Гроші та кредит - Навчальний посібник (Круш П. В., Алексєєв В. Б.)

4. взаємозв’язок монетарної та фіскальної політики держави

Взаємоузгодженість  між фіскальною  та монетарною  політиками   —  це  шлях  до

фіскальної та

монетарної політики

проведення успішної стабілізаційної полі- тики  держави, що є її безпосередніми  ін- струментами.

Між фіскальною та монетарною  політикою  існує тісний взаємо- зв’язок.

Наприклад, заходи та інструменти фіскальної політики,  спрямо- вані на збільшення обсягів виробництва, повинні супроводжуватися збалансованим збільшенням грошей в обігу. Це є необхідною умовою оптимального  збільшення купівельної  спроможності  національної економіки.  Зі  збільшенням державних  закупівель збільшується по- пит на товарному  ринку і на грошовому ринку. За умови, якщо цен- тральний  банк не здійснює збалансованого зростання  номінальної грошової маси, то можуть зрости ціни і відсоткова ставка. Це спричи- нить зменшення попиту на споживчі та інвестиційні товари, що зведе ефективність фіскальної політики  до нуля.

Існування  тісного взаємозв’язку між фіскальною і монетарною по- літиками  означає, що їх автономне застосування  зменшує ефектив- ність стабілізаційної  політики. Саме тому для забезпечення  високої ефективності стабілізаційної політики заходи фіскальної та моне- тарної політик мають узгоджуватися між собою. Так, якщо метою стабілізаційної політики є приборкання  та контроль за рівнем інфля- ції, то потрібно застосовувати не лише заходи контролю за грошовою масою, а й засоби мінімізації бюджетного дефіциту.

Аналогічно за умови, коли грошова політика  є стимулювальною, а фіскальна  — обмежувальною,  то ефективність стабілізаційної по- літики може мати або досить незначні позитивні результати, або ж негативний  ефект.

 

Стабілізаційна політика держави

 

Стабілізаційна політика держави — це сукупність державних заходів, спрямова- них  на  пом’якшення   економічних   коли- вань у короткостроковому періоді з метою

підтримання повної зайнятості та оптимального  рівня інфляції.

Стабілізаційна політика,  що поєднує  заходи фіскальної та моне- тарної політики, називається змішаною (комбінованою).

На ефективність стабілізаційної політики впливають такі основні чинники:

– стан національної економіки;

– лаг стабілізаційної політики;

– очікування суб’єктів  національної  економіки   (виробників  і споживачів).

Сутність  першого чинника  полягає  в тому, що в країнах зі слабо розвиненою  ринковою  інфраструктурою, банківською  системою, не- стійкою  національною  валютою та переважанням адміністративних методів  впливу  над економічними засоби  стабілізаційної політики переважно  нестійкі  та малоефективні. Так, зокрема,  дослідники  ма- кроекономічного стану національної економіки  та чинників  його оптимізації  вважають, що класична  стимулювальна політика  (моне- тарна та фіскальна  експансія) є ефективною лише в країнах з розви- нутою ринковою економікою.

Сутність  другого чинника  полягає  в тому, що стабілізаційні за- ходи впливають на економіку не відразу, а з певною затримкою  в часі (часовий лаг). Вони можуть бути внутрішніми і зовнішніми.

Внутрішній лаг вимірюється від моменту виникнення збурень  в економіці  до моменту  прийняття відповідних  стабілізаційних захо- дів. Зовнішній лаг вимірюється часом, який необхідний для того, щоб з’явилися результати від упровадження стабілізаційних заходів.

У фіскальній політиці  внутрішній  лаг значно  триваліший, ніж у монетарній.  Це пояснюється тим, що прийняття рішення  про коригу- вання  фіскальної політики  проходить  довготривалу адміністративну процедуру. А заходи монетарної  політики  можуть схвалюватися цен- тральним  банком за досить короткий  час. Разом  з тим монетарна  по- літика має триваліші  зовнішні лаги порівняно з фіскальною, оскільки в її основі лежить складніший причинно-наслідковий зв’язок між полі- тичним рішенням щодо зміни пропозиції грошей і змінами в економіці.

 

Часовий  характер  стабілізаційної політики  свідчить про те, що її заходи — це політико-економічні інвестиції (ризики).

Ризики стабілізаційної політики пов’язані з екзогенними та ендо- генними величинами. Тобто існує ряд подій, на які стабілізаційна по- літика не може впливати,  та такі, на які вона здатна впливати,  проте реакцію на які чітко неможливо  передбачити.

Третім  важливим   чинником  є  очікування суб’єктів  економіки. Вони відіграють значну роль у процесі прийняття рішень економіч- ними  суб’єктами.  Так, домогосподарства, визначаючи обсяг спожи- вання та заощаджень, виходять із очікувань щодо своїх майбутніх до- ходів, можливого рівня інфляції та загальної економічної і політичної ситуації в державі; інвестори  спираються  на свої очікування майбут- ньої прибутковості інвестиційних проектів. На ці очікування впливає багато чинників,  у тому числі  й заплановані заходи  стабілізаційної політики.

Традиційні методи обґрунтування стабілізаційної політики  та її ефективності, до яких  належать  економетричні моделі, недостатньо враховують вплив очікувань на поведінку людей, що зменшує її ефек- тивність.

Ефективність стабілізаційної політики, її конкретний вид (ак- тивна чи пасивна політика)  залежать від стану національної еконо- міки та тих методів ДРЕ, що в ній переважають.

В економіці України  існує ряд протиріч  у проведенні  фіскальної політики  держави  та її взаємозв’язку з монетарною  політикою.  Од- нією з головних  проблем інституціональних реформ  у національній економіці  є формування фіскальної та монетарної  політики  на заса- дах адекватності  вимогам сучасного ринкового  господарювання.

Фіскальна та монетарна політика  України  формувалася в умовах надзвичайно жорсткої економічної кризи, що не могло не позначити- ся на характері  змін. З одного боку, постійною залишалася проблема мобілізації  коштів до бюджету для виконання державою своїх функ- цій і зобов’язань через безперервний процес втрати одних джерел фінансових  надходжень  до бюджету і у зв’язку з цим пошуку інших, неефективна політика  стабілізації  національної грошової одиниці  та залежність політики Національного банку від урядових колізій, а з ін- шого — мали місце низька фінансова й управлінська дисципліна, тіні- зація економіки,  неефективність здійснення окремих видів видатків,

 

марнотратство, факти розкрадання державних  коштів, маніпулюван- ня у сфері грошово-кредитних відносин політичними групами.

На жаль, ані бюджет, ані фіскальна  політика, ані її оптимальне поєднання з інструментами монетарної  політики  до сьогоднішнього часу недостатньо  використовуються для економічного  зростання  та досить негативно впливають на розвиток національної економіки. Бюджет продовжує  розглядатися лише як фіскальний план доходів і витрат, виконанню якого підпорядковані інші засоби економічної по- літики. А фіскальна  й монетарна політика не стали механізмом, який би допомагав уряду проводити в повному обсязі структурні реформи. Значна  частина  рішень  у сфері  фіскальної та монетарної  політики підпорядковується не стратегічним  економічним  міркуванням, а є предметом  політичного  торгу. Відсутність,  суперечливість чи неви- значеність стратегічних пріоритетів перешкоджає,  відповідно, й ви- робленню збалансованої стабілізаційної політики  держави. А окреме застосування важелів  і інструментів  фіскальної та монетарної  полі- тики, як було визначено вище, гальмують її ефективне застосування.

Відповідно  з метою виправлення наявних  в економіці України деформацій державним  органам необхідно усвідомити,  що основною (кінцевою) метою застосування важелів  стабілізаційної політики  є подолання інфляції,  забезпечення стійкого  економічного  зростання та раціоналізація економічної  структури,  які в подальшому  визнача- тимуть її загальний  стан та шляхи подальшого розвитку.

Запитання для самоконтролю

1. Що являє  собою дефіцит бюджету?

2. Назвіть  основні статті видатків державного бюджету.

3. Назвіть  основні функції фіскальної політики.

4. Перерахуйте основні джерела доходів державного бюджету.

5. Назвіть  складові податкової системи.

6. Який  взаємозв’язок існує між монетарною  та фіскальною політикою держави?

7. Перерахуйте основні державні видатки і проаналізуйте їх структуру.

8. Які види бюджетного дефіциту Ви знаєте?

9. Охарактеризуйте причини  дефіциту  державного  бюджету. Які є захо- ди щодо зниження бюджетного дефіциту?

10. Які економічні закономірності відображає Крива Лаффера?

 

11. Дайте  визначення суті  бюджетно-податкової політики  та  назвіть  її основні види.

12. Дайте характеристику податкової системи держави та основних типів податків в умовах ринкової економіки.

13. Охарактеризуйте структуру  державного  бюджету й укажіть, яку роль він відіграє у фіскальній політиці.

14. Як визначається бюджетне сальдо?

15. Дайте пояснення дії механізму  фіскальної політики  щодо стабілізації національної економіки.