1.1. методичні  вказівки до вивчення теми

План основних питань теми:

1.   Сутність фінансів та фінансового механізму підприємства.

2.   Фінансова діяльність та зміст фінансової  роботи підприємства.

3.   Основні  документи  фінансової  звітності  та вимоги  до їх скла- дання

Основні  терміни і поняття:

фінанси, фінансова система, фінанси підприємств, функції фі- нансів підприємств, фінансові відносини, фінансові ресурси, фінан- совий механізм, фінансова робота, фінансова діяльність, фінансові важелі, фінансова звітність.

1.1.1.  Сутність фінансів та фінансового механізму підприємства

Фінанси підприємства – це економічні  відносини,  пов’язані  з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом  та використан- ням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання.

До фінансів підприємства належать такі групи економічних від- носин:

–          пов’язані  з формуванням власного  капіталу  суб’єктів господа- рювання;

–          пов’язані з утворенням грошових доходів;

–          пов’язані з внутрішньогосподарським розподілом  доходів з ме- тою забезпечення процесів виробництва і реалізації;

–          пов’язані з податковими та іншими фінансовими зобов’язаннями перед державою та державними фондами цільового призначення;

–          пов’язані   з  банківськими  установами   з  приводу   одержання та погашення кредитів, зберігання коштів та розрахунково- платіжного  осбслуговування;

–          пов’язані зі страховими  компаніями;

–          пов’язані  з діяльністю  на фінансових  ринках  з приводу  розмі- щення власних цінних паперів, купівлі-продажу цінних паперів інших суб’єктів.

У процесі відтворення і кругообігу фінанси  виявляються та ві- дображають свою сутність через такі цільові функції:

1.   Формування фінансових ресурсів, використовуючи власні та за- лучені джерела.

2.   Розподіл та використання фінансових  ресурсів для забезпечен- ня всіх видів діяльності та виконання фінансових зобов’язань.

3.   Розподіл чистого прибутку на виплати власникам та на реінвес- тування.

4.   Контроль  за формуванням і використанням фінансових  ресур- сів.

Фінансовий механізм підприємства — це система управління фінансами,  призначена  для організації  взаємодії  фінансових  відно- син і грошових  фондів  з метою оптимізації  їхнього впливу  на кін- цеві результати його діяльності. Оптимальна взаємодія  фінансових відносин досягається  використанням усіх фінансових  категорій (виручка,  прибуток,  амортизація, оборотні  кошти, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових  важелів.

1.1.2.  Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи  підприємства

Фінансова діяльність  – це система  використання різних  форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприєм- ства та досягнення  поставлених цілей.

Основні завдання  фінансової  діяльності:

-           фінансове  забезпечення поточної  виробничо-господарської ді- яльності;

-           пошук резервів збільшення рентабельності та платоспроможності;

-           виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарю- вання, державними органами і установами;

-           мобілізація  фінансових  ресурсів  в обсягах,  необхідних  для фі- нансування виробничого  і соціального розвитку;

-           контроль  за ефективним цільовим  розподілом  та використан- ням фінансових  ресурсів.

В основу  організації  фінансів  підприємств покладений комер- ційний розрахунок  – господарський механізм, який ґрунтується на таких основних принципах:

-           саморегулювання;

-           самоокупність;

-           самофінансування;

-           реальна фінансово-економічна відповідальність підприємства.

Фінансова робота  підприємства здійснюється за такими  осно- вними напрямками:

-           фінансове  прогнозування та планування (визначення загальної потреби у грошових  коштах, визначення обсягів витрат для за- безпечення  поточної  діяльності,  визначення потреб  в інвести- ційних коштах для розвитку, оцінка можливостей залучення ка- піталу інвесторів, визначення потреби у кредитних  залученнях для поточної роботи та розвитку  тощо);

-           оперативна  фінансова робота (забезпечення своєчасності розра- хунків з державою, з іншими господарськими суб’єктами в меж- ах укладених  угод, з працівниками підприємства тощо);

-           аналіз та контроль фінансової діяльності (здійснення діагностики фінансової  результативності виробничо-господарської діяльнос- ті, пошук резервів збільшення доходів та зменшення витрат, оцін- ка фінансового стану з точки зору платоспроможності тощо). Виходячи  з функцій  фінансів  підприємств,  можна виокремити

такі основні функціональні блоки системи управління фінансовими ресурсами підприємства:

Управління залученням фінан- сових ресурсів (фінансування)

Управління використанням фі- нансових ресурсів (управління активами)

- залучення капіталу

- зв’язок з інвесторами

- зв’язок з кредиторами

- фінансова структура капіталу

- забезпечення платоспромож- ності

- управління розподілом та вико- ристанням прибутку

- дивідендна політика

- управління кредиторською за- боргованістю

- формування оптимальної структури активів

- оцінка ефективності інвестицій

- управління оборотними активами

- управління формуванням при- бутку

- оптимізація розрахунків

- управління інвестиційним портфелем

- управління дебіторською за- боргованістю

Фінансовий контролінг  як інструмент узгодження  рішень щодо залу- чення і використання фінансових  ресурсів (планування, бюджетування, контроль, аудит, аналіз, координація, інформаційне забезпечення тощо)

У складі основних фінансових  методів і важелів, які формують і забезпечують  ефективність фінансового механізму  підприємства, можна виокремити такі:

1.1.3.  Основні  документи фінансової звітності та вимоги до їх складання

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації  про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

До основних документів регулярної фінансової звітності підпри- ємства, форми, вимоги до складання і порядок представлення яких ви- значено загальнодержавними нормативними документами, належать:

-           Баланс підприємства – форма № 1;

-           Звіт про фінансові результати – форма № 2;

-           Звіт про рух грошових коштів – форма № 3;

-           Звіт про власний капітал – форма № 4.

Малі підприємства будь-яких організаційно-правових форм, що обрали за власним бажанням спрощену форму ведення бухгалтер- ського обліку та фінансової  звітності подають баланс підприємства та звіт про фінансові  результати з деяким скороченням переліку статей зазначених  документів фінансової  звітності.

Фінансова звітність  подається  органам,  до сфери  управління яких належать  підприємства,  трудовим  колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно  до установчих  документів,  а також, згідно із законодавством, іншим органам та користувачам.

Звітним періодом  для складання фінансової  звітності  є кален- дарний  рік. Проміжна (квартальна) звітність,  яка охоплює  певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

З метою забезпечення деталізації  і обґрунтованості статей  фі- нансових  звітів останні містять  основні форми  та примітки  до них у вигляді  пояснень  і додаткових  показників відповідно  до чинних стандартів бухгалтерського обліку.

Примітки до фінансових  звітів за своїм складом поділяються на такі компоненти:

Примітки  до фінансових звітів

Облікова політика

Інформація, яка не наведена безпо- середньо у фінан- сових звітах, але є обов’язковою за від- повідними  положен- нями (стандартами)

Інформація, що містить додатко- вий аналіз статей

звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та до- речності

Висвітлення облікової політики  здійснюється шляхом опису:

а)   принципів оцінки статей звітності;

б)   методів обліку щодо окремих статей звітності.

Керівництву підприємства під час підготовки  приміток  до фі- нансових звітів необхідно пам’ятати таке:

-           якщо  до фінансової  звітності  вводяться  показники діяльності філій  та інших  відокремлених підрозділів  підприємства,  то це повинно бути розкрито  у примітках;

-           якщо період, за який  складений  фінансовий звіт, відрізняється від загальноприйнятого звітного періоду, то причини  і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках;

-           якщо необхідна інформація подається  в основній частині звітів, то немає потреб повторювати  її в примітках;

-           розкриття інформації  може поєднувати  коментарі  та конкретні кількісно визначені дані;

-           визначення рівня  докладності  розкриття інформації  в приміт- ках – в компетенції  професійного судження  керівництва з ура- хуванням  встановлених вимог.