1.5. сполученІ штати америки

1.5.1. Загальні положення

Історія американської правової системи починається з про- голошення  в 1776 р. незалежності північноамериканських ко- лоній Англії і створення в 1781 р. конфедерації 13 молодих дер- жав, яка отримала  згодом назву: Сполучені  Штати Америки.

За  своєю формою  кримінальний процес  США  є обвину- вальним, або змагальним,  як і в Англії, але на відміну від неї в США кримінальноBпроцесуальне право частково кодифікова- но, оскільки  вироблені  та прийняті Конституція США  і кон- ституції штатів. У штатах (Іллінойс, Каліфорнія, НьюBЙорк та ін.) діють кримінальноBпроцесуальні кодекси.

У тексті Конституції США зафіксовано ряд положень, безпосередньо пов’язаних із визначенням порядку проваджен- ня в кримінальних справах у федеральних органах юстиції, ос- новні принципи  розмежування компетенції  судів штатів і фе- дерації, умови проведення арештів та обшуків, право на суд присяжних, принцип non bis in iden (заборона  двічі притягува- ти до кримінальної відповідальності за одне й те саме діяння), заборона спонукань  до дачі показань проти самого себе, право обвинуваченого знати, в чому він обвинувачується, та ін.

Необхідно  підкреслити, що у США  кримінальне й кримінальноBпроцесуальне право федерації і штатів — авто- номні системи, вони не доповнюють одне одного, а існують па- ралельно.

Крім законів, а також виданих  федеральними виконавчи-

ми  органами  підзаконних  актів  (наказів   президента, інструкцій  і наказів  Департаменту юстиції, Міністерства обо- рони та ін.), кримінальноBпроцесуальне право США включає в себе й інші нормативні акти,  які  видаються  самими  судами.

Федеральними законами  в 1933 і 1940 рр. Верховному  Суду США надано право самому в міру необхідності встановлювати правила,  які  регулюють  практику,  процес  кримінального пе- реслідування і захист у кримінальних справах. Як зазначено в Законі  від 29 червня 1940 р., після набрання  цими правилами чинності  всі інші норми  права, які суперечать  їм, не повинні мати сили й застосовуватися. Це означає, що їм надається  си- ла закону. Встановлювати правила судової процедури мають право й деякі суди штатів. Існують також видані Верховним Судом США Правила  провадження у Верховному Суді США, Правила розгляду справ уповноваженими при федеральних районних  судах та ін.

У ряді штатів, крім писаного права, діють і норми загаль- ного права. Поширеним джерелом кримінальноBпроцесуаль- ного права в США є судові прецеденти, тобто рішення Верхов- ного Суду США і вищих судових інстанцій  штатів в окремих кримінальних справах. Як і в Англії, численність  і різно- манітність джерел кримінальноBпроцесуального права в США зумовлюють  його заплутаність,  складність  і тим самим підви- щують роль адвоката у кримінальному процесі США, без яко- го і потерпілий і обвинувачений безпорадні.

В американському кримінальному процесі у зв’язку з тим, що на обвинувачення не покладено  обов’язок  всебічного, по- вного й об’єктивного дослідження обставин  справи, виявлен- ня не лише обвинувальних, а й виправдувальних обставин, за- хисникам  доводиться  проводити  власне  розслідування з ме- тою збирання  доказів, які виправдовують обвинуваченого або пом’якшують його вину.

Верховний Суд США в рішенні у справі Гідеон проти Вай- нрайта (1963 р.) указав на те, що “обвинувачений у кримінальній справі, який не має коштів, щоб найняти  адвока- та для надання йому допомоги в захисті як у суді, так і при по- данні першої апеляції, може користуватися послугами адвока- та, призначеного судом,  при  судовому  переслідуванні феде-

рацією або штатом за злочини, які караються смертною карою, або за інший тяжкий  злочин”.

Рішенням Верховного Суду США і законом установлено, що малоімущим обвинуваченим суд має призначати захисни- ка з числа адвокатів, які працюють у відомствах “публічних за- хисників” або в конторах з надання юридичної допомоги насе- ленню, які знаходяться на державному  бюджеті.

1.5.2. Органи, які здійснюють провадження у кримінальних справах

1. Судові органи. 2 Прокуратура.  3. Органи попереднь- ого розслідування.  4.Адвокатура.

1. Судові органи.

CucmeMa cyOie wmamie

BennKi cy,11n rreprnoi iHcmm  ii      MaricTpaTChKi  cy,11n

Cy,11n rreprnoi iHcmm  ii      IToniQeilchKi cy,11n                                                                 Cy,11n 3 p03rJ!li):(Y ciMeilHnx crrpaB                                                                  Cy,11n y crrpaBax HerroBHoniTHix

Bni3Hi oKpyJKHi  cy,11n     Cy,11n y crrpaBax CIIa):(II1llHll

MnpoBi cy,11n

CTPYKTYPA CY,r:t;IB IIITATY BIP)].)KIHilll

BEPXOBHI1H CY):{

ITpncyrHi  en bane m rrpoBO):(Kfh 3aci):(aHH5! 7 cyMiB

• 06oB'5!3KOBa !OpllC):(llKl(i5! B l(llBiJ!bHIIX   Ta KpllMiHaJibHllX crrpasax, y CITpaBax ITO ):(NX

opraHiB a):(MiHicrpaQii, HerroBHoniTHix oci6, !Opll)l;llqHiil ):(llCl(lliTJiiHi, y rroiTepe)l;llix p03-

rn5!,11ax TaB ciTpasax rrpoMJJKHoro po3rm,11y.

• ):{ncKpeuiifHa !OpllC):(llKl{N  B l.lllBiJ!bHIIX  CITpaBax,  y p03rJIAAi HeT5!JKKllX KpHMiHaJ!bHIIX

3JioqnHrn,  y  crrpasax  ITO    p;illx  opraHiB  a):(MiHicrpaQii, HeiTOBHoniTHix   oci6,  y  p;nc­

l(lliTJIIHapHHX crrpasax, 1110 CTOCYIQTbC5!  CYMIB, y ITOITepep;H!X   CJIYXaHH5!X Ta B CITpaBax   3

IIpOMllKHllM Bllp!IIIeHH5!M.

t

AIIEJI.5JIUillll1M CY):{ ITpoBOAKfh 3acip;aHH5! 1 0 cyMiB

• 06oB '5!3KOBa !OpHCAHKI.li5!  B p;e5!KHX l{HBiJihHHX ciTpasax, y p;e5!KHX crrpasax  ITO p;illx  op­

raHiB a):(MiHicrpaQii TaB p;e5!KllX ITOITepe)l;llix  po3m5!)l;ax.

• ,J:{HcKpeuillHa !OpHC)l;IIKI.li5!  B p03rmp;i  HeT5!lKKHX 3Jioqnnffi.

i

Bl1I3Hl1H CY):{ (31  OKpyr)

122 cyMi         Po3rmp; crrpas 3a yqacTIO ITpncaJKHHX

• I..l)·!BllhHi  rrpasoiTopyrneHHa, ITpasa Ha HepyxoMicTh (BapTicTIO  rroqnnaiOqH 3 Hym  -

THC5J:qi  )l;OJiapiB    AO   6yp;b-5!KOl   CYMH),   ITCHxiqHe   3AOpoB'5!,  OCKapJKeHHJ'!   p;rn  opraHiB

a):(MiHicrpaQii, pi3Hi l{HBiJibHi  CITpaBH

BHKJI!Oqno -BHyrpirnHi ciMeifHi ciTpaBH (KpiM ciTpas ITpo MaTepianbHe yrpHMaHHa a6o

- oiTiKy).

• OcKapJKeHHJ'! pirneHb y crrpasax  ITpo rrpasoiTopyrneHHa Ta KpHMiHaJihHi  3JIOqHHH  BnK ­

JI!Oqna !OpHC)l;llKl{tl y CITpaBax ITO IIIACYAHHX  3JIOqnHax.

• ITopyrneHHa MYHil.lHIIaJ!bHHX  ITOpAAKiB.

Окружний суд має назву: Суд у справах неповнолітніх  та внутрішніх  сімейних взаємин, коли слухаються  справи по діях неповнолітніх осіб чи сімейних стосунках, або Генеральний ок- ружний суд у решті випадків.

Схеми судових систем штатів Вірджинія, Іллінойс та Каліфорнія складені професором права інституту Вірджинія Даніелем Мідором (Суди  в Сполучених  Штатах. Даніел Джон Мідор, Сент Пол, Мінесота Вест Паблішинг Ко. 1991р.).

Особливості  судоустрою  США  в  тому,  що  там  існує  декілька різних  судових систем, незалежних одна від одної. У багатьох ви- падках діє паралельна юрисдикція  двох або більше   судових сис- тем. Це і зумовлює  складність  судоустрою  Сполучених Штатів Америки.

Судова  влада  поширюється на всі справи, що розв’язуються  за за- коном і правом  справедливості, виникають  на основі цієї Консти- туції, законів Сполучених Штатів, міжнародних угод, що укладені чи  будуть укладені Сполученими Штатами;  на всі справи, що сто- суються послів, інших повноважних представників та консулів;  на всі справи адміралтейства та інші  морські  справи, в яких  Сполу- чені Штати є стороною; на всі спори між двома чи більше штатами, між штатом і громадянами іншого штату, між громадянами різних штатів, між громадянами одного штату за позовами про землі, даро- вані різними  штатами, а також між штатом чи його громадянами та чужоземними державами, громадянами чи підданцями.

Усі справи,  що стосуються  послів,  інших  повноважних представ- ників  та консулів,  а також  справи, де однією із сторін є котрийсь штат,  підсудні  Верховному   Судові  як  першій  інстанції.  У  всіх інших  згаданих  вище  випадках    Верховний  Суд   є апеляційною інстанцією, що розв’язує як питання права, так і факту з тими обме- женнями  і відповідно до тих правил, що їх запровадить Конгрес. Усі справи про злочини, за винятком випадку  імпічменту, підсудні суду присяжних, і судовий  розгляд  відбувається в тому штаті, де скоєно злочин, а якщо його скоєно за межами штату, то суд відбу- вається  в тому місці чи місцях, які визначить Конгрес.

За зраду Сполучених Штатів  уважається тільки  розв’язання війни проти  них, приєднання до їхніх  ворогів, надання ворогам допомоги та послуг. Ніхто не може бути визнаний винним  у державній   зраді, якщо це не буде підтверджено  показаннями свідків інкримінованого акту чи власним зізнанням у відкритому  судовому засіданні. Конгрес має право визначити покарання за зраду, але засудження за зраду  не повинне  тягти  за собою позбавлення громадянських прав чи конфіскацію майна інакше, як за життя засудженого.

Верховний Суд США – очолює федеральну судову піраміду. Може переглянути будьBяке рішення  федеральних апеляційних судів. Починаючи з 1869 р. і понині до складу цього суду входить 9 суддів, яких призначає Президент США за рекомендацією та згодою Сена- ту. Кожну справу заслуховують  усі 9 суддів. Головне завдання Вер- ховного Суду США  – роз’яснювати  закон, коли  інші суди не мо- жуть  дійти  згоди  в тлумаченні  Конституції або федеральних за- конів. Постанови  цього суду остаточні і оскарженню не підлягають. Щороку  до цього суду звертаються з проханням  перевірити  близь- ко 5 тисяч справ, розглянутих штатними  та федеральними судами. Суд відбирає близько 170 найсерйозніших справ (Чим  займаються Федеральні суди Сполучених Штатів.  Підготовлено федеральним судовим центром. – 1994 р.).

Окружні суди США є основними  загальними судами федеральної системи. Розглядають справи, що стосуються федеральних законів. У таких  справах  позивач  посилається на Конституцію США,  акт Конгресу або угоду. Інша велика група справ по федеральних судах

– цивільні  справи, у яких позивач та відповідач є суб’єктами права різних штатів.

До юрисдикції апеляційних судів належить  перегляд цивільних та кримінальних  справ,  що  їх  розглядали окружні  суди.  До  юрис- дикції   цих  судів  належить   також   перегляд   постанов   найваж- ливіших федеральних адміністративних органів.

Спеціальні суди. Суд міжнародної торгівлі розглядає справи, пов’язані  із законами,  що регулюють  митні  податки  та імпорт то- варів. Цей суд має власний постійний склад суддів. Тимчасовий надзвичайний  апеляційний суд розглядає апеляції  з усіх окружних судів країни у певних справах стосовно федеральних правил вико- ристання  енергії. Спеціальний суд з питань заходів проти іноземних розвідок розглядає,  за поданням  Генерального  прокурора,  питання дозволу на встановлення на території США апаратури  підслухову- вання в інтересах національної безпеки. Цей суд, як і попередній, не має  власних  суддів.  Розгляд справ  у  них  проводиться  суддями інших судів за тимчасовим  призначенням Верховного судді США. Апеляційний військовий  суд переглядає рішення  військових  судів

Збройних Сил. Його рішення можуть бути переглянуті Верховним судом. Апеляційний суд ветеранів переглядає рішення  суду у спра- вах ветеранів США, що стосуються допомоги колишнім  військово- службовцям. Його рішення можуть переглядатися Апеляційним судом США. Податковий суд розглядає позови платників  податків до федерального уряду згідно з Кодексом про податкове регулю- вання.  Його  рішення  підлягає  перегляду  апеляційним регіональ- ним судом США.  Претензійний  суд США розглядає грошові  пре- тензії до федерального уряду. Його рішення  підлягають  перегляду апеляційним судом федерального округу. Суд з питань банкрутст- ва розглядає широке коло питань згідно з федеральними законами про банкрутство.  Їхні рішення  можуть переглядати федеральні ок- ружні суди, апеляційні суди США.

До системи судів штатів відносяться суди первинної юрисдикції. У більшості штатів ці суди мають два рівні. Головні суди першої інстанції вирішують  різноманітні  цивільні  та кримінальні справи. У деяких штатах їх називають окружні суди,  в інших – вищі або ге- неральні окружні суди. Вони можуть виносити  вирок чи рішення в будьBякій судовій  справі. Суди першої інстанції можуть  виносити судове рішення з обмеженого кола питань. Наприклад, суди, які вирішують незначні порушення правил руху, або суди у справах спадщини,  у справах неповнолітніх. Компетенція деяких  судів об- межена сумою позову (не більше 5 тисяч доларів).  Існують  також муніципальні, магістратські  поліцейські  мирові суди. У судах пер- винної  юрисдикції  справи  вирішуються судом присяжних або од- ним суддею. Рішення судів першої інстанції може бути перегляну- те  і  скасоване   судами  вищого  рівня.  Для  деяких   судів  першої інстанції цей перегляд відбувається у головних судах першої інстанції. Рішення судів загальної  юрисдикції  переглядається апе- ляційними судами.

Апеляційні суди.  У більшості  штатів судові системи  очолює Вер- ховний Суд штату. У штатах НьюBЙорк і Мериленд  цей вищий су- довий орган іменується  Апеляційним судом, а у штатах Массачу- сетс і Мен він відомий як Верховний  юридичний  суд. У штатах Те- хасі  й  Оклахомі   таких   вищих   судів  2:  Верховний   суд  (для

цивільних справ) і Апеляційний кримінальний суд (для криміналь- них справ).  Спочатку  Верховний  суд був єдиним  апеляційним су- дом у штаті. Він мав юрисдикцію  над усіма апеляціями, що надхо- дили з судів першої інстанції. Всезростаюча кількість справ призве- ла до створення  проміжних апеляційних судів, і зараз вони існують у переважній більшості  штатів. Апеляційні  суди переглядають ос- новну масу справ, а верховні суди вирішують  найважливіші судові справи, які мають більше значення  для закону і відправлення пра- восуддя,  а не лише для сторін у справі. Справи  в судах розгляда- ються колегіально  (від 3 до 15 і навіть до 28 суддів). Коли супереч- ливі рішення з одного і того ж питання  приймаються різними журі, єдиним  шляхом  розв’язання конфлікту є перегляд  у верховному суді штату.

Юрисдикція Верховного суду штату обмежується переглядом рішень  проміжного  суду на дискреційній основі (дискреційний – залежний від власного розсуду). Дискреційна компетенція може використовуватись з огляду  на терміновість  і важливість питання або ж тоді, коли  потрібно  розвантажити проміжний  суд, якщо  в ньому накопичилося багато справ. Сторона не має права на дві апе- ляції. БудьBякий подальший  перегляд після першої апеляції  перед- бачений тільки в інтересах закону і системи правосуддя.

2. Прокуратура. В нашій юридичній  літературі  ця право- охоронна  установа  називається поBрізному: атторнетура;  ат- торнейська  служба;  прокуратура. З  точки  зору  українських дослідників і нашої правової доктрини  атторнея можна прирівняти до прокурора.

Атторней  (attorney) —  офіційна  особа,  яка  представляє певні юридичні інтереси, перебуває  на державній  службі і ви- конує функції:

w   контролю    за   законністю    діяльності    поліції    при

розслідуванні зхлочинів;

w   здійснення кримінального переслідування в суді осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності;

w   захисту майнових  та інших інтересів особи та держави тощо.

Генерал  — атторней  (General attorney) — головний  юри-

дичний радник Президента США. Ця посада з’явилася  у 1789 р. з прийняттям Закону  про судоустрій. З часом функції Гене- ралBатторнея розширилися. Він став керівником служб, на які покладалася підготовка  і ведення  цивільних та кримінальних справ у судах, керівництво федеральними тюрмами. У 1870 р. Ці служби були об’єднані в установу, яка дістала назву Депар- тамент юстиції. В даний час існують три рівні органів прокура- тури.

Федеральна  прокуратура. До її складу  входить  Департа- мент юстиції США, очолюваної ГенералBатторнеєм. У апараті цього департаменту є підрозділи, які організують роботу феде- ральної прокуратури; безпосередньо  виконують  прокурорські функції; аналізують  і узагальнюють  діяльність  федеральних прокурорських  служб;  здійснюють   координацію   діяльності всіх федеральних правоохоронних органів у боротьбі зі зло- чинністю.

Основу  місцевої  федеральної прокуратури складають  ок- ружні прокурори.  Вони забезпечують  своєчасне  переслідуван- ня осіб, які караються за федеральними законами або здійснені на територіях, на які розповсюджується юрисдикція федераль- них властей  (національні парки  та заповідники, території,  які знаходяться за межами США, військові об’єкти тощо).

Прокуратура штатів. У кожному з них є свій генералBат- торней,  якому  в  більшості  випадків  підпорядковані  згадані вже служби. У сфері кримінального судочинства  прокуратура наділена широкими правами з переслідування осіб, які скоїли злочин.

Місцева прокуратура. Вона працює під контролем  і керівництвом органів місцевого самоуправління. Проводить боротьбу зі злочинами, які переслідуються за законами штатів. До  складу  цих  прокуратур у  деяких  штатах  входять  слідчі

(investigators), що збирають і оформлюють  матеріали  обвину- вальної справи, які використовуються прокурорами при здійсненні  кримінального переслідування в суді.

Особливістю прокуратури є те, що прокурори  трьох рівнів автономні,  їх не об’єднує жорстка  субординація. ГенералBАт- торней США призначається Президентом країни за згодою Сенату строком на чотири роки. На той же строк і в такому ж порядку  призначаються окружні прокурори.  У штатах проку- рорів обирають законодавчі  збори або ж вони обираються  на- селенням штату. Місцеві прокурори, як правило, обираються населенням, але можливе  їх призначення органами  місцевого самоуправління. Для  координації  роботи між прокуратурами всіх рівнів у США діє Національна асоціація  генеральних  ат- торнеїв.  Вона  регулярно   проводить   наради,  симпозіуми,   на яких обмінюються досвідом та інформацією прокурорської діяльності.

3. Органи  попереднього розслідування. Як відмічає К.Ф. Гуценко, у США існує близько 20 000 тис. різного роду поліцейських служб, які займаються  профілактикою і роз- криттям  злочинів,  чисельність  яких понад 1 млн. осіб (Гуцен- ко К.Ф., Головко Л.В., Филимонов  Б.А. Уголовный процесс за- падных  государств.  Изд.  2Bе, доп. и испр.  — М.: ЗерцалоBМ,

2002. — С. 197).

До спеціалізованих федеральних органів відносяться:  Фе- деральне бюро розслідування; Федеральна митна служба; Фе- деральне бюро тюрем; Служба імміграцій та натуралізації; Фе- деральна  секретна  служба (входить  до структури  Міністерст- ва фінансів  і здійснює охорону Президента США, а також бо- ротьбу з підробкою грошей); Федеральна служба маршалів; Адміністрація по боротьбі  з наркотиками ... До федеральної поліції можна віднести поліцію у м. Вашингтоні, національних парках, заповідниках.

Більшість поліцейських підрозділів,  які займаються розслідуванням злочинів,  підпорядковані центральній владі

штату і органу місцевого самоуправління. Розслідують злочи- ни і коронери — виборні посадові особи, які проводять невідкладні  дії у випадку виявлення трупів з ознаками насиль- ницької смерті, якщо поліція не почала своє розслідування.

Активну  роль  у розслідуванні злочинів  відіграють  при- ватні детективи  та їх об’єднання. На підставі контрактів вони надають професійну допомогу фізичним і юридичним  особам у зборі доказів, розслідуванні кримінальних справ.

4. Адвокатура. Стосовно американської правової системи цей термін можна вживати умовно. Адвокатською професією займаються  практикуючі юристи, які працюють в різного роду об’єднаннях,  установах,  фірмах,  прокуратурі.   В  своїй більшості  вони знаходяться в асоціаціях.  Найбільш відома із них — Американська асоціація юристів (Amerikan Bar Assotiation). У кожному  штаті існують свої асоціації юристів. Основна  їх мета — сприяння професійній діяльності  своїх членів, відбору практикуючих юристів, захист їх інтересів. Ли- ше члени цих асоціацій мають право виступати  у судах і вести там справи.

Останніми роками отримує все більше розповсюдження захист, який  здійснюється в публічних  агентствах  з надання юридичної  допомоги малоімущим громадянам  (publik  defend- ers agencies). Фінансуються такі агентства із бюджету, спеціальних внесків членів асоціацій, благодійних внесків. За даними Адміністративного суду США, у 2000 р. повністю або частково безплатна  юридична допомога була надана майже 70

\% обвинувачених при розгляді  кримінальних справ у феде- ральних  судах (детальніше див.: Гуценко К.Ф., Головко Л.В., Филимонов   Б.А.  Уголовный  процесс   западных   государств. Изд. 2Bе, доп. и испр. — М.: ЗерцалоBМ, 2002. — С. 203).

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

УКРАЇНА

1. У чому полягає суть кримінальноBпроцесуального права?

2. Які завдання  кримінального процесу?

3. З яких стадій складається кримінальний процес?

4. Які правила дії кримінальноBпроцесуального закону в просторі, часі та щодо осіб?

5. Яка система принципів кримінального процесу?

6. Який зміст принципу законності в кримінальному процесі?

7. Що означає  принцип  недоторканності особи й житла  в кримінальному процесі?

8. У чому полягає принцип охорони особистого життя гро- мадян,  таємниці  листування, телефонних розмов  і телеграф- них повідомлень?

9. Що означає принцип  здійснення правосуддя  в криміна- льних справах тільки судом?

10. Що означає колегіальний розгляд кримінальних справ у суді?

11. У чому полягає  незалежність суддів і народних засіда- телів і підкорення їх тільки законові?

12. Який зміст принципу  гласності судового розгляду і які є винятки з цього принципу?

13.У чому полягає  зміст принципу  забезпечення підозрю- ваному, обвинуваченому й підсудному права на захист?

14. Яке визначення і юридичний  зміст презумпції  невин- ності?

15. Який зміст принципу  публічності в кримінальному процесі?

16. В чому полягає  принцип  вільної оцінки доказів?

17. Що означає безпосередність та усність у кримінально- му процесі?

18. Яке значення  принципу  змагальності в кримінальному процесі?

19. Які  принципи  кримінального процесу  проголошені  в Міжнародному пакті про громадянські та політичні  права і як вони реалізовані  в КПК України?

20. Кого слід вважати суб’єктами кримінальноBпроцесу- альної діяльності?

21. Які процесуальні повноваження суду, судді?

22. Яке місце в кримінальному процесі займає прокурор?

23. У чому полягають права та обов’язки слідчого і його процесуальна незалежність?

24. Хто вважається потерпілим, і які його права та обов’язки?

25. Як регулюється питання  про цивільний позов  у кри- мінальному  процесі,  хто є цивільним позивачем  і цивільним відповідачем?

26. Хто може бути захисником, які його права й обов’язки?

27. Які вимоги ставляться до перекладача  та які його обов’язки?

28. Хто є експертом у кримінальній справі, які його обов’язки та права?

29. У чому полягає відмінність спеціаліста від експерта? Які права та обов’язки спеціаліста при провадженні слідчих дій?

30. Хто вважається підозрюваним,  які його права й обов’язки?

31. Які обов’язки виконує секретар судового засідання?

32. Для чого запрошуються поняті?

33. Хто може бути законними представниками і представ- никами в кримінальному процесі, які їхні права й обов’язки?

34. Що таке запобіжні заходи, які підстави і мета їх засто- сування?

35. Які види запобіжних  заходів передбачає КПК?  В чому полягає  суть кожного з них?

36. У яких випадках  обирається взяття  під варту як за- побіжний  захід?

37. Які строки тримання  обвинуваченого під вартою?

38. У чому полягає  відсторонення обвинуваченого від по- сади?

39. Як оформляється застосування запобіжного  заходу?

ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА НІМЕЧЧИНА

40. В якому році прийнятий чинний  КримінальноBпроце- суальний  кодекс ФРН і які принципи  його дії?

41. Що нового внесла “Мала реформа  кримінального про- цесу ФРН “?

42. У чому суть інституту виключення захисника з процесу?

43. З якою метою в 1974 р. ліквідовано  інститут  поперед- нього слідства?

ФРАНЦІЯ

44. Яка форма кримінального процесу у Франції?

45. У чому полягає  змішаний  кримінальний процес?

46. В якому році прийнятий нині чинний КПК Франції?

47. Яка структура  КПК Франції?

48. Чим відрізняється чинний КПК Франції від КПК 1808 р. (кодексу Наполеона)?

АНГЛІЯ

49. У чому полягає  особливість  кримінальноBпроцесуаль- ного права Англії?

50. Що таке загальне й статутне право?

51. Що означає поняття  “прецедент”?

52. Яка форма англійського  кримінального процесу?

53. Від імені кого здійснюється кримінальне переслідування?

54. На кого покладається обов’язок збирання  доказів?

СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ  АМЕРИКИ

55. Яка форма кримінального процесу США?

56.  Чим  відрізняється  кримінальноBпроцесуальне право

США від англійського  кримінальноBпроцесуального права?

57. З чого складається кримінальноBпроцесуальне право

США?

58. Яка особливість  діяльності  захисника  щодо збирання доказів?

59. Яка роль “публічних захисників”?