5. синтетичний  та аналітичний облік розрахунків з оплати праці

Витрати на заробітну плату штатного та нештатного складу відоб- ражаються  по коду КЕКВ 1111 «Заробітна плата».

Для узагальнення інформації  про розрахунки  з працівниками по заробітній  плат призначений пасивний  рахунок 661 «Розрахунки по оплаті платі».

По кредиту  цього рахунку  відображаються суми нарахованої  за- робітної  плати,  допомоги  по тимчасовій  непрацездатності за перші

5 днів, премії, матеріальні  допомоги за рахунок  фонду оплати  праці тощо.

По дебету цього рахунку відображаються утримання із зарплати, її виплата, а також сума зарплати, що не отримана в строк і віднесена на рахунок «Депоненти».

До рахунку  661 відкривається ряд субрахунків,  на яких відобра- жаються операції пов’язані з оплатою праці:

663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит»;

664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуван- нями на рахунки з вкладів у банках»;

665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуван- нями внесків за договорами добровільного страхування»;

666 «Розрахунки з членами профспілок по безготівкових  перера- хуваннях сум членських профспілкових внесків»;

667 «Розрахунки з працівниками за позиками  банків»;

668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання»;

669 «Інші розрахунки  за виконані  роботи».

На субрахунку  669 обліковуються розрахунки  по сумах отрима- них гонорарів, що виплачуються нештатним  працівникам (компози- торам, артистам, авторам)  за роботи і виступи  по договорах чи разо- вих роботах. По кредиту його відображається нарахування суми, а по дебету — утримання та виплата.

Аналітичний облік  розрахунків по заробітній  платі  ведеться  по кожній  особі. Для  цього в бухгалтерії  при прийманні на роботу  на кожного  працівника відкривається картка-довідка ф. 417 (особовий рахунок). На лицьовій стороні вказуються всі дані про працівника: П.І.Б.,  посада,  професія,  розмір  окладу,  рік  народження, пільги  та інше. Щомісяця в картках  записується сума нарахованої  зарплати, утримань із неї, суми до видачі.

Нарахування зарплати  працівникам здійснюється на основі  на- казів про прийняття на роботу, переміщення,  надання  відпустки, звільнення, табелів обліку відпрацьованого часу та інших первинних документів.

Нарахування зарплати здійснюється один раз на місяць і відобра- жається  в обліку в останній  день місяця.  За першу половину  місяця

може видаватись  аванс в розмірі 50\% місячної зарплати за вираху- ванням податків, що підлягають утриманню. Виплата авансу здій- снюється по Платіжній відомості ф. № П-53.

Працівники бюджетних установ мають право на щорічну відпуст- ку відповідно  до закону  України  «Про  відпустки».  Відпустка  нада- ється на підставі наказу керівника.

Обчислення середньої зарплати  працівникам для оплати відпус- ток проводиться згідно з Порядком № 100.

Відпускні нараховуються шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед відпусткою 12 календарних місяців або за менший фак- тично відпрацьований час на відповідну  кількість  календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих  днів, установлених законодавством). Одержаний резуль- тат множать на кількість  календарних днів відпустки.

Працівники установи, що застраховані  на випадок тимчасової втрати працездатності в Фонді соціального страхування мають право на грошову компенсацію за дні тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою.

Підставою  для  нарахування допомоги  є лікарняний листок,  що оформлений та виданий:

– лікуючим  лікарем державних  і комунальних закладів  охорони здоров’я;

– лікуючим лікарем стаціонарів  протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики  України;

– лікуючим лікарем туберкульозних санаторіїв;

– фельдшерам у місцевостях,  де відсутній лікар, а також на пла- ваючих суднах.

Наданий  в установу  листок  непрацездатності повинен  бути роз- глянутий комісією  по соціальному  страхуванню  не пізніше  10 днів з дня його надходження.  Рішення комісії оформляється протоколом засідання  про призначення допомоги.

Виплати  за листками  непрацездатності оплачуються за перші 5 днів непрацездатності — за рахунок установи (видатки відносяться за КЕКВ 1111), а за інші дні, починаючи з шостого, — за рахунок фонду соціального страхування (видатки за КЕКВ 1120).

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробіт- на плата береться за останнім місцем роботи і дорівнює шести кален-

дарним місяцям, що передує місяцю, в якому настав страховий ви- падок. Якщо застрахована  особа відпрацювала  менше шести місяців, середня  заробітна  плата  розраховується за фактично  відпрацьовані повні календарні місяці, якщо менше одного місяця — за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Середня  зарплата  для розрахунку  допомоги з тимчасової  непра- цездатності  обчислюється виходячи  з нарахованої  зарплати  за вида- ми виплат (основна,  додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати відповідно до інструкції  № 5), з який сплачені страхові вне- ски і які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних  осіб.

З розрахункового періоду  виключають  місяці  (з  1 по 1 число), який не був відпрацьований з поважної  причини: хвороба, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до 3 або до

6 років.

Розмір допомоги визначається виходячи з середньоденної зарпла- ти та кількості  робочих днів непрацездатності. Середньоденна зарп- лата визначається діленням  нарахованої  за розрахунковий період зарплати на кількість відпрацьованих в цьому періоді робочих днів.

Якщо  працівник захворів  у перший  день його роботи, то серед- ня зарплата визначається із розрахунку  тарифної ставки (посадового окладу).

Порядок  визначення розміру середньої заробітної плати для роз- рахунку  лікарняних залежить  від конкретних  умов обліку робочого часу. У випадках,  якщо  працівник зайнятих на роботах  (посадах), що не пов’язані з підсумованим обліком робочого часу, то для розра- хунку розміру лікарняних використовують середньоденну  заробітну плату. Її обчислюють діленням  нарахованої  за розрахунковий період заробітної  плати  на кількість  відпрацьованих робочих  днів у розра- хунковому періоді. У зв’язку з цим дні відпустки (як неробочі дні) під час розрахунку  середньої зарплати  не враховують.

Для розрахунку  лікарняних працівнику, якому встановлено під- сумований  облік робочого часу використовують середнього динну оплату праці. Її обчислюють шляхом ділення  нарахованої  заробітної плати за розрахунковий період на кількість  відпрацьованих у цьому періоді годин.

При цьому середньоденна (середньо годинна) заробітна плата не може перевищувати граничного розміру, що його визначають шляхом

ділення граничної величини  заробітної плати, з якої сплачують стра- хові внески, встановленої в останньому місяці розрахункового періо- ду, на норму робочого часу цього місяця.

Для працівників, які перед захворюванням мали страховий  стаж менше ніж 6 місяців протягом останніх дванадцяти місяців, лікарняні виплачують виходячи  з фактичного  заробітку, з якого були сплачені страхові внески, але не більше ніж мінімальна  заробітна плата.

Сума  допомоги  залежить  від страхового  стажу і визначається з врахуванням коефіцієнтів:

  до 5 років — 0,6 середньої заробітної плати;

  від 5 до 8 років — 0,8 середньої заробітної плати;

  більше 8 років — 1,0 середньої заробітної плати.

Виплата допомоги по вагітності і пологах виплачується в розмірі

100\% середньої заробітної плати за весь період такої відпустки.

Допомога по вагітності та пологах не залежить від страхового ста- жу і складає  100\% середньої  зарплати.  Допомога  виплачується піс- ля її призначення в найближчий термін, встановлений для виплати зарплати. Розмір визначається в повному обсязі, тобто, за всі дні від- пуски і виплачується в повному обсязі.

Відповідно  до закону «Про податок з доходів фізичних  осіб» ви- плати по вагітності та пологах не включаються  в обсяг оподатковува- ного доходу, а тому податком на доходи з фізичних  осіб не оподатко- вуються.

Оскільки допомога  по вагітності  та пологах  не включається до фонду  оплати  праці, то страхові  внески  в фонд соціального  страху- вання та Пенсійний фонд на цю суму не нараховуються і з зарплати не утримуються.

Такі  виплати,  як  допомога  по лікарняних листках  мають  певні особливості  для нарахування та утримання з них внесків на соціаль- не страхування.

Сума  оплати  лікарняного листка  є об’єктом для  нарахування й утримання пенсійних внесків (утримання та нарахування) на підста- ві закону  «Про  загальнообов’язкове пенсійне  страхування» № 1058 від 09.07.2003р.

На нараховані  допомоги по лікарняних листках  внески до ФСС не нараховуються та не утримуються,  оскільки  лікарняні листки  не включаються  до фонду оплати праці.

Податок з доходів фізичних  осіб утримується з цих сум (крім до- помоги по вагітності та пологах) на загальних підставах.

Із зарплати  працівників здійснюють такі утримання:

1. Обов’язкові, тобто, такі, що утримуються без згоди працівника:

– податок з доходів фізичних  осіб;

– збір до Пенсійного  фонду;

– збір до фонду соціального страхування;

– збір до фонду зайнятості;

– по виконавчих  документах суду;

– за рішенням  адміністрації  (накази про утримання за різні по- рушення чи ін.).

2. Необов’язкові, тобто, такі, що утримуються тільки  за згодою працівника (його заяви):

– профспілкові внески;

– за товари одержані в кредит;

– за отриманими позиками;

– за комунальні  послуги;

– на вкладні рахунки тощо.

Податок з доходів фізичних  осіб утримується за ставкою 15\%. При  низькій  зарплаті  працівник має  право  на податкову  соці-

альну  пільгу.  Низькою вважається доход, що не перевищує  розмір прожиткового мінімум  для працездатної  особи помноженого  на 1,4 та округленого до 10. Розмір податкової соціальної пільги встанов- люється  в розмірі 50\% мінімальної  зарплати.  Для окремих категорій працівників вона підвищується в 1,5 або в 2 рази.

Податкова соціальна пільга надається тільки по одному місцю роботи  за вибором  працівника. Для  її отримання необхідно  надати по місцю роботи заяву встановленого державною податковою адміні- страцією зразка та документи, що встановлюють право на отримання підвищеної соціальної пільги.

Податок  з доходів утримується з суми доходів, що зменшена  на суму внесків  до пенсійного  фонду, фондів  соціального  страхування на випадок тимчасової  втрати працездатності, фонду безробіття,  по- даткової соціальної пільги, якщо працівник має на неї право.

Нарахування зарплати  за місяць по кожній особі та утримання з заробітної плати узагальнюється в розрахунково-платіжній відомос- ті, в якій вказуються  табельні  номери, прізвища,  ім’я та по-батькові

працівників, сума нарахованої  зарплати,  утримань  та сума до видачі. За цим документом видається  зарплата за другу половину місяця.

На основі розрахунково-платіжної відомості складається меморі- альний ордер № 5. В установах, де складається декілька розрахунко- во-платіжних відомостей, крім того і на їх підставі складається «Зве- дення  розрахункових відомостей  із заробітної  плати  та стипендій», яка одночасно є меморіальним ордером № 5.

Записи  в ньому систематизуються за кодами функціональної чи програмної класифікації установи, а по спеціальних коштах — ще і за видами спеціальних коштів.

До меморіального ордера № 5 прикладаються всі документи, що є підставою для нарахування зарплати: табелі, витяги з наказів та ін.

Підсумок меморіального ордера № 5 заноситься в Головну книгу. Ця ділянка  обліку є дуже громіздкою,  а тому часто вона є авто- матизованою.  В таких випадках меморіальний ордер № 5 отримують в  автоматичному режимі,  а  кожному  працівнику роздруковується

«Розрахунковий листок»,  що містить  інформацію  про суми нарахо- ваної оплати праці та утримань з неї.

Таблиця 37

Кореспонденції рахунків по розрахунках з оплати праці

Продовження табл. 37

Для обліку депонованої зарплати призначений рахунок 671 «Роз- рахунки з депонентами».  Ці суми оформляються на підставі платіж- ної відомості, до якої касир оформляє Реєстр депонованих сум. Суми депонованої  зарплати  здаються  на реєстраційні рахунки  в Держказ- начействі, з яких перераховуються на депозитні  та обліковуються до моменту їх отримання.  Депонована зарплата виплачується працівни- ку на його вимогу.

Листом  Держказначейства № 11338 від 23.12.2005 року встанов- лено, що депонована зарплата  та стипендія  перераховується на окре- мий рахунок  відкритий  в органах  держказначейства для обліку  де- понентських сум. При необхідності їх виплатити, вони отримуються в касу для  виплати.  Не  затребувані  суми обліковується на цих ра- хунках  установою  три  роки.  Після  цього терміну  перераховуються до бюджету. Депонентська заборгованість,  по якій пройшло  3 роки і вона не затребувана вважається простроченою. Прострочена заборго- ваність перераховуються в доход бюджету.

Аналітичний облік депонентів ведеться по кожній особі в «Книзі аналітичного  обліку депонованої зарплати»  (ф. № 441).

Таблиця 38

Кореспонденції рахунків по розрахунках зі стипендіатами

Продовження табл. 38

Якщо  установа  має працівників, що відносяться до постражда- лих від Чорнобильської катастрофи відповідно  до закону  № 796, то на підставі їх заяв та посвідчень про статус «чорнобильця», їм на- раховуються  і виплачуються компенсації  за рахунок  асигнувань  на проведення  заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Головними розпорядниками цих асигнувань є Міністерство надзвичайних ситуацій та Міністерство праці.

Для  отримання  компенсації   таким  працівникам  установа   по- винна  бути зареєстрована уповноваженим органом  — Управлінням праці  та соціального  захисту  населення районних,  міських  держад- міністрацій,  — а тому за два місяці до початку  кожного бюджетного року подає:

1) відомості про установу з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями одержувачів  компенсацій і допомоги окре- мих видів, складені за встановленою Мінпраці  формою;

2) списки  осіб із вказівкою  П.І.Б.,  категорії,  серії та номера  по- свідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера;

3) графік відпусток таких осіб і розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний  бюджетний рік.

При зміні інформації  в цих списках, установа повинна повідоми- ти про них відповідних розпорядників грошових коштів протягом 20 днів.

Для отримання компенсації  і допомоги установа щомісяця  подає до Управління праці та соціального  захисту  (уповноваженого орга- ну) наступні документи:

– розрахунки  витрат на ці виплати за встановленою формою;

– реєстр одержувачів  цих коштів, де вказується П.І.Б., сума ком- пенсації чи допомоги та інша інформація.

Таблиця 39

Кореспонденції рахунків з обліку компенсацій