Бухгалтерський облік у банках - Навчальний посібник (Волкова І. А.)

1. види податкІв, якІ сплачують комерцІйнІ банки

Система оподаткування сформована на підставі Закону України

«Про систему оподаткування», змін і доповнень до нього та інших

законодавчих актів, що видаються згідно з цим законом. Подат-

ки — це обов’язкові платежі, що утримуються державою (центра-

льними та місцевими органами влади) з юридичних та фізичних

осіб  у  державний  та  місцевий  бюджети.  У  податковій  системі

України податок на прибуток на сьогодні становить найвагомішу

частку надходжень у бюджет серед прямих податків. Визначення

об’єкта оподаткування, ставки податку на прибуток, порядку нара-

хування, термінів сплати регламентуються Законом України «Про

оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України

від 22 травня 1997 р. № 283/97 ВР зі змінами і доповненнями (да-

лі — Закон).

Банки України як платники податку на прибуток ведуть окре-

мий від фінансового податковий облік валових доходів і валових

витрат. Об’єктом оподаткування згідно з Законом є прибуток, ви-

значений шляхом зменшення скоригованого валового доходу звіт-

ного періоду на суму валових витрат банку і суму амортизаційних

відрахувань.

За даними фінансового обліку визначається економічний прибу-

ток банку (різниця між даними за рахунками класу 6 «Доходи» і

класу 7 «Витрати»). Порядок фінансового обліку доходів і витрат

банку базується на принципах нарахування, відповідності та обе-

режності.

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток

вживають терміни «валові доходи» та «валові витрати», склад яких

 

відрізняється в ряді випадків від складу доходів і витрат фінансово- го обліку. Наприклад, доходи (витрати), отримані (сплачені) дост- роково, у податковому обліку входять до складу валових доходів (витрат) у податковому періоді їх фактичного отримання (сплати), тоді як у фінансовому обліку такі доходи (витрати) відображаються за рахунками доходів (витрат) майбутніх періодів (рахунки відпо- відно 3600 і 3500), а за рахунками класу 6 «Доходи» і класу 7 «Ви- трати» суми, отримані (сплачені) авансом, поступово відобража- ються з настанням звітного періоду, до якого вони відносяться.

Валовим доходом є загальна сума доходів банку від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду.

З метою правильного нарахування податку на прибуток чітко визначена дата отримання валового доходу. Датою збільшення ва- лових доходів визнається дата події, яка відбулася раніше:

— зарахування коштів від замовника на коррахунок банку або дата оприбуткування коштів у касу банку;

— фактичного надання послуг.

Для визначення доходу від кредитно-депозитних операцій да-

тою збільшення валового доходу є дата нарахування відсотків, за-

значена в договорі.

Валовими витратами банку є сума витрат банку, пов’язаних з

його господарською діяльністю, у тому числі витрати, пов’язані з

виплатою    або    нарахуванням    відсотків    за    борговими    зо-

бов’язаннями, орендні платежі, витрати зі страхування кредитних

та інших комерційних ризиків, податки, збори та інші обов’язкові

платежі, витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати,

витрати на відрядження. У податковому обліку до валових витрат

відносять суми сформованого страхового резерву для покриття ри-

зиків неповернення основного боргу за нестандартними кредитами

в обсязі, що не перевищує 20 \% від суми сукупної заборгованості за

кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими дебіторам

на останній робочий день звітного податкового кварталу.

Податковий облік ведеться з метою нагромадження даних про

валові доходи та валові витрати і використовується для складання

податкової звітності (декларації про прибуток банківської устано-

ви). Податковий облік ведеться наростаючим підсумком з початку

року.

Порядок ведення податкового обліку визначається банком са-

мостійно.

Податковий облік може здійснюватися:

— позасистемно;

— на рахунках управлінського обліку за класом 8;

— на балансових рахунках.

 

У разі позасистемного ведення обліку валових доходів і валових витрат установа банку здійснює окремий від бухгалтерського пода- тковий облік. При виконанні будь-якої операції, яка, згідно з чин- ним законодавством, відноситься до валових доходів, або валових витрат, крім проведення за відповідними рахунками бухгалтерсько- го обліку, необхідно одночасно відобразити її зміст у системі пода- ткового обліку.

При веденні обліку валових доходів і валових витрат на рахун- ках управлінського обліку установа банку здійснює податковий об- лік на окремих рахунках, які відкриваються банком самостійно й до фінансової звітності не включаються. Рахунки для ведення подат- кового обліку зручніше відкрити у розрізі статей податкової декла- рації та додатків до неї. Установа банку може також поєднати бух- галтерський облік із податковим. Для цього достатньо: відкрити нові балансові рахунки (номери рахунків визначаються банком са- мостійно), які не включаються до фінансової звітності, вести аналі- тичні рахунки доходів і витрат у розрізі оподатковуваних і неопо- датковуваних сум. Для відображення щоденної облікової інфор- мації в податковому обліку встановлюється відповідність аналітич- них рахунків фінансового обліку рахункам податкового обліку.

Аналітичний облік податків, зборів та внесків до державних ці- льових фондів ведуть у «Відомості аналітичного обліку розрахун- ків». Головні завдання такого обліку:

1) точне визначення видів обов’язкових платежів і термінів їх сплати юридичними та фізичними особами (юридичні та фізичні особи сплачують обов’язкові платежі, виходячи зі специфіки та об- сягів своєї підприємницької діяльності);

2) правильне та своєчасне визначення бази для оподаткування і

проведення розрахунків обов’язкових платежів. Приступаючи до

визначення бази для оподаткування, необхідно грунтовно вивчити

методику розрахунка податку і  насамперед які  суми підлягають

оподаткуванню, а які не підлягають. Суму обов’язкового платежу

визначають  на  підставі  бази  оподаткування,  ставки  податку  та

встановлених пільг;

3)  забезпечення у  визначені  терміни  перерахувань  грошових

коштів, пов’язаних з обов’язковими платежами, на рахунки Держа-

вного і місцевих бюджетів, фондів та позабюджетні рахунки. Важ-

ливо,  щоб  не  було  запізнень  при  перерахуванні  грошових  сум,

оскільки за кожен день прострочки платежів передбачені фінансові

санкції;

4) дотримання термінів подачі звітності в державну податкову

інспекцію та представництва державних фондів на місцях. Найчас-

тіше звітність подають із запізненням або взагалі не подають під-

 

приємства, які офіційно зареєстровані, але з тих чи інших причин не виконують статутних функцій.

Таким чином, кожне з цих завдань обліку актуальне і за його дотриманням має стежити безпосередньо головний (старший) бух-

галтер з обліку податків.

Прибуток до оподаткування визначається щомісячно для сплати

авансових платежів, а в кінці податкового періоду (кварталу, року)

за необхідності здійснюються коригування.

Наприкінці податкового періоду формують податкову деклара-

цію з додатками.