Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика - Навчальний посібник (Н. І. Верхоглядова, В. П. Шило, С. Б. Ільїна)

4.4. облік амортизації необоротних активів

 

Другим етапом кругообігу господарських засобів виступає процес виробництва, який характеризується взаємодією засобів праці, предметів праці та трудових ресурсів.

У процесі виробництва як основні засоби, так і нематеріальні активи втрачають свою вартість і у вигляді амортизаційних відраху­вань переносять її на створювані на підприємстві продукцію, роботи, послуги, а також окремою статтею входять до складу адміністратив­них та інших витрат.

Порядок нарахування і використання амортизаційних відраху­вань основних засобів і нематеріальних активів визначено як подат­ковим законодавством, так і П(С)БО №7 "Основні засоби" та П(С)БО №8 "Нематеріальні активи".

Амортизація — систематичний розподіл вартості, яка аморти­зується, необоротних активів протягом строку їх корисного викорис­тання (експлуатації).

Знос необоротних активів — сума амортизації об'єкта необо­ротних активів з початку їх корисного використання.

 

Амортизація    Положенням (стандартом) 7 "Основні засоби" основних       визначено, що об'єктом амортизації є основні засобів        засоби (крім землі).

Нарахування амортизації здійснюється протя­гом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його рекон­струкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

очікуване використання об'єкта підприємством з урахуван­ням його потужності або продуктивності;

фізичний та моральний знос, що передбачається;

правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основ­них засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних ви­год від його використання.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходя­чи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, на­ступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Згідно із П(С)БО 7 амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

прямолінійного;

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивного;

виробничого.

Треба зауважити, що підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені по­датковим законодавством. Отже, шостим методом нарахування амортизації є податковий.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підпри­ємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році.

Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корис­ного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Використовуючи дані наведеного прикладу, покажемо порядок визначення амортизації, використовуючи зазначені методи щодо її розрахунку.

Приклад

Первісна вартість придбаного підприємством виробничого об­ладнання становила 81000 грн. На підприємстві було прийняте рішення про граничний термін експлуатації обладнання — 4 роки,

після чого в результаті фізичного і морального зношення, а також зміни технології буде закуплене нове обладнання. Натомість через 4 роки підприємство планує отримати виручку за використане обла-дання в розмірі 16000 грн. Виходячи з цього, вартість, яка підлягає амортизації, складає 65000 грн. (81000 - 16000 = 65000). За період експлуатації обладнання планується випустити 130000 одиниць про­дукції, зокрема: 1 рік — 30000 штук, 2 рік — 40000 штук, 3 рік —

40000 штук, 4 рік — 20000 штук.

Метод 1 — прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

Виходячи із зазначеного: Річна норма амортизації = 25\% (100\% : 4 = 25\%). Річна сума амортизації = 16250 грн. (65000х25\%:100\% = 16250). Місячна сума амортизації = 1354 грн. (16250 : 12 = 1354).

 

Метод 2 — зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату по­чатку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одини­цею та результатом кореня ступеня кількості років корисного викори­стання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

 

Виходячи із зазначеного:

Річна норма амортизації = 33,3\%.

16

4  16000          4 _16 4

(1 -Д 81000 = 1 -~\  81  = 1 -

 

2

81 1

= 1       = 0,33).

3

 

Розрахунок річної суми амортизації протягом строку роботи обладнання показан в табл. 4.9.

Як видно з табл. 4.9., амортизація об'єкта за весь строк його ек­сплуатації склала 65000 грн., тобто дорівнює вартості обладнання, яке підлягало амортизації із самого початку.

Метод 3 — прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.

Виходячи із зазначеного:

Річна норма амортизації = 50\% (100\% : 4 х 2 = 50). Розрахунок річної суми амортизації обладнання протягом стро­ку його використання показано в табл. 4.10.

Таблиця 4.10.

Розрахунок річної суми амортизації обладнання з використанням методу прискореного зменшення залишкової вартості

 

Роки

Залишкова

Річна норма

Річна сума

експлуатації

вартість, грн.

амортизації, \%

амортизації, грн.

1

65000

50

32500

2

32500

50

16250

3

16250

50

8125

4

8125

50

8125

X

16000

X

65000

Метод 4 — кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятив­ного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку викори­стання об'єкта основних засобів, на суму кількості років його корис­ного використання.

Сума кількості років використання = 10 (1+2+3+4 = 10).

Річна норма амортизації: за перший рік = 40\% (4 : 10 = 0,4); за другий рік = 30\% (3 : 10 = 0,3); за третій рік = 20\% (2 : 10 = 0,2); за четвертий рік = 10\% (1 : 10 = 0,1).

Розрахунок річної суми амортизації протягом строку роботи обладнання показано в табл. 4.11.

Таблиця 4.11. Розрахунок річної суми амортизації обладнання

Метод 5 — виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Вартість, яка амортизується — 65000 грн. Кількість продукції, яку передбачається виробити за чотири роки роботи обладнання, — 130000 шт. Виходячи з цього, сума амортизації обладнання в розрахунку на оди­ницю виробленої продукції становить 0,5 грн. (65000:130000 = 0,5).

Розрахунок річної суми амортизації обладнання залежно від кількості виробленої продукції показано в табл. 4.12.

Метод 6 — податковий, згідно з яким суб'єкт господарюван­ня може застосовувати методи і норми нарахування амортизації, які передбачені податковим законодавством.

Так, згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. передбачено, що амор­тизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на прид­бання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування ба­гаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних вироб­ничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення усіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом, зокре­ма іригація, осушення, збагачення та інше капітальне покращення землі.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Не підлягають амортизації витрати платника податку на:

придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призна­чених для подальшого продажу іншим особам;

утримання основних фондів, що знаходяться на консервації. Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку

підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами та доповнен­нями) передбачено з метою нарахування амортизації для визначення в подальшому оподатковуваного прибутку підприємства, основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та пере­давальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квар­тири і місця загального користування), вартість капітального покра­щення землі;

група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прила­ди та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;*

* Слова "включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації" виключені.

група 3 — будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4.

група 4 — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (в тому числі сотові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (пред­метів).®

® До групи 4 включають відповідні основні фонди, придбані (виготовлені) після 1 січня 2003 р. (а також витрати на їх покращення).

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податко­вого) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

група 1 — 2,0 відсотки;

група 2 — 10,0 відсотків;

група 3 — 6,0 відсотків;

група 4 — 15,0 відсотків.

Увага! Враховуючи зміни, які періодично відбуваються в за­конодавств класифікація основних засобів з метою оподаткуван­ня в майбутньому може змінюватися!

Балансова вартість групи основних фондів на початок звітно­го періоду розраховується за формулою:

 

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1),

де

Б(а) — балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б(а-1) — балансова вартість групи на початок періоду, що пе­редував звітному;

П(а-1) — сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модер­нізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

В(а-1) — сума виведених з експлуатації основних фондів про­тягом періоду, що передував звітному;

А(а-1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Треба зауважити, що і річна норма і сума амортизації основних засобів не є в чотири рази більшою, ніж квартальна.

Так, враховуючи, що вищезгадане придбане підприємством ви­робниче обладнання відноситься до третьої групи основних засобів (згідно податкового законодавства), норма його амортизації від ба­лансової вартості обладнання на початок звітного (податкового) періоду (в розрахунку на календарний квартал) складає — 6\%. На перший погляд річна норма амортизації в 4 рази більша, ніж квар­тальна, і складає 6\% х 4 = 24\%. Виходячи із цього, річна сума амор­тизації обладнання буде 81000 грн. х 24\% = 19440 грн. Проте цей роз­рахунок неправильний.

Правильним же буде наступний порядок розрахунку амор­тизації обладнання за рік:

ий квартал: 81000 грн. х 6\% = 4860 грн. (76140 грн.);

ий квартал: 76140 грн. х 6\% = 4568 грн. (71572 грн.);

ий квартал: 71572 грн. х 6\% = 4294 грн. (67278 грн.);

ий квартал: 67278 грн. х 6\% = 4037 грн. (63241 грн.).

Виходячи із даного розрахунку, річна сума амортизації обладнання складе: 4860 грн.+4568 грн.+4294 грн.+4037 грн.= 17759 грн.

Як видно із зазначеного, різниця при нарахуванні амортизації становить 19440 грн. — 17759 грн. = 1681 грн.

Зауважимо, що неправильне нарахування амортизації має без­посередній вплив на визначення прибутку, що підлягає оподаткуван­ню, а також накладення штрафних санкцій на підприємство податко­вими органами за умов необгрунтованого завищення витрат.

Наказом Міністерства статистики України №352 від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку" затверджено і введено в дію з 1.01.1996 р. типові форми облікової документації в ча­стині розрахунку амортизаційних відрахувань по основних засобах:

03-14 "Розрахунок амортизації основних засобів (для промис­лових підприємств)";

03-15 "Розрахунок амортизації основних засобів (для будівель­них організацій)";

03-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту".

Для визначення суми амортизації основних засобів, що нале­жить до нарахування у звітному місяці, промисловим підприємством застосовується "Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)" (форма № 03-14).

Для визначення суми амортизації основних засобів, що нале­жить до нарахування у звітному місяці, будівельними організаціями застосовується "Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)" (форма № 03-15).

Для визначення сум амортизації автотранспортних засобів, що належать до нарахування у звітному місяці, застосовується "Розра­хунок амортизації по автотранспорту" (форма № 03-16).

Суми амортизаційних відрахувань знаходять своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері №4, а при спро­щеній формі бухгалтерського обліку — у Відомості 4-М (розділ I) та розділах I і II Відомості 5-М (див. дод. А4 і А5).

Розрахунок річної суми амортизації обладнання за податковим методом показано в табл. 4.13.

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що амортизація окремого об'єкта основних фондів гру­пи 1 проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за ре­зультатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 проводиться до до­сягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Використання різних методів щодо нарахування амортизації зу­мовлює отримання різних кінцевих даних. Вплив обраного методу на розміри амортизаційних відрахувань, використовуючи розрахункові дані наведеного в даному пункті прикладу, представлено в табл. 4.14.

Підприємство може самостійно, спираючись на наведені розра­хунки, вибирати метод нарахування амортизації по основних засобах. Але при цьому треба враховувати, що суми нарахованої амортизації повинні відображати реальний фізичний і моральний знос конкретно­го об'єкта основних засобів. Як видно з таблиці 4.14., найменш при­датним у цьому плані є метод 6 (податковий), який не в достатній мірі відображає реальну суму зносу виробничого обладнання. Натомість найлегшим методом з точки зору проведення розрахунків є звичайно прямолінійний, який значно полегшує облікову роботу.

Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим мето­дом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Зауважимо, що незалежно від того, який з перших п'яти ме­тодів нарахування амортизації буде обрано, застосування шостого методу (податкового) є обов'язковим, оскільки це пов'язано із визна­ченням оподатковуваного прибутку підприємства.

За умови, коли поруч з податковим застосовується ще один з вищевказаних методів нарахування амортизації, треба мати на увазі, що амортизація, розрахована за податковим методом, відобразиться лише в податковій декларації.

Натомість записи як на рахунках бухгалтерського обліку, так і в балансі і звіті про фінансові результати суми нарахованих амортизаційних відрахувань будуть зроблені, в свою чергу, на підставі того методу, який, крім податкового, було додатково виб­рано на підприємстві.

Виходячи з недоцільності робити одночасно подвійну робо­ту, на багатьох підприємствах при нарахуванні амортизації вико­ристовують виключно податковий метод. За цих умов і на рахун­ках бухгалтерського обліку і в податковій декларації, і в звітності (балансі і звіті про фінансові результати) знайдуть відображення однакові дані, що стосуються амортизації.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нарахо­вується за методами, які застосовуються для основних засобів. Амортизацїя малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися в першому місяці викори­стання об'єкта в розмірі 50 \% його вартості, яка амортизується. Ре­шта 50 \% вартості, яка амортизується, нараховується в місяці їх ви­лучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100 \% його вартості.

Документ, який є підставою для облікового працівника при включенні до амортизації 50 \% вартості виданих на господарські по­треби, або в індивідуальне користування працівникам підприємства малоцінних необоротних матеріальних активів до витрат того чи іншого підрозділу, є "Відомість обліку видачі (повернення) спецо­дягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв" (див. зразок 4.4). Пер­ший примірник відомості залишається в завідуючого складом і слу­гує підставою для складання у майбутньому документа "Акт на спи­сання малоцінних та швидкозношуваних предметів", а другий пере­дається до бухгалтерії і виступає підставою для списання перших 50\% вартості виданих за цим документом малоцінних необоротних активів до витрат підприємства.

Документ, який є основою для облікового працівника при включенні до амортизації виданих в експлуатацію перших 50 \% вар­тості бібліотечних фондів, є "Прибутковий ордер" (див. зразок 5.4.), який оформлюється в бібліотеці за фактом отримання із видавництв або посередницьких організацій навчальної літератури і передається для здійснення відповідних розрахунків до бухгалтерії.

Документ, який виступає підставою для облікового працівника при віднесенні до витрат підприємства (або конкретного підрозділу) і включенні до амортизації решти 50 \% вартості морально за­старілих, зношених і непридатних для подальшого використання не­оборотних матеріальних активів, а також бібліотечних фондів, є

"Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних пред-метів"(див. зразок 4.5). Акт складається в одному примірнику, підпи­сується членами комісії і передається до бухгалтерії для здійснення відповідних розрахунків і бухгалтерських проведень.

Будь-які витрати на розвідку (дорозвідку) та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (у тому числі будь-які нафтові або газові свердловини) включаються до окремої групи ви­трат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (ро­довища), та підлягають амортизації.

До складу зазначеної групи включаються витрати на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин. Перелік витрат, що включаються до такої групи, встанов­лює Кабінет Міністрів України.

Облік балансової вартості витрат, пов'язаних з видобутком ко­рисних копалин, ведеться по кожному окремому родовищу (кар'єру, шахті, свердловині). Порядок такого обліку встановлює Міністерст­во фінансів України.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду на витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, розраховується за форму­лою:

С(а) = Б(а) х О(а) : О(з),

де

С(а) — сума амортизаційних відрахувань за звітний квартал;

Б(а) — балансова вартість групи на початок звітного періоду, яка дорівнює балансовій вартості групи на початок кварталу, що передує звітному, збільшеній на суму витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування запасів (родовищ) корисних копалин, понесених протягом попереднього кварталу;

О(а) — обсяг (у натуральних величинах) корисних копалин, фактично видобутих протягом звітного кварталу;

О(з) — загальний розрахунковий обсяг (у натуральних величи­нах) видобутку корисних копалин на відповідному родо­вищі.

 

Амортизація    Положенням (стандартом) №8 "Нематеріальні нематеріальних активи" визначено, що нарахування аморти-активів        зації нематеріальних активів здійснюється про­тягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

При визначенні строку корисного використання об'єкта нема­теріальних активів слід ураховувати:

строки корисного використання подібних активів;

моральний знос, що передбачається;

правові або інші подібні обмеження щодо строків його ви­користання та інші фактори.

Метод амортизації нематеріального активу обирається під­приємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх еко­номічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандарту) бухгал­терського обліку 7 "Основні засоби".

У свою чергу, згідно з Законом України "Про оподаткування при­бутку підприємств" для амортизації нематеріальних активів застосо­вується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вар­тості з урахуванням індексації, яка визначається платником податку са­мостійно, виходячи із строку корисного використання таких нема­теріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залиш­ковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо прид­бання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;

коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для викорис­тання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступно­му періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

Амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, по­чинаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

&     & &

Нарахування амортизації призводить до збільшення витрат підприємства, а також до збільшення суми зносу необоротних ак­тивів.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витра­ти" визначено, що до складу елемента "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних ак­тивів та інших необоротних матеріальних активів.

Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних матеріальних і нематеріальних ак­тивів, що підлягають амортизації призначено рахунок 13 "Знос нео­боротних активів".

Рахунок 13 "Знос необоротних активів" має такі субрахунки:

"Знос основних засобів";

"Знос інших необоротних матеріальних активів";

"Знос нематеріальних активів".

Аналітичний облік зносу необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необо­ротних активів та нематеріальних активів.

За кредитом рахунку 13 "Знос необоротних матеріальних ак­тивів" відображається нарахування амортизації та індексації зносу необоротних активів, за дебетом — зменшення суми зносу.

 

Рахунок 13 "Знос необоротних активів" кореспондує

"Основні засоби"       23 "Виробництво"

"Інші необоротні матеріальні   83 "Амортизація"

активи"           91 "Загальновиробничі витрати"

"Нематеріальні активи"        92 "Адміністративні витрати"

 

"Витрати на збут"

"Інші витрати операційної

діяльності"

Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено, що облік витрат операційної діяльності може здійснюватися як без, так і із використанням рахунків класу 8 "Витрати за елементами".

За умови обліку витрат із застосуванням рахунків класу 8 "Ви­трати за елементами" для узагальнення інформації про суму нарахо­ваної амортизації основних засобів, інших необоротних матеріаль­них активів та нематеріальних активів призначено рахунок 83 "Амортизація".

За дебетом рахунку 83 "Амортизація" відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, за кредитом — списання на рахунок 23 "Виробництво" суми амортизаційних відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, по­слуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв на рахунки кла­су 9 — суми амортизаційних відрахувань, що відносяться до вироб­ничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Рахунок 83 "Амортизація"має такі субрахунки:

"Амортизація основних засобів";

"Амортизація інших необоротних матеріальних активів";

"Амортизація нематеріальних активів".

 

Рахунок 83 "Амортизація" кореспондує

13 "Знос необоротних активів"

"Інші необоротні матеріальні

активи"

"Нематеріальні активи" 23 "Виробництво"

79 "Фінансові результати"

"Загальновиробничі витрати"

"Адміністративні витрати"

"Витрати на збут"

"Інші витрати операційної

діяльності"

 

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку амортизації необоротних активів наведено в таблиці 4.15.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) відноситься амортизація необоротних активів конкретного виробничого підрозділу у відповідності із затвердженими на підприємстві стандартними норма­тивами з розрахунку на одиницю продукції (робіт, послуг). Разом з тим, понаднормативні амортизаційні відрахування відносяться на собівартість реалізованої у звітному періоді продукції (робіт, послуг).

Враховуючи те, що за рах. 92 "Адміністративні витрати" та рах. 93 "Витрати на збут" здійснюється облік витрат звітного періоду, сума витрат яких без розподілу відразу переноситься на дебет рах. 79 "Фінансові результати", включення амортизації необоротних активів до рахунків 92 і 93 здійснюється без обмежень і застосування нормативів.

Розподіл амортизаційних відрахувань за об'єктами витрат здійснюється на підставі таких документів, як: 03-14 "Розрахунок амор­тизації основних засобів (для промислових підприємств)"; 03-15 "Роз­рахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)"; 03-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту".

Оформлені і підписані вказані документи бухгалтером, який здійснює облік основних засобів і нематеріальних активів, передають­ся бухгалтеру, який здійснює облік витрат підприємства.

При використанні журнально-ордерної форми обліку відобра­ження амортизації щомісяця здійснюється у відомості обліку основ­них засобів і журналі-ордері №4, а при спрощеній формі обліку — у Відомостях 4-М і 5-М (розділ II) (див. дод. А4, А5).

Слід зауважити, що за умови розмежування основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів за місцями їх експлуатації (структурними підрозділами підприємства) із зазначен­ням їх первинної вартості та суми амортизації за кожний місяць у Відомості обліку основних засобів при журнально-ордерній формі обліку, або Відомості 4-М (див. дод. А4) при спрощеній формі обліку, то складання Розрахунків амортизації (форми 03-14, 03-15, 03-16) є не обов'язковим, оскільки вся необхідна інформація щодо розрахунку амортизації необоротних активів та її розподілу за об'єктами витрат вже міститься в зручному вигляді у зазначених облікових регістрах.

Систематизацію даних як про амортизаційні відрахування, так і інших статей калькулювання в розрізі виробництв та структурних підрозділів підприємства протягом року доцільно здійснювати в Книзі обліку виробництва (див. дод. Б), яка може бути аналогічно побудована і в електронному вигляді за умови використання ЕОМ.