Фінанси підприємств - Навчальний посібник (М. М. Бердар)

10.1. зміст, завдання та методи фінансового планування на підприємстві

На  стадії  фінансового планування визначається загальна потреба в коштах для забезпечення загального виробничо-гос- подарської діяльності і можливості  одержання таких засобів. В умовах ринку підприємство самостійно визначає напрям і роз- мір використання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків.

Фінансове планування — процес розробки  системи фінан- сових планів і планових показників по забезпеченню  розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищен- ня ефективності його фінансової  діяльності в майбутньому.

Фінансове планування є необхідним  елементом  управлін- ня економікою. Фінансове планування охоплює усі аспекти ді- яльності підприємств і відображає їх у відповідних фінансових показниках, що використовуються в управлінні  економікою. Без фінансового планування неможливо  досягти рівня управ-

 

ління  економікою,  що забезпечить підприємству підвищення ефективності, успіх на ринку,  розширення матеріальної  бази, успішне вирішення соціальних  питань і матеріального стиму- лювання працівників.

В умовах ринку потрібен значно вищий, ніж існує нині, на- уково обґрунтований рівень  планування фінансово-господар- ської діяльності  підприємств.  Призначення фінансового пла- нування  полягає  у визначенні  сукупної  потреби підприємства в такій кількості фінансових  ресурсів, щоб забезпечувалося фінансування розширення виробництва, виконання фінан- сово-кредитних зобов’язань перед бюджетом, банками тощо, розв’язання соціальних  завдань і матеріального стимулювання працівників підприємства.

Фінансове планування сприяє запобіганню понаднорма- тивних  і понадпланових витрат товарно-матеріальних ціннос- тей і фінансових  ресурсів як за окремими  видами заходів, так і по підприємству загалом.

Об’єктом фінансового планування є фінансові  результати діяльності  господарюючого суб’єкта, його майно та капітал, ін- вестиції, грошові потоки, фінансові  ризики, заходи щодо запо- бігання банкрутства.

Фінансове планування базується  на виробничих показни- ках плану, плані продажу продукції та послуг, плані капіталь- них вкладень та розвитку соціальної сфери.

До основних завдань фінансового планування належать:

− визначення джерел та обсягів фінансових  ресурсів відпо- відно до потреб підприємства;

− виявлення резервів збільшення фінансових  ресурсів;

− раціональний розподіл  отримуваних прибутків  і накопи- чень за каналами  їх використання;

− фінансовий контроль  за формуванням та використанням фінансових  ресурсів і коштів;

− посилення ролі фінансового планування в управлінні  ви- робництвом і підвищенні його ефективності.

 

Основними етапами  фінансового планування є:

− аналіз надходження і витрат фінансових  ресурсів за їх ви- дами і за попередній звітний період;

− складання проекту фінансового плану на запланований рік;

− розгляд і затвердження фінансових  планів;

− виконання фінансових  планів.

Методи  фінансового планування — це конкретні  способи планових розрахунків.

Основними методами фінансового планування є:

− метод коефіцієнтів;

− нормативний метод;

− балансовий  метод;

− розрахунково-аналітичний метод;

− метод економіко-математичного моделювання.

Метод коефіцієнтів передбачає зміну планованих  фінансо- вих показників на визначену  частку (коефіцієнт), виходячи  з рівня їх виконання в попередньому звітному періоді.

Нормативний метод полягає  в тому, що на основі встанов- лених норм та техніко-економічних нормативів  розраховують- ся потреби підприємства у фінансових  ресурсах та визначення джерел цих ресурсів.

Балансовий метод  планування фінансових  показників пе- редбачає  не тільки  балансування підсумкових  показників до- ходів і витрат  фінансового плану, а й визначення конкретних джерел покриття для кожної статті витрат.

Розрахунково-аналітичний метод передбачає розрахунок планових показників шляхом коригування фінансових показни- ків базового періоду на зміни, які передбачаються в плановому періоді, та визначення впливу різних факторів (інфляції, обсягів виробництва, зміни умов кредитування та ін.) на ці показники.

Метод  економіко-математичного моделювання дає змогу з певною ймовірністю визначити динаміку показників залежно від зміни факторів, які впливають  на розвиток фінансових  процесів у майбутньому.  Побудова моделей базується  на використанні методів екстраполяції, регресивного аналізу, експертних оцінок.

 

Вибір того чи іншого методу планування визначається ба- гатьма факторами,  а саме: тривалістю  планового періоду, ви- хідною інформаційною базою, цілями  і завданнями плану, кваліфікацією фінансових  менеджерів,  наявністю  програмних продуктів і технічних засобів управління.