4.5. облік інших операційних витрат
Згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" до складу елемента "Інші операційні витрати" вклучають, зокрема, витрати на відрядження, за послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування і т. ін. За умови використання на підприємстві рахунків класу 8 "Витрати за елементами" для узагальнення інформації про інші операційні витрати призначено рахунок 84 "Інші операційні витрати". Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробнничої собівартості продукції, робіт, послуг. Зокрема, до інших операційних витрат включається, поряд із вищезазначеним, вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, витрати майбутніх періодів, сума податків, зборів (обов'язкових платежів), які, згідно з податковим законодавством, формують витрати підприємства, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів, сума фінансових санкцій тощо. За дебетом рахунку 84 "Інші операційні витрати" відображається сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 "Виробництво" витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв на рахунки класу 9 — виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9. Відображення в Нормативним документом, який врегульовує обліку витрат питання порядку відрядження працівників на відрядження підприємств усіх форм власності, є "Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон", затверджена наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998 року. Даною інструкцією визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації (далі — підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше — наступна доба. Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. Строк відрядження визначається керівником або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів (для закордонних відряджень — 60 днів). Термін відрядження працівників, які направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати терміну будівництва об'єктів. Дані наказу відображуються у посвідченні про відрядження, яке видається відрядженому працівнику на руки. Типова форм зазначеного документа наведена у зразку 4.9. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті. Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього. За кожний день (включаючи день від'їзду та приїзду) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах гра- Зразок 4.9. ПОСВІДЧЕННЯ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ Видано Остапенку Миколі Трохимовичу (прізвище, ім'я, по батькові) Заст. директора, ВО "Росток" (посада, місце роботи) відрядженому до м Вінниця (пункти призначень) Автодор -сервіс (найменування підприємства, установи, організації)
Термін " 3" Днів відрядження укладання договору - постачання (мета відрядження) 9 440270
Пщсташ: шнтз шд " 21 " СІЧНЯ 2004 р. № Дійсне по пред'явленні паспорта серії УІІ-АТ № мл. керівннк = іваненко
Зворотній бік документа Відмітки про вибуття у відрядження, прибуття до пунктів призначень, вибуття з них і прибуття до місця пост і йної роботи
Примітка. При виїзді в декілька пунктів відмітки про прибуття та вибуття робляться окремо в кожному з них. ничних норм, установлених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663, зокрема: а) у разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання у го- телях не включаються витрати на харчування — 18 гривень; б) у разі, коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на: одноразове харчування — 14 грн. 40 коп.; дворазове харчування — 10 грн. 80 коп.; триразове харчування — 7 грн. 20 коп. За кожен день перебування працівника у відрядженні за межами України йому виплачуються добові в межах граничних норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України №663 від 23.04.1999 р., зокрема: а) у разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання в го- телях не включаються витрати на харчування — 280 грн.; б) у разі, коли до рахунків вартості проживання в готелях вклю- чаються витрати на: одноразове харчування — 224 грн.; дворазове харчування — 154 грн.; триразове харчування — 98 грн. Увага! Враховуючи зміни, які періодично відбуваються в нормативно-правових актах, розміри добових, які виплачуються відрядженому працівникові, у майбутньому можуть змінюватися! Працівникам, які направляються у відрядження підприємтсвами, установати та організаціями всіх форм власності, добові виплачуються в іноземній валюті в сумі, яка в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком на день видачі коштів. При видачі авансу в іноземній валюті допускається арифметичне округлення суми до повної одиниці. Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні. При відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу. Якщо відсутні відмітки в посвідченні про відрядження, то добові не відшкодовуються. Підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором. Витрати на наймання жилого приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку й розмірах, визначених вище. Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті. За наявності декількох видів транспорту, що зв'язує місце постійної роботи з місцем відрядження, адміністрація може запропонувати відрядженому працівникові вид транспорту, яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції працівник самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту. Відрядженому працівникові понад установлені норми компенсації витрат у зв'язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи, користування в поїздах постільними речами та наймання жилого приміщення, згідно з підтвердними документами в оригіналі. У разі тимчасової непрацездатності відрядженого працівника йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на наймання жилого приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні) і сплачуються добові протягом усього часу, поки він не може за станом здоров'я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців. Тимчасова непрацездатність відрядженого працівника, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до місця постійного проживання повинні бути засвідчені в установленому порядку. Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення і добові. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження працівник зобов'язаний подати авансовий звіт про витрачену у зв'язку з відрядженням суму. Разом з авансовим звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі про наймання жилого приміщення та проїзд. Типова форма документа "Авансовий звіт" (форма №286) та приклад її оформлення наведені у зразку 4.10. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються. Фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається: а) у разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний контроль, — за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його замінює; б) у разі відрядження до країн, з якими не встановлено або спро- щено прикордонний контроль, — згідно з відмітками сторони, яка відряджає, та сторони, яка приймає, у посвідченні про відрядження. в) у разі відсутності відміток відповідно до пунктів "а" і "б" до- бові витрати відрядженому працівникові не відшкодовуються. Виїзд у відрядження за кордон і повернення в Україну в один і той самий день вважається одним днем відрядження. Добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межах граничних норм: - за кожний день відрядження, включаючи день виїзду та приїзду; Зразок 4.10. якщо дата виїзду у відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний контроль, або дата повернення з них не збігається з датами за відмітками в закордонному паспорті чи документі, що його замінює, то добові витрати за час проїзду територією України відшкодовуються відповідно до порядку, передбаченого для відряджень у межах України; якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, або повертаючись з такої країни, має транзитну зупинку на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України. У разі відсутності такої зупинки добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, за нормами, встановленими для відряджень за кордон. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту. відшкодовуються також витрати, пов'язані зі стоянкою та пар-куванням службового автомобіля, за проїзд грунтовими, шосейними дорогами та водними переправами. Не дозволяється направляти у відрядження та видавати аванс працівнику, який не відзвітував про витрачені кошти в попередньому відрядженні. * * * Облік розрахунків з підзвітними особами з приводу витрат на відрядження ведеться на субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Узагальнення інформації про витрати на відрядження знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері №3, а при використанні спрощеної форми бухгалтерського обліку — у розділі І Відомості 3-М, розділі II Відомості 5-М (див. дод. А 3 і А 5). Типова кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку розрахунків із підзвітними особами наведена в табл. 4.16. Накопичення даних як про витрати на відрядження, так і інших статей калькулювання протягом року в розрізі загальновиробничих, адміністративних витрат або витрат на збут при обох формах обліку доцільно здійснювати в Книзі обліку виробництва (див. дод. Б 16, Б 17, Б 18). При автоматизованій формі обліку накопичення даних про витрати на відрядження, поряд з іншими витратами, здійснюється в електронному вигляді аналогічно з прикладом, наведеним у дод. Б 16, Б 17, Б 18. Включення до
Як було зазначено вище, до інших опе- витрат вартості раційних витрат, поряд із іншими , вхо- робіт та послуг сторонніх підприємств
дять: плата за розрахунково-касове обслуговування, витрати на послуги зв'язку та інші послуги стороніх підпри- ємств. ПІп стосується плати за розрахунково-касове обслуговування, то документом, за допомогою якого обслуговуючий підприємство банк здійснює безспірне списання певних грошових коштів (згідно договору про розрахунково-касове обслуговування заключеного між банком і підприємством) із разрахункового рахунку підприємства, є "Меморіальний ордер", типова форма якого наведена в зразку 4.11. Поряд з вищезазначеним, документальною підставою для віднесення вказаної суми до витрат на рахунок 92 "Адміністративні витрати" виступає банківська виписка (див. зразок 4.12), яка засвідчує факт здійснення операції і відображення її на поточному рахунку. Спираючись на інформацію первинних документів, які додаються до банківської виписки, головний бухгалтер підприємства зазначає у виписці біля кожної суми номери тих бухгалтерських рахунків, у кореспонденції з якими пов'язане надходженя або списання коштів з поточного рахунку. Кореспонденція бухгалтерських рахунків по включенню плати за розрахунково-касове обслуговування у банку у складі інших операційних витрат до адміністративних витрат буде такою: відображено оплату банку послуг за розрахунково-касове обслуговування (кредит рах. 31 "Рахунки в банках" — дебет рах. 84 "Інші операційні витрати"); відображено включення до адміністративних витрат плати за розрахунково-касове обслуговування в складі інших операційних витрат (кредит рах. 84 "Інші операційні витрати" — дебет рах. 92 "Адміністративні витрати"). Інформація про плату за розрахунково-касове обслуговування знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку в жур-налі-ордері № 1, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку — у розділі ІІ Відомості 1-М та розділі ІІ Відомості 5-М (див. дод. А1 та А5). Зразок 4.11. МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № 450 від " 8 " січня 2004 р. Платник Виробниче об'єднання "Росток"
Одержано банком 200 _р.
0410008
Підписи одержувача
= Банкирчук =Рахівниченко Підпис банку Накопичення даних як про витрати на розрахунково-касове обслуговування, так і інших статей калькуляції інших елементів витрат протягом року в складі адміністративних витрат при обох формах обліку доцільно здійснювати у Книзі обліку виробництва (див. дод. Б 17). При автоматизованій формі обліку накопичення даних про витрати на розрахунково-касове обслуговування, поряд з іншими витратами у складі адміністративних витрат, здійснюється в електронному вигляді аналогічно із прикладом, наведеним у дод. Б 17.
Підставою для включення до витрат робіт і послуг інших сторонніх підприємств, зокрема рекламних; аудиторських фірм (за проведення аудиторських перевірок і т. ін.); поштово-телеграфних послуг; підприємств, які здійснюють на договорній основі професійну підготовку або перепідготовку працівників підприємства; оплата послуг консультаційного та інформаційного характеру, які пов'язані із забезпеченням виробництва, зберіганням та реалізацією продукції; за обслуговування технічних засобів управління підприємством — обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації; за протипожежну і сторожову охорону, що забезпечуються сторонніми підприємствами; за приймання, зберігання і знищення екологічно небезпечних відходів підприємства іншими суб'єктами господарювання (очищення стічних вод, викидів у повітря і т. ін.), виступають рахунки на сплату (незалежно від факту здійснення оплати) за конкретні послуги, або акти виконаних робіт, здійснення яких передбачалося згідно з укладеними угодами з певними підприємствами.
Що стосується витрат на послуги зв'язку, то документальною підставою для включення їх вартості до інших операціних витрат підприємства виступають рахунки на сплату наданих послуг (згідно з укладеними угодами з підприємствами зв'язку) як від державних підприємств (Укртелеком), так і комерційних структур (иМС, Київстар і т. ін.). Інформація про виставлені підприємству і сплачені рахунки за послуги зв'язку, а також роботи згідно актів виконаних робіт (послуг рекламних агенцій, аудиторських фірм, підприємств по підготовці та перепідготовці кадрів і т. ін.) з метою включення до витрат суб'єкта господарювання знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку в журналах-ордерах № 1, № 3 (розділі ІІ), № 5, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку — у розділі ІІ Відомості 1-М, розділі І Відомості 3-М та розділі ІІ Відомості 5-М (див. дод. А1, А3 та А5). Накопичення даних про вартість виконаних для підприємства робіт і послуг сторонніми підприємствами, так і інших статей калькуляції в розрізі елементів витрат протягом року за об'єктами витрат, при обох формах обліку доцільно здійснювати в Книзі обліку виробництва (див. дод. Б). При автоматизованій формі обліку накопичення даних про роботи і послуги інших суб'єктів господарювання, поряд з іншими витратами, здійснюється в електронному вигляді аналогічно з прикладом, наведеним у дод. Б. Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по включенню до витрат підприємства вартості робіт і послуг інших суб'єктів господарювання наведено в табл. 4.17. Включення до Враховуючи те, що облік витрат май- витрат бутніх періодів широко розкрито в на- ПІдприємства ступному розділі, для опрацювання да- витрат майбутніх ного питання доцільно ознайомитися з періодів пунктом 5.2. розділу 5. Включення до Виходячи з вимог законодавства, вит- витрат сум податків рати операційної діяльності форму- та зборів ються з урахуванням податків (крім (обов'язкових податку на прибуток) та зборів платежів) (обов'язкових платежів), які, з однієї сторони, виступають як заборгованість перед бюджетом (місцевим або державним), а з іншої — як витрати підприємства. До цього виду витрат можна віднести податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України та декретами Кабінету Міністрів України (плата за землю, збір за реєстрацію підприємства та його відособлених структурних підрозділів в органах державної виконавчої влади, оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для здійснення господарської діяльності підприємства, оплата робіт із сертифікації продукції, збір за патентування окремих видів діяльності, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, плата за технічний огляд транспортних засобів, дорожній збір, комунальний податок, збір за використання місцевої символіки, витрати на оплату експортного (вивізного) мита та митних зборів, платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та ін.). Кореспонденція бухгалтерських рахунків по віднесенню податків та зборів (обов'язкових платежів) до витрат підприємства буде наступною: віднесено до інших операційних витрат суми обрахованих і належних до сплати або суми вже сплачених до бюджету (місцевого або державного) податків і платежів (Дебет рах. 84 "Інші операційні витрати" — Кредит рах. 64 "Розрахунки за податками й платежами"); віднесено інші операційні витрати до складу витрат конкретного структурного підрозділу підприємства або певного об'єкта витрат (кредит рах. 84 "Інші операційні витрати" — дебет рах. 23 "Виробництво", 92 "Адміністративні витрати" 93 "Витрати на збут" 949 "Інші витрати операційної діяльності" /обслуговуючі виробництва/). Слід зауважити, що нарахування і включення відповідних податків і платежів до витрат здійснюється або на підставі бухгалтерського розрахунку, який у довільній формі оформляють працівники бухгалтерської служби, або на підставі офіційних документів, які надходять на адресу підприємства від відповідних державних структур з вимогою здійснення платежу на зазначені цілі. Сплата належних податків і платежів до бюджету (місцевого або державного) з розрахункового рахунку здійснюється за допомогою документа "Платіжне доручення", інформація якого знаходить своє відображення у банківській виписці (див. зразок 4.12.) Інформація про нараховані до сплати податки і платежі з метою їх включення до витрат суб'єкта господарювання знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналах-ордерах № 1, № 3 (розділі ІІ), № 5, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку — у розділі ІІ Відомості 1-М, розділі І Відомості 3-М та розділі ІІ Відомості 5-М (див. дод. А1, А3 та А5). Накопичення даних про податки і збори, які є складовою витрат підприємства поряд із іншими статями калькуляції протягом року в розрізі виробництв і структурних підрозділів при обох формах обліку доцільно здійснювати в Книзі обліку виробництва (див. дод. Б). При автоматизованій формі обліку накопичення даних про суми податків і зборів у витратах підприємства поряд з іншими витратами здійснюється в електронному вигляді аналогічно з прикладом, наведеним у дод. Б. |
| Оглавление| |