10.1. зміст, завдання та методи фінансового планування на підприємствіНа стадії фінансового планування визначається загальна потреба в коштах для забезпечення загального виробничо-гос- подарської діяльності і можливості одержання таких засобів. В умовах ринку підприємство самостійно визначає напрям і роз- мір використання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Фінансове планування — процес розробки системи фінан- сових планів і планових показників по забезпеченню розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищен- ня ефективності його фінансової діяльності в майбутньому. Фінансове планування є необхідним елементом управлін- ня економікою. Фінансове планування охоплює усі аспекти ді- яльності підприємств і відображає їх у відповідних фінансових показниках, що використовуються в управлінні економікою. Без фінансового планування неможливо досягти рівня управ-
ління економікою, що забезпечить підприємству підвищення ефективності, успіх на ринку, розширення матеріальної бази, успішне вирішення соціальних питань і матеріального стиму- лювання працівників. В умовах ринку потрібен значно вищий, ніж існує нині, на- уково обґрунтований рівень планування фінансово-господар- ської діяльності підприємств. Призначення фінансового пла- нування полягає у визначенні сукупної потреби підприємства в такій кількості фінансових ресурсів, щоб забезпечувалося фінансування розширення виробництва, виконання фінан- сово-кредитних зобов’язань перед бюджетом, банками тощо, розв’язання соціальних завдань і матеріального стимулювання працівників підприємства. Фінансове планування сприяє запобіганню понаднорма- тивних і понадпланових витрат товарно-матеріальних ціннос- тей і фінансових ресурсів як за окремими видами заходів, так і по підприємству загалом. Об’єктом фінансового планування є фінансові результати діяльності господарюючого суб’єкта, його майно та капітал, ін- вестиції, грошові потоки, фінансові ризики, заходи щодо запо- бігання банкрутства. Фінансове планування базується на виробничих показни- ках плану, плані продажу продукції та послуг, плані капіталь- них вкладень та розвитку соціальної сфери. До основних завдань фінансового планування належать: − визначення джерел та обсягів фінансових ресурсів відпо- відно до потреб підприємства; − виявлення резервів збільшення фінансових ресурсів; − раціональний розподіл отримуваних прибутків і накопи- чень за каналами їх використання; − фінансовий контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів і коштів; − посилення ролі фінансового планування в управлінні ви- робництвом і підвищенні його ефективності.
Основними етапами фінансового планування є: − аналіз надходження і витрат фінансових ресурсів за їх ви- дами і за попередній звітний період; − складання проекту фінансового плану на запланований рік; − розгляд і затвердження фінансових планів; − виконання фінансових планів. Методи фінансового планування — це конкретні способи планових розрахунків. Основними методами фінансового планування є: − метод коефіцієнтів; − нормативний метод; − балансовий метод; − розрахунково-аналітичний метод; − метод економіко-математичного моделювання. Метод коефіцієнтів передбачає зміну планованих фінансо- вих показників на визначену частку (коефіцієнт), виходячи з рівня їх виконання в попередньому звітному періоді. Нормативний метод полягає в тому, що на основі встанов- лених норм та техніко-економічних нормативів розраховують- ся потреби підприємства у фінансових ресурсах та визначення джерел цих ресурсів. Балансовий метод планування фінансових показників пе- редбачає не тільки балансування підсумкових показників до- ходів і витрат фінансового плану, а й визначення конкретних джерел покриття для кожної статті витрат. Розрахунково-аналітичний метод передбачає розрахунок планових показників шляхом коригування фінансових показни- ків базового періоду на зміни, які передбачаються в плановому періоді, та визначення впливу різних факторів (інфляції, обсягів виробництва, зміни умов кредитування та ін.) на ці показники. Метод економіко-математичного моделювання дає змогу з певною ймовірністю визначити динаміку показників залежно від зміни факторів, які впливають на розвиток фінансових процесів у майбутньому. Побудова моделей базується на використанні методів екстраполяції, регресивного аналізу, експертних оцінок.
Вибір того чи іншого методу планування визначається ба- гатьма факторами, а саме: тривалістю планового періоду, ви- хідною інформаційною базою, цілями і завданнями плану, кваліфікацією фінансових менеджерів, наявністю програмних продуктів і технічних засобів управління. |
| Оглавление| |