3.8.  облік запасних частин і автомобільних шин

Особливе місце  у складі виробничих запасів автотранспорт- них  підприємств належить запасним частинам, акумуляторам і автомобільним шинам.

Запасні частини —  це  окремі деталі,  вузли,  агрегати, при- значені для заміни зношених частин під час технічного обслуго- вування і ремонту основних засобів.

Автомобільні двигуни, коробки передач, акумулятори, ав- томобільні шини, інші  вузли  і агрегати, що призначені для замі- ни  при  виконанні ремонтів зношених аналогічних вузлів  і агре- гатів, які  є органічною складовою автомобіля, не є самостійни- ми інвентарними об’єктами, тому  їх обліковують у складі запас- них  частин на одноіменному субрахунку 207 (рис.  3.1).

Аналітичний облік  запасних частин на складах здійснюють за місцями зберігання (матеріально відповідальними особами), однорідними групами, марками автомобілів та номенклатурними

номерами. Аналітичний облік  обладнання, двигунів, вузлів  та аг-

регатів  обмінного фонду ведуть  за  такими групами: придатні до експлуатації (нові та відремонтовані); підлягають ремонту; пере- бувають у ремонті; непридатні до експлуатації. Облік руху об- мінних агрегатів здійснює технік  у спеціальних картках обліку, що  містять такі  реквізити: дати  надходження і вибуття, назву  аг- регату,  його  номенклатурний і заводський номери, пробіг, про- ведені  види  ремонту, звідки надійшов і кому  виданий агрегат.

Субрахунок 207 «Запасні частини»

2071 «Запасні частини для ремонтів»

20711 «Запасні частини придбані»

20712 «Запасні частини виготовлені»

2072 «Обмінний фонд вузлів і агрегатів»

20721 «Вузли, придатні для використання»

207211 «Вузли обмінного фонду нові»

207212 «Вузли обмінного фонду відновлені»

20722 «Вузли, що підлягають відновленню»

20723 «Вузли, що знаходяться в ремонті»

2073 «Автомобільні шини»

20731 «Автомобільні шини в запасі»

20732 «Автомобільні шини в обороті»

Рис.  3.1.  Структура  субрахунка  207 «Запасні  частини»

За наявності обмінного фонду запасних частин видачу  їх зі складу  для технічного обслуговування і ремонтів автомобілів про- водять в обмін на зняті  з автомобілів. Непридатні запасні части- ни,  що  прийняті в обмін на  видані із обмінного фонду складу, зберігаються окремо, а  після завершення місяця їх списують  і оприбутковують як  металобрухт. Запасні частини, що  потребу- ють  ремонту, передають до  ремонтного цеху  за  накладними, а після ремонту повертають на склад  і використовують як обмінний фонд.

Облік запасних частин ведуть  за такими цінами:

— нові та зняті  з автомобілів, але придатні для експлуатації —

за діючими цінами придбання;

— відремонтовані — в розмірі 50\% діючої  ціни  придбання;

— які потребують ремонту — у розмірі 25\% діючої  ціни  прид-

бання;

— непридатні до експлуатації — за ціною брухту або можли-

вого використання.

Непридатні для  експлуатації агрегати після списання  їх у встановленому порядку розбирають на запасні частини, які  оп- рибутковують на складі.

Облік автомобільних шин зазвичай здійснюють у комплек- тах, до  яких  належать покришки (зокрема безкамерні), камери та обвідні стрічки.

На  автотранспортне підприємство шини надходять у комп-

лекті  разом з новим автомобілем (на  всіх  колесах автомобіля  і

один  запасний комплект) і включаються у прейскурантну вартість автомобіля, а також від постачальників з метою поповнення за- пасу на складі для заміни шин, що прийшли у непридатність або вимагають ремонту.

Автомобільні шини можуть знаходитися на складі (в запасі), в обороті (у службах  технічної експлуатації, у власних вулканіза- ційних і шиноремонтних цехах,  у лінійних пунктах тощо), в ек- сплуатації (на  ходових та запасному колесах автомобілів).

Приймання шин на склад  АТП  оформлюється супровідни- ми  документами, виписаними постачальницькою організацією: рахунок-фактура, накладна, товарно-транспортна накладна, спе-

цифікація і т. ін.  Складський кількісний облік   автомобільних

шин ведеться у картках складського обліку  (т.ф.  №  М-12)  за  їх розмірами (марками) та обліковими групами:

— автошини нові;

— автошини, що були в експлуатації, придатні для  викори-

стання;

— автошини, що були в експлуатації, які  підлягають ремон-

ту або  відновленню;

— автошини, відновлені методом накладання  нового про-

тектора.

Автомобільні шини, як правило, складаються з двох або трьох компонентів: покришки, камери, обвідної стрічки. Останнім ча- сом все частіше застосовуються безкамерні, або однокомпонентні, шини. Тому  складський облік  необхідно вести  окремо з кожного компонента (деталі) шини, а  також за  їх сортами і розмірами (марками).

Автомобільні шини в експлуатації і ремонті обліковуються технічною службою і виробничими підрозділами АТП. З цією метою у технічній службі  АТП  на кожну автомобільну шину, що

знаходиться у експлуатації, відкривається «Картка  обліку  про- бігу (наробітку) пневматичної шини», яка  є  формою як  опера- тивно-технічного, так  і бухгалтерського обліку  і контролю. Дані про  фактичний  пробіг автошин, зареєстровані у  цій  картці, є підставою для нарахування резерву на ремонт шин (якщо такий створюється на підприємстві), списання шин у зв’язку з їх зно- сом, пред’явлення рекламацій заводу-виробнику або ремонтно- му підприємству у випадку недопробігу шин з їх вини, нараху- вання премій за перепробіг шин або утримань за їх недопробіг з вини окремих осіб.

Кожна автошина, передана в експлуатацію, повинна бути закріплена за автомобілем (причепом, напівпричепом) і водієм, який працює на даному автомобілі. Усе це повинно фіксуватися у картці обліку  роботи шини. Заміну шини, що  вибуває внаслі- док її непридатності для подальшої експлуатації, здійснюють лише при  умові  здачі  останньої на склад.

Облік пробігу шин необхідно вести  регулярно з кожної по- кришки зокрема (у  тому  числі  й  запасній). Нові  покришки та безкамерні шини необхідно обліковувати за серійними номера- ми,  а відновлені — за  номерами, нанесеними шиноремонтним підприємством. Якщо шини протягом місяця не  замінювалися на  запасну, то пробіг кожної з них  буде дорівнювати фактично- му  пробігу автомобіля  за  місяць. Якщо протягом місяця мала місце  заміна шини ходового колеса на запасну, водій  зобов’яза- ний  повідомити коли (дата)  і яку  шину (її  номер) замінено на запасну. Ці дані заносяться у картку обліку  роботи шини і підвер- джуються підписом водія.

Назву коліс  автомобіля записують у картку обліку  роботи шини скорочено, позначаючи її абревіатурами: ПЛ  —  переднє

ліве колесо, ПП — переднє праве, СПЗ — середнє праве зовнішнє, СПВ — середнє праве внутрішнє, СЛЗ  — середнє ліве зовнішнє, СЛВ  —  середнє ліве  внутрішнє, ЗПЗ —  заднє праве зовнішнє, ЗПВ — заднє праве внутрішнє і т. ін. Картки обліку  шин зберіга- ються  за номерами автомобілів, за якими вони закріплені. Їх зак- ривають при  списанні шини в утиль  з обов’язковим висновком комісії про наслідки огляду  шини та її непридатність для подаль- шого  використання або ремонту, а також при  передачі у віднов- лювальний ремонт з  позначенням групи   ремонту і документа про  прийняття шини в ремонт.

Наказом  Міністерства транспорту та  зв’язку  України  від

20.05.2006 р. №  488 затверджено «Експлуатаційні  норми серед- нього ресурсу  пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі». Експлуата- ційна норма пробігу — це інтегральна величина, яка  визначається середньостатистичним пробігом шин, що  не  відновлювалися  і зняті з експлуатації внаслідок:

— зносу  рисунка протектора при умові придатності до віднов-

лення;

— руйнувань виробничого та експлуатаційного характера, що виключають можливість їх відновлення.

Експлуатаційні норми не поширюються на шини:

— тролейбусів;

— спеціальних колісних транспортних засобів (КТЗ) МВС, МО,  МНС, СБУ,  Адміністрації Державної прикордонної  служ- би;

— гоночних і спортивних транспортних засобів;

— КТЗ, виготовлених понад 40 років  тому,  які  мають  істо-

ричну та культурну цінність;

— КТЗ та спецмашин, які  виконують технологічні операції (агротехнічні, лісотехнічні та ін.) без пересування вулично-до- рожньою мережею загального користування;

— великогабаритних і надвеликогабаритних;

—  які  застосовуються у КТЗ не  за  прямим призначенням або з порушенням правил експлуатації чи нормативних доку- ментів.

Експлуатаційна норма пробігу відображає як рівень доско-

налості конструкції шини та якості її виготовлення, так  і рівень її технічної експлуатації, обслуговування в АТП, дорожньо-кліма- тичних умов  використання тощо.  Норми пробігу шин встанов- лені залежно від групи  і типу автотранспортного засобу  та розмі- ру  і моделі шини. Так,  на  шини 9,00 R20 моделі 0-40-БМ для

автомобілів КамАЗ встановлена норма експлуатаційного пробігу

80 тис. км, а на шини 8,25 R20 моделі К-84,  У-2 для автомобілів

ГАЗ-53 — 85 тис. км  і т. ін.

Норми для фактичних умов  експлуатації, що відрізняються від нормальних, чи особливих умов за необхідності коригуються за формулами:

Н = Нну ⋅ К1 ⋅ К2 ⋅ К3 ⋅ К4 ⋅ К5 ⋅ К6,

Н = Ноу ⋅ К3 ⋅ К5,

(3.1)

(3.2)

де   Нну  — норма середнього ресурсу  для нормальних умов експ-

луатації, тис. км;

Ноу — норма середнього ресурсу  для особливих умов експлу-

атації,  тис. км;

К1...К6 — коефіцієнти коригування норм середнього ресурсу залежно від умов  експлуатації:

К1 —дорожньо-кліматичних;

К2 — інтенсивності експлуатації пневматичних шин (тис.  км за місяць);

К3 — тривалості експлуатації шин;

К4 — використання вантажності (пасажировмісності);

К5 — для пневматичних шин автомобілів-тягачів автопоїздів,

що  постійно застосовуються з причепами;

К6 —  співвідношення  пробігу в  місті  до  пробігу за  межами

міста.

У свою  чергу коефіцієнт коригування норм залежно від до-

рожньо-кліматичних умов  (К1) визначають за формулою:

К1 = К11 ⋅ К12 ⋅ К13,

(3.3)

де  К11 — коефіцієнт коригування норм за типом дорожнього покриття (асфальтобетон, цементобетон, брущатка);

К12 — те ж за повздовжнім похилом дороги (‰);

К13 — те ж за ступенем хімічного забруднення.

Застосування всіх коефіцієнтів не є обов’язковим. Але якщо,

користуючись цими коефіцієнтами, неможливо врахувати всі особливості фактичних умов  експлуатації, розробляють тимча- сові норми середнього ресурсу  пневматичних шин.

Пробіг шини понад встановлену експлуатаційну норму не може  бути  підставою для  її заміни на  автомобілі або  списання,

якщо шина за своїм  технічним станом придатна для  подальшої експлуатації, ремонту або відновлення. Шини, зняті  з автомобі- ля для списання в утиль, оприбутковують на склад  за накладною, виписаною техніком з обліку  шин.  До накладної обов’язково додається картка обліку  роботи шини. На шини, що списуються

з причини виробничих дефектів або з вини водія,  складають акт довільної форми за підписами головного інженера, техніка з об- ліку шин та водія.  При списанні шин з причини виробничих дефектів один  примірник такого акта  висилають заводу-вироб- нику  шин з рекламацією.

У бухгалтерії для  обліку  автомобільних шин використову- ють  субрахунок 207 «Запасні  частини»  рахунка 20 «Виробничі запаси».  Для роздільного обліку  шин на складі  та в обороті (тоб- то переданих службі  технічної експлуатації, технічної допомоги, вулканізаційним та шиноремонтним дільницям, але ще не вста- новлені на автомобілях) бажано відкрити до субрахунку 207 ра- хунки  третього і четвертого порядку:

20731 «Автомобільні шини на складі (в запасі)»;

20732 «Автомобільні шини в обороті».

Шини, передані стороннім організаціям для ремонту і віднов- лення, відображають на  субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку». Вартість шин  при  їх  установці на  автомобілі спи- сується на витрати виробництва, а у податковому обліку  вклю- чається у валові витрати підприємства. Відображення у бухгал- терському обліку  господарських операцій з надходження та ви-

користання автомобільних шин показано у табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Господарські  операції з  обліку  руху автомобільних  шин

Продовження табл.  3.5

Автомобільні шини  в  АТП  при  їх  придбанні та  списанні оцінюють відповідно до П(С)БО 9 «Запаси».

Якщо АТП  нараховує резерв на ремонт автомобільних шин, то для обліку  суми  резерву використовують субрахунок 474 «За- безпечення інших витрат і платежів». Резерв нараховується про- порційно пробігу шин і відноситься на  витрати виробництва, а вартість ремонту шин списується за рахунок створеного резерву.