2.6. розрахунок та облік амортизації автотранспортних  засобів

2.6.1. Відображення амортизації у фінансовому обліку

З метою складання фінансової звітності П(С)БО 7 надає мож- ливість розраховувати амортизацію об’єкта основних засобів п’ятьма варіантами (методами): 1) прямолінійним;  2) зменшення залишкової вартості; 3) прискореного зменшення залишкової вартості; 4) куму- лятивним; 5) виробничим.

Підприємство обирає метод самостійно, залежно від стратегії менеджменту — зменшення або збільшення витрат на амортизацію у відповідному відрізку часу діяльності або інших чинників. На практиці здебільшого віддають перевагу прямолінійному методу. Для рухомого складу, обсяг робіт якого коливається за періодами року (вантажний транспорт, автобуси), доцільніше використовувати виробничий метод.

Відзначимо,  що для діючих об’єктів змінювати метод доцільно на початку року.

Амортизація нововведеного  автомобіля в бухобліку починаєть- ся з місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію. Важли- вим моментом є визначення ліквідаційної вартості об’єкта. Багато підприємств не розраховує її взагалі. Бухгалтерів цікавить: чи за ко- жним із згаданих  методів її необхідно  визначати?  Виходячи  з того, що вартість, яка піддається амортизації, — це різниця між первісною або переоціненою вартістю необоротних активів та ліквідаційною вартістю (п. 4 П(С)БО 7), її використовують  у методах 1, 4, 5 націо- нального стандарту, а також у формулах розрахунку в методах 2 та

3: тоді отримуємо однозначну відповідь — так.

Розглянемо розрахунок амортизації за прямолінійним та вироб-

ничим методами.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

Приклад. Автомобіль вантажний ГАЗ 5303: первісна вартість (ПВ) —

83 500 грн; знос (З) — 37 800 грн; залишкова вартість (ЗВ) — 45 700 грн; лік- відаційна вартість (ЛВ) — 2000 грн; амортизована вартість (АВ) — 81 500 грн;  плановий  обсяг  перевезень  за  весь  термін  експлуатації  автомобіля

(ПО) — 500 000 т⋅км, фактичний місячний обсяг перевезень (ФМОП): 1-ий мі- сяць — 3000 т⋅км; 2-ий місяць — 1700 т⋅км; 3-ій місяць — 2600 т⋅км; 4-ий мі- сяць — 3300 т⋅км; 5-ий місяць — 5000 т⋅км; 6-ий місяць — 5200 т⋅км. Термін

корисного використання автомобіля (n) — 7 років.

Метод 1 — прямолінійний. Річна сума амортизації визначається розпо- ділом вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів. Цей метод доцільно використати для тих транспорт- них засобів, які в процесі експлуатації зношуються рівномірно і на заздалегідь визначений термін.

1. Визначимо значення річної норми амортизації (РНА):

РНА = 100\% / n,

де  n — термін корисного використання об’єкта амортизації.

Розрахунок:

РНА = 100\% / 7 = 14,29\%.

2. Визначимо значення річної суми амортизації (РСА):

РСА = АВ × РНА.

Розрахунок:

варіант А: коли вартість, що амортизується, розрахована від залишкової вартості (в процесі експлуатації автомобіля):

РСА = 45700 — 2000 × 14,29 = 6244,30 грн;

варіант Б: коли вартість, що амортизується, розрахована від первісної вар-

тості (на початку процесу експлуатації автомобіля):

РСА = 83500 — 2000 × 14,29 = 11646,35 грн.

3. Визначимо значення місячної суми амортизації (МСА):

МСА = РСА : 12.

Розрахунок: за варіанту А:

МСА = 6244,80 : 12 = 520,40 грн;

За варіанту Б:

МСА = 11646,35 : 12 = 970,53 грн.

Тобто щомісяця протягом семи років очікуваного терміну експлуатації вантажівки нараховується по 520,40 грн (варіант А) або 970,53 грн (варіант Б) амортизації із включенням до фактичної собівартості перевезень.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА РУХОМОГО СКЛАДУ

Метод 5 — виробничий. Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки аморти- зації. Виробнича ставка амортизації обчислюється розподілом вартості, що амор- тизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням автомобіля за весь термін експлуатації.

У цьому методі виробнича ставка амортизації розраховується за форму-

лою: ВСА = АВ / ПО, де ВСА — виробнича ставка амортизації; АВ — вартість,

що амортизується; ПО — плановий обсяг перевезень (т⋅км).

Розрахунок: варіант А:

ВСА = 43 700 грн : 500 000 т⋅км = 0,087 грн на 1 т⋅км;

Варіант Б:

ВСА = 81500 грн : 500 000 т⋅км = 0,163 грн на 1 т⋅км.

Здійснимо щомісячний розрахунок амортизації за даними варіанта А з урахуванням фактичних даних про перевезення за формулою:

СА = ФМОП × ВСА,

де ФМОП — фактичний місячний обсяг послуг:

1-ий місяць — 3000 т⋅км × 0,15 грн = 450 грн;

2-ий місяць — 17000 т⋅км × 0,15 грн = 2550 грн;

3-ій місяць — 26000 т⋅км × 0,15 грн = 3900 грн;

4-ий місяць — 33000 т⋅км × 0,15 грн = 4950 грн;

5-ий місяць — 50000 т⋅км × 0,15 грн = 7500 грн;

6-ий місяць — 52000 т⋅км × 0,15 грн = 7800 грн.

Якщо об’єкт амортизації в будь-якому місяці не експлуатувався, то амор-

тизація не нараховується.

Проведення в обліку. На суму нарахованої амортизації (зносу) на автомобілі щомісяця кредитується субрахунок 131 і дебетується відповідний  рахунок  витрат. У спеціалізованих  АТП — за субрахун- ками видів виробництв. Наприклад, 231 «Вантажні перевезення», 232

«Автобусні перевезення»,  в т.ч.: 2321 «Автобуси»,  2322 «Маршрутні таксобуси» і т.ін. У нашому прикладі за прямолінійним методом за варіантом А слід щомісяця проводити суму 520,40 грн амортизації за дебетом субрахунка 231 та кредиту субрахунка 131.

Надалі в складі фактичної собівартості перевезень амортизація відноситься в дебет рахунка 90 «Собівартість реалізації». В інших підприємствах, що не спеціалізуються на автоперевезеннях, амор- тизація транспорту  списується на рахунки 23 — по автотранспорту, що обслуговує основне виробництво; 91 — по автотранспорту, що обслуговує  начальника  цеху,  по  внутрішньоцеховому   транспорту;

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

92 —  по  легковому  транспорту  для  адмінперсоналу  підприємства;

93 — по транспорту відділу збуту; 94 — при використанні транспорту для святкових, ювілейних дат тощо.

Реєстри бухгалтерського  обліку. На жаль, у Методичних ре- комендаціях   щодо  застосування   реєстрів   бухгалтерського   обліку (наказ Мінфіну України від 29.12.2000 р. за № 356) для аналітичного обліку амортизаційних відрахувань не передбачено будь-яких відо- мостей. Лише в розділі 1  журналу 4 можна відобразити  синтетичні дані оборотів по кредиту рахунка 13. Тому підприємства можуть ско- ристатися типовою формою затвердженою Держкомстатом «Розра- хунок амортизації» (ф. № ОЗ-16) або використовувати пропозиції ро- зробників програмного забезпечення.

2.6.2. Податковий облік основних засобів та амортизації

Податковий кодекс України (надалі — ПКУ або Кодекс), який набрав чинності з 2011 року, вніс чимало змін у податковий облік операцій з визначення доходів, витрат і амортизації з метою розра- хунку оподатковуваного прибутку. Відтепер ліквідовано поняття «ос- новні фонди» з метою податкового обліку та змінено порядок їх облі- ку та амортизації.

Класифікація основних засобів. До основних засобів з метою оподаткування  належать  матеріальні  активи,  вартість  яких переви- щує 2500 грн і поступово зменшується  у зв’язку з фізичним або мо- ральним зносом та очікуваний строк використання становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Основні засоби платника податку класифікують у відповідні гру- пи, до яких установлено мінімально допустимі строки їхньої аморти- зації. У той же час у фінансовому обліку не встановлено обмежень у термінах амортизації об’єктів. Перелік груп податкового обліку, який наближено  до  групування  в  бухгалтерському   обліку,  наведено  у статті 145 ПКУ. Наприклад, транспортні засоби віднесено до групи

5, для яких установлено мінімальний термін амортизації у 5 років. При цьому платник податку не позбавлений права встановлювати більш тривалий термін експлуатації і,відповідно, амортизації. В останньому варіанті щомісячна сума амортизації зменшується, що призводить до збільшення бази оподаткування.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА РУХОМОГО СКЛАДУ

Об’єкти амортизації. Об’єктом амортизації є окремий об’єкт основних  засобів  та  нематеріальних  активів.  Відповідно  до  статті

144 Податкового  кодексу України в автопідприємствах  амортизації підлягають:

– витрати на придбання основних засобів, нематеріальних ак- тивів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності та довгострокові біологічні активи;

– витрати на самостійне виготовлення основних засобів для використання в господарській діяльності, в тому числі витра- ти на оплату заробітної  плати працівникам,  які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

– витрати  на проведення  ремонту,  реконструкції,  модернізації та інших видів поліпшення  основних  засобів, що перевищу- ють 10 відсотків вартості, яка амортизується,  об’єкта основ- них засобів на початок звітного року;

– капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інве- стування (основного засобу, нематеріального  активу) за умо- ви визнання  доходів  пропорційно  сумі нарахованої  аморти- зації по такому об’єкту;

– сума переоцінки основних засобів;

Не підлягають амортизації та повністю належать до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

– утримання основних засобів, що перебувають на консервації;

– ліквідацію основних засобів.

Не підлягають  амортизації  та проводяться  за рахунок  від-

повідних джерел фінансування:

– вартість гудвілу;

– витрати на придбання (самостійне  виготовлення)  та ремонт, а також на реконструкцію,  модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Термін  «невиробничі  основні  засоби»  означає  необоротні  ма-

теріальні активи, які не використовуються  в господарській діяльності платника податку.

Строки амортизації. Нарахування амортизації на автопідпри- ємствах здійснюється протягом строку корисного використання (екс- плуатації)  об’єкта,  який  установлюється   наказом  по  підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше, ніж мінімально встановлений Кодексом. Амортизація при- зупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дооб- ладнання та консервації об’єктів.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

При  визначенні  строку  корисного  використання  (експлуатації)

платнику податку слід ураховувати:

– очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

– фізичний та моральний знос, що передбачається;

– правові або інші обмеження щодо строків використання об’єк-

та та інші фактори.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується на підста- ві виданого підприємством  наказу, виходячи з нового строку корис- ного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку  корисного  використання  (крім  виробничого  методу  нараху- вання амортизації).

Амортизація основних засобів проводиться до досягнення за- лишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості. Надалі об’єкт не амортизується. Ліквідаційна вартість визначається підприємством самостійно на початку амортизаційного  періоду. Така вартість вклю- чатиме, як правило, суму відшкодувань від реалізації або ліквідації об’єкта,  яку  підприємство,   ймовірно,  отримає  від  вибуття  такого об’єкта. Тобто сума ліквідаційної вартості є плановим (прогнозним) показником.

Наприклад, в АТП розрахували, що за 10 років експлуатації автомобіля  КАМАЗ-5544  за  первісної  вартості  200 000  грн  його можна буде продати за 20 000 грн. Отже, ліквідаційна вартість по цьому автомобілю становить 20 000 грн. Відповідно вартість, що амортизується, — 180 000 (200 000 — 20000) грн.

Ліквідаційна вартість у фінансовому та податковому обліку мо- же збігатися, оскільки Кодекс не висуває вимог щодо окремого її ро- зрахунку з метою оподаткування. Відрізнятися будуть суми аморти- зації, оскільки в податковому обліку лімітується строк амортизації об’єктів. Натомість у фінансовому обліку строк амортизації не ліміту- ється законодавством,  і підприємство має право самостійно  встано- вити будь-який строк амортизації (корисного використання)   об’єктів. Такий строк може бути більшим або меншим за податковий. Напри- клад, якщо, згідно з пунктом 145.1 ПКУ, для транспортних засобів уставлено  мінімально  допустимий  строк  корисного  використання  5 років, то з метою фінансової звітності підприємство може встановити в наказі про облікову політику для окремих об’єктів і більший (напри- клад, 12 років) і менший (наприклад, 3 роки) термін. У будь-якому випадку такий строк має бути не меншим за 13 місяців.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА РУХОМОГО СКЛАДУ

Отже, по кожному об’єкту основних засобів, зокрема автотран- спорту, підприємствам необхідно розрахувати величину ліквідаційної вартості і, відповідно, вартості, що амортизується.  Такі дані слід  за- значити в реєстрі аналітичного  обліку, наприклад, у відомості амор- тизації  автотранспорту,  і використовувати  як базу  для  розрахунків сум амортизації.

Визначення  вартості об’єктів амортизації.  У пункті 146.1

ПКУ визначено  об’єкти обліку вартості основних засобів, яка підля- гає амортизації. З метою оподаткування платник податку відкриває аналітичні рахунки за такими позиціями обліку:

– кожен об’єкт, що входить до складу окремої групи;

– об’єкт з вартості ремонту та поліпшень основних засобів;

– об’єкт, отриманий безоплатно;

– об’єкт, наданий в оперативний лізинг (оренду);

– тимчасова податкова різниця (відповідно до абз.5 п. 6 під- розділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»  ПКУ). Останній об’єкт лічиться в обліку протягом трьох років з дати набуття чинності розділом ІІІ ПКУ (до 31.03.2014 р.).

Групи  слід  відкривати  відповідно  до галузевої  специфіки  під-

приємства.

Наприклад, в аналітичному податковому обліку автотранс- портного  підприємства  або підприємств,  які мають  значну  кіль- кість автотранспорту,  групу 5 можна розділити на підгрупи, кла- си і об’єкти (табл. 2.16).

Групи аналітичного податкового обліку автотранспортних засобів

Таблиця 2.16

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

Продовження табл. 2.16

Період нарахування амортизації. Амортизація об’єкта основних засобів, як і в фінансовому  обліку, нараховується  щомісяця протягом строку корисного  використання  (експлуатації)  об’єкта. Проте в декла- рації з податку на прибуток зазначаються  амортизаційні  відрахування за квартал. При цьому амортизаційні відрахування розрахункового ква- рталу за кожним об’єктом основних засобів визначаються як сума амо- ртизаційних відрахувань за три місяці розрахункового  кварталу, об- числених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.

Наприклад, по групі 4 «Машини та обладнання»  за січень на- раховано амортизації 2300,00 грн, за лютий — 2400,00 грн, за бе- резень — 2100,00 грн. Отже, сума амортизації за перший квартал по групі становить 6800,00 (2300 + 2400 + 2100) грн;

по групі 5 «Транспортні засоби» за січень нараховано амор- тизації 1200,00, за лютий — 1400,00, за березень — 1100,00 грн. Отже,  сума амортизації  за перший  квартал  по групі становить

4700, 00 (1200 + 1400 + 1100) грн. Якщо по інших групах основних засобів амортизація не нараховувалася, то загальна сума амор- тизації  по  всіх  групах  для  включення  до  декларації  становить

11500 (6800 + 4700) грн.

Витрати на ремонт та поліпшення. Ремонтом називають ви- трати платника податку, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та отримання первісно визначеної суми майбутньої економічної вигоди від його використання.

До поліпшень відносять витрати платника податку, що повинні приводити до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очі- куваних від використання об’єктів.  Зазначені формулювання  ремон-

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА РУХОМОГО СКЛАДУ

тів та поліпшень не відрізняються  від тих, які застосовуються  відпо- відно до П(С)БО 7 «Основні засоби» у фінансовому обліку підпри- ємств.

У Кодексі застосовано  однакову методику щодо напрямків від- несення  витрат  з ремонтів  та поліпшень  об’єкта  основних  засобів: якщо сукупна сума витрат з поточного, капітального ремонтів та поліпшень (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція)  перевищує встановлену базу — 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амор- тизації на початок звітного податкового року, то таке перевищення включається до первісної вартості об’єкта, якого здійснено ремонт та поліпшення. Нагадаємо, що за нормою п.8.7 статі 8 раніше діючого Закону № 334 про податок на прибуток застосувався аналогічний пі- дхід до такого роду витрат. Проте, згідно із законом № 334, перед- бачалося віднесення витрат до кожного об’єкта амортизації лише по групі 1, а по інших групах пооб’єктний облік не вівся. Норми Кодексу потребують  розподіляти  накопичені  витрати  з перевищенням  10\% ліміту на кожний об’єкт основних засобів.

Якщо ж сукупна сума зазначених витрат не перевищує встано- влену базу у 10 відсотків, то вона включається до витрат того звітно- го податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені.

Отже, платникові податку щорічно слід розраховувати   зазна- чений ліміт, виходячи із сукупної балансової вартості всіх груп осно- вних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного подат- кового року. При цьому за базу розрахунку приймають балансову (залишкову) вартість об’єктів згідно з даними податкового обліку. З метою бухгалтерського (фінансового) обліку такий ліміт не засто- совується, оскільки не передбачений нормами П(С)БО 7.

Відображення  витрат з ремонту і поліпшень в обліку. Дже- релом податкового обліку і розрахунків з метою декларації є дані бу- хгалтерського обліку.

Витрати з ремонтів. Виходячи з того, що в податковому обліку і декларації суми закінчених ремонтів та поліпшень у межах 10\% ліміту відображаються  в складі  інших витрат,  зокрема  у витратах  на утри- мання основних  засобів загальновиробничого, адміністративно- го і збутового  призначення, важливо визначити джерело інформації для складання декларації на підставі норм статті 138 ПКУ (табл. 2.17).

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

Таблиця 2.17

Джерела інформації з витрат на ремонт та поліпшення основних засобів

На зазначених  рахунках обліку відображають  зведені дані що- до ремонтів. У той же час для накопичення витрат з ремонтів за елементами або статтями підприємству  потрібно в бухгалтерському обліку відкрити відповідні аналітичні або субрахунки. Діючим планом рахунків не передбачено окремого рахунка для виконання такої фун- кції. Тому в практиці обирають той рахунок, який найбільш пристосо- ваний для такого роду витрат, зокрема рахунок 23 «Виробництво». При цьому  відкривають  окремий  субрахунок  для ремонтів,  наприк- лад, 2311 «Поточний  ремонт  автобусів»,  2312 «Капітальний  ре-

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА РУХОМОГО СКЛАДУ

монт автобусів» і т.д. За дебетом цих рахунків накопичують витра-

ти за такими статтями:

– заробітна плата робітникам (будівельники,  ремонтники,  слю-

сарі, водії, механіки тощо) (кредит рахунка 66);

– соціальні внески на заробітну плату (кредит рахунка 65);

– ремонтні матеріали і запчастини (кредит рахунка 20);

– інші витрати прямого характеру.

Накопичення даних проводять у відкритих відповідних аналіти- чних рахунках за видами ремонтів (поточний, капітальний)  та в роз- різі інвентарних  об’єктів ремонту (наприклад, вантажний автомобіль

№ 22-54, цех № 1 тощо).

По закінченні ремонту конкретного об’єкта накопичені витрати списують з кредиту рахунка 23 у дебет рахунків 91,92,93. Такий за- пис проводять на підставі первинного документа, який фіксує факт закінчення ремонту і здачу його результатів. На практиці застосову- ють, як правило, форми акта виконаних ремонтних робіт. Для набуття статусу податкового документа такий акт повинен відповіда- ти вимогам статті 9 закону «Про бухгалтерський  облік та фінансову звітність» щодо первинних документів. У декларації з податку на прибуток витрати, що стосуються закінчених ремонтів, можуть бути відображені в тому звітному періоді, в якому складено документ, що підтверджує понесені (здійснені) витрати.

Витрати з поліпшень. Виходячи з того, що в податковому  об- ліку і декларації суми закінчених ремонтів та поліпшень в обсязі, що перевищує 10\% ліміту, відображаються  в складі інших витрат, також важливо визначити джерело інформації для складання декларації. Оскільки витрати з модернізації, модифікації, добудови, дообладнан- ня, реконструкції об’єктів носять капітальний характер і приводять до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від ви- користання об’єктів, у бухгалтерському  обліку такі витрати накопичу- ють, як правило, на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Діючим пла- ном рахунків не передбачено  окремого субрахунка для накопичення зазначених витрат. Тому з метою оподаткування доцільно відкрити додатковий субрахунок 156 «Витрати з поліпшень основних засобів».

За дебетом такого субрахунка проводиться накопичення поне- сених витрат капітального  характеру  в розрізі  інвентарних  об’єктів, які можуть виступати окремими аналітичними рахунками (наприклад, автобус «Богдан» № 32-46 тощо). По кожному об’єкту поліпшень у дебеті аналітичного  рахунка субрахунка  156 фіксуються  витрати за

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

статтями, які фактично мали місце в звітному періоді: нарахована заробітна плата робітникам (будівельники, ремонтники) (кредит ра- хунка 66); нарахування  соціальних  внесків на заробітну  плату (кре- дит рахунка 65); списані будівельні і ремонтні матеріали і запчастини (кредит рахунка 20) та інші прямі витрати.

На капітальні роботи складається, як правило, кошторис. Це документ, у якому розраховують планові показники ремонтно- відновлювальних  або капітальних робіт. Показники кошторису є орі- єнтиром для показників обліку щодо найменування статей витрат та їхнього планового (кошторисного) розміру. Особливо це стосується робіт будівельного профілю. Проте питання обов’язковості (не обов’язковості)  складання кошторисів вирішує кожний платник пода- тку самостійно відповідно до вимог діючого законодавства з питань будівництва, реконструкції, модернізації об’єктів рухомості та неру- хомості. У будь-якому випадку до заліку з метою оподаткування приймаються  фактично  понесені  витрати платником  податку у звіт- них періодах року відповідно до оформлених первинних документів.

Кодексом не заборонено віднесення усієї суми витрат з ремон-

тів і модернізацій до первісної вартості об’єкта з наступною його амортизацією.  За такого підходу на поточні витрати відноситься ме- нше затрат і об’єкт оподаткування збільшується.

Методи нарахування амортизації. Амортизація основних за- собів у податковому обліку нараховується із застосуванням тих самих методів, що рекомендовані  в ПСБО 7 «Основні засоби»: прямоліній- ного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного,  виробничого.  Конкретний ме- тод амортизації для кожної з груп визначається наказом про облікову політику підприємства з метою складання фінансової звітності та мо- же переглядатися  в разі зміни очікуваного способу отримання еконо- мічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації за новим методом починається з мі- сяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Амортизація нематеріальних активів. Нарахування аморти- зації нематеріальних  активів здійснюється  із застосуванням  тих са- мих методів, що й по основних засобах. Облік вартості, яка аморти- зується, нематеріальних активів ведеться за кожним із об’єктів, що входить до складу окремої групи.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА РУХОМОГО СКЛАДУ

Операції щодо продажу об’єктів. В операціях продажу або відчуження  об’єктів у податковому  обліку до оподатковуваного  до- ходу включається сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження  над  балансовою  (залишковою)  вартістю  окремих об’єктів основних засобів та нематеріальних активів, тобто сума прибутку. А сума перевищення балансової вартості над доходами, тобто сума збитку від такого продажу або іншого відчуження, вклю- чається  до витрат  платника  податку.  Аналогічна  схема  обліку  з цих операцій застосовується  і в фінансовому обліку (див. п. 2.4 цьо- го розділу).

Доход від продажу або іншого відчуження об’єкта основних за- собів та нематеріальних активів визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об’єкта основних засобів та нематеріа- льних активів, але не нижче від звичайної ціни такого об’єкта (акти- ву). У фінансовому  обліку застосовується  не звичайна,  а фактична ціна продажу, яка може бути вища, або нижча від звичайної ціни.

Ліквідація основних засобів. Окремо відображають у подат- ковому обліку амортизацію в разі ліквідації основних засобів за рі- шенням платника податку або якщо з незалежних від платника пода- тку обставин основні засоби (їхня частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації. Зокрема, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням суми накопиченої амортизації окремого об’єкта основних засобів.

Наприклад,  списано  з  балансу  автобус  первісною  вартістю

150 000 грн, залишкова вартість — 20 000 грн, вартість, яка амо- ртизується, — 140 000 грн, накопичена амортизація — 130 000 грн. Отже,  на витрати  відноситься  сума  10 000  (140 000  — 130 000) грн.

Реєстри обліку. У податковому кодексі або в інших норматив- них документах  не визначено  переліку або форм реєстрів податко- вого обліку амортизації. Виходячи з практики, платники податку са- мостійно розробляють форми відомостей. Такі відомості є частиною програмного забезпечення автоматизованого оброблення даних і обираються й застосовуються  платником самостійно. За формою ві- домості можуть бути картками рахунка, обіговими відомостями. На їх підставі заповнюються  відповідні рядки декларації з податку на при- буток підприємства.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

Запитання для самоконтролю

1. Якими документами оформлюється реєстрація автомобіля в органах ДАІ?

2. Чи сплачується транспортний податок під час реєстрації ав-

томобіля в органах ДАІ?

3. Чи сплачується збір за забруднення навколишнього середо-

вища під час реєстрації автомобіля в органах ДАІ?

4. За відчуження яких категорій автомобілів сплачується збір до

Пенсійного фонду?

5. Якими є складові первісної вартості придбаного автомобіля?

6. За допомогою якої кореспонденції рахунків відображається у фінансовому обліку придбання автомобіля?

7. Як саме відображається придбання автомобіля в податково-

му обліку з податку на прибуток?

8. Як відображається сума податкового кредиту з придбання автомобіля в обліку з податку на додану вартість?

9. Чим відрізняється облік з придбання автомобіля за плату і безкоштовно?

10. Якими проведеннями відображається внесок автомобіля до

статутного фонду підприємства?

11. Які є особливості відображення вартості автомобілів при обмінних (бартерних) операціях?

12. Якими первинними документами оформлюється операція придбання автомобіля?

13. На якому рахунку фіксуються витрати з капітальних вкла-

день на придбання автотранспорту?

14. Чи може рахунок 15 мати сальдо на кінець року і що воно означає?

15. Як саме відображається фінансовий результат від вибуття

автомобіля в разі його продажу та крадіжки у фінансовому обліку?

16. Які особливості податкового обліку вибуття автотранспорту в результаті продажу та крадіжки?

17. Якими специфічними формами аналітичного обліку (реєст-

рами) оформлюється рух та стан автотранспортних засобів?

18. Чи мають право автотранспортні підприємства застосову-

вати форми бухгалтерських реєстрів на свій вибір?

19. Які особливості податкового обліку автотранспортних засо-

бів та їх амортизації відповідно до Податкового кодексу України?

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА РУХОМОГО СКЛАДУ

Ситуаційні завдання

1.  На підставі наведених даних розрахуйте суму збору до пенсійного фонду під час придбання автомобілів та покажіть бухгалтерські проведення на відображення такого збору на ра- хунках фінансового обліку.

Автотранспортне підприємство придбало нові автомобілі — «Шко-

да» (легковий) 1 од. за 240 000 грн (у т.ч. ПДВ) та «КАМАЗ» (вантажний)

1 од. за 480 000 грн (у т.ч. ПДВ), витрати з доставки — 2000 грн.

2.  На підставі  наведених  даних розрахуйте  первісну  вар- тість придбаних автомобілів та покажіть бухгалтерські прове- дення на рахунках фінансового обліку.

Надано документально підтверджені дані витрат на придбання вантажного автомобіля в таких розмірах (грн): вартість автомобіля в комплекті — 300 000 (у т.ч. податковий кредит — 50 000), додатково 2 од. шин — 600, бензин — 100, послуги з доставки — 600 (у т.ч. подат- ковий кредит — 100), страхування  ризиків доставки — 240, реєстра- ційні збори — 900, податок з власників транспортних засобів — 100.

3.  На підставі  наведених  даних  розрахуйте  доход  та ви- трати АТП під час продажу автомобіля та покажіть бухгалтерсь- кі проведення  на рахунках фінансового  обліку і в податковому обліку.

Підприємство   реалізувало   вантажний   автомобіль   за  ціною

120 000 грн, у т.ч. ПДВ 20000 грн, первісна вартість автомобіля ста-

новить  50 000 грн, ліквідаційна  вартість  — 5000  грн. Зношення  —

40 000  грн,  сума  витрат,  пов’язаних  з  передпродажною   підготов-

кою — 2400 грн (у т.ч. ПДВ — 400 грн).

Тести

1.  Чи  правильне  твердження,  що  первісна  вартість  авто-

мобіля визначається на етапі вибуття автомобіля з балансу АТП:

1)  так;

2)  ні;

3)  так з урахуванням норм П(С)БО 7;

4)  правильної відповіді немає?

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

2.  На підставі  якого  (яких)  первинних  документів  бухгал-

терія АТП визначає первісну вартість автомобіля:

1)  інвентаризаційної відомості;

2)  податкової накладної;

3)  акта приймання-передачі;

4)  платіжного доручення, сервісної книжки, податкової наклад-

ної?

3.  На дату якої події в фінансовому  обліку  визначається первісна вартість автомобіля:

1)  оплати за автомобіль;

2)  здійснення  витрат і надходження  необхідних  документів  до бухгалтерії АТП;

3)  отримання податкової накладної;

4)  правильної відповіді немає?

4.  При внесенні до статутного капіталу підприємства  вар-

тість автомобіля визначається в сумі згідно з:

1)  домовленістю  засновників  (учасників)  у  формі  їхнього  рі-

шення;

2)  наданими документами про їхню вартість придбання одним із засновників (учасників);

3)  експертним висновком оцінювача;

4)  довідкою Державтоінспекції.

5.  Реєстром  аналітичного  фінансового  обліку  автотранс-

портних засобів є:

1)  головна книга;

2)  журнал-ордер 5;

3)  податкова накладна;

4)  інвентарна карта обліку основних засобів.

6.   Реєстром синтетичного  фінансового  обліку автотранс-

портних засобів є:

1)  податкова накладна;

2)  товарна накладна ;

3)  головна книга;

4)  інвентарний список основних засобів

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА РУХОМОГО СКЛАДУ

7.  Чи правильно  застосовується  термін «основні засоби»

щодо автомобілів, які враховані в податковому обліку АТП:

1)  ні;

2)  так;

3)  так з урахуванням умов їхньої експлуатації;

4)  правильної відповіді немає

8.  Автомобілі як основні засоби відображаються  в Балан-

сі підприємства в такому розділі:

1)  першому розділі пасиву;

2)  другому розділі активу;

3)  третьому розділі пасиву;

4)  першому розділі активу.

9.  Автомобілі  як  об’єкт,  який  підлягає  амортизації,  відо-

бражаються в податкової звітності з:

1)  податку на прибуток;

2)  податку на додану вартість ;

3)  транспортного податку;

4)  забруднення навколишнього середовища.

10. Чи підлягає  включенню  до вартості  вибуття  автомобі- ля, яка списується із субрахунка 105 «Податок на додану вар- тість»:

1)  ні;

2)  так;

3)  так з урахуванням вимог закону про податок на додану вар-

тість;

4)  правильної відповіді немає?