11.2. охорона документів, що містять державну таємницю, та оформлення допуску до роботи з ними
З метою охорони державної таємниці впроваджується низка організаційно-правових заходів. Серед цих заходів слід виділити: встановлені Кабінетом Міністрів України єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації; дозвільний порядок провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, що передбачає надання органам державної влади, місцевого самоврядування, підприємствам, організаціям, окремим громадянам спеціального дозволу. Надання дозволу здійснюється на підставі заявок відповідних органів, організацій та установ і результатів спеціальної експертизи щодо наявності умов для здійснення діяльності, пов'язаної з державною таємницею, які оформляються відповідним актом. Строк дії дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, встановлюється Службою безпеки України і не може перевищувати п'яти років. Його тривалість, категорія режиму секретності залежать від обсягу робіт (діяльності), що здійснюється органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, ступеня секретності та обсягу пов'язаних з цими роботами відомостей, що становлять державну таємницю. Порядок надання, переоформлення, зупинення дії або скасування дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, форма акта спеціальної експертизи щодо наявності умов для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, та категорії режиму секретності встановлюються Кабінетом Міністрів України. З метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням в організаціях створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи. Створення, реорганізація та ліквідація цих органів здійснюється за погодженням зі Службою безпеки України. До складу режимно-секретних органів входять підрозділи режиму, секретного діловодства та інші, які безпосередньо забезпечують охорону державних таємниць, залежно від специфіки діяльності органу державного управління та місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій. У разі, коли в організації здійснюються значні обсяги робіт, пов'язаних з державною таємницею, вводиться посада заступника керівника з питань режиму, на якого покладаються обов'язки керівника режимно-секретного органу. Якщо ж в організації обсяги робіт не значні, то обов'язки щодо забезпечення режиму секретності покладаються особисто на керівника підприємства, організації або за його наказом на окремого працівника після створення необхідних умов, що забезпечують режим секретності. Режимно-секретні органи комплектуються спеціалістами, яким надається допуск до державної таємниці зі ступенем цілком таємно, якщо характер робіт не вимагає іншого. Прийняття до цих структурних підрозділів тимчасових працівників не допускається. Основними завданнями цих структурних підрозділів є: недопущення необгрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації; своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї; виявлення та закриття каналів витоку секретної інформації в процесі діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов'язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин; організація секретного діловодства; здійснення контролю за станом режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об'єктах. Залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці та строк її дії: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно», «таємно». Строк дії - 5 років; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно». Строк дії - 10 років; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно». Строк дії - 15 років. Допуск до державної таємниці із ступенями секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно» надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин. Надання допуску до роботи з документами, що містіть державну таємницю, здійснюється відповідно до Положення про порядок надання, переоформлення та скасування громадянам допуску до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1601. При цьому заповнюється облікова картка громадянина про надання допуску до державної таємниці за затвердженою Службою безпеки України формою, що наводиться нижче. Облікова картка громадянина про надання допуску до державної таємниці № від « » 20 Начальник управління охорони і контррозвідувального захисту державної таємниці Служби безпеки України Підпис Розшифровка підпису Всі облікові картки громадянина про надання допуску до державної таємниці реєструються у журналі реєстрації облікових карток громадянина про надання допуску до державної таємниці. В окремих випадках, які визначаються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, за погодження зі Службою безпеки України громадянам України віком від 16 років може надаватися допуск до державної таємниці із ступенями секретності «цілком таємно» та «таємно», а віком від 17 років - також до державної таємниці із ступенем секретності «особливої важливості». Допуск до державної таємниці може бути надано громадянину України і не бути пов'язаним з місцем роботи, служби або навчання. Такий допуск надається за місцем провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. Наданню допуску передує виконання таких дій: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірка громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження його прав у зв'язку з допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю. Відмова у наданні допуску до державної таємниці може мати місце у таких випадках: відсутність у громадянина обґрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією; сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи їх представників та осіб без громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України, або участь громадянина в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому законом; відмова громадянина взяти на себе письмове зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена, а також за відсутності його письмової згоди на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з допуском до державної таємниці; наявності у громадянина судимості за тяжкі злочини, не погашеної чи не знятої в установленому порядку; наявності у громадянина психічних захворювань, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України і Службою безпеки України. Крім того, у наданні допуску також може бути відмовлено у разі: повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе; постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на виїзд для постійного проживання за кордоном; невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше. У разі відмови громадянинові у допуску до державної таємниці має бути внесено мотивований висновок органу Служби безпеки України, який проводив перевірку. Рішення про відмову у наданні допуску до державної таємниці посадові особи зобов'язані у п'ятиденний термін письмово повідомити громадянина, зазначивши причини і підстави відмови. Громадянин має право оскаржити цю відмову в порядку підлеглості посадовій особі вищого рівня чи до суду. Керівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці.
|
| Оглавление| |