РоздІл Іv.  державний реЄстр обтяжень рухомого майна

Реєстрація обтяжень рухомого майна доволі часто вживається як поняття  і процедура, метою яких є додатковий  захист прав громадян та юридичних осіб.

Відповідно  до Закону  України  «Про заставу», до якого Законом України  від 21.10.1997 року були внесені зміни, передбачалося ство- рення Державного реєстру застав рухомого майна, ведення якого по- кладалося  на держателя Державного  реєстру застав рухомого майна, яким визначалося Міністерство юстиції України.

Законом України  «Про заставу» надавалося  право заставодер- жателю або заставодавцю  на підставі їх заяви  зареєструвати заставу рухомого майна.

05.07.2004 року Постановою  Кабінету  Міністрів  України  був за- тверджений новий  Порядок  ведення  Державного  реєстру  обтяжень рухомого майна.

Фактично Державний реєстр обтяжень рухомого майна розпочав функціонувати 02.08.2004 року і одночасно припинив діяльність Дер- жавний реєстр застав рухомого майна, який діяв з березня 1999 року та став базою для створення Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Відповідно  всі обтяження,  які були зареєстровані у Держав- ному реєстрі застав рухомого майна, були перенесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Державний реєстр обтяжень рухомого майна — єдина комп’ютерна база даних  про виникнення, зміну,  припинення обтяжень,  а також про звернення стягнення  на предмет обтяження.

Створення нового Державного  реєстру було продиктовано За- коном  України  «Про  забезпечення вимог кредиторів  та реєстрацію обтяжень»1. Цей Закон визначив правовий режим регулювання об- тяжень  рухомого майна, які встановлювалися з метою забезпечення виконання зобов’язання.  На  підставі  державної  реєстрації  встанов-

1  Закон  України  «Про  забезпечення вимог кредиторів  та реєстрацію  обтяжень»

вiд 18.11.2003 № 1255-IV // Офіційний вісник України. — 2003 р., — № 52, т. 1, — с. 19.

люється пріоритет обтяження.  Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів,  на користь  яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом,  який визнача- ється цим Законом. Статтею 577 Цивільного кодексу України  також передбачається реєстрація застав рухомого майна.

Держателем цього реєстру є Міністерство юстиції, яке забезпечує його ведення.

Адміністратором  є державне  підприємство «Інформаційний центр»  Міністерства юстиції  України,  що відповідає  за технічне  та програмне забезпечення Реєстру.

Реєстратором є суб’єкти, які уповноважені держателем  Реєстру надавати   послуги   з  державної   реєстрації   відомостей   про  виник- нення,  зміну,  припинення обтяжень,  а також  звернення стягнення на  предмет  обтяження,   приймати   заяви,  видавати  завірені  витяги з Реєстру. Ними можуть бути нотаріуси, банки, регіональні філії Держінформ’юсту Міністерства юстиції України.

Наказом  № 57/5,  який набув чинності 18.07.2006 року, встанов- лено, що реєстраторами Реєстру є державне підприємство «Інфор- маційний  центр»  Міністерства юстиції  України,  державні  нотарі- альні контори та приватні  нотаріуси. Проте норма щодо визначення приватних  нотаріусів  реєстраторами  Реєстру   не  є  імперативною, тобто приватний нотаріус самостійно  приймає  рішення,  чи буде він реєстратором, і після  цього укладає  відповідну  угоду з державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції Укра- їни.

Державна  реєстрація обтяження рухомого майна може здійсню- ватися  будь-яким реєстратором, а реєстрація податкової  застави, проводиться тільки Держінформ’юстом та його філіями.

Відомості про обтяження рухомого майна вносяться  до Реєстру на підставі заяви обтяжувача  чи уповноваженої ним особи або рішен- ня суду. Така заява підписується обтяжувачем і якщо це — юридична особа, то підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою.

Зразок заяви про реєстрацію обтя- ження  рухомого майна додається (див. Додаток 6).

Якщо ж така заява надсилається в електронній формі, то обов’яз- ково вона має мати електронний підпис обтяжувача.

Реєстратор зобов’язаний  встановити  особу, яка подає заяву за паспортом чи іншим документом, що посвідчує її, а також перевірити її повноваження (наприклад, довіреність від юридичної особи).

Запис  про  обтяження рухомого  майна  вноситься  до Реєстру  в день прийняття заяви.

Датою  державної  реєстрації  обтяження рухомого  майна  вважа- ється  дата та час внесення  запису  до Реєстру.  Ці дані фіксуються  у витягах, один з яких — видається  обтяжувачу чи уповноваженій ним особі, а другий примірник витягу реєстратор протягом п’яти днів над- силає боржнику.

Якщо у витягу виявлено помилку,  то реєстратором  можуть бути внесені зміни до запису на підставі заяви обтяжувача  або боржника.

На  підставі  заяви  обтяжувача  чи уповноваженої ним особи мо- жуть вноситися до запису в Реєстрі  зміни і додаткові  відомості, на- приклад,  про зміну обтяження,  відступлення прав на предмет  обтя- ження за договором.

У цій заяві  зазначаються дата державної  реєстрації  відомостей, реєстраційний номер запису, підстава виникнення змін до обтяжен- ня, відомості про реєстратора.

Зразок заяви про  реєстрацію змін обтяження рухомого майна додається (див. Додаток 7).

Аналогічно до Реєстру вносяться відомості про припинення обтя- жень на підставі заяви обтяжувача  чи уповноваженої ним особи. Об- тяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру  чи про продовження строку дії її реєстрації не більше як на п’ять років.

Зразок заяви про  реєстрацію при- пинення обтяження рухомого майна додається (див. Додаток 8).

Відомості про припинення обтяження вносяться  до Реєстру  без- оплатно.

Щодо державної реєстрації обтяжень рухомого майна, коли об- тяжувачем є юридична особа-нерезидент, то слід зазначити деякі осо- бливості. Відповідно  до законодавства деяких країн юридичні особи цих країн можуть не мати печатки. У такому випадку юридична осо- ба-нерезидент повинна подати відповідну довідку, видану компетент-

ним органом країни, в якій така юридична особа зареєстрована. Така довідка повинна містити інформацію про те, що саме у цієї юридичної особи немає печатки, пройти процедуру консульської легалізації  або бути засвідчена шляхом проставлення апостиля  у передбаченому  за- конодавством  порядку.

Держателю  та реєстраторам Державного  реєстру  забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інфор- мації, а також перевіряти достовірність  і обґрунтованість відомостей, що містяться  в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із зако- ном за достовірність  відомостей, що містяться  в заяві.

Порядком ведення Державного  реєстру обтяжень  рухомого май- на передбачено виключний перелік підстав відмови у внесенні запису до Реєстру. Така відмова здійснюється у випадку, коли:

– у заяві  відсутні чи наведені  не повністю або з виправленнями відомості, необхідні для внесення до Реєстру;

– обтяжувач не пред’явив паспорт чи інший документ, що посвід- чує особу, а у разі, коли уповноважена особа діє від імені обтя- жувача фізичної чи юридичної особи — відповідну довіреність;

– відсутній документ про сплату за внесення запису до Реєстру;

– плату внесено не в повному обсязі.

Будь-яка фізична  чи юридична особа має право отримати витяг з цього реєстру про обтяження, зміну обтяження, відступлення прав на предмет обтяження.  Для цього реєстраторові подається  заява, у якій зазначається одна з таких відомостей:

– реєстраційні дані предмета обтяження;

– для юридичної  особи-боржника — найменування, місцезнахо- дження та ідентифікаційний код;

– для фізичної  особи-боржника — прізвище,  ім’я та по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер

Зразок заяви про  надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухо- мого майна додається (див. Додаток 9).

У разі, коли особа, яка звернулася із заявою  про видачу витягу, виявила бажання отримати його поштою, у заяві зазначається адреса, за якою він надсилається. До заяви додається документ про внесення плати за видачу витягу. Єдиною підставою для відмови у видачі ви- тягу є відсутність плати за нього.

Суди, органи внутрішніх справ, прокуратури, державні податкові служби, служби безпеки та інші органи державної  влади отримують витяги, якщо запит зроблено у зв’язку із здійсненням ними повнова- жень, визначених  законодавством.

Реєстратор протягом  двох  робочих  днів  після  реєстрації  заяви видає витяг чи приймає  рішення  про відмову в його видачі із зазна- ченням причини.

У витягу зазначаються дата реєстрації  обтяження рухомого май- на, реєстраційний номер  запису,  відомості  про  боржника,  обтяжу- вача, реєстратора,  відступлення прав на предмет обтяження,  опис предмета  обтяження,  достатній  для  його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, розмір  основного  зобов’язання,  строк  виконання основного зобов’язання в повному обсязі, підставу виникнення об- тяження.

Реєстратор протягом  двох  робочих  днів  після  реєстрації  заяви видає витяг чи приймає  рішення  про відмову в його видачі із зазна- ченням причин.

Витяг скріплюється печаткою реєстратора.

Розміри плати за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, а також змін і додаткових відомостей до запису та видачу витягів:

– за  внесення до  Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, змін і додаткових відомостей до запису — 34 гривні  (з урахуванням податку на додану вартість);

– за  видачу витягу з Державного реєстру обтяжень рухо- мого майна — 34 гривні  (з урахуванням податку на додану вартість).