Бухгалтерський облік у банках - Навчальний посібник (Волкова І. А.)

1. сутнІсть валютних операцІй комерцІйного банку

Одним із напрямів банківського бізнесу є його діяльність на ва- лютному ринку, яка представлена як операціями клієнтів, так і без- посередньо власними операціями банків. Крім цього, банкам нале- жить функція агента валютного контролю, яка зобов’язує їх здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодав- ства.

Валютними операціями є господарські операції, вартість яких визначається в іноземній валюті, або ті, що потребують розрахунків в іноземній валюті.

Для правильного відображення в бухгалтерському обліку опе-

рацій з іноземною валютою слід усвідомити такі терміни та по-

няття:

— валютні цінності — валюта України, іноземна валюта, платі-

жні документи, що виражені в іноземній валюті;

— валюта України (гривня) — грошові знаки у формі банкнот,

монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на

території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучають-

ся з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебува-

ють в обігу;

— іноземна валюта — іноземні грошові знаки у формі банкнот,

що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на тери-

торії відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або

такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові

знаки, які перебувають в обігу;

 

— платіжні документи, що виражені в іноземній валюті: іменні чеки, виражені в іноземній валюті (далі — іменні чеки), дорожні чеки, виражені в іноземній валюті (далі — дорожні чеки).

Резиденти:

— фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи

без громадянства, які мають постійне місце проживання на території

України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном);

— юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не

мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з мі-

сцезнаходженням на території України, які здійснюють свою дія-

льність на підставі законів України;

— дипломатичні,  консульські,  торговельні  та  інші  офіційні

представництва України за кордоном, які користуються імунітетом

і  дипломатичними привілеями, а  також  філії  та  представництва

підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють

підприємницької діяльності.

Нерезиденти:

— фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, осо-

би без громадянства, які мають постійне місце проживання за ме-

жами України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на тери-

торії України);

— юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не

мають статусу юридичної особи (філії, представництва), з місце-

знаходженням за межами України, які створені й діють відповідно

до законодавства іноземної держави, в тому числі юридичні особи

та інші суб’єкти підприємницької діяльності з участю юридичних

осіб та інших суб’єктів підприємницької діяльності України;

— розташовані  на  території  України  іноземні,  дипломатичні,

консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжна-

родні організації та їхні філії, що користуються імунітетом і дип-

ломатичними привілеями, а також представництва інших організа-

цій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на під-

ставі законів України.

Обмінні операції — операції, які виконуються у двох різних ва-

лютах (причому одна з них може бути національною валютою) і

впливають на валютну позицію банку.

Валютна позиція банку — залишки коштів в іноземній валюті,

які формують активи та пасиви (з урахуванням позабалансових ви-

мог та зобов’язань за незавершеними операціями) у відповідних

валютах. Існують закрита та відкрита валютні позиції.

Закрита валютна позиція — валютна позиція у відповідній ва-

люті, коли активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог

та зобов’язань за незавершеними операціями) зберігаються.

 

Відкрита валютна позиція — різниця між залишками коштів у іноземній валюті, що формують активи та пасиви (з урахуванням у позабалансових вимогах та зобов’язаннях за незавершеними опера- ціями) у відповідних валютах, внаслідок якої з’являється можли- вість отримати додаткові прибутки або ризик додаткових збитків у результаті зміни обмінних курсів валют.

Коротка відкрита валютна позиція — відкрита валютна позиція у відповідній валюті, коли пасиви та позабалансові вимоги пере- вищують пасиви та позабалансові зобов’язання.

Найпоширенішими  валютними  операціями,  що  виконуються

банками, є:

1. Неторговельні операції:

— з  купівлі-продажу  готівкової  іноземної  валюти  фізичними

особами;

— купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти фізичними

особами;

— приймання готівки на інкасо;

— видача дозволу на вивезення валюти;

— конвертація валюти за дорученням клієнта;

— операції з чеками та платіжними картками;

— операції за переказами в іноземній валюті.

2. Операції з торгівлі іноземною валютою на Міжбанківському

валютному ринку України (МВРУ):

— укладання угод з метою хеджування ризиків; укладання угод

з метою отримання спекулятивного прибутку;

— укладання угод з метою виконання доручень клієнтів;

— укладання угод для виконання власних зобов’язань банку;

— укладання угод купівлі однієї іноземної валюти за іншу.

3. Операції в іноземній валюті, що виконуються за дорученням

клієнтів банку:

— відкриття та обслуговування поточних і вкладних (депозит-

них) рахунків суб’єктів підприємницької діяльності в іноземній ва-

люті;

— відкриття та обслуговування поточних і вкладних (депозит-

них) рахунків фізичних осіб в іноземній валюті;

— надання кредитів в іноземній валюті.

Здійснення розрахунків в іноземній валюті регулюється Зако-

ном України від 23.09.94 «Про порядок здійснення розрахунків в

іноземній валюті». Цим Законом передбачено такі положення:

1. Виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню

на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати

заборгованостей, зазначені в контракті, але не пізніше 180 календа-

рних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується.

Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцен-

зії НБУ.

2.  Імпортні  операції  резидентів, які  здійснюються на  умовах

відстрочення поставки в разі, якщо таке відстрочення перевищує

180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу,

або виставлення векселя на користь постачальника продукції, що

імпортується, потребує індивідуальної ліцензії НБУ. При застосу-

ванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі до-

кументарного            акредитива     термін,            який    передбачений            вище

(180 днів), діє з моменту здійснення уповноваженим банком плате-

жу на користь нерезидента.

3. Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені

банки, для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидента-

ми повинні здійснювати перерахування таких сум протягом п’ять

робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки

резидентів.

4. Порушення резидентами термінів, передбачених у пунктах 1 і

2, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у

розмірі 0,3 \% від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, пе-

рерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ

на день виникнення заборгованості.

5. У разі порушення резидентами термінів, передбачених у пун-

кті 3, придбана валюта продається уповноваженими банками про-

тягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку Украї-

ни. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за

такою операцією, щоквартально направляється до Державного бю-

джету. Негативна курсова різниця відноситься на результати гос-

подарської діяльності резидента.

6. У випадку перевищення строків, зазначених у пунктах 1 і 2, у

випадку виконання резидентами договорів виробничої кооперації,

консигнації, комплексного будівництва, поставки складних техніч-

них виробів і товарів спеціального призначення НБУ може надава-

ти індивідуальні ліцензії.

Законодавством  України  передбачено  отримання  ліцензій

на будь-які операції, пов’язані з рухом валютних коштів та цін-

ностей.

Ліцензії на здійснення валютних операцій надаються банком на

підставі положення № 181 від 06.05.98 р., затвердженого Постано-

вою Правління НБУ, де обумовлені вимоги до банків для отриман-

ня  права  на  здійснення операцій за  певними  пунктами ліцензії.

Право на отримання ліцензії мають банки, які:

— є юридичними особами;

— працюють в Україні не менше одного року;

 

— протягом минулих років не мали серйозних зауважень з боку банківського нагляду та податкової адміністрації;

— мають розмір зареєстрованого Статутного фонду.

Банки, що отримали ліцензію на здійснення валютних операцій,

називаються уповноваженими банками.

Ліцензії поділяються на генеральні та індивідуальні. Генеральні

ліцензії надаються банкам та іншим кредитно-фінансовим устано-

вам України на здійснення валютних операцій, які не потребують

індивідуальної ліцензії на весь термін дії режиму валютного регу-

лювання. Індивідуальні ліцензії надаються підприємствам та орга-

нізаціям на здійснення разової валютної операції на термін, необ-

хідний для здійснення такої операції.

У  положенні № 181  «Про  порядок видачі банкам ліцензії на

здійснення банками операцій» наведені окремі пункти валютної ді-

яльності, що підлягають ліцензуванню:

— ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іно-

земній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України

(п. 15);

— неторговельні операції з валютними цінностями (п. 16);

— ведення коррахунків банків (резидентів і нерезидентів) у іно-

земній валюті (п. 17);

— ведення коррахунків банків (нерезидентів) у грошовій оди-

ниці України (п. 18);

— відкриття коррахунків в  уповноважених банках України у

іноземній валюті та здійснення операцій за ними (п. 19);

— відкриття коррахунків у банках (нерезидентах) у іноземній

валюті та здійснення операцій за ними (п. 20);

— залучення та  розміщення іноземної  валюти  на  валютному

ринку України (п. 21);

— залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних

ринках (п. 22);

— валютні операції на міжнародних ринках (п. 23);

— операції  з  банківськими  металами  на  валютному  ринку

України (п. 24);

— операції з банківськими металами на міжнародних ринках

(п. 25).

Для отримання дозволу на здійснення операцій за  окремими

пунктами ліцензії передбачено певний розмір капіталу підприємст-

ва та вимоги щодо їх технічного забезпечення. Крім того, існують

загальні вимоги, до яких належать: наявність служби внутрішнього

аудиту, наявність внутрішніх підрозділів, здатних проводити до-

зволені операції, наявність внутрішньої регламентації проведення

подібних операцій — посадових інструкцій та положень. У разі по-

рушень зазначених вимог НБУ має право відмовити у наданні ліце-

нзії.

Відмова з боку НБУ в наданні ліцензії може бути оскаржена в

арбітражному суді.