1. поняття про кредитну систему. структура сучасної кредитної системи

Сутність,  функції,  форми,  види  кредиту

Поняття про

кредитну систему

реалізуються через кредитну систему. Кредитна система — це сукупність кре- дитних  відносин, їх  форм, видів, методів

реалізації та кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позичкових капіталів, здійснюють акумуляцію і використання  позич- кового капіталу.  Завдяки  цим кредитно-фінансовим  інститутам  у кредитній системі відбувається реалізація кредитних відносин.

Сучасна кредитна система являє собою всю сукупність кредитно- розрахункових та платіжних  відносин, що пов’язані з рухом по- зичкового капіталу у вигляді різних форм, видів кредиту, методів кредитування. Другою складовою кредитної  системи є сукупність функціонуючих кредитно-фінансових інститутів, які здатні акуму- лювати  вільні  грошові кошти, а потім надавати  їх у позичку.  Тобто ці кредитно-фінансові інститути обслуговують реалізацію кредитних відносин.

Кредитна  система  функціонує як кредитний механізм, що озна-

чає:

– систему відносин з акумуляції та мобілізації грошового капіта- лу між кредитними інститутами та різними  суб’єктами еконо- міки;

– відносини,  що пов’язані з перерозподілом грошового  капіталу в межах існуючого ринку капіталів між різними кредитними інститутами;

– відносини, що виникають  між кредитними інститутами та кон- кретними  позичальниками з приводу умов надання  позички, її використання, повернення.

Отже, кредитний механізм відображає  всі аспекти позикової,  ін- вестиційної,  посередницької, перерозподільчої діяльності  в межах кредитної  системи через функціонування фінансово-кредитних ін- ститутів.

Поняття про кредитну систему

Необхідність акумуляції і розподілу  тим- часово вільних коштів передбачає існу- вання і функціонування численних  інсти- тутів кредитної системи.

Ефективне функціонування кредитної системи потребує ієрархіч- ної побудови її інститутів на двох рівнях. Функціонування кредитної системи  на першому  рівні пов’язане з центральним (національним) банком країни. В Україні це Національний банк України  — НБУ.  На другому рівні функціонування кредитної  системи пов’язане з комер- ційними  банками та спеціалізованими небанківськими кредитно- фінансовими інститутами.

Дворівнева  ієрархічна  структура  кредитної  системи дозволяє за- безпечити  чітку  організацію  взаємодії  різних  ланок  кредитної  сис- теми, регулювання їх діяльності  для підвищення ефективності всієї системи і створення кращих умов розвитку  ринкової економіки  в ці- лому.

Отже,  структура  кредитної  системи  включає  банківську  систе- му та небанківські фінансово-кредитні установи.  Головною  ланкою кредитної  системи  виступають  банки. Банком  є кредитна  установа, що має базові ознаки банку. Вона приймає  депозити, надає кредити, здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів, має обов’язкові  резерви  в центральному банку. Наявність обов’язкових резервів у центральному банку — характерна  риса комерційного  бан- ку і відмінність  його  від небанківських кредитних  установ.  Банки

функціонують одночасно в ролі покупців  і продавців наявних  в еко- номіці тимчасово вільних грошових коштів.

Сукупність різних видів банків у їхньому взаємозв’язку створює банківську  систему  — складову  частину  кредитної  системи. Банків- ська система як складова кредитної системи — це законодавчо визна- чена, чітко структурована і субординована сукупність  фінансових посередників,  які функціонально взаємопов’язані в самостійну  еко- номічну структуру та здійснюють кредитні операції на професійній основі.

Банківська система є системою, керованою  з боку центрального банку. Центральний банк установлює  нормативи  діяльності  комер- ційних  банків, які необхідні  для забезпечення стійкості  банківської системи та підтримання довіри економічних  суб’єктів до системи ко- мерційних  банків.

Кредитні операції здійснюються  також небанківськими фінансо- во-кредитними організаціями, такими  як  лізингові  компанії,  інвес- тиційні компанії, інвестиційні фонди, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні  спілки, ломбарди,  факторингові компанії  та ін. Не- банківські  кредитно-фінансові інститути  мають відносно  відособле- ний статус у кредитній системі.

Банківська система і сукупність  небанківських кредитних  інсти- тутів як двох частин кредитної  системи, мають спільні  риси в тому, що виступають  як  фінансові  посередники.  Своїми  діями  вони  ма- ють можливість  впливати  на обсяг грошової маси в обігу. Однак між ними існують і певні відмінності, які пов’язані з тим, що вони діють у різних секторах економіки, виконують  різні функції, кожен з них має свої інструменти впливу на кредитні відносини  та на обсяг грошової маси в обігу.