Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика - Навчальний посібник (Н. І. Верхоглядова, В. П. Шило, С. Б. Ільїна)

4.5. облік інших операційних витрат

 

Згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" до складу елемента "Інші операційні витрати" вклучають, зокрема, витрати на відрядження, за послуги зв'язку, пла­та за розрахунково-касове обслуговування і т. ін.

За умови використання на підприємстві рахунків класу 8 "Ви­трати за елементами" для узагальнення інформації про інші опе­раційні витрати призначено рахунок 84 "Інші операційні витрати". Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробнничої собівартості продукції, робіт, послуг. Зокрема, до інших операційних витрат включається, поряд із вищезазначеним, вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, витрати майбутніх періодів, су­ма податків, зборів (обов'язкових платежів), які, згідно з податковим законодавством, формують витрати підприємства, втрати від курсо­вих різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів, сума фінансових санкцій тощо.

За дебетом рахунку 84 "Інші операційні витрати" відобра­жається сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 "Виробництво" витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсоб­них) виробництв на рахунки класу 9 — виробничих накладних вит­рат, адміністративних і збутових витрат або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Відображення в Нормативним документом, який врегульовує обліку витрат      питання порядку відрядження працівників

на відрядження    підприємств  усіх  форм  власності, є

"Інструкція про службові відрядження в ме­жах України та за кордон", затверджена наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998 року.

Даною інструкцією визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації (далі — підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового дору­чення поза місцем його постійної роботи.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відря­дження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної ро­боти відрядженого працівника. При відправленні транспортного засо­бу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше — наступна доба.

Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

Строк відрядження визначається керівником або його заступ­ником, але не може перевищувати 30 календарних днів (для закордонних відряджень — 60 днів).

Термін відрядження працівників, які направляються для вико­нання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати терміну будівництва об'єктів.

Дані наказу відображуються у посвідченні про відрядження, яке видається відрядженому працівнику на руки. Типова форм зазна­ченого документа наведена у зразку 4.9.

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо пра­цівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.

Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибут­тя працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.

За кожний день (включаючи день від'їзду та приїзду) перебу­вання працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах гра-

Зразок 4.9.

Подпись:  ПОСВІДЧЕННЯ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ

Видано           Остапенку Миколі Трохимовичу

(прізвище, ім'я, по батькові)

            Заст. директора, ВО "Росток"

(посада, місце роботи)

відрядженому до       м Вінниця     

(пункти призначень)

            Автодор -сервіс        

(найменування підприємства, установи, організації)

 

Термін                     " 3" Днів відрядження  

            укладання договору - постачання

(мета відрядження)

9         

440270

 

Пщсташ: шнтз шд   "  21    "   СІЧНЯ 2004    р. №

Дійсне по пред'явленні паспорта серії     УІІ-АТ №

мл.     керівннк     = іваненко

 

Зворотній бік документа

Відмітки про вибуття у відрядження, прибуття до пунктів призначень, вибуття з них і прибуття до місця пост і йної роботи

 

Вибув з

 

м. Київ

Прибув до

 

м. Вінниця

22

' січня

2004 р.

" 22

" січня

2004 р.

М.П.

 

Підпис =Дуб

М.П.

 

Підпис =3убок

Вибув з

 

м. Вінниця

Прибув до

 

м. Київ

24

" січня

2004 р.

" 24

" січня

2004 р.

М.П.

 

Підпис =3убок

М.П.

 

Підпис =Дуб

Вибув з

 

 

Прибув до

 

 

 

 

 

 

 

 

М.П.

 

Підпис

М.П.

 

Підпис

Вибув з

 

 

Прибув до

 

 

 

 

 

 

 

 

М.П.

 

Підпис

М.П.

 

Підпис

Примітка. При виїзді в декілька пунктів відмітки про прибуття та вибуття робляться окремо в

кожному з них.

ничних норм, установлених Постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 23.04.99 № 663, зокрема:

а)         у разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання у го- телях не включаються витрати на харчування — 18 гривень;

б)         у разі, коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на:

одноразове харчування — 14 грн. 40 коп.;

дворазове харчування — 10 грн. 80 коп.;

триразове харчування — 7 грн. 20 коп.

За кожен день перебування працівника у відрядженні за межа­ми України йому виплачуються добові в межах граничних норм, ус­тановлених постановою Кабінету Міністрів України №663 від 23.04.1999 р., зокрема:

а)         у разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання в го- телях не включаються витрати на харчування — 280 грн.;

б)         у разі, коли до рахунків вартості проживання в готелях вклю- чаються витрати на:

одноразове харчування — 224 грн.;

дворазове харчування — 154 грн.;

триразове харчування — 98 грн.

Увага! Враховуючи зміни, які періодично відбуваються в нормативно-правових актах, розміри добових, які виплачуються відрядженому працівникові, у майбутньому можуть змінюватися!

Працівникам, які направляються у відрядження підприємтсвами, установати та організаціями всіх форм власності, добові виплачуються в іноземній валюті в сумі, яка в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком на день видачі коштів.

При видачі авансу в іноземній валюті допускається арифметич­не округлення суми до повної одиниці.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибут­тя до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.

При відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

Якщо відсутні відмітки в посвідченні про відрядження, то до­бові не відшкодовуються.

Підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на

наймання жилого приміщення в розмірі фактичних витрат з ураху­ванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором.

Витрати на наймання жилого приміщення за час вимушеної зу­пинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку й розмірах, визначених вище.

Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодову­ються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових пла­тежів на транспорті.

За наявності декількох видів транспорту, що зв'язує місце постійної роботи з місцем відрядження, адміністрація може запропо­нувати відрядженому працівникові вид транспорту, яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції працівник са­мостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.

Відрядженому працівникові понад установлені норми компен­сації витрат у зв'язку з відрядженням відшкодовуються також витра­ти на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні докумен­ти, користування в поїздах постільними речами та наймання жилого приміщення, згідно з підтвердними документами в оригіналі.

У разі тимчасової непрацездатності відрядженого праців­ника йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на най­мання жилого приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні) і сплачуються до­бові протягом усього часу, поки він не може за станом здоров'я при­ступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців.

Тимчасова непрацездатність відрядженого працівника, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до місця постійного про­живання повинні бути засвідчені в установленому порядку.

Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження ви­дається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення і добові. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження працівник зобов'язаний по­дати авансовий звіт про витрачену у зв'язку з відрядженням суму. Ра­зом з авансовим звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі про наймання жилого приміщення та проїзд.

Типова форма документа "Авансовий звіт" (форма №286) та приклад її оформлення наведені у зразку 4.10.

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності до­кументів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних кви­танцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо.

Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається:

а)         у разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний контроль, — за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його замінює;

б)         у разі відрядження до країн, з якими не встановлено або спро- щено прикордонний контроль, — згідно з відмітками сторони, яка відряджає, та сторони, яка приймає, у посвідченні про відрядження.

в)         у разі відсутності відміток відповідно до пунктів "а" і "б" до- бові витрати відрядженому працівникові не відшкодовуються.

Виїзд у відрядження за кордон і повернення в Україну в один і той самий день вважається одним днем відрядження.

Добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодо­вуються в межах граничних норм:

- за кожний день відрядження, включаючи день виїзду та приїзду;

Зразок 4.10.

якщо дата виїзду у відрядження до країн, з якими встановле­но повний прикордонний контроль, або дата повернення з них не збігається з датами за відмітками в закордонному паспорті чи доку­менті, що його замінює, то добові витрати за час проїзду територією України відшкодовуються відповідно до порядку, передбаченого для відряджень у межах України;

якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, або повертаю­чись з такої країни, має транзитну зупинку на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.

У разі відсутності такої зупинки добові витрати відшкодовують­ся за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту.

відшкодовуються також витрати, пов'язані зі стоянкою та пар-куванням службового автомобіля, за проїзд грунтовими, шосейними дорогами та водними переправами.

Не дозволяється направляти у відрядження та видавати аванс працівнику, який не відзвітував про витрачені кошти в попередньому відрядженні.

*   * *

Облік розрахунків з підзвітними особами з приводу витрат на відрядження ведеться на субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим.

Узагальнення інформації про витрати на відрядження знахо­дить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері №3, а при використанні спрощеної форми бухгал­терського обліку — у розділі І Відомості 3-М, розділі II Відомості 5-М (див. дод. А 3 і А 5).

Типова кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку роз­рахунків із підзвітними особами наведена в табл. 4.16.

Накопичення даних як про витрати на відрядження, так і інших статей калькулювання протягом року в розрізі загальновиробничих, адміністративних витрат або витрат на збут при обох формах обліку доцільно здійснювати в Книзі обліку виробництва (див. дод. Б 16, Б 17, Б 18).

При автоматизованій формі обліку накопичення даних про витрати на відрядження, поряд з іншими витратами, здійснюється в електронному вигляді аналогічно з прикладом, наведеним у дод. Б 16, Б 17, Б 18.

Включення до

Як було зазначено вище, до інших опе-

витрат вартості     раційних витрат, поряд із іншими , вхо-

робіт та послуг сторонніх підприємств

дять: плата за розрахунково-касове об­слуговування, витрати на послуги зв'яз­ку та інші послуги стороніх підпри-

ємств.

ПІп стосується плати за розрахунково-касове обслуговуван­ня, то документом, за допомогою якого обслуговуючий підприємство банк здійснює безспірне списання певних грошових коштів (згідно договору про розрахунково-касове обслуговування заключеного між банком і підприємством) із разрахункового рахунку підприємства, є "Меморіальний ордер", типова форма якого наведена в зразку 4.11.

Поряд з вищезазначеним, документальною підставою для віднесення вказаної суми до витрат на рахунок 92 "Адміністративні витрати" виступає банківська виписка (див. зразок 4.12), яка засвідчує факт здійснення операції і відображення її на поточному

рахунку.

Спираючись на інформацію первинних документів, які дода­ються до банківської виписки, головний бухгалтер підприємства за­значає у виписці біля кожної суми номери тих бухгалтерських ра­хунків, у кореспонденції з якими пов'язане надходженя або списан­ня коштів з поточного рахунку.

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по включенню пла­ти за розрахунково-касове обслуговування у банку у складі інших операційних витрат до адміністративних витрат буде такою:

відображено оплату банку послуг за розрахунково-касове обслуговування (кредит рах. 31 "Рахунки в банках" — дебет рах. 84 "Інші операційні витрати");

відображено включення до адміністративних витрат плати за розрахунково-касове обслуговування в складі інших операційних витрат (кредит рах. 84 "Інші операційні витрати" — дебет рах. 92 "Адміністративні витрати").

Інформація про плату за розрахунково-касове обслуговування зна­ходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку в жур-налі-ордері № 1, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку — у розділі ІІ Відомості 1-М та розділі ІІ Відомості 5-М (див. дод. А1 та А5).

Зразок 4.11.

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР  № 450

від " 8 " січня 2004 р. Платник Виробниче об'єднання "Росток"

 

 

Одержано банком 200 _р.

 

0410008

 

Підписи одержувача

= Банкирчук =Рахівниченко

Підпис банку

Накопичення даних як про витрати на розрахунково-касове обслуговування, так і інших статей калькуляції інших елементів ви­трат протягом року в складі адміністративних витрат при обох фор­мах обліку доцільно здійснювати у Книзі обліку виробництва (див. дод. Б 17).

При автоматизованій формі обліку накопичення даних про ви­трати на розрахунково-касове обслуговування, поряд з іншими вит­ратами у складі адміністративних витрат, здійснюється в електронно­му вигляді аналогічно із прикладом, наведеним у дод. Б 17.

 

Підставою для включення до витрат робіт і послуг інших сторонніх підприємств, зокрема рекламних; аудиторських фірм (за проведення аудиторських перевірок і т. ін.); поштово-телеграфних послуг; підприємств, які здійснюють на договорній основі про­фесійну підготовку або перепідготовку працівників підприємства; оплата послуг консультаційного та інформаційного характеру, які пов'язані із забезпеченням виробництва, зберіганням та реалізацією продукції; за обслуговування технічних засобів управління підприємством — обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації; за протипожежну і сторожову охорону, що забезпечу­ються сторонніми підприємствами; за приймання, зберігання і зни­щення екологічно небезпечних відходів підприємства іншими суб'єктами господарювання (очищення стічних вод, викидів у повітря і т. ін.), виступають рахунки на сплату (незалежно від фак­ту здійснення оплати) за конкретні послуги, або акти виконаних робіт, здійснення яких передбачалося згідно з укладеними угодами з певними підприємствами.

 

Що стосується витрат на послуги зв'язку, то документаль­ною підставою для включення їх вартості до інших операціних вит­рат підприємства виступають рахунки на сплату наданих послуг (згідно з укладеними угодами з підприємствами зв'язку) як від дер­жавних підприємств (Укртелеком), так і комерційних структур (иМС, Київстар і т. ін.).

Інформація про виставлені підприємству і сплачені рахунки за послуги зв'язку, а також роботи згідно актів виконаних робіт (послуг рекламних агенцій, аудиторських фірм, підприємств по підготовці та перепідготовці кадрів і т. ін.) з метою включення до витрат суб'єкта господарювання знаходить своє відображення при журнально-ор­дерній формі обліку в журналах-ордерах № 1, № 3 (розділі ІІ), № 5, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку — у розділі ІІ Відо­мості 1-М, розділі І Відомості 3-М та розділі ІІ Відомості 5-М (див. дод. А1, А3 та А5).

Накопичення даних про вартість виконаних для підприємства робіт і послуг сторонніми підприємствами, так і інших статей каль­куляції в розрізі елементів витрат протягом року за об'єктами витрат, при обох формах обліку доцільно здійснювати в Книзі обліку вироб­ництва (див. дод. Б).

При автоматизованій формі обліку накопичення даних про ро­боти і послуги інших суб'єктів господарювання, поряд з іншими ви­тратами, здійснюється в електронному вигляді аналогічно з прикла­дом, наведеним у дод. Б.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по включен­ню до витрат підприємства вартості робіт і послуг інших суб'єктів господарювання наведено в табл. 4.17.

Включення до           Враховуючи те, що облік витрат май-

витрат бутніх періодів широко розкрито в на-

ПІдприємства            ступному розділі, для опрацювання да-

витрат майбутніх      ного питання доцільно ознайомитися з

періодів          пунктом 5.2. розділу 5.

Включення до           Виходячи з вимог законодавства, вит-

витрат сум податків    рати операційної діяльності форму- та зборів         ються з урахуванням податків (крім

(обов'язкових податку   на   прибуток)   та зборів

платежів)        (обов'язкових платежів), які, з однієї

сторони, виступають як заборго­ваність перед бюджетом (місцевим або державним), а з іншої — як витрати підприємства.

До цього виду витрат можна віднести податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України та декретами Кабінету Міністрів України (плата за землю, збір за реєстрацію підприємства та його відособлених структурних підрозділів в орга­нах державної виконавчої влади, оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для здійснення господарської діяльності підприємства, оплата робіт із сертифікації продукції, збір за патенту­вання окремих видів діяльності, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, плата за технічний огляд транспортних засобів, дорожній збір, комунальний податок, збір за використання місцевої символіки, витрати на оплату експорт­ного (вивізного) мита та митних зборів, платежі за викиди і скиди за­бруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та ін.).

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по віднесенню по­датків та зборів (обов'язкових платежів) до витрат підприємства буде наступною:

віднесено до інших операційних витрат суми обрахованих і належних до сплати або суми вже сплачених до бюджету (місце­вого або державного) податків і платежів (Дебет рах. 84 "Інші опе­раційні витрати" — Кредит рах. 64 "Розрахунки за податками й пла­тежами");

віднесено інші операційні витрати до складу витрат кон­кретного структурного підрозділу підприємства або певного об'єкта витрат (кредит рах. 84 "Інші операційні витрати" — дебет рах. 23 "Виробництво", 92 "Адміністративні витрати" 93 "Витрати на збут" 949 "Інші витрати операційної діяльності" /обслуговуючі вироб­ництва/).

Слід зауважити, що нарахування і включення відповідних податків і платежів до витрат здійснюється або на підставі бухгал­терського розрахунку, який у довільній формі оформляють працівники бухгалтерської служби, або на підставі офіційних доку­ментів, які надходять на адресу підприємства від відповідних дер­жавних структур з вимогою здійснення платежу на зазначені цілі.

Сплата належних податків і платежів до бюджету (місцево­го або державного) з розрахункового рахунку здійснюється за допо­могою документа "Платіжне доручення", інформація якого знахо­дить своє відображення у банківській виписці (див. зразок 4.12.)

Інформація про нараховані до сплати податки і платежі з ме­тою їх включення до витрат суб'єкта господарювання знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журна­лах-ордерах № 1, № 3 (розділі ІІ), № 5, а при спрощеній формі бух­галтерського обліку — у розділі ІІ Відомості 1-М, розділі І Відо­мості 3-М та розділі ІІ Відомості 5-М (див. дод. А1, А3 та А5).

Накопичення даних про податки і збори, які є складовою ви­трат підприємства поряд із іншими статями калькуляції протягом року в розрізі виробництв і структурних підрозділів при обох фор­мах обліку доцільно здійснювати в Книзі обліку виробництва (див. дод. Б).

При автоматизованій формі обліку накопичення даних про су­ми податків і зборів у витратах підприємства поряд з іншими вит­ратами здійснюється в електронному вигляді аналогічно з прикла­дом, наведеним у дод. Б.