Експериментальна психологія в схемах і таблицях - Навчальний посібник (Горбунова В.В.)

3.2. дослідницька програма в експерименті

3.2.1. Поняття про дослідницьку програму

Дослідницька програма — це деталізована схема дослідження, яка розкриває логіку переходу теоретичного осмислення проблеми до її практичного вивчення з включенням отриманих результатів у систему наукового знання. Дослідницька програма розробляється на початку дослідницької роботи. Етапи дослідницької програми базуються  на  структурі  наукового  дослідження  та  відображують його логіку.

Завдання  дослідницької програми

Попереднє планування дослідження (вибір  змінних, планів, процедур)

 

Аналіз дослідження (деонтологічний, ефективності, затрат тощо)

Контроль виконаних робіт (самоконтроль,

наукового керівника тощо)

 

Структура дослідницької (експериментальної) програми

 

Етапи наукового

дослідження

Етапи дослідницької програми (структура

документу)

 

I.            Постановка наукової проблеми

Постановка наукової проблеми

Вибір проблеми  (формулювання теми дослідження) Вибір об’єкта  та предмета дослідження Формулювання загальної мети та гіпотези дослідження

 

II.            Теоретичний аналіз проблеми

Теоретичний аналіз проблеми

Визначення методологічних  засад  дослідження Теоретичний аналіз предметного поля дослідження Аналіз близьких досліджень

Розробка авторської моделі досліджуваного явища

 

III.   Формулювання гіпотез

Формулювання гіпотез

Вибір змінних

Формулювання експериментальних гіпотез

Формулювання основних завдань дослідження

 

IV.   Планування та проведення дослідження

Планування та проведення  дослідження

Вибір стратегії  та плану експерименту, способів кон тролю в експерименті

Розробка та укладання згоди на участь

Деонтологічний аналіз дослідження

Аналіз часових витрат,  матеріальної бази  та інших ре- сурсів

Вибір методів виміру експериментального ефекту. Протоколювання дослідження

 

3.2.2. Постановка проблеми експериментального дослідження

Постановка проблеми експериментального дослідження — це його початок. Перед тим як планувати та проводити експеримент, дослідник має визначитись із темою своєї роботи, сформулювати її загальний напрямок — мету та припущення про особливості казу- ального зв’язку між явищами, що ляже в основу дослідження.

 

Джерела дослідницьких ідей

за Мартин Д. Психологические эксперименты. — СПб.: ЕВРОЗНАК,

2002. — 480 с.

Спостереження

Безліч тем для досліджень мож- на сформулювати під час спостере- жень  за іншими людьми, твари- нами, самим собою

Непряме спостереження

Дослідницькі  ідеї можуть  виникну- ти при знайом- стві зі спосте- реженнями та дослідженнями інших авторів

Розширення власної роботи

В результаті власної дослід- ницької роботи виникають нові ідеї, які потребу- ють вивчення та розвитку

Залучення теорії

Причиною до- слідження може стати перевірка, розвиток чи адаптація  певних теоретичних положень

 

Етапи постановки проблеми та їх реалізація у дослідницькій програмі

 

Етапи

 

Зміст

Реалізація у

дослідниць- кій програмі

Вибір пробле- ми дослід- ження

Насамперед Ви маєте визначитись із колом питань,

які Вас цікавлять — науковою проблемою. Проб- лема конкретизується в темі роботи, яка має бути стислою, конкретною, зрозумілою. Пр.: Розвиток професійної мотивації студентів-психологів в умо- вах виробничої (психологічної) практики

 

Формулю- вання теми дослідження

 

Вибір об’єкта та пред- мета дослід- ження

Наступним кроком у плануванні  експерименту є

вибір предмету  роботи — вузької,  чітко окресле- ної частини  психологічної реальності, яку Ви пла- нуєте  безпосередньо досліджувати та об’єкту роботи — наукового контексту, в межах якого Ви будете працювати. Пр.: Предмет дослідження — професійна мотивація студентів-психологів;

об’єкт — особливості розвитку професійної моти- вації в юнацькому  віці

 

Формулю- вання об’єкта та предмета дослідження

Форму-

лювання загаль- ної мети та гіпо- тези дослід- ження

Також  Ви маєте визначитись із метою роботи, тим

до чого прагнете та сформулювати загальне при- пущення  про причинно-наслідковий зв’язок, який Ви будете перевіряти. Пр.: Мета — дослідити особливості розвитку професійної мотивації сту- дентів-психологів під час проходження виробни- чої практики;  гіпотеза — проходження виробничої практики  стимулює  розвиток професійної мотива- ції студентів-психологів

Формулю-

вання загаль- ної мети та гіпотези дослідження

 

3.2.3. Теоретичний аналіз проблеми

Теоретичний аналіз проблеми є обов’язковим і необхідним етапом наукового дослідження. Психологічне знання знаходиться у постійному розвитку, що призводить до виникнення нових течій та підходів. Дослідники, які працюють в межах різних підходів застосо- вують різні методи та прийоми. Всебічний аналіз наукової літерату- ри з проблеми забезпечує формування системного авторського погляду на явище, що вивчається. Дослідницька програма — є своє- рідним планом, який дозволяє комплексно підійти до теоретичного аналізу проблеми на кожному із його етапів.

Етапи теоретичного аналізу проблеми та їх реалізація у дослідницькій програмі

 

Етапи

Зміст

Реалізація у дослід-

ницькій програмі

 

Аналіз предметного поля дослідження

За законами наукової логіки кожне

дослідження має бути обґрунтовано теоретично. Тобто,  Ви маєте проана- лізувати та систематизувати певну кількість наукових літературних дже- рел, які розкривають проблеми, ок- реслені вами у об’єкті та предметі дос- лідження.  Бажано розглянути кілька точок зору  на проблему дослідження, виділити параметри та критерії аналі- зу, які Ви будете враховувати у своє- му експерименті

 

Список  літератури для аналізу,  в основі якого базова літера- тура — підручники та посібники, а та- кож журнальні стат-

ті та інш. наукові ро- боти.

 

Аналіз близьких досліджень

Етикою психології передбачено при плануванні  власного дослідження спи- ратись на близькі роботи інших авто- рів. Це не означає, що Ви маєте знай- ти ідентичні за теоретичною основою та методами роботи. Ваше основне завдання — ознайомитись з тим, що було зроблено в обраній вами сфері, щоб сформувати загальне уявлення про проблему та накреслити власний шлях

 

Список  літератури для аналізу,  в основі якого дослідницькі роботи — статті, курсові  дипломні, дисертації, монографії

 

Закінчення таблиці

 

Етапи

Зміст

Реалізація у дослід-

ницькій програмі

 

Визначення методологіч- них засад дослідження

З метою методологічного обґрунту- вання дослідження, Ви маєте  ознайо- митись з базовою парадигмою, яке має місце в науці на сьогодні. Основне Ваше завдання — сформу- лювати чітку впорядковану систему принципів  — філософії дослідження, які б реалізовувались на кожному з його етапів

 

Список  літератури для аналізу,  в основі якого — теоретичні статті та монографії, джерела з історії та теорії психології

 

Створення авторської моделі досліджува- ного явища

 

Останнім і найважливішим кроком тео- ретичного аналізу  та обґрунтування проблеми є створення власної  моделі досліджуваного явища. На цьому етапі Ви маєте сформувати власний  погляд на проблему: дати визначення основ- них понять (власні  або інших дослід- ників), чітко сформулювати власне  ба- чення проблеми та спрогнозувати можливі результати

 

Стислий перелік  дос- лідників та їх поло- жень,  концепцій  та теорій,  які лягли в основу Вашої робо- ти. Перелік методів, які планується вико- ристати. Перелік ос- новних понять дос- лідження

 

3.2.4. Вибір змінних та формулювання експериментальних гіпотез

На етапі формулювання експериментальних (дослідниць- ких) гіпотез дослідник конкретизує загальну гіпотезу дослідження у системі наукових припущень, які мають бути доведені або спрос- товані в ході роботи. Експериментальна гіпотеза завжди відобра- жує характер зв’язку між змінними, які мають бути чітко визначе- ними — операціоналізованими. Формулювання гіпотез вимагає і визначення завдань — конкретних кроків на шляху наукового дос- лідження.

 

Етапи формулювання  експериментальних гіпотез та їх реалізація у програмі

 

Етапи

 

Зміст

Реалізація у

дослідницькій програмі

 

Вибір змінних

Формулювання експериментальної гіпотези не-

можливе  без вибору та означення змінних: за- лежної  — явища, що вивчається (предмет дослідження), та незалежної — умови, якою ма- ніпулює експериментатор. Змінні операціоналі- зуються; встановлюється розмах  незалежної змінної та фіксуються усі варіанти  (рівні) її про- яву. До того ж в експерименті обов’язково виз- начаються контрольовані змінні — умови, які контролюються та рандомізовані змінні — умо- ви, які змінюються  випадково і не залежать від волі експериментатора

Операціоналізо-

вані визначення залежної та не- залежної змін- них; опис усіх рівнів прояву незалежної змінної; визна- чення контро- льованих та рандомізованих змінних

 

Форму- лювання гіпотез експери- менту

Експериментальні гіпотези, як і будь-які інші

дослідницькі,  мають бути конкретними та опера- ціоналізованими. Як правило, формулюється од- на експериментальна гіпотеза,  однак може бути кілька. Якщо теоретичний аналіз був ретельний і у результаті була розроблена авторська модель досліджуваного явища — створення такої гіпо- тези — справа нескладна. Автор чітко описує, який саме зв’язок він передбачає між явищами. Пр.: планування і проведення реальних дослід- жень студентами, у межах навчальних курсів з психології, значно  збільшує їх зацікавленість та сприяє розвитку професійної ідентифікації

 

Сформульована гіпотеза (гіпоте- зи) дослідження

 

Форму- лювання основ- них зав- дань дослід- ження

Завдання дослідження — це конкретизація його

загальної мети, вони узгоджуються з темою, ме- тою, об’єктом  та предметом  і, обов’язково, з гі- потезою дослідження. До того ж, кожне  зав- дання має бути вузьким та максимально кон- кретним.  Як правило, спочатку формулюють завдання, які стосуються теоретичного аналізу проблеми. Пр.: проаналізувати наукову літера- туру з питань...; вивчити особливості...; далі завдання розробки, адаптації методів роботи та проведення дослідження. Пр.: спланувати екс- перимент з вивчення...; і наостанок — завдання безпосередньої перевірки гіпотез. Пр.: досліди- ти особливості впливу...

 

Перелік завдань дослідження

 

3.2.5. Вибір стратегії та планів експериментального дослідження

На етапі планування та проведення експерименту дослідник обирає його стратегію та план. Правильний вибір забезпечує отри- мання результатів в найшвидший та найпростіший спосіб та забезпе- чує валідність експерименту.

Схема вибору стратегії та плану експериментального дослід- ження

 

 

Етапи

Пр.: загальна гіпотеза:  уважність сту-

дентів на лекціях залежить від швид- кості подання  та цікавості матеріалу

Реалізація у

дослідницькій програмі

 

Вибір стратегії експерименту (констатуючої, формуючої чи зіставлення)

Вибір стратегії  експерименту зале- жить від того, яке явище та в який спосіб  планується вивчати.

Пр.: Нас цікавить чи залежить уваж- ність студентів від таких факторів, як швидкість подання  лекційного матері- алу та його цікавість для студентів. В такому випадку стратегія експери- менту — констатуюча

 

Визначення стратегії  експе- рименту,  пояс- нення вибору

 

Вибір плану за способом представлення незалежних змінних (якісного, кількісного чи ком- бінованого)

Вибір плану на цьому етапі залежить від способу представлення незалеж- ної змінної (типу шкали).

Пр.: Комбінований  план експеримен- ту. Дві незалежних змінних: швид- кість подання  матеріалу  (НЗ1) та ціка- вість матеріалу  (НЗ2). НЗ1 — інтер- вальна  шкала (70–51 слів/хв;  50–31 слів/хв;  30–11 слів/хв); НЗ2 — номі- нальна  шкала (цікавий;  нецікавий)

 

Визначення плану, опис незалежної змінної

(змінних)  (пред- ставлення у якісному чи кількісному виг- ляді)

 

Вибір плану за кількістю груп (міжгрупового чи внутрішньогрупо- вого)

План визначається кількістю груп в

експерименті.

Пр.: Внутрішньогруповий план експерименту. Експериментальна група — студенти ІІІ курсу  соціаль-

но-психологічного факультету Жито- мирського державного університету ім. Івана Франка (67  осіб)

 

Визначення плану, опис вибірки із поділом на експери- ментальні групи

 

Закінчення таблиці

 

Вибір плану за особливостями контролю ва- лідності (істин- ного чи квазіек- сперименту)

Тип плану обирається з міркувань  дос- лідницької зручності та можливостей контролю  валідності.

Пр.: Квазіексперимент з еквівалентними часовими серіями (Х1ОХ2ОХ3ОХ4ОХ5ОХ6О)

 

Визначення плану, представлення схеми плану

Вибір плану за кількістю неза- лежних змінних та їх варіантів (плану  з однією незалежною змінною чи фак- торного  плану)

План обирається за кількістю змінних.

Пр.: Факторний план експерименту  (3*2)

 

Визначення плану, опис ва- ріантів змінної, представлення плану (для факторного експерименту)

 

НЗ1

70–51 слів/хв

50–31 слів/хв

30–31 слів/хв

 

НЗ2

цікавий

Х1О

Х2О

Х3О

неціка- вий

Х4О

Х5О

Х6О

 

Визначення способів кон- тролю в експе- рименті

Способи контролю  задаються як можли- востями планів, так і процедурою органі- зації експерименту.

Пр.: В експерименті використано такі способи контролю: множинні виміри (фон, природній розвиток, ефект тесту- вання, інструментальна похибка, відбір, відсіювання); прихована позиція спос- терігача (взаємодія виміру з Х); трива- лість в часі, прихованість впливів (ре- акція учасників  на Х), читання різними лекторами (фон)

 

Опис основних способів кон- тролю, в експе- рименті, аналіз загроз  валід- ності

 

3.2.6. Деонтологічний  аналіз психологічних досліджень

Деонтологія (від грец. deon — необхідність, обв’язок та logos — вчення, слово) — наука про обов’язок, моральні зобов’язання та про- фесійну етику. Деонтологічний аналіз — аналіз дослідження на від- повідність основним правилам професійної етики.

 

Схема деонтологічного аналізу психологічних  досліджень

 

 

Схема аналізу

Пр.: Експеримент Дж. Уотсона з хлопчиком Альбертом Б.

11-місячному Альберту Б. показували щура, показ супровод- жували різким неприємним звуком, який викликав у хлопчика страх. В результаті у Альберта було сформовано умовну ре- акцію страху не лише на щура, а й на інші схожі об’єкти — кролика, собаку, шубу, шматок вати

Методологічна визначеність дослідження:

•           коректне визначення об’єкту  та предмету  дослідження;

•           адекватне формулювання мети та завдань дослідження

 

?

?

Вибір методів та процедури дослідження:

•           вибір ефективних та науково обґрунтованих методів дослідження;

•           перевірка методів на адекватність меті та завданням дослідження;

•           перевірка методів на безпечність для психічного та фізичного здо- ров’я учасників

 

–

–

–

Дослідницькі впливи:

•           збереження почуття власної  гідності та психологічного комфорту учасників;

•           відсутність  загрози для психічного та фізичного здоров’я  учасників;

•           попередження та усунення можливих  негативних наслідків дослід- ницьких впливів

 

–

–

–

Позиція дослідника:

•           компетентність дослідника  (відповідна освіта,  досвід роботи тощо);

•           «безоціночне» неупереджене ставлення дослідника  до учасників;

•           безумовна повага до учасників, їх потреб, цінностей, світогляду

 

+

+

–

Поінформованість  учасників (укладання згоди на участь у дослідженні):

•           інформування учасників  про мету, можливі наслідки та особливості процедури;

•           інформування учасників  про права  та обов’язки сторін;

•           врахування можливості  учасників  відмовитись  від дослідження або вийти з нього;

•           інформування учасників  про отримані результати

 

–

–

–

–

Надійність результатів, дослідницький прогноз:

•           перевірка надійності  результатів (ретест, статистичне обґрунтуван- ня тощо);

•           адекватність дослідницького прогнозу (теоретична відповідність, прогностична валідність методу тощо)

 

+

+

Використання результатів дослідження іншими особами:

•           надання  достатньої та необхідної інформації  (за згоди досліджувано- го) замовникам, родичам та іншим особам;

•           роз’яснення іншим особам психологічного змісту інформації  та попе- редження її хибного  тлумачення  і неправильного використання

 

–

–

 

Закінчення таблиці

 

Представлення  результатів дослідження:

•           етичність представлення результатів дослідження громадськості

(згода учасників, нерозголошення приватності тощо)

 

–

Окремі випадки:

•           обґрунтованість та наукова доцільність  використання обману  в дослідженні;

•           обґрунтованість та наукова доцільність  досліджень із ризиком  нега- тивних впливів

 

 

3.2.7. Аналіз ресурсів експерименту

При плануванні експерименту здійснюється детальний аналіз ресурсів, необхідних для його проведення. Перш за все визначаєть- ся кваліфікація та кількість осіб, які мають здійснювати експеримен- тальні впливи, встановлюються особливості вибірки учасників екс- перименту, аналізується потреба у часових та матеріальних затратах, здійснюється аналіз затрат та ефективності експерименту.

Облік ресурсів експерименту

 

 

Людські ресурси

•           учасники (вік, соціальний статус, освіта та інші важливі для участі в експерименті показники);

•           асистенти експериментатора: особи, які здійснюють  вплив, допомагають в організації  та проведенні дослідження (освіта, кваліфікація, рівень обізнаності про експеримент тощо);

•           особи непрямо  задіяні в експерименті: адміністрація  закладу, де здійснюється експеримент, дозвільні органи тощо (ступінь обізнаності в експериментальних впливах, потреба в дозвільних  рішеннях  тощо);

•           батьки,  опікуни учасників  (ступінь  обізнаності в експериментальних впливах, потреба в укладанні поінформованої згоди тощо)

Матері- альні ресурси

•           експериментальне обладнання (необхідні матеріали, їх кількість, якість тощо);

•           дослідницька база  (інформація про заклад (територію) на якій буде проводитись експеримент)

Часові

ресурси

•           графік роботи над експериментом (тривалість кожного з етапів експерименту)

 

Загальна  структура графіку роботи над експериментом

 

Вид роботи

Термін

проведення

Задіяні особи

Необхідні

матеріали

Укладання згоди

на участь  в екс- перименті

15.09.2005–20.0

9.2005

Експеримента- тор, учасники

Бланки  згоди на

участь  в експери- менті

...

 

 

 

 

Оцінка вартості: аналіз затрат та ефективності експерименту

за Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирование. —

СПб.: Питер, 2004. — 558 с.

Аналіз потреб у дослідженні

Дослідження суспільних потреб в експерименті, його практичної та наукової цінності, корисності тощо

Оцінка вартості та ефективності

Співвіднесення вартості та ефективності експерименту, аналіз альтернативних схем дослідження

Поточна оцінка дослідження

Аналіз ефектив- ності процедур та методів, безпосередньо в процесі  роботи, розробка програми їх корекції

Підсумкова оцінка дослідження

Загальна оцінка ефективності експерименту з метою корекції наступних проектів

 

3.2.8. Вибір та обґрунтування  методів виміру експериментального ефекту.

Протокол експерименту

В експерименті проблема вибору методів постає двічі: вибір плану експерименту та вибір методів виміру експериментального ефекту (методів дослідження змін в ЗЗ). Вибір та процедура обґрун- тування останніх безпосередньо залежить від ЗЗ, її операціоналізації.

Експеримент передбачає розробку та ведення протоколу — дослідницького документу, в якому фіксуються всі зміни ЗЗ для кож- ного із учасників експерименту на усіх його етапах.

 

Вибір методів виміру експериментального ефекту

 

Вид ЗЗ

Вибір методів

Обґрунтування вибору

Змінні, які спостерігають- ся безпосеред- ньо

Методи, які дозволяють

безпосередньо фіксува- ти зміни ЗЗ:  спостере- ження, аналіз продуктів діяльності тощо

Розробляється програма

(критерії спостереження базу- ються на операціоналізації ЗЗ); на основі програми  складається протокол експерименту

Змінні, які потребують фізичного ви- міру

 

Спеціальне обладнання для виміру: танометр, секундомір тощо

Перевіряється калібрування

(точність) приладів; протокол експерименту складається на основі проявів вимірюваних характеристик

Змінні, які потребують  психологічного виміру

Діагнос- тичні стандарти- зовані методи

Діагностичні  стандарти- зовані методи розробле- ні іншими авторами (обов’язкове посилання на першоджерела)

Використовуються лише надій-

ні, валідні, репрезентативні та адаптовані до умов дослідження методи; у протоколі  фіксуються усі характеристики, що вимірю- ються

Авторські

діагнос- тичні стандарти- зовані методи

 

Діагностичні  стандарти- зовані методи, розроб- лені власне  дослідником

Обов’язковими є процедури

обґрунтування валідності, на- дійності та репрезентативності методу; у протоколі  фіксуються усі характеристики, що вимірю- ються

 

Дослід- ницькі методи

Дослідницькі  методи, які

потребують структури, специфічної для кожно- го дослідження: біогра- фічні, архівні, психосе- мантичні тощо

Розробляється програма (кри- терії дослідження базуються на операціоналізації ЗЗ); на основі програми  складається протокол експерименту

 

Загальна  структура протоколу експерименту

 

 

Учасники експерименту

Характеристики залежної змінної

Пр.: Дослідження впливу темпу читання лекцій на уважність студентів

Кількість

помилок

Кількість

відволікань

Кількість

перепитувань

швидко

повільно

швидко

повільно

швидко

повільно

1

Олексій  С.

15

10

10

8

10

2

2

...

 

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЯ №3

Теоретичні завдання

Розв’язок теоретичного  завдання — це  правильна відповідь на поставлене питання, яка має бути структурованою, викладе- ною  стисло і, по можливості, містити думку автора (як  виснов- ки, узагальнення, класифікації тощо).

1.         Стратегії експериментального дослідження.

2.         Поняття про внутрішньогрупові та міжгрупові експеримен- тальні плани.

3.         Доекспериментальні, квазіекспериментальні плани та  пла- ни істинних експериментів в психології.

4.         Поняття про  плани з  однією незалежною змінною та  про факторні плани.

5.         Плани експерименту з малим N.

6.         Факт і артефакт у експерименті. Проблема контролю в екс- перименті.

7.         Поняття про дослідницьку програму.

8.         Постановка проблеми експериментального дослідження.

9.         Теоретичний аналіз проблеми.

10.    Вибір  змінних та формулювання експериментальних гіпотез.

11.   Вибір стратегії та планів експериментального дослідження.

12.    Деонтологічний аналіз психологічних досліджень.

13.    Згода на участь у психологічному дослідженні.

14.    Аналіз ресурсів експерименту.

15.    Вибір  та  обґрунтування методів виміру експериментально- го ефекту.

16.    Протокол експерименту.

 

Тестові завдання

Розв’язання тестового завдання передбачає доповнення виз- начень та схем, пошук правильної відповіді серед хибних, встанов- лення відповідностей між твердженнями.

Заповніть пропуски у визначенні.

Відповідь представте у вигляді — І-а, ІІ-б.

Деонтологічний аналіз психологічного дослідження (від грец.  deonte —  необхідність,  обов’язок  та   logos   —  вчення)  — полягає у визначенні того, наскільки дослідження відповідає вимо- гам      І  _ . Дослідження може бути визнане неетичним у тому ви- падку, якщо в ньому порушуються основні принципи та  вимоги, задекларовані у спеціальних документах —         ІІ           .

а.         професійної етики;

б.         експериментальної психології;

в.         методології науки;

г.         кодексах професійної етики;

д.         постановах та кодексах, зокрема кримінальному кодексі.

Експериментальний план  (анг. design —

І           ) — так-

тика  експериментального дослідження, втілена у конкретній системі операцій планування експерименту. Основними критері- ями класифікації планів є такі:       ІІ        кількість незалежних змін- них  та варіантів їх прояву, метод або підхід до збору даних, місце та умови проведення, особливості організації експериментально- го впливу та контролю за ним  тощо.

а.         проект, задум; б.        ідея, стратегія; в.       кількість груп;

г.         кількість експериментаторів;

д.         кількість залежних змінних.

 

Дослідницька програма — це          І           , яка розкриває логі- ку переходу теоретичного осмислення проблеми до її практич- ного вивчення з включенням отриманих результатів у систе- му      ІІ       . Етапи дослідницької програми базуються на основі структури   наукового  дослідження та   відображують  його логіку.

a.         шлях пізнання;

б.         деталізована схема  дослідження;

в.         наукового дослідження;

г.         наукового знання;

д.         методології науки.

План експерименту з малим N — це план, в якому        І           , часто один або два.  Такі плани не вимагають складної ста- тистичної  обробки, оскільки аналіз здійснюється по  кожному учаснику окремо. Основна мета таких експериментів — дослід- ження      ІІ        та індивідуальних характеристик.

а.         усі учасники мають мале  N;

б.         обмежена кількість учасників;

в.         унікальних явищ;

г.         видатних вчених;

д.         відсутня статистична обробка результатів.

Фактом у експерименті є встановлення      І        між явища- ми. Якщо існує альтернативне пояснення каузального зв’язку — це     ІІ       . Відсутність артефактів забезпечується суворим кон- тролем і свідчить про  валідність експерименту.

а.         однозначного каузального зв’язку;

б.         артефакт;

в.         однозначного кореляційного зв’язку;

г.         порушення експериментального планування.

 

Вкажіть правильні твердження.

Відповідь представте у вигляді — а, б і т.д.

Факторними називають експериментальні плани...:

а.         у  яких  дослідник   маніпулює лише  однією незалежною змінною, яка може  мати необмежену кількість варіантів прояву;

б.         близькі до  ідеального експерименту,  які   не  несуть в  собі загроз внутрішній  валідності та  містять малу кількість загроз валідності зовнішній;

в.         у яких дослідник  маніпулює більше ніж однією незалежною змінною та   вивчає усі  можливі варіанти  взаємодії різних рівнів незалежних змінних;

г.         із  серією експериментів,  які  ставлять на  меті   поступове виключення конкуруючих гіпотез, фіналом такого плануван- ня є верифікація однієї гіпотези.

Основні ознаки доекспериментальних планів:

а.         нееквівалентність досліджуваних груп при  наявності контрольної або відсутність контрольної групи;

б.         широкі можливості контролю змінних;

в.         наявність значної кількості загроз внутрішньої валідності та відсутність можливості контролю зовнішньої;

г.         неможливість висновку про  однозначний каузальний зв’язок;

д.         можливість висновку про однозначний каузальний зв’язок;

е.         відсутні або низькі можливості контролю змінних.

План ex-post-facto це:

а.         план, в якому зіставляються результати, отримані до та після експериментального впливу на одній  групі; застосову- ється багаторазовий вимір;

 

б.         план,  в   якому  дослідник  не   має   можливості  керувати незалежною змінною, а лише відбирає відносно еквівалентні групи учасників (групу, у якій вплив був  присутній, і групу без впливу);

в.         зіставляються результати еквівалентних груп (контроль- ної — до виміру, експериментальної — після).

Основними  етапами  теоретичного  аналізу  проблеми  є такі:

а.         визначення методологічних засад  дослідження;

б.         теоретичний аналіз предметного поля дослідження;

в.         визначення залежних та незалежних змінних;

г.         аналіз етапів та процедури наукового дослідження;

д.         аналіз близьких досліджень;

е.         розробка авторської моделі досліджуваного явища;

ж.    розробка та обґрунтування методів практичної діяльності;

к.         планування та проведення експерименту.

До планів істинних експериментів належать:

за  Кэмпбелл Д. Модели экспериментов  в социальной психологии и

прикладных  исследованиях. —  СПб:  Социально-психологический центр, 1996. — 391 с.

а.         план для  двох  рандомізованих груп з попереднім і підсумкови- ми вимірами;

б.         план з попереднім і підсумковим виміром на одній  групі;

в.         план Соломона;

г.         план з рандомізованою контрольною групою і виміром після впливу;

д.         план дослідження поодинокого випадку;

е.         план з еквівалентними часовими серіями;

ж.    план з нееквівалентною контрольною групою з попереднім і підсумковими вимірами.

 

Доповніть схему.

Відповідь представте у вигляді —  І-а, ІІ-б.

Зв’язок експериментальних планів та факторів, що загро- жують валідності експерименту

a.         доекспериментальні плани;

Подпись: загрози валідності експериментуб.         квазіекспериментальні плани;

в.         факторні плани;

г.         якісні експериментальні плани;

д.         плани істинних експери- ментів.

max

min

І           ІІ         ІІІ

 

Схема вибору  стратегії  та   планів експериментального дослідження

а.         вибір плану за особливостями контролю валідності;

б.         вибір плану за кількістю змінних та їх варіантів;

Вибір стратегії експерименту

І

Вибір плану за кількістю груп

ІІ

ІІІ

 
 
в.         вибір плану за способом представлення НЗ;

г.         вибір плану істинного експерименту;

д.         вибір факторного плану.

Особливості планів за  способом представлення  незалеж-

них змінних

а.         якісні плани;

б.         міжгрупові плани;

в.         НЗ у ранговій шкалі;

г.         НЗ у якісній шкалі;

І НЗ у

номіна-

тивній

шкалі

 

ІІІ

НЗ у

ІІ         інтерваль-

ній шкалі

НЗ у пропор- ційній шкалі

д.         НЗ у кількісній шкалі;

е.         факторні плани;

ж.    кількісні плани.

 

Використання непараметричних критеріїв значимості експериментального ефекту

 

Використання параметричних критеріїв значимості експериментального ефекту

 

Види планів

а.         плани з однією НЗ;

б.         міжгрупові плани;

в.         багаторівневі плани;

г.         трирівневі плани;

Плани за кількістю НЗ І

Факторні

д.         плани з багатьма НЗ;

е.         однофакторні плани.

Дворівневі

плани ІІ

плани

 

Вид

ЗЗ

 

Методи виміру експери- ментального ефекту

 

методи, які дозволяють безпо- середньо фіксувати зміни у ЗЗ: спостереження, аналіз продуктів  діяльності тощо

спеціальне обладнання для вимі- ру: танометр, секундомір тощо

діагностичні стандартизовані методи, дослідницькі методи

 
 
Вибір  методів виміру експериментального ефекту а.     змінні, що спостеріга-

ються безпосередньо;

б.         опосередковані змінні;

в.         змінні, що не потребу- ють виміру;

г.         змінні, що потребують фізичного виміру;

д.         змінні, що потребують психологічного виміру;

е.         стандартизовані змінні.

І

ІІ ІІІ

 

Встановіть відповідність.

Відповідь представте у вигляді — а, б і т.д.

Стратегії експерименту

 

 

а.

 

Констатуюча стратегія

 

а.

Метою експерименту є не лише вивчення,  а й фор- мування одного явища внаслідок  впливу іншого (формування ЗЗ  внаслідок  впливу НЗ)

 

б.

 

Формуюча стратегія

 

б.

 

Метою експерименту є порівняння впливу одного явища на інше в групах з різними характеристиками (віковими, статусними, тощо).  Порівняння  впливу НЗ на ЗЗ  у групах з різними характеристиками

 

в.

Стратегія зіставлення

 

в.

Метою експерименту є встановлення причинно- наслідкового зв’язку між явищами (між ЗЗ  і НЗ)

 

Критерії поділу експериментальних планів

 

 

а.

Внутрішньогрупові та міжгру- пові плани

 

а.

Істинність (валідність) експери- менту

 

б.

Плани з однією незалежною

змінною (однофакторні) та фак- торні плани (багатофакторні)

 

б.

Шкала (спосіб представлення не- залежної змінної)

в.

Кількісні та якісні плани

в.

Кількість груп, задіяних в експери- менті

 

г.

Доекспериментальні плани,

плани істинних експериментів, квазіекспериментальні плани

 

г.

Кількість експериментальних впливів

 

Доекспериментальні плани

 

 

а.

 

ХО Дослідження поодинокого випадку

 

а.

Мета експерименту:  вивчається ефективність но- вого методу викладання психології у ВНЗ. Організація експерименту:  в одній із академічних груп першого  курсу  використовується новий ме- тод викладання психології. Висновок про ефектив- ність методу робиться на основі аналізу  результа- тів екзамену — середній бал у групі — 4,2

 

б.

 

О1ХО2

План з попе- реднім і підсум- ковим виміром на одній групі

 

б.

Мета експерименту:  вивчається вплив телепрогра-

ми присвяченої Холокосту  на поінформованість населення про цю подію.

Організація експерименту:  по одному з централь- них телеканалів транслюється передача, в якій роз- повідається про масове  знищення євреїв  (Холо- кост).  По тім групі осіб розсилається опитувальник про події Холокосту. Висновок про вплив телепе- редачі робиться на основі аналізу  результатів опи- тувальника — 76 \% опитаних  знають про події Холокосту

 

в.

 

ХО1

О2

План порівняння статистичних груп

 

в.

Мета експерименту:  порівнюється успішність

навчання школярів,  які пройшли  курс швидкісного читання,  і тих, хто не проходив.

Організація експерименту:  в одному із класів шко- ли всі учні пройшли  курс швидкісного  читання,  тоді як учні другого класу такого курсу  не проходили. Висновок про ефективність проходження курсу робиться на основі співставлення результатів обох груп — учні першої групи отримали  середній бал успішності  за чверть  — 4,0; другої — 3,4

 

Квазіекспериментальні плани

 

а.

ООО ОХО ООО

а.

План ex-post-facto

 

б.

(R)   Х О (R)   О

 

б.

План з попереднім та підсумковим виміром на різних групах

 

в.

R  О  (Х) R     Х О

 

в.

План з нееквівалентною контрольною групою

 

г.

О  Х О О        О

 

г.

 

План з еквівалентними часовими  серіями

д.

Х1О Х0О Х1О Х0О Х1О

д.

План часових серій

 

Процедури контролю еквівалентності груп

 

 

а.

 

Рандомізація

 

а.

Відбір учасників  у групи на основі попередніх вимі- рів так, щоб в кожній групі була однакова кількість осіб з певними характеристиками

 

б.

 

Блокова ран- домізація

 

б.

Після проведення експерименту з аналізу  усувають- ся результати осіб, які провокують нееквівален- тність груп

 

в.

Попарне урів- нювання

 

в.

Відбір випадковим  чином рівної кількості учасників в усі групи

 

г.

Постекспери- ментальний відбір

 

г.

Відбір учасників  у групи випадковим  чином (на ос- нові таблиці випадкових чисел, підкидання монети тощо)

 

Практичні завдання

Проаналізуйте експерименти, подані у додатках.

Структура аналізу:

•           визначте залежну та незалежну (ні) змінні, варіанти прояву незалежної змінної;

•           сформулюйте експериментальну гіпотезу;

•           визначте стратегію, за  якою  побудований  експеримент

(констатуюча, формуюча, зіставлення);

•           визначте та  поясніть вибір плану експерименту за  спосо- бом представлення НЗ (якісний, кількісний);

 

•           визначте та   поясніть вибір плану  експерименту за  кіль- кістю груп (міжгруповий, внутрішньогруповий);

•           визначте та поясніть вибір плану за особливостями контро-

лю  валідності (доекспериментальний, квазіексперименталь- ний, істинний), зобразіть план експерименту схематично;

•           визначте та  поясніть вибір плану за кількістю незалежних

змінних (з однією незалежною змінною, факторний), для фак- торних планів представте схему (кількість НЗ / кількість варіантів їх прояву);

•           опишіть методи виміру експериментального ефекту;

•           опишіть основні способи контролю в експерименті.

Творчі завдання

Творче  завдання з курсу «Експериментальна психологія» є ком- плексним за своїм  характером і полягає у плануванні, проведенні та обробці  результатів  власного експериментального  дослідження. На заняттях практичного курсу третього модуля студенти розроби- ли дослідницьку програму, яку і мають представити у вигляді звіту.

 

Розділ програми

Зміст

I.            Постановка наукової проблеми

Вибір проблеми (формулювання теми дослідження)

Вибір об’єкту  та предмету  дослідження

Формулювання загальної мети та гіпотези дослідження

 

II.            Теоретич- ний аналіз проблем

Визначення методологічних  засад  дослідження

Теоретичний аналіз предметного поля дослідження

Аналіз близьких досліджень

Розробка авторської моделі досліджуваного явища

III.   Формулю- вання гіпотез

Вибір змінних

Формулювання експериментальних гіпотез

Формулювання основних завдань дослідження

 

IV.   Планування та прове- дення досліджен- ня

Вибір стратегії  та плану експерименту

Розробка та укладання згоди на участь  у дослідженні

Деонтологічний аналіз дослідження

Аналіз ресурсів експерименту

Вибір методів виміру експериментального ефекту

Розробка протоколу експерименту

 

ЛІТЕРАТУРА ДО МОДУЛЯ №3

Основна література:

1.         Готтсданкер Ф. Основы психологического эксперимента: Учеб. пособие / пер. с англ. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. — 464 с.

2.         Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирова- ние.  — СПб.: Питер, 2004. — 558 с.

3.         Дружинин  В.  Н.  Экспериментальная  психология.  —  СПб.: Питер, 2001. — 320 с.

4.         Корнилова  Т.  В.  Экспериментальна психология: Теория и методы: учебник для вузов. — М.: Аспект Пресс, 2002. — 381 с.

5.         Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и  прикладных исследованиях. —  СПб: Социально-психологи- ческий центр, 1996. — С. 32.

6.         Мартин Д.  Психологические эксперименты. —  СПб.: ЕВРО- ЗНАК, 2002. — 480 с.

7.         Рибалка В. В. Методологічні питання наукової психології: нав- чально-методичний посібник. — К.: Ніка-Центр, 2003. — 204 с.

8.         Солсо Р. Л., Джонсон Х. Х., Бил М. К. Экспериментальная психоло- гия: практический курс. — СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. — 528 с.

9.         Фресс  П., Пиаже  Ж.  Экспериментальная психология. —  М.: Прогресс, 1966. — С. 100.

Додаткова література

10.    Гильбух Ю. З. Проблема валидности эксперимента в психоло- гии  // Психол. журн. — 1987. — Т. 8. — № 4. — С. 117–126.

11.    Горбунова В.В. Етичні та  правові аспекти психологічних до- сліджень // Практична психологія та  соціальна робота. —

2005. — № 3. — С.18–23.

 

12.    Дзуки Е. Введение в методологию социально-психологическо- го  исследования. — Милан-Новосибирск: Миланский католи- ческий университет, 1997. — 71 с.

13.    Миллер С.  Психология развития:  методы исследования.  — СПб.: Питер, 2002. — 464 с.

14.    Практикум по общей, экспериментальной и прикладной пси- хологии: Учеб. пособие // Под общей ред. Крылова А. А., Мани- чева  С. А. — СПБ.: Питер, 2000. — 560 с.

15.    Роговин М. С. Метод наблюдения и деятельность  наблюда- теля // Вопр. филос. — 1988. — № 7. — С. 93–104.

16.    Рубахин В. Ф., Рябов  В. Б. Вопросы формализованного описа- ния  лабораторного психологического эксперимента // Пси- хол.  журн. — 1983. — Т. 4. — № 2. — С. 126–141.

17.    Хок Р. 40 исследований, которые потрясли психологию. Сек- реты выдающихся экспериментов. — СПб.: Прайм-Еврознак,

2003. — 416 с.

18.    Чернышев А. П. Лабораторный эксперимент в социально-пси- хологическом исследовании организованности коллектива

// Психол. журн. — 1980. — Т. 1. — № 4. — С. 84–95.

 

| Оглавление|