Економіка праці - Навчальний посібник (Червінська Л. П.)

9.1. цілі, завдання та структура

Міжнародної організації праці

Міжнародна організація  праці (МОП) це спеціалізована устано- ва, утворена в 1919 році (нині діє при Організації Об’єднаних Націй), що проголосила своєю метою збереження  суспільної  злагоди, забез- печення захисту прав людини, розвиток  принципів трипартизму, со- ціального  прогресу  в світовій  системі, вивчення  і покращення умов праці та життя трудящих шляхом вироблення конвенцій і рекоменда- цій з питань трудового законодавства. За період своєї діяльності вона накопичила величезний досвід і здійснила  суттєву роботу з урегулю- вання  соціально-трудових проблем  і конфліктів на основі розвитку переговорного процесу, тристоронніх переговорів і угод.

МОП  — одна з найдавніших і найбільш  представницьких міжна- родних організацій.  Якщо на момент її створення у ній брали участь

42 держави,  то зараз  їх налічується більше  180. Україна  являється членом МОП з 1954 року.

МОП має трьохрівневу  структуру, у межах якої ведуться пере- говори між урядами, організаціями працюючих і підприємцями. Представники цих трьох груп можуть вести переговори на однакових умовах на всіх рівнях МОП. Прийняття рішень передбачає облік вза- ємних інтересів і досягнення  спільних  угод, хоча при цьому можуть виникати певні складності..

Найвищим органом МОП  є Міжнародна конференція праці (МКП), яка щорічно  збирається в Женеві  влітку.  Кожна  держава- член представлена  на МКП кількома делегатами з правом вирішаль- ного  голосу.  КМП  визначає   загальні  напрями   роботи  МОП,  тут ведуться  переговори  з приводу  соціальних  проблем  у сфері  трудо- вої діяльності,  розробляються і затверджуються міжнародні  норми

 

праці у вигляді конвенцій і рекомендацій, приймаються резолюції стосовно певних питань діяльності Міжнародної організації, здій- снюється звітування про її діяльність,  затверджуються бюджет і програма дій на наступні роки, один раз на рік обирається адміні- стративна рада.

З метою здійснення обговорення  соціально-трудових проблем окремих, найважливіших галузей економіки  поза Конференцією створені  і функціонують галузеві  комітети. Вони  являються по- стійними органами, але обираються на засідання нерегулярно, не частіше ніж один раз на декілька років.

Регіональні конференції скликаються у разі потреби з метою об- говорення питань, які мають інтерес стосовно певного регіону. Рішен- ня конференцій спрямовуються в МОП, урядам, об’єднанням трудя- щих та підприємців країн  окремого  регіону. Наприклад, Україна,  з урахуванням свого географічного положення,  входить  до середови- ща Європейської конференції, які, відбувалися у Варшаві (вересень

1995 р), у Києві (жовтень 1998 р.), наступні скликалися у Будапешті та Женеві.

Виконавчим органом  МОП  являється адміністративна рада, яка  спрямовує її роботу  в період  між  конференціями, впроваджує її рішення,  визначає  порядок  денний  конференцій та інших  нарад, спрямовує діяльність Міжнародного бюро праці, а також різних комі- тетів, які функціонують при ньому. Адміністративна рада збирається три рази на рік. На кожній її сесії на розгляд виноситься до двадцяти питань.

Міжнародне бюро праці (МБП) являється постійним секретарі- атом і одночасно дослідним та інформаційним центром з соціальних питань. Його очолює Генеральний директор, якого призначає Адміні- стративна рада. МБП  веде активну діяльність  в Україні ще з початку

90-х років ХХ ст. на основі системного підходу щодо вирішення таких найважливіших соціальних  питань  як: розвиток  ринку  праці, спри- яння ефективній зайнятості та професійному навчанню, надання  до- помоги інвалідам; забезпечення соціального захисту і соціального за- безпечення;  удосконалення статистичної роботи  з економіки  праці; регулювання соціально-трудових відносин, підтримка  соціального діалогу; забезпечення гендерної рівності; запобігання та ліквідація дитячої праці.

 

Головні цілі МОП  відповідно  до її статусу  полягають  в наступ- ному: захист інтересів та прав трудящих шляхом регламентації  робо- чого часу; боротьба  з безробіттям;  встановлення гарантії  заробітної плати та визнання принципу  рівності за однакову працю; захист пра- цівників  від професійних захворювань  та травматизму на виробни- цтві; регламентація питань  соціального  страхування та соціального забезпечення та ін.

Виходячи  з означених  цілей МОП  виконує  наступні  основні за- вдання:

— формування погодженої міжнародної  політики  ї програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем;

—  розробка  і прийняття міжнародних  трудових норм у формі конвенцій  та рекомендацій  з метою  забезпечення цієї  полі- тики;

—  надання  допомоги країнам, що сприяють  вирішенню  проблем зайнятості,  безробіття;

—  сприяння захисту прав людини стосовно забезпечення прав на працю, на об’єднання, захисту від примусової праці та дискри- мінації тощо;

—  розробка  програм спрямованих на покращення умов праці та виробничого  середовищ, техніки безпеки та гігієни праці, охо- рони і відтворення довкілля;

—  сприяння об’єднанням  працюючих  і підприємців у їх роботі спільно з урядами щодо регулювання соціально-трудових від- носин;

—  визначення заходів щодо захисту найвразливіших категорій працівників (жінок, молоді, людей похилого віку, працюючих емігрантів).

Означені   завдання   були  і  лишаються   основними   в  діяльності МОП. Однак у зв’язку з переходом країн Східної Європи  на ринкові умови  господарювання в діяльності  МОП  означились  нові пріори- тетні напрями, зокрема, зорієнтовані на підтримку  процесу демо- кратизації,  розвиток  трипартизму, посилення боротьби з бідністю на основі збільшення зайнятості,  поширення системи перепідготовки робочої сили.