Економіка праці - Навчальний посібник (Червінська Л. П.)

1.5. характер та види праці

Категорію «характеру праці» можна розглядати з точки зору двох підходів: як відображення особливості  процесу праці, який здійсню- ється в тих чи інших організаційно-технічних умовах (наприклад, ручна чи механізована,  проста чи складна, творча чи рутинна  праця і т.п.); як категорію, котра відображає особливості  взаємозв’язку лю- дей у процесі їх спільної трудової діяльності, специфіку відносин між ними залежно від їх участі у процесі праці (праця приватна і наймана, індивідуальна і колективна). Тобто поняття  характеру  праці варто розглядати комплексно,  як  категорію,  що формується під впливом особливостей змісту праці за ознаками рівня кваліфікації, умов праці, частки фізичної та розумової праці тощо.

Враховуючи різноманітність характеру і змісту праці, можна роз- глядати наступну класифікацію видів праці (табл. 2).

Згідно   вчення   К. Маркса,   якщо  розглядати  працю  як  процес прикладання  зусиль,   як  процес  витрачання  людиною   своєї  тру- дової  енергії,  її  поділяють   на  такі  види  як  абстрактна   і  конкрет- на.  Категорія   абстрактної   праці  означає  витрачання її  взагалі  як процес споживання робочої сили у фізіологічному розумінні  без- відносно  до  якогось  конкретного виду  діяльності,  тобто  незалеж- но від того на який предмет праці спрямовується трудова енергія працівника, яку продукцію він виробляє в процесі прикладання трудових зусиль. Абстрактна праця характеризується соціально- економічним  змістом,  ступенем  і способом  затрат  робочої  сили,  а також суспільно-економічними відносинами,  в яких здійснюється процес праці (тривалість робочого дня, оплата і дисципліна  праці, вимоги  до підвищення кваліфікації і підготовки  працівника тощо).

 

Класифікація видів праці

 

Таблиця 2

 

п/п

 

Класифікаційні ознаки

 

Види праці

 

1.

За   характером   та  зміс- том праці

Наймана і приватна;

індивідуальна і колективна;

за бажанням  і за необхідністю, з примусу;

фізична  і розумова;

репродуктивна і творча і т.п.

2.

За ступенем складності

Високо- і низькокваліфікована

 

3.

За  предметом  і продук- том праці

Наукова,  інженерна, управлінська, виробнича, підприємницька, інноваційна, інформаційна,  комерційна,   промислова, сільськогосподарська,  будівельна,   тран- спортна тощо

 

4.

За засобами  і способами праці

Ручна (технічно не озброєна), механізована   (технічно  озброєна),  авто- матизована  (комп’ютеризована);

низько-, середньо- та високотехнологічна;

з різною мірою залучення людини і т.п.

 

5.

За умовами праці

Приваблива і неприваблива;

екологічно  безпечна  і екологічно  небез- печна;

стаціонарна і нестаціонарна;

наземна і підземна

 

6.

За періодами  виконання робіт

 

Тимчасова, постійна, сезонна і т.п.

 

7.

За мірою абстрагування

Абстрактна (створює  вартість), конкретна (створює  споживчу вартість

 

8.

За віковими  і статевими групами працівників

Підлітків,  найбільш  продуктивної групи працівників, працівників передпенсійно- го та пенсійного віку; чоловіків, жінок

 

9.

За  окремими   професій- ними групами

Механізаторів, будівельників, водіїв, під- собних працівників тощо

 

10.

За   рівнем   кваліфікації, освіти

Проста і кваліфікована; працівників з се- редньою, вищою освітою і т.п.

Poo;: ;iJ:r 1. Ilpaii,51- OCHOBa p03BlfrKY eKOHOJ'I.:IiKH

0co6JIHBicTb JKe  KOHKpeTHO'i rrpau;i IIp051BJI51€TbC51 B 11 BHTpaTaX Ha

BHpo6HHIJ;TBO KOHKpeTHOfO BH.II;Y  rrpo,n;yKIJ;il a6o  KOHKpeTHOfO BH.n:y .II;i­

.HJibHOCTi (3aJieJKHO Bi.II; raJiy3i BHpo6HHIJ;TBa, B .HKiil 3ailH.HTHil rrpau;iB­ HHK).  KoHKpeTHY rrpau;ro  po3rJI.H.II;aiOTh,  .HK KopncHy rrpau;ro, ru;o BHTpa­ qa€ThC.H B IIeBHiil ¢opMi, pe3yJibTaTOM pi3HHX  BH.II;iB KOHKpeTHO'i rrpau;i

€ pi3HiCIIOJKHBqiBapTOCTi, TOBapH iIIOCJIYfH pi3HOfO rrpH3HaqeHH51 (BH­

poru;eHe 3epHo,  rroiiiHTe B3YTT.H, rro6y.n;oBaHa crropy.n;a, o6cJiyroByBaHH.H

eJieKTpoo6Jia,n;HaHIDI TOIII;O ). 3MicTOM  KOHKpeTHO'i rrpau;i € KiJibKicHHil i

.HKicHnll CKJia,n; Tpy.n;oBnx ¢YHKu;ill (Bi,n;MiHHicTb y rrpo¢eci.Hx, piBHiKBa­ Jii¢iKau;il rrpau;iBHHKiB iT.II.), 'ix CIIiBBi.II;HOIIIeHH.H iB3a€M03B'5130K y KOH­ KpeTHOMJ rrpou;eci rrpau;i.

3a TaKHMH 03HaKaMH .HK xapaKTep i3MicT rrpau;iBH.II;iJI.HIOTh TaKiBH.II;H

rrpau;i:  HailMaHa i rrpnBaTHa (BJiaCHHKa qn opeH.n;ap.H). Cou;iaJibHHil xa­

paKTep rrpau;iBi,n;o6paJKaiOTb TaKill,n;Bi opraHi3au;iilHi¢opMH .HK iH.II;HBi­

.n:yaJibHa Ta KOJieKTHBHa. 3aJieJKHO Bi.II; MOJKJIHBOCTi3a6e3rreqeHH51 MOTH­ Bau;illHoro e¢eKry  po3pi3IDIIOTh rrpau;ro 3a 6aJKaHH.HM, 3a Heo6xi.n;HicTIO Ta 3 rrpnrvrycy. 3aJieJKHO  Bi.II; HarrpyJKeHH.H rrpau;iBHHKOM ¢i3nqHHX ipo3y­ MOBHX CHJI rrpaBOMipHO  TaKOJK KJiacn¢ieyBaTH rrpau;IO Ha ¢i3nqHy i po-

3YMOBy. Xoqa qiTKO'i MeJKiMiJK HHMH BCTaHOBHTH HeMOJKJIHBO. 3aJieJKHO Bi.n; CKJia.n:y iKiJihKOCTieJieMeHTiB Tpy.n;oBnx ¢YHKu;ill, lx pi3HoMaHiTHOCTi, HOBH3HH, YMOB BHKOHaHH.H BH.II;iJI.HIOTb rrpau;IO perrpo,n;yKTHBHY i TBopqy, pi3HOfO cryrreH.H KBaJii¢iKau;iilHo'i CKJia.II;HOCTi TOIII;O.

TaK .HK Tpy,n;oBiBi.II;HOCHHH MaiOTb CBO'i OC06JIHBOCTiB OKpeMHX BiKO­

BHX iCTaTeBHX (reH,n;epHHX) rpyrrax rrpaiJ;IOIQqHX,  TO o6'€KTHBHO BHHHKa€ IIOTpe6a BpaxoByBaTH rrpau;IO JKiHOK iqoJIOBiKiB; IIi.II;JiiTKiB, 25-35-piqHHX (Hall6iJihiii .n;i€3.II;aTHolirrpo.n;yKTHBHolrpyrrn rrpau;roroqnx), rrpau;iBHHKiB rrepe.n; rreHciilHoro irreHciilHoro Biey. A,z:oKe lx MOTHBH, u;iHHicHii1py.n;oBi opiEHTau;il, oco6JIHBOCTi rroBe,n;iHKH rrpn BHKOHaHHi Tpy.n;oBnx ¢YHKu;ill

.n;eru;o pi3Hi.

IIpnBe,n;eHa KJiacn¢iKau;i.H rrpau;i.n;o3BOJI.H€ He JIHIIIe BH.HBHTII pe3ep­ BH 6iJihiii  e¢eKTHBHoro 11 BHKopncTaHH.H, aJie H .n;a€ MOJKJIHBicTb  6iJihiii rJin6oKo ycBi,n;oMHTH CKJia,n;HicTb i pi3HoMaHiTHicTb Tpy.n;oBnx Bi.II;HOCHH

Ta 3HaqeHH51 rrpau;i.II;JI.H OKpeMO'i JIIO.II;HHH, Kpa'iHH icycrriJihCTBa B IJ;iJIOMy.