4.1. облік матеріальних витрат
Враховуючи те, що матеріальні витрати (виробничі запаси, комплектуючі, електроенергія і т.ін.) займають значну питому вагу в структурі собівартисті продукції та витрат підприємств в цілому (від 60\% до 95\% в залежності від галузі економіки), питання правильного обліку і контролю матеріальних витрат на підприємстві є надзвичайно актуальними. У відповідності з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", до складу елемента "Матеріальні витрати" включається вартість витрачених у вироництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів. Для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період Планом рахунків бухгалтерського обліку перебачено рахунок 80 "Матеріальні витрати". За дебетом рахунку 80 "Матеріальні витрати" відображаються суми визнаних матеріальних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 "Виробництво" прямих матеріальних витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9. Рахунок 80 "Матеріальні витрати" має такі субрахунки: "Витрати сировини й матеріалів"; "Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів"; "Витрати палива й енергії"; "Витрати тари й тарних матеріалів"; "Витрати будівельних матеріалів"; "Витрати запасних частин"; "Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення"; "Витрати товарів"; "Інші матеріальні витрати". У відповідності з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" при відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); нормативних затрат. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. Оцінка за нормативними затратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися.
Облік витрат Для обліку руху матеріальних цінностей усере- виробничих дині підприємства та їх відпуску підрозділам запасів свого підприємства, що розташовані за межами його території, застосовується "Накладна-ви-мога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів" (форма № М-11). Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою. Типова форма "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів" і приклад її оформлення наведено у зразку 4.1. 4£ ЗраЗОК 4.1. Типова форма № М-11 БО "Росток" Затверджено наказом Мінстату України (підприємство, організація) від 21.06.96 р. № 193 Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ |0|0|5|¥|7|0|3|з| КодзаУКУД |
НАКЛАДНА-ВИМОГА НА ВІДПУСК (ВНУТРІШНЄ ПЕРЕМІЩЕННЯ) МАТЕРІАЛІВ (прописом) (прописом) Відпуск дозволив = Іваненко Головний бухгалтер = Петренко Здав (відпустив) = Жук Прийняв (одержав) = Степаненко Для оформлення відпуску матеріалів, що систематично витрачаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби, та є підтверджуючим документом для списання матеріальних цінностей зі складу використовується "Лімітно-забірна картка" (форми № М-8 та М-9, М-28 та М-28а). Лімітно-забірні картки виписуються плановим відділом на одне або декілька найменувань матеріалів (номенклатурних номерів) у двох примірниках. Один примірник до початку місяця передається цеху (дільниці) — споживачу матеріалів, другий — складу або кладовій цеху (дільниці). Відпуск матеріалів у виробництво здійснюється складом при пред'явленні представником цеху свого примірника лімітно-забірної картки. Комірник відмічає в обох примірниках дату та кількість відпущеного матеріалу, після чого визначає залишок ліміту за кожним номенклатурним номером матеріалів. У лімітно-забірній картці цеху (дільниці) розписується комірник, а в лімітно-забірній картці складу — представник цеху (дільниці). Для скорочення кількості первинних документів, там, де це доцільно, рекомендується оформляти відпуск матеріалів безпосередньо в картках складського обліку. У цьому випадку видаткові документи на відпуск матеріалів не оформлюють, а сама операція здійснюється на основі лімітних карток, які виписують в одному примірнику та мають характер бухгалтерських документів. Ліміт відпуску можна вказати і в самій картці. Представник цеху при одержанні матеріалів розписується безпосередньо в картках складського обліку, а в лімітно-забірній картці розписується комірник. По лімітно-забірній картці ведеться також облік матеріалів, що не були використані у виробництві (повернення). При цьому інших додаткових документів не складають. Типова форма "Лімітно-забірна картка" і приклад її оформлення наведено у зразку 4.2. За умови використання на підприємстві системи калькулювання собівартості "стандарт-кост", яка передбачає застосування нормативів матеріальних витрат на виробництво для обліку відпуску матеріалів понад встановленого ліміту або при заміні і списанні матеріалів зі складу використовується "Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів" (форма № М-10). № Зразок 4.2. ВО "Росток" підприємство, організація Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 0 0 5 4 7 38
Затверджена наказом Мінстату України від 21.06.1996 р.№ 193 Код за УКУД І І
Всього записів по лімітно-забірній картці Начальник відділу, який встановив ліміт = Іваненко Начальник підрозділу, котрий отримав матеріальні цінності = Чиж
= Жук Понадлімітний відпуск матеріалів та заміна одних видів матеріалу іншими допускається тільки з дозволу директора підприємства (організації), головного інженера або осіб, на те уповноважених, і після погодження з відповідними відділами підприємства. Для контролю за відхиленням фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу і для контролю залишків матеріалів, що знаходяться без руху, використовується "Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу" (форма № М-18). Довідка складається в одному примірнику завідуючим складом (комірником), який повинен своєчасно повідомити відділу постачання про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановленої норми запасу та про залишки матеріалів, що знаходяться без руху. Слід зауважити, що передача виробничих запасів зі складу до первинного підрозділу не є підставою для їх списання на виробництво, а лише засвідчує факт зміни матеріально відповідальної особи (із завідувача складом на керівника, або іншої особи, конкретного первинного підрозділу підприємства ). Після закінчення кожного місяця зі складу до бухгалтерії підприємства подається "Звіт про рух матеріальних цінностей" (зразок 4.3), у якому узагальнюються дані з усіх первинних документів, які стали підставою як для надходження, так і вибуття виробничих запасів за вказаний період. Враховуючи потреби бухгалтерських працівників, звіт про рух матеріальних цінностей може бути деталізований, зокрема в розрізі джерел надходження виробничих запасів, а також об'єктів їх витрачання. У свою чергу виробничі підрозділи теж в кінці кожного місяця подають до бухгалтерії підприємства "Виробничий звіт", в якому узагальнюється інформація про кількість і вартість спожитих на виробництві конкретних видів продукції виробничих запасів, а також інших елементів витрат у розрізі статей калькуляції. Залежно від організації економічної роботи та контролю на підприємстві (затвердженої схеми документообігу) виробничі звіти підрозділів можуть подаватися на перевірку до економіста, який здійснює контроль за виконанням планів виробництва продукції (у відповідності із доданим до виробничого звіту документом Ц Зразок 4.3. ВО "Росток"
підприємство, організація "Прибутковий ордер" на передачу готової продукції з виробництва на склад), а також, поряд із іншими елементами і матеріальними витратами (як в цілому, так і у розрізі окремих статей калькуляції), нормативи витрат яких, у розрахунку на одиницю продукції, затверджуються на підприємстві. Особливу увагу при даного роду перевірках економісту або бухгалтеру слід звертати не лише на вартість спожитих виробничих запасів, а й на кількість використаної сировини, оскільки зростання споживання виробничих запасів може відбутися і при незміному обсязі виробництва продукції, враховуючи вплив зростання цін на сировину і т. ін. Основою для списання використаного на підприємстві пального є дані лічильників про роботу виробничого обладнання, яке споживає пальне. Підставою для списання пального на роботу вантажного автомобіля виступає відповідним чином оформлений "Подорожній лист вантажного автомобіля" (див. зразок 5.2.), який засвідчує обсяги здійснених за напрямками вантажних перевезень згідно показників спідометра автомобіля. Підставою для списання пального на роботу легкового автомобіля виступає відповідним чином оформлений "Подорожній лист легкового автомобіля", в якому зазначається (спираючись на показники спідометра) кілометраж пробігу. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) відносяться витрати запасів конкретного виробничого підрозділу у відповідності із затвердженними на підприємстві стандартними нормативами (тобто кількості і вартості сировини і т. ін.) з розрахунку на одиницу продукції (робіт, послуг). Разом з тим понаднормативні витрати матеріалів (не кількості, а вартості) відносяться на собівартість реалізованої в звітному періоді продукції (робіт, послуг), тобто на дебет рахунку 90 "Собівартість реалізації". Враховуючи те, що за рахунком 92 "Адміністративні витрати" та рахунком 93 "Витрати на збут" здійснюється облік витрат звітного періоду, які без розподілу відразу переносяться на дебет рах. 79 "Фінансові результати", витрати матеріалів до рахунків 92 і 93 можна включати без застосування нормативів. Розглядаючи питання відображення в обліку Облік ЄІдходІЄ матеріальних витрат і витрачання в госпо-виообниитва дарській діяльності запасів, особливу увагу слід приділити відходам виробництва. Враховуючи фізичні особливості запасів (сировини, матеріалів та ін.), а також технологічні недоліки, в результаті виробництва можуть утворюватися відходи. Відходи представляють собою залишки від згоряння теплоносіїв (вугільний шлак), залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів (металева стружка, тирса на пилорамах та ін.), які утворилися в результаті роботи як основних, так і допоміжних підрозділів підприємства. В свою чергу відходи поділяються на: незворотні; зворотні. Незворотними є відходи, які (враховуючи розвиток технологій як на конкретному підприємстві, так і в цілому) не можуть бути використані на підприємстві для виробництва на їх основі інших видів продукції, або такі, для подальшої переробки яких і виготовлення на їх основі інших видів продукції у підприємства немає відповідного обладнання або бажання здійснювати їх поглиблену переробку. Утилізація незворотних відходів здійснюється шляхом їх вивезення на загальні та спеціалізовані звалища або зберігання у спеціально відведених місцях безпосередньо на підприємстві. Незворотні відходи оцінюванню не підлягають і в бухгалтерському обліку не відображуються. Враховуючи те, що незворотні відходи не оцінюються, вартість спожитих у процесі виробництва сировини і матеріалів повністю включається до елемента витрат "Матеріальні витрати" без вирахування відходів. Поряд з тим, під зворотними розуміють відходи, які викорис-туються в подальшому на підприємстві для виробництва на їх основі нових видів продукції, або реалізуються стороннім підприємствам, які , в свою чергу, на їх основі будуть виробляти певну продукцію. Враховуючи зазначене відмітимо, що одні й ті самі відходи одночасно для одного підприємства можуть бути зворотними, а для іншого, зважаючи на відсутність засобів для їх подальшої обробки, — незворотними. Між окремими видами продукції, яка вироблена в одному цеху з тієї самої сировини, зворотні відходи розподіляються залежно від кількості використаних матеріалів або за встановленими на підприємстві нормативами. В свою чергу вартість зворотних відходів мінусується із загальних витрат на виробництво певного виду продукції. Порядок оцінки зворотних відходів для виключення їх з витрат виробництва і передачі на склад або в інші підрозділи врегулювується Наказом про облікову політику підприємства або окремим наказом керівництва. Визначення кількості відходів здійснюється шляхом їх обміру або зважування, а також розрахунковим методом, який передбачає визначення кількості відходів за нормативами залежно від обсягів переробленої сировини або виробленої продукції. Для оприбуткування зворотних відходів з виробництва на склад використовується документ "Прибутковий ордер" (типова форма № М-4), а для передачі з одного виробничого підрозділу до іншого з метою подальшої переробки — документ "Накладна-вимо-га на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів" (форма № М - 11) (див. зразок 4.1.). Оприбуткування зворотних відходів з виробництва на склад відображується бухгалтерським проведенням: Дебет рах. 20 "Виробничі запаси"; Кредит рах. 23 "Виробництво" (основне або допоміжне). Враховуючи вимоги П(С)БО 16 "Витрати" вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не включають до елемента операційних витрат "Матеріальні витрати". Приклад 1. Підприємство "А" має в своєму складі підрозділ теплопостачання (котельну) для забезпечення підприємства теплом. За місяць підрозділ споживає 50 тон вугілля. Вартість вугілля — 300 грн. за 1 тону. Із спожитого вугілля на підприємстві щомісяця отримують (для прикладу) 10 тон. шлаку, який підприємство не має можливості в подальшому переробляти. У цьому випадку шлак для підприємства є незворотними відходами. За цих обставин матеріальні витрати підрозділу теплопостачання склали 15000 грн. (50 тон х 300 грн. ) Приклад 2. Підприємство "Б" має в своєму складі підрозділ теплопостачання (котельну) для забезпечення підприємства теплом. За місяць підрозділ споживає 50 тон вугілля. Вартість вугілля — 300 грн. за 1 тону. Із спожитого вугілля на підприємстві щомісяця отримують (для прикладу) 10 тон. шлаку, який підприємство використовує для виробництва будівельних матеріалів (шлакоблоків). У цьому випадку шлак для підприємства є зворотними відходами. Згідно з наказом керівництва, для відображення шлаку в бухгалтерському обліку (з метою складування або передачі безпосередньо до підрозділу по виробництву шлакоблоків) прийнято оцінювати 1 тону шлаку за ціною 100 грн. За цих обставин, враховуючи те, що вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не включають до елемента операційних витрат "Матеріальні витрати", матеріальні витрати підрозділу теплопостачання склали 14000 грн.: 15000 грн. вартість вугілля (50 тон х 300 грн.) - 1000 грн. вартість шлаку (10 тон х 100 грн.). . Розкриваючи питання обліку ма- Облік витрат . с теріальних витрат окрему увагу треба малоцінних та приділити витратам малоцінних та швиок°зн°шуваних швидкозношуваних предметів, облік предметів витрат яких має деякі особливості. Спеціальною формою документа, за допомогою якого здійснюється видача малоцінних та швидкозношуваних предметів на господарські потреби і в індивідуальне користування працівникам зі складу або керівниками структурних підрозділів, за встановленими нормами є "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв" (форма № МШ-7) (див. зразок 4.4.). Поряд з цим, видача зі складу підприємства керівникам його структурних підрозділів малоцінних та швидкозношуваних предметів (за умови наступної їх видачі працівникам підрозділів) здійснюється на підставі документів "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів" (див. зразок 4.1) або "Лімітно-забірна картка" (див. зразок 4.2). При отриманні працівниками зі складу або в керівника свого підрозділу малоцінних та швидкозношуваних предметів вони розписуються у відомості, чим і засвідчують безпосередньо факт їх отримання. Залежно від особливостей документообігу на конкретному підприємстві відомості обліку видачі можуть оформлюватися як в одному, так і в двох екземплярах. Документом, який є підставою для облікового працівника для віднесення вартості виданих на господарські потреби, а також в індивідуальне користування працівникам підприємства малоцінних та швидкозношуваних предметів до витрат того чи іншого підрозділу, є "Акт на списання малоцінних та швидкоз- Зразок 4.4. ВО "Росток" Затверджена наказом Мінстату України підприємство, організація від 22.05.1996 р. № 145 Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ |0|0|5|4|7|0|3|«1 Код за УКУД | | ВІДОМІСТЬ ОБЛІКУ ВИДАЧІ (ПОВЕРНЕННЯ) СПЕЦОДЯГУ, СПЕЦВЗУТТЯ ТА ЗАПОБІЖНИХ ПРИСТРОЇВ
§5 Зразок 4.5. ВО «Росток» (підприємство, організація)
Типова форма № МШ-8 Ідентифікаційний код | 0 | 0 | 5 | ^ | 7|0|.3|о^ за ЄДРПОУ Затверджено наказом Мінстату України від 22.05.96 р. №145 Код за УКУД | Затверджую: Директор (посада) =ІванвНКО Іваненко В.М. « 23 » квітня 200 4 р. АКТ НА СПИСАННЯ МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ Комісія, яка призначена наказом від « 4 » СІЧНЯ 200 4 Р- № І , переглянула прийняті за « » 200 р. малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходилися в експлуатації, і визнала їх непридатними, які належать до здачі у брухт.
Продовження зразка 4.5. = Щир
ЩирАП. Члени комісії:
(посада) бухгалтер (підпис) = Петренко (П.І.Б.) Петренко М.П. (посада) керівник цеху Же 1
(підпис) Тимчук (П.І.Б.) Тимчук Г.А. (посада) інженер
(підпис) : Майстренко (П.І.Б.) Майстренко М.З. (посада)
(підпис)
(П.І.Б.) (О
Брухт за накладною №
200 ношуваних предметів" (типова форма № МШ-8) (див. зразок 4.5). Акт складається в одному примірнику на підставі документа "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв" наведеного у зразку 4.4. З метою чіткого розмежування витрат бажано відомості на видачу та акти на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів складати окремо по кожному підрозділу так, як це представлено у вказаних зразках. Транспортно-заготівельні витрати На рахунках по обліку виробничих запасів, крім безпосередньо наявних запасів, можна на одному із субрахунків здійснювати також облік транспортно-заготівельних витрат. Приклад розподілу і включення до матеріальних витрат транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат, наведено в табл. 4.1. Таблиця 4.1. Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат [(55+80) : (250+400)] х 300 = 62. За умови, якщо на підприємстві було прийняте рішення не обліковувати на окремому субрахунку транспортно-заготівельні витрати, їх можна враховувати (збільшення облікової ціни) при оприбуткуванні на склад матеріалів. Відображення витрат запасів на рахунках бухгалтерського обліку Кореспонденція бухгалтерських рахунків без використання рахунку 80 "Матеріальні витрати" при відображенні витрачання на підприємстві запасів представлена у табл.4.2. Таблиця 4.2. Кореспонденція бухгалтерських рахунків без використання рахунку 80 "Матеріальні витрати" при відображенні витрачання на підприємстві запасів
Кореспонденція бухгалтерських рахунків із використанням рахунку 80 "Матеріальні витрати" при відображенні витрачання на підприємстві запасів (нагадаємо, що у відповідності з вимогами П(С)БО 16 "Витрати" до складу елемента "Матеріальні витрати" включається вартість витрачених у виробництві запасів /крім продукту власного виробництва/), представлена в табл.4.3.
Згідно з вимогами Положення (стандарту) Облік витрат бухгалтерського обліку 16 "Витрати", до енергії, тепла складу елемента "Матеріальні витрати" та водіі включається вартість використаної у вироб- ництві (крім продукту власного виробництва) електроенергії, тепла та води. Що стосується спожитих у процесі господарської діяльності підприємства із зовнішніх джерел електроенергії, тепла та води, то документальною підставою для включення їх вартості до матеріальних витрат виступають рахунки від відповідних постачальницьких організацій на адресу підприємства (в яких зазначаються кількість і вартість спожитої електроенергії, тепла і води). Розподіл спожитих електроенергії, тепла та води за об'єктами витрат здійснюється за показниками лічильнників по подрозділах, які знаходять своє відображення у таких документах, як "Звіт про використання електроенергії" (див. зразок 5.1.), "Звіт про використання тепла", "Звіт про використання води", які щомісяця за підписом головного енергетика підприємства (тепловика, інженера та ін.) передаються до бухгалтерії. За умови відсутності лічильників по подрозділах, розподіл спожитих на виробництвах електроенергії, тепла та води може здійснюватися пропорційно коефіцієнтів, які, згідно з наказом керівництва, запроваджуються на конкретному підприємстві. Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку витрат електроенергії, тепла та води представлена в табл.4.4. Таблиця 4.4. _ - . . Планом рахунків бухгалтерського обліку пе- ООЛІК ІНШиХ _ ґ _ ґ опп "т • редбачено, що на субрахунку 809 Інші ма- матеріальних ґ . . ,/ г ; теріальні витрати рахунка 80 Матеріальні витрат ґ „ .\%. ґ ' ґ витрати відображається вартість виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру. Підставою для включення до матеріальних витрат вартості робіт та послуг виробничого та невиробничого характеру, виконаних сторонніми підприємствами (здійснення окремих операції з виробництва продукції, обробки сировини та матеріалів, які використовуються у виробництві; транспортні послуги, які є складовою технологічного процесу виробництва тощо), виступають акти виконаних робіт (незалежно від факту здійснення оплати) у відповідності із укладеними угодами із певними підприємствами. Кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру наведено в табл. 4.5. * * * Узагальнення даних про витрати підприємства (в тому числі й матеріальні) знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі- ордері № 5, а при спрощеній формі обліку — у Відомостях 2-М, 3-М (розділ І), 5-М (розділ ІІ) (див. додаток А). Накопичення даних як про витрати матеріалів у розрізі статей калькуляції, а також статей калькуляції інших елементів витрат протягом року в розрізі виробництв і структурних підрозділів підприємства як при журнально-ордерній, так і при спрощеній формі бухгалтерського обліку доцільно здійснювати в Книзі обліку виробництва (див. додаток Б). При автоматизованій формі обліку накопичення даних як про витрати матеріалів у розрізі статей калькуляції, так і статей калькуляції інших елементів витрат у розрізі виробництв і структурних підрозділів підприємства протягом року здійснюється в електронному вигляді аналогічно з прикладом, наведеним у додатку Б. |
| Оглавление| |