Ділова кар’єра - Навчальний посібник (Дахно І. І.)

2.5. освіта дітей

Ця рубрика  не претендує на всеосяжність.  Вона висвітлює лише окремі цікаві аспекти, що потрапили у поле зору автора цих рядків, коли він проглядав шпальти газет чи знайомився з іншими джерелами інформації.

В окрузі Декаб штату Джорджія (США)  власті 2008 року за- провадили покарання батьків,  діти яких понад 10 днів не були

 

у школі на заняттях без поважних причин. Покарання — великий штраф або ув’язнення на термін до 30 днів. Власті вдалися до таких рішучих заходів з огляду на те, що у 84\% людей, що потрапили

2007 року до окружної в’язниці, не було середньої освіти. Власті вважали, що відсутність освіти штовхає на правопорушення.

Кожний четвертий 15-річний школяр у країнах Європейсько- го Союзу має проблеми з читанням  і не розуміє, навіть, нескладні тексти. До такого висновку дійшли експерти «Європейської робо- чої програми освіти і розвитку». В 2006 році у країнах Євросоюзу проблеми з розумінням текстів  пересічно мали 24,1\%  підлітків. Найнижчі результати мали школярі Болгарії та Румунії.

Фахівці радять привчати  дитину  до грошей буквально з пер- ших же років її життя. Фінансові уроки спростять життя її батьків та забезпечать дитині успіх у майбутньому.

Передусім з дитиною слід провести довірливу бесіду та поясни- ти їй природу грошей. Розповісти, що гроші  ростуть не у гаманці чи на пластиковій картці, а заробляються.

З дитиною 4–5 річного віку бесіду слід вести з ілюстраціями. Наприклад, показати різні монети і купюри та пояснити, що з них більше, а що — менше.

Вже у цьому віці  дитину можна залучати до сімейних  нарад. Дитина має знати, що сімейний бюджет — не гумовий.

Дитина має розуміти обсяг і порядок витрачання кишенькових грошей. Слід скласти перелік поточних  витрат дитини на шкіль- ні обіди, солодощі, розваги. Потім  пояснити, що, наприклад, дві третини кишенькових грошей слід використовувати на поточні витрати,  а одну третину — заощаджувати  на придбання якоїсь омріяної речі. Слід застерегти дитину  від небезпек, пов’язаних з крадіжкою грошей чи іншою їх втратою.

Педагоги не радять застосовувати поточну учбову мотивацію,

тобто давати дитині гроші за кожну одержану нею «п’ятірку». Таке банальне матеріальне заохочення є шкідливим. Воно не сприяє усвідомленню того, що дитина вчиться, щоб здобути знання для себе.

Вважається припустимим і бажаним матеріальне стимулюван- ня за успішними результатами навчального року.

Наприкінці радянських часів автор цих рядків  начитався ін- формації, про те, що у зв’язку з поширенням калькуляторів (у нас

 

тоді вони були ще дорогими) американські школярі так облінува- лися, що не вчать і не знають таблиці множення.

Під час свого перебування у США восени 1995 року автор по- ділився цією інформацією зі своїми колегами — професорами юридичного факультету Балтиморського університету. Почувши таку  інформацію,  на їх благородних обличчях з’явився  не менш благородний гнів. Стверджували, що лише окремі дебіли можуть не знати табличку множення. Повідомили, що в Америці табличка множення  охоплює число 12. Американський школяр  знає, що

12х12=144. Вітчизняні ж школярі знають табличку  множення на «10», тобто 10х10=100.

Автор згадує свої шкільні роки у сільській школі. Щоправда, школа вважалася сильною. Вчителька  математики, — вже нині покійна Марія Федорівна Каща, — навчила як  блискавично  ви- раховувати квадрат двозначних чисел, що закінчуються на «5», тобто квадрат чисел:

15, 25, 35, 45, 55, 65,75, 85, 95.

Дві останні цифри при піднесенні до квадрату завжди будуть

25. Якщо  підноситься  до квадрата число 55, то перші дві цифри вираховуються так:

•           Глянути на першу цифру — у даному випадку «5»;

•           Взяти до уваги,  що наступною після цифри «5» є цифра

«6»;

•           «5» помножити на «6» — одержуємо 30;

•           Після цифри 30 дописуємо 25;

Таким чином 55 у квадраті дорівнює 3025. Квадрат зазначених вище чисел відповідно становить 225; 625; 1225; 2025; 3025;4225;

5625; 7225;1025.

Практично всі молоді люди, які нещодавно закінчили школи, про вказаний вище простий прийом не чули. Надалі він вже не за- губиться на історичних стежках, адже його зафіксовано на сторін- ках цієї книги.