2. поняття про персонал  пiдприємства й облiк вiдпрацьованого часу

Однiєю зi складових виробничого процесу є наймані пра- цiвники, які називаються персоналом. Вiд кiлькісного i якiсного складу персоналу значною мірою залежить продуктивнiсть працi, випуск i реалiзацiя продукцiї, фiнансові результати.

Облiк персоналу забезпечує iнформацію про списковий склад у розрiзi категорiй, професiй, квалiфiкацiї, освiти, стажу роботи, віку, нацiональності та інших показникiв. Аналiз даних про пер-

сонал дає можливiсть виявити основні кiлькiснi та якiснi харак- теристики трудового колективу, знайти резерви для подальшого полiпшення щодо чисельності та якостi його складу, цiлеспря- мовано формувати команду управлiнцiв та виконавців високого рiвня, якi здатнi забезпечити успiшне функцiонування й тривале iснування пiдприємства.

Особовий склад персоналу облiковується вiддiлом кадрiв, який фіксує його наявнiсть, зміни у складi працiвникiв та їх причини. Відділ кадрiв вiдкриває особову справу на кожного

працівника, веде облiк приймання, перемiщення та звiльнення особового складу оформляє надання вiдпусток, присвоєння квалiфiкації, змiни тарифних ставок i окладів та іншi опера- тивнi данi (днi народження, вихiд на пенсiю, наявнiсть пiльго- вих категорiй працівникiв тощо). Такi данi вiдображаються в особових  справах  на  основі  записiв  про  приймання,  перемі-

щення чи звiльнення, наказів i розпоряджень адмiнiстрації та iнших документiв. Накази щодо руху персоналу обов’язково доводяться до вiдома працiвникiв бухгалтерiї, якi ведуть облік розрахункiв з оплати працi.

На кожну особу відкривається трудова книжка й алфавiтна ка-

ртка  (ф.  П-3).  На  працiвникiв  з  вищою  освітою  вiдкривається

особова картка (ф. П-2), а на спеціалістів, що виконують науково-

дослідні,   проектно-конструкторські   i   технологічні  роботи, —

особова картка (ф. П-4); наказ про приймання (ф. П-1), наказ на

переведення на iншу роботу (ф, П-5), наказ про припинення тру-

дового договору (ф.П-8), список про надання відпусток (ф. П-7)

та iнші документи, якi затверджені наказом мiнiстерства статис-

тики України для первинного облiку особового складу вiд 27 жо-

втня 1995 р. № 277.

Особливе значення для бухгалтерiї має табель облiку викори-

стання робочого часу та розрахунку заробiтної плати (ф. П-12), в

якому вiдображаються данi про кожного працюючого щодо явок

і неявок на роботу за кожен день і разом за мiсяць. Явки i неявки

мають вiдповідні буквенi та цифровi коди, наприклад:

– години (дні) роботи кодуються відповідно «р» або «01»,

– нiчні години роботи кодуються вiдповідно «н» або «02»,

– цiлозмінні простої кодуються вiдповiдно «цп» або «03».

У табелi за мiсяць вказується кiлькість відпрацьованих днів

разом, годин разом, у тому числi надурочних, нiчних, вечiрніх,

кiлькiсть днів неявок (з них за причинами), кількiсть вихідних та

святкових днiв. Такі данi важливі не лише для нарахування робо-

чого часу персоналовi пiдприємства.

Табелi ведуться в розрiзi цехiв, вiддiлiв, дiльниць та інших структурних підроздiлів підприємства. Вiдповідальність за точ- нiсть наведених даних покладається на табельникiв або iнших вiдповідальних осiб (майстрiв, начальникiв цехiв, бригадирів). Облiк неявок на роботу здійснюється на основi вiдповідних доку- ментів (довiдок медичних установ, довiдок шкiл та навчальних за- кладiв, довiдок про участь у судових засiданнях, наказiв про вiд- рядження, заяв працівників, оформлених належним чином, тощо).

Табелi здаються в бухгалтерiю для нарахування заробiтної плати, а тому доцiльно їх складати за окремими категорiями пра-

цюючих (робiтники, керiвники, спеціалісти), за місцями роботи

(цехи, дiльницi, бригади, змiни), виконуваними функцiями (чер-

говий слюсар, наладчик, електрик), за виготовленням замовлень,

робiт чи послуг. Ці данi потрібнi для складання бухгалтерських

проводок і вiднесення заробiтної плати за призначенням на тi чи

iншi види продукції, статтi витрат.

Використовуються табелi також для економічного аналiзу, де

наводяться   данi   про   вiдпрацьованi   людино-дні,   людино-дні

цiлеспрямованих простоїв, щорічнi вiдпустки, вiдпустки на на-

вчання, вiдпуски за вагiтнiстю i родами, хвороби, iнші неявки, якi

дозволені  чинним  законодавством,  неявки  з  дозволу  адмiнi-

страції, в тому числi з iнiцiативи адмiнiстрацiї, прогули, страйки,

кiлькість святкових i вихiдних людино-днів, понаднормові люди-

но-днi роботи, внутрішньозмiннi простої та деякi iншi показники

використання робочого часу.

Контроль за своєчасною явкою працівників на роботу та її

закiнченням організовується за такими системами:

– картковою (з допомогою контрольного годинника, який на

листку з табельним номером працiвника пробиває час/години i

хвилини);

– жетонною (з використанням жетонiв з табельним номером

працiвника; при явцi на роботу жетони навiшуються на спецi-

альну  дошку  з  табельними  номерами  або  кидаються  у  ящик,

пiсля чого табельник данi про явку записує у табель використан-

ня робочого часу);

– перепустковою  (шляхом  здавання  перепусток  на  початку

зміни та отримання їх у кінці змiни вiд контролера);

– рапортно-відомістною (з використанням рапортiв, табельних

вiдомостей,  отриманих  від  майстрiв,  бригадирiв  та  iнших  від-

повiдальних осіб).

Метою  подiбного  контролю  є  виявлення  неявок  (запiзнень,

надурочної роботи), забезпечення точності фiксування робочого

часу, що важливо для нарахування заробiтної плати погодинни-

кам та визначення виконання норм виробітку відрядників.

Облiк відпрацьованого часу має важливе значення для визна-

чення продуктивності працi, яка встановлюється шляхом дiлення

обсягу продукцiї за мiсяць на число відпрацьованих днів і годин.

Такий показник точнiше характеризує продуктивнiсть, ніж пока-

зник виробiтку продукції на одного працюючого. Доцiльно також

при  калькулюваннi  собівартості  продукцiї  визначати  кiлькiсть

витраченого  сукупного  робочого  часу  на  виробництво  однiєї

одиниці продукції та аналiзувати динамiку цього показника. Вiн

краще характеризує процеси виробництва, нiж вартісні показни-

ки, на якi великий вплив справляє iнфляція.

Отже, відпрацьований час треба ретельно фiксувати в табелях,

аналiзувати втрати робочого часу й використовувати інформацію

для пошукiв резервів пiдвищення продуктивностi праці та зни-

ження собiвартостi продукцiї.