Фінансове право України - Навчальний посібник (Костенко Ю. О.)

РоздІл 3. методичнІ рекомендацІЇ до самостІйноЇ роботи студентІв

(практичні та тестові завдання до тем з курсу)

Фінансове право — це юридична наука, вивчення якої передбачає на- буття знань щодо основ фінансової діяльності держави, фінансової системи України та її ланок.

Вивчення  цієї  дисципліни  здійснюється  на  підставі  модульно- рейтингової системи організації навчального процесу, метою якої є підви- щення рівня знань юристів та забезпечення їх конкурентоздатності  у світо- вому навчальному просторі. Запровадження модульно-рейтингової системи припускає забезпечення мобільності студентів під час навчання з урахуван- ням вимог національного  та міжнародного ринків праці, які, своєю чергою, достатньо швидко змінюються.

Запропонований  навчальний посібник підготовлений  відповідно до ро- бочої програми та тематичного  плану з курсу «Фінансове право». Саме то- му, рекомендується  спочатку ознайомитися з програмою курсу, яка деталь- но  розбиває  теми  за  відповідними  модулями.  Посібник  відображає основний зміст навчальної дисципліни та містить до кожної з тем схемати- чний матеріал, що сприяє систематизації основних теоретичних положень фінансового права.

Головною  умовою успішного  оволодіння  змістом дисципліни  «Фінан- сове право» є систематична робота студентів. Після прослуховування на- вчальних лекцій, що розкривають основні проблеми фінансово-правової  те- орії  та  практики,   студентам   необхідно   продовжити   самостійний   аналіз шляхом вивчення відповідних розділів Конституції України, законів Украї- ни та інших  нормативних  актів,  що регламентують  фінансову  діяльність. Слід ураховувати, що навчальний посібник не може детально відобразити систему чинних нормативно-правових  актів, яка перебуває в постійному ро- звитку. Студенти самостійно повинні стежити за розвитком і оновленням фінансового законодавства.  Саме тому кожному студентові доцільно завес- ти словник основних фінансово-правових  понять і термінів, також необхід- но мати особистий конспект фінансово-правових  законів та інших нормати- вних актів. Для повного оволодіння теоретичним і нормативним матеріалом з відповідної теми необхідно також опрацьовувати додаткові матеріали з фінансового права, що публікуються в періодичних виданнях.

За навчальним планом юридичної освіти вивчення фінансового права проводиться шляхом лекційних та семінарських занять, а також самостійної роботи  (аудиторної  та  позааудиторної)   студентів.  Аудиторна  самостійна робота з дисципліни виконується на навчальних заняттях під безпосереднім

керівництвом викладача та за його завданням. Позааудиторна самостійна робота виконується студентами за завданням викладача, але без його особи- стої участі.

Самостійна робота проводиться з метою:

• систематизації  і закріплення  здобутих  теоретичних  знань і практич-

них умінь студентів;

• поглиблення і розширення теоретичних знань;

• формування вмінь використовувати нормативну, правову, довідкову документацію і спеціальну літературу;

• розвитку пізнавальних можливостей і активності студентів: творчої ініціативи, самостійності, відповідальності й організованості;

• формування  самостійності  мислення,  здатності  до саморозвитку,  са-

мовдосконалення й самореалізації;

• розвитку дослідницьких умінь.

Семінарські  заняття є важливою ланкою навчального  процесу та фор- мою контролю позааудиторної самостійної роботи студентів. Метою семі- нарських занять є закріплення  та поглиблення  знань, здобутих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи; набуття навичок наукового ми- слення, збору та оброблення інформації; оволодіння юридичною мовою, вмінням логічно та аргументовано висловлювати власну точку зору, вести наукову  дискусію.  Досягти  цієї мети  можна  тільки  за рахунок  поєднання теорії з практикою, рішенням практичних та тестових завдань, які доцільно використовувати для самоконтролю.

У цьому розділі наводяться завдання для самостійної роботи студентів, які сформульовано  таким чином, щоб студенти могли розв’язати усі питан- ня, що виникають, спираючись на нормативні акти теми, що вивчається, а також на раніше опанований матеріал загалом. Необхідний для виконання завдань нормативний матеріал наведений у переліку рекомендованої літе- ратури. Крім прямо поставлених питань при вирішенні практичних завдань у студента можуть виникати додаткові запитання, які слід ставити на семі- нарському занятті.

Підготовка до семінарських  занять повинна починатися з вивчення ві- дповідної навчальної та спеціальної літератури, а також нормативного ма- теріалу за відповідною темою, потім переходити до рішення теоретичних завдань  (тестів)  і завершуватися  рішенням  практичних  задач.  Ознайомив- шись із навчальною  та спеціальною  літературою,  студенти повинні переві- рити свої знання, відповівши на контрольні запитання, що наводяться на- прикінці кожної теми.

Під час рішення тестів потрібно мати на увазі, що кожен тест припус- кає один правильний варіант відповіді. Тести сформульовано  таким чином, щоб перевірити розуміння студентами тонких юридичних відмінностей між різними категоріями і оцінити рівень засвоєння теоретичного матеріалу.

Наведені практичні завдання складені на основі реальних ситуацій, що виникають  у житті. Зміст задач містить усі фактичні  обставини,  необхідні для винесення відповідного рішення за спірним питанням, сформульованим в тексті задачі. Приступаючи до розв’язання задачі, студент повинен, на- самперед, усвідомити  її зміст, сутність суперечки та всі обставини справи. Далі необхідно уважно проаналізувати  аргументи сторін і дати їм оцінку з погляду чинного законодавства.  Якщо в задачі вже наведено рішення суду або  іншого  органу,  потрібно  оцінити  його  обґрунтованість  і  законність. Крім того, необхідно відповісти на теоретичні питання, поставлені в задачі відповідно до запропонованої ситуації. Усі висновки, що містяться в рішен- ні, повинні підкріплюватися посиланнями на конкретні правові норми (першоджерела).  Під час розв’язання задачі на практичному занятті студен- ти повинні вміти коротко усно викласти обставини справи, пояснити, до чо- го зводиться суперечка, дати юридичну оцінку аргументам сторін і обґрун- тувати, з обов’язковими посиланнями на конкретні норми закону або інші правові акти, своє рішення по справі.

Слід зазначити, що види завдань для позааудиторної  самостійної робо- ти, їх зміст і характер повинні мати варіативний і диференційований  харак- тер, ураховувати специфіку спеціальності та індивідуальні особливості сту- дентів. Безумовно, основними видами самостійної роботи слід вважати практичні та тестові завдання. Проте, викладач може самостійно  обирати і такі додаткові види самостійної роботи: підготовка повідомлень до виступу на семінарі, конференції; підготовка рефератів та складання бібліографії, тематичних кросвордів; підготовка до ділових (тренінгових) ігор.