Діловодство в органах державного управління та місцевого само­врядування - Навчальний посібник (Іванова Т.В., Піддубна Л.П.)

11.2. охорона документів, що містять державну таємницю, та оформлення допуску до роботи з ними

 

З метою охорони державної таємниці впроваджується низка ор­ганізаційно-правових заходів. Серед цих заходів слід виділити:

встановлені Кабінетом Міністрів України єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспо­ртування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації;

дозвільний порядок провадження діяльності, пов'язаної з дер­жавною таємницею, що передбачає надання органам державної влади, місцевого самоврядування, підприємствам, організаціям, окремим громадянам спеціального дозволу. Надання дозволу здійснюється на підставі заявок відповідних органів, організацій та установ і результатів спеціальної експертизи щодо наявності умов для здійснення діяльності, пов'язаної з державною таєм­ницею, які оформляються відповідним актом. Строк дії дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, встановлюється Службою безпеки України і не може переви­щувати п'яти років. Його тривалість, категорія режиму секрет­ності залежать від обсягу робіт (діяльності), що здійснюється органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, ступеня секретності та обсягу пов'язаних з цими роботами відомостей, що становлять державну таємницю. Порядок надання, переоформлення, зупинення дії або скасу­вання дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, форма акта спеціальної експертизи щодо наявності умов для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємни­цею, та категорії режиму секретності встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням в органі­заціях створюються на правах окремих структурних підрозділів ре­жимно-секретні органи. Створення, реорганізація та ліквідація цих органів здійснюється за погодженням зі Службою безпеки України.

До складу режимно-секретних органів входять підрозділи ре­жиму, секретного діловодства та інші, які безпосередньо забезпе­чують охорону державних таємниць, залежно від специфіки діяль­ності органу державного управління та місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій.

У разі, коли в організації здійснюються значні обсяги робіт, пов'язаних з державною таємницею, вводиться посада заступника керівника з питань режиму, на якого покладаються обов'язки кері­вника режимно-секретного органу. Якщо ж в організації обсяги ро­біт не значні, то обов'язки щодо забезпечення режиму секретності покладаються особисто на керівника підприємства, організації або за його наказом на окремого працівника після створення необхід­них умов, що забезпечують режим секретності.

Режимно-секретні органи комплектуються спеціалістами, яким надається допуск до державної таємниці зі ступенем цілком таємно, якщо характер робіт не вимагає іншого. Прийняття до цих структу­рних підрозділів тимчасових працівників не допускається. Основними завданнями цих структурних підрозділів є:

недопущення необгрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації;

своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структу­рними підрозділами органів державної влади, органів місце­вого самоврядування, підприємств, установ і організацій за­ходів, що забезпечують охорону державної таємниці;

запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секрет­ною інформацією іноземними державами, іноземними юридич­ними особами, іноземцями, особами без громадянства та грома­дянами України, яким не надано допуску та доступу до неї;

виявлення та закриття каналів витоку секретної інформації в процесі діяльності органів державної влади, органів місцево­го самоврядування, підприємства, установи, організації;

забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов'язаних з державною тає­мницею, та під час здійснення зовнішніх відносин;

організація секретного діловодства;

здійснення контролю за станом режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на під­приємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об'єктах.

Залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці та строк її дії:

форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно», «таємно». Строк дії - 5 років;

форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно». Строк дії - 10 років;

форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно». Строк дії - 15 років.

Допуск до державної таємниці із ступенями секретності «особ­ливої важливості», «цілком таємно» та «таємно» надається дієздат­ним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпоря­дженням керівника органу державної влади, органу місцевого са­моврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин. Надання допуску до роботи з документами, що містіть державну таємницю, здійсню­ється відповідно до Положення про порядок надання, переоформ­лення та скасування громадянам допуску до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 лис­топада 2001 р. № 1601. При цьому заповнюється облікова картка громадянина про надання допуску до державної таємниці за затвер­дженою Службою безпеки України формою, що наводиться нижче.

Облікова картка громадянина про надання допуску до державної таємниці

№       від «   »          20

Начальник управління охорони і контррозвідувального захисту державної

таємниці Служби безпеки України     

Підпис Розшифровка підпису   

Всі облікові картки громадянина про надання допуску до дер­жавної таємниці реєструються у журналі реєстрації облікових кар­ток громадянина про надання допуску до державної таємниці.

В окремих випадках, які визначаються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, за погодження зі Служ­бою безпеки України громадянам України віком від 16 років може надаватися допуск до державної таємниці із ступенями секретності «цілком таємно» та «таємно», а віком від 17 років - також до дер­жавної таємниці із ступенем секретності «особливої важливості».

Допуск до державної таємниці може бути надано громадянину України і не бути пов'язаним з місцем роботи, служби або навчан­ня. Такий допуск надається за місцем провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. Наданню допуску передує ви­конання таких дій:

визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією;

перевірка громадянина у зв'язку з допуском до державної та­ємниці;

взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена;

одержання у письмовій формі згоди громадянина на передба­чені законом обмеження його прав у зв'язку з допуском до державної таємниці;

ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за по­рушення законодавства про державну таємницю.

Відмова у наданні допуску до державної таємниці може мати місце у таких випадках:

відсутність у громадянина обґрунтованої необхідності в ро­боті із секретною інформацією;

сприяння громадянином діяльності іноземної держави, інозе­мної організації чи їх представників, а також окремих інозе­мців чи їх представників та осіб без громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України, або участь громадянина в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встанов­леному законом;

відмова громадянина взяти на себе письмове зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довіре­на, а також за відсутності його письмової згоди на передба­чені законом обмеження прав у зв'язку з допуском до держа­вної таємниці;

наявності у громадянина судимості за тяжкі злочини, не по­гашеної чи не знятої в установленому порядку;

наявності у громадянина психічних захворювань, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України і Службою безпеки України.

Крім того, у наданні допуску також може бути відмовлено у разі:

повідомлення громадянином під час оформлення допуску не­достовірних відомостей про себе;

постійного проживання громадянина за кордоном або офор­млення ним документів на виїзд для постійного проживання за кордоном;

невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася рані­ше.

У разі відмови громадянинові у допуску до державної таємниці має бути внесено мотивований висновок органу Служби безпеки України, який проводив перевірку. Рішення про відмову у наданні допуску до державної таємниці посадові особи зобов'язані у п'ятиденний термін письмово повідомити громадянина, зазначив­ши причини і підстави відмови.

Громадянин має право оскаржити цю відмову в порядку підлег­лості посадовій особі вищого рівня чи до суду.

Керівники органів державної влади, органів місцевого самовряду­вання, підприємств, установ і організацій зобов'язані здійснювати пос­тійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці.