Фінансове право України - Навчальний посібник (Костенко Ю. О.)

3.2. методи фінансового контролю

Методи фінансового контролю — це способи та прийоми його про- ведення, здійснення контрольних заходів. Вибір конкретного методу конт- ролю залежить від багатьох чинників, але, насамперед, — це вид контро- льованого  та  контролюючого   суб’єктів,  об’єкт  контролю,  його  мета  та завдання. Методи фінансового  контролю реалізуються  в методиках, прави- лах його проведення, визначених конкретних діях, що деталізують порядок проведення перевірок. Методика фінансового контролю має переважно прикладний характер, регулюється, зазвичай, процесуальними  нормами, ча- сто — актами застосування права.

Фінансовий контроль здійснюється такими методами.

1. Облік — це метод, характерний для будь-якого контролю, не тільки фінансового. Його можна диференціювати за двома напрямками:

а) облік зобов’язаних осіб під час занесення даних про них у відповідні ре-

єстри (наприклад: реєстри платників податків) чи облікову документацію;

б) облік об’єктів  (коштів,  матеріальних  ресурсів),  з якими пов’язане  вико-

нання фінансових обов’язків.

2. Обстеження здійснюється щодо окремих сторін діяльності підкон- трольного суб’єкта, базується на широкому колі показників і проводиться з метою визначення необхідності здійснення детальної перевірки або ревізії. Найчастіше під час обстеження використовуються такі прийоми, як опиту- вання й анкетування. Обстеження є одним із основних методів попередньо- го контролю, під час якого вирішуються такі завдання:

• дослідження фінансової звітності підконтрольного суб’єкта;

• дослідження його фінансового стану;

• аналіз  дотримання  інструкцій,  нормативів,  лімітів,  їх відповідності нормам, закріпленим на законодавчому рівні;

• оцінка цільової витрати виділених коштів і т.ін.1

3. Аналіз є системним і пофакторним методом фінансового контролю, що проводиться за періодичною або річною звітністю та на підставі якого визначається  рівень  виконання  плану,  норм,  фінансової  дисципліни.  При цьому  використовуються  такі аналітичні  прийоми,  як індексний  метод  та метод середніх і відносних значень, за допомогою  яких досліджуються  го- ловні фінансово-економічні  показники діяльності підконтрольного суб’єкта. У процесі аналізу фінансової звітності вирішуються такі завдання:

• аналіз фінансового стану на основі показників кошторисів, балансів і т.ін.;

• аналіз ліквідності бухгалтерських балансів;

• розрахунок і оцінка фінансових коефіцієнтів;

1  Див.: Родионова В. М., Шлейников В. И. Финансовый контроль: Учебник. — М.:

ИД ФБК — ПРЕСС, 2002. — С. 49.

• визначення фінансової стійкості;

• аналіз фінансової звітності.

4. Перевірка  — епізодична  контрольна  дія на певному напрямку дія- льності підконтрольного  суб’єкта, що виконується за місцем його розташу- вання на основі облікових, звітних документів для виявлення порушень фі- нансової дисципліни й усунення їх наслідків1. Перевірка відображається в зіставленні фактичних даних контролю з даними, які відобразилися в пер- винній документації. Під час перевірок, зазвичай, контролюються окремі сторони фінансово-господарської діяльності. За результатами визначаються заходи щодо усунення виявлених недоліків. Слід зазначити, що підконтро- льними  суб’єктами  (об’єктами)  називають  фізичні  чи юридичні  особи,  на

певний вид діяльності яких спрямовані контрольні дії.

Перевірки класифікують за декількома ознаками:

1) за обсягом контрольованих дій:

а) комплексна перевірка — перевіряються  всі види діяльності підконтроль-

ного суб’єкта за певний період;

б) вибіркова перевірка — перевіряються окремі сторони діяльності підконт- рольного суб’єкта. Така перевірка може здійснюватися або окремо, або як частина комплексної;

в) цільова (тематична) перевірка — перевіряються окремі види операцій або

напрямки діяльності підконтрольного  суб’єкта. Проводиться за визначеним переліком питань або з одного напрямку діяльності.

2) залежно від місця проведення:

а) камеральна перевірка — здійснюється органом фінансового контролю за місцем його розташування,  з наданням  йому звітних та інших документів без виїзду на контрольовані об’єкти;

б) виїзна перевірка — відбувається за місцем розташування підконтрольно-

го суб’єкта, його приміщень і об’єктів;

в) зустрічна  перевірка  — здійснюється  як частина камеральної  або виїзної та полягає в зіставленні показників, підтверджених документально, щодо діяльності підконтрольних  суб’єктів та відомостей інших осіб з показника- ми, відображеними в документах власне зобов’язаного суб’єкта.

3) залежно від періодичності проведення:

а) планова  перевірка  — здійснюється  відповідно  до плану  роботи  органу фінансового контролю;

б) повторна  перевірка  — проводиться  через  певний  час після планової  за тими ж питаннями і за той самий контрольований період з метою контролю за усуненням виявлених недоліків під час планової перевірки;

в) різновидом  позапланової  перевірки  є  зустрічна,  яку  охарактеризовано

вище.

1  Див.: Воронова Л. К., Кучерявенко М. П. Финансовое право: Учеб. пособ. — Х.:

Легас, 2003. — С. 60–62.

4) залежно від показників, що підлягають перевірці:

а) формальна перевірка — перевірка на правильність заповнення первинних документів, реквізитів, існування підчищень, виправлень і т.ін.;

б) арифметична  перевірка — перевірка правильності  розрахунків  в обліко-

вих і звітних документах.

5. Ревізія — системна діяльність спеціальних органів фінансового кон- тролю, пов’язана з аналізом і дослідженням первинної облікової та звітної документації з метою перевірки своєчасного та повного виконання фінансо- вих обов’язків підконтрольними  суб’єктами, правильного ведення ними бух- галтерського обліку, розрахунків податкових зобов’язань та подання звітнос- ті. На відміну від перевірки, що є одиничною контрольною дією, ревізія має системний характер. Об’єктом ревізії є бухгалтерські  книги, звіти, коштори- си, декларації та інші документи незалежно від способів надання інформації.

Ревізію можна проводити на таких підставах:

а) наявність даних, що спотворюють фінансові обов’язки;

б) наявність факту невідповідності облікових і звітних показників;

в) неподання у встановлений термін звітів;

г) виявлення порушень під час останньої попередньої перевірки;

д) реорганізація або ліквідація підприємства, організації1.