9.3. облік операцій перестрахування

9.3.1. Загальні положення організації обліку операцій перестрахування

Укладаючи договори страхування, страхова компанія бере на  себе  ризик клієнта. При цьому  страхова сума,  яку  страховик повинен буде виплатити страхувальнику при  настанні страхово- го випадку, може  бути  досить значною і перевищувати можли- вості страховика погасити її за рахунок власних накопичень. Отже, при укладанні договору страхування, страховик має  бути переко- наним, що при  настанні страхового випадку він зможе компен- сувати втрати клієнта, а страхувальник — що йому повернуть втра- чене,  компенсують збитки. Для  гарантування такої  впевненості існує  система перестрахування, коли страховик укладає договір перестрахування з другим страховиком, сплачуючи йому  частину отриманих від страхувальника страхових платежів.

У договорах перестрахування визначаються частки відпові- дальності сторін, участь  перестраховика у відшкодуванні збитків, порядок розрахунків. При цьому  перший страховик залишається відповідальним перед  страхувальником у повному обсязі згідно  з договором страхування, а перестраховик веде всі розрахунки лише з першим страховиком.

Перестрахування може  бути добровільним або обов’язковим. Згідно з діючим законодавством України договори перестраху- вання обов’язково укладати у таких  випадках:

1) коли страхова сума за окремим об’єктом страхування пе- ревищує 10\% сплаченого статутного капіталу і сформованих вільних резервів страховика;

2) якщо загальна сума страхових зобов’язань страховика пе-

ревищує можливість їх виконання за рахунок власних активів.

Укладаючи договір страхування, страховик повинен визна- чити  максимальну суму, яку він у змозі  виплатити в разі настан- ня страхового випадку (власне утримання страхової організації). Різниця між реально взятими на себе  страховими зобов’язання- ми  і власним утриманням страхової організації повинна покри-

ватися перестрахуванням.

Перестрахування здійснюється за плату. За передачу ризиків у перестрахування перестрахувальник (перший страховик, децент) має  право отримати від перестраховика комісійну винагороду або утримати її зі страхового платежу, який належить перестрахови- ку. У перестрахувальника отримана комісійна винагорода відно- ситься на доходи  від страхової діяльності, а у перестраховика — на витрати.

Таким чином, при перестрахуванні відбувається перерозподіл ризиків, страхових платежів і доходів між окремими страховиками.

Договір перестрахування може  містити умови, за яких  час- тина  перестрахувальної премії залишається тимчасово (депонуєть- ся) у перестрахувальника. Депонована премія створює перестра-

хувальнику деякий  резерв коштів для  виплати страхувальнику

відшкодування в разі настання страхового випадку. На  залишок депонованої премії нараховуються відсотки на користь перестра- ховика. Після закінчення дії договору страхування (перестраху- вання) сума депонованої премії та нараховані відсотки перерахо- вуються перестраховику (якщо не сталося страхового випадку).

9.3.2. Облік у перестрахувальника операцій передачі ризиків у перестрахування

Здійснюючи операції перестрахування, перестрахувальник повинен забезпечити відображення в обліку:

— інформації щодо  частки страхових платежів, що були спла-

чені перестраховикам за договорами перестрахування;

— формування частки перестраховиків у страхових резервах;

— визначення  фінансового результату від  страхової діяль-

ності  з урахуванням операцій перестрахування;

— розрахунків з перестраховиками в аналітичному розрізі.

Враховуючи вимоги чинних в Україні стандартів бухгалтерсь- кого  обліку, операції з передачі ризиків у перестрахування відоб- ражаються методом нарахування, тобто  на підставі укладених договорів незалежно від факту перерахування страхових премій.

Для  обліку  розрахунків за операціями перестрахування до-

цільно до синтетичного рахунка 63 «Розрахунки з постачальни-

ками та підрядниками» відкрити додатковий субрахунок 634 «Роз-

рахунки з перестраховиками» (окремо: з вітчизняними — 6341 та зарубіжними — 6342).

За кредитом цього субрахунка необхідно відображати:

— належні перестраховику частки страхових платежів з пе-

реданих у перестрахування ризиків;

— нараховані інвестиційні проценти на депоновану частину страхових премій.

За дебетом субрахунка 634 необхідно відображати:

— належну перестрахувальнику (цеденту) суму комісійної винагороди за передану в перестрахування частку  страхових ри- зиків і відповідну частку  страхових платежів;

— депоновану цедентом частину страхової премії, яка  нале-

жить  до ризиків, переданих у перестрахування;

— належну цеденту суму страхового відшкодування з ризиків,

переданих у перестрахування (у разі настання страхового випадку);

— перераховану перестраховику суму страхових платежів, у тому числі  і депонованих, та нарахованих інвестиційних відсотків на депоновану суму страхових премій.

Для  обліку  розрахунків з перестраховиками за депоновани- ми  сумами страхових премій відкривають спеціальний субраху- нок  6851 або  686 «Розрахунки з перестраховиками за депонова- ними преміями»

Належну перестраховикам суму часток страхових платежів відносять на зменшення доходу перестрахувальника. З цією  ме- тою використовують субрахунок 705 «Перестрахування» до син-

тетичного рахунка 70 «Доходи  від реалізації». За  дебетом цього субрахунка відображають частки страхових платежів, що  нале- жить  сплатити перестраховикам, а за кредитом — частки страхо- вих платежів, повернутих перестраховиками у разі дострокового

припинення договору перестрахування, та списання дебетового

сальдо субрахунка на фінансові результати страхової діяльності

(на  зменшення суми  зароблених страхових премій).

Одночасно з передачею перестраховику частки ризиків та суми  страхових платежів перестрахувальник визначає і відобра- жає  в обліку  частку  перестраховиків у страхових резервах, змен- шуючи відповідно свою  частку.

У разі настання страхового випадку перестраховик зобов’я- заний сплатити перестрахувальнику суму  страхового відшкоду- вання (страхову суму у випадку особистого страхування), визна- чену  договором перестрахування. Частка страхового відшкоду- вання, належна перестрахувальнику, відображається останнім у

складі доходів  від страхової діяльності.

Відображення в обліку  операцій з передачі ризиків у пе- рестрахування та розрахунків з перестраховниками  показано у табл.  9.1.

У разі здійснення перестрахування через  страхових посеред-

ників розрахунки з останніми  обліковують на  субрахунку 6852

Відображення в обліку  операцій  перестрахування

Таблиця 9.1

або 687 «Розрахунки з страховими посередниками за договорами перестрахування», який додатково відкривають до синтетичного рахунка 68 «Розрахунки за іншими операціями».

На  суму сплачених страховому посереднику часток страхо- вих платежів з метою укладання договору перестрахування вико- нують  проведення:

Д-т субрах. 6852 (687) — К-т рах.  31,

а після отримання від  страхового посередника інформації про набрання чинності договору перестрахування :

Д-т субрах. 705 — К-т субрах. 6852 (687).

Аналітичний облік  розрахунків ведеться окремо за кожним перестраховиком та страховим посередником.

9.3.3. Облік у перестраховика операцій отримання ризиків у перестрахування

Для перестраховика суми  отриманих від перестрахувальників часток страхових платежів за договорами перестрахування є зви- чайним доходом від страхової діяльності. Їх обліковують у складі

отриманих (нарахованих) страхових платежів на окремих субра-

хунках  за видами страхування.

Для  обліку  розрахунків з перестрахувальниками відкрива- ють окремий субрахунок 366 «Розрахунки з перестрахувальника- ми» до синтетичного рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і за- мовниками».

Суму  визначеної частки страхового платежу відображають бухгалтерськими проводками:

Д-т субрах. 366 — К-т рах.  76.

Належна страхувальнику комісійна винагорода за перестраху-

вання відображається в обліку  перестраховика як витрати на збут:

Д-т рах.93  — К-т субрах. 366.

У випадку депонування суми страхового платежу в перестра- хувальника дебіторська заборгованість за розрахунками з таким перестрахувальником зменшується, але збільшується сума забор- гованості за депонованими страховими преміями. Для  обліку розрахунків перестраховика з перестрахувальником за депонова- ними страховими преміями доцільно відкрити окремий субраху- нок,  наприклад 3771 або 378 «Розрахунки з перестрахувальника- ми за депонованими преміями». У такому разі на суму депонова- ної  страхової премії буде виконано проводку:

Д-т субрах. 3771 (378)  — К-т субрах. 366.

Відсотки на  депоновану частину страхової премії відобра-

жають  у складі фінансових доходів  перестраховика:

Д-т субрах. 366 — К-т субрах. 732.

Після закінчення терміну дії договору перестрахування на суму раніше депонованої частини страхової премії виконують записи:

1) Д-т субрах.  366 — К-т субрах.  3771 (378),

2) Д-т субрах.  311 — К-т субрах.  366 (з урахуванням сальдо розрахунків).

У разі настання страхового випадку перестраховик зобов’я-

заний виплатити перестрахувальнику суму страхового відшкоду-

вання в частині, обумовленій договором. Ця  сума відображаєть-

ся в обліку  перестраховика записами:

1) нарахована сума страхового відшкодування (страхових виплат)

Д-т субрах. 904 — К-т субрах. 366;

2) сплачена сума  страхового відшкодування (з урахуванням сальдо розрахунків та депонованої страхової премії)

Д-т субрах. 366 — К-т субрах. 378, 311.

Аналітичний облік  розрахунків за  операціями перестраху-

вання ведеться у розрізі окремих перестрахувальників.