9.1. цілі, завдання та структураМіжнародної організації праці Міжнародна організація праці (МОП) це спеціалізована устано- ва, утворена в 1919 році (нині діє при Організації Об’єднаних Націй), що проголосила своєю метою збереження суспільної злагоди, забез- печення захисту прав людини, розвиток принципів трипартизму, со- ціального прогресу в світовій системі, вивчення і покращення умов праці та життя трудящих шляхом вироблення конвенцій і рекоменда- цій з питань трудового законодавства. За період своєї діяльності вона накопичила величезний досвід і здійснила суттєву роботу з урегулю- вання соціально-трудових проблем і конфліктів на основі розвитку переговорного процесу, тристоронніх переговорів і угод. МОП — одна з найдавніших і найбільш представницьких міжна- родних організацій. Якщо на момент її створення у ній брали участь 42 держави, то зараз їх налічується більше 180. Україна являється членом МОП з 1954 року. МОП має трьохрівневу структуру, у межах якої ведуться пере- говори між урядами, організаціями працюючих і підприємцями. Представники цих трьох груп можуть вести переговори на однакових умовах на всіх рівнях МОП. Прийняття рішень передбачає облік вза- ємних інтересів і досягнення спільних угод, хоча при цьому можуть виникати певні складності.. Найвищим органом МОП є Міжнародна конференція праці (МКП), яка щорічно збирається в Женеві влітку. Кожна держава- член представлена на МКП кількома делегатами з правом вирішаль- ного голосу. КМП визначає загальні напрями роботи МОП, тут ведуться переговори з приводу соціальних проблем у сфері трудо- вої діяльності, розробляються і затверджуються міжнародні норми
праці у вигляді конвенцій і рекомендацій, приймаються резолюції стосовно певних питань діяльності Міжнародної організації, здій- снюється звітування про її діяльність, затверджуються бюджет і програма дій на наступні роки, один раз на рік обирається адміні- стративна рада. З метою здійснення обговорення соціально-трудових проблем окремих, найважливіших галузей економіки поза Конференцією створені і функціонують галузеві комітети. Вони являються по- стійними органами, але обираються на засідання нерегулярно, не частіше ніж один раз на декілька років. Регіональні конференції скликаються у разі потреби з метою об- говорення питань, які мають інтерес стосовно певного регіону. Рішен- ня конференцій спрямовуються в МОП, урядам, об’єднанням трудя- щих та підприємців країн окремого регіону. Наприклад, Україна, з урахуванням свого географічного положення, входить до середови- ща Європейської конференції, які, відбувалися у Варшаві (вересень 1995 р), у Києві (жовтень 1998 р.), наступні скликалися у Будапешті та Женеві. Виконавчим органом МОП являється адміністративна рада, яка спрямовує її роботу в період між конференціями, впроваджує її рішення, визначає порядок денний конференцій та інших нарад, спрямовує діяльність Міжнародного бюро праці, а також різних комі- тетів, які функціонують при ньому. Адміністративна рада збирається три рази на рік. На кожній її сесії на розгляд виноситься до двадцяти питань. Міжнародне бюро праці (МБП) являється постійним секретарі- атом і одночасно дослідним та інформаційним центром з соціальних питань. Його очолює Генеральний директор, якого призначає Адміні- стративна рада. МБП веде активну діяльність в Україні ще з початку 90-х років ХХ ст. на основі системного підходу щодо вирішення таких найважливіших соціальних питань як: розвиток ринку праці, спри- яння ефективній зайнятості та професійному навчанню, надання до- помоги інвалідам; забезпечення соціального захисту і соціального за- безпечення; удосконалення статистичної роботи з економіки праці; регулювання соціально-трудових відносин, підтримка соціального діалогу; забезпечення гендерної рівності; запобігання та ліквідація дитячої праці.
Головні цілі МОП відповідно до її статусу полягають в наступ- ному: захист інтересів та прав трудящих шляхом регламентації робо- чого часу; боротьба з безробіттям; встановлення гарантії заробітної плати та визнання принципу рівності за однакову працю; захист пра- цівників від професійних захворювань та травматизму на виробни- цтві; регламентація питань соціального страхування та соціального забезпечення та ін. Виходячи з означених цілей МОП виконує наступні основні за- вдання: — формування погодженої міжнародної політики ї програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем; — розробка і прийняття міжнародних трудових норм у формі конвенцій та рекомендацій з метою забезпечення цієї полі- тики; — надання допомоги країнам, що сприяють вирішенню проблем зайнятості, безробіття; — сприяння захисту прав людини стосовно забезпечення прав на працю, на об’єднання, захисту від примусової праці та дискри- мінації тощо; — розробка програм спрямованих на покращення умов праці та виробничого середовищ, техніки безпеки та гігієни праці, охо- рони і відтворення довкілля; — сприяння об’єднанням працюючих і підприємців у їх роботі спільно з урядами щодо регулювання соціально-трудових від- носин; — визначення заходів щодо захисту найвразливіших категорій працівників (жінок, молоді, людей похилого віку, працюючих емігрантів). Означені завдання були і лишаються основними в діяльності МОП. Однак у зв’язку з переходом країн Східної Європи на ринкові умови господарювання в діяльності МОП означились нові пріори- тетні напрями, зокрема, зорієнтовані на підтримку процесу демо- кратизації, розвиток трипартизму, посилення боротьби з бідністю на основі збільшення зайнятості, поширення системи перепідготовки робочої сили.
|
| Оглавление| |