Плановий відділ

1

І

Відділ фінансового аналізу

=1       

Відділ фінансового контролю

 

Рис. 2.2. Фінансова служба великих підприємств

працює в складі вищого керівництва із загального управ­ління діяльністю підприємства;

забезпечує дотримання законодавства, що регулює фінан­сову діяльність підприємства;

розробляє принципи і правила управління фінансами підприємства;

готує загальні аналітичні розрахунки керівництву підприє­мства для прийняття стратегічних рішень у сфері фінансів;

працює в тісній взаємодії з безпосередньо підпорядкова­ними йому начальниками фінансових відділів, що входять до структури фінансової служби підприємства тощо.

Відділ по роботі з інвестиціями займається розробкою за­гального інвестиційної політики підприємства; проводить аналіз і добір інвестиційних пропозицій; здійснює аналіз інвестиційних проектів і управління портфелем цінних паперів підприємства; визначає необхідні обсяги фінансових коштів для здійснення інве­стиційної діяльності та ін.

Плановий відділ здійснює планування фінансової діяльності підприємства; розробляє довгострокову стратегію фінансування підприємства і займається пошуком нових джерел фінансуван­ня виробничої і фінансової діяльності підприємства; планує по­даткову політику підприємства.

Відділ фінансового аналізу проводить фінансовий аналіз діяльності підприємства; здійснює фінансовий аналіз результатів господарської діяльності підприємства; готує фінансові звіти, необхідні для прийняття стратегічних рішень та ін.

Відділ фінансового контролю сприяє організації єдиної си­стеми планування; здійснює контроль виробничої і фінансової діяльності підприємства, а також дотримання ним усіх вимог за­конодавства у сфері підприємницької діяльності; визначає відповідність оперативних планів стратегічним; слідкує за пра­вильністю і повнотою податкових платежів у бюджет і позабюд­жетні фонди тощо.

Організація фінансових служб на підприємствах знаходить­ся в постійному розвитку. Це викликано посиленням впливу зовнішніх чинників, збільшенням значущості фінансових потоків і використанням більш складних фінансових інструментів.

Зростання економічного потенціалу територій, їх структурні перетворення та інші господарські успіхи є важливою умовою розвитку підприємств. Регіональна політика держави в цьому напрямку проводиться переважно в «режимі» підтримки, а не розвитку. Проте сучасна підтримка через деякі об'єктивні причи­ни не забезпечує виходу підприємств з тяжкого становища. При проведенні регіональної політики необхідний виважений баланс централізації і децентралізації, державності й автономності, при­родних відмінностей і неминучого нівелювання.

Держава прийняла за останні роки ряд законодавчих і норма­тивних документів, що сприяють ринковим перетворенням у діяль­ності підприємств. Головним напрямком у їх розвитку повинна ста­ти політика ефективного попиту на виробничу продукцію (роботи, послуги). Реалізація цієї стратегії можлива за умови зміни існуючо­го способу фінансування господарської діяльності підприємства, акумуляції різних джерел його розвитку. На рис. 2.3. подано органі­заційно-економічний механізм регулювання і фінансування діяль­ності підприємств в умовах формування ринкових відносин.

На структурну перебудову економіки підприємства великий вплив робить державне регулювання. Це втручання необхідне у зв'язку з фінансовою підтримкою пріоритетних напрямків усере­дині народногосподарського комплексу. Держава за допомогою механізму оподатковування, надання податкових пільг і виділення бюджетних субсидій спонукає суб'єктів господарювання здійсню­вати такі варіанти діяльності, що задовольняють інтереси і по­треби суспільства.

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення організаційного забезпечення фінан­сового менеджменту.

Державні і регіональні правове забезпечення, дотації, податкова система

 

Організаційне забезпечення

Аналіз потенціалу

Аналіз НТУ

Аналіз внут­рішнього середовища

Аналіз зовнішнього середовища

Подпись: Аналіз портфеля замовленьРинок попиту

• дер­жавні та му­ніци­пальні замов­лення

конку­ренція

вільні ніші

 

Фінансовий аналіз

Планування

Управління підприємством

Правове забезпечення

 

Організаційно-економічне регулювання

Грошово-кре­дитні важелі

Фінансово-кредитні інструменти регулювання

Фінансово-бюд­жетні важелі

Ринок спожи­вання

 

• ринок праці

 

ринок техно­логій

 

• ринок мате-ріаль-ного забез-печен­ня

Подпись: Цільові проекти сфери послугПодпись: Іноземні інвестиції• замов лення фізич­них осіб

 

• замов­лення юри-

дич-

них суб'єк­тів

 

Власні кошти

 

Підприємства різ­них форм власності

 

Бюджетні асигну­вання

 

Спеціальні великі об'єкти (проекти)

 

Фінансове забезпечення

Кредити

 

Державні і муніципальні позики

 

ринок техно-логіч­ного забез-печен­ня

ринок соці-аль-них послуг

Цільові _ програми

 

проекти

проекти

Інвестиційні _ Конверсійні _ Муніципальні

замовлення

7

 

 

Ринок капіталу (партнери, банки, інвестори, спонсори)

Рис 2.3. Організаційно-економічний механізм регулювання функціональних підсистем підприємства

Якими ознаками характеризується створення структурних підрозділів у системі управління підприємством?

Укажіть основні проблеми, розв'язувані фінансовою служ­бою підприємства.

Які основні функції фінансових служб підприємства?

Які служби входять до організаційної структури малих і середніх підприємств?

Означте основні фінансові служби великих підприємств.