Гроші та кредит - Навчальний посібник (Круш П. В., Алексєєв В. Б.)

3. створення та розвиток грошової  системи незалежної україни

 

Етапи формування

і розвитку грошової системи незалежної України

 

Грошова система має бути адекватною іс- нуючим соціально-економічним і полі- тичним умовам розвитку суспільства. Тож становлення  України як незалежної, суве- ренної держави, перехід до ринкового типу

економіки зумовили необхідність створення власної національної гро- шової системи ринкового типу.

Об’єктивними підставами  для формування власної національної грошової системи стало досягнення відповідності сфери грошового обігу, грошової системи багатогранності  змін економічного,  соціаль- ного, політичного  характеру.  З’явилася необхідність у створенні та- кої самостійної грошової системи, яка зорієнтована на захист власних соціально-економічних інтересів, задоволення національних потреб і взаємодію зі світовим ринковим середовищем. Створювана національ- на грошова система мала ґрунтуватись на паперово-кредитній основі.

1 Анатолій Гальчинський, Петро Єщенко. Економічна теорія. — К.: Вища шк.,

 

Організаційно-правові основи створення грошової системи неза- лежної України були закладені прийняттям Закону України «Про бан- ки і банківську діяльність». Цей Закон Верховна Рада України прийня- ла 20 березня 1991 року. Згідно  з цим Законом, Національний банк України  отримував  монопольне  право  на здійснення емісії грошей та організації їх обігу на території України. На НБУ покладалося за- вдання забезпечувати стабільність  цих грошей. Отже, обіг грошей на території України мав стати справою виключно органів української держави. Хоч практичні дії по створенню національної грошової сис- теми на підставі цього Закону  ще були неможливі, бо до кінця 1991 р. Україна залишалась у складі СРСР.

Перші практичні кроки на шляху створення власної грошової сис- теми були зроблені після виходу України зі складу СРСР. 10 січня 1992 року в грошовий обіг були впроваджені українські  купоно-карбованці багаторазового використання.  Вони стали доповненням до рублевої грошової  маси, що випускалася в Росії. Тим  самим в обігу в Укра- їні одночасно  опинились два види  валюти.  Це російські  рублі, емі- сія яких після розвалу СРСР перейшла  від союзного уряду до уряду Російської Федерації, і українські  купоно-карбованці. Безготівковий обіг при цьому обслуговувався виключно рублями.

Спочатку  здавалося,  що паралельний обіг рубля і купоно-кар- бованця   має  принести   Україні   певні  вигоди,  бо  російські   рублі можна буде використовувати на російському  ринку для закупівлі необхідних Україні  сировинних та енергетичних  ресурсів. Спочатку купоно-карбованець котувався  навіть вище від рубля. Однак  досить швидко  виявилося, що наявність  у грошовому  обігу України  рубля і купоно-карбованця істотно  ускладнює  управління внутрішнім  го- тівковим  обігом та здійснення зовнішніх  розрахунків,  насамперед  з Російською  Федерацією. Купоно-карбованець втратив  свої початко- ві переваги перед рублем, його курс став швидко падати. Виявились істотні  недоліки  у функціонуванні двовалютної  системи  грошового обігу, виникли  перебої у внутрішніх  й зовнішніх  платежах,  помітні стали і інші ускладнення.

Щоб   послабити    негативні   наслідки   паралельного  обігу   ру- бля  і купоно-карбованця, Уряд  України  змушений  був впровадити купоно-карбованець у сферу  безготівкового обігу і вилучити  з ньо- го рублі.  Це  відбулося  згідно  з Указом  Президента України  «Про

 

реформу  грошової  системи  України»  від 12 листопада  1992 р. Тим самим з’явилися  нові єдині на території України  засоби платежу, що отримали  назву  «Український карбованець». Український карбова- нець отримав  статус  тимчасових  національних грошей.  Введення  в загальний  обіг українського  карбованця означало завершення пер- шого етапу формування національної грошової системи України і по- чався другий етап.

На другому етапі відпрацьовувалися окремі елементи  і організа- ція функціонування грошової  системи.  Розвиток грошової  системи на другому  етапі відбувався  в кількох  напрямах.  Один  з них поля- гав у розбудові  емісійного  механізму,  зокрема  в створенні  відповід- ної матеріально-технічної бази — Банкнотно-монетного двору НБУ. Такої  матеріально-технічної бази виготовлення грошових  знаків  не було на першому етапі. Завдяки створенню  Банкнотно-монетного двору, оснащеного  технікою  сучасного  рівня,  з’явилася  можливість мати повний цикл високоякісного виробництва паперових грошей та монет.

З інших напрямів  треба відзначити  відпрацювання механізму ре- гулювання  НБУ пропозиції  грошей, розроблення методики, методо- логії та інструментів  грошово-кредитної політики  НБУ,  механізмів валютного регулювання,  розвитку  національної платіжної системи.

Використання цих напрямів  дозволило протягом  1993–1996 рр. відпрацювати  правові  та організаційні основи подальшого  розвитку грошово-кредитної системи  України  ринкового  типу, піднести  її на вищий щабель забезпечення управління грошовим  обігом, що спри- яло ефективному функціонуванню економіки  України, вирішенню соціальних  проблем.

На другому етапі становлення  та розвитку грошової системи України з’явилася необхідність у вирішенні питання  про заміну тим- часової валюти — українського карбованця  на валюту постійну. Тим- часові гроші не здатні належно виконувати  одну з найважливіших функцій грошей — функцію нагромадження. А це стримує економічне зростання,  бо не стимулює економічних  суб’єктів до нагромадження. Тому питання  про заміну грошей тимчасових грішми постійними  на- було особливого значення.

В Україні з 2 вересня по 16 вересня 1996 р. була проведена грошова реформа, в ході якої з обігу було вилучено український  карбованець  і

 

впроваджено постійну грошову одиницю — гривню та її соту части- ну — копійку. Грошова реформа була проведена з деномінацією грошо- вих знаків (скороченням  п’яти нулів),  зміною назви грошової одиниці. Через обмін грошових знаків замінено раніше існуючий  масштаб цін. Відповідно було змінено ціни всіх товарів та послуг, розміри заробітної плати, тарифів, пенсій, стипендій, платіжних зобов’язань тощо.

На час проведення  грошової реформи в магазинах були виставле- ні два цінники  — в карбованцях і гривнях. Український карбованець у готівковій  формі в цей період працював  на поступове  вилучення з обігу. У безготівковому обігу перерахування в нову грошову одини- цю були проведені в перший день реформи — 2 вересня 1996 р.

Вивиденням  з обігу тимчасової грошової одиниці  — українського карбованця і впровадженням постійної грошової одиниці — гривні було завершено другий етап становлення  грошової системи України і роз- почався третій етап.

На третьому етапі відбувається подальша розбудова та вдоско- налення механізмів та інструментів грошової системи України, що з’явились на попередніх етапах.

У результаті  проведеної  грошової рефор-

Національна грошова

одиниця  України

ми і заміни українського  карбованці  на гривню молода Українська держава отри- мала конституційну національну грошову

одиницю ринкового  типу. В Конституції України  зазначено, що гро- шовою одиницею  України  є гривня. Введення  інших грошових  оди- ниць на території України  заборонено.

Співвідношення між гривнею та золотом чи іншими коштовними металами закон не встановлює.  Офіційний курс гривні стосовно іно- земних грошових знаків визначається НБУ на підставі торгів валют- ними цінностями і публікується в пресі.

Провідними складовими елементами  грошової  системи  Украї- ни, видами грошових знаків, що мають законну платіжну силу, стали банкноти  — гривні та розмінна  монета. Банкнота — гривня  — осно- вний вид грошових знаків, що використовуються у сфері грошового обігу. Розмінна монета призначена  для обслуговування дрібного то- варообігу.  Розмінна монета незамінна  в торговельних  операціях,  де потрібно розраховуватися за товар дрібними частками грошової оди- ниці. Вона має законодавчо  визначену  форму, масу, склад металево-

 

го сплаву, певні зображення і надписи, включаючи  номінал вартості. Чеканка  розмінної  монети здійснюється на підставі сплавів звичних металів — міді, нікелю, алюмінію.

Види грошей в Україні, що мають законну  платіжну  силу, забез- печуються всіма активами НБУ, зокрема золотим запасом, державни- ми цінними паперами, резервами кредитних установ, що знаходяться на рахунках  в НБУ.  Зразки банкнот  і монет затверджуються НБУ. Банкноти і монети обов’язкові до приймання за їхньою номінальною вартістю на всій території України  і в усіх видах платежів, для за- рахування на рахунки в банках, у вклади та для переказу. Підробка  і незаконне виготовлення грошей переслідується законом.

Українська гривня  не є вільно  конвертованою валютою, а тому законним  платіжним і купівельним засобом може бути тільки  на те- риторії України.  За межами України  гривня  повинна  бути обмінена на ту валюту, яка є законною для даної країни.

Забезпечення сталості національної валюти, суворий контроль стану грошового обігу здійснює незалежний фінансово-економічний орган — НБУ.  Він не підпорядковується ні Президенту, ні Кабінету Міністрів,  ні Верховній  Раді. НБУ проводить  незалежну  грошову (монетарну) політику.  Правління НБУ приймає  і затверджує  поста- нови, положення та інші нормативні  акти, що регулюють  грошовий обіг відповідно  до основних  напрямів  грошово-кредитної політики, що розробляється і затверджується в порядку, встановленому банків- ським законодавством. Рішення Правління НБУ не потребують  на- ступного затвердження їх органами державної влади.

НБУ володіє  виключним  правом  емісії  готівкових  грошей,  ор- ганізації  їхнього обігу та вилучення на території  України.  НБУ,  що наділений виключним  правом емісії грошей, несе відповідальність за підтримання рівноваги  у сфері грошового обігу. На відміну від пері- оду функціонування дійсних  (золотих) грошей  в умовах  паперово- кредитного обігу, коли знаки вартості не мають металевої (золотої) основи, НБУ повинен створювати  певні обмеження,  що мають стри- мувати емісію цих грошей.

На території  України  функціонують готівкові гроші (банкноти і монети)  та безготівкові  (у вигляді  коштів  на рахунках  у кредитних установах).  НБУ встановлює  порядок  організації  готівкового  і без- готівкового обігу та їхню регламентацію.

 

Запитання для самоконтролю

1. Як треба розуміти сутність грошової системи?

2. Які складові елементи сучасної грошової системи?

3. Які основні принципи  організації грошової системи?

4. Що являє  собою тип грошової системи?

5. Які виокремлюються типи грошових систем?

6. Які існували системи металевого «золотого» обігу?

7. У чому сутність різних систем металевого золотого обігу?

8. Який зміст системи обігу паперово-кредитних грошей?

9. У чому полягає сутність прийнятої у Бреттон-Вудсі грошової системи?

10. Які істотні ознаки Ямайської валютної системи?

11. Які етапи формування і розвитку  грошової системи незалежної  Укра- їни?

12. Чим характеризуються основні ознаки національної грошової одиниці

України?