Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США - Навчальний посібник (Молдован А. В.)

4.5. сполученІ штати америки

1. Кримінальні  суди. 2. Порядок розгляду кримінальних справ в суді присяжних. 3. Формування лави присяж- них. 4. Порядок дослідження доказів і промови сторін. 5. Резолюція і вирок судді. 6. Сумарне провадження.

1. Кримінальні суди.  Правосуддя в США здійснюють  су- ди федеральної судової системи  й суди штатів. При цьому ні Верховний  суд США, ні інші федеральні судові органи ніяко- го адміністративного контролю над судами штатів не здійсню- ють.

Федеральна судова система складається з окружних  (рай- онних) федеральних судів, федеральних апеляційних судів і Верховного суду США.

Що стосується  співвідношення федеральної системи й су- дової системи штатів, то тут діє той же принцип, що й у співвідношенні федерального права і права штатів: загальне правило  — це компетенція судів штатів; до федеральних судів можна  звертатися лише  в  тих  випадках,  коли  Конституція США  або закон  Конгресу,  який  спирається на Конституцію, визнають  ці суди компетентними. Близько 95 відсотків справ розглядаються виключно судами штатів.

По першій інстанції кримінальні справи федеральної підсудності   розглядають  лише  окружні   суди.  У  кожному штаті, як правило, один окружний федеральний суд, у деяких великих штатах їхнє число доходить до чотирьох, кількість суддів у таких судах — до 20. Всього їх майже 100 і працює в них близько 400 суддів.

Судовий розгляд в окружному  суді, як правило, веде один суддя. Окружні  (районні) суди можуть розглядати будьBякі кримінальні справи федеральної підсудності, тобто справи про

злочини, відповідальність за які передбачена законом, схвале- ним Конгресом США.

У США  — 11 федеральних апеляційних судів (майже  80 суддів).  Один  з них  діє у федеральному окрузі  Колумбія,  в якому   розташована  столиця   федерації   Вашингтон.   Число суддів у кожному з цих судів — від трьох до дев’яти; на одного з них покладені  обов’язки  головного  судді. Апеляційний роз- гляд справи здійснює, як правило, колегія з трьох суддів. За рішенням більшості членів суду може бути проведено апе- ляційний розгляд  усім складом  суду. Федеральні апеляційні суди розглядають апеляції  на вироки  й рішення  федеральних окружних  судів.

Верховний  суд США — вища апеляційна інстанція  в спра- вах і федеральних судів, і судів штатів. Він складається з голо- ви та восьми  членів  суду. Поділу  на колегії немає. Розгляда- ють справи всі судді (кворум  — шість суддів). Рішення прий- мається простою більшістю голосів.

Федеральних суддів призначає  пожиттєво  Президент США за згодою Сенату. Існує один шлях для усунення від по- сади судді, який допустив грубі зловживання, — порушення обвинувачення за постановою Конгресу США (процедура імпічменту). Втім, таке трапляється дуже рідко.

Судові системи в штатах різноманітні: неоднакові струк- тури судів; суди, які виконують  приблизно однакові  функції, мають різні назви, поBрізному визначається підсудність  справ судами.

Численні  суди штатів можна умовно поділити на декілька категорій  залежно  від  місця,  яке  вони  займають  у  судовій ієрархії. У кожному штаті є свій вищий судовий орган: верхов- ний суд, верховний  суд з виправлення помилок,  апеляційний суд та ін. У 14 штатах діють проміжні апеляційні суди.

Нижче стоять суди загальної юрисдикції, схожі з окруж- ними  федеральними судами, але вони водночас  виступають  і як  апеляційні  інстанції.   До  їхньої  підсудності   належать

кримінальні справи, які не мають права розглядати по першій інстанції нижчестоящі суди обмеженої юрисдикції.  Суди за- гальної юрисдикції  в штатах називаються:  вищий  суд, район- ний суд, окружний суд.

Суди  обмеженої  юрисдикції:  поліцейські,   магістратські, суди правосуддя, муніципальні. У багатьох судах обмеженої юрисдикції  справи розглядають мирові судді — виборні поса- дові особи, часто не юристи, їхня діяльність оплачується за- лежно від кількості  розглянутих справ, сум стягнутого  штра- фу,  розміру  отриманого  адвокатом  гонорару  і т. ін. Мирові судді, як правило, не розглядають справи про діяння, за які мо- же бути  призначено  покарання,  що перевищує  позбавлення волі строком на один місяць, або штраф у 100 доларів.

Судді в штатах або обираються, або призначаються. В усіх випадках їхні кандидатури мають бути попередньо схвалені босами правлячої  в штаті партії.

2. Порядок розгляду кримінальних справ у суді присяж- них. З участю присяжних найзначніші кримінальні справи розглядають окружні федеральні суди, суди загальної юрис- дикції в штатах. Процедура  вирішення кримінальних справ у суді присяжних складається з таких основних етапів: пред’яв- лення  обвинувачення, формування лави  присяжних (малого журі),  дослідження доказів  і промови  сторін;  напутнє  слово судді  присяжним,  вердикт   присяжних,  резолюція   і  вирок судді.

Пред’явлення обвинувачення. Після відкриття судового засідання клерк суду зачитує обвинувальний акт або заяву про обвинувачення і суддя пропонує  підсудному відповідати  на обвинувачення зізнанням або запереченням своєї вини. Відповідь  обвинуваченого заноситься до протоколу  судового засідання.

Якщо підсудний визнав себе винним, присяжні до участі у вирішенні  справи не залучаються і суддя виносить  вирок. Пе- ред призначенням покарання суддя може допитати свідків про

обставини,  які пом’якшують  або обтяжують  вину підсудного, але не про його винність.  У деяких  штатах визнання підсуд- ним своєї вини не усуває судового розгляду, коли обвинуваче- ному загрожує смертна кара або інше суворе покарання.

КримінальноBпроцесуальне право США  передбачає  мож- ливість своєрідної “торгівлі” між обвинуваченням і підсудним, який  за згодою обвинувача  має право визнати  себе винним  у вчиненні менш тяжкого злочину, ніж той, який указаний  в об- винувальному акті або заяві про обвинувачення. Це так звані “угоди про визнання вини”. Суть їх — в укладенні між обвину- ваченням  і захистом  особливої  домовленості,  відповідно  до якої обвинувач  зобов’язується перекваліфікувати діяння  на менш тяжке, а обвинувачений — визнати  свою винність.

У США  в 90 відсотків  кримінальних справ обвинувачені визнають  свою вину. Приблизно 50 відсотків зізнань — це ре- зультат  домовленості  між обвинувачем  і прокурором.  Угоди про визнання вини відбуваються  тому, що прокурор  може “продати” існуючі в ньому сумніви, викликані нестачею до- казів, за більш м’який вирок. Причому угоди про визнання ви- ни не є таємною операцією, яка здійснюється в темному кутку. Це цілком визнана й відкрита  процедура.

3.  Формування лави  присяжних. Якщо  підсудний  вин- ним себе не визнав, суддя дає йому деякий час (як правило, не менше двох діб) на підготовку до судового розгляду. Після закінчення цього терміну суд приступає  до формування лави присяжних — малого, або судового, журі. Підсудний  може відмовитися від суду з участю присяжних, якщо  йому не за- грожує смертна кара або інша сувора міра покарання.  Випадки такої відмови досить поширені. В більшості випадків з участю присяжних розглядаються лише  близько  10 відсотків  кримі- нальних справ.

До складу малого журі входить 12 чоловік, у судах деяких штатів — шість чоловік. Скорочення кількості присяжних можливе й за згодою сторін.

За законом, прийнятим конгресом США у 1968 р., при- сяжними  в федеральних судах можуть  бути лише громадяни США, які досягли 21Bрічного віку й проживають  у місцевості, де проходить судовий розгляд, не менше одного року.

Список  присяжних для того чи іншого суду складають  за його дорученням шерифи, констеблі, судові клерки та їхні помічники. Для відбору кандидатур  користуються списками виборців або платників  податків, адресними й навіть телефон- ними книгами.

Як правило, присяжних викликають більше, ніж вима- гається, бо деякі з них можуть бути відведеними,  а для вели- ких справ викликаються і запасні присяжні.

Кожен  присяжний допитується і, якщо його кандидатура не відводиться,  займає місце на лаві присяжних, принісши по- передньо присягу. Відвід мотивований вирішує суддя, немоти- вований для нього обов’язковий. Після принесення присяги починається судовий розгляд.

4. Порядок дослідження доказів і промови  сторін.  Спо- чатку  прокурор  проголошує  промову,  в якій  повідомляє, що він буде доказувати  в суді. Це називається “відкриттям  обви- нувачення”. Після  прокурора  виступає  захисник,  який викла- дає доводи захисту — “відкриває захист”. Потім починається допит свідків обвинувачення і захисту, які приводяться до присяги  або дають підтвердження про те, що будуть говорити лише правду. Спочатку  вони допитуються  тією стороною, яка їх викликала, потім відбувається перехресний  допит.

Якщо обвинувачений забажає, він може бути приведений до присяги  або може дати урочисте підтвердження і допи- тується як свідок захисту.

Після  закінчення допиту  свідків  захисту  атторней  може ще раз узяти слово для заперечення проти показань свідків за- хисту, захисник  же йому заперечити  не має права.

Суддя має дуже великі повноваження. Він одноособово вирішує  такі важливі  питання,  як належність  і допустимість

доказів, має право відхилити  клопотання і зняти  будьBякі за- питання  сторони.

Після  закінчення судового розгляду  суддя звертається до присяжних з напутнім  словом. У ньому він дає вказівку  сто- совно  правових  норм,  які  підлягають  застосуванню  в  даній справі, і ті пояснення стосовно  достовірності  й значення  до- казів, які, на його думку, необхідні для правильного вирішен- ня справи.

Вислухавши напутнє  слово судді, присяжні під наглядом посадової особи видаляються до нарадчої кімнати, вони мають право брати письмові й речові докази та письмові інструкції судді.

Вердикт — обвинувальний чи виправдувальний — прого- лошується публічно. У справах про злочини, за які передбаче- на смертна кара, він виноситься одноголосно. В інших справах вимагається більшість у 5/6,  2/3  голосів і т. п., залежно від тяжкості   злочину.   Вердикт   присяжних  стає  дійсним   лише тоді, коли він прийнятий суддею і занесений  до протоколу  су- дового засідання. Суддя має право запропонувати присяжним повторно обговорити  лише обвинувальний вердикт.

У деяких  штатах  присяжні вирішують  питання  не лише про вину, а й про міру покарання.

5. Резолюція і вирок судді. Суддя відповідно до вердикту у відкритому  засіданні виносить  ще й резолюцію  про визнан- ня судом винності чи невинності підсудного, яка також зано- ситься до протоколу. Така резолюція  виноситься судом і в справах, які розглядаються без участі присяжних. Потім суддя постановляє вирок, тобто визначає  й оголошує покарання підсудному, яке заноситься до протоколу, причому не обов’яз- ково, щоб вирок постановлявся відразу ж після вердикту при- сяжних.  Це може відбутися  і через деякий  час після  суду, як правило, в межах двотижневого  терміну.

При виборі міри покарання суддя користується доповіддю про  особу підсудного,  складеною  посадовою  особою служби

нагляду  за умовно  засудженим  або іншим  чиновником, який працює при суді. В ній містяться дані про минулі арешти, при- води, судимості,  сімейний  стан, освіту,  роботу,  репутацію  та інші  відомості,  які  одержує   посадова   особа  з  державних архівів, у результаті  опитування підсудного та інших людей.

6. Сумарне провадження. Судами сумарної юрисдикції  в штатах є суди нижчі. Вони розглядають більшість криміналь- них справ про незначні злочини, за вчинення яких застосо- вується короткочасний арешт або штраф у невеликих розмірах.

Процес  у  цих  судах  спрощений.  Докази  досліджуються лише  тоді,  коли  обвинувачений  заперечує   свою  вину.  Як свідки та обвинувачі часто виступають поліцейські,  які прово- дили затримання і допит підозрюваного  в поліції. Розгляд справи відбувається протягом  кількох хвилин. Письмове  про- вадження,  як правило, не ведеться.

В окружних  федеральних судах у порядку сумарного про- вадження розглядаються деякі справи про злочини, відповідальність за які передбачена  федеральними законами, якщо  за  їх  вчинення   може  бути  призначено   покарання  не більше шести місяців  позбавлення волі або штраф  до 500 до- ларів. Причому  замість суддів ці справи  вирішують  так звані комісіонери, які фактично  є суддями з обмеженими  правами й виконують  ті ж функції,  що й судді нижчих  судів у штатах. Крім вирішення вказаної категорії справ вони здійснюють по- переднє  провадження в інших кримінальних справах, підсуд- них федеральним судам, тобто допитують підозрюваних після їхнього арешту й доставки до суду, вирішують питання про обґрунтованість притягнення до кримінальної відповідаль- ності, про вибір запобіжного  заходу, записують  і засвідчують письмові показання під присягою.

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

УКРАЇНА

1. Що таке підсудність кримінальної справи?

2. Які види підсудності передбачає чинне законодавство?

3.  За   якими   ознаками   (властивостями)  визначається підсудність кримінальної справи?

4. Як здійснюється передача справи за підсудністю?

5. В чому полягає  суть і завдання  стадії попереднього  роз- гляду справи?

6. Які питання  підлягають  з’ясуванню  при попередньому розгляду  справи?

7. Які питання підлягають вирішенню у зв’язку з підготов- кою справи до розгляду  в судовому засіданні?

8. Які  рішення  приймаються суддею  при  попередньому розгляду  справи?

9. В чому полягає  суть і значення  вироку?

10. Які є види вироків?

11. Які є види обвинувального вироку?

12. Які підстави для постановлення виправдувального ви- року?

13. Який  порядок  наради суддів при постановленні виро-

ку?

 

14. Які питання вирішуються судом при постановленні ви-

року?

15. Який  зміст  вступної,  мотивувальної та резолютивної частин обвинувального вироку?

16. Що таке окрема думка судді?

17. Який порядок проголошення вироку?

18. В яких випадках  суд зобов’язаний  або має право вине- сти окрему ухвалу?

19. З яких частин складається судовий розгляд справи?

20. В чому полягають  суть і завдання  підготовчої  частини судового розгляду?

21. Як діє суд у випадку  неявки  когоBнебудь з учасників судового розгляду?

22. Який  порядок  вирішення заяв  і клопотань  учасників судового розгляду  до початку судового слідства?

23. Які завдання  вирішує суд під час судового слідства?

24. Як встановлюється порядок дослідження доказів?

25. За допомогою яких судовоBслідчих дій здійснюється дослідження і перевірка доказів?

26. В яких випадках можуть бути оголошені в судовому засіданні  показання підсудного,  потерпілого  та  свідків,  дані ними на досудовому розслідуванні справи?

27. Яке призначення та порядок судових дебатів?

28. Який основний зміст обвинувальної та захисної промов?

29.  За   яких   умов  може  бути   використане  право   на репліку?

30. Яке призначення останнього слова підсудного?

31. Які особливості предмета доказування у справах про злочини  неповнолітніх?

32. Які особливості  судового розгляду  в справах про зло- чини неповнолітніх?

33. Які права мають законні представники неповнолітньо- го, представники комісій та інспекцій у справах неповнолітніх, підприємств,  установ та організацій?

34. Справи  про які злочини  порушуються тільки  за скар- гою потерпілого? Що таке справи приватного й приват- ноBпублічного обвинувачення?

35. Які особливості  порушення справ приватного  обвину- вачення?

36. Що  таке зустрічне  обвинувачення та які  особливості провадження по ньому?

37. Які особливості судового розгляду справ приватного обвинувачення?

38. Про які злочини досудова підготовка матеріалів прово- диться в протокольній формі?

39. У чому полягає  зміст діяльності  органу дізнання  при протокольній формі досудової підготовки  матеріалів?

40. Які особливості  порушення кримінальних справ про злочини, досудова підготовка в яких проводилась у прото- кольній формі, й розгляду  їх у суді?

41. Які  особливості  досудового  розслідування у справах про неосудних та осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення  злочину?

42. Які особливості  судового розгляду  у справах про нео- судних і які рішення може прийняти суд?

43. Які примусові заходи медичного характеру може засто- сувати суд? Які підстави і порядок їх скасування або зміни?

44. Який порядок  звільнення засудженого, що захворів на душевну хворобу, від подальшого відбуття покарання?

ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА НІМЕЧЧИНА

45. Який порядок відкриття судового розгляду в німецько- му кримінальному процесі?

46. В чому заключається підготовка до слухання  справи?

47. На який строк можна зупиняти судовий розгляд?

48. Який порядок допиту свідків і експертів?

49. Який порядок постановлення вироку?

50. Які особливості  оголошення і оформлення вироку  су-

ду?

ФРАНЦІЯ

51. Яка структура  кримінальних судів Франції?

52. Який  порядок  розгляду  кримінальних справ  про зло- чини вищих посадових осіб?

53. Хто входить до складу суду присяжних?

54. Який порядок складання списків присяжних?

55. Який порядок розгляду  справ у суді присяжних?

56. Який порядок утворення журі?

57. Як відбувається судовий розгляд кримінальних справ?

58. Який порядок дослідження доказів?

59. Який порядок постановлення і проголошення вироку?

60. Який порядок  розгляду  кримінальних справ у виправ- них трибуналах?

61. Який порядок розгляду справ у поліцейських трибуна- лах?

АНГЛІЯ

62. Яка структура  кримінальних судів Англії?

63. Які категорії злочинів  розрізняє кримінальне право?

64. Який склад і повноваження магістратських судів?

65. Який порядок провадження в Суді Корони?

66. Який порядок віддання  обвинуваченого до суду?

67. Яка структура  обвинувального акта?

68. Як відбувається пред’явлення обвинуваченого?

69. Який склад і порядок формування малого журі?

70. Який порядок судового розгляду  в суді присяжних?

71. Які справи розглядаються в порядку  сумарного прова- дження?

72. Який порядок сумарного провадження?

СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ  АМЕРИКИ

73. Яка структура  федеральних судових органів США?

74. Який склад і компетенція Верховного суду США?

75. Яка структура  судових органів у штатах?

76. Який порядок розгляду  справ у суді присяжних?

77. Як відбувається пред’явлення обвинувачення?

78. Як формується лава присяжних?

79. Який порядок дослідження доказів і промов сторін?

80. Який порядок сумарного провадження?